Сучасні підходи до збирання та зберігання інформації з відкритих джерел щодо злочинів, пов’язаних із колабораційною діяльністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр «Інститут судових експертиз

Перепелиця Сергій Іванович,

кандидат юридичних наук, доцент, докторант

Анотація

Метою статті є окреслення сучасних підходів до збирання, документування та зберігання інформації з відкритих джерел Інтернет системи щодо злочинів, пов'язаних із колабораційною діяльністю. Встановлено, що фактичні дані щодо поширення інформації (тексти, фото-, аудіо-, відеозаписи та інші графічні зображення) разом з інформацією про використані засоби та способи оприлюднення цих даних можуть стати доказами у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов'язаних із колабораційною діяльністю. Однак, така інформація вимагає детального вивчення й застосування правильної процедури її фіксації працівниками правоохоронних органів чи інших суб'єктів, які займаються притягненням винних за вчинення колабораційних злочинів. Констатовано, що обов'язковою умовою фіксації та збереження інформації, вилученої з відкритих джерел Інтернет системи, про колабораційні дії особи є складання дізнавачем, слідчим, прокурором протоколу огляду з урахуванням вимог передбачених Протоколом Берклі. Вказано, що це забезпечить не тільки захист і збереження даної інформації, але й можливість безпосереднього її дослідження під час подальшого судового розгляду кримінального провадження. Висвітлено особливості фіксації інформації, що отримана з відкритих джерел Інтернет системи та зазначено, що передусім слід її максимально швидко зберегти, оскільки в цій системі вона постійно перебуває під ризиком спотворення чи суцільного знищення. Цей процес пов'язаний із отриманням цифрової копії даної інформації, яка має забезпечити встановлення справжності цифрових даних. Задля цього Протоколом Берклі рекомендовано зберігати цифрові дані у рідному форматі або в стані максимально наближеному до його вихідного формату. Крім того, мають бути ретельно задокументовані будь-які зміни, перетворення чи конвертації, спричинені вилученням цієї інформації. Встановлено, що огляд комп'ютерних даних робить можливим не тільки виявлення особи підозрюваної у вчиненні колабораційного злочину та встановлення її причетності до даного злочину, але й стає джерелом відомостей про ті злочини, пов'язані із колабораційною діяльність, що раніше не були ані виявлені, ані зареєстровані.

Ключові слова: досудове розслідування, колабораційна діяльність, злочин, Протокол Берклі, відкриті джерела Інтернет системи, висновок експерта, вилучення інформації, зберігання інформації, докази, доказування, кримінальне провадження, судовий розгляд.

Perepelytsia Serghii Ivanovych PhD in Law, Docent, Doctoral Candidate, National Scientific Center «Hon. Prof. M. S. Bokarius Forensic Science Institute», Kharkiv

MODERN APPROACHES TO COLLECTING AND STORING INFORMATION FROM OPEN SOURCES ON CRIMES RELATED TO COLLABORATIVE ACTIVITIES

Abstract

The purpose of the article is to outline modern approaches to collecting, documenting and storing information from open sources of the Internet system regarding crimes related to collaborative activities.

It has been established that factual data on the dissemination of information (texts, photos, audio, video recordings and other graphic images) together with information on the means used and methods of disclosing this data can become evidence in criminal proceedings regarding crimes related to collaborative activities. However, such information requires a detailed study and application of the correct procedure for its recording by law enforcement officers or other subjects involved in the prosecution of those guilty of collaborative crimes.

It was established that a mandatory condition for the recording and preservation of information extracted from open sources of the Internet system, about the collaborative actions of a person, is the drawing up of an inspection report by the inquirer, investigator, prosecutor taking into account the requirements stipulated by the Berkeley Protocol. It is indicated that this will ensure not only the protection and preservation of this information, but also the possibility of its direct investigation during the subsequent judicial review of criminal proceedings.

The peculiarities of recording information obtained from open sources of the Internet system are highlighted and it is stated that, first of all, it should be saved as quickly as possible, since in this system it is constantly under the risk of distortion or complete destruction. This process involves obtaining a digital copy of this information, which should ensure the authenticity of the digital data. For this, the

Berkeley Protocol recommends storing digital data in its native format or in a state as close as possible to its original format. In addition, any changes, transformations, or conversions caused by the removal of this information must be carefully documented.

It has been established that the review of computer data makes it possible not only to identify the person suspected of committing a collaborative crime and to establish his involvement in this crime, but also becomes a source of information about those crimes related to collaborative activities that were not even detected before, nor registered.

Keywords: pre-trial investigation, collaborative activity, crime, Berkeley Protocol, open sources of the Internet system, expert opinion, information extraction, information storage, evidence, proof, criminal proceedings, court proceedings.

Вступ

Постановка проблеми. Розпочата у 2014 році військова агресія рф стосовно України перейшла 24 лютого 2022 року в активну фазу та вивела на новий щабель колабораційну діяльність, особливо на тимчасово окупованих територіях. Аналізування діяльності правоохоронних органів доводить, що темпи протидії цим злочинам є досить повільними і досить складними з огляду на кількість населення та обсяги тимчасово окупованих територій [1]. Крім того, Головне управління розвідки та Генеральний штаб систематично надають інформацію про намагання ворога поряд із бойовими діями здійснювати підривну діяльність серед населення України. З цього приводу непоодинокими є підтвердження наявності «ждунів» як на вже звільнених, так і на тимчасово окупованих територіях. Переконані, що ці особи мають бути виявлені, факти скоєних ними злочинів ретельно зібрані, задокументовані та покладені в основу судових розглядів колабораційної діяльності для притягнення винних до відповідальності. З урахуванням наведеного вище можна стверджувати, що питання збирання, аналізування, узагальнення та документування інформації щодо фактів колабораційної діяльності залишається актуальним і потребує наукового опрацювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З моменту набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України у 2012 році вітчизняні вчені приділяли значну увагу процесу збирання доказів на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення. До таких праць слід віднести низку монографій.

Монографію «Теорія і практика кримінального процесуального доказування» (В. В. Вапнярчук, 2017), у якій досліджено актуальні питання теорії та практики процесуального доказування, які залишаються предметом наукових дискусій серед вчених криміналістів: про сутність доказування та його філософсько-методологічне підґрунтя; про об'єкт і предмет доказування; про мету, мотиви і стандарти доказування; про способи та засоби доказування тощо [2].

У монографії «Функція обвинувачення в кримінальному провадженні України: теорія та практика» (В. О. Гринюк, 2016) представлено розроблену концепцію функції обвинувачення у кримінальному процесі України з урахуванням змагальності сторін; розглянуто міжнародні стандарти її реалізації; схарактеризовано порядок формування обвинувачення на стадії досудового розслідування, повідомлення про підозру, обвинувальний акт тощо [3].

Монографію «Подання доказів у кримінальному судочинстві України» (С. А. Крушинський, 2017) присвячено комплексному аналізу подання доказів у кримінальному судочинстві; досліджено: поняття, сутність і правову природу подання доказів окремими суб'єктами кримінального провадження та в окремих стадіях кримінального процесу; проаналізовано процес становлення та розвитку інституту подання доказів; виокремлено проблеми, які виникають у процесі подання доказів і запропоновано шляхи їх вирішення [4].

Монографія «Правове регулювання досудового розслідування: проблеми теорії та практики» (В. Г. Дрозд, 2018) комплексно висвітлює теоретичні, законодавчі та прикладні питання правового регулювання досудового розслідування, що є предметом дискусій вчених; визначено сучасний стан забезпечення прав, свобод та законних інтересів особи на стадії досудового розслідування; виявлено недоліки правового регулювання досудового розслідування та запропоновано шляхи їх усунення [5].

У монографії «Кримінальне провадження в умовах надзвичайних правових режимів: теоретико-методологічні та праксеологічні основи» (Г. К. Тетерятник, 2021) запропоновано та охарактеризовано елементи концептуальних основ кримінального провадження в умовах надзвичайних правових режимів; окреслена теоретична модель правового режиму та тринітарно-синергетична модель кримінального провадження в умовах надзвичайних правових режимів; досліджена специфіка досудового розслідування та судового провадження в умовах надзвичайних правових режимів [6].

Не обійшли своєю увагою дані питання й інші вчені Л. М. Гуртієва [7], О.В. Капліна [8], Т. В. Лукашкіна [9] та інші. Однак, окремі питання пов'язані із збиранням, узагальненням, документуванням та зберіганням доказів на стадії досудового розслідування залишаються відкритими. З цього приводу вбачається доцільним враховувати практику Верховного Суду стосовно нечіткості у змісті окремих нормативних положень: «висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права» [10].

Метою статті є окреслення сучасних підходів до збирання, документування та зберігання інформації з відкритих джерел Інтернет системи щодо злочинів, пов'язаних із колабораційною діяльністю.

Виклад основного матеріалу

Однією з особливостей розслідування злочинів, пов'язаних із колабораційною діяльністю є вчинення їх на тимчасово окупованих територіях України, які не є доступними для працівників правоохоронних органів. Це не тільки ускладнює, але й робить неможливим своєчасне проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій для встановлення тих обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Наведене вимагає від дізнавачів, слідчих, прокурорів визначення та проведення значного комплексу слідчих (розшукових), а також процесуальних дій для перевірки інформації стосовно фактів колабораційної діяльності, а за умови підтвердження - отримання достатніх доказів про вчинення таких злочинів.

Слідчо-судова практика свідчить про те, що у кримінальних провадженнях, пов'язаних із колабораційною діяльністю, процесуальними джерелами найчастіше виступають показання свідків і документи, а в окремих випадках також речові докази та висновки експерта. Наведене обумовлює те, що питання встановлення таких доказів в умовах триваючої збройної агресії росії та значну кількість кримінальних проваджень, що розслідується, виходить на новий, більш високий рівень актуальності [11].

Аналізування судової практики за ст. 111¹ КК України дозволило науковцям дійти висновку, що «для вчинення колаборантської діяльності виконавці досить часто вдаються до використання веб-сайтів, соціальних мереж «Одноклассники», «ВКонтакте», Facebook, або каналів чи групових чатів клауд-месенджерів Telegram, Viber, тобто джерел з відкритим доступом» [12]. Слід зазначити, що фактичні дані щодо поширення інформації (тексти, фото-, аудіо-, відеозаписи та інші графічні зображення) разом з інформацією про використані засоби та способи оприлюднення цих даних можуть стати доказами у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов'язаних із колабораційною діяльністю.

Вказані вище цифрові середовища здебільшого використовують відкрито, без обмеження доступу до них сторонніх осіб (не йдеться про власників конкретного профілю чи інтернет-ресурсу). Це дозволяє у процесі з'ясування обставин вчинення злочину, пов'язаного із колабораційною діяльністю, здійснювати дослідження на основі відкритих джерел (які інакше іменуються OSINT). Саме тому важливим буде не тільки оперативний доступ до ресурсів з відкритих джерел Інтернет системи, але й фіксація їх стану та змісту; пошук та правильне зберігання вилученої з цих ресурсів інформації [12].

Якщо орієнтуватись на злочини, пов'язані із колабораційною діяльністю, то слід наголосити, що найбільше інформації, щодо фактів їх вчинення міститься в Інтернет-мережі. Така інформація вимагає детального вивчення й застосування правильної процедури фіксації отриманої інформації працівниками правоохоронних органів чи інших суб'єктів, які займаються притягненням винних за вчинення колабораційних злочинів. Слід акцентувати на тому, що в науковій літературі та у практичній діяльності органів досудового розслідування помітно розрізняються підходи щодо правильності оформлення результатів отриманої інформації в відкритих джерел Інтернет-мережі [13].

Наприклад, окремі вчені доводять, що фіксувати інформацію отриману з відкритих джерел Інтернет необхідно в ході проведення такої слідчої (розшукової) дії, як огляд. Інші стверджують, що правильно отримувати доказову інформацію з Інтернет-мережі шляхом зняття її з електронних інформаційних систем [14].

Поряд із цим відомим є те, що збір доказів, зокрема, й тих, що знаходяться у віртуальному середовищі, можна здійснювати лише в межах кримінального провадження й тими способами, що передбачені процесуальним законом. Відповідно ч. 2 ст. 93 КПК України «сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом:

- проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

- витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок;

- проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом» [15].

Крім того, на необхідність дотримання норм чинного процесуального законодавства зверталась увага у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.04.2020 р.: «докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їх послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином» [16]. Інакше кажучи, законний спосіб збирання доказів є одним із критеріїв допустимості доказів.

Процесуальним законодавством (ч. 1 ст. 264 КПК України) також визначено, що «пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватись на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування» [15].

Коли йдеться про інформацію стосовно колабораційної діяльності, то в Інтернет-мережі вона є загальнодоступною та не обмежується її власником, тому згідно ч. 2 ст. 264 КПК України не містить вимоги отримання дозволу слідчого судді, а саме: «не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту» [15].

Злочини, пов'язані із колабораційною діяльністю, як і будь-які інші злочини завжди залишають по собі сліди, що дозволяють суду встановити винних. Зауважимо, що до типових матеріальних слідів колабораційної діяльності науковці відносять:

- текстову інформацію;

- обладнання, що застосовував підозрюваний під час передачі інформації;

- список осіб, з якими тримав зв'язок підозрюваний;

- інформація із соціальних мереж із фотозображеннями, відео-, аудіозаписи;

- документи, на яких зафіксовано інформацію про факти державної зради тощо [11].

Непоодинокими є випадки, коли у процесі передавання інформації «слідова картина» включає й звукові сліди, що є важливими для такого злочину, як колабораційна діяльність. Поряд із цим, важливим для визначення механізму даного злочину є виявлення текстових повідомлень у соціальних мережах, списків контактів підозрюваного або записаних розмов, збережених фотографій чи відеозображень. Крім матеріальних слідів для досудового розслідування важливе значення мають й ідеальні сліди-відображення, які називають у психологічній та криміналістичній літературі «слідами пам'яті» і які у суб'єктів є уявними образами.

Зупинимось більш докладно на особливостях фіксації інформації, що отримана з електронної інформаційної системи. Зазначимо, що передусім слід її максимально швидко зберегти, оскільки в електронній інформаційній системі вона постійно перебуває під ризиком спотворення чи суцільного знищення. Передбачаючи негативні ризики слід забезпечити заходи стосовно збереження даної інформації. Практики рекомендують перед початком огляду веб-сторінки зберегти повний вигляд інформації шляхом завантаження у форматі pdf й у вигляді html; надалі записати ці файли на диск чи альтернативні носії інформації, із подальшим визнанням і долученням отриманих матеріальних доказів до матеріалів кримінального провадження за результатами проведеного огляду веб-сторінки мережі Інтернет [13].

З іншого боку важливим є збереження автентичності отриманого матеріалу. Це можна зробити шляхом встановлення першоджерела й збереження вихідних метаданих файлів та уникнення їх зміни під час передавання задокументованих даних. Інакше кажучи, бажано знайти найбільше наближене до оригіналу (авторського матеріалу) його джерело. Так, знаходячи під час дослідження телеграм-каналу контент, що має доказову базу, але є перепостом, слід перейти за посиланням до попередньої ланки у пошуках оригіналу опублікованої інформації. За умови, що інформація опублікована офіційними організаціями чи установами з відповідними метаданими у вигляді фото-, відео-, звукозапису органи досудового розслідування можуть витребувати оригінали таких файлів у порядку передбаченому ч. 2 ст. 93 КПК України надіславши відповідний запит із вимогами, що визначені законом. Акцентуємо, що в такому випадку необхідно уникати змін під час передавання зафіксованої інформації, а саме: не слід змінювати назву або формат файлів, а робити це лише за необхідності створення резервної копії для подальшої роботи. Це має бути відображено у протоколі огляду; вказано шлях і назва папки, що створена на комп'ютерному системному блоці відповідної марки і буде зберігати копії даних матеріалів [13].

Іншим важливим моментом фіксування інформації з веб-сторінки слід визнати її детальне протоколювання - у протоколі обов'язково зазначають не тільки серійний номер даного комп'ютера, назву, версію операційної системи й програми браузера, але й IP-адресу з DNS-серверу веб-сторінки, назву вебсайту, категорію, жанр і назву публікації.

Необхідно наголосити, що досліджені науковцями судові рішення свідчать про те, що колаборанти своєю діяльністю досить активно підтримують незаконні дії країни-агресора у віртуальному просторі. Зауважимо, що зміст судових рішень не в повному обсязі віддзеркалює інформацію стосовно збору органами розслідування доказів, але можна зробити висновок, що електронні відображення збирають не тільки під час проведення огляду веб-сторінок, але й у процесі обшуку, отримання висновків експерта тощо. За цим напрямом найчастіше призначають такі судові експертизи: комп'ютерної техніки та програмних продуктів, телекомунікаційних систем та засобів [17].

Досить поширеною слідчою (розшуковою) дією особливо в умовах відсутності доступу до тимчасово окупованих територій і в умовах воєнного стану є проведення огляду комп'ютерних даних у процесі розслідування колабораційних злочинів [6]. У частині 4 статті 99 КПК України зазначено, що «дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп'ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа» [15]. Поряд із цим, для дотримання засади безпосередності дослідження доказів, отриманих під час огляду інтернет-ресурсів, суди виносять питання про дослідження в ході судового засідання того інформаційного ресурсу, з якого була виготовлена дана копія, що далеко не завжди можна реалізувати через її знищення [18].

З урахуванням наведеного вище та для забезпечення доступності інформації у відкритих джерелах Офісом Генерального прокурора встановлено, що «слід здійснювати її цифрове зберігання - архівацію, яка дає змогу захистити та зберегти інформацію з плином часу, включаючи її справжність, доступність, ідентичність, постійність, рендеринг (візуалізацію) та зрозумілість. Саме ці індикатори цифрової інформації, як зазначено у Протоколі Берклі, підлягають захисту та збереженню» [18].

Сучасним інструментом фіксування інформації з відкритих джерел Інтернет системи сьогодні є Протокол Берклі. Це практичний посібник із застосування цифрової інформації з відкритим вихідним кодом під час розслідування порушень міжнародного кримінального права, права людини та гуманітарного права. Він був розроблений школою права Університету Каліфорнії в Берклі разом з представниками ООН «Протокол Берклі про дослідження цифрових відкритих джерел» [19].

Слід зауважити, що Протокол Берклі містить керівні положення стосовно міжнародних стандартів із проведення інтернет-розслідувань правопорушень, у тому числі й колабораційних злочинів. Цей документ - керівництво про методи та процедури для збирання, аналізування та зберігання цифрової інформації із дотриманням професійних, правових й етичних принципів. Згідно цього Протоколу для правильного збирання та збереження отриманої інформації, а також недопущення видалення цих даних з Інтернет системи було розроблено відповідний алгоритм. Алгоритм крім іншого передбачає: архівізацію; опис у протоколі огляду процесу отримання та змісту інформації, графічну візуалізацію та вимоги щодо збереження на відповідному носії [19]. Практикуючі судді акцентували, що «цифрова копія такого документа буде прирівнюватись до оригіналу, має зберігатись у тому вигляді, в якому вона створювалась, що означає збереження оригіналу зібраного цифрового елемента у всіх формах, в яких він був зібраний» [20].

Стосовно інформації вилученої під час огляду з відкритих джерел Протоколом Берклі рекомендовано фіксувати такі данні: «цільова веб-адреса; вихідний код; захоплення всієї веб-сторінки або зображення повідомлення крауд-месенжера в за стосунку; вбудовані мультимедійні файли; вбудовані матадані; контекстуальні дані; хеш-значення; дані про процес збирання інформації» [21, с. 155]. Під час опрацювання інформації з відкритих джерел Інтернет системи окрема роль відведена ланцюгу забезпечення її збереження - «хронологічному документуванню послідовності зберігачів інформації чи доказів, а також документування контролю, дати, часу, передачі, аналізування та розпорядження такими доказами» [21, с. 157]. Саме із цим пов'язане значне підвищення вимог до рівня деталізації тих протоколів слідчих (розшукових) дій, у межах яких здійснюється збереження інформації отриманої з відкритих джерел Інтернет системи.

Слід наголосити, що огляд комп'ютерних даних робить можливим не тільки виявлення особи підозрюваної у вчиненні колабораційного злочину та встановлення її причетності до даного злочину, але й стає джерелом відомостей про ті злочини, пов'язані із колабораційною діяльність, що раніше не були ані виявлені, ані зареєстровані. Поряд із цим, на переконання науковців, доцільним вбачається провадження лінгвістичних експертиз, коли проводяться семантичні дослідження усного мовлення у процесі яких вирішуються питання, які пов'язані з аналізування змісту розмови (мовлення особи). Як правило, такі дослідження проводять саме за інформацією, що отримана з відкритих джерел Інтернет системи [6].

Неможна залишати без уваги і питання щодо необхідності підтримання доказів з відкритих джерел Інтернет системи іншими доказами для забезпечення принципу достатності. Це пов'язано із тим, що інформація, яка отримана з відкритих джерел Інтернет системи може бути неповною, недостовірною, перекрученою, необ'єктивною і тому її слід підтверджувати іншими доказами та проводити її аналізування з урахуванням контексту. Інакше кажучи, чим більше є додаткових доказів (показань свідків, висновків експертів, інших документів), тим більшу силу матиме отриманий доказ із відкритого джерела Інтернет системи.

Висновки

інформація злочин колабораційна діяльність

Констатуємо, що обов'язковою умовою фіксації та збереження інформації, вилученої з відкритих джерел Інтернет системи, про колабораційні дії особи є складання дізнавачем, слідчим, прокурором протоколу огляду з урахуванням вимог передбачених Протоколом Берклі. Це забезпечить не тільки захист і збереження даної інформації, але й можливість безпосереднього її дослідження під час подальшого судового розгляду кримінального провадження. Наголошено, що для цифрової інформації з відкритих джерел Інтернет системи, яка збирається з метою використання як доказ у кримінальному провадженні важливим є процес збереження зібраної інформації. Цей процес пов'язаний із отриманням цифрової копії даної інформації, яка має забезпечити встановлення справжності цифрових даних. Задля цього Протоколом Берклі рекомендовано зберігати цифрові дані у рідному форматі або в стані максимально наближеному до його вихідного формату. Крім того, мають бути ретельно задокументовані будь-які зміни, перетворення чи конвертації, спричинені вилученням цієї інформації.

Встановлено, що огляд комп'ютерних даних робить можливим не тільки виявлення особи підозрюваної у вчиненні колабораційного злочину та встановлення її причетності до даного злочину, але й стає джерелом відомостей про ті злочини, пов'язані із колабораційною діяльність, що раніше не були ані виявлені, ані зареєстровані.

Література

1. Про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya- tarezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2. (дата звернення 03.03.2024)

2. Вапнярчук В. В. Теорія і практика кримінального процесуального доказування: монографія. Харків. Юрайт, 2017. 408 с.

3. Гринюк В. О. Функція обвинувачення в кримінальному провадженні України: теорія та практика: монографія. Київ: Алерта, 2016. 358 с.

4. Крушинський С. А. Подання доказів у кримінальному судочинстві України. Монографія. Хмельницький. Хмельницький університет управління та права. 2017. 247 с.

5. Дрозд В. Г. Правове регулювання досудового розслідування: проблеми теорії та практики: монографія. Одесса: Видав. дім «Гельветика». 2018. 448 c.

6. Тетерятник Г. К. Кримінальне провадження в умовах надзвичайних правових режимів: теоретико-методологічні та праксеологічні основи: монографія. Одеса. Видавничий дім «Гельветика», 2021. 500 с.

7. Гуртієва Л. М. Учасники кримінального провадження з боку обвинувачення на стадії досудового розслідування: окремі позиції Верховного Суду. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 5. С. 541-545. URL: http://www.lsej.org.ua/5_2022/130.pdf.

8. Капліна О. В. Збирання доказів сторонами кримінального провадження. Актуальні проблеми доказування в кримінальному провадженні: матеріали Всеукраїнської науково- практичної Інтернет-конференції (27 листопада 2013 р., м. Одеса) Одеса. Юридична література, 2013. С. 223-229.

9. Лукашкіна Т. В. Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні України. Вісник Південного регіонального центру національної академії правових наук України. 2017. № 11. С. 137-144. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/vprc_2017_11_21 (дата звернення 03.03.2924)

10. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 31. Ст. 545. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1402-19#Text (дата звернення: 06.03.2024).

11. Тетерятник Г., Мудрецька Г., Резніченко Г. Актуальні проблеми при розслідуванні кримінальних проступків, пов'язаних з колабораційною діяльністю: методичні рекомендації. Одеса: Видавництво «Юридика», 2023. 40 с.

12. Пашковський М. І. Особливості використання OSINT при документуванні та розслідуванні колабораційної діяльності. Актуальні питання кримінально-правової кваліфікації, документування та розслідування колабораціонізму: матеріали Всеукраїнської науково- практичної конференції (м.Одеса, 21 липня 2022 р.). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 108-113.

13. Салманов О. В., Топчій А. О. Особливості фіксації доказів учинення воєнних злочинів із відкритих джерел інтернету. Злочинність і протидія їй в умовах війни: глобальний, регіональний виміри. Вінниця, 2023. С. 195-198

14. Школьніков В. І. Правова основа отримання інформації з мережі інтернет у кримінальному провадженні. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Випуск 4 (40) 2018. С. 172-176. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_soc_2018_4_30. (дата звернення 03.03.2024)

15. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення 03.03.2024)

16. Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.04.2020 р. у справі № 761/34909/17 (провадження № 51-10064км18). URL: https:// verdictum.ligazakon.net/document/88904111 (дата звернення 03.03.2024)

17. Гребенькова М. С. Збирання стороною обвинувачення електронних відображень під час розслідування колабораційної діяльності. Актуальні питання кримінально-правової кваліфікації, документування та розслідування колабораціонізму: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м.Одеса, 21 липня 2022 р.). Одеса. Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 161-164.

18. Лист-орієнтування Офісу Генерального прокурора від 28.08.2021 № 18/1-386 Керівникам обласних прокуратур «Про організацію проведення слідчих дій зі збору та збереження цифрової інформації з відкритих джерел». URL: https://zakononline.com.ua/ documents/show/500229 686193 (дата звернення 03.03.2024)

19. Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations. URL: https://www.ohchr.org/ sites/default/files/2022-04/OHCHR_BerkeleyProtocol.pdf (дата звернення 03.03.2024).

20. Яновська О. Докази та доказування у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану: практика Верховного Суду. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/ media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_prezent/2022_09_28_Ianovska_.pdf (дата звернення 03.03.2024).

21. Протокол Берклі з ведення розслідувань з використанням відкритих цифрових даних. Практичний посібник щодо ефективного використання цифрової інформації у відкритому доступі для розслідування порушень міжнародного кримінального права з прав людини та гуманітарного права (перекл. з англ.). Вид. офіц. Нью-Йорк, Женева, 2020. 119 с. URL: https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf (дата звернення: 18.02.2024).

References

1. Pro zareєstrovanі krimmal'm pravoporushennja ta rezul'tati i'h dosudovogo rozshduvannja [About registered criminal offenses and the results of their pretrial investigation]. gp.gov.ua Retrieved from https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya- tarezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2. [in Ukrainian].

2. Vapnjarchuk, V. V. (2017). Teorija іpraktika krimvnal'nogoprocesual'nogo dokazuvannja [Theory and practice of criminal procedural evidence], Harkiv. Jurajt [in Ukrainian].

3. Grinjuk, V. O. (2016). Funkcija obvinuvachennja v kriminal'nomu provadzhenni Ukra'ini: teorija ta praktika [The function of prosecution in criminal proceedings of Ukraine: theory and practice]. Ki'iv: Alerta [in Ukrainian].

4. Krushins'kij, S. A. (2017). Podannja dokaziv u krimmal'nomu sudochinstvi Ukra'ini [Submission of evidence in the criminal justice system of Ukraine], Hmel'nic'kij. Hmel'nic'kij universitet upravlinnja ta prava [in Ukrainian].

5. Drozd, V. G. (2018). Pravove reguljuvannja dosudovogo rozsliduvannja: problemi teoril ta praktiki [Legal regulation of pre-trial investigation: problems of theory and practice]. Odessa: Vidav. dim «Gel'vetika» [in Ukrainian].

6. Teterjatnik, G. K. (2021). Kriminal'neprovadzhennja v umovah nadzvichajnihpravovih rezhimiv: teoretiko-metodologichni ta prakseologichni osnovi [Criminal proceedings under extraordinary legal regimes: theoretical, methodological and praxeologicalfoundations], Odesa. Vidavnichij dm «Gel'vetika» [in Ukrainian].

7. Gurtkva, L. M. (2022). Uchasniki kriminal'nogo provadzhennja z boku obvinuvachennja na stadii dosudovogo rozsliduvannja: okremi pozicii Verhovnogo Sudu [Participants in criminal proceedings from the side of the prosecution at the stage of pre-trial investigation: separate positions of the Supreme Court.]. Juridichnij naukovij elektronnij zhurnal - Legal scientific electronic journal, 5, 541-545. Retrieved from http://www.lsej.org.ua/5_2022/130.pdf. [in Ukrainian].

8. Kaplina, O. V. (2013). Zbirannja dokaziv storonami kriminal'nogo provadzhennja [Collection of evidence by parties to criminal proceedings]. Proceedings from Vseukrains'ka naukovo-praktichna Internet-konferentsiia «Aktual'ni problemi dokazuvannja v kriminal'nomu provadzhenni» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference «Actual problems of proof in criminal proceedings». (pp. 223-229). Odesa. Juridichna Hteratura [in Ukrainian].

9. Lukashkina, T. V. (2017). Pokazannja jak dzherelo dokaziv u kriminal'nomu provadzhenni Ukra'ini [Testimony as a source of evidence in criminal proceedings of Ukraine]. Visnik Pivdennogo regional'nogo centru nacional'noi akademiipravovih nauk Ukra'ini - Bulletin of the Southern Regional Center of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 11, 137-144. Retrieved from http://nbuv. gov.ua/UJRN/vprc_2017_11_21 [in Ukrainian].

10. Zakon Ukra'ini “Pro sudoustrij і status suddiv” [The Law of Ukraine “On the judicial system and the status of judges”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/1402-19#Text [in Ukrainian].

11. Teterjatnik, G., Mudrec'ka, G., Reznichenko, G. (2023). Aktual'ni problemi pri rozsliduvanni kriminal'nih prostupkiv, pov'jazanih z kolaboracijnoju dijal'nistju [Actual problems in the investigation of criminal offenses related to collaborative activities: methodical recommendations]. Odesa: Vidavnictvo «Juridika» [in Ukrainian].

12. Pashkovs'kij, M. І. (2022). Osoblivosti vikoristannja OSINT pri dokumentuvanni ta rozsliduvanni kolaboracijno'i dijal'nosti [Peculiarities of using OSINT when documenting and investigating collaborative activities]. Proceedings from Vseukrains'ka naukovo-praktychna konferentsiia «Aktual'ni pitannja kriminal'no-pravovoi kvalifikacii, dokumentuvannja ta rozsliduvannja kolaboracionizmu» - The All-Ukrainian scientific and practical conference «Current issues of criminal-legal qualification, documentation and investigation of collaborationism». (pp. 108-113). Odesa: Vidavnichij dim «Gel'vetika» [in Ukrainian].

13. Salmanov, O. V., Topchij, A. O. (2023). Osoblivosti fiksaci'i dokaziv uchinennja voєnnih zlochiniv iz vidkritih dzherel internetu [Peculiarities of recording evidence of war crimes from open Internet sources]. Zlochinnist' iprotidija ij v umovah vijni: global'nij, regional'nij vimiri - Crime and its countermeasures in the conditions of war: global, regional dimensions, 195-198 [in Ukrainian].

14. Shkol'nikov, V. І. (2018). Pravova osnova otrimannja informaci'i z merezhi internet u kriminal'nomu provadzhenni [Legal basis of obtaining information from the Internet in criminal proceedings]. Visnik NTUU «КРІ». Politologija. Sociologija. Pravo - Bulletin of NTUU "KPI". Politology. Sociology. Right, 4 (40) 2018, 172-176. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VKPI_soc_2018_4_30. [in Ukrainian].

15. Zakon Ukraini “Kriminal'nij procesual'nij kodeks Ukraini” [The Law of Ukraine “Criminal Procedure Code of Ukraine”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text [in Ukrainian].

16. Postanova Drugoi sudovoi palati Kasacijnogo kriminal'nogo sudu Verhovnogo Sudu [Resolution of the Second Judicial Chamber of the Criminal Court of Cassation of the Supreme Court]. (n.d). verdictum.ligazakon.net Retrieved from https:// verdictum.ligazakon.net/document/ 88904111 [in Ukrainian].

17. Greben'kova, M. S. (2022). Zbirannja storonoju obvinuvachennja elektronnih vidobrazhen' pid chas rozsliduvannja kolaboracijno'i dijal'nosti [Collection of electronic images by the prosecution during the investigation of collaborative activities]. Proceedings from Vseukrains'ka naukovo-praktychna konferentsiia «Aktual'ni pitannja kriminal'no-pravovoH kvalifikacii, dokumentuvannja ta rozsliduvannja kolaboracionizmu» - The All-Ukrainian scientific and practical conference «Current issues of criminal-legal qualification, documentation and investigation of collaborationism»». (pp. 161-164). Odesa: Vidavnichij dim «Gel'vetika» [in Ukrainian].

18. List-orkntuvannja Ofisu General'nogo prokurora Kerivnikam oblasnih prokuratur «Pro

organizaciju provedennja slidchih dij zi zboru ta zberezhennja cifrovoi informacii z vidkritih dzherel» [The Orientation letter of the Office of the Prosecutor General to the heads of regional prosecutor's offices "On the organization of investigative actions on the collection and preservation of digital information from open sources."]. (n.d). zakononline.com.ua Retrieved from https://zakononline.com.ua/documents/show/500229 686193 [in Ukrainian].

19. Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations. www.ohchr.org Retrieved from https://www.ohchr.org/sites/default/files/2022-04/OHCHR_BerkeleyProtocol.pdf [in English].

20. Janovs'ka, O. Dokazi ta dokazuvannja u kriminal'nomu provadzhenni v umovah voєnnogo stanu: praktika Verhovnogo Sudu [Evidence and proof in criminal proceedings under martial law: the practice of the Supreme Court]. Retrieved from https://supreme.court.gov.ua/ userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_prezent/2022_09_28_Ianovska_.pdf [in Ukrainian].

21. Protokol Berkli z vedennja rozsliduvan' z vikoristannjam vidkritih cifrovih danih. Praktichnij posibnik shhodo efektivnogo vikoristannja cifrovoi informacii u vidkritomu dostupi dlja rozsliduvannja porushen' mizhnarodnogo kriminal'nogo prava z prav ljudini ta gumanitarnogo prava [The Berkeley Protocol for Investigating Open Digital Data. A practical guide on the effective use of publicly available digital information to investigate violations of international criminal human rights and humanitarian law]. N'ju-Jork, Zheneva. Retrieved from https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru