Приватні детективні заходи як один з дієвих засобів протидії корупційним правопорушенням

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського

Навчально-науковий гуманітарний інститут

Кафедра публічного та приватного права

Приватні детективні заходи як один з дієвих засобів протидії корупційним правопорушенням

Вінгловська О.І., к.ю.н., доцент

м. Київ

Анотація

В статті розкрито сутність приватних детективних заходів, які вважаються одним із дієвих засобів протидії корупційним правопорушенням. З'ясовано, що велику частину подібних правопорушень не вдається встановити саме через небажання громадян звертатися до правоохоронних органів із повідомленням про випадки корупції, та, крім того, в результаті часткової бездіяльності суб'єктів протидії корупції стосовно запобігання, виявлення і документування корупційних дій, насамперед за фактами скоєння корупційних правопорушень. Розкрито сутність поняття «корупція» та «детективна діяльність». Визначено, що детективна діяльність - невід'ємний елемент цілісної системи новітньої розшукової діяльності в переважній частині світових держав.

Проаналізовано сутність поняття «детектив» та визначено, що детектива сприймають як особу, котра має стосунок насамперед до правоохоронної системи. Наведено головні особливості, які відрізняють приватну детективну діяльність від правоохоронної діяльності, зокрема приватна детективна діяльність провадиться відповідно до договірної основи та розрахована на те, щоб одержати прибуток; приватна детективна діяльність основується на договірних відносинах; приватній детективній діяльності характерні в основному запобігаючи ознаки.

Визначено ризики, що постають в рамках превентивної діяльності державних детективів, зокрема відсутність політичної волі щодо профілактики корупції (брак послідовності й пріоритезації; незацікавлення і неготовність посадовців до запобігання корупції); заангажованість у політичному контексті; відхід від мети запобігання злочинності й концентрування на розв'язанні винятково корпоративних й власних інтересів; зловживання службовими повноваженнями і (або) їх перевищення.

Обґрунтовано необхідність узаконення такого виду діяльності в Україні, що дасть змогу не тільки скоротити число корупційних правопорушень, а також покращити змоги громадян України та їхніх об'єднань щодо захисту власних законних прав та інтересів, примножити надходження до бюджету завдяки сплаті податків суб'єктами приватної детективної діяльності, сприятиме покращенню криміногенної обстановки.

Ключові слова: корупція, корупційні правопорушення, детектив, детективна діяльність, особливості, ризики.

Abstract

Private detective activities as one of the effective means of combating corruption offenses

Vinhlovska O.I., C. legal sci., ass. professor of the department of public and private law of the educational and scientific humanitarian institute, Tavri National University named after V.I. Vernadskyi

The article reveals the essence of private detective activities, which are considered one of the effective means of countering corruption offenses. It was found that a large part of such offenses cannot be established precisely because of the reluctance of citizens to contact law enforcement agencies with a report on cases of corruption, and, in addition, as a result of the partial inaction of anti-corruption actors regarding the prevention, detection and documentation of corrupt actions, primarily on the facts of committing corruption offences. The essence of the concept of "corruption" and "detective activity" is revealed. It was determined that detective activity is an integral element of the integrated system of the latest investigative activities in most of the world's countries.

The essence of the concept of "detective" was analyzed and it was determined that a detective is perceived as a person who is primarily related to the law enforcement system. The main features that distinguish private detective activity from law enforcement activity are given, in particular, private detective activity is conducted in accordance with the contractual basis and is designed to make a profit; private detective activity is based on contractual relations; private detective activity is characterized mainly by preventive features.

The risks arising within the preventive activities of state detectives are identified, in particular the lack of political will to prevent corruption (lack of consistency and prioritization; lack of interest and unwillingness of officials to prevent corruption); involvement in the political context; moving away from the goal of crime prevention and focusing on solving exclusively corporate and personal interests; abuse of official powers and (or) exceeding them.

The need to legalize this type of activity in Ukraine is substantiated, which will make it possible not only to reduce the number of corruption offenses, but also to improve the ability of Ukrainian citizens and their associations to protect their own legal rights and interests, to increase budget revenues thanks to the payment of taxes by subjects of a private detective agency activity, will contribute to the improvement of the criminogenic situation.

Keywords: corruption, corruption offenses, detective, detective activity, features, risks.

Постановка проблеми

Процес інтеграції в європейську спільноту продовжує залишатися незмінним і пріоритетним напрямом у внутрішній і зовнішній політиці України. Зважаючи на це, беручи до уваги досить інтенсивну динаміку євроінтеграції, що існують протягом останніх років, терміновою вважається потреба в розробці й ухваленні українським законодавцем ряду нормативно-правових актів з метою виконання великого обсягу умов, встановлених Європейським Союзом. А саме, йдеться про вирішення проблеми вибіркового правосуддя, боротьбу з корупцією, покращення інвестиційного й бізнес-клімату та інше. На сьогодні одна з основних перепон на шляху до вступу України в Європейський Союз - корупція. Передусім вражаючим є кількісний показник правопорушень у корупційній сфері, котрий кожного року швидко збільшується. Оптимальним варіантом протистояння такому негативному суспільному феномену стало б залучення до співпраці з державними органами суб'єктів приватної детективної діяльності, котрі би виявляли та запобігали проявам корупції. Проте в Україні, на жаль, до цього часу немає законодавчого акта, котрий би регламентував створення та порядок провадження приватної детективної діяльності певними суб'єктами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дану проблематику досліджували чимало науковців, зокрема В.М. Бесчастний, С.О. Бичін, О.О. Болгов, С.С. Вітвіцький, І.Б. Гончаренко, С.К. Даниленко, В.С. Ковальський, Ю.О. Михайлова, Є.С. Назимко, П.О. Попов, М.О. Семенишин, Д.О. Сіренко, В.О. Черков, С.С. Юрко та інші. Проте у деяких дослідженнях охоплено тільки загальні нюанси цієї тематики й здійснено аналіз тільки певних законопроектів, що були актуальними для цих авторів у той період. Через це можливо стверджувати про неналежний рівень наукових напрацювань в згаданій галузі, що зумовлює актуальність цього дослідження.

Метою статті є розкриття сутності приватних детективних заходів як один з дієвих засобів протидії корупційним правопорушенням.

Виклад основного матеріалу

Корупція - одна з основних проблем, яка викликає занепокоєння колег з Європи та ставить під загрозу майбутню євроінтеграцію України. Також обсяги корупції загрожують національній безпеці України і не сприяють розвитку авторитету держави. Невід'ємним компонентом корупції є правопорушення, що мають з нею зв'язок. В Україні згадане явище проникло у велику кількість галузей життя суспільства. Зважаючи на це (особливо протягом останнього часу), велику увагу зосереджують на покращенні існуючих і пошуку нових форм та методів протидії корупції.

Згідно із Законом України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч.1 ст.3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей [1].

Це дає змогу стверджувати, що під зазначене описання підпадає будь - хто, незалежно від фаху, хто володіє певними повноваженнями для вирішення питань, використовуючи свою посаду на власний розсуд (чиновник, депутат, суддя, співробітник правоохоронних органів, адміністратор, екзаменатор, лікар тощо). Головним стимулом поширення корупції є можливість отримання економічного прибутку, зв'язаного з використанням владних повноважень, а головним стримуючим чинником - ризик викриття і покарання. Тому треба чітко усвідомлювати, що корупція існувала і буде існувати, що вона має різні рівні і в кожному випадку, для виявлення цих протиправних дій, потрібен власний підхід. Водночас усіх, хто пов'язаний із корупційними правопорушеннями, об'єднують грошові потоки, які можливо відстежити. Також важливу роль відіграє психотип людини та її ставлення до отримання неправомірної вигоди за зловживання своїм службовим становищем [2].

Згідно з даними Transparency international Ukraine, у 2022 році Україна отримала 33 бали зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index - CPI). Цей показник зріс на один бал, і тепер Україна посідає 116 місце зі 180 країн у СРІ. Варто зазначити, що за останні 10 років показник України зріс на 8 балів. Агресія з боку росії стала своєрідним іспитом для усіх українських державних інституцій, у тому числі й для органів антикорупційної системи, створених уже після Революції Гідності. Робота антикорупційних органів, попри деякі обмеження, зумовлені воєнним часом, все одно відбувалася, а її результати були помітними. Серед безперечних позитивів 2022 року можна згадати ухвалення державної Антикорупційної стратегії, довгоочікуване призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), що стало рушійною силою для активізації розслідувань щодо топ-корупції. Також свою ефективність показав Вищий антикорупційний суд - за 2022 рік суд розглянув 49 справ, із яких 37 - із винесенням вироків [3].

Водночас варто не забувати, що результативного ефекту в боротьбі з корупційними правопорушеннями можливо добитися тільки в разі активної підтримки громадськості антикорупційних органів. Справа в тому, що одна з особливостей корупційних правопорушень - дуже значний ступінь латентності. Велику частину подібних правопорушень не вдається встановити саме через небажання громадян звертатися до правоохоронних органів із повідомленням про випадки корупції, та, крім того, в результаті часткової бездіяльності суб'єктів протидії корупції стосовно запобігання, виявлення і документування корупційних дій, насамперед за фактами скоєння корупційних правопорушень.

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права й свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави [4].

Отже, украй недемократичним і негуманним є позбавлення громадян права звертатися для проведення розслідування чи вирішення інших не заборонених законом особистих питань (у цивільних, адміністративних, господарських і кримінальних провадженнях) до приватних детективних структур. У такому разі в людини відсутній вибір та є лише один шлях - звернення до карально-адміністративного апарату, який сьогодні є уособленням усієї системи правоохоронних органів (поліції, органів безпеки, прокуратури та ін.). При цьому «каральний» означає той державний орган, який виконує покладене на нього завдання в боротьбі з правопорушеннями шляхом викриття винних, притягнення їх до відповідальності з метою покарання останніх. Тобто кінцевою метою дій усіх цих державних органів є недопущення вчинення або розкриття здійснених правопорушень та обов'язкове покарання осіб, що їх учинили [5].

Таким чином, найкращим варіантом для виходу з обставин, які виникли в секторі боротьби з корупційними правопорушеннями, стало б введення в державі законодавчого акта, який визначає порядок організації приватної детективної діяльності. Детективна діяльність - невід'ємний елемент цілісної системи новітньої розшукової діяльності в переважній частині світових держав. Проте в Україні подібна діяльність доволі довго не існувала.

Формування інституту приватної детективної діяльності актуальне в першу чергу в розрізі запобігання злочинності в Україні. На жаль, сьогоднішні інститути державних детективів (слідчих) не спроможні повністю втілювати кримінально-правову політику, зважаючи на ряд процесуальних нюансів, які мають зв'язок з чітким на рівні законодавства встановленим порядком виконання завдань і функцій. Безумовно, збільшення переліку суб'єктів запобігання кримінально-протиправній діяльності у державі збільшить змоги з'ясування законодавчих прогалин та, крім того, визначить додаткові галузі, які не повною мірою є захищеними від протиправного впливу. Таким чином, розвиток приватних детективних агентств - один з потенційно дієвих способів покращення кримінологічної політики в країні.

У сучасному законодавстві Україні відсутнє визначення поняття «детектив», яке є основоположним для нашого дослідження. Тому звернемось до доктринальних джерел з цієї тематики. Сучасні українські енциклопедичні видання визначають детектива (англ. detective - сищик, від disclosure - розкриття) як агента розшуку, сищика. Детектив сприймається як особа, яка має відношення передусім до правоохоронної системи [6].

Детектив - агент карного розшуку поліції, сищик. «Детективом» називають співробітника поліцейських структур деяких зарубіжних країн, переважно організованих на основі англосаксонської системи права, країн Британської Співдружності, фахівців з розслідування злочинів, які здійснюють збір інформації про факти, що можуть бути використані в суді як докази. Детектив має багато спільного із професією слідчого в українській правовій системі, але діяльність детектива традиційно мала більш універсальний характер. Детектив поєднує в собі оперативного працівника та слідчого. Кримінальний процес США та Великої Британії не містить таких стадій як дізнання чи досудове слідство та чіткого розмежування слідчої та оперативно-розшукової діяльності. Тому, детектив може поєднувати огляди, обшуки, допити з аудіо-, відеоконтролем особи, спостереженням за особою чи, наприклад, використовувати конфіденційне співробітництво [7].

Суть зазначених визначень дозволяє стверджувати, що детектива сприймають як особу, котра має стосунок насамперед до правоохоронної системи. В той же час приватна детективна діяльність різниться з правоохоронною діяльністю, яку провадять державні органи, за наступними особливостями:

1) приватна детективна діяльність провадиться відповідно до договірної основи та розрахована на те, щоб одержати прибуток;

2) приватна детективна діяльність основується на договірних відносинах, де конкретно встановлені межі та час утворення й припинення згаданих відносин;

3) особам, котрі провадять приватну детективну діяльність, не делеговані повноваження посадових осіб правоохоронних органів, а у випадку порушення

4) своїх обов'язків вони несуть відповідальність в іншому порядку, ніж посадові особи державних правоохоронних органів;

5) приватній детективній діяльності характерні в основному запобігаючи ознаки. Компетенція згаданих структур завершується (переходить до державних органів) у тому випадку, коли скоєно злочинні дії щодо клієнта. приватний детективний правоохоронний корупційний протидія

С.С. Юрко під визначає поняття приватної детективної діяльності, як незалежної професійної діяльності, що становить систему пошукових заходів, які здійснюються приватними детективами на договірних засадах із приводу надання детективних послуг та із застосуванням технічних засобів. До змісту приватної детективної діяльності, як правило, входять послуги зі збору відомостей по кримінальних провадженнях на договірній основі з учасниками процесу, розшук осіб, які переховуються від судочинства, а також розшук викраденого майна клієнта. Разом із тим, приватна детективна діяльність має більш різноплановий характер. Сучасні детективні агентства, крім того, надають послуги із: вивчення ринку, пошук і збір інформації для клієнтів з метою підготовки ділових переговорів, з'ясування фінансового стану, рівня реальної кредитоспроможності і надійності існуючих та потенційних ділових партнерів; відтворення для замовника втраченої (зниклої) інформації з питань його приватних інтересів; пошук і збір біографічних та інших відомостей про осіб - потенційних або існуючих клієнтів і партнерів замовника послуг; захист замовників (суб'єктів господарювання) від підприємницького шпигунства та інших проявів недобросовісної конкуренції; з'ясування обставин розголошення комерційної, банківської, науково-технічної або іншої інформації, що становить службову, комерційну або особисту приватну таємницю; пошук і виявлення фактів протиправного використання прав інтелектуальної власності, які є власністю замовника; встановлення авторів і відправників анонімних листів, поширювачів відомостей, що ганьблять окремих осіб; пошук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних обов'язків [8].

С.К. Даниленко приватною детективною діяльністю називає діяльність, яку здійснюють на договірній основі з метою отримання прибутку особи, які не наділені повноваженнями посадових осіб правоохоронних органів і в разі порушення своїх обов'язків несуть відповідальність в іншому порядку, ніж посадові особи державних правоохоронних органів. B Україні сьогодні цілком легально діють приватні нотаріуси, приватні адвокати, приватні юридичні контори, приватні охоронні фірми, які здійснюють охорону фізичних осіб, рухомого й нерухомого майна, але при цьому приватної детективної діяльності досі не існує. Водночас, за неофіційними відомостями, у всіх регіонах нашої країни працює кілька тисяч приватних детективів і приватних детективних агентств [9].

І.Б. Гончаренко та Ю.О. Михайлова пропонують під приватною детективною (розшуковою) діяльністю розуміти передбачена законом та дозволена органами Національної поліції України підприємницьку діяльність приватних детективів або приватних детективних підприємств (агентств) щодо надання клієнтам на платній договірній основі детективних послуг з метою захисту їхніх законних прав та інтересів [10].

В той же час, попри ряд переваг під час формування зазначеного інституту, потрібно зауважити на існуванні ризиків порушення прав та свобод громадян під час діяльності приватних детективних агентств. Неможливо залишити поза увагою також певні ризики, що постають в рамках превентивної діяльності державних детективів. До них можливо зарахувати: відсутність політичної волі щодо профілактики корупції (брак послідовності й пріоритезації; незацікавлення і неготовність посадовців до запобігання корупції); заангажованість у політичному контексті; відхід від мети запобігання злочинності й концентрування на розв'язанні винятково корпоративних й власних інтересів; зловживання службовими повноваженнями і (або) їх перевищення.

Таким чином, можливо говорити про те, що діяльність державних детективів, зважаючи на вичерпний перелік способів взаємодії зі сторонами й іншими учасниками кримінального провадження наразі є невідповідним запитам сучасної держави й суспільства. В той же час превентивна діяльність приватних детективів теж має недоліки й певні ризики, до котрих належать зловживання наданими правами проведення детективної (розшукової) діяльності; витік приватних даних; головність корпоративних інтересів у ході напрацювання проекту Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність»; незважання на нормативному рівні на обов'язки стосовно запобігання злочинності; самоусунення від лінії запобіжної діяльності та інше.

Аналізуючи сучасний стан надання детективних послуг в Україні, дослідники зазначають, що де-юре приватної детективної діяльності в Україні не існує, тоді як де-факто ціла армія цілком професійних сищиків проводить численні розслідування на замовлення клієнтів. За лічені дні детективні агентства обіцяють знайти зниклу людину, викрити якусь аферу, установити факт подружньої зради, допомогти під час розслідування карних справ та навіть викрити й задокументувати факт корупційного діяння. Проте з юридичної точки зору вони діють поза межами правового поля, оскільки їхня діяльність не врегульована жодним нормативно-правовим актом. Приватна детективна діяльність визнана на державному рівні в багатьох країнах. Скажімо, в Британії кількість приватних охоронних й детективних фірм удвічі перевищує кількість працівників поліції. У США приватні служби безпеки (в лавах яких налічується понад 1,1 млн працівників) мають бюджет, що на 50% перевищує бюджет усіх поліцейських органів країни. Проте в нашій державі ситуація дещо інша. Наразі в Україні (за неофіційними даними) вже нараховується кілька тисяч приватних детективів та детективних агентств: ТОВ «УДС», «Центр правової допомоги», «ЛЕГІОН», «Кратос», «Українська група пошуку», «НЛС», «Спрут» тощо. Водночас вітчизняні Шерлоки Холмси (на відміну від закордонних побратимів) не сприяють і найближчим часом навряд чи зможуть сприяти загальному оздоровленню криміногенної ситуації. Проблема не лише у відсутності «їхнього» закону [11]. Таким чином, в даному разі наочним вважається «зворотній ефект» - брак відповідного нормативно-правового акта, котрий би врегульовував функціонування цих суб'єктів, зумовлює як умисне, так і несвідоме порушення ними діючого законодавства в різних галузях.

Інститут приватної детективної діяльності нині є предметом уваги науковців і фахівців у галузі надання правоохоронних послуг. Починаючи з 2000 р., законодавцем було розроблено, зареєстровано та подано на голосування декілька законопроектів, які регламентують порядок організації та здійснення приватної розшукової діяльності в нашій державі, більшість з яких не отримали необхідної кількості голосів у парламенті. Виключенням є хіба що останній проект Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», зареєстрований у Верховній Раді України 28 грудня 2015 р. під №3726 (далі - Законопроект), за який у першому читанні віддали свої голоси 233 народні депутати. Ураховуючи неоднозначність думок, велику кількість критики та нарікань, що почали надходити з експертного середовища стосовно змісту законопроекту, було прийняте рішення направити останній на доопрацювання в Комітет ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. У 2018 році даний Закон було відхилено [12].

Натомість у 2020 році Верховною Радою України було одержано проект Закону про приватну детективну діяльність №3010 від 4 лютого 2020 р., який визначає правові засади організації та здійснення приватної детективної діяльності, спрямованої на забезпечення захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом надання приватних детективних послуг, встановлює права та обов'язки суб'єктів правовідносин, а також особливості державного контролю в цій сфері. Згідно із с. 1 даного Законопроекту, приватна детективна діяльність - це незалежна професійна діяльність приватного детектива або діяльність детективного агентства щодо надання замовникам приватних детективних послуг з метою забезпечення захисту їх прав та законних інтересів на платній договірній основі в порядку, визначеному цим Законом [13].

У ст.13 Законопроекту наведено перелік приватних детективних послуг, які дозволяється надавати суб'єктам приватної детективної діяльності, зокрема:

1) збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві;

2) вивчення ринку, пошук і збір інформації з відкритих джерел з метою підготовки ділових переговорів замовника, з'ясування фінансової платоспроможності, майнового стану та благонадійності потенційних ділових партнерів;

3) з'ясування біографічних та інших даних, що характеризують особу, стосовно окремих громадян (за їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових та інших договорів із замовником приватних детективних послуг, виявлення їхніх ділових зв'язків, у тому числі з конкурентами замовника, в Україні та за кордоном;

4) пошук осіб, місцезнаходження яких невідоме, з'ясування причин та обставин їх зникнення, можливостей і умов їх повернення, розшук осіб, які втратили родинні або дружні зв'язки;

5) спостереження за поведінкою неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних або осіб з інвалідністю на замовлення їх законних представників.

6) розшук зниклого майна, предметів і тварин;

7) здійснення заходів з відтворення втраченої (зниклої) інформації з питань законних прав та інтересів замовника;

8) виявлення фактів незаконного (несанкціонованого) збирання інформації з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю замовника, або їх розголошення, а також фактів незаконного (несанкціонованого) збирання конфіденційної інформації стосовно фізичних осіб;

9) пошук, виявлення та фіксування фактів незаконного використання прав інтелектуальної власності, що належать замовнику, а також випадків недобросовісної конкуренції;

10) пошук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних зобов'язань, а також належного їм майна та інших активів.

11) забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом (комерційної, професійної таємниці) замовника приватних детективних послуг.

12) перевірка достовірності наданої страхувальниками страховим компаніям інформації про обставини заявлених страхових випадків;

13) збір інформації яка може бути підставою для звернення замовника приватних детективних послуг до уповноважених органів виконавчої та/або судової влади з метою захисту його законних прав і інтересів.

14) консультування з надання приватних детективних послуг [14].

Розвиток в Україні приватної детективної діяльності - незворотний процес. Доказ цього - напрацювання й подання на розгляд парламенту України декількох законопроектів щодо детективної діяльності із окресленням головних підстав її провадження, переліку послуг, що повинні надавати суб'єкти такої діяльності, контролю й відповідальності за її реалізацією. Тривале та штучне гальмування узаконення детективної діяльності непоправно шкодить не лише вже наявним суб'єктам приватної детективної діяльності й охочим провадити такий вид підприємництва, а й інтересам громадян, котрим необхідні такі послуги, та, крім того, державним інтересам й іміджу України в системі міжнародних відносин. Через це в Україні постала потреба якнайбільш швидкого ухвалення Закону “Про приватну детективну діяльність”.

Погоджуємося з думкою В.О. Черков та П.О. Попов, які вважають, що приватна детективна (розшукова) діяльність повинна бути ліцензованою, оскільки така діяльність пов'язана із здійсненням заходів, які можуть торкатися сфери приватного життя людини, інтересів юридичної особи, комерційної та банківської таємниці, а, відповідно, потребує особливого регулювання та контролю. Вивчаючи зарубіжний досвід законодавчого регулювання приватної детективної діяльності можна побачити, що у більшості країн світу така діяльність потребує ліцензування. Так, у США, в переважній більшості штатів (40 з 50), для здійснення детективних функцій необхідна спеціальна ліцензія, яка видається владою даного штату та, за умов наявності такої ліцензії, детектив має право займатися охоронно-пошуковою діяльністю (в залежності від класу ліцензії) тільки на території того штату, де він отримав ліцензію. Відтак, на прикладі зарубіжних країн спостерігаємо як даний інститут, що на сьогодні, нажаль, не знайшов законодавчого врегулювання б Україні, функціонує та продуктивно діє поряд з державними правоохоронними органами інших держав, не породжуючи ані "хаосу", ані будь-яких колізій у державній правоохоронній діяльності. При цьому, національне законодавство України повинно самостійно розвиватися у напрямку врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з приватною детективною діяльністю, враховуючи наявний законодавчий та практичний досвід зарубіжних країн. У цьому процесі слід обов'язково, враховувати характер правової системи нашої держави, особливості українського менталітету, рівень правосвідомості громадян тощо [15].

Висновки

Таким чином, у будь-якої особи мати бути вибір, тому що, окрім правової (соціальної) справедливості, є, крім того, особиста (моральна) справедливість. Під останньою варто розглядати суб'єктивне відношення потерпілої особи до правопорушника й особисте розуміння міри відповідальності останнього. Не завжди потерпілий прагне того, щоб настали негативні правові наслідки для його кривдника у формі обмежень особистого, майнового або іншого плану. Крім того, для будь-якої особи має бути альтернативний варіант щодо суб'єкта звернення у випадку порушення особистих прав і свобод. Відсутність інституту приватної детективної діяльності є неприпустимою в правовій державі, де найвища соціальна цінність - це людина, а основна мета - формування громадянського суспільства зі значним ступенем правової й моральної культури. Отже, розвиток в Україні приватної детективної діяльності - незворотний процес. Натомість тривале та штучне сповільнення узаконення детективної діяльності непоправно шкодить не лише вже наявним суб'єктам приватної детективної діяльності й охочим провадити такий вид підприємництва, а й інтересам громадян, котрим необхідні такі послуги, та, крім того, державним інтересам й іміджу України в системі міжнародних відносин. Через це узаконення такого виду діяльності в Україні дасть змогу не тільки скоротити число корупційних правопорушень, а також покращити змоги громадян України та їхніх об'єднань щодо захисту власних законних прав та інтересів, примножити надходження до бюджету завдяки сплаті податків суб'єктами приватної детективної діяльності, сприятиме покращенню криміногенної обстановки. Також ухвалення Закону України «Про приватну детективну діяльність» буде сприяти покращенню іміджу України на міжнародній арені як держави, де забезпечені всі відповідні умови для того, щоб громадяни реально могли захистити свої права, свободи й законні інтереси.

Література

1. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 р. №1700-VII.

2. Болгов Р.О. Приватна детективна діяльність у запобіганні корупції.

3. Офіційний сайт Transparency international Ukraine.

4. Конституція України від 28 червня 1996 р. №254к/96-ВР

5. Сіренко Д.О. Приватні детективні (розшукові) заходи як ефективний засіб протидії адміністративним корупційним правопорушенням. Право і суспільство. 2017. №2(2). С. 100-104.

6. Семенишин М.О., Бесчастний В.М., Вітвіцький С.С., Бичін С.О., Назимко Є.С. Детективна діяльність в механізмі запобігання злочинності: монографія. Київ: ВД «Дакор», 2020. 160 с.

7. Юрко С.С. Недержавна охоронна і правоохоронна діяльність в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10. Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2017. 250 с.

8. Юрко С.С.. Недержавна охоронна і правоохоронна діяльність в Україні: дис. канд. юрид. наук: 12.00.10. Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2017. 250 с.

9. Даниленко С.К. Поняття, зміст детективних послуг та перспективи їх розвитку в Україні. Південноукраїнський правничий часопис. 2015. №3. С. 84-86.

10. Гончаренко І.Б., Михайлова Ю.О. Проблемні питання законодавчих пропозицій щодо легалізації приватної детективної діяльності в Україні. Публічне право. 2016. №2. С. 196-203.

11. Ковальський В.С. Приватний детектив.

12. Сіренко Д.О. Приватні детективні (розшукові) заходи як ефективний засіб протидії адміністративним корупційним правопорушенням. Право і суспільство. 2017. №2(2). С. 100-104.

13. Проект Закону про приватну детективну діяльність від 4 лютого 2020 р. №3010.

14. Проект Закону про приватну детективну діяльність від 4 лютого 2020 р. №3010.

15. Черков В.О., Попов П.О. Приватна детективна діяльність в розвинутих країнах світу. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2010. Вип. 2. С. 248-259.

References

1. Zakon Ukrainy «Pro zapobihannia koruptsii» [The Law of Ukraine «On prevention of corruption»].

2. Bolhov, R.O. (2016). Pryvatna detektyvna diialnist u zapobihanni koruptsii [Private detective activity in the prevention of corruption].

3. Sait Transparency international Ukraine [Site of Transparency international Ukraine]. cpi.ti-ukraine.org.

4. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine].

5. Sirenko, D.O. (2017). Pryvatni detektyvni (rozshukovi) zakhody yak efektyvnyi zasib protydii administratyvnym koruptsiinym pravoporushenniam [Private detective (investigative) activities as an effective means of combating administrative corruption offenses]. Pravo i suspilstvo - Law and society, 2(2), 100-104 [in Ukrainian].

6. Semenyshyn, M.O., Beschastnyi, V.M., Vitvitskyi, S.S., Bychin, S.O., & Nazymko, Ye.S. (2020). Detektyvna diialnist v mekhanizmi zapobihannia zlochynnosti [Detective activity in the crime prevention mechanism]. Kyiv : VD «Dakor» [in Ukrainian].

7. Iurko, S.S. (2017). Nederzhavna okhoronna ipravookhoronna diialnist v Ukraini [Nonstate security and law enforcement activities in Ukraine]. Odesa: Natsionalnyi universytet «Odeska yurydychna akademiia» [in Ukrainian].

8. Iurko, S.S. (2017). Nederzhavna okhoronna ipravookhoronna diialnist v Ukraini [Nonstate security and law enforcement activities in Ukraine]. Odesa: Natsionalnyi universytet «Odeska yurydychna akademiia» [in Ukrainian].

9.Danylenko, S.K. (2015). Poniattia, zmist detektyvnykh posluh ta perspektyvy yikh rozvytku v Ukraini [Concept, content of detective services and prospects for their development in Ukraine]. Pivdennoukrainskyi pravnychyi chasopys - South Ukrainian legal journal, 3, 84-86 [in Ukrainian].

10.Honcharenko, I.B.,& Mykhailova, Yu.O. (2016). Problemni pytannia zakonodavchykh propozytsii shchodo lehalizatsii pryvatnoi detektyvnoi diialnosti v Ukraini [Problematic issues of legislative proposals regarding the legalization of private detective activity in Ukraine]. Publichnepravo - Public law, 2, 196-203 [in Ukrainian].

11.Kovalskyi, V.S. (2012). Pryvatnyi detektyv [Private detective].

12.Sirenko, D.O. (2017). Pryvatni detektyvni (rozshukovi) zakhody yak efektyvnyi zasib protydii administratyvnym koruptsiinym pravoporushenniam [Private detective (investigative) activities as an effective means of combating administrative corruption offenses]. Pravo i suspilstvo - Law and society, 2(2), 100-104 [in Ukrainian].

13.Proekt Zakonu pro pryvatnu detektyvnu diialnist [Draft of the Law on Private Detective Activities].

14.Proekt Zakonu pro pryvatnu detektyvnu diialnist [Draft of the Law on Private Detective Activities].

15.Cherkov, V.O., & Popov, P.O. (2010). Pryvatna detektyvna diialnist v rozvynutykh krainakh svitu [Private detective activity in the developed countries of the world]. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka - Bulletin of E.O. Didorenko Luhansk State University of Internal Affairs, 2, 248-259 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru