Вироблення ефективної протидії (боротьби) з організованою злочинністю: концептуальний аналіз

Концепція протидії/боротьби з транснаціональною організованою злочинністю та її актуалітети/рекомендації. Чинна Концепція реалізації державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, затверджена Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1000/2011 (далі - Концепція), відображає нормативно-правове регулювання державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю [31].

Привертає увагу відсутність у чинній Концепції реалізації державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю шляхів і засобів розв'язання проблем транскордонної та транснаціональної організованої злочинності. Водночас низкою нормативно-правових актів, прийнятих впродовж нетривалого періоду (2015 - 2016 рр.) серед пріоритетних напрямів протидії злочинності на нормативному рівні визначено такий напрям, як протидія транскордонній і транснаціональній організованій злочинності. Зокрема, у зазначений період увага інститутів сектору безпеки України була зосереджена на функціонуванні таких елементів механізму протидії даному виду злочинності: - моніторинг стану транскордонної і транснаціональної організованої злочинності (Указ Президента України від 16 червня 2015 року «Про рішення Ради національної безпеки й оборони України від 6 травня року «Про заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю в Україні», Концепція інтегрованого управління кордонами, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 1149-р); - провадження суб'єктами інтегрованого управління кордонами діяльності із запобігання, виявлення, розкриття (розслідування) транскордонних злочинів (Концепція інтегрованого управління кордонами, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 1149-р); - оцінка безпекового середовища та аналіз поширення транскордонної організованої злочинності (Концепція розвитку сектору безпеки й оборони України затверджена Указом Президента України від 14 березня року № 92/2016). Вищезазначені обставини свідчать про своєчасність формулювання питання щодо внесення змін (прийняття нової редакції) до Концепції та необхідність включення до проєкту заходів протидії транскордонній організованій злочинності. Доцільним та своєчасним є внесення до Концепції змін такого змісту: - проблема, яка потребує розв'язання - зосередження інтересів транскордонних організованих злочинних угруповань переважно на високоприбуткових сферах діяльності: незаконний обіг природних ресурсів в прикордонні, енергетика, незаконне переправлення мігрантів, контрабанда фальсифікованих лікарських засобів; - криміналізація процесу переправлення мігрантів через державний кордон. В умовах активізації діяльності щодо вирішення міграційної кризи в Європейському Союзі актуальною є загроза переорієнтації незаконних міграційних потоків, у тому числі на маршрути, що пролягають територією України; - для транскордонної злочинності характерними є використання відмінностей законодавства держав-сусідів (особливо розбіжностей між нормами митного, кримінального, кримінально-процесуального законодавства та законодавства про статус правоохоронних органів суміжних держав); - політизація загальнокримінальної транскордонної організованої злочинності, що є причиною використання учасниками транскордонних організованих злочинних угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів масової інформації. Напрямами реалізації Концепції є удосконалення інституційної системи протидії транскордонній організованій злочинності. Шляхи та засоби розв'язання проблеми - усунення умов існування транскордонної організованої злочинності у прикордонні; - визначення завдань оперативно-роз- шукових підрозділів Держприкордонслужби України на кожному етапі протидії транскордонній організованій злочинності (встановлення контролю над нею, її локалізація, нейтралізація та ліквідація); - опрацювання з міжнародними організаціями (FRONTEX, Європол, Інтерпол тощо) та державами, що межують з Україною, питання щодо проведення оцінки спільних інституційних спроможностей України та держав-сусідів до запобігання викликам, пов'язаним з транскордонною організованою злочинністю, у тому числі запобігання діяльності організованої злочинності у міграційній сфері; - проведення моніторингового кримінологічного аналізу транскордонної організованої злочинності. Внесення змін (прийняття нової редакції Концепції) з урахуванням заходів протидії транскордонній злочинності прогнозовано сприятиме розробленню та виконанню організаційних заходів, спрямованих на запобігання виникненню організованих злочинних угруповань і вчиненню ними злочинів [32, с. 554-556].

Статті, які рекомендуємо для прочитання: - Свірін М. О. Шляхи вдосконалення протидії та запобігання організованій злочинності в Україні в сучасних умовах. Наука і правоохорона. 2018. - № 2. С. 217-225; - Севрук В. Г. Причини та умови, що детермінують вчинення злочинів організованими групами і злочинними організаціями, які сформовані на етнічній основі. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки. 2016. Вип. 6(3). С. 83-87; - Соболєв В. О., Ярмиш О. Н. Організовані злочинні групи як об'єкт соціологічного аналізу. Український соціум. 2002. № 1. С. 33-40. С. 35-40; - Бова А. А. Соціологія організованої злочинності: окреслення предметної галузі. Український соціум. 2003. - № 1 (2). - C.16-23.

Висновки

Значна кількість опрацьованих наукових джерел у сфері організованої злочинності дала змогу зосередитись на ідеологічних концептах організованої злочинності, а саме на тому, що стосується українських видань/українського наукометричного простору. Вказана інформація буде корисною у формуванні відповідних механізмів протидії та вибудовуванні подальших стратегій і тактик боротьби із вказаним феноменом через призму загальнонаціональних та транскордонних масштабів.

Бачення міжнародного та національного рівнів протидії організованій злочинності. Тенденції розвитку сучасної організованої злочинності та заходи боротьби з нею потребують залучення багатьох зусиль теоретиків і практиків, адже йдеться про небезпеку і загрозу не лише національним інтересам держав у силу їхнього транскордонного співробітництва, особливо у сфері побудови кібербезпечного інформаційного середовища як умови протидії загрозам міжнародній безпеці. Країни з нестабільною економічною та соціально-політичною ситуацією піддаються особливим впливам злочинного середовища, адже немає відповідної ефективної протидії. Водночас належна трансформація економіки держав, які перебувають у стані стагнації через «ракову пухлину» - організовану злочинність та корупцію може відбутися через виявлення одиничних, групових, регіоналістських, загальнодержавних та міжнародних рівнів злочинних зв'язків. Суспільства, що знаходяться у стані економічної й політичної трансформації, покликані пройти відповідний шлях через ефективну взаємодію теорії з практикою в осмисленні сутнісних процесів багатьох суспільних станів. На особливу увагу заслуговують органи законодавчої влади й державного управління, правоохоронні інституції та судові установи.

Стосовно регіональних рівнів протидії організованій злочинності. Кримінологічна характеристика організованої злочинності потребує особливого наукового розгляду з позицій етнічності (зокрема такого напрямку, як регіоналістика), заглиблення в історичну ретроспективу та сучасність, відповідне прогнозування майбуття. Кримінолог є своєрідним пророком-прогнозистом загрозливих станів і вибудовування бажаного суспільного розвитку. У рамках протидії організованій злочинності в Україні на особливу увагу заслуговує виявлення злочинних доходів від організованої злочинної діяльності, встановлення ланцюгів злочинних схем, зокрема й тих, які покриваються державницькими та правоохоронними структурами. Відображення офіційної статистики організованої злочинності, знання латентних її рівнів сприятиме адекватному відображенню фактологічного матеріалу на різних рівнях, виробленню відповідних тактик і стратегій протидії та боротьби. Глибинне дослідження організованої економічної злочинності як комплексного явища через призму та аналіз багатьох кримінологічних ознак, а відповідно і правова оцінка сутностей багатьох негативних феноменів і характеристик, виявлення їхніх тенденцій, є запорукою ефективного право- та державотворення, оптимізації публічно-управлінського апарату. Узагальнення правової доктрини, інноваційні концепти розуміння сутності феномена «пастки організованої злочинності» та відповідна «соціальна ціна» організованої злочинності, за яку платить суспільство, є надзвичайно важливими.

Стосовно актуалізації наукового дослідження проблеми організованої злочинності. Корупція та організована злочинність розвиваються в українському суспільстві високими темпами. Ефективна протидія цим феноменам в умовах воєнного стану є найвищою мірою необхідності заради вироблення системи запобіжних заходів (чинників, детермінантів) ще на етапі їхнього зародження. При цьому важливим є взаємоузгоджена протидія спільно з багатьма суб'єктами державного господарювання, залучення інститутів громадянського суспільства (громадських організацій та формувань, міжнародної спільноти, кожного окремого громадянина). Загалом корупція та організована злочинність це самостійні та близькі за змістом негативні явища, що тісно переплітаються з багатьма антисуспіль- ними проявами та процесами. Заходи протидії організованій злочинності в рамках системно-функціонального підходу, накопичення багатьох зусиль теоретиків і практиків, обмін досвідом на рівні круглих столів, а згодом і створення виїзних мобільних груп щодо резонансних злочинів та узагальнення відповідної практики протидії (виявлення прогалин у праві та потреб соціуму) дасть справжній орієнтир теорії й максимально наблизить її до практики. Присікання діяльності маргінальних груп шляхом кримінологічної діяльності підрозділів правоохоронних органів є пріоритетом. У цьому аспекті важливим є боротьба з тероризмом, винайдення нових методів розслідування злочинів та формування максимальної комплексності моделей протидії злочинній діяльності, розроблення криміналістичних програм розслідування тощо.

Література

1. Голіна В. В., Даньшин І. М., Кальман О. Г., Лисодєд О. В. Кримінологія: Загальна та Особлива частини : підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] за ред. І. М. Даньшина. Х. : Право. 2003. 352 с.

2. Берест М.. Рейтинг країн із найвищим рівнем злочинності: яке місце посіла Україна. 12 січня 2023. Meta.ua.

3. Бабакін В. М. Сучасний стан оперативно-розшукової протидії злочинам, що вчиняє молодь. Регіональні особливості злочинності: сучасні тенденції та стратегії протидії: збірник. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, Кривий Ріг. 14 травня 2021 р. КННІ ДонДУВС. Кривий Ріг, 2021. С. 8-12.

4. Семикопний А. Д. Організована злочинність та організовані форми злочинності у науці й законодавстві сучасної України і УСРР доби НЕПУ: порівняльна характеристика. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2009. № 44. С. 29-38.

5. Протидія організованій злочинності в Україні в 2020 році (у порівнянні зі статистичними даними за 2016-2019 роки).

6. Василевич В. В. Поняття кримінології як соціально-правової науки, її предмет, завдання та функції. Кримінологія та профілактика злочинів [наст. лекції для слух. ННІЗДН КНУВС та слух. регіон. відд. ННІЗДН КНУВС]. К., 2013.

7. Голіна В. В., Головкін Б. М. Поняття злочинності та основні наукові підходи щодо її розуміння і визначення. Кримінологія: Загальна та Особлива частини [Навч. посіб.]. Х.: Право, 2014. 513 с.

8. Даньшин І. М., Голіна В. В., Валуйська М. Ю. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: [підр.] за заг. ред. В.В. Голіни. 2-ге вид. перероб. і доп. Х.: Право, 2009. 288 с.

9. Дрьомін В. М. Інституціональна теорія злочинності та криміналізації суспільства [Текст]: авто- реф. дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Віктор Миколайович Дрьомін. Одеса, 2013.

10. Мельник П. О. Поняття «організована злочинність» у історико правовому вимірі. Young Scientis. Юридичні науки. 2018. April. № 4 (56). С. 69-73.

11. Микитчик О. В. Злочин як соціальне явище: філософсько-правовий аспект. Микитчик Олександр Васильович. Автореф. дис. к.ю.н. 12.00.12. Філософія права. К., 2002.

12. Басиста І. В. Організована злочинність: сучасні українські реалії та кроки до протидії. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія: Право. 2023. Вип. 15(2). С. 202-217.

13. Кириченко О. В. Рецензія на монографію Жаровської Г. П. «Транснаціональна організована злочинність в Україні: феномен, детермінація, протидія». Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2018. № 17. С. 246-248.

14. Буркаль В. С. Протидія транснаціональній організованій злочинності у сфері економіки [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Буркаль Віта Сергіївна ; Держ. фіск. служба України, Ун-т держ. фіск. служби України. Ірпінь, 2019. 242 с.

15. Одинцова О. В. Джерела кримінологічної інформації про організовану злочинність та їх використання у кримінологічній науці та практиці. Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.08, Харк. нац. ун-т внутр. справ. Х., 2012. 180 с.

16. Закалюк А. П. Курс української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2007. Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. 712 с.

17. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності: Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 55/25. 15.11.2000 р. Офіційний вісник України. 19.04.2006. № 14. 340 с.

18. Краснов О. Транснаціональна організована злочинність: риси та напрями протидії. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Випуск 3. 2019. С. 1-13.

19. Global Competitiveness Index 2017-2018 Competitiveness Rankings Home

20. Звіт пропроведення національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму 2019. 250 с.

21. Тимошенко В. А. Наркобізнес: національна та міжнародна протидія новим викликам: монографія. К. : Вид-во НА СБ України, 2006. 440 с.

22. Голубош В. В., Кіцелюк В. М., Бондюк А. Ф., Кріцак І. В., Кримінологічні фактори, що продукують злочинність неповнолітніх, та особливості соціального безпекового середовища Івано-Франківської області. Регіональні особливості злочинності: сучасні тенденції та стратегії протидії: збірник. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, Кривий Ріг. 14 травня 2021 р. / КННІ ДонДУВС. Кривий Ріг, 2021. С. 21-34.

23. Копаниця Є. М. Взаємозв'язок корупції та організованої злочинності. Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства : матеріали науково-теоретичної конференції викладачів, аспірантів та студ. юридичного фак-ту, м. Суми, 25 травня 2013 р. / Ред.кол.: А.М. Куліш, М.М. Бурбика, М.І. Логвиненко, В.М. Семенов, А.В. Баранова. Суми : СумДУ, 2013. С. 93-96.

24. Костроміна О. Г. Наукові засади розслідування економічних злочинів, вчинених організованими групами : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2003. 17 с.

25. Лисиченко В. К., Шехавцов Р. М. Проблеми теорії та практики подолання протидії розслідуванню окремих різновидів злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями. Луганськ : ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2009. 304 с.

26. Полянська В. С. Кримінологічна характеристика учасників транснаціональних організованих злочинних угруповань економічної спрямованості. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 2. С. 316-324.

27. Гребенюк М. В., Швець В. К. Посилення спроможностей підрозділів Національної поліції у сфері боротьби з організованою злочинністю. Питання боротьби зі злочинністю. Вип. 37. 2019. С. 22-34.

28. Воронов В. І. Теоретичні аспекти оперативно-розшукової протидії злочинам. Південноукраїнський правничий часопис. Вип. 1. 2012. С. 36-38.

29. Севрук В. Протидія Національної поліції України злочинам, що вчиняються організованими групами та злочинними організаціями, які сформовані на етнічній основі. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 2. С. 288-293.

30. Соболєв В. О., Ярмиш О. Н. Організовані злочинні групи як об'єкт соціологічного аналізу. Український соціум. 2002. № 1. С. 33-40.

31. Концепція реалізації державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, затверджена Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1000/2011

32. Філіппов С. О. Особливості реалізації державної політики у сфері боротьби з транскордонною організованою злочинністю. Протидія злочинності: теорія та практика. Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції (19 жовтня 2016 року). К.: Київ:Нац. акад. прокуратури України. 2016. С. 554-556.

Размещено на Allbest.ru