Особливості правового статусу переміщених осіб в особливий період

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості правового статусу переміщених осіб в особливий період

Воронятніков Олександр Олександрович доктор юридичних наук, професор кафедри публічного та міжнародного права, ННІ «Юридичний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана»

Анотація

правовий статус переміщена особа

У статті проаналізовано особливості правового статусу переміщених осіб в особливий період. Досліджено поняття особливого періоду в різних нормативно-правових актах. Встановлено, що особливий період в Україні діє з березня 2014 року. Перші біженці та переміщені особи з'явились у зв'язку з початком тимчасової окупації росією окремих територій України (об'єктів нафтогазовидобування, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, окремих районів Донецької та Луганської областей), в той же час почало розвиватися національне нормативно-правове регулювання дотримання прав, свобод і законних інтересів цих категорій осіб.

З'ясовано, що правовий статус переміщених осіб має багатогранний характер, оскільки охоплює такі категорії суб'єктів як громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні. Визначено, що особливостями правового статусу переміщених осіб є те, що він виникає в особливий період, коли суб'єкти суспільних відносин змушені залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Проаналізовано складові елементи правового статусу переміщених осіб. Права, обов'язки та відповідальність переміщених осіб можна поділити на загальні (які притаманні всім визначеним суб'єктам правовідносин) і спеціальні (які виникають у зв'язку з набуттям ними статусу переміщених осіб). Крім забезпечення гарантії дотримання прав, свобод, надання соціальної підтримки, комунальних та адміністративних послуг, захисту тощо, державою накладаються також певні спеціальні обмеження, які діють на переміщених осіб.

Ключові слова: правовий статус, переміщені особи, біженці, права людини, соціальна підтримка, соціальне забезпечення, міграція, особливий період.

Abstract

Voroniatnikov Oleksandr Oleksandrovych Doctor of Sciences of Law, Professor of the Department of Public and International Law, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

FEATURES OF THE LEGAL STATUS OF DISPLACED PERSONS IN A SPECIAL PERIOD

The article analyzes the peculiarities of the legal status of displaced persons in a special period.The concept of a special period in various regulatory and legal acts was studied. It was established that the special period in Ukraine has been in effect since March 2014. The first refugees and displaced persons appeared in connection with the beginning of russia's temporary occupation of certain territories of Ukraine (oil and gas production facilities, the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, certain areas of Donetsk and Luhansk regions), at the same time the national normative legal regulation of observance of the rights, freedoms and legitimate interests of these categories of persons began to develop.

It was found that the legal status of displaced persons has a multifaceted nature, as it covers such categories of subjects as citizens of Ukraine, foreigners and stateless persons who are in the territory of Ukraine on legal grounds and have the right to permanent residence in Ukraine. It was determined that the peculiarities of the legal status of displaced persons are that it arises in a special period when the subjects of social relations are forced to leave or leave their place of residence as a result of or in order to avoid the negative consequences of an armed conflict, temporary occupation, widespread manifestations of violence, violations human rights and emergency situations of a natural or man-made nature.

The constituent elements of the legal status of displaced persons are analyzed. The rights, duties and responsibilities of displaced persons can be divided into general (which are inherent to all defined subjects of legal relations) and special (which arise in connection with their acquisition of the status of displaced persons). In addition to guaranteeing the observance of rights, freedoms, provision of social support, communal and administrative services, protection, etc., the state also imposes certain special restrictions that apply to displaced persons.

Keywords: legal status, displaced persons, refugees, human rights, social support, social welfare, migration, special period.

Постановка проблеми

Тимчасова окупація окремих територій України, яка за 10 років перейшла в повномасштабну збройну агресію російської федерації проти України, призвела до вимушеної внутрішньої міграції переміщених осіб всередині країни. Ці події стали найбільшим викликом перед Україною за весь час її незалежності.

За офіційними даними, які наводить представники державної влади, станом на 2024 рік в Україні налічується приблизно 5 мільйонів переміщених осіб, більша частина з яких отримали цей статус починаючи з лютого 2022 року.

Ураховуючи викладене важливим є дослідження правового статусу переміщених осіб в особливий період, що дасть можливість встановити його особливість та відмінність порівняно з іншими суб'єктами суспільних відносин.

Аналіз досліджень і публікацій. Питання правового статусу біженців та переміщених осіб в своїх наукових роботах досліджували Босий В., Буткевич О., Грабар Н., Литвин І., Калюжний Р., Крахмальова К., Кузьменко О., Кучеренко О., Панова О., Сагайдак Ю., Стрельченко О., Тимчик Г., Цибмалістий Т. та інші. Водночас роботи зазначених авторів присвячені окремим аспектам вказаної проблематики.

Метою статті є: дослідження та аналіз особливостей правового статусу переміщених осіб в особливий період; визначення загальнотеоретичних особливостей понять особливий період та правовий статус; розгляд прав та обов'язків переміщених осіб.

Виклад основного матеріалу

У контексті досліджуваної теми важливо з'ясувати питання дії особливого періоду на території України та особливості правового статусу переміщених осіб.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У цьому ж Законі України зазначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [1].

Разом з цим, згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також зазначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самовряду¬вання, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано [2].

Ураховуючи, що Указом Президента України від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» [3] оголошено про проведення часткової мобілізації, а пізніше, у зв'язку з повномасштабним збройним вторгненням на суверенну територію України, Указом Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» [4] введено в Україні воєнний стан, який діє і по цей день, можна стверджувати, що особливий період в Україні діє з 17 березня 2014 року.

Розкриваючи особливості правового статусу переміщених осіб доцільно спочатку розглянути загальнотеоретичне поняття «правового статусу».

У попередніх наукових дослідженнях, розглядаючи питання адміністративно-правового статусу Державної міграційної служби України та проаналізувавши досить велику кількість праць провідних науковців, які також вивчали поняття правового статусу, ми зробили такі висновки: по-перше, сьогодні існують різні точки зору науковців щодо визначення терміну «правовий статус», при цьому більшість вчених погоджуються з тим, що основою правового статусу є права і обов'язки, а також в деяких випадках відповідальність;

по-друге, правовий статус не є неоднорідним, у юридичній літературі виділяють його різновиди;

по-третє, специфіку та особливості різних галузей права відображає той різновид правового статусу, який притаманний конкретній галузі.

Таким чином можна стверджувати, що під загальним поняттям правовий статус слід розуміти сукупність законодавчо закріплених прав, свобод, обов'язків та відповідальності, які визначають правове становище фізичної або юридичної особи [5].

Ураховуючи, що 10 років тому, у зв'язку з початком тимчасової окупації росією окремих територій України (об'єктів нафтогазовидобування, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, окремих районів Донецької та Луганської областей) з'явились перші біженці та внутрішньо переміщені особи, в той же час почало розвиватися національне нормативно- правове регулювання дотримання прав, свобод і законних інтересів цих категорій осіб.

Законодавець дає таке визначення внутрішньо переміщеним особам - громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру [6].

Як ми з'ясували вище, одним з елементів правового статусу, у тому числі переміщених осіб, є права, до яких відносять:

-забезпечення права переміщених осіб на отримання документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус;

-забезпечення реалізації прав зареєстрованих переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту;

-забезпечення виборчих прав переміщених осіб;

-єдність родини (сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права у пошуку та возз'єднанні членів сімей, які втратили зв'язок внаслідок переміщення);

-безпечні умови життя і здоров'я;

-створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання;

-забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;

-надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров'я;

-влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;

-отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;

-проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;

-сприяння у поверненні на попереднє місце проживання;

--безкоштовний проїзд для добровільного повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що спричинили таке переміщення;

-отримання гуманітарної та благодійної допомоги;

-забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

-інші права, визначені Конституцією та законами України [Помилка! Закладку не визначено.].

Крім зазначених прав переміщені особи також мають право на соціальні виплати, які призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/ перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки [1].

Така довідка є підтвердження факту вимушеного переміщення особи, вона діє безстроково, крім законодавчо визначених випадків (подала заяву про відмову від довідки; скоїла кримінальне правопорушення; повернулася до покинутого місця постійного проживання; виїхала на постійне місце проживання за кордон; подала завідомо недостовірні відомості) [Помилка! Закладку не визначено.].

Говорячи про таку особливість правового статусу переміщених осіб, як обов'язки то до них відносяться:

-дотримуватися Конституції та законів України, інших актів законодавства;

-повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.

-У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання переміщені особи зобов'язані повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від'їзду;

-у разі виявлення подання переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.

-внутрішньо переміщена особа зобов'язана виконувати інші обов'язки, визначені Конституцією та законами України.

Разом з цим переміщені особи несуть юридичну відповідальність за свої дії мають певні обмеження та можуть бути позбавлені соціальної (фінансової) підтримки від держави, у випадку якщо вони:

-перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30- денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім'ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров'я, судових та правоохоронних органах, у зв'язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);

-відбувають покарання в місцях позбавлення волі;

-були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою -- восьмою статті 1111 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради від правоохоронних органів;

-повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

-придбали транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа). При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує

-тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І або ІІ групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками- вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю І або ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

-здійснили на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансу¬ванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово- комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

-мають на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

-здійснили операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;-мають у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самовряду¬вання або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень,

-внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї) [1].

Висновки

Проаналізувавши національне законодавство, наукові роботи інших вчених, та провівши власні дослідження питання особливостей правового статусу переміщених осіб в особливий період, можна зробити такі висновки:

1.Особливий період в Україні діє з березня 2014 року. З того часу з'явились перші біженці та внутрішньо переміщені особи, а також почало розвиватися національне нормативно-правове регулювання дотримання прав, свобод і законних інтересів цих категорій осіб.

2.Правовий статус переміщених осіб має багатогранний характер, оскільки охоплює такі категорії суб'єктів як громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні.

3.Особливостями правового статусу переміщених осіб є те, що він виникає в особливий період, коли суб'єкти правовідносин змушені залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

4.Права, обов'язки та відповідальність переміщених осіб можна поділити на загальні, які притаманні всім визначеним суб'єктам правовідносин, і спеціальні, які виникають у зв'язку з набуттям ними статусу переміщених осіб.

Література

1.Закон України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» // Голос України від 25.12.1991

2.Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» // Голос України від 12.11.1993

3.Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». URL: https://www.president.gov.ua/documents/3032014-16358

4.Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». URL: https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397

5.Воронятніков О.О. Адміністративно-правовий статус державної міграційної служби України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / ДВНЗ «Запоріз. нац. ун¬т» МОНМС України. Запоріжжя, 2012. 17 с.

6.Закон України від 20 жовтня 2014 року № VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» // Голос України від 21.11.2014 № 225.

7.8.Постанова Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» // Урядовий кур'єр від 14.16.2016 № 111.

9.Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб». URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/ deiaki-pytannia-pidtrymky-vnutrishno-peremishchenykh-t110723

References

1.Zakon Ukrayiny vid 06 hrudnya 1991 roku № 1932-XII «Pro oboronu Ukrayiny» [Law of Ukraine "On Defense of Ukraine"] // Holos Ukrayiny vid 25.12.1991. [in Ukrainian]

2.Zakon Ukrayiny vid 21 zhovtnya 1993 roku № 3543-XII «Pro mobilizatsiynu pidhotovku ta mobilizatsiyu» [Law of Ukraine "On Mobilization Training and Mobilization"] // Holos Ukrayiny vid 12.11.1993 [in Ukrainian]

3.Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 17 bereznya 2014 roku № 303/2014 «Pro chastkovu mobilizatsiyu» [Decree of the President of Ukraine "On Partial Mobilization"]. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3032014-16358 [in Ukrainian]

4.Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 24 lyutoho 2022 roku № 64/2022 «Pro vvedennya voyennoho stanu v Ukrayini» [Decree of the President of Ukraine "On the introduction of martial law in Ukraine".]. URL: https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 [in Ukrainian]

5.Voroniatnikov O.O. Administratyvno-pravovyy status derzhavnoyi mihratsiynoyi sluzhby Ukrayiny: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk [Administrative and legal status of the state migration service of Ukraine: autoref. thesis ... candidate law of science]: spets. 12.00.07 / DVNZ «Zaporiz. nats. un-t» MONMS Ukrayiny. Zaporizhzhya, 2012. 17 c. [in Ukrainian]

6.Zakon Ukrayiny vid 20 zhovtnya 2014 roku № VII «Pro zabezpechennya prav i svobod vnutrishn'o peremishchenykh osib» [Law of Ukraine "On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons"] // Holos Ukrayiny vid 21.11.2014 № 225. [in Ukrainian]

7.Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 08 chervnya 2016 roku № 365 «Deyaki pytannya zdiysnennya sotsial'nykh vyplat vnutrishn'o peremishchenym osobam» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Some issues of social payments to internally displaced persons"] // Uryadovyy kur"yer vid 14.16.2016 № 111. [in Ukrainian]

Размещено на http://www.allbest.ru/