Використання досвіду Європейського союзу в освіті сталого розвитку на основі ESG-менеджменту

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Кафедра економіки та менеджменту

Використання досвіду Європейського союзу в освіті сталого розвитку на основі ESG-менеджменту

Дорошенко Г.О., д.е.н., професор

Бабич С.М., к.е.н., доцент

Максимова М.В., к.е.н., доцент

Сукрушева Г.О., к.е.н., доцент

Тєшева Л.В., д.е.н., професор

м. Харків

Анотація

В даній роботі проведено дослідження щодо процесів глобалізації та європейської інтеграції, в галузі освіти. Визначено, що сутність та структура професійної освіти зазнають суттєвих змін, адаптуючись до концепцій і стратегій освіти у країнах Європейського Союзу. У контексті співпраці між ЄС та Україною, вивчення моделей професійної освіти ЄС вважається джерелом інноваційного досвіду для підвищення престижу національної професійної освіти та її інтеграції в європейський освітній простір. Сучасні освітні заклади повинні також відповідати концепції сталого розвитку та дотримуватися принципів ESG - екологічного, соціального та корпоративного управління.

В документі Європейської комісії визначаються критерії кліматичних змін та рекомендації розкриття ESG-показників. Це слугує джерелом найкращих практик для бізнесу, що допомагає підприємствам долати екологічні виклики та зберігати сталість.

ESG-повістка розглядається як основа для сталого бізнесу, визначаючи, наскільки організації дбають про довкілля та зменшують свій вплив. Це актуалізує потребу відповідності підприємницької діяльності поняттю «сталий розвиток» для збереження інвестиційної привабливості.

У Європейському союзі спостерігається перехід до ESG-постановки на всіх рівнях, що визначається зростанням загроз екологічного розвитку та соціальної нерівності. Концепція сталого розвитку також перетворюється з орієнтації на майбутні покоління до збереження систем життєзабезпечення для поточного покоління. ESG-менеджмент використовується як інструмент економічного та соціального прогресу, чого підтверджують ініціативи ЄС та обов'язковість нефінансової звітності для публічних компаній. Аналіз ризиків та рекомендації стосуються розкриття інформації у сфері ESG-менеджменту. Перехід до цієї моделі сталого розвитку визначається драйверами, такими як відповідальне інвестування та споживання.

Досвід Європейського союзу для університетів України в освіті сталого розвитку на основі ESG-менеджменту дає можливість створити комплексний, системний та інтегрований підходи, а також міждисциплінарні методи для інтеграції проблематики в освітні програми. Це сприятиме формуванню відповідального мислення та переходу до сталих моделей поведінки та діяльності в широкій аудиторії.

Ключові слова: Європейський союз, сталий розвиток, ESG-менеджмент, освіта, екологічне управління, соціальне управління, корпоративне управління

Abstract

Utilizing the European union's experience in sustainable development education based on ESG management

Doroshenko H.O., Dr Econ. Sci., Professor; Babych S.M., C. Econ. Sci., Ass. Professor; Maksymova M.V., C. Econ. Sci., Ass. Professor; Sukursheva H.O., C. Econ. Sci., Ass. Professor; Tiesheva L.V., Dr Econ. Sci., Professor of Department of Economics and Management, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

This paper presents a study of the processes of globalization and European integration in the field of education. It has been determined that the essence and structure of vocational education are undergoing significant changes, adapting to the concepts and strategies of education in the European Union. In the context of cooperation between the EU and Ukraine, the study of EU vocational education models is considered a source of innovative experience to enhance the prestige of national vocational education and its integration into the European educational space. Modern educational institutions must also comply with the concept of sustainable development and adhere to the principles of ESG - environmental, social and corporate governance.

The European Commission's document defines climate change criteria and recommendations for disclosing ESG indicators. It serves as a source of best practices for business, helping companies to overcome environmental challenges and maintain sustainability.

The ESG Agenda is seen as the basis for sustainable business, defining how organizations care about the environment and reduce their impact. This highlights the need for business activities to comply with the concept of "sustainable development" to maintain investment attractiveness.

In the European Union, there is a transition to ESG at all levels, driven by the growing threats to environmental development and social inequality. The concept of sustainable development is also changing from a focus on future generations to preserving life support systems for the current generation. ESG management is used as a tool for economic and social progress, as evidenced by EU initiatives and the mandatory non-financial reporting for public companies. The risk analysis and recommendations relate to ESG disclosures. The transition to this model of sustainable development is determined by drivers such as responsible investment and consumption.

The experience of the European Union for Ukrainian universities in sustainable development education based on ESG management makes it possible to create a comprehensive, systematic and integrated approach, as well as interdisciplinary methods for integrating issues into educational programs. This will contribute to the formation of responsible thinking and the transition to sustainable models of behavior and activities in a wide audience.

Keywords: European Union, sustainable development, ESG management, education, environmental management, social management, corporate governance

Постановка проблеми

Сьогодні університети України декларують прихильність принципам сталого розвитку та порядку денному ESG. Однак на практиці єдиного розуміння ролі та функціоналу вишів у цій сфері поки що не склалося. Низка університетів бачать своє завдання у формальній відповідності цілей сталого розвитку ООН, інші - у підготовці профільних фахівців, а дехто - у впровадженні ресурсозберігаючих практик у повсякденний студентський побут. Ринок освіти за тематикою ESG ще далеко не сформований: немає чіткого погляду на нього ні в держави, ні в абітурієнтів, а запити бізнесу іноді формуються швидше, ніж готові навчальні програми. Аналіз наявних оглядів освітніх програм університетів України виявляє відсутність критеріїв, що дають змогу відносити той чи інший навчальний курс до сфери ESG, - вироблення таких критеріїв лише попереду. Тому розгляд досвіду Європейського Союзу в цьому питанні посідає особливе місце при навчанні сучасному менеджменту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями освіти в сфері сталого розвитку на основі ESG-менеджменту опікується багато всесвітньо- відомих науковців та експертів серед них: В. О. Радкевич, Г. І. Тодосова, B. Fasterling M. Rossi, J. Chouaibi, S. Chouaibi, W. Jilani, Y. Chouaibi.

Метою статті є розгляд досвіду Європейського Союзу у побудові ESG- концепції, формуванні освітніх програм цієї направленості та напрямків використання компетенцій фахівців ESG-менеджменту в суспільному просторі.

Виклад основного матеріалу

В умовах глобалізації та європейської інтеграції стрімко змінюються суть, характер, а також структура професійної освіти і навчання. Головні напрями цієї освітньої підсистеми в країнах Європейського Союзу визначено в Концепції і Стратегії освіти упродовж життя, яка базується на шести ключових положеннях: нові базові уміння; збільшення інвестицій у розвиток людських ресурсів; інновації у викладанні і навчанні; оцінка навчання, включаючи неформальне та інформальне навчання; розвиток профорієнтації і консультування з питань професійної освіти; наближення навчання до тих, хто прагне навчатися.

У контексті співпраці між ЄС та Україною вивчення сучасних моделей професійної освіти і навчання країн Європейського Союзу можна розглядати як джерело інноваційного досвіду, що допоможе підвищити престижність і статус національної професійної освіти і, водночас, сприятиме її реформуванню та інтеграції в європейський та світовий освітньо-науковий простір.

Сучасні освітні заклади мають відповідати вимогам концепції сталого розвитку (sustainable development), прийнятої на Конференції ООН з довкілля та розвитку, що відбулася в червні 1992 р. у м. Ріо-де-Жанейро, та дотримуватися ESG-принципів, що має на увазі екологічне (Environment), соціальне (Social) та корпоративне (Governance) управління, тобто визначати, наскільки та чи інша організація дбає про довкілля та як намагається зменшити шкоду, яку вона завдає навколишньому середовищу [1].

У грудні 2019 р. було опубліковано рекомендації Європейської комісії, що дає змогу зрозуміти критерії виявлення найкращих практик бізнесу щодо кліматичних змін у зв'язку з Паризькою угодою 2015 р. і рекомендації розкриття ESG-показників. Повна назва документа - Handbook of Climate Transition Benchmarks, Paris-aligned Benchmark and Benchmarks ESG Disclosures. Ці найкращі практики в європейському бізнесі, безсумнівно, існують. ESG-повістка проглядається, з одного боку, як навчання принципам етичного життя у світі ноосфери постіндустріальної спільноти, що виражає устремління до подолання егоцентричного конфліктного мислення та визначення прогресу як універсальної дії, що диктується інтересами цивілізації загалом, а з іншого боку, як всеосяжна практична основа для побудови сталого бізнесу.

Звідси актуалізується вагома потреба: підприємницька діяльність кожної прогресивної компанії має відповідати поняттю «сталий розвиток», що відповідає актуальним потребам суспільства і тим самим визначає її інвестиційну привабливість.

Досвід європейського співтовариства, показує: позитивні зміни, досягнуті за допомогою ESG-постановки, - це результат чітко сформульованої стратегії, яка виражає розуміння, що потрібно боротися з причиною, а не з наслідком, залучаючи до того всіх учасників процесу: державу, громадянське суспільство, бізнес, наукові та освітні заклади. Саме тому Європейський союз розглядає ESG-постановку як ключ до чистої та конкурентоспроможної Європи до 2050 року, ухваливши наприкінці 2019 року амбітну програму «Європейський зелений курс» (the European Green Deal). національний інноваційний професійний освіта євросоюз

Наразі в Європейському союзі, дедалі ясніше простежується тренд на перехід до моделі ESG-постановки, як на макрорівні, так і на рівні компаній. Зміна клімату, втрата біорізноманіття, забруднення довкілля, проблеми економічного розвитку і зростання соціальної нерівності набувають дедалі загрозливого характеру, при цьому багато з цих процесів можуть стати незворотними вже за життя нинішнього покоління.

Отже, істотної трансформації набуває сама концепція сталого розвитку - від орієнтації на збереження ресурсів в інтересах майбутніх поколінь - до збереження основних систем життєзабезпечення для тих, хто живе нині, як на глобальному, так і на національних рівнях.

Концепція ESG-менеджменту вперше використовується як практичний інструмент економічного та соціального прогресу [2]. Підтвердженням цього можуть слугувати кроки, зроблені Європейським Союзом у період з 2015 по 2020 рр. Насамперед ідеться про нову економічну та політичну стратегію ЄС, яка повністю базується на цілях сталого розвитку ООН-2030. На її основі розробляються конкретні плани дій, оновлюється нормативна база. Так, відповідно до Директиви 2014/95/EU в рамках ЄС з 2017 р. подання нефінансової звітності стало обов'язковим для публічних компаній, банків, страхових і громадських організацій [7].

У зв'язку з цим, предметом цілої низки публікацій став аналіз переваг і ризиків, пов'язаних із розкриттям інформації про діяльність компаній у сфері ESG-менеджменту, а також рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї діяльності та якості звітності.

Необхідність переходу до моделі розвитку, в основі якої лежать принципи ESG-менеджменту, наразі практично не викликає сумнівів і зумовлена цілою низкою чинників, які наведено на рисунку 1.

Необхідність переходу до моделі розвитку, в основі якої лежать принципи ESG-менеджменту

Рис. 1. Необхідність переходу до моделі розвитку, в основі якої лежать принципи ESG-менеджменту

Дедалі відчутнішу роль у переході до сталого розвитку відіграють такі драйвери, як відповідальне (стійке) інвестування, що передбачає ухвалення інвестиційних рішень на основі аналізу ESG чинників і відповідальне (стійке) споживання. Для переходу до моделі сталого розвитку на основі ESG-менеджменту необхідні три базові умови: по-перше, нові технології та бізнес-моделі; по-друге, нові формалізовані та неформалізовані норми і правила, тобто нове інституціональне середовище; по-третє, готовність суспільства сприймати ці норми і правила та дотримуватися їх у своєму повсякденному житті та економічній діяльності. Останнє відображено в одному з базових принципів сталого розвитку - принципі залученості. Роль освіти в усіх трьох названих напрямах винятково висока [5].

Названі вище чинники й умови переходу до сталого розвитку на основі ESG-менеджменту справедливо розглядаються як своєрідний виклик сформованій традиційній моделі освіти, в тому числі й вищої професійної освіти, що вимагає адекватної відповіді; визначають необхідність формування екологічно і соціально орієнтованої моделі освіти - освіти на основі ESG- менеджменту для сталого розвитку [8].

У Глобальній програмі дій з освіти в інтересах сталого розвитку підкреслюється, що «освіта дає змогу людям зрозуміти характер і масштаб проблем у сфері сталого розвитку; дає змогу сформувати критичний, нестандартний і творчий підхід, необхідний для пошуку нових, більш ефективних розв'язань загальносвітових проблем [3]; дає можливість людям зрозуміти сутність тих могутніх чинників, що визначають нестійкий спосіб життя, та може допомогти виробити організаційні навички й оптимізм, що дасть змогу їм діяти окремо й колективно» [4].

Ключова мета глобальної програми дій полягає у «здійсненні діяльності на всіх щаблях і в усіх сферах освіти і навчання та розширенні її масштабів з метою прискорення прогресу на шляху до сталого розвитку». Програма передбачає інтеграцію принципів ESG-менеджменту у програми навчання, а також інтеграцію освіти в процес сталого розвитку. Для досягнення поставленої мети визначено два завдання:

1) переорієнтувати освіту та навчання таким чином, щоб кожна людина мала змогу набути знань, навичок, ціннісних орієнтирів і поведінкових установок, які дають змогу брати участь у процесі сталого розвитку на основі ESG-менеджменту;

2) підвищити роль освіти та навчання в усіх порядках денних, програмах і заходах, спрямованих на заохочення сталого розвитку на основі ESG- менеджменту.

Глобальна програма також пропонує активізувати діяльність держав у сфері стійкого розвитку на основі ESG-менеджменту, за такими п'ятьма пріоритетними напрямами, як зазначено на рисунку 2.

Програми з вивчення ESG-менеджменту в університетах Європейського союзу зазвичай включають у себе різноманітні дисципліни, які охоплюють аспекти довкілля, соціальної відповідальності та управління. Нижче наведено деякі ключові галузі, які часто включають у навчальні програми з ESG:

1. екологічне управління (Environmental Management): Включає в себе вивчення впливу бізнесу на навколишнє середовище, методів зменшення екологічного сліду, енергоефективності та використання поновлюваних джерел енергії;

2. соціальна відповідальність (Social Responsibility): Навчання в галузі взаємодії бізнесу із суспільством, включно з етичними питаннями, взаємодією із зацікавленими сторонами, соціальними інноваціями та питаннями соціальної рівності.

3. управління корпоративною відповідальністю (Corporate Governance): Вивчення структур управління компаніями, внутрішнього контролю, нормативних стандартів і найкращих практик у сфері управління.

4. етика в бізнесі: Розглядає питання етики в корпоративному світі, ухвалення рішень на основі цінностей, сумлінне управління та забезпечення відповідності етичним стандартам.

5. фінансова стійкість: Вивчення інвестицій, обліку та звітності з урахуванням факторів ESG, управління фінансовими ризиками, пов'язаними зі стійкістю.

Рис. 2. Пріоритетні напрямки програми стійкого розвитку на основі ESG-менеджменту. Джерело: систематизовано авторами

Навчання в університетах надає студентам не тільки теоретичні знання а й навички, необхідні для успішної кар'єри в галузі ESG-менеджменту. Вони можуть застосовувати ці знання в різних секторах економіки, роблячи внесок у сталий розвиток бізнесу та суспільства [6].

Висновки

Спираючись на положення і висновки, сформульовані в міжнародних документах, у тому числі Європейського союзу, у роботах експертів, а також узагальнюючи досвід інтеграції проблематики сталого розвитку на основі ESG-менеджменту в освітні програми, що реалізуються університетами України, можна визначити, як ключові, такі підходи:

- комплексний підхід - проблематика сталого розвитку на основі ESG- менеджменту, має бути інтегрована тією чи іншою мірою і формою в освітні програми всіх рівнів освіти, що дасть змогу сформувати ціннісні орієнтири та поведінкові настанови, моделі поведінки і ведення діяльності, адекватні зазначеним принципам, у переважної частини підростаючого покоління. Це забезпечить синергетичний ефект вироблення колективного імунітету до «нестійких» моделей поведінки і ведення професійної та підприємницької діяльності;

- системний підхід - проблематику сталого розвитку на основі ESG- менеджменту слід інтегрувати тією чи іншою мірою і формою в навчальні дисципліни та курси, які реалізуються в рамках того чи іншого рівня і напряму підготовки, що дасть змогу сформувати систему знань і компетенцій у сфері ESG-менеджменту, які відповідають тій чи іншій професійній галузі діяльності;

- інтегрований (триєдиний) підхід як найважливіша методологічна основа побудови моделі освіти у сфері сталого розвитку на основі сталого розвитку на основі ESG-менеджменту, структури та змісту навчальних програм і дисциплін. Одним із найважливіших і домінантних напрямів розвитку освіти в галузі сталого розвитку на основі ESG-менеджменту, є її екологічний напрям (модель). Однак нині стає очевидним, що цей напрямок навчання не може бути зведено виключно до екологічної освіти, оскільки вона не охоплює всієї проблематики сталого розвитку, всього спектра цілей сталого розвитку. У зв'язку з цим слід наголосити, що в процесі еволюції концепції сталого розвитку сформувався триєдиний (системний, інтегрований) підхід, в основі якого лежить уявлення про три його підвалини (три виміри, компоненти): економічний, екологічний і соціальний. У зв'язку з цим, має йтися про побудову інтегрованої моделі освіти в сфері сталого розвитку на основі ESG-менеджменту;

- міждисциплінарний підхід, що передбачає об'єднання зусиль викладачів загальнотеоретичних, функціональних і галузевих дисциплін.

Дотримання цих підходів дасть змогу досягти стратегічно значущої мети - сформувати відповідальне, соціально й екологічно орієнтоване (інтегроване) мислення в найширшої аудиторії тих, хто навчається, що, своєю чергою, уможливлює перехід до сталих моделей поведінки, споживання та ведення професійної й підприємницької діяльності.

Література

1. Десять принципів Глобального договору ООН. 2023.

2. Порядок денний сталого розвитку до 2030 року.

3. Радкевич В.О. Сучасні моделі професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу: порівняльний досвід: монографія / В.О. Радкевич; Київ: ІПТО НАПН України, 2018. 223 с.

4. Тодосова Г.І. Шляхи розвитку державно громадського управління освітою в Україні: європейський досвід та українська реальність / Г.І. Тодосова.

5. European Union. Report from the Education Council to the European Council. The concrete future objectives of education and training systems. Brussels,14 February 2001, ETUD 23. Brussels: Council of European Union, 2001. 17 p.

6. Fasterling B. Human Rights Due Diligence as Risk Management: Social Risk Versus Human Rights Risk // Business and Human Rights Journal. Vol. 2. Is. 2. 2017. P. 225-247.

7. Rossi M, Chouaibi J, Chouaibi S, Jilani W, Chouaibi Y. Does a Board Characteristic Moderate the Relationship between CSR Practices and Financial Performance? Evidence from European ESG Firms // Journal of Risk and Financial Management. 2021. Vol. 14. Is. 8.

8. The changing nature and role of vocational education and training in Europe Volume 1: conceptions of vocational education and training: an analytical framework: Cedefop research paper, No 63 [Electronic resource]. - Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2017. 54 p.

References

2. Poriadok dennyi staloho rozvytku do 2030 roku [The 2030 agenda for sustainable development].

3. Radkevych V.O. (2018) Suchasni modeli profesiinoi osvity i navchannia v krainakh Yevropeiskoho Soiuzu: porivnialnyi dosvid: monohrafiia [Modern models of vocational education and training in the European Union: comparative experience]. Kyiv: «IPTO NAPN Ukrainy» - «The Institute of Professional Education of the National Academy of Sciences of Ukraine» - 223. [in Ukrainian]

4. Todosova, H.I. (2019). Shliakhy rozvytku derzhavno hromadskoho upravlinnia osvitoiu v Ukraini: yevropeiskyi dosvid ta ukrainska realnist [Ways of Development on Public Public Education Management in Ukraine: European Experience and Ukrainian Reality].

5. European Union. Report from the Education Council to the European Council. The concrete future objectives of education and training systems. Brussels,14 February 2001, ETUD 23. Brussels: Council of European Union, 2001.17 p.

6. Fasterling B. (2017) Human Rights Due Diligence as Risk Management: Social Risk Versus Human Rights Risk. Business and Human Rights Journal. Vol. 2. Is. 2. 2017. P. 225-247.

7. Rossi M, Chouaibi J, Chouaibi S, Jilani W, Chouaibi Y. (2021) Does a Board Characteristic Moderate the Relationship between CSR Practices and Financial Performance? Evidence from European ESG Firms. Journal of Risk and Financial Management. Vol. 14. Is. 8

8. The changing nature and role of vocational education and training in Europe Volume 1: conceptions of vocational education and training: an analytical framework: Cedefop research paper, No 63 Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2017. 54 p.

Размещено на Allbest.Ru