Проблеми та потенційні можливості впровадження інноваційного лідерства в демократичному врядуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми та потенційні можливості впровадження інноваційного лідерства в демократичному врядуванні

Кондратенко Наталія Олегівна доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту і публічного адміністрування, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, м. Харків

Анотація

В статті автором визначено проблеми та потенційні можливості впровадження інноваційного лідерства в демократичному врядуванні. Зазначено, що міжнародні стандарти управління базуються на системі демократичного врядування, яка вимагає участі в процесі управління громадянським суспільством, або процесі здійснення народовладдя. Необхідно відзначити, що сучасне українське суспільство є перехідним, що означає перехід від однієї влади до іншої. Демократія зараз є ключовою для політичного розвитку перехідних суспільств.

Відзначено, що інноваційне лідерство у демократичному врядуванні має на меті створити умови та можливості для того, щоб люди могли самореалізуватися, більше зрозуміти себе та використовувати свої здібності, щоб наблизити національну систему державної влади та демократичного врядування до міжнародних стандартів. Це означає, що демократичний розвиток підтримує основу верховенства права в державному управлінні.

Аргументовано, що у демократичному врядуванні основні пріоритети розвитку інноваційного лідерства повинні базуватися на емпіричних критеріях, висновках і результатах, які окреслюють основні шляхи розвитку. Це пояснюється тим, що лідерство є важливим компонентом демократичного врядування та представників державної служби, які належать до різних рівнях управлінської структури. управління лідерство інноваційний

Зроблено висновок, що вивчення та розвиток інноваційного лідерства в демократичному врядуванні країни повинні починатися з визначення та підтримки його як повноцінного та конкурентоспроможного інституту, який може залучити та заохочувати найкращих фахівців. Для того, щоб гарантувати успішне майбутнє цієї галузі, цей метод також обумовлює основні принципи демократичного управління. У сучасному суспільстві мають бути присутні справжні лідери, віддані своїй справі - служінню народові України, і вони повинні виконувати свої повноваження. Ці лідери повинні відповідати вимогам часу, бути інноваційними та ефективними в непростих швидкоплинних ситуаціях.

Ключові слова: демократичне врядування, публічне управління, лідерство, інноваційне лідерство, впровадження, проблеми, керівництво, потенційні можливості, компетенції, розвиток, комунікації, якість

Kondratenko Nataliia Olegivna Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Management and Public Administration, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

PROBLEMS AND POTENTIAL POSSIBILITIES OF INVESTING INNOVATIONAL LEADERSHIP IN DEMOCRATIC GOVERNMENT

Abstract. The author identified the problems and potential opportunities of introducing innovative leadership in democratic governance. It is noted that the international standards of governance are based on the system of democratic governance, which requires participation in the process of civil society governance or the exercise of people's rule. It should be noted that modern Ukrainian society is transient, which means the transition from one authority to another. Democracy is now key to the political development of transitional societies.

It is pointed out that innovative leadership in democratic governance aims to create conditions and opportunities for people to self-realize, better understand themselves and use their abilities to bring the national system of public authority and democratic government closer to international standards. This means that democratic development supports the basis of the rule of law in public administration.

It was pointed out that in democratic governance, the main priorities for the development of innovative leadership should be based on empirical criteria, conclusions and results that define the main paths of development. This is due to the fact that leadership is an important component of democratic governance and representatives of the public service, which belong to different levels of the management structure.

It was concluded that the study and development of innovative leadership in the democratic governance of the country should begin with the identification and support of it as a full-fledged and competitive institution that can attract and encourage the best specialists. In order to guarantee the successful future of this industry, this method also determines the basic principles of democratic governance.

In modern society there must be true leaders, dedicated to their cause - to serve the people of Ukraine, and they must perform their powers. These leaders must meet the demands of the times, be innovative and effective in difficult fast-moving situations.

Keywords: democratic governance, public administration, leadership, innovative leadership; implementation; problems; leadership: potential; competences; development; communication; quality

Постановка проблеми. Характерний стиль лідерства, який розвивається під час перебудови політичної системи, базується на минулих політичних традиціях і новітніх якостях, таких як дотримання індивідуального політичного шляху, ініціатива та орієнтація на зміни. Демократичне врядування характеризується прозорістю, підзвітністю, субсидіарністю, громадським контролем і широким участю громадян у публічному управлінні.

Незважаючи на численні проблеми, які існують не тільки в Україні, але й у всьому світі, роль інноваторів у демократичному врядуванні не можна переоцінити. У зв'язку з цим особливо важливо визначити проблеми та перспективи інноваційного лідерства у демократичному врядуванні. Це пов'язано з тим, що для лідерів зараз надзвичайно важливо розвивати організаторські навички (організація продуктивних груп і колективів, передача повноважень, оцінка команди); розвивати в собі комунікативні навички (спілкуватися, наводити аргументи опонентам, досягати компромісу, проводити переговори); орієнтуватися на результат.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичному обґрунтуванню питань лідерства та інноваційного лідерства в системі публічного управління присвячені роботи Л. Андерсена, Л. Антонової, Д. Вільямс, В. Гошовської, І. Грищенко, М. Логунової, С. Мартінез, Л. Пашко, Л. Таммерса, В. Толкованова, А. Халецької, О. Юзькової та ін. Але, сьогодні є необхідність дослідження проблем та потенційних можливостей впровадження інноваційного лідерства в демократичному врядуванні.

Метою статті є визначення проблем та потенційних можливостей впровадження інноваційного лідерства в демократичному врядуванні.

Виклад основного матеріалу. Міжнародні стандарти управління базуються на системі демократичного врядування, яка вимагає участі в процесі управління громадянським суспільством, або процесі здійснення народовладдя. Необхідно відзначити, що сучасне українське суспільство є перехідним, що означає перехід від однієї влади до іншої. Демократія зараз є ключовою для політичного розвитку перехідних суспільств.

Для створення демократичного суспільства потрібні нові підходи до теорії державного будівництва та розробка стратегії демократичного розвитку нової держави. Щоб стати на шлях демократичного розвитку, українське суспільство має подолати недовіру до влади та відірвати значну частину свого населення від політики та громадського життя; позбутися тоталітарних стереотипів у своїй свідомості; використати засоби громадянського суспільства, щоб зменшити владу державних чиновників, і щоб офіційно демократичні інститути влади почали впроваджувати демократію на практиці.

Демократичне врядування в основному розглядається як суспільне самоврядування, яке забезпечує рівноправність громадян і дозволяє їм безпосередньо брати участь у вирішенні громадських справ шляхом вільного вибору або співпраці між державними та недержавними секторами (міжсекторальна співпраця). На кожному рівні соціальної структуризації суспільства за умов демократичного врядування створюється система демократичного врядування через створення представницьких органів врядування.

Розвиток України залежить від загальної трансформаційної суспільно- політичної моди, яку диктують провідні демократичні країни світу. Незважаючи на численні труднощі, які виникають у внутрішній і міжнародній політиці України, демократичний курс державної політики в усіх сферах залишається незмінним і не очікується, що політична система зміниться в найближчому майбутньому. Така думка підкріплюється змінами суспільно- політичних відносин у державі, прогресом системи державного управління та впровадженням демократії у всіх структурно-інституційних аспектах.

Хоча це не так швидко, але розвиток громадянського суспільства є цілком нормальним. Розширюється публічно-управлінська сфера впливу та формуються його нормативно-правові засади. Сьогодні громадяни та громадські організації все частіше прагнуть мати реальні можливості брати участь у державотворчих процесах, прийнятті суспільно важливих рішень і вирішувати багато проблем і завдань щоденного життя як держави, так і суспільства [1].

Багато факторів впливають на лідерство. По-перше, якщо ваші колеги та партнери не визнали в вас сильних якостей і авторитету, які перевершують їхні власні, ви не можете претендувати на статус лідера. Це також означає, що лідерство може мати різні значення в різних ситуаціях. Відносини, які існують усередині групи або спільності, часто називають такими. Тим часом у соціально-психологічній літературі цей термін використовується для опису відносин, які виникають завдяки ініціативі лідера.

До ключових компетентностей лідерів у країнах ЄС відносять інноваційність, доброчесність, відкритість до нових ідей, орієнтацію на результат, розвиток мереж і ведення переговорів, організаційні навички, соціальні навички, комунікаційні навички, володіння знаннями (що включають знання на рівні ЄС і країн-членів) [2].

Пізніші дослідження у сфері лідерства показали, що в ефективності керівництва вирішальну роль можуть відіграти додаткові, ситуативні чинники: потреби і особисті якості підлеглих, характер завдання, вимоги і вплив середовища, інформація та ін. Крім того, ефективного керівника-лідера з поміж інших вирізняє певна система якостей: творча обдарованість, високий рівень інтелекту, харизматичність, ініціативність, упевненість у своїх силах та ін. [3].

Сьогодні, найбільш ефективним вважається мережевий підхід до лідерства, коли відповідальність між публічним і приватним секторами переплітаються. Це можна назвати спільним лідерством у системі публічного управління з розподіленою відповідальністю сторін.

Лідерство в органах публічної влади базується на складних системах, і лише в суспільному середовищі лідери можуть розвиватися та досягати успіху. Світовий досвід свідчить про те, що більшість інструментів формування сучасних лідерів працюють на регіональному та загальнодержавному рівнях. Політичне середовище свідомо готує політичних лідерів за допомогою різноманітних методів відбору, що призводить до позитивних результатів.

Інноваційне лідерство - це підхід, який поєднує різні типи лідерства, щоб переконати людей створювати нові продукти, послуги та ідеї. Інноваційний лідер відіграє важливу роль у застосуванні інноваційного лідерства в практиці. Доктор Девід Гліддон створив модель компетенцій інноваційного лідера за допомогою методу Дельфі та реалізував ідею інноваційного лідерства в 2006 році в Пенн Стейт Університеті [4].

Концептуальні підходи до впровадження інноваційного лідерства в публічному управлінні враховують особливості Програм розвитку інноваційних лідерів з метою підтримки лідерів з різних сфер (бізнес, наука, культура тощо), які можуть швидко адаптуватись та активно діяти на різних рівнях публічного управління, починаючи від місцевого самоврядування та завершуючи вищою управлінською ланкою в державі [5].

Незважаючи на це, інноваційне лідерство у демократичному врядуванні має на меті створити умови та можливості для того, щоб люди могли самореалізуватися, більше зрозуміти себе та використовувати свої здібності, щоб наблизити національну систему державної влади та демократичного врядування до міжнародних стандартів. Це означає, що демократичний розвиток підтримує основу верховенства права в державному управлінні.

У сучасній Україні важливим питанням є створення інноваційного демократичного лідера, який зможе вирішувати поточні проблеми та забезпечувати довгостроковий розвиток суспільства. Дослідження міжнародного досвіду щодо впровадження інноваційного лідерства, особливо передових держав, є одним із векторів аналізу цього питання, який направлений на якісну його вирішення. Крім того, слід розглянути наукові досягнення щодо можливостей його застосування в нашій країні.

Ураховуючи певні елементи функціонування країни, поточний етап розвитку демократичного врядування та ресурси інноваційного лідерства, можна з упевненістю стверджувати, що в Україні потрібно запроваджувати такий тип лідерства:

- створення сучасної корпоративної культури за допомогою демократичного врядування;

- надання чітко визначених перспектив для представників демократичного врядування, щоб вони могли працювати ефективніше та набувати досвіду;

- впровадження гнучких і економічних програм мотивації, щоб утримати та розвивати успішних інноваційних лідерів;

- створення революційної політики розвитку, яка поєднує співробітництво та новітність [6].

За показниками, на які звертає увагу світова спільнота, рівень демократії в нашій країні схожий на рівень найрозвиненіших демократичних країн Європи та Північної Америки. В українському парламенті представлено кілька політичних партій і блоків, близько 35% усіх депутатів обираються в опозиційній фракції, а президент обирається всенародно. Однак це не призводить до покращення демократії. Її нові назви та визначення постійно з'являються. Крім того, критерії оцінки ступеня демократизації країни включають суб'єктивні оцінки експертів, які впевнені, що немає жодної іншої демократії у світі.

У демократичному врядуванні основні пріоритети розвитку інноваційного лідерства повинні базуватися на емпіричних критеріях, висновках і результатах, які окреслюють основні шляхи розвитку. Це пояснюється тим, що лідерство є важливим компонентом демократичного врядування та представників державної служби, які належать до різних рівнях управлінської структури.

Інноваційна та освітня складові є фундаментом цієї концепції. Це пояснюється багатозначністю терміну "лідерство", який включає різні його характеристики в широкому розумінні, а також механізми, які керують процесами та підвищують їх ефективність.

До таких ознак відносяться:

- колективне створення ідей, які описують спільний підхід до створення лідерського сегменту в контексті впровадження демократичного управління;

- формування організаційного механізму забезпечення впровадження інноваційного лідерства в демократичному врядуванні шляхом створення інформаційних даних і створення нових організаційних форм, які в майбутньому дадуть змогу вирішити проблему демократизації суспільства;

- застосування інструментів для залучення всіх суб'єктів демократичного врядування та публічного управління до процесів розвитку інноваційного лідерства;

- реалізація державно-громадської програми оцінювання якості управління [7].

Сьогодні світова практика пропонує широкий спектр інноваційних інструментів, підходів до управління, які можна використовувати в діяльності органів публічної влади в Україні. Такими інноваціями є [8]:

1. аутсорсинг (outsourcing) - передача організацією визначених функцій іншій компанії, що спеціалізується у відповідній сфері;

2. бенчмаркінг (benchmarking) - використання найкращого досвіду;

3. врядування (governance) - управління без уряду;

4. електронне урядування (e-government), яке охоплює такі складники:

- "уряд - урядові" (government to government);

- "уряд - громадянам" (government to citizens);

- "уряд - бізнесу" (government to business);

5. збалансована система показників (Balanced Score Card, BSC);

6. концепція ощадливого управління (lean management);

7. нове державне управління (new public management);

8. підприємницький уряд (reinventing government);

9. реінжиніринг (reengineering);

10. управління за цілями (management by objectives);

11. управління за результатами (management by results);

12. управління проектами (project management) та ін. [9].

Впровадження інноваційного лідерства в демократичному врядуванні

мають певні проблеми, перешкоди та ризики. Серед загальних проблем можна виділити наступні:

1) національні пріоритети держави;

2) культурні, релігійні та моральні цінності;

3) відкритість влади та її взаємодія з громадянами;

4) конституційні принципи та конфлікти в уряді;

5) гнучкість національних політичних інститутів;

6) рівень офіційної корупції;

7) зовнішні відносини;

8) міжнародні угоди;

9) членство в міжнародних організаціях;

10) позиція країни щодо певних міжнародних питань, голосування в

ООН;

11) фінансова підтримка з боку інших держав;

12) дотримання прав людини.

Формування і реалізація потенційних можливостей інноваційного лідерства в демократичному врядуванні складається з:

- наявності організаційної та корпоративної культури;

- розвинутої системи комунікацій та інформаційного забезпечення;

- готовності до змін;

- адаптації здатності організаційної структури до інновацій;

- визначення стратегічних напрямів розвитку.

Удосконалення інноваційного лідерства в демократичному врядуванні

повинні включати такі складові:

1. освіта, яка контролюється процесами, спрямованими на зміну методів навчання з метою впровадження сучасних методів інноваційного лідерства для використання в реальних управлінських сферах;

2. індивідуальна, яка включає існування особистості забезпечує рівень її готовності до змін;

3. групова взаємодія повинна ґрунтуватись на проведеному дослідженні поведінки лідерів в процесі здійснення ними обов'язків та підтримки ділової атмосфери в рамках виконання певних завдань;

4. організаційна.

Отже, потрібно починати вивчення та розвиток інноваційного лідерства в демократичному врядуванні країни з позиції визначення та підтримки його як повноцінного та конкурентоздатного інституту, який може привернути та утримати найкращих фахівців. Такий підхід також обумовлює основні методи управління в демократичному врядуванні, які повинні гарантувати успішне майбутнє цієї галузі. Справжні лідери, віддані своїй справі - служінню народові України - мають бути присутні в сучасному суспільстві, і вони повинні виконувати свої повноваження. Ці лідери повинні відповідати вимогам сьогодення, мати інноваційне бачення та працювати в непростих швидкоплинних обставинах.

Висновки

Отже, виходячи з вищевикладеного, можемо зробити висновки, що визначення проблем та потенційних можливостей впровадження інноваційного лідерства в демократичному врядуванні довело необхідність використання засобів громадянського суспільства, щоб зменшити владу державних чиновників, і щоб офіційно демократичні інститути влади почали впроваджувати демократію на практиці.

Визначені загальні проблеми впровадження інноваційного лідерства в демократичному врядуванні. Аргументовано, що формування і реалізація потенційних можливостей інноваційного лідерства в демократичному врядуванні складається з: наявності організаційної та корпоративної культури; розвинутої системи комунікацій та інформаційного забезпечення; готовності до змін; адаптації здатності організаційної структури до інновацій; визначення стратегічних напрямів розвитку.

Зроблено висновок, що вивчення та розвиток інноваційного лідерства в демократичному врядуванні країни повинні починатися з визначення та підтримки його як повноцінного та конкурентоспроможного інституту, який може залучити та заохочувати найкращих фахівців. Для того, щоб гарантувати успішне майбутнє цієї галузі, цей метод також обумовлює основні принципи демократичного управління. У сучасному суспільстві мають бути присутні справжні лідери, віддані своїй справі - служінню народові України, і вони повинні виконувати свої повноваження. Ці лідери повинні відповідати вимогам часу, бути інноваційними та ефективними в непростих швидкоплинних ситуаціях.

Література

1. Лациба М. Розвиток відносин між владою та суспільством в Україні: від еволюції до революції. Громадянське суспільство України: сучасний стан і перспективи впровадження європейських стандартів взаємодії з державою: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (12 грудня 2013 р., м. Київ) / упоряд.: В.М. Яблонський, О.А. Корнієвський, П.Ф. Вознюк; за заг. ред. О.А. Корнієвського. Київ: НІСД, 2014. С. 12--17. (Серія "Громадянське суспільство". Вип. 1).

2. Детермінанти розвитку публічного управління та адміністрування в Україні : колективна монографія / за заг. ред. Н.С. Орлової. Київ: ВД "Освіта України", 2020. 262 с.

3. Таранавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика. Підручник. Тернопіль: Карт-бланш, 2003. - 486 с.

4. Юзькова О. І. Зарубіжний досвід інноваційного лідерства в державному управлінні: можливості адаптації в Україні. Механізми державного управління. Публічне управління та митне адміністрування. № 2 (21), 2019. С. 119-127.

5. Васильєва О.І., Васильєва Н.В. (2021) Інноваційне лідерство в публічному управлінні. Інвестиції: практика та досвід № 11. с. 60-64.

6. Пашко Л.А. Управлінське лідерство як запорука ефективності функціонування сфери державного управління. Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи: монографія. 2017. С. 255- 271.

7. Хаітов П.О. Концептуальні засади розвитку лідерства на державній службі. Аспекти публічного управління. 2016. № 6-7. С. 49-56.

8. Луциків І.В., Сороківська О.А., Котовська І.В. Дослідження особливостей інноваційного розвитку системи публічного управління в Україні. Економіка і суспільство. Випуск # 12 / 2017. С. 122 - 128.

9. Федорчак О.В. Інноваційний механізм державного управління: підходи до формування. Ефективність державного управління. 2012. Вип. 33. С. 150-157.

1. References:

1. Latsyba M. (2014) Rozvytok vidnosyn mizh vladoyu ta suspil'stvom v Ukrayini: vid evolyutsiyi do revolyutsiyi [The development of tensions between power and rule in Ukraine: from evolution to revolution ] Hromadyans'ke suspil'stvo Ukrayiny: suchasnyy stan i perspektyvy vprovadzhennya yevropeys'kykh standartiv vzayemodiyi z derzhavoyu : mater. mizhnar. nauk.- prakt. konf. / uporyad.: V. M. Yablons'kyy, O. A. Korniyevs'kyy, P. F. Voznyuk ; za zah. red. O. A. Korniyevs'koho. Kyyiv : NISD. pp. 12--17. (Seriya "Hromadyans'ke suspil'stvo". Vyp. 1).

2. Determinanty rozvytku publichnoho upravlinnya ta administruvannya v Ukrayini (2003) [Determinants of the development of public management and administration in Ukraine] kolektyvna monohrafiya /za zah. red. N.S. Orlovoyi. Kyyiv : VD "Osvita Ukrayiny", 2020. 262 s.

3. Taranavs'ka N.P., Pushkar R.M. Menedzhment: teoriya ta praktyka [Management: theory and practice]. Pidruchnyk. - Ternopil': Kart-blansh, 486 p.

4. Yuz'kova O. I. (2019) Zarubizhnyy dosvid innovatsiynoho liderstva v derzhavnomu upravlinni: mozhlyvosti adaptatsiyi v Ukrayini [Foreign experience of innovative leadership in public administration: possibilities of adaptation in Ukraine]. Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya. Publichne upravlinnya ta mytne administruvannya. № 2 (21). pp. 119-127.

5. Vasyl'yeva O.I., Vasyl'yeva N. V. (2021) Innovatsiyne liderstvo v publichnomu upravlinni. [Innovative leadership in public administration ] Investytsiyi: praktyka ta dosvid № 11. pp. 60-64.

6. Pashko L. A. (2017) Upravlins'ke liderstvo yak zaporuka efektyvnosti funktsionuvannya sfery derzhavnoho upravlinnya [Managerial leadership as a guarantee of the effectiveness of the functioning of the sphere of public administration]. Administratyvna reforma v Ukrayini: suchasnyy stan, problemy taperspektyvy: monohrafiya. pp. 255- 271.

7. Khaitov P. O. (2016) Kontseptual'ni zasady rozvytku liderstva na derzhavniy sluzhbi [Conceptual principles of leadership development in public service]. Aspekty publichnoho upravlinnya. № 6-7. pp. 49-56.

8. Lutsykiv I.V., Sorokivska O.A., Kotovska I.V. (2017) Doslidzhennya osoblyvostey innovatsiynoho rozvytku systemy publichnoho upravlinnya v Ukrayini [Study of the features of the innovative development of the public administration system in Ukraine]. Ekonomika i suspil'stvo. № 12. pp. 122 - 128.

9. Fedorchak O.V. (2012) Innovatsiynyy mekhanizm derzhavnoho upravlinnya: pidkhody do formuvannya [Innovative mechanism of public administration: approaches to formation] Efektyvnist'derzhavnoho upravlinnya.№ 33. pp. 150-157.

Размещено на Allbest.ru