Підприємцям підвищують податки та покарання за нелегальний бізнес

Размещено на http://allbest.ru

Підприємцям підвищують податки та покарання за нелегальний бізнес

Романенко Є.О., Збройні Сили України,

Жукова І.В., Видавнича група «Наукові перспективи»)

Вступ

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 року -- відкритий воєнний напад Росії на Україну, початий 24 лютого 2022 року. Частина російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Водночас завданням України є звільнення своїх територій, вихід на кордони 1991 року, покарання військових злочинців.

На двадцятому місяці великої війни влада України проводить велику роботу по приведенню українського податкового законодавства у відповідність до вимог МВФ та стандартів Європейського Союзу.

Виклад основного матеріалу

Державна податкова служба (ДПС) склала рейтинг країн, де українці найчастіше ховають доходи.[2] В основному багатії обирають п'ять точок на карті у питанні приховування доходів від оподаткування. За інформацією Державної податкової служби, найчастіше доводиться звертатися із запитами про обмін фінансовими даними до: Кіпру, Швейцарії, Британії, Німеччини та Люксембургу. український податковий законодавство відповідальність дохід

Так, в основному більшість спецзапитів про отримання податкової інформації скеровували до компетентних органів:

• Республіки Кіпр -- 32%;

• Швейцарії -- 18%;

• Британії -- 9%;

• Німеччини -- 7%;

• Люксембургу -- 7%;

• Нідерландів -- 5%;

• Італії -- 5%;

• Іспанії -- 5%;

• інших країн -- 12 %.

Податківці зазначають, що обмін фінансовою інформацією з компетентними органами зарубіжних країн, зараз охоплює перевіркою питання, які довго лишалися поза контролем та є особливо важливим та дієвим інструментом захисту економічних інтересів нашої держави

Отримані від іноземних органів дані використовують під час:

• формування доказової бази;

• документування порушень;

• підтримки позиції податківців під час судових скарг.[2]

В Україні президент Володимир Зеленський узаконив зміни у податковому законодавстві, які запрацювали з 1 серпня 2023 року. Йдеться про підписання закону № 3219-IX. Відповідний проєкт закону №8401, який підтримала Верховна Рада України (ВРУ) 30 червня 2023 року, був однією з умов програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ).[3]

Закон передбачає наступне:

• з 1 серпня в Україні буде скасовано 2% єдиний податок. При цьому документ регулює поступовий перехід:

- платникам 2% ЄП нададуть право подавати заяви про відмову від застосування 2% єдиного податку та вказувати, яку обирає систему оподаткування;

- якщо не подати таку заяву та не вказати у заяві бажану систему, платника 2% ЄП автоматично переведуть на колишню систему;

• новостворених суб'єктів господарювання, котрі з дня держреєстрації обрали 2%, автоматично будуть вважати платниками третьої групи (ставка 5%);

• буде автоматично поновлено право та обов'язки платника ПДВ для суб'єктів, у кого припинили реєстрацію платника ПДВ;

• надається право платникам, які цьогоріч перейшли з 2% єдиного податку на загальну систему, перейти повторно на спрощену систему;

• з 1 серпня також частково скасують заборону на перевірки для підакцизних товарів (спиртне, тютюн, паливо), грального бізнесу та фінпослуг.

• з 1 жовтня повернуть покарання за порушення у сфері застосування касових апаратів. Будуть звільнені ті, хто має реєстрацію на прифронтових територіях (ймовірних бойових дій).

Окрім того, закон передбачає:

• неврахування "технічного боргу", що виник з 1 квітня минулого року до 31 липня цього року, під час встановлення можливості платників продовжувати перебування на спрощенці;

• збереження права добровільної сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску для прифронтових територій (зокрема, територій ймовірних бойових дій);

• надання можливості ФОП-платникам єдиного податку без ПДВ вказувати у розрахунковій документації назви товарів чи послуг за спрощеною формою.[3]

Більшість платників податківчасто недооцінюють всі ризики, які можуть виникнути через запити податкової і реакцію на них. Такі запити передбачені статтями 20 та 73 Податкового кодексу та Порядком періодичного надання інформації податковим органам та отримання відомостей за письмовим запитом. Запит податкової інспекції говорить про те, що бізнес має певні проблеми, саме тому й привернув увагу податківців. Як правило, такі запити надсилають після аналізу наявної податкової інформації та отримання інформації про можливі порушення з якихось зовнішніх джерел.

Відповідь на запит повинна бути надана завжди! Навіть якщо це прохання є необгрунтованим, незаконним або не відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Також відповідно до нового закону № 2970-IX, ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків передбачає штраф у п'ять розмірів мінімальної заробітної плати -- 33,5 тис. грн.[4]

Так, фіскали мають право звертатися до громадян із письмовим запитом про надання потрібної інформації та їх документального підтвердження. Відповідно до положення п. 73.3 ПКУ, такі запити мають містити:

• - підстави для запиту, згідно із зазначенням відомостей, які це підтверджують;

• - перелік запитуваних даних та список документів, які необхідно надати;

• - печатка контролюючого органу.

Водночас, неподання чи подання не в повному обсязі документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, передбачає штраф -- обсягом в одну мінімальну заробітну плату -- 6,7 тис. грн.

Сплата штрафів не звільняє від обов'язку подання вичерпної інформації.

З 1 липня поточного року в рамках закону 2970-ІХ [4] вимагатиметься від підзвітних фінансових установ застосовувати заходи перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи рахунки підзвітні (підлягає обміну).

За ігнорування передбачене покарання у вигляді штрафів на десятки тисяч гривень

Нові вимоги стосуються чотирьох категорій організацій, визначених розділом восьмим Загального стандарту звітності CRS:

• банки, кредитні спілки;

• депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, номінальні утримувачі;

• інвестиційні компанії;

• страховики та недержавні пенсійні фонди.

Єдиний стандарт автоматичного обміну податковою інформацією (CRS) є документом, що передбачає щорічний автоматичний обмін даними між державами, які імплементували багатосторонню конвенцію щодо співпраці між компетентними органами з питань обміну інформації в автоматичному режимі.[4]

Закон №3219 [3] не вносить змін до п. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ щодо застосування пільг зі сплати ЄСВ для ФОПів, які були встановлені з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців.

Отже, з 1 серпня 2023 року ці пільги також діють.

Нормами п.9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ ФОПи- єдинники (як і ФОП на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, і члени фермерського господарства) звільняються від сплати ЄСВ за себе з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців.

Тож якщо платники скористаються цією пільгою, то розрахунок єдиного внеску у складі декларації подавати їм не потрібно. Це правило діє щодо того періоду, в якому згідно зі встановленими пільгами ЄСВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте сама пільга не позбавляє ФОП права добровільно сплачувати ЄСВ за себе. В такому випадку обов'язково треба зазначати суми такого ЄСВ у декларації.

В такому разі ФОП отримає страховий стаж за сплаченими внесками. Якщо ж ЄСВ сплатити, але не зазначити ці суми у звітності, то сплачені суми ЄСВ вважатимуться просто переплатою. Якщо ж ФОП не сплачує ЄСВ, то страхового стажу у нього не буде. Отже, всі ФОПи мають право вирішувати, сплачувати чи не сплачувати ЄСВ за себе.[3]

До встановлення пільги за несплати, неповні сплати чи несвоєчасні сплати сум ЄСВ разом з видачею суми виплати, на які нараховують ЄСВ (авансові платежі), накладали штрафи в обсязі 10% несплаченої чи несвоєчасно сплаченої суми. Розрахунки цієї фінансової санкції роблять на основі акта документальної перевірки платника Єдиного соціального внеску.

Державна податкова служба України змусить таксистів обладнати авто касовими апаратами.

Податкова нагадує, що усі автомобілі, які надають послуги з перевезення пасажирів, мають бути обладнані касовими апаратами та видавати фіскальні чеки за проїзд. Пасажир при цьому може сплачувати за проїзд як готівкою, так і за допомогою картки (п.1 та п.2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року№365 «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг).[5]

У Державній податковій службі України попереджають українців про систему покарань за порушення у сфері продажів онлайн. Зокрема, тепер суворо карають за нелегальний бізнес у соцмережах Facebook та Instagram. У Податковій наголошують, що для здійснення усіх видів підприємницької діяльності необхідна обов'язкова умова -- державна реєстрація. Вимога поширюється також на невеликі онлайн-магазини, робота яких зосереджена у соціальних мережах. У ДПС зазначають, що деякі продавці нехтують обов'язком реєстрації, ухиляючись від сплати податків, й проводячи розрахунки через банківські картки фізосіб, що забороняється українським законодавством.

Податківці регулярно отримують відомості про факти здійснення відповідної діяльності. За всіма випадками фахівці проводять дослідження та аналіз. У разі підтвердження інформації -- вживають відповідні заходи реагування, зокрема податкові перевірки.

У ДПС нагадують, що робота без державної реєстрації загрожує:

• накладенням штрафної санкції у сумі до 85 тис. грн.;

• конфіскацією продукції, знарядь виробництва та сировини;

• прибутку з її продажу (за ст. 164 Адміністративного кодексу).[6]

В Україні з жовтня діє оновлене законодавство щодо розміщення рекламного контенту на телебаченні, інтернеті та соціальних мережах. Зміни, які передбачають нові вимоги до реклами та покарання_за їх порушення, торкнулися підприємців та блогерів. Йдеться про нові норми закону "Про рекламу" та інших українських законів України, які привели у відповідність до вимог Європейського Союзу (ЄС). Закон вказує, що саме можна вважати рекламою та які є критерії. Ролики чи пости у соцмережах підпадатимуть під дію закону, якщо:

• рекламні продукти доступні в Україні;

• рекламодавці мають офіси в Україні;

• просування реклами відбувається українською мовою.

Рекламою тепер вважається "інформація про особу, ідею чи товар, розповсюджена за грошову та іншу винагороду чи з метою самореклами, і призначена для формування чи підтримки у прямий/непрямий спосіб обізнаності українських споживачів".

За законом, тепер блогери YouTube, Facebook, Instagram, інших соцмереж повинні позначати свої публікації та відео як рекламні та сповіщати користувачів про партнерство. Просування товарів та послуг допускається не лише за фінансову винагороду, а й інші види плати (у вигляді знижки чи обміну).

З огляду на це різні розпаковки товарів, огляди та рекомендації від блогерів вважаються прямою рекламою, яку потрібно маркувати, інакше чекатиме штраф у розмірі п'ятикратної вартості реклами. У разі неможливості встановлення суми блогери платитимуть суму до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (тобто 5,1 тис. грн).[7]

Також під повну заборону потрапило рекламування азартних ігор на всіх майданчиках, якщо підпадає під критерії:

• присутні особи, яким немає 21 року;

• реклама схиляє до думки, що виграти легко, і це може замінити повноцінну роботу;

• у продуктах розміщується продакт-плейсмент;

• рекламується: організатори, бренди, інші об'єкти права інтелектуальної власності без наявності ліцензії.

За порушення передбачені штрафи у розмірі 2,01 млн грн.

Також закон передбачає, що всі рекламні повідомлення, які надходять на електронну пошту, у месенджери, чат-боти, сайти, соцмережі, масові дзвінки без письмової згоди з користувачем - вважаються спамом.

Для захисту прав споживачів таку рекламу заборонили. За спам передбачене покарання у 3 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів українців (51 тис. грн).[7]

В Україні з 1 жовтня поновили покарання для ФОП, які працюють без касових апаратів.

Використання касових апаратів є обов'язковою умовою для ФОП, які працюють на загальній системі оподаткування, та ФОП II, III і IV груп зі спрощеною системою оподаткування.

Штраф накладають на всі транзакції без фіскалізації. Його розмір залежатиме від кількості виявлених порушень і сум у чеках. За перше порушення податкового законодавства передбачено покарання у вигляді 100% суми проданих товарів, наданих послуг або виконаних робіт.

Повторне порушення спричиняє збільшення штрафу до 150% від суми чека.

Штрафів за роботу без касових апаратів не буде за торгівлю на прифронтових територіях, крім реалізації підакцизних товарів.[8]

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Г етманцев повідомив, що планові перевірки бізнесу (звичайний контроль за його діяльністю) відновлені в повному обсязі. Вони стосуються певних груп платників податків, які торгують підакцизними товарами.

Це алкоголь, тютюн, паливо, паливо, електроенергія. Сюди ж належать гральний бізнес, фінансові й банківські установи. план податкових перевірок приймуть днями і до завершення 2023 року вдасться "перевірити всі підприємства".[8]

Проект Закону №8143 від 20.10.2022 про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств, внесений групою народних депутатів, серед яких голова комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова винесено на розгляд поточної сесії Верховної Ради.

Законопроєкт передбачає, що підприємницьку (економічну) діяльність, без реєстрації фізичної особи-підприємця, може здійснювати домогосподарство. Тобто, дозволяються види робіт, до яких залучаються члени цього домогосподарства, крім видів діяльності, що підлягають ліцензуванню та відносяться до незалежної професійної діяльності.

Річний дохід від економічної діяльності домогосподарства не має перевищувати суму 8 мільйонів гривень.[9]

Депутати пропонують дозволити в Україні підприємницьку діяльність без реєстрації фізичної особи підприємця вже з 1 січня 2024 року. Це передбачено законопроєктом №10166, автором якого виступили глава фінкомітету Ради та його перший заступник - Данило Г етманцев та Ярослав Железняк, а також ще 16 депутатів.[10]

Метою законопроєкту є створення умов для отримання додаткового, нерегулярного або незначного доходу без реєстрації фізичної особи - підприємця при здійсненні окремих видів діяльності у сфері надання послуг.

Скористатися новим режимом оподаткування зможуть фізичні особи, які не є самозайнятими і відповідають низці критеріїв (зокрема, щодо відсутності працівників, видів діяльності тощо).

Законопроектом пропонується:

• встановити, що доходи, отримані фізичною особою в рамках спеціального режиму, оподатковуються за ставкою 6%, якщо сума отриманого доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати. У разі перевищення такої суми - застосовується ставка 18% до суми перевищення;

• створити спеціальну цифрову платформу, на яку громадяни повідомлятимуть про застосування спеціального режиму оподаткування;

• визначити поняття "оператор цифрової платформи", на якого буде покладено обов'язок щодо надання контролюючому органу інформації про дохід, отриманий фізичними особами з використанням цифрової платформи;

• передбачити, що порушення строків подання інформації контролюючим органам про доходи фізичних осіб, які застосовують спеціальний режим, спричиняє притягнення до відповідальності операторів цифрових платформ - як резидентів, так і нерезидентів з урахуванням відповідних особливостей;

• визначити новий об'єкт оподаткування у вигляді доходу фізичної особи, отриманого від здійснення окремих видів діяльності, а також передбачити, що податкове зобов'язання за таким об'єктом визначається контролюючим органом у спеціально встановленому порядку;

• встановити, що фізична особа, яка застосовує спеціальний режим, має право відкрити спеціальний рахунок виключно в одному самостійно обраному нею банку, доступному для вибору під час подання заяви про застосування спеціального режиму;

• визначити, що для фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, податкове зобов'язання визначається контролюючим органом з використанням даних реєстраторів розрахункових операцій та/або операторів цифрових платформ;

• фізична особа зобов'язана забезпечити наявність або перерахувати на спеціальний рахунок суму коштів, достатню для своєчасного перерахування банком суми узгодженого податкового зобов'язання. У разі неможливості банком сплатити до бюджету необхідну суму, грошове зобов'язання стає податковим боргом платника податку, який підлягає стягненню;

• особа, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, має здійснювати усі розрахунки виключно за допомогою реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій незалежно від способу розрахунків відповідно до Закону про РРО, за винятком розрахунків за послуги, що надаються з використанням цифрових платформ.[10]

Висновки

Таким чином розгляд змін в законодавстві України та проектів нових законів, роботи Державної податковій службі України направлені на забезпечення збільшення надходжень до бюджету, а також сприятимуть легалізації доходів фізичних осіб завдяки створенню сприятливих умов для сплати ними податків.

Список використаних джерел

1. Романенко Є.О. Російська Федерація є державою- терористом //Modern! aspekty vedy: XXVII. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. - str.10-22.

2. ТОП-5 країн, де українці приховують доходи https:// novyny.live/groshi/top-5-krayin-de-ukrayintsi-prikhovuiut-dokhodi- 124197.html

3. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану: Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX

4. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки: Закон України від 20 березня 2023 року № 2970-IX

5. Податкова змусить таксистів обладнати авто касовими апаратами https:// economi cs. novyny. live/podatkova-zmusit-taksi stiv- obladnati-avto-kasovimi-aparatami-124394.html

6. Бізнес у Facebook та Instagram: кому загрожує штраф до 85 тис.грн. https://novyny.live/groshi/biznes-u-facebook-ta-instagram- komu-zagrozhuie-shtraf-do-85-tis-grn-123621.html

7. Штрафи у 51 тис. грн за рекламу: підприємці з жовтня мусять працювати по-новому https://novyny.live/groshi/shtrafi-u- 51-tis-grn-za-reklamu-pidpriiemtsi-z-zhovtnia-musiat-pratsiuvati- po-novomu-123289.html

8. “Штрафи великі“: Гетманцев повідомив про покарання, які запровадили з 1 жовтня для ФОП https://top.today.ua/shtrafi- veliki-getmantsev-povidomiv-pro-pokarannya-yaki-zaprovadili-z- 1-zhovtnya-dlya-fop/

9. Про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств: проект Закону від 20.10.2022 №8143 https:// itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40672

10. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності: проект Закону від 20.10.2023 №10166 https://itd.rada.gov.ua/ billInfo/Bills/Card/43005

Размещено на Allbest.ru