Щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів

Романенко Є.О., Національний авіаційний університет

Вступ

Контрабанда (італ. contrabando, від contra «проти» і bando «урядовий указ») -- незаконне перевезення (та ін. переміщення) товарів або/та інших предметів через митний кордон (державний кордон); переміщувані товари і/або цінності також отримали назву контрабанди. Під незаконним переміщенням в цьому разі розуміється таке переміщення, яке здійснюється без/або з порушенням встановлених процедур (зазвичай таємно), а також переміщення таких товарів і/або цінностей, переміщувати які заборонено або обмежено за законом.

Вважається, що контрабанда виникла разом з митною системою і державою як такою. Протягом історії контрабанда мала особливий розвиток в країнах, де або запроваджувались високі митні тарифи на імпорт деяких груп товарів, або в тих країнах, де за умов дефіциту якихось груп товарів, встановлені штучні, санкціоновані державою обмеження на їх імпорт.[1]

Найчастішими передумовами для виникнення контрабанди є різниця (іноді дуже значна) цін на окремі товари всередині держави, та поза її межами. Так, з причини єдиної тарифної і цінової політики у країнах ЄС, ціни на більшість товарів споживання в Україні у порівнянні з цінами у сусідніх державах--членах ЄС є набагато вищими, що породжує значні передумови для контрабанди.

11 років тому в Україні скасували кримінальну відповідальність за контрабанду товарів, не припиняються дискусії щодо необхідності її повернення. Адже хоча в перші роки після цього ситуація на ринку тютюнових виробів виглядала стабільною, із постійним підвищенням акцизного оподаткування сигарет все змінилось. Відсутність адекватного покарання, висока маржинальність та зручність у транспортуванні сигарет відкрили для контрабандистів «дорогу».

Виклад основного матеріалу

кримінальний контрабанда підакцизний декларування

Стан контрабанди на Україні та необхідність введення її криміналізаціїї розглянемо на прикладі контрабанди сигарет. За даними Euromonitor International, незаконна торгівля сигаретами -- наймасштабніший вид незаконної торгівлі легальним продуктом. З точки зору прибутковості тютюнова контрабанда поступається лише наркотрафіку: за деякими даними, загальна вартість сигарет, що продаються нелегально у світі, співставна із ринком кокаїну. Лише за рік в світі викурюється приблизно 500 млрд штук нелегальних сигарет. [2]

Серед головних факторів поширення цього явища -- цінова різниця між легальними та нелегальними сигаретами (В ціні «білої» пачки сигарет близько 80 % складають податки, які спрямовуються на фінансування різних статей державних витрат)^[14]. Уникнення сплати цих податків нелегальними виробниками чи контрабандистами забезпечує високу прибутковість такого нелегального бізнесу всередині країни. Сигарети у європейських країнах дорожчі: до шести разів -- у Німеччині та Франції, до десяти -- у Великій Британії та країнах Скандинавії.[3]

Міжнародна торгівельна палата застерігає, що підроблені сигарети можуть містити антисанітарні інгредієнти (такі як людські фекалії, мертві мухи та цвіль), а також значну дозу смертельно шкідливих речовин. В нелегальних сигаретах, які вилучалися в Канаді та Великій Британії, виявили в п'ять разів більше кадмію, у шість разів більше свинцю, на 160 % більше смол і на 133 % більше вуглекислого газу.[4]

Численні звіти встановили зв'язки між незаконною торгівлею тютюном та організованими злочинними групами, які приваблює високий споживчий попит, високий потенційний прибуток та відносно низькі потенційні штрафи^²⁸]. Дані свідчать про те, що операції з контрабанди тютюну були пов'язані з такими терористичними організаціями, як Хамас та Хезболла, які використовують ці прибутки для фінансування тероризму у всьому світі, з 1980-х років. [5]

У Звіті Всесвітньої митної організації про незаконну торгівлю за 2012 рік наголошується, що незаконна торгівля тютюном є хорошою можливістю для організованих злочинних груп та терористів отримувати великі суми кримінального прибутку. Терористичні групи співпрацюють з організованими злочинними угрупованнями, а також з міжнародними організаціями з торгівлі наркотиками через «встановлені шляхи торгівлі людьми та ділові контакти для передачі товару з метою отримання прибутку».

Фінансування тероризму за рахунок доходів від нелегального обігу тютюнових виробів поширене і в Україні, і у зв'язку із прямою його загрозою економічній безпеці України, питання було предметом розгляду Ради національної безпеки та оборони України.

Зокрема, в час будучи міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Олексій Резніков заявив, що деякі із контрабандистів, щодо яких РНБО запроваджено санкції «роблять контрабанду сигарет, які виготовляються на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, в контрабандний спосіб через Російську Федерацію завозяться в Україну, а з України -- в Європу. В такий спосіб вони займаються живленням тероризму». [6]

Дослідження KPMG Stella демонструє, що Україна перебуває в топ-5 постачальників контрабандних і контрафактних сигарет в ЄС. Статистика свідчить, що в 2019-му році в Євросоюз з України здійснили постачання 2,4 мільярда сигарет -- кожну 18 нелегальну в ЄС.[7] За результатами дослідження за 2020 рік Україна поступилась першим місцем у рейтингу країн-постачальників нелегальних сигарет до ЄС сусідній

Основна причина поширення нелегальної продукції полягає у стрімкому зростанні податків на тютюнові вироби та відсутності належної протидії з боку держави контрабанді та виготовленню контрафакту. Торгівлю сигаретами, з яких не сплачені податки, називають нелегальним обігом тютюнових виробів/ Нелегальний обіг тютюнових виробів на українському ринку формується з окремих сегментів, які мають різну природу та фактори прояву, а саме: не задеклароване виробництво, контрабанда, фальсифікація, не задекларована реалізація.

Починаючи із 2016 року в Україні спостерігається стрімке зростання рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами: з 1,1 % ринку в 2016 році до 15,9 % станом на травень 2021 року. Показники 2021 року є абсолютним рекордом.[8] Навіть за часів Януковича частка нелегально ринку була менша 10 %».

Через контрабанду сигарет лише за останні 4 роки втрати державного бюджету України склали близько 13,8 млрд грн.: у 2017 році 1,2 млрд гривень, у 2018 -- 2,6 млрд гривень, у 2019 -- 4,7 млрд гривень, у 2020 -- 5,3 млрд гривень^[5].

За даними проєкту Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні, що проводить Kantar Україна, починаючи з 2011 року, середньорічний загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні в 2021 році становить 14,4 %. При таких обсягах торгівлі нелегальною продукцією втрати державного бюджету від несплачених податків у 2021 році оцінюються в 13,2 мільярда гривень. Понад 7 млрд штук сигарет розповсюджуються саме на чорному ринку.[8]

Виділяють контрабанду сигарет з України (переважно в країни ЄС), а також контрабанду сигарет в Україну. Сайт «Ні контрабанді» наводить аналітику щодо джерел контрабанди тютюну в Україну. [9] Білорусь -- найбільший «постачальник» такої продукції. Велика її частина йде далі в Європу, а в Україні продається приблизно п'ята частина білоруської контрабанди. Ще одне велике джерело нелегальних сигарет -- підтримувані Росією самопроголошені території: Придністров'я, терористичні утворення в Донецькій і Луганській областях, а також і сама РФ. Саме в сусідніх з РФ і ОРДЛО Харківській, Дніпропетровській і Запорізькій областях фіксують майже половину всього обсягу нелегальних сигарет в Україні.

«Дешеві білі» сигарети («illicit whites», «cheap whites», «незаконні білі») -- сигарети, які виробляються спеціально для контрабанди. Вони законно виробляються у країні походження та легально реалізуються першому покупцю, звідки далі потрапляють в нелегальні канали продажу. [10]

Через митний кордон нелегальні сигарети найчастіше проходять у режимі «перерваний транзит» чи з приховуванням від митного контролю.[11]

Схема «перерваного транзиту» -- декларування ввезених в Україну сигарет у митному режимі «транзит», без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності виключно документальним вивезенням таких товарів із території України на адресу штучно створеної фірми-нерезидента. Фактично такі сигарети залишаються на внутрішньому ринку України й потрапляють у незаконний обіг.[12]

Поширене також незаконне переміщення тютюнових виробів з приховуванням від митного контролю або через лінію державного кордону поза постами прикордонного та митного контролю. Держприкордонслужба вказує на те, що сигарети переправляються в газових балонах, у вагонах з вугіллям та з вогнетривкою глиною, у дошках із спеціально вирізаними отворами і навіть у салі. Тютюнові вироби переправляють авіацією, квадрокоптерами, на човнах, вбрід водою.[13]

Поряд з тим, використовуються також і напівзаконні схеми, зокрема, так звані схеми «піджаків» -- коли товар для вивезення розподіляється в дозволених до переміщення обсягах між кількома громадянами.

62 % продукції маркованої для Duty Free для експорту, яка нелегально реалізується в Україні, має позначку виробництва на Винниківській тютюновій фабриці. Найбільш поширеними марками цієї групи нелегальної продукції є Compliment (з маркуванням для Duty Free) -- 47 %, а також Marshall, Marvel, Urta, Jin Ling, загальна частка яких складає 84 %.

62 % нелегальної продукції розповсюджується в семи областях України: Одеській (13 %), Харківській (13 %), Донецькій (10 %), Дніпропетровській (8 %), Запорізькій (6 %), Хмельницькій (6 %), Львівській (6 %).

Серед контрабанди на першому місці є продукція тютюнових фабрик Білорусі -- 49 %. Найбільш поширеними марками цієї групи є Credo, Fest, Queen, NZ. 67 % загальної нелегальної продукції продається в кіосках та магазинах. [8]

Відтак, уникнення сплати податків нелегальними торговцями тютюновими виробами забезпечує їм можливість пропонувати споживачу тютюнові вироби за цінами, значно нижчими, аніж ринкові.

Незбалансована система оподаткування тютюнових виробів є одним із фундаментальних стимулів збільшення нелегального ринку. Вважається, що стрімке підвищення акцизів на фоні повільного зростання (або зниження) доходів населення є одним із сприятливих факторів для розвитку нелегальної торгівлі тютюновими виробами. Збільшення ставки акцизного податку призводить до різкого зростання цін, унаслідок чого легальна продукція стає менш доступною для споживачів. [10]

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»^[16], в Україні з 2015 року було уніфіковано оподаткування сигарет без фільтра (цигарки) та з фільтром на єдиному рівні: специфічна ставка -- 227,33 грн. / 1000 шт. та мінімальне акцизне податкове зобов'язання - 304,11 грн. Впродовж 2016-2017 років вони зростали на +40 % щороку: специфічна ставка -- до 318,26 грн. та 445,56 грн; мінімальне акцизне податкове зобов'язання -- до 425,75 грн. та 596,05 грн відповідно. [14]

Згідно Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (статті 352--353), передбачене «поступове зближення акцизних ставок на тютюнові вироби, наскільки це можливо, беручи до уваги обмеження регіонального контексту, у тому числі шляхом діалогу на регіональному рівні та відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну 2003 року». Основні засади гармонізації оподаткування тютюнових виробів в межах ЄС врегульовані Директивою Ради ЄС № 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року про структуру та ставки акцизного податку на тютюнові вироби. У відповідності до них, з 1 січня 2014 року загальний акцизний податок на сигарети повинен становити щонайменше 60 % середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет і не менше 90 євро за 1000 сигарет, незалежно від такої ціни. Держави- члени ЄС взяли на себе зобов'язання поступово збільшувати акцизні податки з метою досягнення зазначених вимог.

Таким чином коли зростання акцизів відбувається і відбуватиметься темпами в рази більшими, ніж зростання доходів населення, домогосподарства курців, які не можуть позбутись шкідливої залежності, потерпатимуть від нестачі коштів, та, відповідно робитимуть вибір на користь значно дешевшого нелегального продукту. Це суперечить логіці та практиці реалізації Директив ЄС, які при втіленні політики сприяння зменшенню тютюнопаління враховують соціальний аспект, пов'язаний з реальним рівнем доходів населення.

З проголошенням незалежності в 1991 році Україна стикнулася з значним поширенням контрабанди в державі, особливо в прикордонних районах, як на заході, так і на східному кордоні з РФ, а також у морських портах (Одеса, Чорноморськ, Маріуполь, Керч, Севастополь тощо). З середини 1990-х рр. з відкриттям кордонів актуальними проблемами стали контрабанда людей, зокрема жінок і дітей, внутрішніх органів людини для подальшої трансплантації тощо.

Поширенню контрабанди сприяє як різниця економічного розвитку і внутрішньоекономічної (та політичної) ситуації України та сусідніх східноєвропейських держав (західні сусіди є членами ЄС, на півдні розташована невизнана квазідержава ПМР тощо), так і корупція державних органів України і недостатні дії відповідальних органів по боротьбі з контрабандою.

Значний розголос і ефект мала державна програма «Контрабанда -- стоп!», здійснена у 2005 році під час першої каденції прем'єр-міністра України Ю.Тимошенко, яка, проте, не мала адекватного продовження.

До початку 2012 року контрабанда товарів у великих розмірах в Україні вважалася кримінальним правопорушенням. Санкції за це були такими: від трьох до семи років позбавлення волі; у разі повторного порушення -- або при контрабанді групою осіб за попередньою змовою -- від 5 до 12 років. В листопаді 2011 року Верховна Рада підтримала декриміналізацію товарної контрабанди.

З метою удосконалення законодавчого регулювання у 2017 році Кабінет Міністрів України розробив та затвердив комплексну Стратегію у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів[15], а також на її виконання урядом у 2020 році було ухвалено План заходів з реалізації Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року[16].

Перша спроба повернути кримінальну відповідальність була зроблена 2018 року, коли Уряд вніс до Верховної Ради проект закону №8543 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів». Проте цей документ так і не був розглянутий ані парламентом, ані профільним комітетом. Мабуть, 4,4% нелегального ринку сигарет не здавався тоді загрозливим, хоча втрати держбюджету через несплачені податки вже тоді сягали близько 2,6 млрд грн.

2019 року Уряд знов повернувся до ідеї криміналізації. Тодішній голова Державної митної служби України Максим Нефьодов заявив, що він виступає за повернення митниці функцій оперативно-розшукової роботи та посилення відповідальності за контрабанду, зокрема за категорією високо маржинальних товарів. Однак і цей проект закону так і не був внесений до парламенту.

І ось у 2021 році чергову спробу зробив президент Володимир Зеленський, який вніс 23 квітня до парламенту проект закону №5420 про криміналізацію контрабанди товарів. [17] Власне підакцизні товари є наймаржинальнішими для контрабандистів. А відсутність адекватного покарання за незаконне переміщення таких товарів доводить ситуацію до абсурду. Красномовний приклад, коли мешканець Закарпатської області був притягнений до адміністративної відповідальності за контрабанду сигарет 163 рази. Одночасно виявилося, що українці позитивно сприйняли намагання Президента подолати контрабанду. І, за даними опитування компанії InfoSapiens, 90% українців підтримують криміналізацію контрабанди підакцизних товарів.

Цей документ було прийнято у першому читанні у липні 2021 року. На відміну від попередніх законопроектів, ним передбачено окремі, більш жорсткі кримінальні покарання за контрабанду підакцизних товарів у порівнянні з іншими товарами. [17]

Як вже вказувалося раніше, 15 листопада 2011 року Верховна Рада України декриміналізувала контрабанду товарів шляхом прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" № 4025-VI, яким, серед іншого, внесла зміни до статті 201 Кримінального кодексу України. Так, з 2012 року переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів не є контрабандою і не вважається злочином.

Чинна редакція статті 201 Кримінального кодексу України передбачає настання кримінальної відповідальності лише за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Незаконне переміщення інших товарів, вказаних у цій статті, крім наркотичних речовин (стаття 305 Кримінального кодексу України), та лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України (стаття 201-1 Кримінального кодексу України), на сьогоднішній день не є контрабандою.

Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Розділом XVIII "Порушення митних правил та відповідальність за них" Митного кодексу України встановлено, що за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення (стаття 472), переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем (стаття 482), переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (стаття 483), настає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів (транспортних засобів) з їх конфіскацією. Однак це не забезпечує належну превентивну функцію і не усуває бажання осіб у подальшому займатися протиправною діяльністю та, зрештою, негативно впливає на наповнення бюджету і тим самим звужує можливість держави достатньою мірою фінансувати потреби як держави, так і окремого громадянина, що підтверджується відповідними статистичними даними.

Так, за результатами організаційно-практичних заходів, спрямованих на виявлення та запобігання фактів незаконного переміщення товарів через митний кордон України, упродовж 2019 року за ознаками зазначених правопорушень працівниками Державної митної служби України стосовно посадових осіб підприємств складено 1 105 протоколів про порушення митних правил на суму 1,6 млрд гривень. Упродовж 2020 року - 1234 протоколи про порушення митних правил на суму 1,96 млрд гривень.

Водночас у 2019 році на розгляд судів направлено 984 справи зазначеної категорії на суму 348,22 млн гривень, за результатами розгляду яких судами прийнято рішення про накладення штрафу в 788 справах (80 %) на суму 40,46 млн гривень (11,6 %) та застосовано конфіскацію в 765 випадках (77,7 %) на суму 39,56 млн гривень (11,4 %). За результатами розгляду 126 справ (12,8 %) на суму 142,96 млн гривень (41 %) судами прийнято рішення про закриття справ, у переважній більшості на підставі відсутності складу правопорушення, у тому числі через недоведення окремих елементів складу правопорушення. [17]

Таким чином, у рамках здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до Митного кодексу України, ураховуючи те, що судами закриваються справи із значною вартістю предметів правопорушень, митні органи не мають достатніх повноважень та не в змозі здійснити усі необхідні заходи, спрямовані на документування і доказування обставин вчиненого правопорушення, що в подальшому унеможливлює притягнення винних осіб до відповідальності.

За інформацією Державної казначейської служби України, станом на січень - грудень 2020 року надходження від митних платежів склали 296 959,2 млн гривень, що на 28 511,8 млн гривень менше від планових, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (з урахуванням змін).

Зазначене свідчить про те, що за останній рік значно збільшилася кількість проявів контрабанди товарів та недостовірного їх декларування, що має наслідком зменшення надходжень до Державного бюджету України, стимулювання ведення недобросовісної конкуренції, що, у свою чергу, негативно впливає на розвиток національної економіки та створює загрозу економічній та соціальній безпеці України, а також потрапляння на внутрішній ринок продукції неналежної якості, що негативно впливає на здоров'я громадян.

Відсутність кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів (у тому числі підакцизних) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем, а також за недостовірне декларування товарів сприяє збільшенню у державі сектору тіньової економіки, популяризує серед підприємців використання у веденні бізнесу незаконних засобів та прийомів.

Європейський досвід встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду свідчить, що у низці розвинутих держав зі стабільною потужною економікою робиться акцент на застосування економічних стимулів протидії контрабанді, ураховуючи високий рівень законослухняності суб'єктів господарювання та громадян. Водночас серед важелів впливу присутня і кримінальна відповідальність за контрабанду товарів, у тому числі підакцизних, зокрема в окремих державах Європейського Союзу (Італійська Республіка, Литовська Республіка, Республіка Польща, Румунія, Словацька Республіка, Королівство Швеція, Федеративна Республіка Німеччина, Угорщина тощо) встановлена досить сувора кримінальна відповідальність за контрабанду. [17]

У Польщі діє кримінальна відповідальність за контрабанду з 1999 року. Покарання за нього - позбавлення волі від 5 днів до 5 років. Але, крім того, відповідальність несуть і особи, які купують, зберігають, перевозять незаконно ввезені на територію країни товари або допомагають в їх розповсюдженні.

Ситуація з контрабандою у Польщі доволі тривалий час була стабільною. Проте нелегальний ринок почав зростати під час суттєвого підвищення акцизів у 2011-2014 роках, не дивлячись на загрозу отримати тюремні терміни. Ситуацію вдалося стабілізувати лише після введення мораторію на збільшення податкових ставок, що призвело до зменшення втрат бюджету Польщі.

У Румунії під час економічної кризи 2008-2010 років рівень акцизів було підвищено на 48%, через що незаконна торгівля сигаретами сягла понад 36%.

Криміналізацію контрабанди підакцизних товарів запровадили у 2009 року після звернень до уряду легальних виробників. Кримінальним кодексом з того часу передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 2 до 7 років. Таке покарання застосовується до тих, хто незаконно переміщує через кордон сигарети загальною вартістю більше 4 000 євро. Крім того, в'язниця загрожує тим, хто незаконно зберігає та перевозить від 10 000 сигарет. Після низки заходів проти контрабанди, у тому числі після зниження акцизів, рівень нелегального ринку впав до 11,8%.

У Греції кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів ввели ще до 2001 року. 2010 року тут підвищили штрафи.

Тюремні строки залежать від масштабів втрат державного доходу від акцизу на вилучені товари, але вони не менші за 6 місяців. Два роки ув'язнення дають за рецидиви і 10 років у разі, якщо вартість втрат від акцизного збору держави або ЄС перевищує 150 000 євро. Причому у Греції кримінальна відповідальність поширюється не лише на підакцизну групу, а майже на всі товари.

Збільшення нелегального ринку сигарет почалося у Греції з 2010 року, коли держава почала підвищувати акцизи: у 2019 році він сягнув 25% ринку.

На необхідності запровадження в Україні кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за ухилення від оподаткування постійно наголошується представниками Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (EUAM), Місії EUBAM, інших міжнародних інституцій.

Ураховуючи зазначене, а також те, що застосування передбачених Митним кодексом України адміністративних санкцій не стримує осіб від подальшої протиправної поведінки, пропонується встановити кримінальну відповідальність за контрабанду товарів, підакцизних товарів (крім електричної енергії) та за недостовірне декларування товарів.

Крім того, строки досудового розслідування кримінального провадження у разі, якщо не повідомлено особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, є значно тривалішими за строки адміністративного провадження, що дасть змогу забезпечити якісний збір доказів.

13 липня 2021 року законопроект було прийнято у першому читанні. На відміну від попередніх законопроектів, ним передбачено окремі, більш жорсткі кримінальні покарання за контрабанду підакцизних товарів у порівнянні з іншими товарами. [17]

Проект Закону передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новими статтями 201-2 "Контрабанда товарів", 201-3 "Контрабанда підакцизних товарів", 201-4 "Недостовірне декларування товарів".

Зокрема, пропонованою статтею 201-4 Кримінального кодексу України передбачається ввести кваліфікуючу ознаку такого кримінального правопорушення, як недостовірне декларування товарів, - сприяння у будь-якій формі службовою особою митного органу з використанням влади чи службового становища.

Водночас вказаною статтею пропонується звільняти особу, яка вчинила діяння, що призвели до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів у значних, великих та особливо великих розмірах від кримінальної відповідальності, якщо така особа до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила подвійний розмір несплаченого митного платежу.

Законопроектом також пропонуються коригуючі зміни до статті 201 "Контрабанда", статті 201-1 "Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України)" та статті 305 "Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів" Кримінального кодексу України.

Крім того, законопроектом передбачаються зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюватимуть досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201-2, 201-3 та 201-4 Кримінального кодексу України.

Пропонується також визначити, що у разі якщо під час розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 201-1, 201-2, 201-3, частиною четвертою статті 201-4 Кримінального кодексу України, встановлено, що вони вчинені службовою особою з використанням влади або службового становища, за наявності однієї з умов, визначених частиною п'ятою статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, такі кримінальні правопорушення розслідуватимуться детективами Національного антикорупційного бюро України.

Розділ XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України доповнюється положенням, відповідно до якого досудове розслідування вказаних кримінальних правопорушень здійснюватиметься слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, до початку функціонування Бюро економічної безпеки України. [17]

Висновки

Прийняття закону вцілому та введення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування товарів забезпечить зменшення кількості порушень правил переміщення товарів через митний кордон України, сприятиме припиненню схем незаконного переміщення товарів, що матиме позитивний вплив на розвиток національної економіки, зокрема, в частині збільшення податкових надходжень до Державного бюджету України.

Список використаних джерел

1. Головатий Микола, Романенко Євген. Політика: реальність і гра: монографія / М. Ф. Головатий, Є. О. Романенко. Київ: Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2021. 276 с. Бібліогр.: с. 263-275.

2. Об'єднання за легальність. Три методи боротьби з контрабандою сигарет https://project.liga.net/projects/ kontrabanda- sigaret-borotba/

3. Контрабанда з високою маржею: який вплив на неї матиме кримінальне покарання https://www.epravda.com.ua/projects/ ni-kontrabandi/ 2020/09/21/ 665188/

4. International Chamber of Commerce (2007) «Counterfeit cigarettes contain disturbing toxic substances» https://iccwbo.org/ News/Articles/2007/

5. «Illicit Tobacco Trade» / https://www.fatf-gafi.org/media/fatf/ documents/ reports/Illicit%20Tobacco%20Trade.pdf

6. Деякі із «топдесятки» контрабандистів незаконно вивозили цигарки з ОРДЛО - Резніков https://www.ukrinform.ua/ rubric-society/3224984-deaki-iz-topdesatki-kontrabandistiv-nezakonno- vivozili-sigareti-z-ordlo-reznikov.html

7. Як Україна опинилася в топ-5 постачальників

контрабанди сигарет в ЄС https://biz.nv.ua/ukr/markets/ukrajina- uviyshla-v-top-5-krajin-z-kontrabandi-sigaret-eksperti-nazivayut- prichini-novini-ukrajini-50113324.html

8. Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні (2 хвиля 2021) /tns-ua.com/news/ monitoring- nelegalnoyi-torgivli-tyutyunovimi-virobami-v-ukrayini-2-hvilya-2021

9.Через ринок нелегальних сигарет Україна втрачає мільярди https://www. nicontrabandi.org.ua/

10. Модернізація системи контролю за виробництвом та обігом тютюнових виробів / Новицька Н. В., Хлєбнікова І. І., Коротун В. І., Кощук Т. В. та ін. / за заг. ред. Новицької Н. В. Ірпінь - Хмельницький, 2020. 120 с

11. Повернення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизної продукції - важлива складова боротьби з тіньовою економікою https://www.epravda.com.ua/ projects/ni-kontrabandi/2021/07/30/676376/

12. БІЙ З «ТІННЮ», або що відбувається з контрабандою https://rating.zone/bij-z-tinniu-abo-shcho-vidbuvaietsia-z-kontrabandoiu/

13. Креативність тютюнових контрабандистів 2017 року: у газових балонах, вагонах з вугіллям та з вогнетривкою глиною і навіть у салі https://dpsu.gov.ua/ua/news/kreativnist- tyutyunovih-kontrabandistiv-2017-roku-u-gazovih-balonah-vagonah- z-vugillyam-ta-z-vognetrivkoyu-glinoyu-i-navit-u-sali

14. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи: Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII

15. Стратегія у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 570-р

16. Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року:: розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 р. № 128-р

17. Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів: проект Закону від 23.04.2021 №5420 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26408

Размещено на Allbest.ru