Регулювання природокористування із застосуванням фіскальних методів
Розроблення і застосування понять і механізму фіскалювання до процесів управління справлянням платежів з суб’єктів господарювання до бюджету за екологічні правопорушення. Особливості розподілу сум екологічного податку між державним і місцевими бюджетами.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.06.2024 |
| Размер файла | 282,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Науково-дослідний заклад «Ресурси»
РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ФІСКАЛЬНИХ МЕТОДІВ
Бодюк Адам Васильович
кандидат економічних наук, старший
науковий співробітник, науковий керівник
Анотація
екологічний податок фіскалювання правопорушення
Мета статті -- розроблення і застосування понять і механізму фіскалювання до процесів управління справлянням платежів із суб'єктів господарювання до бюджету за екологічні правопорушення. Методологія дослідження -- застосування ресурсного підходу до визначення понять, абстрактно-логічного, системноструктурного та порівняльного аналізу, ранжування. Наукова новизна. Розкрито механізм управління фіскалюванням природокористувачів за забруднення ними природного середовища; зазначено особливості нарахування екологічного податку, розподілу сум чинного податку між державним і місцевими бюджетами; обґрунтовано прикладні новації з урахуванням чинника власності на природні ресурси. Висновки. Потреба в запровадженні екологічного фіскалювання зумовлена екологічною ситуацією на території країни, фіскальною системою, енергетичною та промисловою безпекою, ціновою політикою, діловою активністю, міжнародними зобов'язаннями країни й іншими чинниками.
Ключові слова: управління, фіскалювання, природокористування, власність, народ, відходи, забруднення, ставки, природні об'єкти.
Аннотация
Бодюк Адам Васильевич кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, научный руководитель,
Научно-исследовательское заведение «Ресурсы»
Регулирование природопользования с использованием фискальных методов
Цель статьи -- разработка и применение понятий и механизма фискалирования к процессам управления взыманием платежей с субъектов хозяйствования в бюджет за экологические правонарушения. Методология исследования -- применение ресурсного подхода к определению понятий, абстрактно-логического, системно-структурного и сравнительного анализа, ранжирования. Научная новизна. Раскрыт механизм управления фискалированием природопользователей за загрязнение ими природной среды; указаны особенности начисления экологического налога, распределения сумм действующего налога между государственным и местными бюджетами; обоснованы прикладные новации с учетом фактора собственности на природные ресурсы. Выводы. Потребности введения экологического фискалирования обусловлены экологической ситуацией на территории страны, фискальной системой, энергетической и промышленной безопасностью, ценовой политикой, деловой активностью, международными обязательствами страны и другими факторами.
Ключевые слова: управление, фискалирование, природопользование, собственность, народ, отходы, загрязнение, ставки, природные объекты.
Annotation
Adam Bodayuk PhD in economics, senior scientist, Associate Professor University of Kyiv
Management and Entrepreneurship, Kyiv, Ukraine, Regulation of nature management with the application of fiscal methods
The purpose of the article is to develop and apply the concepts and mechanism of fiscalization to the processes of managing the collection of payments from business entities to the budget for environmental offenses.
The research methodology - application of the resource approach to the definition of concepts, abstract-logical, system-structural and comparative analysis, ranking.
The scientific novelty. The mechanism of fiscal management of nature users for their environmental pollution is revealed; the peculiarities of the calculation of the ecological tax, the distribution of the amounts of the current tax between the state and local budgets are indicated; applied innovations are substantiated taking into account the factor of ownership of natural resources.
Conclusions. The need for environmental fiscalization is due to the environmental situation in the country, the fiscal system, energy and industrial security, pricing policy, business activity, the country's international obligations and other factors.
Key words: management, fiscal, in the use of nature, property, people, waste, pollution, rates, natural objects.
Постановка проблеми
Україна належить до найбільш забезпечених природними, зокрема надровими, ресурсами у світі. Промислове їх використання спричинює екологічні проблеми, що актуалізує потребу у фінансових ресурсах для їх вирішення. Для цього необхідно дослідити взаємовідносини геологічних і гірничих суб'єктів господарювання з державою та місцевими органами самоврядування, зокрема й щодо здійснення екологічних платежів - грошових компенсацій за негативний вплив на довкілля.
Чинний екологічний податок являє собою мобілізовані державою від суб'єктів господарювання грошові кошти за порушення ними природного стану, забруднення навколишнього середовища: на поверхні землі і під нею, в атмосфері й у водному середовищі. Однак сучасна екологічна ситуація, зміни у формах власності на природні об'єкти, у функціях територіальних владних структур та інші фактори зумовлюють потребу вдосконалити фінансові відносини між державою, місцевими владними структурами та користувачами природних ресурсів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
У контексті теми нашої статті опрацьовано наукову літературу, зокрема положення економічної геології, нормативні документи, що регулюють природо-, надро-, водокористування і їх оподаткування, геологічні звіти й ін. [1-3]. Аналіз цих матеріалів дав змогу засвідчити, що проблемам екології, з них екології надрокористування та екологічному оподаткуванню, науковці приділяли значну увагу. Однак поняття фіскалювання як виконання фіскальних зобов'язань надрокористувачів, механізм управління цими процесами розкрито недостатньо, що зумовлює актуальність статті. Для наших досліджень перспективними є абстрактно-логічний, монографічний, системно-структурний і порівняльний аналіз, ранжування, економіко-статистичні, економіко-математичні й інші методи дослідження.
Мета статті -- розроблення та застосування понять і механізму фіскалювання до процесів управління справлянням платежів із суб'єктів господарювання до бюджету за екологічні порушення; інформаційне відображення екологічного стану надрой водокористування, чинного механізму справляння плати до бюджету за забруднення навколишнього середовища.
Виклад основного матеріалу
Екологічне фіскалювання пропонуємо розглядати як превентивний механізм захисту навколишнього середовища від забруднення, що стимулює надрокористувачів інвестувати природоохоронні заходи, зокрема застосовувати природоощадні технології. Безумовно, для дієвості цього механізму розміри податку мають бути встановлені такі, щоб підприємства прагнули його знизити, модернізуючи виробництво задля дотримання екологічних вимог. Тому законодавче встановлення та застосування видів і розмірів цих ставок необхідно розглядати у складі процесів управління екологічним фіскалюванням суб'єктів господарювання.
Поняття «податок», на наш погляд, походить з часів Київської Русі від слова «подать»: данина й дари - подать князеві чи його представнику; пізніше застосовували об'єднавче поняття «подать», а з часом - податок. Данина й дари були продуктами сільського господарства та промислів (хутро, віск, мед, хліб, шкіра тощо). Збирали їх, безпосередньо виїжджаючи на так зване «полюддя», у вигляді різних дарів князі чи їхні представники. «Податями» спочатку були тільки натуральні продукти, згодом почали застосовувати й гроші. Отже, податок за своїм походженням означає отримання якихось продуктів у натуральній формі, а з часом їх еквівалентно оцінених і в грошовій формі за потребами органів управління країною. У дореволюційній Росії подать справляла держава як податок із селян і міщан, тобто тривале далеке історичне, так зване «полюддя» [4, с. 562].
У спеціальній літературі податок прийнято трактувати так: обов'язковий, індивідуально безоплатний платіж, який стягують органи державної влади різних рівнів з юридичних і фізичних осіб з метою фінансового забезпечення діяльності держави та місцевих органів влади; встановлений вищим органом законодавчої влади обов'язковий індивідуальний безоплатний платіж, який стягують з юридичних і фізичних осіб до бюджетів різних рівнів та в термінах, передбачених законодавством, й ін. [5].
Дійсно, плату за користування надрами вносять на казначейські рахунки за отримання в користування ділянки надр. А сплачуючи податок на прибуток підприємств, суб'єкт господарювання нічого натомість не отримує.
Сучасний екологічний податок суб'єкта господарювання - це не вираження в оцінці його продуктів, що передають державі, а сума покарання за шкоду суспільству, тобто за порушення природного стану земель, псування довкілля, у ширшому розумінні - екології. Тому застосовувати поняття «екологічний податок» (подібно штрафу) нелогічно. Екологічне фіскалювання суб'єктів господарювання слід розглядати як визначення підстав, джерел і мобілізацію від них коштів до державної скарбниці (скарбниця також має далеке історичне походження) і накопичення з них фінансових ресурсів для фінансування заходів з охорони та відновлення навколишнього середовища.
Екологічний податок здебільшого трактують як загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляють із суб'єктів господарювання, юридичних осіб, які не провадять господарську діяльність, а також інших платників, що на території України та в межах її континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони, провадячи певну діяльність, здійснюють оцінені у фактичних показниках обсяги викидів речовин, які забруднюють атмосферне повітря, водні об'єкти й ін. Зауважимо, що в Податковому кодексі України (ПКУ) зазначені умови, за яких екологічний податок не сплачують.
За 2020 рік сплачено цього податку на суму 5 165 818 000 грн. Динаміка його показників за 2016-2020 роки в Україні за чотирма видами найбільших забруднень показана на рис. 1 (без екологічного податку за викиди в атмосферне повітря) [6].
Рис. 1 Динаміка показників сплати екологічного податку за 2016--2020 роки
Найбільші надходження екологічного податку за розміщення відходів становили:
• 2015 року - 0,79 млрд грн;
• 2018 року - 1,06;
• 2020 року - 1,05 млрд грн.
За період 2016-2020 роки сума екологічного податку дорівнює 4,78 млрд грн, тобто за обсягом його показники посідають друге місце в Україні (після екологічного податку за утворення та / або тимчасове зберігання радіоактивних відходів - 4,87 млрд грн).
Метою управління екологічним фіскалюванням є мобілізація із суб'єктів господарювання коштів для сплати екологічного податку, щоб поповнити доходи державного бюджету відповідно до чинного законодавства.
До прямих учасників управління процесами екологічного фіскалювання належать: Верховна Рада, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна фіскальна (податкова) служба України, їхні територіальні структурні служби.
Податковий кодекс України регламентує процеси планування, звітності, контроль сплати екологічних податків та інші функції управління мобілізації їх до бюджетів.
За ПКУ, суму податку за розміщення відходів обчислюють залізорудні суб'єкти господарювання самостійно за показниками обсягів (маси) відходів, ставок податку та коригувальних коефіцієнтів за формулою:
де: Прв - сума екологічного податку за розміщення виробничих відходів, грн;
Мві - обсяг (маса) виробничих відходів і-того виду, т;
Нпі - ставки податку в поточному році за тонну і-того виду виробничих відходів, грн;
Кт - коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальне розташування виробничих відходів;
Ко - коригувальний коефіцієнт, що дорівнює 3 і який застосовують у разі розміщення виробничих відходів на звалищах, що не забезпечують повного захисту атмосферного повітря або водних об'єктів від забруднення.
Коефіцієнт Кт = 3, якщо відходи розміщено в межах населеного пункту або менш ніж 3 км від його меж; Кт = 1, якщо відстань більше 3 км. Для нарахування податку за розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовують ставку за розміщення відходів I класу небезпеки, тобто як надзвичайно небезпечних. Якщо розміщення відходів на звалищах не забезпечує повного унеможливлення забруднення ними атмосферного повітря або водних об'єктів, наведені вище ставки податку збільшують утричі.
На наш погляд, ця офіційна, наведена в ПКУ, формула не враховує такі сучасні фактори, як: категорія земель, де розміщують відходи, і форма власності на землю. Зазначену формулу необхідно доповнити коефіцієнтом, який враховує категорію земель (Кз), де знаходяться відходи, а також коефіцієнтом, який враховує форми власності на ці землі (Кв). З огляду на це формула матиме вигляд:
Безумовно, для встановлення значень цих коефіцієнтів необхідні певні дослідження, дозволені Мінфіном, з наданням ним конкретної інформації.
Динаміка ставок для обчислення екологічного податку наведена в таблиці 1, де продемонстровано зростання за короткий період екологічного податку орієнтовно на 70%.
Таблиця 1
Динаміка ставок для обчислення екологічного податку
|
Клас небезпеки відходів |
Рівень небезпечності відходів |
Ставка податку, грн за 1 т 2014 р. |
Ставка податку, грн за 1 т 2021 р. |
Ставки 2021 р. до 2014 р., % |
|
|
I |
Надзвичайно небезпечні |
822,52 |
1405,65 |
170,9 |
|
|
II |
Високо небезпечні |
29,96 |
51,20 |
170,9 |
|
|
III |
Помірно небезпечні |
7,52 |
12,84 |
170,7 |
|
|
IV |
Мало небезпечні |
2,93 |
5,00 |
170,6 |
|
|
Мало небезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості |
0,29 |
0,49 |
169,0 |
Розглянемо питання фіскалювання суб'єктів господарювання за скиди шкідливих речовин у водні об'єкти. За обсягами у 20162018 роках показники екологічного податку посідали третє місце, у 2018-2020-х -четверте. За аналізований період сума податку становила 0,73 млрд грн.
Найбільші показники як водних забруднень, так й екологічних податків припадають на Дніпропетровську та Запорізьку області. Так, «обсяг скиду забруднених стічних вод промисловими підприємствами міста Кривого Рогу до поверхневих водних об'єктів, згідно зі статичною звітністю підприємств 2 ТП-водгосп, 2018 року становив 10,7 млн м3 (тобто 1,8% від загального обсягу скиду по Україні), з них - 4,7 млн м3 шахтні води» [7].
Про масштаби забруднень річок свідчать такі показники. 2015 року ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПАТ «ЦГЗК», м. Кривий Ріг) у річку Інгулець скинув забруднених зворотних вод, нормативно очищених (код 120161) 3121,3 тис. м3. ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (ПАТ «КЗРК», м. Кривий Ріг) у цю саму річку скинув забруднених зворотних вод, нормативно очищених (код 120649) 2014 року - 3833,9, 2015-го - 4584,6 тис. м3 [8].
За Податковим кодексом України, суму екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти обчислюють за формулою:
де: Пс - сума екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, грн;
Мві - обсяг скидуваних виробничих відходів і-того виду, т;
Нпі - ставка податку за тонну, грн;
Кос - коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і який застосовують у разі скидання забруднюючих речовин у ставки й озера (в інших випадках коефіцієнт дорівнює 1).
Ставки екологічного податку в гривнях за одну тонну поділяють на два види: за назвами забруднюючих речовин; за гранично допустимою концентрацією забруднюючих речовин або орієнтовно безпечним рівнем впливу (млг / л). З положень ПКУ, що регулюють екологічне оподаткування скидів у водні об'єкти, видно, що воно враховує лише факти їх забруднення речовинами. А власне види й особливості водних об'єктів до уваги не беруть (тобто враховується сторона забруднювача, а сторона водного об'єкта забруднення - ні). На наш погляд, зі сторони водного об'єкта забруднення необхідно врахувати поділ водних об'єктів за різними ознаками та їх власність.
За статтею 3 «Водний фонд України» Водного кодексу України, «усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море».
За статтею 5 «Водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення», «до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 2) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів; 2) підземні води, що є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться на території більш як однієї області (і вони використовують ці води), а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться в межах однієї області (і вона їх використовує) і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, що не можуть бути джерелом централізованого водопостачання. Отже, країна має багатий власний водний фонд, що потребує регулювання.
У статті 6 «Власність на води (водні об'єкти)» зазначено, що «води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки в користування». У засобах масової інформації вказують на факти приватизації водних об'єктів або їх частин. Тому, безумовно, необхідні додаткові дослідження проблем фіскалювання екологічно значимих процесів та об'єктів у водному середовищі.
Класифікацію доходів бюджету та їх показники 2020 року наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
Класифікація доходів бюджету та їх показники 2020 року
|
Код доходів бюджету |
Вид доходу бюджету |
Сума, млн грн |
Питома вага |
|
|
19010100 |
Екологічний податок за викиди в атмосферне повітря |
1 919,0 |
37,2 |
|
|
19010300 |
Надходження від розміщення відходів |
1 048,5 |
20,3 |
|
|
19011000 |
Екологічний податок за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю |
1 037,2 |
20,1 |
|
|
19010400 |
Екологічний податок за утворення та / або тимчасове зберігання радіоактивних відходів |
1 015,1 |
19,6 |
|
|
19010200 |
Надходження від скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти |
146,0 |
2,8 |
|
|
Усього |
5165,8 |
100,0 |
Про масштаби сплати екологічного податку суб'єктами господарювання свідчать такі цифри. Приватне акціонерне підприємство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПРАТ «ПІВНГЗК», м. Кривий Ріг), що видобуває залізні руди (07.10 Добування залізних руд ), 2020 року мало дохід 24 063 793 000 грн і сплатило екоподатків на суму 151 674 670 грн (його статутний капітал - 579 707 000 грн), що становить 26% статутного капіталу [9].
Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат» (ПАТ «Запоріжсталь», м. Запоріжжя), що виробляє чавун, сталь і феросплави (24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів), мало дохід 45 630 637 000 грн, сплатило екоподатків на суму 146 087 910 грн (його статутний капітал - 660 920 444 грн), що становить 22% статутного капіталу [10].
Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг) провадить такі види діяльності:
• 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів;
• 07.10 Добування залізних руд;
• 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів та ін.
Статутний капітал цього підприємства становить 3 859 533 000 грн.
Воно сплатило екоподатків на суму 316 771 210 грн, тобто 8,2% статутного капіталу [11].
Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (АТ «ПІВДГЗК», м. Кривий Ріг) здійснює добування залізних руд (07.10, основа) та ін. Його статутний капітал - 397 684 010,00 грн.
Підприємство сплатило екоподатків на суму 27 005 140 грн, що становить 6,8% статутного капіталу [12].
Для порівняння показників також відмітимо: ДП «НАЕК «Енергоатом» сплатило 2020 року 1 014 923 020 грн екоподатку; м. Київ сплатив 2020 року екоподатків на суму 1 870 515 140 грн, тобто він є найбільшим їх платником ва Україні [13]. Отже, наведені показники свідчать про значимі розміри екоподатків, які сплачують до державного та місцевих бюджетів суб'єкти господарювання, що видобувають залізні руди, збагачують їх і переробляють.
Екологічний податок призначений для формування бюджетних коштів з метою фінансування заходів компенсації шкоди, заподіяної гірничими підприємствами навколишньому середовищу. Тому сума сплаченого екологічного податку має бути достатньою, щоб покривати витрати держави на фінансування заходів, необхідних для відновлення довкілля, відповідати сумі шкоди, завданої навколишньому середовищу, а то й перевищувати її. Для управління процесами об'єктивного вирішення таких фінансових проблем і потрібне екологічне фіскалювання.
...Подобные документы
Огляд порядку здійснення екологічного контролю і шляхів покращення нормативно-правового забезпечення його реалізації. Аналіз практики у сфері застосування відповідальності суб'єктів господарювання і правових наслідків порушень екологічного законодавства.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 13.06.2012Право природокористування як комплексний правовий інститут загальної частини екологічного права. Сутність та зміст права природокористування, його державне регулювання. Поділ права природокористування на види за різними класифікаційними критеріями.
реферат [11,2 K], добавлен 23.01.2009Природокористування — взаємодія природи і суспільства, використання корисних властивостей природи з метою задоволення економічних, споживацьких інтересів. Правове регулювання користування природними ресурсами, екологічні і санітарно-гігієнічні вимоги.
реферат [23,0 K], добавлен 25.10.2015Поняття, функції та класифікація суб'єктів господарювання державної власності, законодавче регулювання їх діяльності. Організаційно-правові форми підприємств, їх характеристика. Державні об’єднання підприємств, особливості їх утворення та функціонування.
курсовая работа [81,3 K], добавлен 03.10.2011Забезпечення ефективності правового регулювання податку на додану вартість, механізму його відшкодування. Стимулювання економічного зростання, запровадження нових методів адміністрування, захист інтересів бізнесу. Удосконалення вітчизняного законодавства.
статья [21,7 K], добавлен 17.08.2017Міжнародні екологічні правопорушення: злочини і делікти, перелік міжнародно-злочинних дій. Матеріальна, нематеріальна і безвинна відповідальність, її сутність і докази. Форми нематеріальної відповідальності. Обов’язок відшкодування екологічної шкоди.
реферат [12,2 K], добавлен 24.01.2009Особливості правового механізму як структуроутворюючого елементу адміністративного механізму в системі управління охороною здоров’я. Принципи, форми та процедура взаємодії владних структур і суб’єктів громадянського суспільства в системі охорони здоров’я.
автореферат [49,6 K], добавлен 20.02.2009Поняття, способи, форми й методи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. Національний банк України в банківській системі держави. Кредитний договір та банківський кредит. Регулювання сфер економіки незалежно від форми власності.
контрольная работа [23,0 K], добавлен 21.02.2010Характеристика проблем в сфері регулювання оподаткування. Особливості проступків у сфері адміністрування податків, зборів, обов’язкових платежів, відповідальність за їх здійснення. Нормативні акти регулювання і проект змін до Податкового кодексу України.
доклад [15,9 K], добавлен 17.11.2011Огляд проблеми неправомірної поведінки. Загальна характеристика понять "правопорушення" і "склад правопорушення", їх співвідношення з правовою нормою. Вивчення елементів складу правопорушення: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони.
курсовая работа [32,9 K], добавлен 26.08.2014Загальна характеристика правових способів, форм захисту інтересів суб’єктів господарювання. Форми їх здійснення в Україні. Правовий режим майна суб’єктів господарювання. Огляд судової практики у справах про захист їх честі, гідності та ділової репутації.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 30.11.2014Притягнення до відповідальності за бюджетні правопорушення. Видання нормативно-правових актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку. Проблемні питання застосування положень ст. 211 Кримінального кодексу України.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 04.12.2014Загально-правова характеристика інституту припинення діяльності суб'єктів господарювання. Етапи та порядок здійснення процедури припинення господарювання шляхом реорганізації або шляхом ліквідації. Відповідальність учасників за порушення законодавства.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 04.04.2011Сучасний зміст і значення елементів та механізму правового регулювання, його сфери та межі. Характеристика методів і типів правового регулювання в Україні, можливості та необхідність їх вдосконалення. Основні ознаки ефективного правового регулювання.
курсовая работа [61,6 K], добавлен 07.07.2009Суб’єктивно-об’єктивні відносини держави та неспроможних суб’єктів господарювання. Міжнародний досвід державного регулювання банкрутства. Правове регулювання відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та його проблеми в Україні.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 21.02.2011Оптимізація податкових платежів та податкові правопорушення. Підстави відповідальності, склад та класифікація податкових правопорушень. Склад податкового правопорушення. Класифікація податкових правопорушень. Відповідальність за порушення.
курсовая работа [26,6 K], добавлен 11.05.2007Аналіз становлення інституту припинення діяльності суб'єктів господарювання. Загально-правова характеристика припинення діяльності. Порядок здійснення процедури припинення діяльності суб'єктів господарювання, відповідальність за порушення законодавства.
дипломная работа [116,6 K], добавлен 14.12.2010Забезпечення ефективного регулювання процесу сплати податків в умовах трансформації системи економічних відносин та дефіциту Державного бюджету України. Історія акцизного податку, його функція, механізм, платники. Основа та порядок вирахування акцизу.
статья [29,0 K], добавлен 11.09.2017Сфера правового регулювання. Управління та право як фундаментальні суспільні явища. Загальні вимоги до форм правового регулювання. Способи правового регулювання управління. Варіанти покращення правового регулювання державного управління в Україні.
реферат [23,0 K], добавлен 28.05.2014Загальні положення судового захисту суб`єктів господарювання. Порядок апеляційного та касаційного оскарження, нормативно-законодавче обґрунтування даного процесу. Порядок і головні етапи розгляду справ за нововиявленими обставинами, вимоги до нього.
реферат [19,7 K], добавлен 10.12.2014
