Рада планує запровадити в Україні електронні аграрні розписки

Размещено на http://allbest.ru

1Збройні сили України

2Національний авіаційний університет

Рада планує запровадити в Україні електронні аграрні розписки

1Романенко Є.О., 2Непомнящий О.М.

Вступ

Сьогодні сільське господарство України є основною галуззю, що забезпечує зростання економіки країни, а доступ до фінансування аграрного сектору може підвищити його продуктивність та прибутковість, покращуючи при цьому якість матеріалів та засобів виробництва. В той же час, одним з обмежуючих факторів для реалізації аграрного природно-ресурсного потенціалу є відсутність фінансових ресурсів, зокрема доступних кредитних ресурсів. У структурі кредитного портфеля в межах програми "5-7-9" кредити галузі сільського господарства становлять 54%. Цей показник, звісно, не має безпосереднього стосунку до аграрних розписок, але є ознакою зацікавленості банків у кредитуванні малого та середнього аграрного бізнесу. Обмежене банківське кредитування, а також нестача власних грошових коштів стимулюють шукати альтернативні механізми залучення фінансування у вітчизняний аграрний сектор.

В умовах війни та блокування Росією українських портів, що веде до скорочення надходжень аграрних підприємств, ключовою проблемою українських аграріїв стало отримання фінансування для збереження, відновлення та розвитку виробництва.[1] Верховна Рада України 13 липня 2023 року в першому читанні розглянула і прийняла за основу проєкт закону № 9266 «Про електронні аграрні розписки». Основна мета проекту - запровадження нового фінансового інструменту для кредитування сільськогосподарського виробництва.[2] Законопроект спрямований на вирішення цієї проблеми шляхом запровадження електронних аграрних розписок, як неемісійних цінних паперів. При цьому законопроєкт не скасовує дію Закону України «Про аграрні розписки», тому традиційні паперові аграрні розписки продовжать використовуватись.

Виклад основного матеріалу

В Україні аграрні розписки були запроваджені із прийняттям Закону України “Про аграрні розписки”, що був прийнятий Верховною Радою України 06 листопада 2012 року та набув чинності у березні 2013 року.[3] Відтоді в Україні розпочався процес активного впровадження аграрних розписок з метою забезпечення залучення додаткового фінансування у вітчизняний аграрний сектор. Від початку впровадження інструменту було оформлено 7712 аграрних розписок на загальну суму 46,1 млрд. грн. У 2021 році продовжувалась позитивна динаміка використання аграрних розписок на ринку: від початку року вже видано 2293 аграрних розписок на загальну суму 14,1 млрд. грн. Всього інструментом скористалося більше ніж 3000 сільгоспвиробників, 90 відсотків з яких - малі та середні виробники сільськогосподарської продукції, і понад 300 кредиторів. [2]

Аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити кошти на визначених у ньому умовах. [3]

Загально обіг аграрних розписок виглядає так: 1 - надання коштів чи поставка товарів (робіт, послуг) кредитором боржнику; 2 - оформлення фінансової або товарної аграрної розписки; 3 - виконання зобов'язань за аграрною розпискою шляхом переказу коштів (за фінансовою аграрною розпискою) або поставки сільгосппродукції (за товарною аграрною розпискою). україна фінансування аграрний розписка

Кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, що надає кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, що одержала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.[3] Тобто кредитором може бути будь-яка фізична або юридична особа.

Боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити кошти на визначених в аграрній розписці умовах. [3] Інакше кажучи, боржником може бути суб'єкт господарювання, що займається вирощуванням сільгосппродукції.

Податківці зазначають, що предметом операцій з аграрними розписками є надання кредитором коштів та/або здійснення ним поставки товарів, робіт, послуг, за які такий кредитор одержує аграрну розписку, що фіксує право вимоги до боржника здійснити поставку сільгосппродукції або сплатити кошти на визначених в аграрній розписці умовах. На цій підставі контролери зараховують аграрні розписки до боргових інструментів і вважають їх різновидом боргової розписки.[4]

Аграрні розписки використовують в операціях із сільгосппродукцією. До сільськогосподарської належить продукція, перелік якої визначено в групах 01 - 14 (розділи I,

II) Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності згідно із Законом України "Про Митний тариф України".

Аграрні розписки можуть видавати особи, які мають:

- право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або

- право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільгосппродукції.

Варто врахувати, що ці права мають бути зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Виняток передбачено лише для речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що виникли до 1 січня 2013 р. Згідно Закону вони визнаються дійсними за наявності однієї з умов:

1) реєстрацію таких прав було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, яким не було передбачено їх обов'язкової реєстрації.

Якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування належить двом і більше користувачам, аграрні розписки вони видають спільно. Особи, які спільно видали аграрну розписку, несуть солідарну відповідальність за невиконання своїх зобов'язань.

Як роз'яснило Мінагрополітики на офіційному сайті, якщо земельна ділянка є паями, за якими багато орендодавців, подавати документи нотаріусові потрібно щодо всіх ділянок, урожай з яких буде заставою за аграрною розпискою.

Аграрні розписки бувають двох видів.

1. Товарна аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою.

Товарна аграрна розписка має містити такі обов'язкові реквізити:

1) назва - "Товарна аграрна розписка";

2) строк поставки сільськогосподарської продукції;

3) реквізити кредитора й умови про подальше передання прав за аграрною розпискою;

4) предмет - зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції, визначення її кількості та якості. Формули перерахунку кількості сільськогосподарської продукції в разі поставки сільськогосподарської продукції іншої якості;

5) умови й місце поставки сільськогосподарської продукції;

6) опис предмета застави, зокрема й інформація щодо кількості заставленого рухомого майна, кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції;

7) дата й місце видачі;

8) ім'я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер і серія паспорта, якщо особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомила про це відповідні органи доходів і зборів), а також підпис - для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи - для юридичних осіб. Якщо боржників два та більше, треба зазначити дані всіх боржників. [3]

2. Фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості. Виконання боржником зобов'язань за фінансовими аграрними розписками здійснюють лише в безготівковій формі.

Фінансова аграрна розписка має містити такі обов'язкові реквізити:

1) назва - "Фінансова аграрна розписка";

2) строк сплати коштів;

3) реквізити кредитора й умови про подальше передання прав за аграрною розпискою;

4) предмет - безумовне зобов'язання сплатити грошові кошти, визначення формули розрахунку розміру грошового зобов'язання боржника, кількості та родових ознак сільськогосподарської продукції, що є невід'ємною частиною такої формули;

5) умови й місце сплати грошових коштів;

6) опис предмета застави, зокрема й інформація щодо кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції;

7) дата й місце видачі;

8) ім'я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер і серія паспорта, якщо особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомила про це відповідні органи доходів і зборів), а також підпис - для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи - для юридичних осіб. Якщо боржників два та більше, треба зазначити дані всіх боржників.[3]

Аграрні розписки складають у двох примірниках, один із яких зберігається в справах нотаріуса, а другий передають кредиторові за аграрною розпискою. За бажанням боржника йому може бути надано засвідчену копію виданої ним аграрної розписки..

Аграрну розписку видають окремо на кожний вид сільгосппродукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарну аграрну розписку можна видавати на кожний погоджений боржником і кредитором обсяг поставки узгодженої сільгосппродукції.

Аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов'язань боржника заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути лише майбутній урожай сільгосппродукції. Розмір застави має бути не меншим розміру зобов'язання за аграрною розпискою. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільгосппродукції.

Застава майбутнього врожаю сільгосппродукції наділяє кредитора правом у разі невиконання боржником зобов'язання за аграрною розпискою в порядку примусового виконання зобов'язання боржника отримати задоволення вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільгосппродукції переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Задоволення вимог кредитора за аграрною розпискою за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільгосппродукції здійснюється на вибір кредитора будь-яким способом, не забороненим законом, зокрема й шляхом:

- передання йому права власності на предмет застави в рахунок погашення майнового зобов'язання боржника за товарною аграрною розпискою,

- наділення кредитора за аграрною розпискою правом доростити заставлений майбутній урожай сільгосппродукції, зібрати врожай сільгосппродукції самостійно або вповноваженою ним особою та погасити майнове зобов'язання боржника за товарною аграрною розпискою шляхом набуття права власності на таку зібрану (вирощену) сільгосппродукцію або

- погашення грошового зобов'язання боржника за фінансовою аграрною розпискою шляхом укладання договору купівлі-продажу заставленої сільгосппродукції з іншою особою - покупцем (у тому числі шляхом укладання договору на публічних торгах) з одержанням плати за таким договором у рахунок виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою.

Витрати, які здійснив кредитор за аграрною розпискою на дорощування та збір урожаю заставленої сільгосппродукції, відшкодовує боржник за аграрною розпискою окремо в порядку, передбаченому в законодавстві для відшкодування майнової шкоди.

Предмет застави кредитор або боржник за аграрною розпискою можуть застрахувати. Кредитор і боржник можуть домовитися про загальне здійснення витрат на страхування предмета застави за аграрною розпискою.

Зобов'язання за аграрними розписками можуть бути забезпечені порукою фінансової установи, що необхідно вказати в тексті аграрної розписки шляхом здійснення напису "Поручаюся", який скріплює підписом її вповноважений представник. Порука фінансових установ за аграрними розписками здійснюється в порядку, установленому для операцій з авалювання векселів.[3]

У разі видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в державного або приватного нотаріуса. Місцем посвідчення аграрної розписки є місце вираження волі боржника/ Зазвичай аграрні розписки засвідчують за місцем розташування земельної ділянки, на якій вирощується сільгосппродукція, що підлягає майбутній поставці за аграрною розпискою. Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Відомості ж про аграрну розписку до вказаного Реєстру вносить особа, яка вчиняє нотаріальні дії, у момент її посвідчення.

Відомості про предмет застави за аграрною розпискою також вносить нотаріус до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформацію про таке забезпечення може бути внесено до відповідних реєстрів згідно із законодавством

Виконання аграрних розписок за кожним видом сільгосппродукції здійснюється за черговістю їх видачі. Виконання зобов'язань може бути перенесено на наступний маркетинговий рік.

Товарні аграрні розписки виконують шляхом здійснення поставки зазначеної в аграрній розписці сільгосппродукції від боржника до кредитора на погоджених ними умовах поставки. Поставка сільгосппродукції іншої якості, ніж визначено в аграрній розписці або в погоджених формулах перерахунку, є невиконанням аграрної розписки, якщо інше не погоджено сторонами аграрної розписки. За згоди сторін виконання зобов'язань за товарною аграрною розпискою може бути здійснено шляхом передачі складських документів, що засвідчують право власності їх власника на сільгосппродукцію, яка зберігається на товарному складі.

Фінансові аграрні розписки виконують шляхом переказу боржником коштів на зазначений кредитором банківський рахунок.[3]

Законопроект № 9266 регулюватиме електронні аграрні розписки як неемісійні цінні папери в електронній формі. При цьому Законопроект не скасовує дію Закону України «Про аграрні розписки», а запроваджує поряд з традиційними паперовими аграрними розписками новий фінансовий інструмент кредитування сільськогосподарського виробництва. [2]

За своєю правовою природою електронна аграрна розписка є документом, який засвідчує зобов'язальні відносини між особою, яка її видала, та особою, яка є її власником, є самостійним предметом обігу на ринках капіталу, може бути об'єктом купівлі-продажу та інших правочинів, є джерелом одержання прибутку, виступає різновидом грошового капіталу. Іншими словами за своєю правовою природою аграрна є неемісійним цінним папером, що передбачає законопроект.

З метою спрощення та здешевлення порядку видачі, обігу та припинення електронної аграрної розписки у порівнянні з традиційними паперовими аграрними розписками законопроект передбачатиме, що електронні аграрні розписки будуть існувати у формі електронного документу в Реєстрі електронних аграрних розписок.

Боржники та кредитори за електронною аграрною розпискою можуть видавати, передавати або вносити зміни до електронної аграрної розписки в Реєстрі електронних аграрних розписок самостійно, використовуючи свій електронний підпис.

Законопроект розширює коло суб'єктів, які можуть видавати електронні аграрні розписки у порівнянні з традиційними паперовими аграрними розписками за рахунок сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, члени яких мають у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою за умови наявності нотаріально посвідченої згоди такого члена кооперативу на видачу такої електронної аграрної розписки.

З урахуванням досвіду ринку законопроект пропонує оновлений перелік реквізитів окремо для електронних фінансових аграрних розписок та окремо для електронних товарних аграрних розписок, що викликано специфікою їх змісту та особливостями закріплених ними зобов'язань.

Електронні аграрні розписки містять групу реквізитів, які поєднані у виконавчу частину аграрних розписок і набувають чинності з дня, наступного за днем невиконання електронної аграрної розписки повністю або частково.

Такі реквізити перетворюють електронну аграрну розписку на виконавчий документ, представлений спеціальною випискою з Реєстру електронних аграрних розписок.

Спеціальна виписка з Реєстру електронних аграрних розписок може за бажанням кредитора формуватися на всю суму усіх вимог за електронною аграрною розпискою або окремо на стягнення заборгованості за електронною аграрною розпискою, окремо щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) на підставі такої електронної аграрної розписки, якщо такі санкції передбачені електронною аграрною розпискою, а також окремо на суми витрат на завершення вирощування/збирання/, виробництво/утримання/ зберігання/, транспортування предмета застави, передбачених в електронній аграрній розписці.

Застава за електронною аграрною розпискою. Відповідно до частини першої статті 8, електронна аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов'язань боржника за електронною аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Крім застави майбутнього врожаю, законопроект передбачає можливість та порядок застави за електронною аграрною розпискою живих тварин та продуктів тваринного походження, продуктів рослинного походження, продуктів їх первинної переробки гарантії прав та законних інтересів кредиторів у випадку таких застав.

Законопроект передбачає, що зміст реквізитів електронної аграрної розписки може бути змінений на підставі домовленості між боржником та кредитором.

Законопроект врегульовує істотні умови при виконанні зобов'язання частинами, передбачивши право кредитора на стягнення заборгованості в обсязі невиконаної або неналежно виконаної частини зобов'язання, визначеної такою електронною аграрною розпискою, у безспірному порядку на підставі нового виконавчого документа - спеціальної виписки з Реєстру електронних аграрних розписок та достатнє підтвердження безспірності. Тим самим законопроект створює належне правове поле для видачі багаторічних розписок, виконання за якими відбуватиметься частинами протягом кількох маркетингових періодів.

Облік прав на електронні аграрні розписки та прав за електронними аграрними розписками здійснюється в системі депозитарного обліку цінних паперів.

Обіг електронних аграрних розписок здійснюється лише у депозитарній системі України

Електронні аграрні розписки після прийняття законопроекту будуть обертатися (перебувати в обігу) як на неорганізованому ринку капіталу, так і на організованому ринку капіталу (регульованому ринку або багатосторонньому торговельному майданчику БТМ).

Усі дії по відкриттю рахунку у цінних паперах в депозитарній установі України вже врегульовані Законом України «Про депозитарну систему України», а положення про торгівлю цінними паперами на організованому ринку капіталі - у Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Законопроект крім виконання електронних аграрних розписок враховує всі, передбачені положеннями глави 50 Цивільного кодексу України, способи припинення зобов'язання, таких як припинення зобов'язання переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі тощо. Це робить електронні аграрні розписки досить зручним та гнучким фінансовим інструментом, у порівнянні з традиційними паперовими аграрними розписками.

Законопроект забезпечує надійність електронної аграрної розписки, передбачивши, що у разі недостатності або відсутності застави за електронною аграрною розпискою для задоволення вимог кредитора, стягнення заборгованості за електронною аграрною розпискою у безспірному порядку на підставі спеціальної виписки з Реєстру електронних аграрних розписок відбувається шляхом звернення стягнення на інше майно божника за електронною аграрною розпискою або інших осіб, які несуть солідарну відповідальність із боржником за електронною аграрною розпискою.

З метою усунення потенційного ризику рейдерства щодо власників земель сільськогосподарського призначення встановлено заборону передання у заставу за електронними аграрними розписками земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також заборону стягнення заборгованості за електронною аграрною розпискою на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності боржника або осіб, які несуть солідарну відповідальність із боржником, що відповідає загальним засадам фінансової безпеки держави і бізнесу.[5]

Також законопроект передбачає, що неустойка (штраф, пеня) включається до спеціальної виписки з Реєстру електронних аграрних розписок, якщо такі санкції передбачені електронною аграрною розпискою. [2]

Висновки

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт "Про електронні аграрні розписки" (№9266), який запроваджує в Україні новий фінансовий інструмент для кредитування сільгоспвиробництва. Законопроєкт розроблено з урахуванням досвіду використання в Україні звичайних аграрних розписок. Мета - спрощення та здешевлення доступу до фінансування через цифровізацію інструменту. електронні аграрні розписки мають стати додатковим інструментом фінансування агровиробників під заставу майбутнього врожаю та сільськогосподарської продукції. У поточних реаліях війни нам особливо важливо розвиватися та розвивати нові підходи й рішення задля того, аби бізнес мав доступ до грошей, сплачував податки й підтримував економіку.

Документ врегульовує електронні аграрні розписки як неемісійні цінні папери в електронній формі. При цьому документ не скасовує дії закону «Про аграрні розписки», а запроваджує поряд із традиційними, паперовими розписками новий фінансовий інструмент кредитування.

Законопроєктом передбачається, що електронна аграрна розписка стане самостійним предметом обігу на ринках капіталу і зможе бути об'єктом купівлі-продажу та джерелом прибутку. Електронні аграрні розписки будуть існувати у формі електронного документа в Реєстрі електронних аграрних розписок.

Документ розширює коло суб'єктів, які можуть видавати електронні аграрні розписки, за рахунок сільськогосподарських кооперативів, а також спрощує порядок видачі, обігу та припинення електронної аграрної розписки порівняно з традиційними паперовими. Водночас законопроект розширює порівняно з традиційними паперовими аграрними розписками можливі варіанти застави. Так, предметом застави можуть бути: живі тварини та продукти тваринного походження, продукти їх первинної переробки, а також урожай.

Передбачається, що облік прав на електронні аграрні розписки та прав за електронними аграрними розписками буде здійснюватися в системі депозитарного обліку цінних паперів, а сам обіг таких розписок - лише у депозитарній системі України.

Найбільш ймовірно, в перші кілька років після появи електронних аграрних розписок вони видаватимуться й ходитимуть у кількості та обсягах, не помітних у загальних показниках портфеля. І поки війна не завершена, обсяги кредитування залежатимуть більше від програм підтримки. А там не буде ефекту додавання, бо бюджет обмежений, тобто електронні аграрні розписки радше заміщуватимуть кредити з іншими типами застави або без неї, а не додаватимуть обсягів.

Список використаних джерел

1. Романенко Є.О. Нова експортна логістика зерна для України //Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXII Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Любляна (Словенія): ГО «ВАДНД», 07 липня 2022 р. - с.20-27

2. Про електронні аграрні розписки: проект Закону від 02.05.2023 №9266 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41844

3. Про аграрні розписки: Закон України від 6 листопада 2012 року № 5479-VI https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5479-17#Text

4. Листи Дфсу від 22.07.2016 Р. № 15912/6/99-99-15-0302-15, від 06.10.2016 р. № 32818/7/99-99-15-03-02-15, ІПК ДФСУ від 23.02.2018 р. № 736/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

5. Novikova, N. Quintessence of Ukraine's Financial Security Strengthening in the Context of Economic Space Volatility / N. Novikova, O. Nepomnyashchyy, Yu. Sonko, O. Marusheva, T. Derun // Financial and credit activity: problems of theory and practice. - 2020. - Vol. 2, № 33. - P. 482-491. DOI: 10.18371/fcaptp.v2i33.207212

Размещено на Allbest.ru