В Україні повинно з’явитися подвійне (множинне) громадянство

Размещено на http://www.allbest.ru/

В Україні повинно з'явитися подвійне (множинне) громадянство

(Романенко Є.О)

Вступ

Подвійне громадянство (біпатризм) -- громадянство двох країн, визнане обома цими країнами. Множинне громадянство (мультипатризм) -- громадянство більш ніж двох країн, визнане всіма цими країнами. Біпатрид - особа, що є громадянином одночасно двох держав.

Множинне громадянство -- статус громадянства, при якому особа послідовно визнається громадянином (громадянкою) двох чи більше країн за законами цих країн.

У деяких країнах розрізняють громадянство особи, яке більше стосується участі у внутрішньому політичному житті країни та національність, яка стосується міжнародного статусу особи. В давніші часи був у вжитку термін підданство. Хоча множинне громадянство дає певні преференції його набувачам, при множинному громадянстві можливі колізії законодавства, наприклад, у виконанні військового та інших обов'язків згідно з законодавством окремих країн. Подвійне громадянство - результат колізії законів про громадянство різних держав. Воно може виникнути, наприклад, при народженні дітей від батьків, що мають різне громадянство, при натуралізації та ін. [1]

Виклад основного матеріалу

Питання доцільності подвійного (множинного) громадянства неодноразово вивчалося та аналізувалося у міжнародному праві, оскільки множинне громадянство породжує юридичні та політичні колізії. Більшість держав світу виходять з визнання виключності громадянства. Проте інколи в результаті колізії норм, що регулюють питання громадянства, можуть виникати ситуації, коли одна й та сама особа визнається громадянином декількох держав. [2]

У міжнародній правовій практиці зазвичай виокремлюють три головні підстави для застосування принципу подвійного громадянства: 1) при народженні дитини від громадян держави, яка застосовує при визначенні громадянства принцип «права крові» (лат. - jus sanguinus), на території держави, що застосовує принцип «права ґрунту» (лат. - jus soli); 2) при шлюбі жінки з іноземцем, якщо за нею за законом однієї держави залишається власне громадянство, а за законом іншої - автоматично надається громадянство чоловіка; 3) при зміні громадянства шляхом натуралізації, коли цей процес не супроводжується обов'язковою відмовою від попереднього громадянства. З метою подолання зазначених вище колізій, міжнародним співтовариством схвалені відповідні міжнародно-правові акти. Так, 30 серпня 1961 року у Нью- Йорку була ухвалена Конвенція про скорочення без громадянства. [3] 6 травня 1963 року держави-члени Ради Європи також підписали Конвенцію про скорочення випадків багатогромадянства та про військову повинність у випадках багато громадянства. [4]

Відповідно до актів міжнародного права регулювання питання набуття чи втрати громадянства відноситься до дискреційних повноважень держави і відповідно встановлюється державою на її власний розсуд. З огляду на це у міжнародно-правових актах з питань громадянства в основному встановлюються загальні правила у цій сфері та ті умови, які повинні бути дотримані всіма державами.

Більшість держав погодилися, що ценз осілості не повинен перевищувати десяти років, а для ряду категорій осіб повинна бути передбачена спрощена процедура (ст.6 Європейської конвенції про громадянство від 6 листопада 1997 року). [5]

Так само самостійно держави можуть вирішувати й питання щодо множинності громадянства. Наприклад, у Конвенції, стороною якої є і Україна, зазначається, що кожна держава може вільно вирішувати, які наслідки має у її внутрішньодержавному праві факт набуття її громадянином іншого громадянства або його належності до іншого громадянства. Водночас, згідно із приписом ст. 15 вказаної Конвенції її положення не обмежують право кожної держави встановлювати у своєму внутрішньому праві: а) зберігають чи втрачають громадянство її громадяни, які набувають або мають громадянство іншої держави; б) чи пов'язане набуття або збереження її громадянства з відмовою від іншого громадянства або з його втратою. Відтак, Конвенція дає державам-учасницям право самим дозволяти чи забороняти множинне громадянство та визначати режим правового зв'язку між особою та державою.[5] подвійне громадянство політична колізія

Конституція України (ст. 4) містить положення про те, що в Україні існує єдине громадянство. Ця норма спрямована на забезпечення єдиного правового статусу для всіх громадян України та однакового правового зв'язку кожного громадянина з державою. Крім того, в ч. 1 ст. 25 Конституції України визначено, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Відповідно до припису п. 2 ч. 1 ст. 93 Конституції України виключно законами України визначаються громадянство, право суб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства. У ст. 2 Закону

України «Про громадянство України» визначено принцип єдиного громадянства як такий, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України.[6] Водночас в ньому передбачено, що у разі набуття громадянином України громадянства (підданство) іншої держави або держав у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. В ст. 19 Закону передбачаються підстави втрати громадянства. Однією з таких підстав є добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, однак механізм реалізації цього припису у Законі не передбачений.

Ставлення української держави до подвійного (множинного) громадянства до останнього часу було негативним - держава проводила політику уникнення множинного громадянства та зменшення проявів юридичних і політичних колізій, які виникають в результаті множинного громадянства (оподаткування, проходження військової служби, дипломатичний захист та ін.).

23 липня 2021р. Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 305/2021 про введення в дію рішення Ради національної безпеки та оборони від 16 липня про подвійне громадянство для чиновників.[7]

Підпункт 2 пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року "Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства", введеного в дію Указом Президента України від 4 березня 2021 року № 85,

доповнити підпунктом "й" такого змісту:

"й) запровадити у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які в установленому порядку подають

особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначені в пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", відображення інформації про відсутність громадянства (підданства) іноземної держави, а також документів, які дають право на постійне проживання на території іноземної держави".

Це зроблено з метою уникнути зловживань чиновниками. Указ набирає чинності з дня його опублікування.

2 грудня відповідно до статті 93 Конституції України Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проекти законів України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України", "Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства", "Про внесення змін до статті 570 Митного кодексу України щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства", "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства", "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері громадянства" та визначив ці законопроекти як невідкладні для позачергового розгляду Верховною Радою України.

Проект Закону №6368 про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України [8] розроблено у зв'язку з рішенням Ради національної

безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року "Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства", введеного в дію Указом Президента України

від 4 березня 2021 року № 85.

Проектом Закону України, зокрема:

1) унормовується, що зобов'язання припинити іноземне громадянство подається іноземцем, який подає заяву про набуття громадянства України, який є громадянином (підданим) держави, включеної Кабінетом Міністрів України до переліку держав міграційного ризику;

2) запроваджується декларація про відмову від

іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України - документ, що засвідчує відмову іноземця від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав, що подається іноземцем: а) якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; б) який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Національній гвардії України, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи; в) який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Національній гвардії України, контракт якого припинено (розірвано), та якого звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б"

пунктів 1 - 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у тому числі нагороджено державною нагородою України, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи; г) який отримав посвідку на тимчасове проживання на

підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи; ґ) який має визначні заслуги перед Україною або прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес для України, або є одним із подружжя такої особи, або дитиною такої особи; д) який є громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнав у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні мотиви, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи; е) який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств) або є дитиною такої особи; є) який є громадянином держави, законодавство якого передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цієї держави одночасно з набуттям громадянства іншої держави або є дитиною такої особи;

3) встановлюються підстави, за наявності яких особа не може набути громадянство України за територіальним походженням (вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид, засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, вчинила на території іншої держави діяння, яке визнане законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином);

4) переглядаються підстави для втрати громадянства України, зокрема передбачається, що такими підставами є: використання повнолітнім громадянином України, який

має громадянство (підданство) іноземної держави, на території України паспортного документа іноземця, наслідком якого є створення загроз національній безпеці, національним інтересам України; встановлення факту проходження військової служби за контрактом (у добровільному порядку) у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою- окупантом, особами, які на момент проходження військової служби мали (мають) громадянство України;

5) уточнюються підстави для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України (якщо громадянство України набуто внаслідок подання неправдивих відомостей, підроблених документів, а також приховування особою або її законним представником будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не могла набути громадянство України, а також розширюється перелік підстав для набуття громадянства України (відповідно до статей 7, 8, 10, 14, 15 Закону), рішення за якими можуть бути скасовані;

6) передбачається можливість скасування рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 Закону, якщо таке рішення прийнято внаслідок подання неправдивих відомостей, підроблених документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого стосовно особи не могло бути прийнято рішення про набуття громадянства або обману, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою в зобов'язанні припинити іноземне громадянство;

7) надання повноважень державним органам, які беруть участь у вирішенні питань громадянства України, під час розгляду та вирішення питань громадянства України та виключно для цілей ідентифікації особи,

підтвердження інформації та/або документів, пов'язаних з провадженням за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконанням прийнятих рішень, в установленому порядку безоплатно отримувати інформацію (у тому числі персональні дані) з автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних, володільцем, розпорядником, держателем та/або адміністратором яких є центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління державних органів, в обсязі інформації про особу та/або документів, пов'язаних з провадженням за заявами і поданнями з питань громадянства України, а також звертатися із запитами до компетентних органів інших держав, міжнародних організацій;

8) передбачається обов'язок особи, яка звертається для вирішення питань громадянства України, або її законного представника на надання письмової згоди на отримання інформації щодо такої особи та копій документів від уповноважених органів іноземної держави, міжнародних організацій;

9) передбачається ведення державними органами, які беруть участь у вирішенні питань громадянства України, обліку осіб, стосовно яких прийнято рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України; осіб, які набули, припинили громадянство України, або рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України особою скасовано; осіб, стосовно яких в межах повноважень здійснюється провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих

рішень, у відомчих інформаційних системах із внесенням інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.

Проект Закону України №: 6369 "Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства" [9] розроблено на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року "Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства", введеного в дію Указом Президента України від 4 березня 2021 року № 85. На цей час низкою законодавчих актів визначається одна із вимог щодо зайняття посад у державних органах, установах, підприємствах державної (комунальної) власності - наявність громадянства України. Водночас не встановлено обмеження на зайняття цих посад громадянами України, які мають або набули громадянство (підданство) іноземної держави або громадянства (підданства) іноземних держав, що може бути використано як інструмент втручання у внутрішні справи України, посягання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Проектом акта, зокрема, пропонується:

- визначити правові та організаційні засади функціонування системи декларування громадянами України наявності (відсутності), набуття (припинення), перебування (неперебування) у процедурі набуття / припинення громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав);

- визначити повноваження державних органів щодо перевірки достовірності поданих у декларації відомостей про наявність (відсутність), набуття (припинення), перебування (неперебування) у процедурі набуття / припинення громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних

держав) та виявлення порушень порядку подання таких декларацій;

- встановити обмеження для громадян України, які мають або набули громадянство (підданство) іноземної держави або громадянства (підданства) іноземних держав, бути членами політичних партій, виборчих комісій / комісій з референдуму, офіційними спостерігачами на виборах та референдумах, мати доступ до державної таємниці, бути керівниками на об'єктах державної власності, що мають стратегічне значення, перебувати на посадах, пов'язаних з виконанням функцій

держави, місцевого самоврядування;

- встановити обов'язок для громадян України, які претендують на посади публічної служби, планують стати членами політичної партії, виборчої комісії / комісії з референдуму, офіційними спостерігачами на виборах та референдумах, оформити доступ до державної таємниці, бути керівниками на стратегічних об'єктах державної власності, подавати декларацію із зазначенням відомостей про наявність (відсутність), набуття (припинення), перебування (неперебування) у процедурі набуття / припинення громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав).

Проект Закону України №:6370 про внесення змін до статті 570 Митного кодексу України щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства [10] розроблено на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року "Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства", введеного в дію Указом Президента України від 4 березня 2021 року № 85. На цей час низкою законодавчих актів визначається одна із вимог щодо зайняття посад у державних органах, установах, підприємствах державної (комунальної) власності - наявність громадянства України. Водночас не встановлено обмеження на зайняття цих посад громадянами України, які мають або набули громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав), що може бути використано як інструмент втручання у внутрішні справи України, посягання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Проектом Закону, зокрема, пропонується встановити обмеження на зайняття посад в митних органах громадянами України, які мають або набули громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав).

Проект Закону України №:6371 про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів"[11] щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства розроблено на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року "Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства", введеного в дію Указом Президента України від 4 березня 2021 року № 85. На цей час низкою законодавчих актів визначається одна із вимог щодо зайняття посад в державних органах, установах, підприємствах державної (комунальної) власності - наявність громадянства України. Водночас не встановлено обмеження на зайняття цих посад громадянами України, які мають або набули громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав), що може бути використано як інструмент втручання у внутрішні справи України, посягання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Проектом Закону України, зокрема, пропонується встановити обмеження на зайняття посад в органах системи правосуддя громадянами України, які мають або набули громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав).

Проект Закону України №:6372 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері громадянства [12] розроблено на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року "Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства", введеного в дію Указом Президента України від 4 березня 2021 року № 85.

Проектом Закону України "Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства", який вноситься в пакеті із зазначеним проектом Закону, запроваджено систему декларування громадянами України наявності (відсутності), набуття (припинення), перебування (неперебування) в процедурі набуття/припинення громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав) та перевірки достовірності поданих у деклараціях відомостей.

Проектом Закону пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цими змінами передбачається:

- встановити адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання та неподання суб'єктом декларування декларації про наявність (відсутність) громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав), про перебування (неперебування) в процедурі набуття (припинення) громадянства (підданства) іноземної

держави (іноземних держав), про подання документів для набуття громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав);

- визначити суб'єктами декларування осіб, які зазначені у статті 3 Закону України "Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства", які відповідно до частин першої та другої статті 3 цього Закону зобов'язані подавати декларацію про наявність (відсутність) громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав), про перебування (неперебування) в процедурі набуття (припинення) громадянства (підданства) іноземної держави, про подання документів (проходження процедури) для набуття громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав);

- уповноважити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про громадянство України.

Також проектом Закону пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність за умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей про наявність (відсутність) громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав), або про перебування (неперебування) в процедурі набуття (припинення) громадянства (підданства), або про подання документів для набуття громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав) до декларації, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства".

При цьому суб'єктами декларування пропонується визначити осіб, які відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України "Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства" зобов'язані подавати декларацію про наявність (відсутність) громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав), про перебування (неперебування) в процедурі набуття (припинення) громадянства (підданства) іноземної держави, про подання документів (проходження процедури) для набуття громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав).

Крім того, пропонується у Кримінальному процесуальному кодексі України визначити повноваження слідчих органів безпеки здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень за декларування недостовірної інформації стосовно громадянства.[9]

2 грудня 2021р. було оприлюднено результати загальнонаціонального дослідження проведеного Фондом «Демократичні ініцівативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Інституту центральноєвропейської стратегії у рамках спецпроєкту Re:Open Zakarpattia проведеного з 22 жовтня по 12 листопада 2021 року методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів у всіх областях України, окрім територій, які тимчасово не контролюються владою України.[13] Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. В результаті польового етапу було зібрано 2003 анкети. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95

і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2.4% для показників близьких до 50%, 2.1% -- для показників близьких до 25%, 1.5% -- для показників близьких до 10%.

48% респондентів не підтримують взагалі ідею запровадження подвійного або множинного громадянства в Україні. Водночас 24% висловлюються за можливість запровадження подвійного (множинного) громадянства для всіх країн без винятків;

11% підтримують цю ідею, якщо подвійне громадянство буде дозволено лише з країнами-членами ЄС і НАТО, 7% можуть підтримати запровадження такого громадянства з усіма країнами, окрім Росії;

майже 5% виступають за подвійне громадянство лише з колишніми республіками СРСР. Не змогли визначитися з відповіддю всього 5% опитаних.

Найбільшу підтримку ідеї подвійного (множинного) громадянства висловили такі категорії опитаних:

- 33% респондентів зі східного макрорегіону;

- 42% респондентів віком 18-29 років;

- по 29% респондентів, які можуть дозволити собі купити коштовні речі та серед тих, хто може дозволити купити собі майже все, що хоче;

- 29% серед тих, хто виїздив за кордон протягом 2017-2021 рр.

Найменшу підтримку ідеї подвійного (множинного) громадянства висловили такі категорії опитаних:

- 55% респондентів із західного макрорегіону;

- більшість респондентів віком старше 30 років та молодше 70 років: 51% серед опитаних віком 30-39 років, 53% серед опитаних віком 40-49 років, 55% серед опитаних віком 50-59 років, 52% серед опитаних віком 60-69 років.

- 53% респондентів, яким грошей вистачає на їжу, але купувати одяг вже важко;

- 51% серед тих, хто не виїжджав за кордон протягом останніх чотирьох років.[9]

Як випливає з аналізу результатів дослідження, в українському суспільстві на сьогодні відсутня підтримка ідеї запровадження подвійного (множинного)

громадянства. Можна також обґрунтовано припустити, що заперечення проти такої ідеї зумовлене російською агресією, в тому числі насильницькою паспортизацією громадян України у Криму та в окупованих районах Донецької та Луганської областей. Респонденти можуть побоюватися, що у разі безумовного поширення подвійного громадянства на всі країни Росія скористається цим для ще більшого впливу на Україну.

Помітно, що підтримку ідеї подвійного (множинного) громадянства найбільше висловлюють заможні громадяни, люди, які часто перетинають кордон і довгий час проживають чи працюють в іноземних державах, а також молодь, якій взагалі притаманна більша відкритість до зовнішнього світу та бажання здобувати новий досвід, ніж старшим поколінням.

Важливо розуміти, що 67% українців позитивно ставляться до діаспори. Тому якщо подвійне (множинне) громадянство стосуватиметься винятково закордонних українців, в такому разі пропозиція Президента буде схвально сприйнята суспільством.[13]

Таким чином законопроектом передбачається: розширити коло осіб, які набувають громадянство України за територіальним походженням; визначити категорії осіб, які для набуття громадянства України замість подання зобов'язання припинити іноземне громадянство матимуть право подавати декларацію про відмову від іноземного громадянства (зокрема, до таких осіб належатимуть особи, які в установленому законодавством України порядку

уклали контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України; особи, які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України; особи, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою України; особи, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, що зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання); переглянути підстави втрати громадянства України, а саме виключення з підстав для втрати громадянства України такої підстави, як добровільне набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави; запровадити судовий порядок скасування рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України; закріпити зобов'язання щодо повернення паспортного документа іноземця, невиконання якого є підставою для втрати громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; розширити підстави набуття громадянства України дітьми, у тому числі внаслідок усиновлення, встановлення опіки, піклування; уточнити повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства України; удосконалити понятійний апарат Закону та ін.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до низки законів України, якими передбачається подання декларації про відсутність іноземного громадянства особами, які претендують на обрання на виборні посади або прийняття на державну службу, на службу до органів місцевого самоврядування, проходження служби в правоохоронних органах тощо

Висновки

З огляду на конституційний принцип єдиного громадянства, про який йшлося вище, положення цього законопроекту послаблюють вимоги щодо уникнення множинності громадянства для громадян України, тому вважаємо що будь-яка легалізація подвійного (множинного) громадянства шляхом прийняття певних законодавчих приписів можлива лише після відповідного уточнення приписів Основного Закону України.

Верховній Раді та Президенту у процесі підготовки відповідного закону доведеться врахувати також стурбованість суспільства щодо безпекових ризиків, пов'язаних із запровадженням подвійного (множинного) громадянства, та провести медійну кампанію, щоб запобігти штучній напруженості між мешканцями різних регіонів України.

Список використаних джерел:

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/

2. Головатий Микола, Романенко Євген. Політика: реальність і гра: монографія / М. Ф. Головатий, Є. О. Романенко. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2021. 276 с. Бібліогр.: с. 263-275.

3. Про приєднання України до Конвенції про скорочення без громадянства; Закон України № 22-VII від 11.01.2013р. Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/22-18#Text

4. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_302

5. Про ратифікацію Європейської конвенції про

громадянство: Закон України від 20.09.2006 № 163-V.

URL: https://zakon.rada. gov.ua/rada/show/163-16

6. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 року № 2235-III.https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2235-14#Text

7. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 липня 2021 року "Про додаткові заходи з координації реалізації державної політики у сфері громадянства: Указ Президента України від 23 липня 2021 року №305/2021

8. Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України: Проект Закону від 02.12.2021 №6368. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73322

9. Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства: проект Закону від 02.12.2021 №6369. Режим доступу: http:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf351 1=73зЗ

10. Про внесення змін до статті 570 Митного кодексу

України щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства: проект Закону від 02.12.2021 №6370. Режим доступу:

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_Ppf351H73324

11. Про внесення змін до Закону України "Про

судоустрій і статус суддів" щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства: проект Закону від 02.12.2021 №6371. Режим доступу:

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511= 73325

12. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері громадянства: проект Закону від 02.12.2021 №6372 Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1? pf3511 =73326

13. ttp://ukrpohliad.org/analytics/yak-ukrayintsi-stavlyatsya- do-ideyi-mnozhynnogo-gromadyanstva-vyklyky-i-mozhlyvosti- dlya-volodymyra-zelenskogo.html.

Размещено на Allbest.ru