Вдосконалення механізмів протидії корупції

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Збройні Сили України

Видавнича група «Наукові перспективи»

Вдосконалення механізмів протидії корупції

Романенко Є.О.,

Жукова І.В.

Вступ

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 року - відкритий воєнний напад Росії на Україну, розпочатий 24 лютого 2022 року. Частина російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію».[1]

Під час повномасштабного вторгнення РФ на територію України важливим питанням є захист нашої країни та боротьба не лише на фронті, ай з внутрішніми ворогами, такими як корупція. Боротьба з корупцією - одна з рекомендацій, наданих Європейською комісією Україні при отриманні статусу кандидата на членство в ЄС. Очікується, що у жовтні Європейська Комісія оголосить, чи рекомендуватиме вона почати офіційні переговори з Україною та Молдовою про вступ до членів ЄС. Корупція також стоїть на заваді нашого вступу в НАТО. З війною запит суспільства на боротьбу з корупцією лише зростає. 77% населення вважають корупцію ключовою проблемою майбутньої відбудови України. Наразі ми спостерігаємо хвилі активної боротьби з корупцією, які супроводжуються публічним розголосом. На жаль, акцент знаходиться на процесі, а не результаті.

Виклад основного матеріалу

33 бали зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index - CPI) за 2022 рік. Наш показник зріс на один бал, і тепер Україна посіла 116 місце серед 180 країн в Індексі сприйняття корупції-2022, піднявшись у рейтингу на 6 пунктів порівняно з минулим роком, коли вона займала 122 сходинку.[2] За останні 5 років Україна то піднімалася, то опускалася (2019 рік - 30 балів) у рейтингу. За підсумками 2021 року Україна посідала 122 місце серед 180 країн в Індексі сприйняття корупції-2021, опустившись у рейтингу на 5 пунктів порівняно з 2020 роком, коли вона займала 117 сходинку.

Як пояснили у УП Transparency International Ukraine, ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.

У 2022 році показник України зріс, у передусім через виконання владою взятих зобов'язань:

- минулого року було призначено нового керівника САП, що активізувало розслідування щодо корупції на найвищому рівні і зменшило можливості певних політичних груп впливати на ці справи.

- також у 2022 році свою ефективність показав Вищий антикорупційний суд, який за минулий рік виніс уже 37 вироків.

- того, була ухвалена Антикорупційна стратегія на 20212025 роки.

- чимало речей було реалізовано й у сфері приватизації державного майна.

Так само, як і Україна, 33 бали мають Алжир, Ангола, Замбія, Монголія, Сальвадор та Філіппіни. На один бал Україну випереджають Боснія і Герцеговина, Гамбія, Індонезія, Малаві, Непал, Сьєрра-Леоне.

З-поміж сусідів Україна надалі залишається вищою за Росію - країна-терорист у 2022 році втратила 1 бал і з 28 балами посідає 137 місце у списку.

Також знову знизилися бали російської сателіти: Угорщини - 42 бали (-1 бал, 77 місце) та Білорусь (-2 бали, 82 сходинка).

Лідерами рейтингу залишаються Данія, Нова Зеландія та Фінляндія - усі вони з 88 балами ділять першу сходинку.

У кінці списку, як і минулого року, залишаються Сомалі (13 балів), Сирія (13 балів) та Південний Судан (11 балів).[2]

Восени 2020-го президент Володимир Зеленський запитував українців, чи варто запровадити довічне ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах. Таке суворе покарання чиновників-корупціонерів діє у небагатьох країнах, зазвичай у тих, де є смертна кара.[3]

У США корупціонерам загрожує тюремне ув'язнення до 15 років або штраф, розмір якого утричі перевищує розмір хабаря.

Штраф та позбавлення волі чекає на чиновників- корупціонерів у Казахстані, Франції та Данії. У Португалії чиновникам-корупціонерам загрожує до 8 років в'язниці, в Польщі - від 10 до 12 років позбавлення волі, в Канаді - до 14 років в'язниці.

В Італії чиновників за корупційні злочини можуть посадити на 4-12 років, конфіскувати майно і заборонити займати посади в системі держслужби. Аналогічне покарання, тільки з іншими тюремними термінами, в Німеччині, Фінляндії, Росії.

У Великій Британії за корупційні злочини карають позбавленням волі на строк до 7 років, а також позбавленням права займати державні посади на 7 років.

У Китаї за корупцію можна потрапити до в'язниці на 10-12 років або довічно, а за корупцію в особливо великих розмірах - якщо сума крадіжки або хабаря перевищує 3 млн. юанів - смертна кара.

У Таїланді серед покарань також тюремне ув'язнення на 5-20 років, за злочини в особливо великих розмірах - смертна кара. У В'єтнамі смертну кару застосовують, якщо сума розкрадань перевищує 500 млн. донгів, а сума хабаря понад 300 млн.

В ОАЕ та Саудівській Аравії чиновників-корупціонерів саджають у в'язницю довічно, в окремих випадках можуть і руки відрубати. В Ірані за корупцію або смертна кара, або відрубування рук.[3]

Станом на початок липня 2023 року 78% опитаних українців вважають, що президент України несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях. Незгодні з цим твердженням 18% опитаних. Про це свідчать результати опитування Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, проведене спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 3 до 17 липня 2023 року та опубліковані 11 вересня.[4]

Зазначається, що українці старшого віку більш вимогливі до президента, ніж молодь. Якщо серед опитаних віком 18-29 років 70% погоджуються з тезою, що глава держави несе відповідальність за корупцію, то серед людей віком 60+ частка критично налаштованих зростає до 81%. Інших суттєвих відмінностей - за матеріальним становищем чи регіоном проживання - немає.

Опитування проводили методом face-to-face у всіх регіонах України, крім АР Крим, Донецької, Луганської та Херсонської областей. У Запорізькій і Харківській областях опитування проводили на тих територіях, контрольованих урядом України і на яких не ведуться бойові дії. Опитано 2 011 респондентів віком від 18 років.

Опитування КМІС профінансував Празький центр громадянського суспільства, який своєю чергою отримав кошти від Єврокомісії. Опитування Центру Разумкова проводилось за підтримки програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні.

Чому питання «що президент несе повну відповідальність за корупцію...» поставлене таким чином в Фонді Демократичні ініціативи зазначили, що соціологи відштовхуються “від реалій життя, від Конституції”. Зараз у нас воєнний стан в країні, президент згідно з Конституцією, законодавством є Верховним Головнокомандувачем і він очолює виконавчу владу. Коли призначаються міністри, Верховна Рада фактично формально лише затверджує рішення про звільнення і призначення міністра. Так, як це було з міністром оборони нещодавно, було рішення що відставка, в парламенті ніхто не ставив під сумнів, ніхто не ставив запитань, чому один міністр іде, а інший призначається, тобто не відбувалося навіть розбору кандидатур.[4]

Голова президентської фракції Слуга народу у парламенті Давид Арахамія назвав опитування маніпулятивним, а спікер Руслан Стефанчук вважає, що “хтось грається на втомі українців і хоче вбити між ними клин”.

Попри віру у перемогу і прогрес у соціально-економічних питаннях, більшість українців підтримують оновлення центральної влади в країні у тому чи іншому вигляді. Про це йдеться в опитуванні КМІС “Доцільність зміни центральної влади після перемоги в Україні”, проведеному упродовж 26 травня - 5 червня 2023 року.[5]

Згідно з опитуванням, оновлення центральної влади підтримують переважна більшість українців (73%). “Разом з цим найбільший запит на оновлення стосується Верховної Ради - 69% респондентів хотіли б змінити парламент після перемоги. Далі йде уряд - його хотіли б змінити 47% респондентів”, - виявили соціологи.

Таблиця 1

Доцільність зміни центральної влади після Перемоги України у регіональному вимірі

Нагадаємо, згідно з опитуванням, проведеним в червні 2023 року Центром Разумкова, громадяни України найбільше довіряють Збройним силам України, добровольцям, президенту Володимиру Зеленському та голові Миколаївської ОДА Віталію Кіму. Найчастіше респонденти висловлювали довіру Зеленському - 83,5%, Кіму - 63%, волонтеру Сергію Притулі - 56%, раднику глави Офісу президента Михайлу Подоляку - 51%.[6]

Частіше висловлюють недовіру, ніж довіру, голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії (не довіряють 46%, довіряють 18%), прем'єр-міністру Денису Шмигалю (відповідно 39% та 36%), голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку (відповідно 34% та 27%).

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 93% опитаних), добровольчих загонів (86%), президента (83%), Національної гвардії (83%), волонтерських організацій (82%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (80%), Державної прикордонної служби (79%), Міністерства оборони України (75%), Служби безпеки України (66%), громадських організацій (61%), Церкви (61%), Національної поліції (59%), Голови міста (селища, села), в якому живе респондент (58%), ради міста (селища, села), в якому живе респондент (55%).

Більшість респондентів висловлюють недовіру судам (судовій системі загалом) (не довіряють 70%), політичним партіям (69%), державному апарату (чиновникам) (66%), прокуратурі (58%), комерційним банкам (56%), Верховній Раді України (55%).

Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (не довіряють їй 49,5%, тоді як довіряють - 27%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (відповідно 49% і 26,5%), Уряду (відповідно 49% і 39%), Національному антикорупційному бюро (НАБУ) (відповідно 49% і 30%), профспілкам (відповідно 42% і 26%).

Нагадаємо, що довіра українців до Збройних сил України зросла до 97%. Загалом війна сприяла підвищенню довіри громадян до державних інституцій. [6]

У липні 2023 року Фонд «Демократичні ініціативи» та Київський міжнародний інститут соціології за підтримки Празького центру громадянського суспільства провели загальнонаціональне соціологічне дослідження присвячене питанням адаптації українців до життя в умовах війни, в тому числі, сприйняття ситуації з діями уряду щодо зміцнення обороноздатності. У перебігу дослідження вивчалися погляди дорослих жителів України (у віці 18 років і старше) з різних суспільно-політичних питань. Опитування здійснювалося методом особистих інтерв'ю з використанням планшета. З вибірки одразу були виключені Донецька і Луганська області через безпекові питання. Херсонська область спочатку була включена для розрахунків, проте через проблеми з безпекою завдання для Херсонської області було реалізоване у сусідній Миколаївській області. Загалом в рамках дослідження було проведено 2011 інтерв'ю з респондентами, які проживають у 135 населених пунктах України. [7]

Із переліку різних проблем соціологи попросили обрати ті, які “найбільше шкодять здатності України чинити опір та перемагати Росію”. Респонденти могли обирати декілька варіантів відповідей. Результатом був такий перелік:

• корупція при закупівлях для потреб армії - 61.7%;

• брак боєприпасів - 58.3%;

• брак критичного обладнання (безпілотників, систем зв'язку) для підрозділів на передовій - 54%;

• корупція й некомпетентність у військкоматах - 53.8%;

• нестача броньованої техніки на передовій - 51.7%;

• некомпетентне керівництво на низовому рівні - 27.3%;

• незадовільний рівень тренування і підготовки мобілізованих - 22.1%;

• некомпетентне керівництво на найвищому рівні - 20.6%;

• незадовільна організація евакуації поранених - 20.5%;

• інше - 0,4;

• проблем немає / нічого не шкодить - 0,4;

• важко відповісти - 7,9.

На думку українців, чинити опір російській агресії та перемагати у війні ЗСУ найбільше заважає корупція під час закупівель для потреб армії та недостатня кількість боєприпасів та корупція й некомпетентність у військкоматах.[7]

17 липня 2023 року уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроект №9505 щодо вдосконалення механізмів запобігання корупції, зокрема у приватній сфері. Зокрема, пропонується у ст. 61 Закону про запобігання корупції встановити, що працівник, який проводить внутрішній аудит, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше одного робочого дня з моменту виявлення інформації, що може свідчити про вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень працівниками юридичної особи або іншими особами та/або про підбурення до вчинення корупційного правопорушення, пов'язаного з діяльністю юридичної особи, інформувати спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції. Тобто - органи прокуратури, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України або НАЗК.[8]

З серпня 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив про те, що у «військкоматах мають працювати люди, які бачили війну, пройшли її». Ці слова мов підсумували зливу повідомлень про затримання співробітників ТЦК за зловживання повноваженнями та незаконне збагачення за рахунок чоловіків, які бажали ухилитися від служби. Про те, що в секторі оборони накопичуються і загострюються питання неефективного управління і корупції, медіа, незалежні експерти та самі військовослужбовців почали говорити ще рік тому. [9]

Корупцію під час дії воєнного стану можуть прирівняти до державної зради. 27 серпня 2023 року, в інтерв'ю телеканалу «1+1». із відповідною законодавчою ініціативою пообіцяв виступити президент Володимир Зеленський. За словами Зеленського, це буде дуже серйозним інструментом для того, щоб чиновники навіть не думали про корупцію. «Я поставив завдання законодавчо прирівняти корупцію до державної зради на воєнний час. Я розумію, що це не може діяти постійно в суспільстві, але на воєнний час це допоможе. Чи це підтримає законодавець, я не знаю, але я точно запропоную, тому що ми розвиваємо демократичне суспільство. Дуже важливо не прикручувати гайки і не дивитися щоразу на той чи інший гострий вигук. Ми маємо впроваджувати системні речі», - заявив президент. Водночас Зеленський зазначив, що зміна законодавства не означає «повернення до сталінізму». [10]

Концепція законопроекту змінювалася вже щонайменше тричі. Серед ключових нововведень, як розповів заступник голови антикорупційного комітету Ради Ярослав Юрчишин, посилення відповідальності до 15 років (на рівні із злочинами за статтею державна зрада) та відсутність опції внесення застави. антикорупційний законодавство протидія корупція україна

Перша версія законопроекту передбачала, що справи щодо корупції, яка призвела до збитків на суму понад 24 млн грн, розслідуватиме не НАБУ, а СБУ. Друга версія - справи мають право розслідувати як НАБУ, так і СБУ, але остання могла б отримувати їх за рішенням генерального прокурора.

Наразі розглядається третя версія законопроекту, повідомив Юрчишин, яка передбачатиме виключно посилення відповідальності за корупцію до рівня державної зради - до 15 років із конфіскацією майна, підслідність при цьому залишиться за НАБУ та САП. Не виключено, що для цієї категорії справ буде скасовано можливість внесення застави.

Фінальна версія законопроекту до Ради ще не надходила. [11]

12 вересня 2023 року у багатьох ЗМІ з'явилося повідомлення, що в Офісі президента поки не планують вносити до Верховної Ради законопроект, який дозволить прирівняти корупцію у великих розмірах до державної зради. Зазначається, що на рішення не квапитися з цим законопроектом повпливали, зокрема, західні партнери, які вбачають у цій ініціативі спробу влади втрутитися в роботу НАБУ та антикорупційної вертикалі загалом.[12]

30 серпня 2023 року У Верховній Раді зареєстрували законопроект №9659 щодо прирівняння корупції до держзради на воєнний час. Його автори - нардеп Дмитро Разумков та його об'єднання в Раді, хоча кілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що подасть в парламент всій законопроект про корупцію-держзраду. Пропонується доповнюємо Кримінальний кодекс статтею 111-3 і прирівнюємо покарання за корупцію до покарання за державну зраду на час воєнного стану. Корупціонерам світитиме 15 років за ґратами або довічне з конфіскацією майна.[13]

Разумков наголосив, що згідно з ініціативою, відповідними справами продовжуватимуть займатися профільні антикорупційні органи: Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Вищий антикорупційний суд (ВАКС). "А не Служба безпеки України (СБУ), через яку влада зможе тиснути на своїх політичних опонентів і "хоронити" власні корупційні справи, покарання за які вимагає суспільство", - додав він.

За його словами, законопроект передбачає, що "до відповідальності можна буде притягнути кожного топ- посадовця і чиновника середньої ланки, зокрема народного депутата, прем'єр-міністра, урядовця, Офіс президента і самого главу держави".[13]

З початком повномасштабного вторгнення Росії НАЗК обмежило доступ до Реєстру на підставі відповідної постанови Уряду. Водночас, відсутність доступу до інформації з нього значно ускладнювало діяльність державних органів та інших організацій, зокрема при призначенні претендентів на відповідні посади, здійсненні публічних закупівель та інших правочинів тощо. Тому доступ був відновлений 4 вересня 2023 року.

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (Реєстр корупціонерів) - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення в Україні, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення. Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, вівся відповідно до статті 18 Закону «Про засади запобігання та протидії корупції» 2009 р. та статті 21 Закону «Про засади запобігання та протидії корупції» 2011 р. Реєстр ведеться з метою:

1. єдиного обліку корупціонерів;

2. забезпечення проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття публічних посад;

3. аналізу відомостей про корупціонерів, з метою визначення сфер з найбільшими корупційними ризиками, а також формування та реалізації державної антикорупційної політики.

Доступ до реєстру реалізовано на порталі в мережі Інтернет. Зараз у Реєстрі 46 тис. осіб. З них 2 тис. тих, що вчинили дисциплінарні правопорушення, приблизно 25 тис. - адміністративні та 15 тис. - кримінальні. [14]

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) з 6 вересня 2023 року запускає Єдиний портал повідомлень викривачів (далі - Портал), на якому громадяни можуть повідомляти про факти корупції, які їм вдалося зафіксувати. Закон про викривачів корупціонерів набув чинності 1 січня 2020 року Закону вже два роки, але тільки зараз в НАПК анонсували запуск спеціального порталу.

Портал - це один з інструментів реалізації антикорупційної політики, створення якого передбачено Законом України «Про запобігання корупції» та Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки (ДАП). Тому введення в промислову експлуатацію спеціального ресурсу, на якому викривачі зможуть безпечно повідомляти про факти корупції, є одним з пріоритетів НАЗК.

Єдиний портал повідомлень викривачів - це внутрішній канал повідомлення, який економить бюджет всіх інституцій та організацій на розробку власного окремого механізму. Ефективне функціонування Порталу є частиною вимог для початку перемовин про вступ України до Євросоюзу Таким чином виконано їхні рекомендації та інтегровано досвід інших успішних держав із побудови взаємодії з викривачами. Варто зазначити, що підключення організацій до Порталу відбуватиметься згідно з графіком черговості підключення затвердженого НАЗК.

Спеціальний ресурс забезпечує анонімне надсилання повідомлень працівниками організацій про корупцію в їхніх структурах - інформація викривачів оперативно надсилається її керівникам або уповноваженим підрозділам (особам) з питань запобігання та виявлення корупції, а також до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції (НАЗК, НАБУ, Нацполіції, органів прокуратури).

На першому етапі впродовж 30 робочих днів до Порталу будуть підключені спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції (НАЗК, НАБУ, Офіс Генпрокурора, Національна поліція) та ДБР. Протягом 60 днів - міністерства, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, обласні державні (військові) адміністрації. Протягом 90 робочих днів з дати запуску Порталу до нього будуть підключені Апарат ВРУ, Секретаріат Кабінету Міністрів, Офіс Президента, апарати (секретаріати) РНБО, ЦВК, Рахункової палати, КСУ, державні компанії тощо. Далі - обласні, міські, сільські та селищні ради.

Портал забезпечує цілодобовий відкритий доступ для подання повідомлень (у тому числі анонімних) через внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень. Це - зручний і простий інструмент, який мінімізує людський фактор, унеможливлює втручання в систему і витік інформації. Тож, якщо вам стали відомі факти корупційних правопорушень у вашій організації, повідомляйте про них. Портал підкаже, як це зробити швидко і правильно.

Будь-яка особа, якій стала відома інформація про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, може повідомити про це на Порталі. Законодавство не містить будь-яких обмежень з цього питання. Однак не кожен може набути статус викривача.

Яка різниця між викривачем і заявником? Особа вважається викривачем за сукупності таких умов:

• повідомити про корупцію має фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка переконана, що її інформація є достовірною;

• наведена у повідомленні інформація повинна містити фактичні дані, що доводять можливе вчинення іншою особою корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, які можна перевірити;

• ця інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання.

У разі відсутності хоча б однієї з вищевказаних умов особа вважається заявником. Портал пропонує вибір - анонімно подавати повідомлення чи із зазначенням інформації про себе. Це вирішувати вам. Кожному гарантується право на конфіденційність. Однак, якщо особа здійснила повідомлення анонімно, вона не може претендувати на винагороду, а також не може користуватися статусом викривача. [15]

Білий дім 25 вересня надіслав список реформ для України, щоб продовжилась передача допомоги. Як заявив президент Байден під час зустрічі в Білому домі з президентом Зеленським: «Так само, як ми прагнемо допомогти українському народу захистити себе зараз, ми також прагнемо допомогти йому відновитися і відбудуватися для майбутнього, включаючи підтримку реформ, спрямованих на боротьбу з корупцією, створення середовища, в якому бізнес зможе процвітати, а американські та європейські компанії захочуть інвестувати». [16]

В документі прописані зміни по пріоритетності їх впровадження: до трьох місяців, від трьох до шести місяців, рік, 18 місяців. Зокрема вони стосуються функціонування Наглядових рад Державних підприємств, антикорупційних органів (САП, НАБУ, НАЗК), Вищої ради правосуддя, загалом судової гілки влади. Також пріоритетними впродовж року вказані зміни в роботі Міністерства оборони України і усіх силових відомств.

Чиновники адміністрації Джо Байдена набагато більше стурбовані корупцією в Україні, ніж вони публічно говорять. Про це свідчить конфіденційний стратегічний документ США, який опинився в руках журналістів Politico. [17]

У «чутливій, але незасекреченій» версії довгострокового плану США викладені численні кроки, які Вашингтон робить, щоб допомогти Києву викорінити зловживання і реформувати низку українських секторів.

У документі підкреслюється, що корупція може змусити західних союзників відмовитися від підтримки боротьби України проти російського вторгнення, і що Київ не може відкладати боротьбу з хабарництвом», - пише Politico.

У конфіденційній версії документу сказано, що високий рівень сприйняття корупції може «підірвати довіру української громадськості й іноземних лідерів до уряду воєнного часу» Це більш різкий аналіз, ніж той, що Держдепартамент тихо розмістив на своєму сайті близько місяця тому. Публічний варіант складався з 22 сторінок. Але конфіденційна версія «Інтегрованої стратегії для України» приблизно втричі довша і містить набагато більше деталей про цілі США в Україні: від приватизації українських банків до допомоги у збільшенні кількості шкіл, де викладають англійську мову, і заохочення українських військових до прийняття протоколів НАТО. Багато цілей покликані зменшити корупцію, яка пронизує країну.

«Тихе оприлюднення стратегії і той факт, що найжорсткіші формулювання були залишені в конфіденційній версії, підкреслює виклик, який стоїть перед командою Байдена у донесенні інформації. Адміністрація хоче натиснути на Україну, щоб вона скоротила хабарництво, не в останню чергу тому, що на кону стоять американські долари. Але надто гучне обговорення цього питання може дати аргументи противникам американської допомоги Україні, які намагаються заблокувати таку допомогу. Будь-яке сприйняття ослаблення американської підтримки Києва також може змусити більше європейських країн двічі подумати про свою роль», - йдеться в статті.[17]

Висновки

З війною запит суспільства на боротьбу з корупцією лише зростає. 77% населення вважають корупцію ключовою проблемою майбутньої відбудови України. Наразі ми спостерігаємо хвилі активної боротьби з корупцією, які супроводжуються публічним розголосом. На жаль, акцент знаходиться на процесі, а не результаті.

Боротьба з корупцією - комплексний і тривалий процес. Задоволення запиту суспільства та «швидкі посадки» не сприяють боротьбі, а лише її ускладнюють. Основним завданням антикорупційних органів має стати реальна боротьба з корупцією, а не створення інфоприводів для задоволення запиту суспільства. Запобіжні заходи мають виконувати функцію, передбачену законодавством, а не використовуватися як покарання.

У суспільстві існує думка, що реформа - чарівна пігулка, яка допоможе побороти корупцію. Реформа не подолає вказані вище проблеми. Це питання правосвідомості. КПК України написаний якісно. Дотримання норм всіма учасниками справи сприяло б збільшенню якості над кількістю.

Півтора роки повномасштабної війни знекровили українську економіку. Ніколи країна не залежала від донорів так, як зараз. За даними Мінфіну, від моменту російського вторгнення США, ЄС та інші країни влили до бюджету України понад 64 млрд. доларів. Плюс - десятки мільярдів у вигляді зброї та військової техніки. Явний лідер тут - США, з 24 лютого Білий дім виділив лише на військову підтримку близько 44 млрд. доларів.

На Заході при кожній нагоді нагадують, що будуть з Україною до перемоги, але що довше триває війна, то вона все менше є приводом для США та ЄС давати українській владі гроші без зобов'язань. Вимоги партнерів стають жорсткішими, а тон розмови - місцями різкішим. Україна ж і сама дає привід лунати гучніше голосам критиків на Заході через резонансні корупційні скандали із закупівлями для армії та ідеї влади відсунути антикорупційні органи від, власне, боротьби з корупцією.

Представники влади погоджуються, що найбільшою проблемою пакету реформ стануть вимоги щодо антикорупції. Цей блок безпосередньо підв'язаний під євроінтеграцію України. Проблема ще й у часі. Його не так багато, щоб утрясти деталі та домовитися про фінальний список реформ та формат фінансування. Україна й сама зацікавлена зробити це якнайшвидше. Вже з 2024 року має запрацювати розрахована до 2027 року програма ЄС на 50 млрд. євро (т.зв. Ukraine Facility). Тож антикорупційні ініціативи навряд чи будуть негативно сприйняті суспільством, блокувати їх можуть хіба що політичні еліти, які тут бачать елементи "зовнішнього управління".

Президент Зеленський, на відміну від своїх попередників, не зможе повісити провал реформ на конфліктного прем'єра, неслухняну парламентську коаліцію чи бунт опозиції, як це робили до нього. Особистий рейтинг підтримки та де-факто абсолютна влада, яка має главу держави під час війни, дозволяють йому провести і більш непопулярні реформи, якби на них наполягали партнери.

Варто прийняти реальність і нарешті побачити вікно можливостей, навіть якщо нас до нього штовхають обставини. Поки ж Захід та США зокрема, представивши своє бачення змін у країні, дали позитивний сигнал про те, що вірять в Україну та вбачають сенс у її реформуванні.

Список використаних джерел

1. Україна піднялася у рейтингу сприйняття корупції

2. Від штрафу до відрубування рук: як у світі карають чиновників-корупціонерів

3. Опитування: 78% українців вважають, що президент несе пряму відповідальність за корупцію

4. Після перемоги хотіли би змінити президента 23% українців

5. Українці найбільше довіряють ЗСУ, Зеленському та Кіму, - опитування

6. Корупція та брак боєприпасів: головні проблеми української армії - соціологічне дослідження

7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів запобігання корупції, зокрема у приватній сфері: проект Закону від 17.07.2023 №9505

8. Зеленський озвучив вимоги до працівників територіальних центрів комплектування

9. Зеленський запропонує Раді прирівняти корупцію під час війни до державної зради

10. Прирівняння корупції до держзради: ЗМІ дізналися деталі президентського законопроекту

11. У Зеленського поки відклали ідею з держзрадою за корупцію - ЗМІ

12. Всі топ-чиновники під прицілом. В Раді зареєстрували законопроект про прирівняння корупції до держзради

13. До Єдиного реєстру корупціонерів внесено 46 тисяч осіб, - НАЗК

14. 6 вересня НАЗК запускає Єдиний портал повідомлень викривачів

15. Заява щодо запропонованого переліку пріоритетних реформ Прес-реліз Посольство США, Київ

16. Гроші в обмін на реформи? Чому Захід ставить Україні умови і як це було до Зеленського

Размещено на Allbest.Ru