Сучасні засади забезпечення цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Кафедра менеджменту і публічного адміністрування

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Кафедра публічного управління та адміністрування

Сучасні засади забезпечення цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України

Гайдученко С.О., д. н. держ. упр.,

професор

Яценко В.С., аспірант

Анотація

У статті проаналізовані сучасні засади забезпечення цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України. Зазначено, до основних завдань цивільного контролю за діяльністю органів державної влади у сфері безпеки та оборони слід віднести наступні: контроль за дотриманням нормативних розпоряджень державними органами; контроль за відповідністю законам нормативно-правових актів, що видаються державними органами; контроль за доцільністю управлінських рішень щодо організації та здійснення діяльності державними органами; контроль за дотриманням встановлених для державних органів заборон та обмежень, службової дисципліни, своєчасним та доброчесним виконанням державними органами покладених на них обов'язків; контроль за добором, розстановкою, ротацією, розвитком, підвищенням кваліфікації кадрового потенціалу органів державної влади; контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів громадян, що охороняються законом; контроль за раціональним розподілом та використанням матеріальних, фінансових та інших ресурсів, дотримання режиму економії; прозора та відкрита діяльність органів державної влади; контроль за активним запровадженням органами державної влади цифровізації як основи об'єктивного процесу діяльності; контроль за прозорістю державних закупівель; контроль за використанням коштів та їх цільовим призначенням.

Цивільний контроль над сектором безпеки та оборони є важливим аспектом національної безпеки України, особливо в умовах війни, та довіри міжнародних партнерів до керівництва нашої держави.

Цивільний контроль над сектором безпеки та оборони може здійснюється у таких формах: збір та аналіз інформації; написання звернень до органів державної влади; громадський моніторинг; громадська перевірка; експертиза проектів нормативно-правових актів; участь у громадських радах; участь у консультаціях щодо важливих питань безпеки та оборони; проведення засідань круглих столів та міжнародних форумів з метою обговорення та формування пропозиції щодо удосконалення сфери безпеки та оброни; підготовка пропозицій щодо удосконалення сфери безпеки та оборони; участь у засіданнях апаратних нарад центральних органів державної влади щодо питань безпеки та оборони; громадські обговорення; громадські слухання; моніторинг виконання рішень Парламенту, Уряду, програмних документів тощо; участь у парламентських слуханнях; аналіз звернень громадян з питань сфери безпеки та оборони; проведення громадських розслідувань; оприлюднення результатів діяльності інститутів громадянського суспільства у ЗМІ, мережі Інтернет тощо.

Всі ці форми цивільного контролю врегульовані різними нормативно-правовим документами України, разом з тим на сьогодні відсутній єдиний документ, який би врегульовував системи цивільного контролю над сферою безпеки та оборони.

Ключові слова: державне управління, демократичний контроль, цивільний контроль, сектор безпеки та оборони, національна безпека, громадянське суспільство, суспільна свідомість, управління, безпека, цивільний захист.

Abstract

Modern principles of ensuring civilian control over the sector of security and defense of Ukraine

Haiduchenko S.O., Dr Sci. Public Admin., Professor of the Department of Management and Public Administration, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

Yatsenko V.S. graduate student of the Department of Public Management and Administration, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav

The article analyzes the modern principles of ensuring civilian control over the security and defense sector of Ukraine. According to the authors, the main tasks of civil control over the activities of state authorities in the field of security and defense should include the following: control over compliance with regulatory orders by state bodies; control over compliance with the laws of normative legal acts issued by state bodies; control over the expediency of management decisions regarding the organization and implementation of activities by state bodies; control over compliance with the prohibitions and restrictions established for state bodies, official discipline, timely and honest performance by state bodies of the duties assigned to them; control over the selection, placement, rotation, development, and professional development of the personnel potential of state authorities; control over compliance with the rights, freedoms and interests of citizens protected by law; control over the rational distribution and use of material, financial and other resources, compliance with the economy regime; transparent and open activity of state authorities; control over the active implementation of digitalization by state authorities as the basis of the objective process of activity; control over the transparency of public procurement; control over the use of funds and their intended purpose.

Civilian control over the security and defense sector is an important aspect of Ukraine's national security, especially in times of war, and the trust of international partners in the leadership of our state.

Civilian control over the security and defense sector can be carried out in the following forms: collection and analysis of information; writing appeals to state authorities; public monitoring; public inspection; examination of projects of normative legal acts; participation in public councils; participation in consultations on important security and defense issues; holding meetings of round tables and international forums for the purpose of discussion and formulation of proposals for improving the sphere of security and defense; preparation of proposals for improving the security and defense sphere; participation in staff meetings of central state authorities on security and defense issues; public discussions; public hearings; monitoring the implementation of decisions of the Parliament, the Government, program documents, etc.; participation in parliamentary hearings; analysis of appeals from citizens on security and defense issues; conducting public investigations; publication of the results of the activities of civil society institutions in mass media, the Internet, etc. All these forms of civil control are regulated by various regulatory and legal documents of Ukraine, however, today there is no single document that would regulate systems of civil control over the sphere of security and defense.

Keywords: public administration, democratic control, civilian control, security and defense sector, national security, civil society, public consciousness, management, security, civil protection.

Постановка проблеми

Цивільний контроль у сучасних демократичних державах виступає необхідним інструментом у взаєминах влади та громадянського суспільства. При цьому в багатьох країнах цей цивільний інститут поки що не отримав правового врегулювання.

Можливість громадян та їх громадських об'єднань здійснювати перевірку діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, їх рішень, давати оцінку цієї діяльності з точки зору суспільних інтересів виступає одним із найефективніших механізмів забезпечення прозорості діяльності публічної влади, у тому числі у секторі безпеки та оборони.

Цивільний контроль - це діяльність інститутів громадянського суспільства з вивчення, аналізу, перевірки та громадської оцінки діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, державних та комунальних організацій, інших органів та організацій, наділених окремими державними чи іншими публічними повноваженнями, а також актів, що ними видаються, і прийнятих рішень на предмет їх відповідності суспільним інтересам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми формування та розвитку системи цивільного контролю у системі публічного управління та місцевого самоврядування, системи цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, принципи та механізми цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, міжнародний досвід цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, нормативно-правові та організаційні механізми цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, кадрове забезпечення цивільного контролю над сектором безпеки та оборони аналізують багато вчених, зокрема: С. Братель, Ю. Вичалківська, П. Ворона, О. Гриненко, М. Дєнєжкін, В. Дроздюк, М. Ковалів, Корнілаєва, О. Пархоменко-Куцевіл, Л. Пашко, Н. Плахотнюк, О. Пошедін, І. Савка, Г. Ситник, В. Смолянюка, М. Теплюк, М. Требін, М. Утяшев, Л. Хомічак, Н. Христинченко, Н. Череміскіна та ін.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є системний аналіз сучасних засад забезпечення цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України.

Виклад основного матеріалу

громадянський цивільний контроль безпека оборона

Цивільний контроль може і має стати тією зовнішньою опорою, важелем та системою зворотного зв'язку, що забезпечить цілісність, збалансованість процесів реформування та кінцевий успіх реформ у сфері безпеки та оборони. Але для становлення та ефективної діяльності самого цивільного контролю дуже важливо окреслити сферу дії такого контрою, прав та обов'язків цивільних контролерів.

Цивільний контроль у США та європейських країнах представляє досить широкий набір інструментів, який будується, перш за все, навколо принципів прозорості державної влади та участі суспільства у її роботі. Вони забезпечуються шляхом прийняття державою спеціальних нормативно- правових актів про розкриття інформації, контролю з боку громадян некомерційних організацій, рад, комітетів при органах державної влади. Також суттєву роль здійснюють волонтерські рухи, громадські ініціативи, голосування, обговорення, петиції, експертизи, журналістські розслідування тощо. Іноді до інструментів цивільного контролю як його своєрідний результат відносять вибори та референдуми. При цьому саме словосполучення «цивільний контроль» у країнах мало вживається [1].

Діяльність цивільного контролю має відбуватися у правовому полі, на практиці перевіряючи його адекватність інтересам суспільного розвитку, у взаємодії з органами влади та з громадськими організаціями, з бізнес-підприємствами та населенням. Тому всі особи, які залучені до процесів цивільного контролю, повинні мати правову підготовку, достатню для бачення правового поля та дотримання законності, починаючи з власних дій.

Найважливіша особливість роботи цивільного контролю - робота, насамперед, зі зверненнями населення з найменш соціально захищених верств населення, яких організація захисту власних інтересів пов'язана з труднощами та проблемами.

Діяльність цивільного контролю пов'язана із постійною роботою з інформацією. Це диктує необхідність освоєння сучасних методів роботи з інформацією, вміння аналізувати та обробляти великі бази даних, вміння диференціювати та систематизувати інформацію, перевіряти отриману інформацію на достовірність тощо.

Таким чином, ми приходимо до висновку про необхідність міждисциплінарної підготовки осіб, які здійснюватимуть цивільний контроль, високого рівня, що дозволяє їм вирішувати питання захисту суспільних інтересів на рівних розмовляти з представниками держави та бізнесу, які є фахівцями з досвідом практичної діяльності. На нашу думку, до діяльності цивільного контролю слід активно залучати наукових спеціалістів, професіоналів, які обізнані в даній сфері публічного управління, а також людей, які постійно працюють в секторі публічного управління.

Зазначимо, що одночасна вимога більшої кількості інформації і швидка її передача руйнує зараз великі ієрархічні вертикалі, настільки типові для бюрократії, всюди, де організації залучаються сьогодні до потоку технологічних чи соціальних змін, усюди, де стає важливим дослідження та проектування, усюди, де люди повинні справлятися з завданнями, що вперше виникають, - крах бюрократичних форм найбільш очевидний.

Не менш важливими є і загальні основи побудови цивільного контролю. Останні події показують, що в умовах зміни типів соціально-економічних систем необхідно визначити в якому співвідношенні знаходяться держава і право теоретично та практично. Важливо встановити, чи діє державна влада в рамках закону і чи є «законною владою», чи вона порушує нею ж встановлені правові вимоги і ставить себе таким чином у становище «незаконної (нелегітимної) влади».

Закономірність взаємозалежності розвитку держави та інститутів громадянського суспільства обумовлює існування іншої закономірності - закономірності механізму впливу громадянського суспільства на державну владу - цивільного контролю.

Масштаби, ступінь розвитку та спрямованість цивільного контролю та механізми його здійснення багато в чому визначаються типом держави та спроможністю державної влади впливати на вирішення соціальних протиріч, рівноправно взаємодіяти із структурами громадянського суспільства. В свою черга, вектор та рівень розвитку цивільного контролю багато в чому визначає рівень розвитку держави та можливості розкриття потенціалу громадянського суспільства.

Висока монополізованість всіх сфер життєдіяльності сучасної держави, корупція, що катастрофічно розрослася за масштабами і глибиною проникнення, створюють аномальну основу обмеженості дії цивільного контролю. Таке домінування корупційного державного апарату прямо негативно впливає на діалог влади та суспільства:

- з одного боку, знижує рівень довіри громадян до державної влади, до всіх її інститутів (до виборів, парламенту, уряду, поліції, суду, прокуратури тощо);

- з іншого боку, влада втрачає потужні резерви у вигляді громадянських ініціатив та енергію громадянської творчості, необхідну для модернізації сучасної України [2; 3].

Система влади має стати підконтрольною суспільству, не декларативно, а фактично. Ключовими напрямами для дослідження можливостей ефективного цивільного контролю за державною владою є:

- декларовані та реальні пріоритети держави, що виявляються у формуванні захищених статей державного бюджету, у податковій та соціальній політиці тощо;

- ступінь прихильності керівництва країни до інтересів більшості населення, які оцінюються за допомогою соціологічних досліджень та виборів влади, визнання її легітимності, довіри до влади;

- повага до національної ідентичності, культури народу, що виявляється у збереженні його історичних цінностей та духовних ідеалів. Перехід від домінування та патерналізму держави до синергії із громадянським суспільством.

З метою встановлення рівноправного дієвого діалогу державного апарату з інститутами громадянського суспільства, щоб поставити державу під контроль суспільства, політичним лідерам потрібно виявити волю. Політична воля необхідна, щоб:

- перетворити структури публічного управління: перейти від громіздких витратних структур до гнучких, орієнтованих на конкретний результат, до роботи з експертами;

- змінити методи управління, регулювання, державних закупівель - налагодити не словесний діалог із громадськими діями (з приводу свят та матеріальної допомоги), а конструктивне рівноправне, взаємовідповідальне співробітництво з асоціаціями малого бізнесу, некомерційними організаціями з основних управлінських функцій та державних послуг для громадян та організацій [4].

Особливо важливим є вдосконалення цивільного контролю в період реформування державних структур, реформування системи надання державних послуг та удосконалення діяльності службовців. Будь-які зміни у механізмах, засобах надання державних послуг, удосконалення процесів публічного управління має бути проконтрольовано з боку суспільства. Реалізація стандартів та процедур державних послуг потребує контролю якості з боку населення - споживачів послуг. Мета такого контролю - соціально відповідальна поведінка влади та бізнесу по відношенню до населення.

Цілі цивільного контролю за діяльністю державних органів полягають у дотриманні у процесі діяльності органів державної влади прав, свобод та законних інтересів громадян, а також у підтримці нормативно встановленого механізму професійного забезпечення здійснення державних повноважень на рівні, що відповідає потребам та волі соціуму, його суб'єкта - народу.

На сьогодні до основних завдань цивільного контролю за діяльністю органів державної влади у сфері безпеки та оборони слід віднести наступні:

1) контроль за дотриманням нормативних розпоряджень державними органами;

2) контроль за відповідністю законам нормативно-правових актів, що видаються державними органами;

3) контроль за доцільністю управлінських рішень щодо організації та здійснення діяльності державними органами;

4) контроль за дотриманням встановлених для державних органів заборон та обмежень, службової дисципліни, своєчасним та доброчесним виконанням державними органами покладених на них обов'язків;

5) контроль за добором, розстановкою, ротацією, розвитком, підвищенням кваліфікації кадрового потенціалу органів державної влади;

6) контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів громадян, що охороняються законом;

7) контроль за раціональним розподілом та використанням матеріальних, фінансових та інших ресурсів, дотримання режиму економії;

8) прозора та відкрита діяльність органів державної влади;

9) контроль за активним запровадженням органами державної влади цифровізації як основи об'єктивного процесу діяльності;

10) контроль за прозорістю державних закупівель;

11) контроль за використанням коштів та їх цільовим призначенням.

Проведений аналіз дає підстави виокремити наступні принципи

реалізації цивільного контролю та співробітництва державної влади та структур громадянського суспільства:

- пріоритет прав людини,

- цілеспрямованість,

- відкритість,

- незалежність,

- законність,

- рівноправність,

- врахування та узгодження інтересів,

- гласність,

- взаємна відповідальність [5;6].

Відповідно до нової парадигми управління учасники процесу взаємодії, державні та недержавні публічні структури повинні використовувати практично нові принципи рівноправного взаємовигідного партнерства:

- визнання самостійності та рівноправності неприбуткових громадських організацій у договірному процесі, врахування інтересів тих соціальних верств, які вони захищають;

- підтримка добровільності; бачення перспектив розвитку неприбуткових громадських організацій;

- організаційна допомога, підтримка обґрунтованих інноваційних пропозицій;

- контроль за дотриманням правових норм та соціальних стандартів та відкритість, прозорість.

Аналіз моделей взаємодії суб'єктів цивільного контролю зі структурами системи безпеки та оборони дозволяє виділити три напрямки залежно від радіусу дотику сторін: модель цивільного контролю, де інститути громадянського суспільства співпрацюють разом із системою органів державної влади (співпраця двох сторін, заснована на конструктивній взаємодії); модель цивільного контролю, де інститути громадянського суспільства працюють паралельно з органами державної влади, що передбачає роботу над її вдосконаленням і заснована на конкуренції двох сторін; модель цивільного контролю над системою безпеки та оборони, що передбачає конфронтаційну основу двох сторін, що найчастіше є антагоністами. Кожна з моделей може бути домінуючою у діяльності того чи іншого суб'єкта цивільного контролю через цілу низку причин і обставин. Більше того, дані моделі можуть мати більш універсальний характер і бути застосовні не тільки до системи безпеки та оборони, але певною мірою та до інших об'єктів цивільного контролю.

Вищезазначене дозволяє як критерії ефективності цивільного контролю визначити його функціональність та інституційну значимість. Так, метою цивільного контролю - є забезпечення прозорості, відкритості, зрозумілості у прийнятті та реалізації державно-управлінських рішень з урахуванням інтересів суспільства та дотриманням прав та свобод людини. Цивільний контроль над сектором безпеки та оборони є важливим аспектом національної безпеки України, особливо в умовах війни, та довіри міжнародних партнерів до керівництва нашої держави. Цивільний контроль надає можливість владі зрозуміти, що вони не можуть діяти на свій розсуд без врахування інтересів громадян України, користуватися всіма благами, які дає їм державна посада. Тобто цивільний контроль виконує функцію стримування від незаконних державно-управлінських рішень та дій, корупційних правопорушень, зловживань владою на свою користь.

Крім того, цивільний контроль над сектором безпеки та оборони впливає на економічне становище та розвиток держави, адже саме інститути громадянського суспільства зацікавлені у якісних та раціональних рішень влади, швидкості їх реалізації на користь України.

Цивільний контроль над сектором безпеки та оборони може здійснюється у таких формах: збір та аналіз інформації; написання звернень до органів державної влади; громадський моніторинг; громадська перевірка; експертиза проектів нормативно-правових актів; участь у громадських радах; участь у консультаціях щодо важливих питань безпеки та оборони; проведення засідань круглих столів та міжнародних форумів з метою обговорення та формування пропозиції щодо удосконалення сфери безпеки та оброни; підготовка пропозицій щодо удосконалення сфери безпеки та оборони; участь у засіданнях апаратних нарад центральних органів державної влади щодо питань безпеки та оборони; громадські обговорення; громадські слухання; моніторинг виконання рішень Парламенту, Уряду, програмних документів тощо; участь у парламентських слуханнях; аналіз звернень громадян з питань сфери безпеки та оборони; проведення громадських розслідувань; оприлюднення результатів діяльності інститутів громадянського суспільства у ЗМІ, мережі Інтернет тощо.

Всі ці форми цивільного контролю врегульовані різними нормативно- правовим документами України, разом з тим на сьогодні відсутній єдиний документ, який би врегульовував системи цивільного контролю над сферою безпеки та оборони.

На нашу думку, основною причиною необхідності нормативного регулювання основ здійснення цивільного контролю є встановлення його безпеки для суспільства та держави в цілому, етичність при його проведенні, обмеження можливих зловживань під час проведення цивільного контролю, а також заохочення громадської ініціативи. Цінність цивільного контролю порівняно з державним контролем у тому, що він більш гнучкий, менш нормативно обмежений, а також спрямований на усунення недоліків.

Висновки

Проведений аналіз дає підстави зазначити, що успішність або неуспішність цивільного контролю над сектором безпеки та оборони означатиме успішність або неуспішність інституціоналізації цивільного контролю в Україні в цілому. Справа в тому, що взаємодія населення з органами державної влади у сфері безпеки та оборони має масовий та повсюдний характер. На сьогодні в умовах воєнного часу, саме сектор безпеки та оборони впливає на якість життя громадян, їх можливості вільно жити та розвиватися. Таким чином, цей інститут впливає на життя, здоров'я, моральне та соціальне самопочуття великих соціальних груп громадян.

Становлення цивільного контролю над сектором безпеки та оборони - довгостроковий процес, який можна розрахувати на середньострокову та довгострокову перспективу. Однак, у політичного керівництва країни, як і в самих громадян, немає іншого виходу, крім як пройти шлях становлення інфраструктури цивільного контролю, закріпивши напрацювання цих практик у законодавчій та нормативній базах. Якщо вдасться усунути корупцію у сфері безпеки та оборони та зробити Міністерство оборони України як державне відомство прозорим, значно збільшаться шанси і на модернізацію політичної системи країни загалом.

Перманентне реформування сфери безпеки та оборони вказує як мінімум на те, що ця система не повною мірою ефективна, породжує несправедливість, тягне за собою корупційні ризики та непрозорість у діяльності органів державної влади у сфері безпеки та оборони. У цьому сенсі теоретично та практично інститут держави загалом і навіть органи державної влади зацікавлені у цивільному контролі, оскільки формується інфраструктура, механізми контролю суспільства над національною безпекою держави, підвищується ефективність діяльності системи безпеки та оборони, забезпечується стабільність оборонної системи всього суспільства.

Література

1. Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки і оборони: теорія і практика: навчальний посібник / В.А. Ященко, В.Г. Пилипчук, П.П. Богуцький, О.Д.Довгань, І.М. Доронін, О.В. Петришин; за заг. ред. В.Г. Пилипчука; Науково-дослідний інститут інформатики і права НАПрН України. Київ; Одеса: Фенікс, 2020. 224 с.

2. Крупник А.С. Громадський контроль: сутність та механізми здійснення. Теоретичні та прикладні питання державотворення. Збірник наук. Праць ОРІДУ НАДУ при Президентові України. 2007. Вип.№1.

3. Христинченко Н.П., Ковалів М.В. Демократичний цивільний контроль сектору безпеки і оборони: поняття, зміст, форми реалізації в реаліях сьогодення. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування. 2023. №8.

4. Дроздюк В.А. Демократичний цивільний контроль сектору безпеки і оборони. Право та державне управління. 2021. №1. С. 202-208.

5. Вичалківська Ю.С. Організаційно-правове регулювання демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України. Інвестиції: практика та досвід. Серія: Державне управління. 2018. №1. С. 116-121.

6. Пошедін О.І. Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки і оборони України і перспективи його вдосконалення. Bulletin of the NAPA. Series `Tubhc Аdministration”. 2019. №1. С. 31-38.

References

2. Krupnyk, A.S. (2007), Hromadskyi kontrol: sutnist ta mekhanizmy zdiisnennia [Public control: essence and mechanisms of implementation. Theoretical and applied issues of state formation]. Teoretychni ta prykladni pytannia derzhavotvorennia. Zbirnyk nauk. Prats ORIDU NADU pry Prezydentovi Ukrainy - Collection of sciences. Works of the ORID of NADU under the President of Ukraine, Vyp. 1,

3. Khrystynchenko, N.P. & Kovaliv, M.V. (2023), Demokratychnyi tsyvilnyi kontrol sektoru bezpeky i oborony: poniattia, zmist, formy realizatsii v realiiakh sohodennia [Democratic civilian control of the security and defense sector: concept, content, forms of implementation in today's realities]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: pravo, publichne upravlinnia ta administruvannia - Problems of modern transformations. Series: Law, Public Management and Administration, vol. 8

4. Drozdiuk, V.A. (2021), Demokratychnyi tsyvilnyi kontrol sektoru bezpeky i oborony [Democratic civilian control of the security and defense sector]. Pravo ta derzhavne upravlinnia - Law and public administration, vol. 1, рр. 202-208 [in Ukrainian].

5. Vychalkivska, Yu.S. (2018), Orhanizatsiino-pravove rehuliuvannia demokratychnoho tsyvilnoho kontroliu nad sektorom bezpeky i oborony Ukrainy [Organizational and legal regulation of democratic civil control over the security and defense sector of Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid. Seriia: Derzhavne upravlinnia - Investments: practice and experience. Series: Public administration, vol. 1, рр. 116-121 [in Ukrainian].

6. Poshedin, O. I. (2019), Demokratychnyi tsyvilnyi kontrol nad sektorom bezpeky i oborony Ukrainy i perspektyvy yoho vdoskonalennia [Democratic civilian control over the security and defense sector of Ukraine and prospects for its improvement]. Bulletin of the NAPA. Series “Rublic Administration” - Bulletin of the NAPA. Series "Public Administration", vol. 1, рр. 31-38 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru