Генезис інформаційно-аналітичного забезпечення службово-бойової діяльності Сил Безпеки України: сучасні виклики державного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Національної гвардії України

Генезіс інформаційно-аналітичного забезпечення службово-бойової діяльності Сил Безпеки України: сучасні виклики державного управління

Бєлай Сергій Вікторович доктор наук з державного управління, професор, заступник начальника навчально-наукового центру організації освітнього процесу - начальник науково-методичного відділу, Споришев Костянтин Олександрович кандидат технічних наук, доцент, докторант ад'юнктури та докторантури, Онопрієнко Олександр Сергійович доктор філософії, заступник начальника кафедри забезпечення державної безпеки

м. Харків

Анотація

Процес організаційного оформлення інформаційно- аналітичного забезпечення в Україні був ініційований на початку 90-х років. Аналітичні служби (підрозділи) створювались у всіх вузлах інформаційної інфраструктури, тобто у всіх сферах діяльності, де концентрувалися, перероблялися великі інформаційні потоки з метою прийняття соціально значимих управлінських рішень. Саме тому інформаційно-аналітичні служби (підрозділи) стали створюватися в структурах органів державного і військового управління, у міністерствах і відомствах, в органах засобів масової інформації, у сфері бізнесу, при політичних партіях і рухах. Загальною відмітною рисою даних служб є органічне входження у відповідні сфери діяльності, функціональний і організаційно-діяльний симбіоз з їхніми соціальними інститутами, конкретними організаціями і органами управління.

Важливою складовою, що визначає можливості системи управління, є її ресурси, які складаються з ресурсів ієрархічного пошуку і розподілу інформації, тобто тієї системи, що включає джерела інформації. Крім цього на можливості системи управління впливають ресурси системи активного впливу на противника під час реалізації рішень. До них входять інформаційні ресурси, що містять можливості сил безпеки. Таким чином, перше протиріччя, що склалося в системах управління, - це протиріччя між об'єктивним зростанням об'ємів інформації та неможливістю органів управління своєчасно обробляти надану інформацію для прийняття раціональних рішень. Сьогодні основним завданням для науковців, військово-промислового комплексу будь-якої країни є пошук шляхів автоматизованого забезпечення творчих процесів у діяльності військових органів управління, особливо для прийняття рішень у поточному часі управління службово-бойовими діями.

В системі військового управління склалося друге протиріччя - між зростанням у системі ролі організаційних задач і функцій органів управління та недостатністю розвитку для них наукових методів підготовки й прийняття рішень в умовах невизначеності. Саме тому виникає потреба у розвитку основ теорії прийняття рішень для органів військового управління, яка дасть можливість науковцям з військової кібернетики створювати на системному рівні алгоритми процесів управління, процесів прийняття рішень.

Об`єктивно виникає й третє протиріччя - між необхідністю застосування нових методів прийняття рішень, що засновані на пониженні впливу невизначеності на ефективність рішень, та відсутністю відповідних технологій обґрунтування пропозицій до рішення.

Ключові слова: ефективність державного управління, сучасні виклики, інформаційно-аналітичне забезпечення, концептуальні засади державного управління, службово-бойова діяльність, сили безпеки.

Abstract

Bielai Serhii Viktorovych Doctor of sciences in public administration, professor, deputy head of the educational and scientific center for the organization of the educational process - head of the scientific and methodological department, National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

Sporyshev Kostyantyn Oleksandrovych candidate of technical sciences, assistant professor, doctoral student of adjunct and doctoral studies, National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

Onoprienko Oleksandr Serhiyevich, doctor of philosophy, deputy head of the state security department, National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

GENESIS OF INFORMATION AND ANALYTICAL PROVISION OF SERVICE AND COMBAT ACTIVITIES OF THE SECURITY FORCES OF UKRAINE: MODERN CHALLENGES OF STATE ADMINISTRATION

The process of organizational design of information and analytical support in Ukraine was initiated in the early 90s. Analytical services (units) were created in all nodes of the information infrastructure, that is, in all spheres of activity where large information flows were concentrated and processed for the purpose of making socially significant management decisions. That is why information and analytical services (units) began to be created in the structures of state and military administration bodies, in ministries and departments, in mass media bodies, in the field of business, in political parties and movements. A common distinguishing feature of these services is their organic entry into the respective spheres of activity, functional and organizational symbiosis with their social institutions, specific organizations and management bodies.

An important component that determines the capabilities of the management system are its resources, which consist of resources for hierarchical search and distribution of information, that is, the system that includes information sources. In addition, the capabilities of the control system are affected by the resources of the system of active influence on the enemy during the implementation of decisions. They include information resources containing the capabilities of the security forces. Thus, the first contradiction that has developed in management systems is the contradiction between the objective growth of information volumes and the inability of management bodies to process the provided information in a timely manner to make rational decisions. Today, the main task for scientists, the military-industrial complex of any country is to find ways to automatically support creative processes in the activities of military management bodies, especially for decision-making in the current time of management of service-combat actions.

In the system of military management, a second contradiction arose - between the growth of the role of organizational tasks and functions of management bodies in the system and the insufficient development of scientific methods of preparation and decision-making for them in conditions of uncertainty. That is why there is a need to develop the foundations of the decision-making theory for military management bodies, which will enable military cybernetics scientists to create algorithms for management processes and decision-making processes at the system level.

Objectively, a third contradiction also arises - between the need to apply new decision-making methods, based on reducing the impact of uncertainty on the effectiveness of decisions, and the lack of appropriate technologies for substantiating proposals for a decision.

Keywords: effectiveness of state administration, modern challenges, information and analytical support, conceptual foundations of state administration, service and combat activity, security forces.

Постановка проблеми

Нинішні цивілізаційні процеси породжують інтенсивні інформаційні потоки, інформаційні сплески, що відбивають на інформаційному рівні їх взаємодію. У пронизаному інформаційними комунікаціями сучасному світі дана взаємодія одержує глобальну швидкодію. Будь-яке інформаційне збурювання упроваджується у світовому й державному інформаційному просторі з великою швидкістю, одержуючи можливість активно впливати на життєдіяльність окремо узятої людини, націй, держав, усього світового співтовариства. У зв'язку з даними явищами в 70-80-х роках 20-го століття був затребуваний новий інформаційний режим - режим інформаційної аналітики, що був реалізований переважно по масштабах секторів світового інформаційного простору [1]. Процес організаційного оформлення ІАЗ в Україні був ініційований на початку 90-х років. Аналітичні служби (підрозділи) створювались у всіх вузлах інформаційної інфраструктури, тобто у всіх сферах діяльності, де концентрувалися, перероблялися великі інформаційні потоки з метою прийняття соціально значимих управлінських рішень. Саме тому інформаційно-аналітичні служби (підрозділи) стали створюватися в структурах органів державного і військового управління, у міністерствах і відомствах, в органах ЗМІ, у сфері бізнесу, при політичних партіях і рухах. Загальною відмітною рисою даних служб є органічне входження у відповідні сфери діяльності, функціональний і організаційно-діяльний симбіоз з їхніми соціальними інститутами, конкретними організаціями і органами управління (ОУ). Інформаційно-аналітична діяльність як і будь-яка інфраструктурна галузь характеризується двома параметрами: визначеними інструментальними характеристиками (технологічними знаннями, методикою й інструментарієм даної діяльності) і предметним (галузевим) знанням тієї сфери, у яку дана інфраструктурна діяльність включена.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значний внесок у дослідження проблемних питань інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки та оборони України зробили такі вчені як: Мацько О. Й., Микусь С. А., Солонніков В. Г., Дробаха Г.А., Єрмошин М.О., Смірнов Є.Б., Горєлишев С. А. та ін.

Мета. Проведення аналізу розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України, виявлення проблемних аспектів та шляхів розвитку.

Виклад основного матеріалу

На погляди військових фахівців, інформаційно-аналітичне забезпечення (ІАЗ) розглядається як вид забезпечення сил безпеки та оборони, так само як і матеріально-технічне, бойове, медичне та інші види забезпечення.

Зародження ІАЗ пов'язують з розвитком обчислювальної техніки. Широке розповсюдження обчислювальної техніки оказало значний вплив на систему ІАЗ. Хоча аналітична робота велась у відповідних штабах і раніше. Потрібно розглянути систему ІАЗ в рамках системи військового управління.

Хронологія розвитку теорії управління організаційними системами представлена на рисунку 1.

Інформаційно-аналітична система забезпечення процесів управління (ІАСПУ) складає основу АСУ та включає: підсистему інформаційного забезпечення і підсистему підтримки прийняття рішень. Залежно від видів інформації, що обробляється в ІАСПУ, в системі підтримки прийняття рішень підключаються відповідні алгоритми обробки інформації [2].

До першого виду інформації відноситься та, що описує ймовірнісні події, параметри і показники яких можна описати відомими законами розподілу випадкової величини. До другого виду відноситься інформація, яка носить нестохастичний характер, тобто коли параметри і показники подій описуються методами теорії нечітких множин. Третій вид інформації носить детермінований характер, обробка її здійснюється звичайними математичними методами дослідження операцій.

Рис. 1 Основи виникнення теорії управління [2]

Важливою складовою, що визначає можливості системи управління, є її ресурси, які складаються з ресурсів ієрархічного пошуку і розподілу інформації, тобто тієї системи, що включає джерела інформації. Крім цього на можливості системи управління впливають ресурси системи активного впливу на противника під час реалізації рішень. До них входять інформаційні ресурси, що містять можливості сил безпеки.

Причому, ці інформаційні ресурси використовуються в системі управління у разі їх розгортання і включення в загальну структуру системи управління. Така система управління з відповідною інформаційно-аналітичною системою забезпечення процесів управління є адаптивною до виду вхідної інформації, до стану обстановки і сил, який відслідковується у поточному часі, і дозволяє приймати рішення в ритмі роботи штабів, що і є головною метою зазначеної системи управління [2].

Світова практика показує, що інформаційне навантаження на органи управління значно збільшується.

Так, відома EMC-Corporation надає результати досліджень про зростання об`ємів інформації, що створюється і використовується у світовому суспільстві.

Так, у 2006 році було створено і скопійовано 161 екзабайт цифрової інформації. Період безпрецедентного інформаційного зростання продовжується. Вказана цифра приблизно у 3 мільйони разів більше об'єму інформації, що зберігається у всіх будь-коли написаних книгах. За даними IDC (International Data Corporation), об`єм інформації, створеної протягом 2010 року, зросте більш ніж у шість разів і складе 988 екзабайт при загальному щорічному зростанні у 57% [3].

У цій же пропорції відбувається й зростання інформаційного навантаження на органи військового управління. Прийняття рішень через декілька років без сучасного інформаційно-аналітичного забезпечення буде для органів управління проблематичним.

Таким чином, перше протиріччя, що склалося в системах управління, - це протиріччя між об'єктивним зростанням об'ємів інформації та неможливістю органів управління своєчасно обробляти надану інформацію для прийняття раціональних рішень.

Сьогодні основним завданням для науковців, військово-промислового комплексу будь-якої країни є пошук шляхів автоматизованого забезпечення творчих процесів у діяльності військових органів управління, особливо для прийняття рішень у поточному часі управління службово-бойовими діями.

В системі військового управління склалося друге протиріччя - між зростанням у системі ролі організаційних задач і функцій органів управління та недостатністю розвитку для них наукових методів підготовки й прийняття рішень в умовах невизначеності.

Саме тому виникає потреба у розвитку основ теорії прийняття рішень для органів військового управління, яка дасть можливість науковцям з військової кібернетики створювати на системному рівні алгоритми процесів управління, процесів прийняття рішень.

Поняття інформаційно-аналітичного забезпечення є категорією теорії управління. До функцій ІАСПУ необхідно включати й забезпечення процесів управління зброєю на тактичному рівні управління. Важливою задачею ІАСПУ є підтримка процесів підготовки й прийняття рішень органами управління сил безпеки України [2].

Слід зауважити, що технологія підготовки й прийняття рішень у військовій галузі на протязі багатьох років (майже з часів другої світової війни) практично не змінювалася, що значно впливає не тільки на якість процесів управління бойовими діями в реальному масштабі часу, всебічного їх забезпечення, а й на якість процесів повсякденної життєдіяльності військової організації. У той же час існуючі методи підготовки й прийняття рішень у складних умовах обстановки негативно впливають на узгодженість співпраці військових органів з органами державного управління, які вже запроваджують у життя нові технології та ставлять відповідні вимоги до рішень, що приймаються у військовій галузі [2].

Об`єктивно виникає й третє протиріччя - між необхідністю застосування нових методів прийняття рішень, що засновані на пониженні впливу невизначеності на ефективність рішень, та відсутністю відповідних технологій обґрунтування пропозицій до рішення.

Завдяки формалізації процесів врахування нечітко описаних органами управління значущих факторів, що впливають на зміст замислу, недостатня достовірність взаємно незалежних альтернатив при їх відповідній кількості дає право вважати кінцеву достовірність результату більшою, ніж за кожну альтернативу окремо, що підкріплюється і врахуванням фізичного змісту самих факторів.

Якщо в процесах прийняття рішення враховувати невизначеність обстановки як відсутність (недостатність) необхідної інформації, то за допомогою теорії інформації можна через функцію належності нечітких множин розраховувати рівень невизначеності (значення інформаційної ентропії) і отримати шуканий поріг достовірності (достатності об`єму інформації), який вважається достатнім для прийняття рішення. Цей підхід дозволяє підвищити ефективність прийняття рішень у ході ведення бойових дій [2]. організаційний військовий службовий бойовий

Крім технологій підготовки й прийняття рішень у сучасних умовах на якість управління військами (силами) впливає структура інформаційно- аналітичної системи, її цілісність, якість забезпечення процесів управління силами безпеки, змістовність і повнота даних, які аналізуються. Оскільки основою процесів управління є рішення, що приймаються органами управління, то інформаційно-аналітична система в першу чергу забезпечує саме процеси підготовки й прийняття рішень. Якість рішень визначатиме результати функціонування не тільки самої системи управління, але й інших процесів службово-бойової діяльності.

До основних проблемних питань інформаційно-аналітичного забезпечення ОУ сил безпеки на даному етапі відносяться [1]: недостатній рівень розробки нормативно-правової бази у силах безпеки України щодо створення інформаційних ресурсів і продуктів, надання інформаційних послуг та функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління в цілому; відсутність системи інформаційно-аналітичних органів сил безпеки, пов'язаних між собою функціонально, технологічно та технічно; відсутність єдиної системи класифікації і кодування інформації у силах безпеки України; недостатній рівень розвитку загальних інформаційних ресурсів у силах безпеки України та відсутність інтегрованого банку даних, який повинен стати елементом загальнодержавної інформаційної структури; необхідність використання системного сертифікованого програмно-математичного забезпечення, що вже зарекомендувало себе в практичній діяльності; відсутність сертифікованих засобів закриття інформації; відсутність чітко визначеного комплексу спеціального програмно-математичного забезпечення інформаційної діяльності; необхідність підготовки фахівців для роботи в сучасних інформаційно-аналітичних системах; недостатність фінансування; відсутність комплексного підходу в організації досліджень щодо вирішення проблем створення системи інформаційного забезпечення сил безпеки України. На цей час недостатньо проводяться дослідження по таких напрямках, як удосконалення нормативно-правової бази, удосконалення системи інформаційно-аналітичних підрозділів, створення комплексної системи захисту інформації, розробка системних вимог щодо сертифікації засобів інформатизації та інформаційно-телекомунікаційних систем у силах безпеки України.

Висновки

Розвиток інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України тісно пов'язаний з розвитком технологій, фундаментальних галузей науки (математики, фізики, хімії). Зростання продуктивності обчислювальної техніки дозволяє перейти до використання штучного інтелекту в системах підтримки прийняття рішень. На сьогоднішній день органи управління широко використовують інформаційні технології під час прийняття рішення.

Виклики сучасності з якими зіткнулась наша держава потребують негайного вдосконалення системи інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України.

Література

1. Організація інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління військами (силами): Підручник / Ю.Г. Даник, С. А. Микусь, В. Г. Солонніков, В.О. Крайнов та ін..- К.: НУОУ ім. І. Черняховського, 2019. - 237 с.

2. Теорія прийняття рішень органами військового управління: монографія / В.І. Ткаченко, Є.Б. Смірнов та ін.; За ред. В.І. Ткаченка, Є.Б. Смірнова. Х.: ХУ ПС, 2008. 542 с.

3. Сайт журналу «Infocity». Cisco Visual Networking Index. [Електроний ресурс].

References

1. Danyk Yu.H., Mykus S. A., Solonnikov V. H., & Krainov V.O. (2019). Orhanizatsiia informatsiino-analitychnoho zabezpechennia orhaniv upravlinnia viiskamy (sylamy) [Organization of information and analytical support for the management of troops (forces)], Kyiv: NUOU im. I. Cherniakhovskoho [in Ukrainian].

2. Tkachenko V.I., Smirnov E.B., Drobakha G.A., Bilchuk V.M., & Tristan A.V. (2008). Teoriia pryiniattia rishen orhanamy viiskovoho upravlinnia [The theory of decision-making by military administration bodies]. Kharkiv: KhVU [in Ukrainian].

3. Sait zhurnalu «Infocity». Cisco Visual Networking Index. [Site of journal «Infocity»].

Размещено на Allbest.ru