Характеристика особливостей вдосконалення діяльності правозахисних громадських організацій в умовах воєнного стану

Размещено на http://allbest.ru

Інститут права, психології та інноваційної освіти,

Національний університет «Львівська політехніка»

Характеристика особливостей вдосконалення діяльності правозахисних громадських організацій в умовах воєнного стану

Криштанович Мирослав Франкович д. держ. упр., професор,

професор кафедри педагогіки та інноваційної освіти

Анотація

Метою дослідження є характеристика особливостей вдосконалення діяльності правозахисних громадських організацій в умовах воєнного стану. Доведено, що сутність діяльності правозахисних громадських організацій полягає у захисті основних прав і свобод людини, нагляді за дотриманням законів та забезпеченні справедливості в суспільстві.

Визначено, що Прозорість у контексті діяльності правозахисних громадських організацій під час воєнного стану в Україні є вирішальною для захисту прав людини. Встановлено, що діяльність правозахисних організацій є надзвичайно важливою для збереження демократичних стандартів і принципів верховенства права, навіть у складних умовах війни. Визначено фактори, що визначають сучасну діяльність правозахисних громадських організацій.

Встановлено, що у сучасному світі правозахисні організації діють у глобалізованому контексті, де міжнародне співробітництво та партнерства мають велике значення.

Доведено, що в умовах воєнного стану часто виникають нові правові питання, такі як права біженців, права полонених, а також питання пов'язані з воєнними злочинами. Правозахисні організації беруть на себе завдання забезпечення доступу до правосуддя для тих, хто став жертвою військових дій.

Визначено ключові напрямки удосконалення діяльності правозахисних громадських організацій. Встановлено, що одним із напрямків може бути створення спеціалізованих веб-сайтів та мобільних додатків, які дозволяють громадянам повідомляти про порушення прав людини. Наприклад, розробка додатків для фіксації свідчень і доказів воєнних злочинів та порушень прав людини. Визначено, що публічно-управлінський вплив сьогодні в Україні має значний ефект на діяльність правозахисних громадських організацій, особливо в контексті воєнного стану.

Ключові слова: публічне управління та адміністрування, громадські об'єднання, правозахисні громадські організації, воєнний стан, правозахисна діяльність, публічно-управлінські впливи, громадське суспільство

Abstract

Characteristics of the features of improving the activities of human rights protection public organizations under the conditions of the state of martial

Kryshtanovych Myroslav Frankovych Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University,

The purpose of the study is to characterize the features of improving the activities of human rights public organizations in the context of public management influences. It has been proven that the essence of the activities of human rights public organizations is to protect fundamental human rights and freedoms, monitor compliance with laws and ensure justice in society.

It has been determined that transparency in the context of the activities of human rights public organizations during martial law in Ukraine is decisive for the protection of human rights. It has been established that the activities of human rights organizations are extremely important for preserving democratic standards and the principles of the rule of law, even in difficult conditions of war.

The factors determining the modern activities of human rights organizations are identified. It has been established that in the modern world, human rights organizations operate in a globalizing context, where international cooperation and partnerships are of great importance. It has been proven that under martial law, new legal issues often arise, such as the rights of refugees, the rights of prisoners, as well as issues related to war crimes.

Human rights organizations take on the task of ensuring access to justice for those who have been victims of hostilities. Key areas for improving the activities of human rights public organizations have been identified. It has been established that one of the directions may be the creation of specialized websites and mobile applications that allow citizens to report violations of human rights. For example, the development of applications for recording testimony and evidence of war crimes and human rights violations. It has been determined that public management influence in Ukraine today has a significant effect on the activities of human rights public organizations, especially in the context of martial law.

Keywords: public management and administration, public associations, human rights non-governmental organizations, martial law, human rights activities, public management influences, public society

Вступ

Постановка проблеми. Актуальність діяльності правозахисних громадських організацій у сучасному світі, особливо в умовах воєнного стану в Україні, є надзвичайно високою. Відтак, враховуючи війну в країні, ці організації відіграють ключову роль у захисті прав і свобод громадян, які можуть бути поставлені під загрозу в таких екстремальних умовах. Таким чином, правозахисники не тільки надають юридичну допомогу потерпілим та забезпечують моніторинг дотримання прав людини, але й виступають важливими учасниками в процесі прийняття публічних управлінських рішень. Їхній голос забезпечує більшу прозорість і справедливість в управлінні, допомагає уникати порушень і корупції, особливо в такий непростий період.

Прозорість у контексті діяльності правозахисних громадських організацій під час воєнного стану в Україні є вирішальною для захисту прав людини. У такий період, коли урядові рішення та дії можуть бути прийняті швидко і часто без звичного рівня громадського обговорення, існує ризик порушення основних прав і свобод. Тут правозахисні організації виступають як ключові актори, що забезпечують прозорість у діях уряду та військового керівництва. Вони відслідковують та звітують про випадки порушень прав людини, що має величезне значення для підтримання законності та гуманітарних стандартів навіть у воєнний час. Особлива увага зосереджується на захисті цивільного населення, умовах утримання полонених та дотриманні правил міжнародного гуманітарного права.

Слід зауважити, що діяльність правозахисних організацій є надзвичайно важливою для збереження демократичних стандартів і принципів верховенства права, навіть у складних умовах війни. Вони стають своєрідним балансуючим елементом, що запобігає зловживанням влади та захищає права звичайних громадян. Тому їх роль в суспільстві, особливо сьогодні, не можна недооцінювати. Вони є не тільки захисниками прав людини, але й активними учасниками у формуванні справедливої та відкритої системи управління, що є особливо актуальним у контексті сучасних викликів і загроз.

Правозахисні організації також сприяють збереженню відкритого діалогу між урядом та громадянським суспільством, що є критично важливим для демократії. Вони відіграють роль мосту, що з'єднує владу та громадян, допомагаючи забезпечити, щоб голоси звичайних людей були почуті та їхні інтереси враховані. Таким чином, роль правозахисних організацій у забезпеченні прозорості і захисті прав людини в умовах воєнного стану не може бути переоцінена. Вони допомагають зберігати основні принципи правової держави і демократії, навіть у найскладніших обставинах, і гарантують, що права і свободи особи залишаються непорушними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти вирішення проблем діяльності правозахисних громадських організацій розкривалися в роботах таких вчених, як Алькема В. Г., Литовська Г. Я., Бабець І. Г., Берлач А. І., Бєлоусова І. А., Васильців Т. Г., Донець Л. І., Живко З. Б., Зачосова Н. В., Зубок М. І., Іванюта Т. М., Казаченко Г. В., Криштанович М.Ф., Ляшенко О. М., Мартинюк В. П., Мельник С. І., Мігус І. П., Момот Т. В., Отенко І. П., Панченко В. А., Погорєлов Ю. С., Россошанська О. В., Рудніченко Є. М., Терехов В. І., Філиппова С. В., Франчук В. І., Шемаєва Л. Г., Штангрет А. М., Юрків Н. Я. та ін. Однак низка теорій і концепцій в контексті публічно- управлінських впливів, досі залишаються не розкритими повною мірою, що й зумовило вибір даної тематики, її сучасну актуальність.

Метою статті є характеристика особливостей вдосконалення діяльності правозахисних громадських організацій в контексті публічно-управлінських впливів.

Виклад основного матеріалу

Сутність діяльності правозахисних громадських організацій полягає у захисті основних прав і свобод людини, нагляді за дотриманням законів та забезпеченні справедливості в суспільстві [1-2]. Вони виступають як основа демократії, відстоюючи принципи верховенства права та гуманізму. Мета цих організацій - забезпечити, щоб усі громадяни мали рівний доступ до своїх прав і свобод, незалежно від їх соціального статусу, національності чи релігійних переконань. Однак, у діяльності правозахисних організацій існують певні недоліки та проблеми.

Перш за все, це часто обмежені ресурси [3-4]. Багато організацій залежать від зовнішнього фінансування, що може впливати на їхню здатність незалежно проводити свою діяльність та розширювати вплив. Крім того, правозахисники часто зіштовхуються з політичними та соціальними тисками, особливо в країнах з авторитарними режимами або там, де права людини не є високим пріоритетом. Це може призвести до цензури, переслідування активістів, а іноді навіть до загрози їхньому життю та безпеці. Ще однією проблемою є відсутність широкого громадського розуміння та підтримки правозахисної діяльності. Багато людей можуть не усвідомлювати значення та важливість прав людини, або вважати, що ці питання їх не стосуються безпосередньо.

Також важливо зазначити, що іноді правозахисні організації можуть зіткнутися з викликом збалансувати міжнародні стандарти з місцевими традиціями та культурними особливостями, що може призвести до конфліктів та непорозумінь [5-7].

Незважаючи на ці труднощі, робота правозахисних організацій залишається вкрай важливою, оскільки вона спрямована на підтримку основних принципів гуманізму та справедливості у суспільстві [8-10]. Вирішення цих проблем та недоліків потребує зусиль не тільки з боку самих організацій, але й широкої громадської підтримки, політичної волі та міжнародної співпраці. Ключові фактори, що визначають сучасну діяльність правозахисних громадських організацій подано на табл.1.

Таблиця 1

Ключові завдання діяльності правозахисних громадських організацій полягають у захисті прав та свобод людини, сприянні встановленню справедливості, та відстоюванні принципів верховенства права. Вони працюють над моніторингом дотримання прав людини, наданням юридичної підтримки постраждалим, просвітництвом серед населення та впливом на формування законодавства, що захищає основні права громадян. Відтак, в умовах воєнного стану в Україні, ці завдання значно змінилися та стали ще більш актуальними. україна правозахисний громадський публічний

По-перше, збільшилася потреба в моніторингу порушень прав людини. У воєнний час ризик таких порушень зростає, оскільки екстрені ситуації часто призводять до обмеження деяких прав і свобод.

Таким чином, правозахисники фокусуються на контролі за дотриманням правил ведення бойових дій, захисту цивільного населення, а також на виявленні та документуванні випадків порушень прав людини. Слід зазначити, що в умовах воєнного стану часто виникають нові правові питання, такі як права біженців, права полонених, а також питання пов'язані з воєнними злочинами. Правозахисні організації беруть на себе завдання забезпечення доступу до правосуддя для тих, хто став жертвою військових дій. З'явилася потреба в адаптації просвітницьких кампаній. У ситуації військового стану необхідно інформувати населення про зміни у законодавстві, права та обов'язки громадян у нових умовах, а також підвищувати обізнаність щодо механізмів захисту власних прав.

Особливу увагу приділяють інформуванню про права та захист внутрішньо переміщених осіб та біженців. Крім того, в умовах воєнного стану значно посилюється роль правозахисних організацій у співпраці з міжнародними інституціями. Вони стають важливими посередниками у взаємодії з міжнародними судами, правозахисними організаціями та урядами інших країн, допомагаючи забезпечити міжнародну підтримку та захист прав людини на міжнародному рівні. Таким чином, воєнний стан в Україні значно розширив і ускладнив завдання правозахисних організацій, зробивши їх роботу не тільки складнішою, але й вкрай необхідною. Це вимагає від них більшої адаптивності, ресурсів та зусиль для ефективного виконання своєї місії у нових обставинах. Розвиток та впровадження просвітницьких кампаній правозахисними громадськими організаціями є особливо важливим в умовах воєнного стану в Україні. В цей період зростає потреба в інформуванні громадян не тільки про їх основні права та свободи, але й про зміни, які вносить воєнний стан у повсякденне життя.

Перш за все, просвітницькі кампанії повинні бути спрямовані на поширення знань про права людини в контексті воєнних дій. Це включає інформацію про права цивільних осіб у воєнний час, права біженців та внутрішньо переміщених осіб, а також процедури та механізми захисту цих прав.

Також важливим є інформування про міжнародне гуманітарне право, яке регулює ведення бойових дій і ставить за мету захист цивільних осіб та обмеження насильства. Правозахисні організації можуть проводити семінари, воркшопи, а також розповсюджувати інформаційні матеріали, що допоможуть зрозуміти ці аспекти. Відтак, ключовою частиною просвітницьких кампаній є навчання громадян, як діяти в ситуаціях, коли їхні права порушуються. Це може включати інформацію про те, куди звертатися за допомогою, як документувати порушення прав і як вести себе під час взаємодії з правоохоронними органами. Визначимо ключові напрямки удосконалення діяльності правозахисних громадських організацій (рис.1).

Рис.1. Ключові напрямки удосконалення діяльності правозахисних громадських організацій.

Джерело: сформовано автором

Публічно-управлінський вплив сьогодні в Україні має значний ефект на діяльність правозахисних громадських організацій, особливо в контексті воєнного стану. Цей вплив відбувається як на рівні взаємодії з державними інституціями, так і на рівні формування громадської думки та підтримки. В умовах воєнного стану, уряд змушений вживати екстрених заходів, що можуть впливати на звичний порядок захисту прав людини. Правозахисні організації в таких умовах відіграють роль наглядового органу, що моніторить діяльність уряду, щоб забезпечити, що введення екстрених заходів не порушує основних прав і свобод громадян. Також, важливим аспектом є співпраця між правозахисними організаціями та урядовими структурами. В умовах кризи ця співпраця може бути посилена для більш ефективної реакції на виклики, пов'язані з порушеннями прав людини. Наприклад, організації можуть допомагати у формуванні правових актів, які регулюють воєнний стан, або брати участь у розробці політик щодо захисту біженців та внутрішньо переміщених осіб.

Крім того, публічно-управлінський вплив формується через громадську думку та медіа. Правозахисні організації залежать від підтримки громадськості, і в умовах воєнного стану їхня робота набуває особливої ваги. Вони використовують різні платформи для інформування громадськості про свою діяльність та залучення уваги до проблем прав людини. Це, в свою чергу, впливає на формування політик та рішень на урядовому рівні.

Висновки

Підсумовуючи, слід зазначити, що вдосконалення діяльності правозахисних громадських організацій в контексті публічно-управлінських впливів є вкрай важливим, особливо для України, що знаходиться в умовах воєнного стану. Посилення потенціалу цих організацій не лише зміцнює захист прав людини, але й сприяє створенню більш прозорого, справедливого та ефективного урядування. По-перше, вдосконалення правозахисної діяльності веде до збільшення довіри між урядом і громадянським суспільством. Коли громадяни відчувають, що їхні права захищені, вони активніше беруть участь у публічному житті, сприяючи розвитку демократичних процесів. Також це забезпечує зворотний зв'язок для уряду, що допомагає виправляти помилки та удосконалювати управлінські рішення. По-друге, посилення ролі правозахисних організацій у публічному управлінні уможливлює зменшення корупції та неправомірних дій з боку влади. Це створює основу для більш прозорого та відповідального урядування, що є критично важливим у воєнний час, коли ресурси та владні повноваження часто централізуються. По-третє, вдосконалення правозахисних ініціатив сприяє міжнародному визнанню та підтримці. З міцним та активним громадянським суспільством Україна може краще представляти свої інтереси на міжнародній арені, залучати іноземну підтримку та інвестиції, а також сприяти створенню міцних міжнародних партнерств. Перспективи для подальшого розвитку включають зміцнення інституційних можливостей правозахисних організацій, підвищення рівня їхньої фаховості та розширення мережі взаємодії з іншими громадськими, урядовими та міжнародними організаціями. Також важливим є підвищення обізнаності громадян про їхні права та механізми захисту цих прав.

Література

1. Castanho, R.A., Couto, G., Pimentel, P., Carvalho, C., Sousa, A., & da Gra9a Batista, M. Analysing the public administration and decision-makers perceptions regarding the potential of rural tourism development in the Azores region. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 16, No. 4, 2021, pp. 603-614.

2. Pyliavskyi, I., Martusenko, I., Molnar, O., Dzyana, H., & Kushniriuk, V. Modeling ways of improving Green economy and environmental protection in the context of governance. Business: Theory and Practice, 22(2), 2021, 310-317.

3. Boikivska, G., Vynnychuk, R., Povstyn, O., Yurkevich, H., & Gontar, Z. Cognitive Aspects in the Process of Human Capital Management in Conditions of Post-Pandemic Social Constructivism. Postmodern Openings, 12(1), 2021, 296-307.

4. Kryshtanovych, S., Treshchov, M., Durman, M., Lopatchenko, I., & Kernova, M. Gender Parity In Public Administration In The Context Of The Development Of European Values In The Management System. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 4(39), 2021, 475-481.

5. Vasconcelos, V. Social justice and sustainable regional development: Reflections on discourse and practice in public policies and public budget. Insights into Regional Development, 3(1), 2021: 10-28.

6. Cuadrado-Ballesteros, B., Santis, S., Bisogno, M. Public-sector financial management and e-government: the role played by accounting systems. International Journal of Public Administration, 45(8), 2022: 605-619.

7. Kryshtanovych, M., Filippova, V. , Huba, M., Kartashova, O., & Molnar, O. Evaluation of the implementation of the circular economy in EU countries in the context of sustainable development. Business: Theory and Practice, 21(2), 2020, 704-712.

8. Dunlop, C., Ongaro, E., Baker, K. Researching COVID-19: A research agenda for public policy and administration scholars. Public Policy and Administration, 35(4), 2020: 365-383.

9 Kuznyetsova, A., Tiutiunyk, I., Panimash, Y., Zsolt, Z., & Zsolt, P. Management of Innovations in Public Administration: Strategies to Prevent the Participation of Financial Intermediaries in Shadow Operations. Marketing and Management of Innovations, 3, 2022, 125-138.

10. Barberis, P. Thinking about the state, talking bureaucracy, teaching public administration. Teaching Public Administration, 30(2), 2012, 76-91.

References

1. Castanho, R.A., Couto, G., Pimentel, P., Carvalho, C., Sousa, A., & da Gra9a Batista, M. (2021). Analysing the public administration and decision-makers perceptions regarding the potential of rural tourism development in the Azores region. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 16, No. 4, pp. 603-614. [in English]

2. Pyliavskyi, I., Martusenko, I., Molnar, O., Dzyana, H., & Kushniriuk, V. (2021). Modeling ways of improving Green economy and environmental protection in the context of governance. Business: Theory and Practice, 22(2), 310-317. [in English]

3. Boikivska, G., Vynnychuk, R., Povstyn, O., Yurkevich, H., & Gontar, Z. (2021). Cognitive Aspects in the Process of Human Capital Management in Conditions of Post-Pandemic Social Constructivism. Postmodern Openings, 12(1), 296-307. [in English]

4. Kryshtanovych, S., Treshchov, M., Durman, M., Lopatchenko, I., & Kernova, M. (2021). Gender Parity In Public Administration In The Context Of The Development Of European Values In The Management System. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 4(39), 475-481. [in English]

5. Vasconcelos, V. (2021). Social justice and sustainable regional development: Reflections on discourse and practice in public policies and public budget. Insights into Regional Development, 3(1): 10-28. [in English]

6. Cuadrado-Ballesteros, B., Santis, S., Bisogno, M. (2022) Public-sector financial management and e-government: the role played by accounting systems. International Journal of Public Administration, 45(8): 605-619. [in English]

7. Kryshtanovych, M., Filippova, V., Huba, M., Kartashova, O., & Molnar, O. (2020). Evaluation of the implementation of the circular economy in EU countries in the context of sustainable development. Business: Theory and Practice, 21(2), 704-712. [in English]

8. Dunlop, C., Ongaro, E., Baker, K. (2020). Researching COVID-19: A research agenda for public policy and administration scholars. Public Policy and Administration, 35(4): 365-383. [in English]

9 Kuznyetsova, A., Tiutiunyk, I., Panimash, Y., Zsolt, Z., & Zsolt, P. (2022). Management of Innovations in Public Administration: Strategies to Prevent the Participation of Financial Intermediaries in Shadow Operations. Marketing and Management of Innovations, 3, 125-138. [in English]

10. Barberis, P. (2012). Thinking about the state, talking bureaucracy, teaching public administration. Teaching Public Administration, 30(2), 76-91. [in English]

Размещено на Allbest.ru