Реформування Бюро економічної безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реформування Бюро економічної безпеки України

Романенко Є.О., Збройні Сили України

Жукова І.В., Видавнича група «Наукові перспективи»)

Вступ

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) - правоохоронний орган у сфері охорони економічної безпеки держави (фінансова поліція). Продиктований часом запит українського суспільства на ліквідацію податкової міліції та створення нового аналітичного правоохоронного органу, що усуне дублювання окремими силовими відомствами функції боротьби з економічними злочинами, був трансформований у прийняття Верховною Радою України Закону України від 28 січня 2021 року «Про Бюро економічної безпеки України» (далі - БЕБ або Бюро), яке офіційне розпочало свою роботу 25 листопада 2021 року.[1] Відповідно до покладених завдань БЕБ виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Бюро наділене повноваженням здійснювати оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у межах передбаченої законом підслідності. Діяльність Бюро спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Перша новина про повідомлену детективами БЕБ підозру датована 29 грудня 2021 року.

Бюро є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління. Гранична чисельність працівників центрального апарату і територіальних управлінь Бюро становить не більше 4 тисяч осіб.

Директор Бюро економічної безпеки України призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України за пропозицією комісії з проведення конкурсу. Директор може бути звільнений Урядом, зокрема, у випадку визнання Кабінетом Міністрів роботи Бюро незадовільною за результатами звіту Директора.

До працівників Бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір. Служба в Бюро є державною службою особливого характеру. Прийняття громадян України на службу до Бюро без проведення конкурсу забороняється.

Законом передбачена посада аналітика Бюро. Це особа, яка має спеціальне звання, основним завданням якої є здійснення кримінального аналізу з метою виконання завдань Бюро. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, є не меншим, ніж 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. [1]

Виклад основного матеріалу

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 року -- відкритий воєнний напад Росії на Україну, розпочатий 24 лютого 2022 року. Частина російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію».[2]

З моменту створення БЄБ минуло майже два роки, втім, очікуваної ефективності в роботі, прозорості у своєї діяльності, нульової толерантності до корупції цей новий державний орган не продемонстрував. Станом на дату проведення спільного засідання Комітетів Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності 03 жовтня 2022 року

БЕБ не було сформовано та організовано роботу жодного з оперативних підрозділів, що унеможливлює проведення оперативних заходів з протидії кримінальним правопорушенням в порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». Станом на вересень 2023 року нічого не змінилось.

Незадовільні показники роботи у розслідуванні економічних правопорушень та велика кількість повідомлень у ЗМІ про можливі вчинення корупційних та інших порушень посадовими особами БЕБ призвели до створення та початку роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України (Постанова 2838-IX від 13.12.2022 року).

20 лютого 2023 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу керівництва Бюро економічної безпеки України незадовільною.

У Пояснювальній записці до законопроекту №10088 [3] вказуються основні недоліки у роботі БЄБ, зокрема:

- Керівництвом БЕБ не забезпечено своєчасне формування кадрового складу, який укомплектовано лише на 20,6% від штатної чисельності (станом на 01.09.2023 року штат складав 827 працівників з необхідних 4000).

- Більшість особового складу центрального апарату Державної фіскальної служби України, які працювали під керівництвом Голови Державної фіскальної служби України Мельника В.І., після його звільнення, у зв'язку з ліквідацією органу, та призначення на посаду Директора Бюро економічної безпеки України, були призначені до центрального апарату Бюро економічної безпеки України, що дискредитує основну

ідею та мету ліквідації податкової міліції, які полягали у докорінному перегляді підходів до методів роботи з бізнесом та протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки України. Тобто, відбулось масове, фактично позаконкурсне переведення колишніх працівників податкової міліції до новоствореного органу.

- При проведенні заходів з формування кадрового складу Бюро економічної безпеки України було допущено ряд грубих порушень, що може свідчити про формальний підхід до організації та проведення конкурсного відбору. Тільки при першому конкурсному відборі на посади гласних штатних працівників, які мають спеціальні звання у Бюро економічної безпеки подалось 959 осіб. Після розгляду документів конкурсною комісією, до подальшого тестування було допущено лише 392 кандидати, а не допущено 567, тобто 60% претендентів. У більшості випадків повідомлення з поясненнями щодо причин недопущення не були направлені кандидатам, а основна кількість відмов суперечила Регламенту проведення конкурсного відбору та відбувалась з суто технічних та, ймовірно, суб'єктивних причин. На сьогоднішній день ситуація щодо даного питання не змінилась.

- За весь час діяльності Бюро економічної безпеки України не було оголошено жодного конкурсного відбору на керівні посади, всі керівники підрозділів призначались без конкурсів на тимчасово виконуючі посади шляхом просування по службі.

- Регламент роботи конкурсної комісії БЕБ прямо суперечив статті 24 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України", в якій зазначається, що результати психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа використовуються під час проведення співбесіди. Регламент роботи конкурсної комісії передбачає навпаки, що спочатку відбувається співбесіда, а потім психофізіологічне опитування, з результатами якими члени комісії навіть не ознайомлювались під час прийняття рішень щодо зайняття вакантних посад кандидатами. Це може ставити під сумнів результати всіх конкурсних відборів, проведених кадровими комісіями Бюро економічної безпеки України.

- Директором Бюро економічної безпеки України здійснювалось призначення на посади гласних штатних співробітників осіб, які не пройшли спеціальну перевірку, як це встановлено у Законі України "Про запобігання корупції", під час якої, зокрема, перевіряється наявність судимостей, її зняття, погашення, скоєння пов'язаних з корупцією адміністративних правопорушень, достовірність відомостей у декларації, тощо.

- Конкурсна комісія Бюро економічної безпеки України проводила співбесіди із понад 75 кандидатами в один день, призначаючи співбесіди у вечірній та нічний час. Навіть якщо припустити, що комісія працювала без перерв 14 годин на добу, маємо близько 11 хвилин на кожного кандидата, що ще раз підтверджує, що вказані конкурсні відбори є лише формальністю для створення видимості прозорості, змагальності та відкритості.

- Керівництво Бюро економічної безпеки України також не змогло налагодити дієву роботу з громадськістю, конфлікт з Радою громадського контролю через непрозорість та порушення під час проведення конкурсів призвів до того, що 18 липня 2022 року зазначеною Радою прийнято рішення про тимчасове призупинення повноважень делегатів у конкурсних комісіях Бюро, що також ставить під сумнів конкурсні відбори, проведені після фактичного усунення Ради громадського контролю від можливості брати участь у проведенні кадрових комісій.

- Звільнений Директор Бюро економічної безпеки, який до призначення займав посаду керівника податкової міліції - Голови Державної фіскальної служби України, маючи певну програму дій, яку він презентував кадровій комісії із призначення Директора Бюро, і достатній час для прийняття обґрунтованих, сталих, зважених управлінських рішень у кадровій сфері, менше ніж за рік діяльності своїми наказами ввів в дію послідовно 6 різних штатних розписів, що призвело до уповільнення роботи органу та звільнення працівників БЕБ, а також судових позовів, задоволення яких може в майбутньому стати додатковими витратами Державного Бюджету.

- В порушення базових принципів підзвітності та прозорості, Директором БЕБ без поважних причин не забезпечено вчасного подання звіту за 2021 рік, передбаченого частиною першою статті 35 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України".

- Станом на 20 вересня 2023 року було створено територіальні управління лише в 7 областях (Київській, Волинській, Львівській, Одеській, Полтавській, Закарпатській та Чернівецькій) та місті Києві. Таке вибіркове обрання регіонів для створення територіальних підрозділів ставить під сумнів неупередженість та об'єктивність особи, яка приймала такі управлінські рішення, та порушує самі принципи створення та функціонування територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. Створення більшості територіальних управлінь виключно в регіонах, де функціонують пункти пропуску через державний кордон, може свідчити про бажання встановити контроль над пропуском товарів через митницю.

- У квітні 2023 року відбувся необгрунтований розподіл ТУ БЕБ у м. Києві та Київській області на два окремих управління (початково минуле керівництво БЕБ звітувало, що ТУ БЕБ у Києві та Київській області утворене як єдиний підрозділ задля економії коштів). Розділення не несе функціональної необхідності, натомість потягнуло за собою додаткові витрати, та додаткове розширення штату при відсутності ТУ в більшості інших регіонів.

- Існує суттєва розбіжність між офіційною інформацією про результати роботи, яка публікується на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора України, та інформацією, яка розміщується на офіційному сайті Бюро. На останньому вказано, що у 2022 році в ході розслідування кримінальних проваджень було відшкодовано завданих державі збитків на суму понад 3,1 млрд. грн, але за даними Офісу Генерального прокурора (Єдиний звіт про кримінальні правопорушення по державі за грудень 2022 рокуі) фіксуються інші (іноді прямо протилежні) результати роботи БЕБ.

- Всупереч позиції Президента України, що всі «економічні» правопорушення мають розслідуватись єдиним органом досудового розслідування - 80% кримінальних проваджень підслідних БЕБ продовжують розслідувати інші органи, що дискредитує основну ідею створення Бюро. Так, станом на 01 липня 2023 року у кримінальних провадженнях, зареєстрованих за підслідними БЕБ статтями, безпосередньо Бюро здійснюється досудове розслідування лише у 20%, решту проводять інші правоохоронні органи.

- За січень - червень 2023 року за основною для БЕБ статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів, обов'язкових платежів) органами досудового розслідування зареєстровано 426 кримінальних проваджень. При цьому БЕБ здійснює досудове слідство у з них, тобто лише по цій статті 20% кримінальних проваджень розслідують інші правоохоронні органи. Наведена статистика є недопустимо низьким показником роботи для органу, який має здійснювати боротьбу із порушеннями законодавства у сфері економіки в масштабах всієї держави.

- За наявними даними, аналітична складова діяльності БЕБ у 2022 році характеризується наступними показниками: кількість аналітичних продуктів - 162 на суму 8,6 млрд. грн..; кількість інформаційних документів - 228, зокрема 115 аналітичних довідок щодо правопорушень у сфері економічної безпеки держави на суму 7,2 млрд. грн. та 113 інформаційних довідок за результатами розгляду запитів детективів, заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень, узагальнених матеріалів та актів перевірок контролюючих_ органів, за результатами аналізу в тендерних закупівель тощо. Проте, кількість розпочатих кримінальних проваджень за створеними аналітиками БЕБ аналітичними продуктами становить лише 35, ще 16 КП розпочато за підготовленими аналітиками БЕБ інформаційними документами, що говорить про слабку спрямованість на кінцевий результат (13,1% від кількості аналітичних документів стали підставою для досудових розслідувань).

Останні пів року БЕБ перебуває без постійного керівника. Постійне відхилення від плану використання коштів, відсутність розуміння бюджетних процесів призвели до неналежного управління бюджетними коштами протягом року розпорядником. Як наслідок, у вересні 2023 року чергове тимчасове керівництво просить Уряд та Парламент збільшити видатки до кінця бюджетного року на 312 млн. грн.

Таким чином, численні порушення у проведенні кадрових відборів, і, як наслідок, відсутність як звичайних результатів роботи органу по боротьбі з економічними правопорушеннями, та очікуваних від нового органу реформ у вигляді створення нових, ризик орієнтованих підходів до боротьби з правопорушеннями, унеможливлюють подальшу роботу БЕБ у теперішньому стані та ставлять під сумнів всі майбутні результати його роботи. Вказане свідчить про необхідність вжиття заходів із реформування БЕБ.[3]

Окрім того реформа БЕБ - одна із вимог Заходу, перерахованих у спрямованому українському керівництву листі із переліком реформ, які Україна має провести для продовження отримання допомоги. Головне у ньому - подолання корупції у всіх сферах. [4]

25 вересня 2023 року у Верховній Раді була зареєстровано за №10088 оновлений законопроєкт про перезапуск Бюро економічної безпеки.[3] Автори законопроєкту, серед яких керівники фінансового комітету Данило Гетманцев і Ярослав Железняк, пропонують підпорядкувати діяльність БЕБ міністру фінансів. При цьому конкурсну процедуру мають намір змінити на прикладі практик Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного агентства з протидії корупції.

Документ передбачає дострокове припинення повноважень першого заступника директора БЕБ та його заступників (директора зараз в БЕБ немає) та оголошення нового конкурсу на посаду директора Бюро.

Призначення нового директора відбуватиметься за зміненою процедурою. Конкурсна комісія складатиметься із семи осіб: трьох - від Кабміну, чотирьох - за пропозиціями міжнародних організацій, які надавали міжнародну технічну допомогу Україні.

Комісія вважатиметься повноважною за умови призначення щонайменше п'яти членів, а для ухвалення рішень потрібно буде мінімум чотири голоси, зокрема щонайменше три - від членів, запропонованих міжнародними організаціями.

Підставою для звільнення новообраного директора БЕБ буде не негативний висновок Кабінету міністрів за результатами щорічного звіту, а негативний висновок аудиту (за зразком НАБУ і НАЗК). Його мають провести через рік та через три роки після призначення.

Протягом року після призначення нового директора всі працівники Бюро повинні будуть пройти обов'язкову атестацію. Ті, хто її провалять, будуть звільнені і не зможуть сховатися на лікарняному чи у відпустці.

Проектом закону пропонується встановити заборону на роботу в БЕБ для осіб, які до 1 січня 2023 року працювали рік або більше на будь-якій слідчій чи оперативній посаді в органах податкової міліції, прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національній поліції України чи міліції.[3]

Висновки

реформування бюро економічна безпека

Зважаючи на провальний кадровий відбір та формальні підходи до формування особового складу Бюро економічної безпеки України, поряд з чисельними фактами непрозорості та неефективності роботи, зокрема відсутності результатів виконання покладених завдань у сфері протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки, як в частині аналітичної складової, так і в частині правоохоронної складової, а також наявність повідомлень про порушення законів України посадовими та службовими особами Бюро економічної безпеки України, постає питання про нагальну необхідність комплексного (на законодавчому та виконавчому рівнях) реформування Бюро економічної безпеки України.

Прийняття та реалізація законопроєкту, початок ефективної роботи Бюро економічної безпеки України у сфері протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки, формує дієвий базис для зниження рівня корупційних проявів,тиску на бізнес та економічного зростання, дозволить залучити до державного бюджету додаткові кошти.

Список використаних джерел

1. Про Бюро економічної безпеки України: Закон України від 28 січня 2021 року № 1150-IX

2. Романенко Є.О. Російська федерація є державою- терористом //Modern! aspekty vedy: XXVII. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. - str.10-22.

3. Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України: проект Закону від 25.09.2023 №10088 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42858

4. Заява щодо запропонованого переліку пріоритетних реформ Прес-реліз Посольство США, Київ https://ua.usembassy.gov/ uk/statement-on-proposed-list-of-priority-reforms/

Размещено на Allbest.ru