Аналіз впливу пандемій під час воєнного стану та роль системи публічного управління у подоланні кризи

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Одеська політехніка»

Інститут публічної служби та управління

Аналіз впливу пандемій під час воєнного стану та роль системи публічного управління у подоланні кризи

Голинська Олеся Володимирівна кандидат наук з державного управління, доцент, професор кафедри місцевого самоврядування та розвитку територій

Лугач Ольга Олександрівна аспірант кафедри місцевого самоврядування та розвитку територій

Анотація

Аналіз впливу пандемій під час правового режиму воєнного стану є надзвичайно актуальною проблемою українського суспільства в теперішній період його буття, оскільки здоров'я населення та сприятлива епідеміологічна ситуація на всіх територіях України в пріоритеті та в особливому полі зору всієї системи публічного управління. В умовах, що склалися в Україні у зв'язку з агресивними воєнними діями, що, фактично, були розв'язані рф на фоні відносного згасання проявів світової пандемії COVID-19 відбуваються зміни, які потребують усвідомлення й розуміння необхідності внесення кардинальних перетворень та оперативного реагування.

Метою статті є аналіз динаміки взаємодій між пандеміями та війною, виявленні впливів та ризиків, які породжують для суспільства спричинені ними чинники. Завданням статті є визначення ролі системи публічного управління у здійсненні ефективних заходів для подолання кризи, забезпечення стійкості суспільства та мінімізації негативних наслідків в умовах сполучених викликів пандемії та воєнного стану.

Аналізуючи праці вітчизняних вчених, визначено недостатнє для комплексної наукової уяви поле існуючих дослідженні цієї специфічної проблематики, проте в існуючих наукових працях зроблені досить чіткі висновки щодо занепокоєння вчених з приводу розгортання неадекватних тенденцій у протидії пандеміям, що проявилися під час боротьби з COVID-19. Аналітичний огляд трансформації ризиків та негативних впливів в період правового режиму воєнного стану дозволив виділити комплекс напрямів вирішення проблематики через посилення ролі системи публічного управління за трьома основними групами публічно-управлінського впливу щодо: швидкості та координації прийняття рішень, транспаретності та комунцікації, розробки та виконання планів готовності. Дослідження дозволило узагальнити групи негативних наслідків пандемічного характеру, пов'язані з повномасштабною збройною агресією рф на територію України та здатні значно підвищити пандемічні загрози через ряд чинників, які впливають на здоров'я та глобальну безпеку не лише нашої країни, а й у світовому вимірі.

У висновку наголошено: ефективне публічне управління в контексті боротьби з пандеміями у складних умовах війни передбачає готовність приймати сміливі та швидкі рішення, реалізацію заходів транспарентності та комунікації, а також розробку та виконання планів готовності. Сукупність таких векторів публічно-управлінського супроводу визначає парадигму системного підходу до вирішення пандемічних викликів і гарантує, що система публічного управління здатна оперативно та ефективно реагувати на ризики та спричинені ними загрози.

Ключові слова: система публічного управління, пандемія, ризики, загрози, комунікація, стратегії.

Holynska Olesya Volodymyrivna Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Local SelfGovernment and Territorial Development, Odesa Polytechnic National University, Institute of Public Service and Management, Odesa

Lugach Olga Oleksandrivna PhD student of the Department of Local SelfGovernment and Territorial Development, Odesa Polytechnic National University, Institute of Public Service and Management, Odesa

ANALYSIS OF THE IMPACT OF PANDEMICS DURING MARITAL STATE AND THE ROLE OF THE PUBLIC ADMINISTRATION SYSTEM IN CRISIS MANAGEMENT

Abstract

Analysis of the impact of pandemics during the legal regime of martial law is an extremely urgent problem of Ukrainian society in the current period of its existence, since the health of the population and the favorable epidemiological situation in all territories of Ukraine are a priority and in the special field of view of the entire public administration system. In the conditions that have developed in Ukraine in connection with the aggressive military actions that, in fact, were launched by the Russian Federation against the background of the relative fading of the manifestations of the global pandemic of COVID-19, changes are taking place that require awareness and understanding of the need to introduce radical transformations and prompt response .

The purpose of the article is to analyze the dynamics of interactions between pandemics and war, to identify the effects and risks that the factors caused by them generate for society. The task of the article is to determine the role of the public administration system in the implementation of effective measures to overcome the crisis, ensure the stability of society and minimize negative consequences in the conditions of the combined challenges of the pandemic and martial law.

Analyzing the works of domestic scientists, it was determined that the field of existing research on this specific issue is insufficient for a comprehensive scientific imagination, however, in the existing scientific works, quite clear conclusions were made regarding the concern of scientists regarding the deployment of inadequate trends in the fight against pandemics that appeared during the fight against COVID-19. An analytical review of the transformation of risks and negative impacts during the period of the legal regime of martial law made it possible to identify a set of directions for solving the problem through strengthening the role of the public management system according to three main groups of public management influence regarding: speed and coordination of decision-making, transparency and communication, development and implementation of preparedness plans . The study made it possible to generalize the groups of negative consequences of a pandemic nature, associated with the full-scale armed aggression of the Russian Federation on the territory of Ukraine and able to significantly increase the pandemic threats due to a number of factors that affect the health and global security not only of our country, but also on a global scale.

The conclusion emphasizes that effective public administration in the context of combating pandemics in the complex conditions of war involves the readiness to make bold and quick decisions, the implementation of transparency and communication measures, as well as the development and implementation of preparedness plans. The set of such vectors of public management support defines the paradigm of a systemic approach to solving pandemic challenges and guarantees that the public management system is able to respond promptly and effectively to risks and the threats caused by them.

Keywords: public administration system, pandemic, risks, threats,

communication, strategies

Постановка проблеми. В умовах, що склалися в України у зв'язку з повномасштабною збройною агресією росії на територію України, що розпочалася водночас з відносним згасанням світової пандемії COVID-19 відбуваються зміни, які потребують усвідомлення й розуміння ролі системи публічного управління в подоланні викликів і загроз щодо пандемій, негативні впливи яких значно посилилися. Вже два роки триває агресія, і вже два роки населення України знаходяться в зоні значних пандемічних ризиків. Ця обставина не могла не принести певні наслідки, про які буде висвітлено у статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми, що склалися в державі, аналізують вчені в різних галузях - економісти, психологи, соціологи, політологи та ін. Акцентування уваги провідних вчених в галузі публічного управління на проблемі також потребує значної. На часі існує досить незначна низка публічно-управлінських праць, присвячених цій тематиці. Проблему з різних боків та за дотичною, здебільшого, з акцентом на світову пандемію COVID - 19, висвітлюють Бутник О.О., Немирівнська О.Я. [1], Коросташова І. М.[2], Литвинов О.М., Бандурка І.О. [3], Макаренко М.В. [4] та досить небагато інших вітчизняних авторів, а також ряд зарубіжних авторів. Аналіз результатів досліджень вчених вказує на виключну специфіку цієї проблематики, а також на нагальну потребу в перегляді публічно-управлінських інструментів і методів роботи в подоланні впливів пандемій під час правового режиму воєнного стану в Україні.

Мета статті полягає в аналізі динаміки взаємодій між пандеміями та воєнними конфліктами, виявленні впливів та ризиків, які вони породжують для суспільства. Завданням статті є визначення ролі системи публічного управління у здійсненні ефективних заходів для подолання кризи, забезпечення стійкості суспільства та мінімізації негативних наслідків в умовах сполучених викликів пандемії та воєнного стану.

Виклад основного матеріалу. Воєнні дії, пов'язані з повномасштабною збройною агресією рф на територію України значно підвищити пандемічні загрози через ряд чинників, які впливають на здоров'я та глобальну безпеку не лише нашої країни, а й у світовому вимірі. Зростання пандемічних ризиків пов'язане з наступними негативними процесами:

порушення системи охорони здоров'я. Війна значно порушує інфраструктуру та системи охорони здоров'я, що може вплинути на ефективність медичних служб та можливість вчасного виявлення та контролю за захворюваннями;

масове переміщення населення та порушення гігієнічних стандартів. Війна призводить до масового переміщення людей, що може збільшити ризик передачі інфекцій через надмірні людські контакти та невідповідні умови гігієни. Людям важко дотримуватися базових гігієнічних стандартів, що сприяє поширенню інфекцій;

тимчасова втрата контролю за зараженими територіями, як наслідок, порушення постачання медичних ресурсів, що сприяє швидшому поширенню пандемії через непостачання ліків, вакцини, медичного обладнання, що може робити уражені території більш вразливими до пандемії;

застосування біологічної зброї, що може призвести до масового випадку зараження та розповсюдження хвороб [7, с.201-202].

Слід зазначити, що, автори Л. Іванченкова, Г. Ткачук, Л. Скляр, О. Г олинська, К. Стасюкова та Я. Томчук в результаті комплексного дослідження впливу та наслідків COVID-19 дійшли висновку, що пандемічні ризики в різних умовах можуть залежати, перш за все, від конкретних обставин та характеру кризи, на фоні якої вони спричинені [6, с.1083-1084]. Тому важливо розглядати пандемічні аспекти в контексті загальної безпеки та глобального здоров'я в умовах конфлікту.

Так, під час підриву російськими агресорами дамби Каховського водосховища, яка є гідротехнічною спорудою на Дніпрі, виникли серйозні загрози для здоров'я та безпеки людей, включаючи пандемічні ризики. Наслідки цієї варварської атаки, включають масові евакуації та переміщення населення, затоплення населених пунктів та інфраструктури, штучне утворення великої кількості водяних перепон, що ускладнює надання медичної допомоги та контроль заражень. Після підриву дамби виникла надзвичайна ситуація екогенного характеру, що ускладнила доступ до лікарської допомоги, ліків та інших медичних ресурсів, включаючи руйнування медичних установ та порушення гігієнічних стандартів. Значно збільшився ризик поширення векторно-зумовлених захворювань: вода, яка накопичується після підриву дамби, стала місцем розвитку векторно- зумовлених захворювань, таких як малярія або захворювання, що передаються комарами. Затоплення викликало проблеми з доступом до питної води та створило несприятливі санітарні умови, що сприяють поширенню інфекцій вздовж всього південно-східного водного басейну України.

Важливо враховувати, що вплив воєнного стану на розповсюдження пандемії може бути комплексним і залежить від багатьох факторів, таких як конкретний контекст війни, наявність ресурсів для управління кризою та міжнародна допомога [9, с.520]. Та за будь-яких умов ефективна система публічного управління грає ключову роль у боротьбі з пандеміями. Її вплив на вирішення кризи можна розглядати з таких позицій:

Швидкість та координація прийняття рішень. Якщо система публічного управління є ефективною, вона може швидко реагувати на нові загрози, такі як пандемія. Ефективна координація між різними відомствами та рівнями влади дозволяє вчасно приймати та впроваджувати стратегії боротьби з поширенням захворювань. Тут важливим є наявність готових планів дій, адже ефективна система публічного управління повинна мати передбачені та випробувані плани дій для екстрених ситуацій, включаючи пандемії. Ці плани повинні визначати ролі та обов'язки різних відомств і організацій, шляхи комунікації та стратегії взаємодії. Це забезпечить швидке прийняття та виконання управлінських рішень, важливих для впровадження протиепідемічних стратегій, таких як карантин, обмеження переміщень та масштабне тестування. Значну роль відіграє ефективна комунікація, пов'язана з забезпеченням відкритої, чесної та розбірливої взаємодії. Ефективне публічне управління повинно інформувати громадськість, медичні установи, бізнес та інші зацікавлені сторони про ситуацію та заходи, які приймаються. Умови пандемії під час війни можуть вимагати швидких змін у регуляторних та адміністративних процесах. Гнучкість та можливість прискорення прийняття рішень допомагають забезпечити ефективну реакцію на ситуацію, що постійно змінюється. Система публічного управління повинна бути відкритою до співпраці з приватним сектором, неприбутковими організаціями та громадськістю [3]. Це може включати спільні ініціативи для постачання медичного обладнання, розробки нових технологій та інших заходів. В епідемічних умовах важлива міжнародна співпраця. Система публічного управління повинна бути здатною ефективно співпрацювати з міжнародними партнерами для обміну інформацією, досвідом та ресурсами [4, с. 103].

Транспарентність та комунікація. Система публічного управління повинна забезпечити ефективну комунікацію з громадськістю, медичними установами та іншими зацікавленими сторонами. Транспарентність щодо інформації про стан пандемії, заходи безпеки та вакцинацію є ключовою для збереження довіри та максимізації співпраці громадян. Ефективна транспарентність та комунікація в системі публічного управління в контексті пандемії включають в себе кілька ключових аспектів. Так, публічно- управлінські інституції мають регулярно та систематично надавати інформацію про поточний стан пандемії. Це включає статистику щодо захворювань, госпіталізацій, загиблих, а також інші важливі показники. Інформація повинна бути надійною та доступною громадськості. Спілкування про заходи безпеки при цьому має бути зрозумілим та чітким. Громадськість має усвідомлювати те, те, які кроки вживаються для запобігання поширенню вірусу та інфекції, і що робити в разі симптомів або контакту з інфікованими особами. Боротьба з пандемією COVID-19 показала, що прозорість в процесі вакцинації є особливо важливою, тобто, Інформація про вакцинацію має бути легко доступною та зрозумілою. Громадськість повинна знати про безпеку та ефективність вакцин, розклад вакцинації, а також процедури реєстрації та доступу до вакцини.

Широта діапазону засобів комунікації, в тому числі, резервних, під час війни набуває особливого значення. Використання різноманітних каналів комунікації, включаючи соціальні мережі, телебачення, радіо та інтернет- ресурси дозволяє досягти максимальної кількості громадян та забезпечити їм легкий доступ до інформації. В цьому зв'язку інститути публічного управління мають спрямувати свої зусилля на формування механізмів для відповіді на питання громадськості та уточнення непорозумінь [1, с.143; 8, с. 60]. Це включає в себе створення інфоліній, онлайн-консультацій та інші форми взаємодії. Тут потрібна активна співпраця з медичними установами та експертами, створення майданчиків для висловлення їхніх експертних думок, щоб підтверджувати важливість та обґрунтованість прийнятих управлінських рішень.

Розробка та виконання планів готовності. Ефективна роль системи публічного управління повинна включати в себе розробку та вдосконалення планів готовності до пандемії, включаючи стратеги вакцинації, системи відстеження контактів та ізоляції. Так, наприклад, а сфері громадського здоров'я публічно-управлінські засоби повинні допомогти виявити високий ступінь готовності до пандемії через розробку та впровадження комплексних планів дій. В цьому аспекті управлінці беруть на себе роль з визначення чітких та систематизованих стратегій вакцинації, які враховують різні аспекти, такі як пріоритети вакцинації, масштаби імунізаційних кампаній, логістику постачання вакцин, інформаційні кампанії та моніторинг за післявакцинаційним станом громадян. Наступним елементом є ефективні системи відстеження та Ізоляції, розробка яких в разі необхідності є ключовою у запобіганні подальшого поширення вірусу. Це включає в себе технологічні рішення, алгоритми реагування на виявлення захворювань та співпрацю з лікарнями та медичними установами. Лабораторні тести та ланцюг постачання, які є також важливим елементом публічно-управлінського впливу вимагають готовності до роботи з лабораторіями, що включає в себе розгортання тестувань, вдосконалення методів діагностики та забезпечення належного ланцюга постачання тестових матеріалів та обладнання. Інституції публічного управління повинні мати чіткі плани щодо управління медичними запасами та ресурсами, включаючи захисний одяг, маски, лікарські засоби та інші необхідні матеріали. Постійний моніторинг запасів та їхнє оновлення є важливим етапом готовності. При цьому інституційні норми мають чітко регулювати нормативи та індикативні показники такого забезпечення, орієнтовані на вирішення критичної готовності лікарень до прийому пацієнтів, особливо тих, що потребують інтенсивної терапії [2, с. 33]. Ці норми повинні визначати конкретні процедури, алгоритми лікування та взаємодію між різними лікарнями з урахуванням небезпеки руйнувань внаслідок воєнних дій та бомбардувань ворогом тилових територій. До інституційних завдань публічного управління в цій сфері ми відносимо також забезпечення високого рівня готовності медичного персоналу через регулярні тренінги, інформаційні сесії та забезпечення психологічної підтримки важливе для ефективної реакції на пандемію.

Відтак, в основу подолання ризиків пандемічного характеру під час воєнного стану в Україні, що триває мають бути покладені не лише традиційні публічно-управлінські інструменти, а й нові, ті які можуть формуватися за трьома основними групами публічно-управлінського впливу щодо швидкості та координації прийняття рішень, транспарентності та комунікації, розробки та виконання планів готовності. З метою протистояння негативним пандемічним наслідкам воєнних дій країни-агресора, необхідно оперативно розробляти новітні підходи й методи публічно-управлінського супроводу процесу подолання ризиків, а також формувати нове стратегічне бачення реагування на надзвичайні ситуації екогенного характеру.

Висновки

Аналіз впливу пандемій під час воєнного стану та дослідження ролі системи публічного управління у подоланні цієї кризи показали: ефективне публічне управління в контексті пандемії передбачає готовність приймати сміливі та швидкі рішення, а також спроможність управляти складною взаємодією між різними структурами влади та галузями суспільства. Загальною метою реалізації заходів транспарентності та комунікації є створення відкритого та довірчого середовища, де громадськість розуміє необхідність заходів, вакцинації та інших протиепідемічних стратегій, а також має впевненість в їхній ефективності та безпеці під час війни. Розробка та виконання планів готовності є системним підходом до вирішення пандемічних викликів і гарантує, що система громадського здоров'я здатна оперативно та ефективно реагувати на будь-які загрози з боку захворювань.

Література

Бутник О.О. Особливості публічного управління в умовах світової пандемії / О.О. Бутник

Я. Немирівська // Право та державне управління. -- 2020. № 2. -- С. 142-148.

Коросташова I. M. Режим надзвичайного стану під час пандемії: механізм правового регулювання як гарантія забезпечення дотримання принципу верховенства права /

М. Коросташова // The Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine. -- 2020. -- № 6. -- С. 31-40.

Литвинов О.М. Епідемічна безпека України: слідами коронавірусу / О.М. Литвинов, І.О., Бандурка // Матеріали науково практичної конференції «Держава і злочинність. Нові виклики в епоху постмодерну» (23 квітня 2020 року). -- Харків: ХНУВС, 2020, С. 125-127.

Макаренко М. В. Публічне управління в умовах епідемічних загроз у світі та Україні: огляд наукової літератури / М. В. Макаренко // Інвестиції: практика та досвід, 2021. -- №2. -- С.101-104

Brown, M., et al. (2019). "Public Administration Strategies in Crisis Management: Lessons from the Ebola Outbreak and Regional Conflicts." Public Policy Review, 25(1), 112-130.

6.Ivanchenkova, L.; Tkachuk, H.; Skliar, L.; Holynska, O.; Stasiukova, K.; Tomchuk, Y. Improving the internal financial control of expenditures of the budgetary institutions under the influence of the crisis caused by covid-19, Universal Journal of Accounting and Finance ; 9(5): 1067-1084, 2021.

Johnson, P., & Smith, Q. (2017). "Governance Challenges in Crisis: A Comparative Analysis of Pandemic and Conflict Response Mechanisms." Journal of Crisis Management, 18(2), 189-205.

Smith, J., & Johnson, A. (2020). "The Interplay of Pandemics and Armed Conflicts: A Historical Analysis." Journal of Global Health Security, 12(3), 45-62.

Wang, L., et al. (2021). "Public Administration Resilience: A Comparative Study of Pandemic Response Strategies in Conflict-Affected Regions." Public Administration Journal, 34(4), 511-529.

Й

References

Butnyk, O.O., & Nemyrivsjka O.Ja. (2020) Osoblyvosti publichnogho upravlinnja v umovakh svitovoji pandemiji [Peculiarities of public administration in the conditions of a global pandemic]. Pravo taderzhavne upravlinnja--Law andpublicadministration, 2, 142-148 [in Ukrainian].

Korostashova I. M. (2020) Rezhym nadzvychajnogho stanu pid chas pandemiji: mekhanizm pravovogho reghuljuvannja jak gharantija zabezpechennja dotrymannja pryncypu verkhovenstva prava [The state of emergency during the pandemic: the mechanism of legal regulation as a guarantee of ensuring compliance with the principle of the rule of law]. The Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, 6, 31-40 [in Ukrainian].

Lytvynov O.M. & Bandurka I.O. (2020) Epidemichna bezpeka Ukrajiny: slidamy koronavirusu [Epidemic security of Ukraine: in the wake of the coronavirus]. Proceedings of the Scientific and Practical Conference «Derzhava i zlochynnistj. Novi vyklyky v epokhu postmodernu» -- The Scientific and Practical Conference «Scientific and Practical Conference». (pp 125-127). Kharkiv: KhNUVS [in Ukrainian]

Makarenko M. V. (2021) Publichne upravlinnja v umovakh epidemichnykh zaghroz u sviti ta Ukrajini: oghljad naukovoji literatury [Public management in the conditions of epidemic threats in the world and Ukraine: a review of scientific literature] Investyciji: praktyka ta dosvid-- Investments: practice and experience, 2, 101-104 [in Ukrainian]

Brown, M., et al. (2019). "Public Administration Strategies in Crisis Management: Lessons from the Ebola Outbreak and Regional Conflicts." Public Policy Review, 25(1), 112-130.

Ivanchenkova, L., & Tkachuk, H., & Skliar, L. & Holynska, O., & Stasiukova, K., & Tomchuk, Y. (2021) Improving the internal financial control of expenditures of the budgetary institutions under the influence of the crisis caused by covid-19, Universal Journal of Accounting and Finance, 9 (5), 1067-1084.

Smith, J., & Johnson, A. (2020). "The Interplay of Pandemics and Armed Conflicts: A Historical Analysis." Journal of Global Health Security, 12(3), 45-62.

Wang, L., et al. (2021). "Public Administration Resilience: A Comparative Study of Pandemic Response Strategies in Conflict-Affected Regions." Public Administration Journal, 34(4), 511-529.

Johnson, P., & Smith, Q. (2017). "Governance Challenges in Crisis: A Comparative Analysis of Pandemic and Conflict Response Mechanisms." Journal of Crisis Management, 18(2), 189-205.

Размещено на Allbest.ru