Програма ЄС "Цифрова Європа": шлях до нетократизації публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Програма ЄС «Цифрова Європа»: шлях до нетократизації публічного управління

Стороженко Ліна Григорівна, кандидат філологічних наук, доцент,

докторант кафедри публічного управління та адміністрування

Власенко Вадим Олександрович, кандидат технічних наук, проректор з навчально-виховної роботи

Анотація

Стаття присвячена аналізу програми Європейського Союзу «Цифрова Європа» (2021-2027) та дослідженню аспектів впливу програми на формування нетократичного публічного управління. Студіювання європейської програми видається виключно важливим, адже спрямоване на виявлення успішних практик, визначення ключових викликів та окреслення перспективних шляхів для подальшого розвитку цифрової трансформації у всіх сферах європейського та світового інформаційного суспільства та у сфері публічного управління зокрема.

У статті досліджено способи й інструменти цифровізації європейського суспільства та завдання в цьому контексті Європейського Союзу, а також вітчизняні суспільні та публічно-управлінські процеси, як відповідь на глобальні тенденції цифровізації. Зокрема, встановлено, що сучасний стан та розвиток вітчизняного публічного управління свідчить не тільки про його орієнтацію на європейський досвід, а й про активне запровадження кращих світових практик щодо цифровізації та нетократизації публічного управління. Про європейський «цифровий» вектор України свідчить застосування проєкту «Цифрова трансформація для України» (DT4UA), підтримуваного Європейським Союзом, метою якого є підвищення ефективності та безпеки надання публічних послуг та покращення доступу до них громадян і бізнесу в Україні відповідно до вимог ЄС.

У дослідженні запропоновано декілька напрямів для успішної реалізації програми «Цифрова Європа» та стратегії «Цифрова трансформація для України», серед яких: розробка чіткого стратегічного плану цифрової трансформації для України з урахуванням кращих європейських практик та досвіду; підтримка інновацій та стартапів; розвиток цифрової інфраструктури; цифрова освіта та навчання; кібербезпека та захист даних; електронне урядування та електронні послуги; фінансування та підтримка тощо. Крім того, визначено, що не менш важливою є активна співпраця з міжнародними організаціями та країнами для обміну досвідом та залучення підтримки у впровадженні цифрових стратегій у публічному управлінні.

Ключові слова: цифрова Європа, цифровізація, публічне управління, нетократизація, нетократичне публічне управління.

Storozhenko Lina Hryhorivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Doctoral Student of the Department of Public Management and Administration, State University of Information and Communication Technologies, Kyiv

Vlasenko Vadym Oleksandrovych Candidate оf Technical Sciences, ViceRector for Educational Work, State University of Information and Communication Technologies, 7 Solomyanska St., Kyiv

EU DIGITAL EUROPE PROGRAM: THE PATH TO NETOCRATIZATION OF PUBLIC ADMINISTRATION

Abstract

the article is devoted to the analysis of the European Union program «Digital Europe» (2021-2027) and the study of aspects of the program's influence on the formation of netocratic public administration. The study of the European program seems extremely important, because it is aimed at identifying successful practices, identifying key challenges and identifying promising ways for the further development of digital transformation in all areas of the European and global information society and in the field of public administration in particular.

The article explores the methods and tools of digitalization of European society and the tasks in this context of the European Union, as well as domestic social and public management processes, as a response to global digitalization trends. In particular, it has been established that the current state and development of domestic public administration indicates not only its orientation towards European experience, but also the active implementation of the best world practices in digitalization and netocratization of public administration. The European «digital» vector of Ukraine is evidenced by the use of the «Digital Transformation for Ukraine» (DT4UA) project, supported by the European Union, the goal of which is to increase the efficiency and security of the provision of public services and improve access to them for citizens and businesses in Ukraine in accordance with EU requirements.

The study suggests several directions for the successful implementation of the Digital Europe program and the Digital Transformation strategy for Ukraine, including: developing a clear strategic plan for digital transformation for Ukraine, taking into account the best European practices and experience; support for innovation and start-ups; development of digital infrastructure; digital education and training; cybersecurity and data protection; e-governance and e-services; financing and support, etc. In addition, it was determined that active cooperation with international organizations and countries to exchange experience and attract support in the implementation of digital strategies in public administration is no less important.

Keywords: digital Europe, digitalization, public administration, netocratization, netocratic public management.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні цифрові технології відіграють роль глобального каталізатора суспільного, політичного, економічного та технологічного розвитку. Цифрова трансформація не лише перетворює технології та бізнес-моделі, але й перепрограмовує економіку, державне управління, суспільство загалом. У цьому контексті Європейський Союз визначив ключовою стратегічну програму «Цифрова Європа» (2021-2027), орієнтовану на впровадження цифрових технологій у всі сфери життя інформаційного суспільства, у тому числі, у сферу публічного управління, яке дедалі більше набуває нетократичного характеру.

Програма виконує роль ініціативи, спрямованої на сприяння глобальної цифрової трансформації - «Цифрова Європа» є стратегічною рамкою, що визначає пріоритети та напрями розвитку цифрового суспільства, цифрової інфраструктури, інноваційних технологій, кібербезпеки та цифрової грамотності в Європейському Союзі. Програма не лише визначає майбутнє європейської цифрової екосистеми, а й надає можливість вивчити та адаптувати кращі практики для країн, вектор розвитку яких спрямований на активне впровадження цифрових трансформаційних процесів.

Мета статті. Сучасний стан та розвиток вітчизняного публічного управління свідчить не тільки про його орієнтацію на європейський досвід, а й про активне запровадження кращих світових практик щодо цифровізації та нетократизації публічного управління. Тому аналіз програми «Цифрова Європа» (2021-2027) видається виключно важливим, адже спрямований на виявлення успішних практик, визначення ключових викликів та окреслення перспективних шляхів для подальшого розвитку цифрової трансформації у всіх сферах європейського та світового інформаційного суспільства та у сфері публічного управління зокрема.

Виклад основного матеріалу

Програма Європейського Союзу «Цифрова Європа» (2021-2027) - це стратегія націлена на підтримку і впровадження передових цифрових технологій та інновацій, забезпечення вільного доступу до цифрової інфраструктури та послуг, підвищення конкурентоспроможності на цифровому ринку, сприяння розвитку цифрового бізнесу, покращення кібербезпеки для малих і середніх підприємств у консорціумі з навчальними закладами та державними організаціями, ефективна комунікація органів публічної влади з суспільством тощо.

Програма орієнтована на підприємницький сектор в різних галузях діяльності, що включають впровадження ефективних цифрових рішень та підтримки інновацій, на навчальні заклади, громадські об'єднання, державні органи влади та органи місцевого самоврядування [1].

Вектори програми спрямовані на розвиток передових цифрових навичок, впровадження цифрових технологій на підприємствах, розбудову цифрової інфраструктури та на ще більшу доступність цифрових послуг для громадян і державних інституцій країн Європейського Союзу та асоційованих до програми країн.

Переваги участі у програмі очевидні. Так, для малого та середнього бізнесу відкрито доступ до європейських інструментів конкурсного фінансування та можливість отримати грантову підтримку на реалізацію ідеї (проєкту); забезпечується інноваційний розвиток малих та середніх підприємств шляхом надання фінансової підтримки для сприяння зростанню та конкурентоспроможності; можна вільно використовувати досвід формування та участі в міжнародних консорціумах; залучати українських експертів/фахівців відповідного профілю до реалізації спільних міжнародних проєктів; розвивати інноваційні та цифрові інфраструктури; розгортати та оптимально використовувати цифрові потужності тощо.

Громадські об'єднання мають можливість отримати фінансову підтримку для реалізації соціальних та громадських ініціатив, спрямованих на покращення якості життя громадян через цифрові технології, а також сприяти розвитку підприємництва; можуть використовувати інформаційні та медійні інструменти для популяризації цифровізації та інформаційних технологій у суспільстві; мають можливість збирати та аналізувати дані для розв'язання соціальних проблем (за допомогою аналізу відкривається можливість визначати пріоритети та розвивати підприємницьку культуру); використовувати досвід формування та участі в міжнародних консорціумах.

Участь у програмі ЄС дозволяє вищим навчальним закладам співпрацювати з іноземними освітніми установами в міжнародних консорціумах; залучати українських науковців та спеціалістів відповідного профілю до реалізації спільних ініціатив; підвищувати інституційну спроможність закладів вищої освіти та власне інтерес до кар'єри; набувати компетентностей у цифровій сфері; вдосконалювати дослідницьку діяльність; сприяти трансферу технологій, розроблених в університетських лабораторіях, до приватного сектору; отримувати доступ до цифрових ресурсів та навчальних матеріалів для покращення якості освіти та досліджень.

На особливу увагу заслуговують вектори можливостей застосування цифрових технологій у сфері публічного управління, серед яких: покращення бізнес-середовища для інновацій та цифрових технологій; взаємообмін досвідом у міжнародному консорціумі для покращення надання публічних послуг та розвитку підприємницької культури; підвищення ефективності роботи державних органів та їх транспарентності; розвиток інноваційної та цифрової інфраструктури у сфері публічного управління; співпраця з приватним сектором для розвитку цифрових рішень, що сприяють розвитку та інноваціям; можливість отримати фінансування для впровадження інноваційних цифрових проєктів та технологій з метою покращення комунікації влади з громадянами, адже сьогодні між владними структурами та громадськістю встановлюється безпосередній зв'язок саме за допомогою новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Цей зв'язок дозволяє вести постійний діалог, що, у свою чергу, сприяє оперативному обговоренню та вирішенню нагальних суспільних проблем і досягненню підтримки представників соціуму. Відтак відбувається поступова трансформація управлінських процесів, набуваючи дедалі більше демократичних акцентів. Інформаційне суспільство поступово створює новітні форми та механізми демократичної участі, характерні для нетократичного управління [3, с. 15].

Програма ЄС «Цифрова Європа» пропонує фінансування широкого спектру публічно-управлінських проєктів, включаючи розробку та впровадження цифрових порталів послуг для громадян, які дозволяють отримувати послуги від держави онлайн; розробку цифрових систем управління державними реєстрами та базами даних; використання нових технологій для підвищення ефективності роботи державних органів тощо.

Крім того, «Цифрова Європа» пропонує широкий спектр освітніх та навчальних заходів, які спрямовані на розвиток цифрових навичок і компетентностей. підтримує інноваційні проєкти, покликані сприяти розвитку цифрових компетентностей суспільства, що є ключовим аспектом реалізації нетократичних засад публічного управління, в якому влада розподіляється між громадянами та іншими учасниками процесу управління, а не концентрується в руках обраних представників чи керівників. Цифрові інструменти сприяють залученню громадськості до процесу прийняття рішень та формування державної політики (наприклад, платформи для громадських консультацій або інтернет-голосування можуть дати можливість громадянам висловлювати свої думки та давати зворотний зв'язок з державними органами).

Завдяки зазначеній програмі можлива співпраця українських установ, організацій, підприємств з міжнародними партнерами, що дозволяє отримати та якісно застосовувати досвід передових технологій інших країн.

Отже, програма «Цифрова Європа» - це важливий інструмент для розвитку цифрової трансформації в Україні. Програма пропонує підтримку проєктів, покликаних сприяти ефективному реформуванню державних інституцій та влади в умовах глобальних трансформаційних процесів, де цифровізація публічного управління покликана поліпшити ефективність управлінських процесів за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Сучасне розширення концепту цифровізації на різні процеси суспільного життя, формування на її основі глобальних управлінських пріоритетів відбуваються в рамках парадигми так званої четвертої промислової революції (індустрії 4.0), що розглядається як новий технологічний устрій сучасного інформаційного суспільства [7]. І сьогодні, за умови єдиного системного державного підходу та узгоджених із прогресив-ними світовими тенденціями заходів, у т.ч. з урахуванням програми ЄС «Цифрова Європа», Україна має низку умов для розвитку технологій, які, у свою чергу, сприяють демократичному розвитку країни та утвердженню електронної демократії, як інструмента нетократичного публічного управління.

Поступова цифровізація, як процес докорінної зміни механізмів публічного управління загалом та діяльності державних органів зокрема, що базується на впровадженні цифрових технологій у всі аспекти діяльності суспільства, призводить до прогресивного розвитку цифрових трансформацій у країні [2, с. 141].

Саме інтеграція управління у цифровий, віртуально-інформаційний простір створює сприятливі передумови для формування ефективної електронної демократії, як логічного продовження трансформації суспільно- політичних процесів в умовах інформаційного суспільства, що відповідає нетократичному вектору розвитку публічного управління та визначає позитивні аспекти застосування цифрових технологій, як перспективних механізмів покращення публічного управління, ключовими серед яких є:

- транспарентність: інформаційно-комунікаційні технології сприяють забезпеченню прозорості та відкритості діяльності урядових установ; сприяють підвищенню транспарентності влади, оскільки їх застосування дозволяє громадянам отримувати доступ до відкритої інформації щодо позиції і рішень публічних органів та долучатися до процесів управління державою;

- ефективність: цифровізація підвищує ефективність роботи

публічних органів - завдяки автоматизованим системам збільшується швидкість та точність обробки інформації, зменшується кількість помилок, пов'язаних з людським фактором, та забезпечується більш якісне надання послуг;

- зручність та доступність: цифрові технології роблять можливим зручний і швидкий доступ до державних послуг та інформації для громадян, незалежно від їх проживання та місця знаходження, що знижує бюрократичні бар'єри та покращує доступність державних послуг;

- зменшення корупції: процеси цифровізації сприяють зниженню корупційної складової в органах влади шляхом мінімалізації контактів між громадянами і урядовими органами та завдяки забезпеченню прозорості і відкритості процесів управлінської діяльності;

- економія коштів: інформаційно-комунікаційні технології уможливлюють зменшення витрат держави на бюрократичний апарат, адже багато управлінських процесів можуть бути автоматизовані та здійснюватися за допомогою цифрових технологій; наприклад, деякі послуги можуть бути надані автоматично, без участі громадян, що може значно зменшити витрати часу та коштів для урядових органів;

- розвиток електронної економіки: цифровізація сприяє розвитку електронної економіки та підвищенню конкурентоспроможності держави на світовому ринку;

- покращення якості послуг: завдяки електронній формі урядування можливе покращення якості надання державних послуг шляхом оптимізації процедур комунікації з громадянами;

- інновації: цифрове урядування зумовлює розвиток нових технологій та інновацій, зокрема, у сферах електронної ідентифікації, електронного підпису, блокчейну тощо;

- збереження навколишнього середовища: завдяки цифровізації зменшуються витрати на папір, друкарську техніку та інші матеріали, що позитивно впливає на довкілля та зберігає природні ресурси тощо.

Як бачимо, переваги цифровізації очевидні й можуть бути досить значними. Сьогодні цифровізація має суттєвий потенціал для покращення ефективності та транспарентності управлінської системи. Зазначені переваги можуть стати ефективним інструментом формування та функціонування нетократичного публічного управління за умови успішної реалізації е- проектів, забезпечення необхідної інфраструктури та компетентних кадрів. Для повноцінної реалізації цифрового потенціалу необхідна комплексна системна реформа, що включатиме в себе розробку та впровадження новітніх технологій та програмного забезпечення, зміну культури роботи влади, підвищення компетенцій державних службовців, покращення інфраструктури та доступу до Інтернету для пересічних громадян; яка забезпечуватиме політичні, економічні, правові, освітні, культурні, технічні, організаційні вимоги щодо функціонування нетократичного публічного управління.

Саме цифровізація відіграє вагому роль у формуванні нетократичного управління, оскільки передбачає розподіл влади між всіма учасниками системи, а не її концентрацію в руках окремих осіб чи організацій. Такі е-демократичні процеси, як форми суспільних відносин за якої громадяни та інститути громадянського суспільства залучаються до державотворення, державного управління, місцевого самоврядування тощо, дозволяють посилити участь громадян у публічному житті; поліпшити реакцію суб'єктів владних повноважень на звернення громадян; зробити процес прийняття рішень органів влади прозорим та підзвітним громадськості; сприяти публічним дискусіям та привертати увагу суспільства до процесу прийняття рішень тощо [3, с. 16]. Відтак нетократичне публічне управління робить можливою участь кожного громадянина у формуванні та реалізації державної політики, прийнятті рішень органами влади, використовуючи при цьому інформаційно-комунікаційні технології для двостороннього інтерактивного зв'язку між державою і суспільством.

Процес цифровізації вітчизняного публічного управління, суголосний програмі ЄС «Цифрова Європа», передбачає виконання низки завдань, серед яких можна виокремити головні:

- оптимізація управлінських процесів: за допомогою цифрових технологій можна удосконалити процеси управління та забезпечити ефективну роботу державних органів влади;

- покращення якості послуг: цифрові технології сприяють забезпеченню швидкого та якісного доступу до інформації й послуг для громадян та бізнес- структур;

- забезпечення прозорості та відкритості у діяльності державних органів влади завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям;

- збільшення ефективності управління ресурсами: цифровізація зумовлює ефективне управління ресурсами держави (кадровий склад, фінанси, інфраструктура тощо);

- підвищення гнучкості та адаптивності: використання інтернет- технологій забезпечує гнучкість та адаптивність управління в умовах соціально-економічного та політичного середовищ, які зазнають постійних змін в глобалізованому суспільстві;

- забезпечення кібербезпеки: з метою уникнення інформаційно- комунікаційних зловживань та кібератак, при використанні цифрових технологій у публічному управлінні необхідно дотримуватись високого рівня кібербезпеки;

- оптимізація співпраці: цифрові технології сприяють формуванню ефективної співпраці між державними органами, громадськістю та бізнес- структурами;

- забезпечення ефективності моніторингу: інформаційно-комунікаційні технології допомагають формуванню ефективного моніторингу діяльності державних органів, що сприяє більш точному відстеженню виконання рішень владними структурами;

- покращення доступності: цифровізація зумовлює доступність державних послуг для всіх груп населення, враховуючи громадян з обмеженими можливостями та осіб, які живуть у віддалених чи важкодоступних місцях;

- підвищення ефективності взаємодії з іншими країнами: цифрові технології сприяють у забезпеченні ефективної взаємодії з іншими країнами в рамках міжнародного співробітництва.

Усі окреслені вище завдання вимагають ретельного планування, розробки та впровадження цифрових рішень, які спроможні підвищити якість та ефективність нетократичного публічного управління. Здійснення цих завдань потребує не лише технічної експертизи, але й політичної волі, підтримки громадськості, ефективного співробітництва між державними органами, громадськістю та бізнесом. Крім того, необхідно удосконалити низку складових, які сприяють ефективній цифровізації публічного управління (належна інфраструктура, яка включає в себе доступ до швидкісного Інтернету, потужних серверів та безпеки даних; кваліфіковані кадри, які зможуть розробити та впровадити цифрові рішення, а також забезпечать ефективну роботу системи; безпека даних як критично важлива складова цифровізації публічного управління; достатній фінансовий ресурс та ефективне використання коштів; законодавчо-нормативна база з метою забезпечення правових та етичних стандартів; активна участь громадськості та бізнесу, з метою забезпечення ефективної взаємодії та досягнення спільних цілей тощо).

Європейська та світова практика свідчать, що фокус «цифрових» програм сконцентрований на пришвидшенні цифрової трансформації та якісному наданні державних послуг усім членам суспільства [6], що саме цифровізація, як один із векторів розвитку європейської моделі нетократичного публічного управління, надає додаткові стимули та можливості для трансформації пріоритетних галузей і сфер суспільного життя, розвитку економіки, бізнесу, сприяє підвищенню якості життя громадян та комунікації з державою як партнером.

Країни Європейського Союзу, проводячи активну політику щодо втілення програми «Цифрова Європа», приділяють значну увагу розвитку цифрових технологій та інновацій. Наприклад, Естонія впроваджує електронне голосування, електронну ідентифікацію громадян (e-ID), цифрові сервіси у сфері охорони здоров'я та освіти. Також, уряд активно працює над електронними публічними послугами для громадян; Фінляндія докладає зусиль до розвитку швидкісного Інтернету по всій країні, вдосконалення цифрової освіти та розвиток програм для стимулювання інноваційних стартапів; Нідерланди активно розвивають інфраструктуру для підтримки цифрових технологій у сферах транспорту, охорони здоров'я та енергетики; працюють над створенням «розумних» міст і регіонів, де використовуються цифрові рішення для покращення якості життя громадян; Німеччина активно інвестує в цифрові технології, зокрема в області штучного інтелекту (AI), інтернету речей (IoT) та кібербезпеки. Країна спрямовує зусилля на розвиток цифрової інфраструктури та створення стандартів для сприяння цифровій трансформації; уряд Іспанії розвиває стратегію «Еспаньоль-Цифрова 2025», спрямовану на підвищення цифрової конкурентоспроможності країни, в тому числі за допомогою інвестицій у цифрові технології, кібербезпеку та створення «розумних» міст тощо.

Втілення досвіду Європейського Союзу в конкретні ініціативи для України вимагає гармонійної співпраці між урядом, бізнесом, громадськістю та академічними установами для досягнення успіху в цифровій трансформації країни.

Ще одним важливим документом є програма Європейського Союзу «Цифровий компас до 2030 року», спрямована на безпечну цифрову екосистему, орієнтовану на людину, де громадяни отримують повноваження, а компанії розвиваються завдяки цифровому потенціалу. У програмі визначено чотири кардинальні вектори розвитку суспільства: цифрові навички, безпечна та ефективна цифрова інфраструктура, цифрова трансформація бізнесу та цифровізація державних послуг.

Щодо останнього пункту, то до 2030 року мета ЄС полягає в тому, щоб гарантувати, що демократичне життя та державні послуги в інтернет-мережі будуть доступні для всіх, враховуючи осіб з обмеженими можливостями. Відповідно до програми суспільство має отримати вигоду від кращого у своєму класі цифрового середовища, що забезпечує прості у використанні, ефективні та персоналізовані послуги та інструменти з високими стандартами безпеки та конфіденційності. Захищене електронне голосування сприятиме ширшій участі громадськості у демократичному житті, а зручні для користувача послуги дозволять громадянам різного віку та підприємствам будь-якого розміру ефективніше впливати на напрямок та результати діяльності уряду та покращувати державні послуги. У цьому випадку, уряд як платформа, як новий спосіб створення цифрових державних послуг, має забезпечити цілісний та легкий доступ до державних послуг із безперешкодною взаємодією передових можливостей, таких як обробка даних, штучний інтелект та віртуальна реальність та ін., що сприятиме стимулюванню зростання продуктивності європейського бізнесу завдяки більш ефективним послугам, які за замовчуванням, є цифровими, а також буде зразком для наслідування для інших країн.

Однак розрив у реалізації цього бачення, як і раніше, значний. Незважаючи на зростання використання державних послуг онлайн, послуги, що надаються у цифровому форматі, часто є базовими. Європа має використовувати цифрові технології для зміни парадигми взаємодії громадян, державного управління та демократичних інституцій, забезпечуючи сумісність на всіх рівнях уряду та ефективність державних послуг [5].

Щоб Україна успішно втілила подібні програми, важливо створити чіткий стратегічний план, який би орієнтувався на усі аспекти цифрової трансформації країни. Саме таким є проєкт «Цифрова трансформація для України» (DT4UA), підтримуваний Європейським Союзом (триває з листопада 2022 року до квітн 2025 року). Мета проєкту - підвищити ефективність та безпеку надання публічних послуг та покращити доступ до них громадян і бізнесу в Україні відповідно до вимог ЄС, що є суголосним розвитку ефективного вітчизняного нетократичного публічного управління.

Висновки

нетократичний публічне управління цифровий

Як бачимо, аналіз «цифрових» програм доводить важливість цифрової трансформації для всіх сфер сучасного світу. Окреслені стратегії є ключовими ініціативами для розвитку цифрових технологій, кібербезпеки, публічного управління та інновацій в Європейському Союзі.

Міжнародний досвід свідчить, що успішна реалізація цифрових програм базується на кращих практиках країн, де вже вдалося досягти значних результатів у цій сфері. Однак, важливо враховувати контекст та особливості кожної країни при адаптації цих стратегій. З урахуванням міжнародного досвіду, можна запропонувати декілька напрямів для успішної реалізації програми «Цифрова Європа» та стратегії «Цифрова трансформація для України», серед яких: розробка чіткого стратегічного плану цифрової трансформації для України, враховуючи кращі практики та досвід Європейського Союзу (план може включати розвиток цифрової інфраструктури, підвищення рівня цифрової грамотності та кібербезпеки, стимулювання інновацій, розвиток цифрової економіки та публічного управління); підтримка інновацій та стартапів (створення сприятливого середовища для розвитку технологічних стартапів та інноваційних компаній, що може включати фінансову підтримку, сприяння доступу до ринків, створення інкубаторів та акселераторів); розвиток цифрової інфраструктури (зосередження на покращенні доступу до швидкісного Інтернету, особливо у віддалених районах, розвиток «розумних» технологій для міст); цифрова освіта та навчання (підвищення рівня цифрової грамотності шляхом впровадження програм навчання для різних груп населення, від дітей до дорослих); кібербезпека та захист даних (розвиток системи кіберзахисту та захисту особистих даних громадян, створення відповідних законодавчих актів та стандартів); електронне урядування та електронні послуги (підвищення ефективності державних послуг через розвиток електронного урядування, що спростить доступ громадян до адміністративних послуг); фінансування та підтримка (забезпечення фінансової підтримки для реалізації цифрових проектів через державні програми або співпрацю з міжнародними фондами) тощо.

Не менш важливою є активна співпраця з міжнародними організаціями та країнами для обміну досвідом та залучення підтримки у впровадженні цифрових стратегій у публічному управлінні, спільного вирішення викликів, обміну кращими практиками тощо.

Література

1. Програма ЄС «Цифрова Європа» (2021-2027). URL: https://business.diia.gov.ua/ digital-europe-programme (дата звернення: 24.01.2024).

2. Разумей Г.Ю., Разумей М.М. Диджиталізація публічного управління як складник цифрової трансформації України. Публічне управління та митне адміністрування. 2020. № 2 (25). С. 139-145.

3. Стороженко Л.Г. Електронна демократія в умовах трансформації сучасних комунікаційних процесів: особливості формування. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2022. № 5. С. 14-18.

4. Череп А., Воронкова В., Череп О. Цифрова трансформація суспільства як необхідна умова його інноваційного розвитку. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2022. № 2. С. 68-73.

5. Communication from the commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/? uri=CELEX%3A52021DC0118 (дата звернення: 24.01.2024)].

6. Into a new level of cooperation: From ISA2 to building Interoperable Europe. European Commission. 2021. November 21. URL: https://ec.europa.eu/isa2/news/new-level-cooperation- isa-building-interoperable-europe_en/ (дата звернення: 24.01.2024).

7. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. Geneva: World Economic Forum, 2016. 184 p.

References

1. Programa ЄS «Cifrova Єvropa» (2021-2027) [EU program "Digital Europe" (2021-2027)]. business.diia.gov.ua Retrieved from https://business.diia.gov.ua/digital-europe-programme [in Ukrainian].

2. Razumei, G.Ju., Razumei, M.M. (2020). Didzhitahzadja pubhchnogo upravlmnja jak skladnik cifrovoi transformacu Ukraini [Digitization of public administration as a component of digital transformation of Ukraine]. PubUchne upravlmnja ta mitne admmstruvannja - Public administration and customs administration, 2 (25), 139-145 [in Ukrainian].

3. Storozhenko, L.G. (2022). Elektronna demokratija v umovah transformacu suchasnih komumkadinih process: osoblivosti formuvannja [Electronic democracy in the conditions of transformation of modern communication processes: peculiarities of formation]. Dmprovs'kil naukovii chasopis pubtichnogo upravlmnja, psihologn, prava. - Dnipro scientific journal of public administration, psychology, law, 5, 14-18 [in Ukrainian].

4. Cherep, A., Voronkova, V., Cherep, O. (2022). Cifrova transformadja suspd'stva jak neobddna umova jogo mnovadjnogo rozvitku [Digital transformation of society as a necessary condition for its innovative development]. Teonja іpraktika mtelektual'notvlasnosti - Theory and practice of intellectual property, 2, 68-73 [in Ukrainian].

5. Communication from the commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade. eur-lex.europa.eu Retrieved from https://eur- lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=CELEX%3A52021DC0118 [in English].

6. Into a new level of cooperation: From ISA2 to building Interoperable Europe. European Commission. 2021. November 21. ec.europa.eu Retrieved from https://ec.europa.eu/isa2/news/ new-level-cooperation-isa-building-interoperable-europe_en/ [in English].

7. Schwab, K. (2016). The Fourth Industrial Revolution. Geneva: World Economic Forum [in English].

Размещено на Allbest.ru