Забезпечення інформаційно-психологічного захисту вдосконаленням державної кадрової політики з розвитку керівних кадрів у публічному управлінні

Размещено на http://www.allbest.ru

Забезпечення інформаційно-психологічного захисту вдосконаленням державної кадрової політики з розвитку керівних кадрів у публічному управлінні

Бондар Володимир Тимофійович доктор філософії, доцент кафедри економіки, підприємництва, менеджменту економічного факультету, Київський міжнародний університет, м. Київ

Ціпоренко Сергій Юрійович доктор медичних наук, заступник директора Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Києва. Кафедра сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги, Національний університет охорони здоров'я ім. П. Л. Шупика, м. Київ

Анотація

Мета статті обґрунтувати необхідність впровадження в системі професійного навчання працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу», сучасних підходів з формування в них психологічної стійкості й лідерства, як одного із механізмів забезпечення інформаційно-психологічного захисту керівного складу державних інститутів та інституцій, органів публічної влади.

Відзначено, що керівні кадри системи публічного управління знаходяться і функціонують в умовах деструктивного інформаційно-психологічного впливу. Завдання з формування в них необхідних компетентностей, здатності проявляти відповідні здібності й лідерські якості вирішується у площині професійного навчання, підготовки та підвищення кваліфікації в системі державної кадрової політики як складової державної політики.

Акцентовано на актуальності документу Департаменту з питань економічної та соціальної політики ООН «Розкриття людського потенціалу для підвищення ефективності державного сектору» від 2005 року, у якому пропонується доповнити переваги командного стилю і контролю також лідерськими якостями, порядністю та мотивацією керівників.

Проаналізовано й прокоментовано запропоновані в науковому дискурсі вітчизняними і зарубіжними дослідниками дефініції: системно-функціональна парадигма кадрової політики в публічному управлінні, фактори впливу;

психологічні чинники; реалізація лідерського потенціалу через різні стилі управлінської діяльності; внутрішні й зовнішні чинники психологічної стійкості. Інтерпретовано статус керівних кадрів з точки зору їх об'єктності в державній кадровій політиці, системі публічного управління звідси - зроблено висновок, що забезпечення державою інформаційно-психологічного захисту управлінців означає також подібний захист всієї системи.

Новизна статті полягає в пропозиції щодо доповнення моделі системно- функціональної парадигми кадрової політики в публічному управлінні інтегруванням інформаційно-психологічного фактору, що обумовлено деструктивним інформаційно-психологічного впливом на публічний простір і суміжними ризиками внаслідок масштабування гібридного світоустрою, воєнного стану. Практична значимість даної роботи у виокремленні чинників психологічної стійкості й партисипативного стилю управлінської діяльності як предмету перспективних методичних розробок і програм навчання, підготовки та підвищення кваліфікації в системі державної кадрової політики.

Ключові слова: публічне управління, інформаційно-психологічний вплив, державна кадрова політика, керівні кадри органів публічної влади, інформаційно-психологічний захист, психологічна стійкість, лідерство.

Bondar Volodymyr Tymophiiovych Doctor of Philosophy, Associate professor at the Department of economics, management, business, Faculty of Economics, Kyiv International University, Kyiv

Tsiporenko Serhii Yuriiovych Doctor of Medical Sciences, Deputy Director of the Kyiv Center for Primary Medical and Sanitary Aid No. 2. The Department of Family Medicine and Outpatient Care, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv

PROVIDING INFORMATIONAL AND PSYCHOLOGICAL PROTECTION BY IMPROVING THE STATE PERSONNEL POLICY ON THE DEVELOPMENT OF MANAGERIAL PERSONNEL IN PUBLIC ADMINISTRATION

Abstract

The purpose of the article is to justify the need to introduce modern approaches to the formation of psychological stability and leadership in the system of professional training of employees who are subject to the Law of Ukraine «On Civil Service», as one of the mechanisms for ensuring informational and psychological protection of the managerial personnel of State institutes and institutions. public authorities.

It was noted that the managerial personnel of the public administration system are under, and functioning in conditions of destructive informational and psychological influence. The task of forming the necessary their competencies, the ability to demonstrate appropriate abilities and leadership qualities is solved in the field of professional and advanced training in the system of State personnel policy as a component of State policy.

Emphasis is placed on the relevance of the document of the United Nations Department of Economic and Social Affairs «Unlocking the Human Potential for Public Sector Performance» dated 2005, in which it is proposed to supplement the advantages of command and control with leadership qualities, decency and motivation of managers.

Definitions proposed in the scientific discourse by domestic and foreign researchers were analyzed and commented, in particular: system-functional paradigm of personnel policy in public administration, influencing factors; psychological factors; realization of leadership potential by different styles of managerial activity; internal and external factors of psychological stability. The status of managerial personnel is interpreted from the point of their objectivity in the State personnel policy, the system of public administration, hence - it is concluded that the State's provision of informational and psychological protection of managers also means similar protection of the entire system.

The novelty of the article lies in the proposal to supplement the model of the system-functional paradigm of personnel policy in public administration by integrating the informational and psychological factor, which is due to the destructive informational and psychological impact on public arena, and related risks due to the scaling of the hybrid world system, the martial law. The practical significance of this work in identifying the factors of psychological stability and participative style of managerial activity as the subject of promising methodological developments and training or advanced programs in the system of State personnel policy.

Keywords: public administration, informational and psychological influence, State personnel policy, managerial personnel of public authorities, informational and psychological protection, psychological stability, leadership.

Постановка проблеми. Вплив інформаційних і психологічних чинників на ефективність управлінської діяльності набуває важливості не лише як міждисциплінарний предмет дослідження, а й фактор формування психологічної стійкості особистості. Глобальні геополітичні зміни, соціальні зрушення створюють складні умови для керівників, вимагаючи від них специфічних навичок, стійкості та адаптації.

Реалізацією державної кадрової політики в Україні, з-поміж завдань якої навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб визначених у програмних документах «Стратегія державної кадрової політики на 2012-2020 роки» (2012 р.) та «Стратегія реформування державного управління України на 2022-2025 роки» (2021 р.), до основної категорії віднесено керівні кадри державної служби, їх здатність забезпечувати ефективну державну політику і лідерство у проведенні адміністративної та економічної реформ. Механізми реалізації, вимоги й процедурні питання окреслено профільними нормативно-правовими актами - «Порядок стажування державних службовців» (2016 р.), «Положення про систему професійного навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад» (2019 р.).

Втім, кардинальні зміни в усіх сферах суспільного життя за умов воєнного часу, зростання інтенсивності гібридного протистояння й пов'язану з цим необхідність опору військовій агресії та ефективної протидії деструктивному інформаційно-психологічному впливу на публічний простір зумовлюють перегляд підходів державної кадрової політики як інструмента державної політики. Відображенням кінцевого результату повинен стати інформаційно-психологічний захист державних інституцій та інститутів, органів публічної влади. Розробки в цій області покликані окреслити інструменти формування державою в керівних кадрів здатності ефективно функціонувати і досягати поставлених цілей, проявляти лідерські якості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні наукові розробки з тематики психологічної готовності й лідерства в сфері публічного управління відзначають роботи вітчизняних вчених: Е. Афоніна, А. Войтенка, Р. Войтовича, Л. Колеснік, М. Логунової, Т. Підлісної, В. Якобчука. Серед зарубіжних науковців - І. Адізеса, Л. Андерсена, У. Бенніса, К. Бланчарда, Р. Ділтса, Д. МакКлелланда, Д. Оразі, Л. Таммерса, Дж. Шварца.

Проте незавершеною частиною проблематики залишається наукове обґрунтування перегляду державної кадрової політики, зокрема впровадженням новітніх методик підготовки кадрів органів публічного управління з інформаційно-психологічного захисту, формування психологічної стійкості керівника та його лідерських якостей.

Мета статті - обґрунтувати необхідність впровадження в системі професійного навчання працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу», сучасних підходів з формування в них психологічної стійкості й лідерства, як одного із механізмів забезпечення інформаційно- психологічного захисту керівного складу державних інститутів та інституцій, органів публічної влади.

Виклад основного матеріалу. У доповіді Департаменту з питань економічної та соціальної політики ООН «Розкриття людського потенціалу для підвищення ефективності державного сектору» (2005 р.) [1] пропонується розширити підходи від лише застосування в управлінській діяльності командного стилю й контролю до реалізації керівником його професійних навичок, мотивації, порядності, лідерських якостей. Оскільки від цього залежить ефективність управлінських рішень, зміцнення колективного духу, цінностей, норм і стандартів установи. На наш погляд, значення цього документа не втрачено й актуалізується за воєнного часу, соціальної нестабільності, порушення впорядкованого характеру розвитку суспільних відносин. Особливо в умовах війни, коли управлінці заразом із високими інтегральними, загальними, фаховими компетентностями, повинні володіти такими особистісними рисами, як: рішучість, визначеність, самодисципліна, витримка, лідера, здатність приймати рішення в умовах невизначеності або стресу. Стають критичними здібності управління емоціями, комунікації, мобілізації персоналу в надзвичайних чи кризових ситуаціях.

Відповідно до конструкту системно-функціональної парадигми кадрової політики в публічному управлінні від І. Гасюка та М. Баюка [2], представлено класифікацію факторів впливу на систему: 1) політичний; 2) системний; 3) соціальний; 4) економічний; 5) громадянської позиції. Можемо говорити, що в умовах воєнного стану найбільша синергія досягається від дії одномоментно усіх чинників, які формують зазначені фактори. Поряд з цим, у парадигмі окреслені ризики впливу на стійкість системи, це: організаційні; інформаційні; політичної й економічної нестабільності; невідповідності вимог до морально-етичних та фахових компетентностей працівників [там само]. Доповнюючи, слушно було б інтегрувати в запропоновану модель зокрема й інформаційно-психологічний фактор, який обумовлений передусім такими чинниками, як: деструктивний інформаційно-психологічний вплив на вітчизняний публічний простір походженням зовні чи зсередини; геополітичні виклики; довготривала повномасштабна військова агресія та інтенсифікація її інформаційної складової; воєнний стан; дезінтеграція соціальна і територіальна; зростання чисельності внутрішньо переміщених осіб; українські біженці війни. Позаяк з підвищенням ступеня змістовності системи державної кадрової політики з розвитку керівного складу органів публічного управління, зростатиме рівень її адаптованості до сучасного стану суспільства. Ототожнюємо працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу» (2015 р.) [3], рівно як об'єкт цілепокладання кадрової політики так і водночас як невід'ємний складник системи публічної влади. Таким способом результати їх навчання, підготовки, послідуюча управлінська діяльність відображатимуться на ефективності забезпечення державою інформаційно-психологічного захисту не лише керівної ланки, а й окремого підрозділу чи інституції. У широкому сенсі, можемо говорити про всю архітектуру державного устрою.

У підходах Т. Коломієць, Т. Кулаковського, О. Мосієнко до визначення головних психологічних чинників управлінської діяльності, науковці виділяють лідерські якості - здатність впливати на групу для досягнення цілей. Відзначають риси лідера - рішучість, визначеність, самодисципліна, витримка, здатність приймати рішення в умовах невизначеності, струсу. Наголошують на критичних здібностях - управління емоціями, комунікації, мобілізації персоналу [4]. Підтримуючи цю позицію, на наш погляд, серед специфічних характеристик особистості управлінця в умовах війни на перший план також виходить його психологічна стійкість. Її високий рівень необхідний для ефективного функціонування в умовах постійного стресу, загроз та невизначеності задля збереження чіткості мислення, контролю емоції, збереження оптимізму і працездатності, навіть у складних екстремальних ситуаціях.

Як відзначають Х. Хассан, С. Асад та Я. Хошіно, лідерський потенціал особистості реалізується в одному зі стилів управлінської діяльності, яких було систематизовано ними всього 39 [5]. З найпоширеніших - автократичний, демократичний, партисипативний, директивний, орієнтований на завдання / стосунки, трансформаційний, трансакційний, харизматичний, потуральний, лідерство-служіння [4]. Вивчення широкого кола наукових джерел щодо надзвичайних обставин, до яких можна віднести умови війни, свідчить, що авторитарний стиль управління виявляється найбільш ефективним у короткостроковій перспективі, оскільки одноосібне прийняття рішень дозволяє заощадити час на їх розробку, швидко і централізовано реагувати на обставини. Натомість при ньому допускається ігнорування значною мірою вмотивованості підлеглих, примушення їх діяти відповідно до сформованого керівником бачення ситуації. Однак, низький рівень готовності й можливості зворотного зв'язку, стримування ініціативи на нижчих ступенях ієрархії робить його неефективним у довгостроковій перспективі. Вважаємо, в умовах довготривалої екстремальної ситуації, пролонгованих військових дій дієвим є партисипативний стиль управління, який заохочує участь підлеглих у формуванні рішень, сприяє підвищенню рівня їх вмотивованості, психологічної стійкості.

Досліджуючи чинники психологічної стійкості, В. Шабуніна, В. Саранча, О. Тур серед зовнішніх виокремлюють: психологічну підтримку соціальним оточенням; підтримання психологічної близькості і довірчих відносин з близькими; досягнення в навчанні чи роботі; сприятливий клімат у колективі [6]. До головних внутрішніх (особистісних) чинників психологічної стійкості Б. Бенард відносить: соціальну компетентність (чуйність, комунікабельність, емпатійність, дбайливість, співчуття, альтруїзм, здатність пробачати); здатність вирішувати проблеми (здібності до планування, гнучкість, винахідливість, критичне й інсайтне мислення); автономію (позитивна ідентичність, інтернальний локус контролю, ініціативність, самоефективність, майстерність, адаптивна дистанційованість, опірність, самосвідомість, почуття гумору); усвідомлення мети і майбутнього (мета-вказівка, орієнтація на успіх, мотивація досягнення, навчальна спрямованість, постійність, оптимізм, віра у світле майбутнє, почуття послідовності, духовність, сенс життя, креативність, розвинена уява) [7]. Таким чином, вивчення стилів управління й виокремлення найефективніших з огляду на довготривалу перспективу, змістовного наповнення внутрішніх (особистісних) та зовнішніх чинників психологічної стійкості дає змогу говорити про коректність припущень.

Підсумовуючи обговорення, можемо зробити такі висновки:

У Система державної кадрової політики з розвитку кадрів у публічному управлінні в Україні, за її формулювання переважною мірою в період до повномасштабної військової агресії, потребує модернізації з огляду на актуалізацію нових викликів, ризиків та загроз.

У Зміна гібридного світоустрою й посилення деструктивного інформаційно-психологічного впливу на публічний простір диктує потребу врахування інформаційно-психологічного фактора в розбудові системно- функціональної парадигми кадрової політики в публічному управлінні, вдосконалення підходів змістовного наповнення методик, навчальних програм, перепідготовки, підвищення кваліфікації управлінців.

У Теоретичні напрацювання і прикладні дослідження впливу інформаційних та психологічних чинників, стилів управлінської діяльності в умовах довготривалих загроз, ризиків, надзвичайних чи кризових ситуацій, воєнного стану свідчить про важливість й необхідність забезпечення державою інформаційно-психологічного захисту керівників, їх здатності ефективно функціонувати та досягати поставлених цілей.

У Беручи до уваги, що працівники, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу», є не лише об'єктами кадрової політики, а й невід'ємною об'єктною складовою системи публічного управління, тому їх психологічна стійкість та інформаційно-психологічний захист державою - запорука стабільності всієї системи державного устрою.

У З точки зору формування психологічної стійкості, партисипатив- ний стиль управлінської діяльності є великою мірою ефективним у порівнянні з іншими в умовах довготривалої війни, кризових чи надзвичайних ситуаціях завдяки підвищенню рівня вмотивованості підлеглих, їх психологічної стійкості.

державна кадрова політика

Література

Unlocking the Human Potential for Public Sector Performance. World Public Sector Report 2005. Department of Economics and Social Affairs. ST/ESA/PAD/SER E/63. 2006. United Nations. New York.

Гасюк І.Л., Баюк М.І. Системно-функціональна парадигма кадрової політики в публічному управлінні. Актуальні питання у сучасній науці: Серія «Державне управління», 2023. № 4 (і0). С. 84-100. DOI : https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-4(10)-84-100.

Про державну службу : Закон України від 10 груд. 2015. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/889-19#Text.

Коломієць Т., Кулаковський Т., Мосієнко О. Психологічні чинники ефективної управлінської діяльності в умовах війни. Наукові перспективи: Серія «Державне управління», 2023. № 7 (37). С. 614-625. DOI : https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-7(37)-614-625.

Hassan, H., Yasuo, H., Asad, S. (2016). Determinants of Leadership Style in Big Five Personality Dimensions. Universal Journal of Management. 4 (4). 161-179. DOI : https://10.13189/ ujm.2016.040402.

Шабуніна В.В., Саранча В.І., Тур О.М. Вплив соціально-психологічних чинників інформаційної діяльності на прийняття управлінських рішень. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, 2023. № 4. С. 5-13.

Benard, B. (1991). Fostering Resiliency in Kids: Protective Factors in the Family, School and Community. National Resilience Resource Center. University of Minnesota. URL: https://citeseerx. ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=c364a029b759b7da4b3ff5c36e3963e34dc5cdd1.

References

Unlocking the Human Potential for Public Sector Performance. World Public Sector Report 2005. Department of Economics and Social Affairs. ST/ESA/PAD/SER E/63. 2006. United Nations. New York.

Hasiuk I.L., Baiuk M.I. (2023). Systemno-funktsionalna paradyhma kadrovoi polityky

v publichnomu upravlinni [System-functional Paradigm of Personnel Policy inPublic Administration]. Aktualnipytannia u suchasnii nautsi: Seriia «Derzhavne upravlinnia» - Current Issues in Modern Science. Series: Public Administration. 4 (10). 84-100. DOI :

https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-4(10)-84-100 [in Ukrainian].

Pro derzhavnu sluzhbu : Zakon Ukrainy vid 10 hrud. 2015 [On civil service: Law of Ukraine, dated December 10, 2015]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text [in Ukrainian]

Kolomiiets T., Kulakovskyi T., Mosiienko O. (2023). Psykholohichni chynnyky efektyvnoi upravlinskoi diialnosti v umovakh viiny [Psychological Factors of Effective Management Activity in the Context of War]. Naukoviperspektyvy: Seriia «Derzhavne upravlinnia» - Scientific Perspectives: Series «Public Administration». 7 (37). DOI : https://doi.org/10.52058/2708-7530- 2023-7(37)-614-625 [in Ukrainian].

Hassan, H., Yasuo, H., Asad, S. Determinants of Leadership Style in Big Five Personality Dimensions. Universal Journal of Management, 2016. 4 (4). 161-179. DOI : https://10.13189/ujm. 2016.040402.

6 . Shabunina, V., Sarancha, V., Tur, O. (2023). Vplyv sotsialno-psykholohichnykh chynnykiv informatsiinoi diialnosti na pryiniattia upravlinskykh rishen [Influence of Social and Psychological Factors of Information Activity on Managerial Decision-Making]. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia - Library Science. Record Studies. Informology. Vol. 4, p. 5-13 [in Ukrainian].

7. Benard, B. (1991). Fostering Resiliency in Kids: Protective Factors in the Family, School and Community. National Resilience Resource Center. University of Minnesota. URL: https://citeseerx. ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=c364a029b759b7da4b3ff5c36e3963e34dc5cdd1.

Размещено на Allbest.ru