Фінмоніторинг для політично значущих осіб

Размещено на http://www.allbest.ru/

Збройні Сили України

Національний авіаційний університет

Фінмоніторинг для політично значущих осіб

Романенко Є.О., Непомнящий О.М.

Вступ

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у ХХІ столітті битву за своє існування. Країна-агресор РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли окупувала Крим і частини Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну з північного, східного та південного напрямків. У квітні сили оборони вигнали окупантів із північних областей України, восени деокупували частини Херсонської, Миколаївської та Харківської областей. Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні. В умовах повномасштабної збройної агресії РФ в Україні продовжують проводити реформи. [1]

Оди з напрямків це приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, що відповідно позитивно вплинуть на подальші рішення міжнародних партнерів щодо заявки України на членство в Європейському Союзі та виділення фінансової підтримки Україні.

Виклад основного матеріалу

Політично значуща соба (англ. politically exposed person), або PEP - термін у фінансовому регулюванні на позначення осіб, наділених дуже важливими державними функціями, в силу чого вони становлять вищий ризик потенційної причетності до таких фінансових злочинів, як хабарництво, відмивання грошей, корупція і незаконне збагачення через свою посаду та вплив, який вони можуть мати. Поняття поширюється і на родичів (членів сім'ї) чи будь-яку близьку особу, про яку відомо громадськості або фінансовій установі, що та пов'язана з таким високопосадовцем в особистому чи професійному плані.[2]

Термін «політично значуща особа» з'явився наприкінці 1990-х років, у так званій «справі Абачі», який був нігерійським диктатором та разом із членами своєї сім'ї і соратниками протягом кількох років організовував масштабну систематичну крадіжку активів Центрального банку Нігерії. Вважається, що було викрадено кілька мільярдів доларів, які було переказано на банківські рахунки у Великобританії та Швейцарії. У ході цього розслідування з'явилося поняття «політично значуща особа», навколо якого в грудні 2000 року ООН організувала комітет, що врешті-решт призвело до ухвалення в жовтні 2003 року резолюції Конвенції ООН проти корупції, яка набула чинності в грудні 2005 року, з постійними щорічними оглядами імплементації та повернення активів.[3] У 2004 році вона стала законом Європейського Союзу.[4] норма закон фінансовий законодавство

Хоча загальноприйнятого означення PEP немає, багато країн у своїх визначеннях спираються на означення, сформульоване Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ). Остання являє собою міжнародний орган при Організації економічного співробітництва та розвитку, заснований 1989 року з ініціативи G7, який встановлює стандарти та сприяє впровадженню заходів проти відмивання грошей, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення задля збереження цілісності глобальної фінансової системи.[2]

У лютому 2012 року FATF переглянула визначення від 2003 року, оновивши його до такого вигляду:[2]

Іноземні PEP: особи, яким іноземна держава доручила чи доручала визначні державні повноваження, як-от глави держави або голови уряду, високопоставлені політики, державні, судові чи військові високопосадовці, вищі керівники державних корпорацій, важливі партійні функціонери.

Вітчизняні PEP: особи, яким доручили чи доручали визначні державні функції в країні, наприклад, глави держави чи голови уряду, високопоставлені політики, депутати парламенту, державні, судові чи військові високопосадовці, вищі керівники державних корпорацій, важливі партійні функціонери.

Особи, яким державне підприємство або міжнародна організація доручили чи доручали визначні функції, під чим маються на увазі члени вищого керівництва, тобто директори, заступники директорів і члени правлінь або рівносильні посади.[2]

PEP охоплюють такі особи, як:

Політики: президенти, прем'єр-міністри, міністри, сенатори, депутати та інші особи, які займають публічні посади в уряді.

Вищі посадові особи: керівники державних підприємств, центральних банків, регуляторних органів та інших державних органів.

Судді: судді вищих судів, конституційні судді та інші судові посадовці.

Військові керівники: високопосадовці збройних сил та інших військових організацій.

Дипломати: посли, консули та інші представники дипломатичних місій.

Враховуючи свою публічну посаду або зв'язок з високими посадовими особами, PEP можуть бути підвищеним ризиком з точки зору фінансової корупції, відмивання грошей та інших незаконних діянь. Тому багато фінансових установ і компаній встановлюють особливі процедури для ідентифікації та перевірки клієнтів, які є PEP, з метою запобігання фінансовому шахрайству.[5]

В Україні відповідно до норм Закону № 361 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» політично значущими особами визначено фізичних осіб, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях.[6]

Законом України від 4 листопада 2022 року № 2736-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту фінансової системи України від дій держави, що здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) і вимог Директиви ЄС 2018/843" (далі - Закон № 2736) в Закон № 361 були внесені зміни.

Цими змінами по суті обмежили термін визнання політично значущих осіб трьома роками (стосовно термінів "діячі, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях", "іноземні публічні діячі" та "національні публічні діячі", відповідно до змін у Законі № 361 їх визначення доповнено словами "протягом останніх трьох років"). Тобто, після спливу трирічного строку з дня припинення виконання визначних публічних функцій всі такі політично значущі особи втрачають цей статус. Відповідно суб'єкти первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ) стосовно цих осіб не зобов'язані здійснювати певні заходи щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Прийняті Законом № 2736 норми не відповідають міжнародним зобов'язанням, яких взяла Україна на шляху інтеграції до Європейського союзу. А саме, щодо імплементації стандартів у сфері запобігання та боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF) і стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Європейським Союзом. Такі зобов'язанні закріплені в Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII.

3 травня 2023р. у Верховній Раді було зареєстровано за № 9269 проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо приведення термінології у відповідність із міжнародними стандартами внесений Кабінетом Міністрів України, та 17 травня 2023р. проект Закону за № 9269-1 про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо ризик орієнтовного підходу при здійсненні первинного фінансового моніторингу (реєстр. від), внесений народним депутатом України Дубінським О.А.

Обидва законопроекти спрямовані на приведення у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму термінології, що застосовується в Законі України від 6 грудня 2019 року № 361-ІХ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон).

Обома законопроектами запропоновано внести зміни до Закону, якими передбачено:

у термінах "діячі, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях", "іноземні публічні діячі" та "національні публічні діячі", встановлених пунктами 20, 28 та 37 частини першої статті 1, виключити слова "протягом останніх трьох років";

розширити ознаки порогової фінансової операції фінансовими операціями клієнта, якщо кінцевий бенефіціарний власник учасника фінансової операції - клієнта є громадянином чи має постійне місце проживання (перебування, реєстрації) в державі, що здійснює збройну агресію проти України;

доповнити нормою згідно якої суб'єкт первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ) повинен забезпечити належне застосування ризик-орієнтованого підходу під час обслуговування клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами, з метою присвоєння обґрунтованого рівня ризику, унеможливлення безпідставної відмови від здійснення фінансових операцій та/або встановлення (продовження) ділових відносин;

конкретизувати, що у разі коли з часу припинення виконання політичнозначущою особою визначних публічних функцій пройшло більше дванадцяти місяців і СПФМ під час проведення належної перевірки переконається в тому, що така особа більше не несе ризику, притаманного політично значущим особам, СПФМ може не вживати щодо неї, членів її сім'ї та осіб, пов'язаних із нею, заходів, визначених пунктами 2 - 4 частини тринадцятої статті 11 Закону.

На відміну від законопроекту № 9269 в альтернативному проекті встановлена підстава, коли до політично значущої особи, яка не виконує визначних публічних функцій більше дванадцяти місяців, членів її сім'ї та осіб, пов'язаних із нею, СПФМ не вживає заходів, визначених пунктами 2-4 частини тринадцятої статті 11 Закону.

Законопроектом № 9269-1 пропонується встановити, що у разі коли з часу припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій пройшло більше 12 місяців і обсяг фінансових операцій такої особи менше порогової суми, встановленої частиною першою статті 20 Закону (400 тисяч гривень), вважається, що така особа більше не несе ризику, притаманного політично значущим особам. А у разі, якщо обсяг фінансових операцій такої особи більше порогової суми, вважається, що така особа несе ризик, і в таких випадках СПФМ вживає щодо такої політично значущої особи, членів її сім'ї та осіб, пов'язаних із нею, заходів, визначених законом.

Оскільки зазначені законопроекти, що були внесені, за своєю суттю є альтернативними відповідно до Регламенту Верховної Ради України", який передбачає, що при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами - членами цього комітету. Відповідно до цього на розгляд Верховної Ради України було внесено доопрацьований Комітетом проект Закону України про внесення змін до Закону України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо політично значущих осіб реєстр. № 9269-д від 04.09.2023.[7]

Верховна Рада на засіданні 17 жовтня 2023 року, після довгих суперечок - подано понад 100 правок, ухвалила в цілому законопроєкт №9269-д про посилення фінансового моніторингу PEP (політично значущих осіб). За проголосували 276 народних депутатів. Головною новацією є те, що замість трьох років після посади, топ-посадовці (PEP) будуть фактично мати довічний статус РЕР, натомість передбачають застосування ризик- орієнтованого підходу під час визначення обсягу та тривалості заходів фінансового моніторингу, які необхідно вживати стосовно таких діячів, ефективного при формуванні моделей управління різного рівня.[8]

Нормами закон передбачено:

що через 12 місяців після звільнення PEPа з посади, банки та інші фінансові установи мають переглянути його ризик. У разі, якщо фінансові операції, що проводилися такою особою протягом цього часу, становили низький ризик, та якщо така особа не несе ризик, властивий PEP, суб'єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) не зобов'язані вживати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин з ним (тобто, встановлювати джерела статків такої особи та джерела коштів для її операцій);

обов'язок СПФМ надати протягом п'яти робочих днів клієнту-PEP письмові пояснення з обґрунтуванням причини відмови у здійсненні фінансових операцій або встановленні ділових відносин.

обов'язок національного PEP після припинення виконання ним визначних публічних функцій повідомляти банку на його запит про виконання (припинення виконання) таких функцій;

встановлення штрафу СПФМ у розмірі до 100 тис. неоподаткованих мінімумів (1,7 млн. грн) за неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу до PEP, тобто за зловживання жорстким фінмоніторингом щодо PEP - присвоєння необґрунтованого рівня ризику, безпідставна відмова від проведення фінансових операцій.[7]

Висновки

Закон про фінансовий моніторинг топпосадовців Парламент ухвалив ще у 2020 році. Він передбачає, що чиновники «категорії А», а також їхні найближчі родичі мають проходити більш ретельну перевірку у фінансових установах і надавати документи щодо джерел своїх статків. Минулорічне рішення нардепів обмежити дію статусу РЕР трьома роками обурило міжнародних партнерів України, які виділяли кошти на цю реформу. До того ж це поставило під сумів перспективи вступу України до ЄС.

Статус РЕР обернувся для посадовців проблемами з обслуговуванням у банках, які або затримують операції, або взагалі відмовляють в обслуговуванні чи блокують рахунки. Для банків це додаткове навантаження й вони просто відмовляють в обслуговуванні РЕР.

Прийняття та реалізація норм закону сприятимуть відповідності національного законодавства міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії корупції, відповідно, позитивно вплинуть на подальші рішення міжнародних партнерів щодо заявки України на членство в Європейському Союзі та виділення фінансової підтримки Україні. Редакція Закону відповідає стандартам AML/CFT та буде зарахована як виконання вимог МВФ. А саме - 14-го структурного маяка, який мав бути виконаний до кінця вересня поточного року. Також прийняття закону є останнім кроком для початку перемовин про членство України в ЄС.

Список використаних джерел

1. Романенко Є.О. Російська федерація є державою- терористом// Modern! aspekty vedy: XXVII. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. - str.10-22.

2. FATF International Standards on Combating Money Laundering and the Financing of Terrorism & Proliferation. ATF/OECD. с. 130.

3. United Nations Convention against Corruption

4. French Senate, Justice et affaires interieures. Proposition de directive du Parlement europeen et du Conseil relative a la prevention de l'utilisation du systeme financier aux fins du blanchiment de capitaux,

5. Що таке РЕР(ПЕП)?

6. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї: Закон України від 6 грудня 2019 року № 361-IX

7. Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо приведення термінології у відповідність із міжнародними стандартами: проект Закону від 04.09.2023 № 9269-д

8. Непомнящий О.М. Теоретичні аспекти формування та розвитку системи управління ризиками / О.М. Непомнящий, О.В. Медведчук // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. - Львів. : ЛРІДУ НАДУ. - 2017. - Вип. 4 (53). - С. 22-29.

Размещено на Allbest.ru