Проблеми запобігання та протидії злочинам в сучасних умовах

Аналіз злочинів, з якими зіткнулася правоохоронна система України з моменту російської агресії. Низка проблем в оборонному секторі як потенційна загроза для національної безпеки. Законодавче удосконалення системи боротьби з досліджуваними явищами.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.06.2024
Размер файла 26,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми запобігання та протидії злочинам в сучасних умовах

Брисковська Оксана Миколаївна кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник наукової лабораторії з проблем протидії злочинності, ННІ №1, Національна академія внутрішніх справ, м. Київ

Бурак Марія Василівна кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник наукової лабораторії з проблем протидії злочинності, ННІ №1, Національна академія внутрішніх справ, м. Київ

Дякін Ярослав Олександрович кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник наукової лабораторії з проблем протидії злочинності, ННІ №1, Національна академія внутрішніх справ, м. Київ

Анотація

Здійснено аналіз злочинів, з якими зіткнулася правоохоронна система України з моменту російської агресії проти України. Встановлено, що на сучасному етапі реальну та потенційну загрозу для національної безпеки України становлять корупційні злочини, вчинені під час воєнного стану. Наголошено, що доброчесність посадовців є особливо важливим чинником для запобігання та протидії злочинам в сучасних умовах. З'ясовано, що однією із проблем в запобіганні та протидії корупційним злочинам є перевантаженість Національного агентства з питань запобігання корупції, у зв'язку з відновленням е-декларування доходів під час воєнного стану, та поданнямдекларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022 та 2023 роки.

Висвітлено особливості розкрадання гуманітарної допомоги, незаконне перетинання державного кордону, корупційні злочини в оборонному секторі,

зокрема щодо закупівель та колабораціонізм. Запропоновано ефективні способи запобігання та протидії окресленим злочинам, та підкреслено, що такі способи не можна робити занадто забюрократизованими, адже це значно знижує їх ефективність. З'ясовано, що низка проблем запобігання та протидії таким злочинам залежить від професіоналізму правоохоронців, наявності відповідної правоохоронної та суддівської практики, відповідності українсь - кого законодавства сучасним умовам, в яких перебуває наша країна, а також від відношення суспільства до таких видів злочинів, адже чим більш нормалізованим стає злочин, тим складніше його розслідувати. Зроблено висновки, що запобігання та протидія злочинам в сучасних умовах є елементом безпекової політики держави, що зумовлює потребу в удосконаленні системи боротьби з досліджуваними явищами. Акцентовано на тому, що зміни в законодавстві України та принципи не повинні бути декларативними.

Ключові слова: запобігання, протидія,корупція, службова особа, гуманітарна допомога, переправлення через державний кордон, кримінальна відповідальність,воєнний стан, зброя, кримінальні правопорушення проти власності, розслідування, судовий розгляд, кримінальне провадження.

Abstract

Bryskovska Oksana Mykolayivna PhD of Law, senior Research Fellow, leading researcher of scientific laboratory on the problems of combating crime, Kyiv

Buryak Maria Vasylivna PhD of Law, senior research fellow of scientific laboratory on the problems of combating crime, Kyiv

Dyakin Yaroslav Oleksandrovych PhD of Law, senior research fellow of scientific laboratory on the problems of combating crime, Kyiv,

PROBLEMS OF CRIME PREVENTION AND COUNTERMEASURES

IN MODERN CONDITIONS

An analysis of the crimes faced by the law enforcement system of Ukraine since the Russian aggression against Ukraine was carried out. It has been established that at the current stage, corruption crimes committed during martial law pose a real and potential threat to the national security of Ukraine. It was emphasized that the integrity of officials is a particularly important factor for preventing and countering crimes in modern conditions. It was found that one of the problems in the prevention and counteraction of corruption crimes is the overloading of the National Agency for the Prevention of Corruption, in connection with the resumption of e-declaration of income during martial law, and the submission of a declaration by a person authorized to perform the functions of the state or local self-government for 2021, 2022 and 2023.

The peculiarities of embezzlement of humanitarian aid, illegal crossing of the state border, corruption crimes in the defense sector, in particular regarding procurement and collaborationism, are highlighted. Effective methods of preventing and countering the defined crimes are proposed, and it is emphasized that such methods cannot be made too bureaucratic, because this significantly reduces their effectiveness. It was found that a number of problems of preventing and countering such crimes depend on the professionalism of law enforcement officers, the availability of appropriate law enforcement and judicial practice, the compliance of Ukrainian legislation with the modern conditions in which our country is, as well as on the attitude of society to such types of crimes, because the more normalized becomes a crime, the more difficult it is to investigate. It was concluded that the prevention and counteraction of crimes in modern conditions is an element of the state's security policy, which leads to the need to improve the system of combating the investigated phenomena. Emphasis is placed on the fact that changes in Ukrainian legislation and principles should not be declarative.

Keywords: prevention, countermeasures, corruption, official, humanitarian aid, cross-border movement, criminal responsibility, martial law, weapons, criminal offenses against property, investigation, trial, criminal proceedings.

Постановка проблеми

Нині в умовах російсько-української війни під час воєнного стану вчиняється низка кримінальних правопорушень, яких в умовах мирного стану не виявлялися, що призвело до правової невизначеності. Українська правова та, зокрема, правоохоронна система ще не повністю адаптована до вирішення проблем, які стали особливо актуальними під час воєнного стану, адже, не зважаючи на те, що більшість таких злочинів вже були передбаченими кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством України, правоохоронці досить рідко з ними стикалися в реальному житті. А тому правоохоронна та суддівська практика з цих питань ще не сформувалась у достатній мірі, а, тим більше, не була адаптована до сучасних умов, зокрема, до світової діджиталізації. Наприклад, колаборанти все частіше використовують месенджери, а не особисті зустрічі чи мобільні дзвінки.

У перші тижні активної фази війни було зрозуміло, що в державі не достатньо наявних норм у кримінальному законодавстві, сучасні умови потребують нових змін, більш жорстких щодо реагування на правопорушення в умовах воєнного стану, або створення тих норм, яких ще в нашому законодавстві немає. Кримінальний кодекс зазнав змін для врегулювання відносин, що видозмінилися через війну, щоб відповідати сучасним реаліям. В той же час, такі швидкі зміни до законодавства породили чимало проблем, які доведеться розв'язувати на практиці. Хоча певні норми були наявні в Кримінальному кодексі України з моменту його прийняття, з початку повномасштабної війни,вони набули нового уточнення і застосування. Вважаємо необхідним відмітити, що на сьогодні присутні певні труднощі, в більшості випадків технічного характеру, які призводять до ускладнення застосування дії таких норм, невизначеності правової кваліфікації діянь, гальмування досудового розслідування і судового розгляду кримінальних проваджень [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти щодо проблем запобігання та протидії злочинам в сучасних умовах висвітлені у працях таких вітчизняних вчених: М. М. Антонович, О. С. Бондаренко, О. М. Боднарук, А. А. Вознюк, А. Гавриленко, Т. С.Голоднова, О.В. Кришевич, В. М. Киричко, Т. В. Корнякова, О. Г. Колб, Д. А Мхеян, Є. М. Пащенко, О. Г. Стрельченко, О. В. Скочиляс-Павлів, Я. В. Панасюк, І. М. Ткач, А.В. Шевчук, В. М. Шевців, С. М. Шило,та інших науковців.

Напрацювання згаданих науковців є вагомим підґрунтям у вивченні питання, якому ще не було приділено достатньої уваги у зоні наукового пошуку і яке потребує окремого висвітлення. Праці згаданих науковців стосувалися окремих злочинів в сучасних умовах: або корупційних злочинів в оборонному секторі, або розкрадання гуманітарної допомоги, або незаконного перетину державного кордону. Але загальні проблеми запобігання та протидії злочинам в сучасних умовах, у наукових працях цих вчених, висвітлені не були.

Метою статті є вивчення означеної проблематики, встановлення та розгляд проблемних аспектів запобігання та протидії злочинам в сучасних умовах, підвищення обізнаності правоохоронців про особливості злочинів, які є розповсюдженими під час війни в сучасних умовах. Окреслення способів запобігання та протидії таким злочинам, як: розкрадання гуманітарної допомоги, незаконне перетинання державного кордону, корупційні злочини в оборонному секторі, зокрема щодо закупівель.

Виклад основного матеріалу

До проблем запобігання та протидії злочинам в сучасних умовах доцільно віднести:

- не напрацьований досвід з протидії та запобіганням злочинам які проявилися і здебільше активно вчиняються в умовах воєнного стану;

- надмірну завантаженість правоохоронців в умовах війни бо переважна кількість зайнята розслідуванням військових злочинів;

- недоліки інвентаризацій і ревізій [2];

- особливе розповсюдження корупційних злочинів під час війни;

- легший доступ до летальної зброї, аніж в умовно «мирний» час;

- соціальні конфлікти, пов'язані з війною, які призводять до додаткових злочинів (наприклад, недостатня повага когось із громадян до військових, що може призвести до фізичного конфлікту, який, в свою чергу, може привести до злочину ).

Відносно запобігання корупційним злочинам, вважаємо, що потрібно наголосити, що у вітчизняних правоохоронних органів на реальних корупціонерів взагалі не залишається вільних рук. Приміром, надмірна завантаженість виникла з необхідністю подання декларацій про доходи службових осіб за три роки 2021; 2022 та 2023 роки. Так як декларування посадовців - один із найбільш ефективних інструментів запобігання корупції у публічному секторі, без цього, звичайно, обійтися не можна.

Завдяки запровадженій у 2016 році системі е-декларування сьогодні кожен громадянин може дізнатися, які статки має посадовець, який отримує заробітну плату з коштів державного бюджету [3]. Це надає НАЗК можливість контролювати та перевіряти декларації посадовців, мати інформацію про те, чи суб'єкти декларування взагалі подали, а може й не подали декларації. За допомогою декларування НАЗК також можуть визначити, чи відповідає вартість майна посадовців та їхні витрати їх доходам. При виявленні порушень суб'єкт декларування може бути притягнутий як до дисциплінарної, так і до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Водночас притягнення до кримінальної відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування є досить складним на практиці, про що зазначали вчені [4; 5; 6]. Не випадково ст. 366-1 КК України, яка визначала підстави кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації, визнано неконституційною. Хоча більшість вчених таке рішення вважає необгрунтованим [7; 8; 9].

Нажаль, в умовах війни, особливо проявилася корупція в оборонному секторі. Під час воєнного стану значна кількість закупівель перестали бути публічними. З одного боку, звичайно, не можна робити загальнодоступними відомості про оборонні можливості держави, а, відповідно, і про її воєнну стратегію, адже цією інформацією може скористатися ворог. З іншого боку, зловживання бюджетними коштами та відсутність належного громадського контролю за процесом оборонних закупівель призводять до неефективного використання бюджетних коштів, збільшення бюджетних витрат, деформації конкурентних механізмів в економіці та погіршення інвестиційного клімату в Україні. Власне тому, оборонні закупівлі є одним із секторів економічної діяльності з високим ризиком корупції, що залишається актуальним і сьогодні.

Крім того, корупція в оборонному секторі - це серйозна проблема, що несе загрозу не тільки суспільній довірі, але й суверенітету країни, економічній стабільності, захисту громадян, а також становить загрозу для національної безпеки. Корупція проникаючи в процеси оборонних закупівель, призводить до неякісного обладнання, невиправдано завищених витрат та обмеженої конкуренції. Зокрема, державні закупівлі в оборонному секторі здебільшого відбуваються не безпосередньо з надавачами або виробником послуг, а через ланцюг посередників, що істотно підвищує вартість тендерної пропозиції, оскільки на «вартості послуги» за лобіювання інтересів окремих суб'єктів господарювання позначається встановлена кожним учасником ланцюга дохідність. Це призводить до неправильного розподілу і так обмежених ресурсів, які не доходять до нагальних потреб оборони. Підкуп і розкрадання послаблює обороноздатність всієї країни, так як погіршується якість та ефективність військового обладнання та його послуг. Таким чином, розвиток корупційних ризиків у державних оборонних закупівлях спричиняє негативні наслідки, зокрема становить безпосередню загрозу життю бійців і населення загалом.

Однак корупційні прояви мали місце і до воєнного стану, а в умовах повномасштабної війни фактично вчиняти подібні діяння стало простіше, адже багато закупівель, як ми вже й вказували вище, перестали носити публічний характер [10, с. 325].

А тому необхідно зробити ефективні регуляторні механізми з забезпечення підзвітності, нагляду і моніторингу діяльності, пов'язаної з обороною. Адже складно на даний момент знайти більш важливу для нашої країни та громадян сферу діяльності держави. Відповідно, брак національних дієвих механізмів прогнозування й запобігання факторам небезпеки та зниження ймовірності реалізації ризиків призводить до того, що наслідки корупції в оборонному секторі стають загрозами глобального рівня. Тому ми солідарні з науковцями щодо доцільності прирівняння корупційних злочинів, вчинених в умовах воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування, до співпраці з ворогом.

Одним із найбільш небезпечних внутрішніх супротивників України є корупція, яка унеможливлює ефективний економічний, соціальний та гуманітарний розвиток України, уповільнює її європейську інтеграцію, що зрештою грає на руку зовнішнім ворогам нашої держави [11, с. 7].

У 2023 році після корупційних скандалів у Міністерстві оборони України, відомство анонсувало про створення Департаменту з питань запобі - гання та виявлення корупції [12]. Основною метою діяльності Департаменту є реалізація у діяльності оборони принципу «нульова толерантність до корупції». Важливо, щоб такий принцип не став декларативним, а став дієвим і ефективним у запобіганні корупції в оборонному секторі.

Доцільно розробити надійні системи внутрішнього контролю, посилити антикорупційні підрозділи та сприяти культурі доброчесності в оборонному секторі. Це, у свою чергу, покращує здатність країни виявляти, запобігати та ефективно боротися з корупційними ризиками [10, с. 326].

Доводиться констатувати, що на жаль, під час воєнного стану, непоодиноко та яскраво, проявилися кримінальні правопорушення з гуманітарною допомогою, а саме продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі [13]. Такі дії послаблюють державу в найрізноманітніших проявах.

Перш за все, такі пожертви не доходять до тих, хто їх реально потребує. Наприклад, до жертв війни, які втратили і житло, і заощадження, або до внутрішньо-переміщених осіб, які вимушені були залишити все своє майно та соціальні зв'язки позаду. Деякі з таких осіб вже є літніми та не мають родичів, які могли б про них потурбуватися. Для таких громадян гуманітарна допомога є підтримкою, яка допомагає повернутися до хоча б відносно нормального життя.

Також розкрадання гуманітарної допомоги значно підриває довіру громадян до держави, громадських організацій та волонтерів. Під час війни згуртованість людей, а також готовність громадян довіритися державі та волонтерам, не можна переоцінити. Пожертви приватних осіб, як на армію, так і на гуманітарну допомогу, зіграли велику роль в захисті нашої країни від російської федерації. На жаль, ресурси держави в такі часи є дуже обмеженими. Готовність громадян вкладати гроші в армію та допомагати іншим гуманітарною допомогою заповнює ті пробіли в державному забезпеченні, на які не вистачає бюджетних коштів. Якщо ж люди знають або обґрунтовано підозрюють, що їхні пожертви не будуть використані для допомоги постраждалим або армії, а можуть піти на збагачення приватних осіб, які, по факту, не є жертвами воєнних дій, і не потребують такої гуманітарної допомоги, то й віддавати свої кошти та майно на гуманітарну допомогу не захочуть. Таким чином, навіть добросовісні волонтери та громадські організації будуть мати (та і вже мають) проблеми з закриттям зборів на різноманітні потреби, пов'язані з війною.

Зазначена так звана «волонтерська діяльність» не тільки є аморальною по своїй суті та такою, що суттєвим чином підриває авторитет даного суспільного руху, але й підвищує рівень воєнної загрози в Україні, позаяк вказана протиправна поведінка «псевдо-волонтерів» використовується країною-агресором, у даному випадку росією, у пропагандистських джерелах та при оправданні свого вторгнення в нашу державу через необхідність «принесення» для українців «культури особливої нації» «руського миру» [14, с. 318].

Більш того, розкрадання гуманітарної допомоги підриває довіру до держави, українських волонтерів та вітчизняних громадських організацій не лише у громадян нашої держави, а і у іноземців, які також відправляють в

Україну таку допомогу. Для України в сучасних умовах така ситуація може стати критичною, адже, на жаль, на даний момент, Збройні сили України частково залежать від іноземної військової допомоги. А така допомога, в свою чергу, залежить від настроїв виборців в державах, які можуть нам її надати. І якщо громадяни таких держав та їхні виборці будуть вважати, що українцям та Українській державі не можна довіряти зброю та гуманітарну допомогу через її розкрадання та високий рівень корупції в державі, озброєння та гуманітарної допомоги нашій країні можуть просто не дати. Недостача озброєння ж уже ставить під загрозу всю українську націю.

Таким чином, без перебільшення можемо стверджувати, що запобігання та протидія розкраданню гуманітарної допомоги та корупційним злочинам, які з цим пов'язані, зміцнить обороноздатність нашої держави та покращить її репутацію у світі. Для цього ж нам необхідні нові дієві способи контролю за отриманням, зберіганням та розподілом гуманітарної допомоги, а також створення ефективної системи її обліку.

В той же час, на нашу думку, такі нові способи контролю за отриманням, зберіганням та розподілом гуманітарної допомоги, а також її облік не повинні бути занадто бюрократизованими та являти собою перешкоду в реалізації мети відправлення та формування такої допомоги. Адже будь-які державні способи запобіганням злочинів, які становлять занадто важкий тягар для осіб щодо яких вони застосовуються, затримують та ускладнюють діяльність, яку покликані контролювати. Внаслідок цього, навіть доброчесні волонтери чи громадські організації будуть уникати та обходити такі способи контролю, що призведе до їх неефективності, адже тоді правоохоронці просто будуть переслідувати навіть осіб, які збиралися використати гуманітарну допомогу, відповідно до її призначення, що перевантажить правоохоронну систему, що, в свою чергу, дозволить розкрадачам такої допомоги продовжувати свою незаконну діяльність без негативних наслідків для них [15].

Окремо також хотілося б підкреслити, що вчинення резонансних кримінальних правопорушень проти власності, зокрема з корупційним характером, руйнує віру громадян у наявність правопорядку в державі, формує в суспільстві враження про безкарність високопосадовців, неефективність правоохоронної та судової систем. Виявлення корупційних діянь з боку високопосадовців створює у суспільстві вкрай негативне враження про поширеність корупції в усіх сферах суспільного життя. Це серйозно шкодить іміджу державних органів України та її міжнародному іміджу, що негативно впливає на обсяг інвестицій і темпи економічного розвитку країни [16, с. 129].

Серйозну загрозу громадській безпеці та здоров'ю населення несе кримінально протиправна діяльність учасників злочинних організацій, зокрема у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів в Україні [17, с. 200] .

Окрім вищезгаданих злочинів, в Україні під час повномасштабної війни також більшого розповсюдження набув такий злочин, як незаконний перетин державного кордону, у зв'язку з забороною перетинати державний кордон для окремої категорії осіб, а також із мобілізацією. Звичайно, захист своєї держави є та повинен бути пріоритетом для законослухняних громадян. В той же час, окремі особи бояться брати участь у воєнних діях настільки, що готові порушити закон та назавжди або на дуже довгий період часу виїхати з країни. В цьому їм сприяють, у тому числі, корупційні службові особи, які за грошову винагороду допомагають правопорушникам незаконно перетнути державний кордон.

На жаль, не лише такі особи незаконно виїжджають закордон. Деякі громадяни, яким в даний час заборонено перетинати державний кордон, не бажають покидати країну назавжди або на довгий період часу. Вони їдуть закордон «відпочити», а потім планують повернутися. Зазвичай, такі особи мають певні гарантії, що їх не затримають при поверненні. Таким чином, можна зробити висновок, що злочини, які стосуються незаконного перетину кордону є добре зорганізованими, адже для реалізації виїзду з країни на короткий період часу для осіб, у яких немає законних для цього підстав, необхідним є не поодинокий посадовець, який отримав хабаря, а мережа таких посадовців, які допомагають один одному вчиняти такі злочини на постійній основі. Саме тому розслідувати корупційні правопорушення особливо складно для правоохоронців, порівняно з іншими видами злочинів, адже учасники корупційних злочинів намагаються один одного «покривати».

В той же час, на нашу думку, необхідно згадати і про тих осіб, які незаконно перетинають кордон без корупційної складової. Вони переходять державний кордон по малолюдних та маловідомих стежках, перепливають річки, навіть якщо цим піддають своє життя та здоров'я небезпеці, а також підроблюють документи або намагаються виїхати в багажі інших осіб, яким перетинати державний кордон дозволено законом.

Висновки

злочин загроза національної безпеки

Запобігання таким злочинам, які вказані вище, потребує від правоохоронних органів особливої уважності, старанності та ефективності, особливо враховуючи якою перевантаженою є правоохоронна система України під час війни. Знову ж таки, розслідування воєнних злочинів також вимагає у правоохоронців доброчесності, щоб самим не стати учасником корупційного правопорушення. На нашу думку, необхідно формувати нову актуальну правоохоронну та судову практику щодо злочинів, пов'язаних з війною, яка стане в нагоді для нових суддів та правоохоронців, які недавно почали працювати в цій сфері, вбереже їх від зайвих помилок. Видається доцільним, що законодавство України, теж повинно мінятися для того, щоб відповідати новим реаліям, в яких існує наша держава. Задля цього необхідно розвивати у суспільстві нетерпимість таких видів злочинів, а також розуміння, що вони є неприйнятними. Лише врахувавши всі вказані вище чинники правоохоронна система України, українське законодавство та суспільство зможуть гармонійно діяти для ефективного запобігання злочинів, пов'язаних з війною.

Література

1. ВознюкА. А. Воєнний та надзвичайний стан як обставини, що впливають на кваліфікацію кримінального правопорушення або призначення покарання. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 6. С. 308-317. doi: https://doi.org/10.32782/2524- 0374/2022-6/69

2. Петришина А. Ю. Визначення окремих причин та умов, що детермінують привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2020 № 48. Т. 2. doi: https://doi.org/10.32841/2307-1745.2020.48-2.19.

3. Національне агентство з питань запобігання корупції. Вебсайт. URL: https://nazk.gov.ua/ uk/deklaruvannya/ (дата звернення: 03 квітня 2024 ).

4. Вознюк А. А. Декларування недостовірної інформації: актуальні проблеми досудового розслідування. Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу : мат. міжн. наук.-практ. конф. (Київ, 05 листоп. 2019 р.) / за заг. ред.

О.Г. Рувіна, Н. В. Нестор; уклад. О. І. Жеребко, А. О. Полтавський, О. В. Юдіна. Київ : КНДІСЕ Мінюста України, 2019. С. 109-113.

5. Вознюк А. А. Декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації: нові моделі заборонних кримінально-правових норм. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. 2020. Вип. 4 (92). С. 104-120. doi: 10.33766/2524-0323.92.104-120.

6. Чернявський С., Вознюк А. Зарубіжний досвід правової протидії незаконному збагаченню. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 17 (1). С. 79-89. DOI: https://doi.org/10.33270/04191701.79.

7. Вознюк А. А. Визнання статті 366-1 Кримінального кодексу України неконституційною: концептуальні вади прийнятого рішення. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 4 (117). С. 20-31. doi: https://doi.org/10.33270/01201174.20

8. Задоя К. П. Проблеми обґрунтованості рішення конституційного суду України щодо визнання неконституційною статті 366-1 Кримінального кодексу України. Juris Europensis Scientia. 2022. № 1. С. 99-104.

9. Vozniuk A., Kamensky D., Dudorov O., Movchan R., & Andrushko A. Unconstitutionality of criminal liability for filing inaccurate information in Ukraine: сгійсаі legal analyses. Cuestiones Politicas. 2021. Vol. 39 (69). Р. 133-145. DOI: https://doi.org/10.46398/cuestpol.3969.07

10. Бондаренко О. С. Корупційні прояви в оборонному секторі в умовах воєнного стану та післявоєнний період: характеристика та заходи нівелювання. Аналітично-порівняльне правознавство. № 3. 2023. С. 323-327. doi: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.03.59

11. Шило С. М. Особливості застосування законодавства щодо запобігання корупції в умовах воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, Випуск 74: частина 2. 2022. С. 86-93. doi: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.48

12. Будін А. Після «яєчного скандалу» Міноборони України створило департамент для боротьби з корупцією. УНІАН: веб-сайт. URL: https://www.unian.ua/society/minoboroni- ukrajini-stvorilo-departament-z-pitan-viyavlennya-korupciji-12180288.html

13. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року No 2341-Ш. Дата оновлення: 30.06.2022. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2341-14#Text (дата звернення: 02.04.2024 ).

14. Колб О. Г. Про деякі кримінально-правові заходи запобігання розкраданням майна, отриманого волонтерськими організаціями України. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 4. С. 317-319. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-4/75

15. Дудоров О. О., Мовчан Р. О. Кримінально-правова заборона щодо незаконного використання гуманітарної допомоги: сумнівна законодавча новела. Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2022. Вип. 2 (98). С. 99-115.

16. Левченко Ю. О., Миронюк Т. В. Кримінологічна характеристика привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2023. Вип. 76. Ч.2 С. 126 -132. doi: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.76.2.21

17. Вознюк А. А., Будік І. М. Реалізація кримінальної відповідальності учасників злочинних організацій за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2022. Вип. 74: ч. 2. Серія Право. С. 199-207. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.68

References

1. Vozniuk, A. A. (2022). Voiennyi ta nadzvychainyi stan yak obstavyny, shcho vplyvaiut na kvalifikatsiiu kryminalnoho pravoporushennia abo pryznachennia pokarannia [Martial law and state of emergency as circumstances affecting the qualification of a criminal offense or the imposition of punishment]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 6, 308-317. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-6/69 [in Ukrainian].

2. Petryshyna, A. Yu. (2020). Vyznachennia okremykh prychyn ta umov, shcho determinuiut pryvlasnennia, roztraty abo zavolodinnia chuzhym mainom shliakhom zlovzhyvannia sluzhbovoiu osoboiu svoim sluzhbovym stanovyshchem [Determination of individual reasons and conditions that determine the appropriation, embezzlement or possession of other people's property by abuse by an official of his official position]. Naukovyi visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Yurysprudentsiia - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser.: Jurisprudence, 2 (48). doi: https://doi.org/10.32841/2307-1745.2020.48-2.19 [in Ukrainian].

3. Natsionalne ahentstvo z pytan zapobihannia koruptsii. Vebsait [National Agency for the Prevention of Corruption. Website]. Retrieved from: https://nazk.gov.ua/uk/deklaruvannya/ [in Ukrainian].

4. Vozniuk, A. A. (2019). Deklaruvannia nedostovirnoi informatsii: aktualni problemy dosudovoho rozsliduvannia [Declaring false information: actual problems of pretrial investigation]. by general ed. O. H. Ruvina, N. V. Nestor; structure. O. I. Zherebko, A. O. Poltavskyi, O. V. Yudina (Eds.), Aktualnipytannia sudovoi ekspertolohii, kryminalistyky ta kryminalnohoprotsesu - Current issues of forensic expertise, criminology and criminal procedure: Proceedings International Conference, (рр. 109-113). Kyiv : KNDISE Miniusta Ukrainy [in Ukrainian].

5. Vozniuk, A. A. (2020). Deklaruvannia nedostovirnoi informatsii ta umysne nepodannia deklaratsii: novi modeli zaboronnykh kryminalno-pravovykh norm [Declaring false information and intentionally not submitting a declaration: new models of prohibitive criminal law norms]. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav im. E. O. Didorenka - Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs named after E. O. Didorenko, 4 (92), 104-120. doi:10.33766/2524-0323.92.104-120 [in Ukrainian].

6. Cherniavskyi, S., Vozniuk, A. (2019). Zarubizhnyi dosvid pravovoi protydii nezakonnomu zbahachenniu [Foreign experience of legal opposition to illegal enrichment]. Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav - Legal journal of the National Academy of Internal Affairs, 17 (1), 79-89. DOI: https://doi.org/10.33270/04191701.79 [in Ukrainian].

7. Vozniuk, A. A. (2020). Vyznannia statti 366-1 Kryminalnoho kodeksu Ukrainy nekonstytutsiinoiu: kontseptualni vady pryiniatoho rishennia [Recognition of Article 366-1 of the Criminal Code of Ukraine as unconstitutional: conceptual flaws of the adopted decision]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 4 (117), 20-31. doi: https://doi.org/10.33270/01201174.20 [in Ukrainian].

8. Zadoia, K. P. (2022). Problemy obgruntovanosti rishennia konstytutsiinoho sudu Ukrainy shchodo vyznannia nekonstytutsiinoiu statti 366-1 Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Problems of the validity of the decision of the Constitutional Court of Ukraine regarding recognition of Article 366-1 of the Criminal Code of Ukraine as unconstitutional]. Juris Europensis Scientia, 1, 99-104 [in Ukrainian].

9. Vozniuk, A., Kamensky, D., Dudorov, O., Movchan, R., & Andrushko, A. (2021). Unconstitutionality of criminal liability for filing inaccurate information in Ukraine: sritical legal analyses. CuestionesPoliticas, 39 (69), 133-145. DOI: https://doi.org/10.46398/cuestpol.3969.07 [in Ukrainian].

10. Bondarenko, O. S. (2023). Koruptsiini proiavy v oboronnomu sektori v umovakh voiennoho stanu ta pisliavoiennyi period: kharakterystyka ta zakhody niveliuvannia [Corruption manifestations in the defense sector in the conditions of martial law and the post-war period: characteristics and leveling measures]. Analitychno-porivnialne -pravoznavstvo - Analytical and comparative jurisprudence, 3, 323-327. doi: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.03.59 [in Ukrainian].

11. Shylo, S. M. (2022). Osoblyvosti zastosuvannia zakonodavstva shchodo zapobihannia koruptsii v umovakh voiennoho stanu [Peculiarities of the application of legislation on the prevention of corruption under martial law]. Naukovyi visnyk UzhhorodskohoNatsionalnoho Universytetu - Scientific Bulletin of the UzhhorodNational University, 74, 2, 86-93. doi: https://doi.org/10.24144/2307- 3322.2022.74.48 [in Ukrainian].

12. Budin, A. Pislia «iaiechnoho skandalu» Minoborony Ukrainy stvorylo departament dlia borotby z koruptsiieiu [After the «egg scandal», the Ministry of Defense of Ukraine created a department to fight corruption]. UNIAN: website. Retrieved from: https://www.unian.ua/society/ minoboroni-ukrajini-stvorilo-departament-z-pitan-viyavlennya-korupciji-12180288.html [in Ukrainian]

13. Kryminalnyi kodeks Ukrainy vid 05 kvitnia 2001 roku No 2341 -III. Data onovlennia: 30.06.2022 [Criminal Code of Ukraine dated April 5, 2001 №. 2341-III. Date of update: 30.06.2022]. Ofitsiinyi sait Verkhovnoi Rady Ukrainy - Official website of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text [in Ukrainian].

14. Kolb, O. H. (2022). Pro deiaki kryminalno-pravovi zakhody zapobihannia rozkradanniam maina, otrymanoho volonterskymy orhanizatsiiamy Ukrainy [About some criminal-legal measures to prevent the theft of property received by volunteer organizations of Ukraine]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 4, 317-319. doi: https://doi.org/ 10.32782/2524-0374/2022-4/75 [in Ukrainian].

15. Dudorov, O. O., Movchan, R. O. (2022). Kryminalno-pravova zaborona shchodo nezakonnoho vykorystannia humanitarnoi dopomohy: sumnivna zakonodavcha novela [Criminal law ban on the illegal use of humanitarian aid: a questionable legislative amendment]. Luhanskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav imeni E. O. Didorenka -Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko, 2 (98), 99-115 [in Ukrainian].

16. Levchenko, Yu. O., Myroniuk, T. V. (2023). Kryminolohichna kharakterystyka pryvlasnennia, roztrata maina abo zavolodinnia nym shliakhom zlovzhyvannia sluzhbovym stanovyshchem [Criminological characteristics of misappropriation, waste of property or taking possession of it by abuse of official position]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 76, 2, 126-132. doi: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.76.2.21 [in Ukrainian].

17. Vozniuk, A. A., Budik, I. M. (2022). Realizatsiia kryminalnoi vidpovidalnosti uchasnykiv zlochynnykh orhanizatsii za zlochyny u sferi obihu narkotychnykh zasobiv, psykhotropnykh rechovyn, yikh analohiv i prekursoriv [Implementation of criminal liability of members of criminal organizations for crimes in the sphere of trafficking in narcotic drugs, psychotropic substances, their analogues and precursors]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, Law series, 74, 2, 199-207. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.68 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.