Перспективи правового регулювання використання штучного інтелекту в спорті в контексті прийняття Європарламентом закону "Про штучний інтелект"

Размещено на http://allbest.ru

Академія праці, соціальних відносин і туризму

Перспективи правового регулювання використання штучного інтелекту в спорті в контексті прийняття Європарламентом закону «Про штучний інтелект»

Журавель Я.В. - доктор юридичних наук, професор,

декан юридичного факультету

Дараган О.В. - аспірант кафедри конституційного,

адміністративного та фінансового права

Соловйов А.С. - аспірант кафедри конституційного,

адміністративного та фінансового права

Анотація

З'ясовано, що штучний інтелект має потенціал підвищити рівень не лише окремих спортсменів і команд, а й усього спортивного світу. Однак з великими інноваціями приходить і підвищена відповідальність, а етичні міркування актуалізуються, оскільки штучний інтелект усе більше формує майбутнє спорту.

Саме тому для гарантування стійкості спортивної індустрії існує потреба в розробці та впровадженні законів і нормативно-правових актів на гармонізованому глобальному рівні для досягнення передбачуваності та визначеності, які є важливими для стабільного та безпечного індустріально-спортивного середовища, щоб надалі гарантувати стійкість галузі.

Встановлено, що на території континентальної Європи значною мірою активізувалася діяльність щодо розробки та запровадження нормативних обмежень використання ШІ в різних галузях суспільного життя, у тому числі й сфери спорту.

Висновується, що у перспективі незалежні регуляторні органи в сфері спорту також вирішать слідувати технологічним інноваціям і, відповідно, буде розроблено низку нормативно-правових актів (рішення, правила, методики і т. ін.), що відповідатиме новій парадигмі - «Lex AI Sportiva» (як підгалузі «Lex Sportiva»).

Ключові слова: штучний інтелект, спортивне право, спорт, технологічні інновації, Європейський парламент, «Lex Sportiva», «Lex AI Sportiva».

Вступ

Постановка проблеми. Сфера спорту тривалий період була бастіоном людської фізичної доблесті та стратегічної кмітливості. Основну складову успіху спортсменів і тренерів у прагненні до перемоги становили інстинкт, досвід і практика.

Однак віднедавна на арену, у тому числі й спортивну, вийшов новий гравець - штучний інтелект (далі - ШІ). Ця технологічна революція швидко і суттєво змінила спортивний ландшафт, трансформувавши як методику підготовки спортсменів до тренувань, так і способи у взаємодії вболівальників зі своїми улюбленими командами, гравцями чи індивідуальними спортсменами.

Поєднання ШІ та спорту є чудовим симбіозом традицій та інновацій, оскільки позачасові спортивні досягнення переосмислюються через призму передових технологій.

Саме тому багатогранний вплив штучного інтелекту на спорт, зокрема аналіз і переосмислення результатів, запобігання травмам, ігрову стратегію і тактику, залучення вболівальників, сприяння у роботі суддям, рекрутинг спортсменів, методологію тренувань і отримання прибутку у своїй сукупності створюють передумови для актуалізації наукових досліджень щодо перспектив правового регулювання відносин у зазначеній сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні чимало науковців та експертів займалися дослідженням окремих аспектів правового регулювання використання штучного інтелекту. Так, на рівні наукових робіт можемо відмітити праці Ю.І. Тюрі [1], Ю.В. Кривицького [2], К. Токарєвої та Н. Савлєвої [3], О.І. Зозуляк [4], О.В. Корват [5], О.А. Задихайла [6], Н. Марценко [7] та ін.

Початкові спроби застосування ШІ в спорті були переважно експериментальними. Дослідники та науковці у сфері спорту почали використовувати базові алгоритми для аналізу даних про спортивні результати та збору інформації. Однак технологія перебувала в зародковому стані, а її застосування було обмеженим.

2. Аналіз даних і моделювання (2000-ні рр.).

На початку 2000-х спортивні організації почали впроваджувати ШІ для більш комплексного аналізу даних. У цей період з'явилися передові аналітичні платформи, які вже могли обробляти величезні обсяги даних про гравців та ігри. Також з'явилися симулятори та тренувальні інструменти на основі ШІ, які надавали спортсменам віртуальне середовище для вдосконалення їхніх навичок.

Саме у знятому за реальними подіями фільмі «Людина, яка змінила все» (оригінальна назва - «Moneyball»), знаменитій історії успіху американської бейсбольної команди Вищої ліги «Oakland Athletics», було в центрі уваги використання внутрішньоігро- вої статистики як засобу зібрати виняткову команду [12].

Незважаючи на відносно невеликий бюджет Oakland Athletics, застосування суворого підходу, керованого даними, для збирання нової команди призвело до їх виходу в плей-офф у 2002 році. Економічна оцінка гіпотези «грошового м'яча» (англ. - Moneyball) описує, як на той час заробітна плата бейсболістів не пояснювалася внеском майстерності гравця у перемогу в грі [13]. Oakland Athletics отримав велику перевагу над своїми конкурентами, виявивши та використовуючи цю інформаційну прогалину. Минуло майже два десятиліття з тих пір, як принципи Moneyball були масово введені в бейсбол.

3. Носимі технології (тобто ті, що спортсмен може носити/зафіксувати на собі) та біометрія (2010-ті рр.).

2010-ті роки ознаменувалися значним зрушенням у напрямку носимих технологій та біометрії у спорті. Спортсмени почали використовувати такі пристрої, як GPS- трекери, пульсометри та акселерометри, щоб збирати дані про свої результати в режимі реального часу. Алгоритми штучного інтелекту обробляють ці дані, щоб отримати уявлення про фізичну форму спортсмена, його втому/виснаженість та ризик травм.

4. Ігрова стратегія та прийняття рішень (2010-ті рр.).

Команди та тренери почали використовувати штучний інтелект для розробки ігрових стратегій та прийняття рішень на основі даних. Моделі машинного навчання аналізували архівні ігрові дані, допомагаючи командам виявляти слабкі місця суперників і розробляти переможні стратегії. У таких видах спорту, як баскетбол і футбол, інструменти аналізу відео на основі ШІ стали безцінними для перегляду відеозаписів ігор і вдосконалення тактики.

5. Запобігання травмам і відновлення (2010-ті рр.).

ШІ відіграв вирішальну роль у запобіганні травмам і відновленні спортсменів.

Відстежуючи їх фізичний стан і навантаження, тренери могли ухвалювати рішення на основі даних, щоб зменшити ризик травм і оптимізувати протоколи відновлення. Це допомогло продовжити кар'єру спортсменів і підвищити загальну ефективність окремого суб'єкта чи команди в цілому.

6. Залучення вболівальників (2010-ті рр.).

Залучення вболівальників за допомогою штучного інтелекту стало пріоритетним завданням для спортивних організацій. Чат- боти та віртуальні асистенти взаємодіяли з уболівальниками, відповідаючи на запитання та надаючи персоналізований контент. Камери та датчики зі штучним інтелектом використовувалися для створення динамічних, захопливих трансляцій, що покращувало враження глядачів.

7. Допомога арбітрам (2010-ті рр.).

Технології штучного інтелекту, зокрема такі, як визначення лінії воріт і відеоасис- тенти арбітрів (англ. - Video assistant referee, VAR), були впроваджені для допомоги суддям у прийнятті точних рішень безпосередньо під час проведення матчів. Ці технології зменшили кількість людських помилок і суперечок у таких видах спорту, наприклад, як футбол і крикет.

8. Маркетинг та отримання прибутку (2010-ті рр.).

Маркетингові інструменти на основі штучного інтелекту допомогли спортивним організаціям аналізувати поведінку та вподобання вболівальників, що дало змогу таргетувати рекламу та проводити персоналізовані промоакції. Це призвело до збільшення продажів квитків, доходів від сувенірної продукції та спонсорських можливостей.

9. Подальший розвиток (2020-ті рр. і понині).

Роль штучного інтелекту в спорті продовжує розвиватися. Очікується, що з розвитком технологій ШІ відіграватиме ще більш важливу роль у підборі, тренуванні та розвитку можливостей спортсменів. Інтеграція доповненої реальності (англ. - augmented reality, AR) і віртуальної реальності (англ. virtual reality, VR) у тренувальне середовище, ймовірно, стане більш звичним явищем [14, с. 8-9].

Тобто фактично застосування можливостей ШІ у сфері спорту масштабувалося до максимально високого рівня, і без його участі складно уявити досягнення значних економічних і спортивних результатів професійними учасниками цих відносин.

Водночас інтеграція штучного інтелекту у спорт не позбавлена певних проблем. Можемо виокремити деякі з ключових викликів, пов'язаних із використанням ШІ у спорті.

Зокрема, збір та аналіз чутливих біометричних даних спортсменів викликає занепокоєння щодо конфіденційності та безпеки цих даних. Забезпечення захисту та їх відповідального використання має важливе значення для збереження довіри до систем ШІ.

Також алгоритми ШІ можуть успадковувати упередженість, наявну в історичних даних, що потенційно може призвести до несправедливих рішень при відборі гравців, суддівстві та в інших сферах. Вирішення та пом'якшення алгоритмічної упередженості є значним викликом.

До того ж, системи ШІ можуть страждати від технічних проблем і збоїв, таких як несправності датчиків або помилки програмного забезпечення. Забезпечення надійності та стійкості технологій ШІ має вирішальне значення, особливо в таких важливих сферах, як суддівство.

Актуальності набувають і етичні міркування щодо використання ШІ в спорті, зокрема, щодо потенціалу для підвищення продуктивності за межами природних можливостей, меж чесної гри та впливу на дух гри.

У свою чергу, тренери та гравці можуть надмірно покладатися на ШІ у прийнятті рішень, що потенційно може зменшити роль людської інтуїції та креативності у спорті. Або ж навпаки, гравці, тренери та традиціоналісти в спорті можуть чинити опір впровадженню технологій штучного інтелекту, вбачаючи в них загрозу автентичності та традиціям гри.

Автоматизація певних завдань у спорті, таких як аналіз даних і суддівство, для деяких фахівців у спортивній індустрії може призвести до витіснення низки робочих місць.

Тренери та спортивні фахівці повинні бути освіченими та навченими ефективному використанню технологій штучного інтелекту. Подолання розриву в знаннях має важливе значення для успішного впровадження ШІ в спорті [14, с. 11].

Окремим напрямом виступає застосування можливостей ШІ при укладенні смартконтрактів між спортсменами та клубами. Проте без нормативної чіткості такі контракти не можуть запропонувати жодних законодавчо підтверджених гарантій [15, с. 64].

У цілому, на наше переконання, спортивна індустрія повинна вирішувати складні регуляторні та правові питання, пов'язані з використанням ШІ, у тому числі питання відповідальності, інтелектуальної власності та дотримання чинних нормативних вимог. Беручи до уваги зазначене вище, вважаємо за необхідне проаналізувати правове підґрунтя формування можливостей регулювання використання ШІ в спорті.

Так, у згадуваній «Білій книзі про штучний інтелект» від 19.02.2020 р. не міститься жодної згадки про суспільні відносини у сфері спорту чи безпосередньо спорт [9].

У проєкті Закону «Про штучний інтелект», вперше опублікованому Єврокомісією 21 квітня 2021 року, також не пропонувалися шляхи вирішення досліджуваного питання [10].

Однак, деякою мірою ситуація змінилася із прийняттям Європейським Парламентом остаточної редакції Закону «Про штучний інтелект» від 13 березня 2024 року [11]. Саме в нинішній редакції застосовуються юридико-лінгвістичні концепти, що корелюють із відносинами у сфері спорту.

Констатуємо, що поняття «спорт» двічі застосовується законодавцем у Преамбулі цього нормативно-правового акта, саме як об'єкта правового регулювання, а саме:

A) У ст. 4 Преамбули Закону «Про штучний інтелект» зазначено, що «штучний інтелект» - це сімейство технологій, що швидко розвивається і сприяє досягненню широкого спектру економічних, екологічних та соціальних переваг у всьому спектрі галузей промисловості та соціальної діяльності. Покращуючи прогнозування, оптимізуючи операції та розподіл ресурсів, а також персоналізації цифрових рішень, доступних для приватних осіб і організацій, використання ШІ може надавати ключові конкурентні переваги підприємствам і підтримувати соціально та екологічно корисні результати, наприклад, в охороні здоров'я, сільському господарстві, безпеці харчових продуктів, освіті та навчанні, медіа, спорті, культурі, управлінні інфраструктурою, енергетиці, транспорту і логістиці, державних послугах, безпеці, правосудді, ресурсо- та енергоефективності, екологічному моніторинзі, збереженні та відновленні біорізноманіття та екосистем, пом'якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них;

Б) У ст. 19 Преамбули Закону «Про штучний інтелект» зазначено, що для його цілей поняття «публічно доступний простір» необхідно розуміти такий простір, який стосується будь-якого фізичного місця, доступного для невизначеного кола фізичних осіб, незалежно від того, чи перебуває це місце у приватній або державній власності, а також незалежно від того, для якої діяльності це місце може використовуватися, таких як торгівля (наприклад, магазини, ресторани, кафе), послуги (наприклад, банки, професійна діяльність, готельний бізнес), спорт (наприклад, басейни, спортзали, стадіони), транспорт (наприклад, автобусні станції, станції метро та залізниці, аеропорти, транспортні засоби), розваги (наприклад, кінотеатри, театри, музеї, концертні та конференц-зали), дозвілля або інше (наприклад, громадські дороги та площі, парки, ліси, ігрові майданчики).

Отже, вперше на території країн ЄС у правовій площині нормативно віднесено сферу спорту до такої, підприємства якої завдяки ШІ можуть мати ключові конкурентні переваги у своїй діяльності.

Більше того, визначаючи систему координат правозастосування штучного інтелекту в публічно доступному просторі, законодавець недвозначно відніс до такого простору і публічні місця для спорту (басейни, спортзали, стадіони і т. ін.).

Висновок

Отже, інтеграція штучного інтелекту у сферу спорту - це трансформаційний зсув з далекосяжними наслідками. ШІ вже зробив значний вплив, революціонізувавши аналіз ефективності гравців, запобігання травмам, ігрову стратегію, залучення вболівальників і різні інші аспекти спортивної індустрії. З розвитком технології штучного інтелекту його вплив на спорт лише зростатиме, пропонуючи як можливості, так і створюючи нові виклики. Баланс між перевагами штучного інтелекту та цими викликами вимагає від спортивних організацій, розробників технологій, правників і політиків вдумливого і відповідального підходу.

Оскільки існують суперечки навіть щодо правової природи використання можливостей ШІ в спорті, неодмінно виникатимуть питання приватного чи публічного судочинства у сфері досліджуваних відносин.

Незважаючи на те, що із прийняттям Закону «Про штучний інтелект» перший крок на території континентальної Європи вже зроблено, існує потреба в розробці та впровадженні законів і нормативно-правових актів на гармонізованому глобальному рівні для досягнення передбачуваності та визначеності, які є важливими для стабільного та безпечного індустріально-спортивного середовища, щоб надалі гарантувати стійкість галузі.

Цілком можливо, що незалежні регуляторні органи у сфері спорту також вирішать слідувати технологічним інноваціям і, відповідно, буде розроблено низку нормативно-правових актів (рішення, правила, методики і т. ін.), що відповідатиме новій парадигмі - «Lex AI Sportiva» (як підгалузі «Lex Sportiva»).

Література

1. Тюря, Юлія Іванівна. Адміністративно-правовий механізм реалізації правової доктрини у сфері штучного інтелекту в Україні : дис. ... докт. наук: 12.00.07 (081 - Право). - Дніпро, 2023. - 381 с. URL: https://dduvs. in.ua/wp-content/uploads/files/Structure/ science/rada/new_d0872702/2023/3/1/d.pdf

2. Кривицький Ю.В. Штучний інтелект як інструмент правової реформи: потенціал, тенденції та перспективи. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2021. № 2(119). С. 90-101 doi: https://doi. org/10.33270/01211192.90

3. Токарєва, К., & Савліва, Н. (2021). Особливості правового регулювання штучного інтелекту в Україні. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право», 3(60), 148-153. https://doi.org/10.18372/2307- 9061.60.15967

4. Зозуляк О.І. Штучний інтелект як об'єкт цивільно-правового регулювання : Збірник наукових статей. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2021. Вип. 55. С. 95-103.

5. Корват О. В. Актуальні питання правового регулювання штучного інтелекту / О. В. Корват // Цифрові трансформації України 2023: виклики та реалії : за матеріалами IV Круглого столу (м. Харків, 29 вересня 2023 р). - Харків : НДІ ПЗІР НАПрН України, 2023. - C. 134-145. URL: https://openarchive. nure.ua/entities/publication/6ed6b26b-5d39- 452e-b38e-08bb6a48f84c

6. Задихайло О.А. Адміністративно-правове регулювання штучного інтелекту в Україні: сучасний стан та тенденції розвитку. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія «Право». 2023. Вип. 37. С. 9-14. DOI: https://doi.org/10.3414 2/23121661.2023.37.01

7. Марценко Н. Правовий режим штучного інтелекту у цивільному праві. Актуальні проблеми правознавства. 2020. № 4. С. 9198. URL: https://appj.wunu.edu.ua/index.php/ appj/article/view/884.

8. Харитонов, Є.О., Харитонова, О.І., & Толмачевська, Ю.О. (2022). Використання штучного інтелекту у спорті: проблеми і перспективи. Lex Sportiva, (1), 38-45. https:// doi.org/10.32782/lexsportiva/2021.1.7

9. European Commission, `On Artificial Intelligence -AEuropean approach to excellence and trust', White Paper, COM(2020) 65 final. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52020DC0065

10. Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council Laying Down Harmonised Rules on Artificial Intelligence (Artificial Intelligence Act), COM/2021/206 final. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A52021PC0206

11. Artificial Intelligence Act, 13 March 2024, № P9_TA(2024)0138. European Parliament. URL: https://www.europarl.europa. eu/doceo/document/TA-9-2024-0138_EN.pdf

12. Moneyball: The art of winning an unfair game, by Lewis, M. New York and London: Norton, 2003, 288 p.

13. Hakes, J. K., and Sauer, R. D. (2006). An economic evaluation of the Moneyball hypothesis. J. Econ. Perspect. 20, 173-186. doi: 10.1257/jep.20.3.173

14. The Impact of Artificial Intelligence on Sports. (2022). International Journal of Sports, Yoga and Physical Activity, ISSN: 3005-5083, 1(1), 8-14. https://internationalsportsjournal. com/index.php/sports/article/view/2

15. Діордіца, І.В., Бегма, А.П., & Солов- йов, А.С. (2023). Інтеграція смарт-контрактів на основі блокчейну в спортивне право та нова юридична практика. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 1(101), с. 61-71. https://doi. org/10.33766/2524-0323.101.61-71

Abstract

Prospects of the legal regulation of the use of artificial intelligence in sports in the context of the adoption of the law «on artificial intelligence» by the European parliament

In this article, the authors research the prospects of legal regulation of the use of artificial intelligence in sports in the context of the adoption of the Artificial Intelligence Act by the European Parliament.

The relevance of the research is due to a significant increase in interest in the multifaceted impact of artificial intelligence on sports, in particular, analysis and rethinking of results, injury prevention, game strategy and tactics, fan engagement, assistance to referees, athlete recruitment, training methodology and profit generation, etc. It has been found that artificial intelligence has the potential to improve not only the level of individual athletes and teams, but also the entire sports world.

However, with great innovation comes great responsibility, and ethical considerations are becoming increasingly important as artificial intelligence increasingly shapes the future of sport.

Therefore, to ensure the sustainability of the sports industry, there is a need to develop and implement laws and regulations at a harmonised global level to achieve predictability and certainty, which are essential for a stable and secure industrial and sports environment, in order to further guarantee the sustainability of the industry.

It has been established that in continental Europe, activities on the development and implementation of regulatory restrictions on the use of AI in various areas of public life, including sports, have significantly intensified. It is predicted that since there are disputes even about the legal nature of the use of AI capabilities in sports, issues of private or public legal proceedings in the field of the relations under study will inevitably arise. It is concluded that in the future, independent regulatory authorities in the field of sports will also decide to follow technological innovations and, accordingly, a number of legal acts (decisions, rules, methodologies, etc.) will be developed which will correspond to the new paradigm - «Lex AI Sportiva» (as a sub-branch of «Lex Sportiva»).

Keywords: artificial intelligence, sports law, sports, technological innovations, European Parliament, «Lex Sportiva», «Lex AI Sportiva».

Размещено на Allbest.ru