Проблема "правосуб’єктності" штучного інтелекту в контексті прав людини

Размещено на http://www.allbest.ru

Проблема «правосуб'єктності» штучного інтелекту в контексті прав людини

У чинному законодавстві України ШІ визначається як «... організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань» Maydanyk R.A., Maydanyk N.I., Velykanova M.M. Liability for damage caused using artificial intelligence technologies. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. 2021. № 28(2). Р. 150-159. Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556- 2020-%D1%80 (дата звернення: 23.02.2023)..

Але в рефлексії щодо ШІ правовою наукою наявні пропозиції, які не завжди збігаються. В межах цього дослідження, оскільки дискурс про наукові чи нормативні дефініції ШІ не є його метою, подальші міркування ґрунтуватимуться на абстрактному розумінні ШІ, запропонованому О.А. Барановим - «... це сукупність комп'ютерних програм, що еквівалентно імітують (моделюють, відтворюють) когнітивні функції людини, які застосовуються при здійсненні діяльності без участі людини для досягнення поставлених цілей відповідно до визначених критеріїв і параметрів» 1. Більш точно, в контексті проблем прав людини, ШІ розуміється як технологія (сукупність технологій), що може певною мірою самостійно «мислити», приймати рішення для досягнення мети, вчиняти дії і щодо якої, принаймні теоретично, може постати питання про наділення правосуб'єктністю.

Звісно, виникнення ідей правосуб'єктності ШІ, зумовлено підвищенням ступеня його автономності. Той факт, що ШІ з часом буде функціонувати все більш самостійно та витончено сумнівам не піддається. Але це ж, очевидно, спричиняє поширення техноромантизму.

Як підстава формування пропозицій щодо правосуб'єктності ШІ авторами нерідко зазначається Резолюція Європейського парламенту 2017 року з рекомендаціями Комісії з цивільно-правових норм щодо робототехніки (2015/2103(INL)) Баранов О.А. Інтелект штучний. Енциклопедія соціогуманітарної інформоло- гії / корд. проекту та заг. ред. проф. К.І. Бєляков. Київ : Вид. дім «Гельветика», 2021. Т. 2. С. 114-121. European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommen-dations to the Commissionon Civil Law Ruleson Robotics (2015/2103 (INL)). URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-8-2017-0051_EN.html#title1 (дата звернення: 23.02.2023).. Цей документ дійсно не відкидає можливості законодавчого оформлення «конкретного правового статусу для роботів», а для найскладніших автономних роботів - статусу так званої «електронної особи» з самостійною відповідальністю за будь-яку завдану шкоду, але, і що вкрай важливо, тільки у довгостроковій перспективі та через заклик «досліджувати, аналізувати та розглядати наслідки всіх можливих правових рішень» European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commissionon Civil Law Ruleson Robotics (2015/2103 (INL)). URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-8-2017-0051_EN.html#title1 (дата звер-нення: 23.02.2023).. Водночас, висловлюється думка, з якою варто погодитися, про те, що згадані положення Резолюції є занадто передчасними (Н. Марценко Марценко Н. Правовий режим штучного інтелекту в цивільному праві. Актуальні проблеми правознавства. 2019. № 4(20). С. 91-98.).

На теренах української науки ідея наділення ШІ правосуб'єктністю, або ж його розгляду як «квазісуб'єкта», в тому чи іншому контексті обґрунтовується, доводиться чи підтримується у більшості публікацій з цієї проблеми. Альтернативні та протилежні міркування в наукових роботах висловлюються не часто, що спричиняє відсутність продуктивної дискусії, необхідної для формування виважених доктринальних положень щодо юридичного статусу ШІ.

Елементи полеміки з цього приводу виникли тільки у 2021 році з презентацією ідей запровадження «цифрових прав» та «правового модусу цифрової (електронної) особи» в «Концепції оновлення Цивільного кодексу України» 1, яка в подальшому набула істотної експертної критики Концепція оновлення Цивільного кодексу України. Київ : Вид. дім «АртЕк», 2020. 128 с. URL: https://yurincom.com/legal_news/new_legislation/kontseptsiia-onovlennia- tsyvilnoho-kodeksu-ukrainy/ (дата звернення: 25.02.2023). Науково-експертний висновок до Концепції оновлення Цивільного кодексу України : брошура / під заг. ред. члена-кореспон. НАН України В.А. Устименка. Київ : НАН України, ДУ «Інститут економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України», 2021. 112 с.. У цих умовах поширилися пропозиції, що виглядають доволі підтримуваними провідними дослідниками в галузі ШІ, але можуть, і повинні, бути предметом дискусії задля досягнення їх практичної придатності або відмови від них.

Так, прихильники наділення ШІ правосуб'єктністю ґрунтуються передусім на певних здатностях та ознаках, які, безперечно, виділяють ШІ та, на їх думку, дають підстави для зіставлення ШІ з традиційними суб'єктами права (здатність досягати мети, самостійне прийняття рішень, оцінка дій інших суб'єктів, самонавчання, непередбачуваність тощо). Проте, обґрунтування на цій основі варіантів і обсягів правосуб'єктності ШІ, здійснюється переважно в площині можливого. Доцільність запровадження правосуб'єк- тності ШІ, а також очікуваний позитивний ефект у співвідношенні з ризиками для прав людини від таких кардинальних змін, окрім далеко перспективної самостійної відповідальності, залишається при цьому поза увагою.

Разом із тим, варто погодитися майже з одностайною позицією учених про те, що спроможність ШІ як певної технології, яка стрімко розвивається, безпосередньо визначає ступінь та складність його інтеграції в соціальну і правову систему та надзвичайну важливість осмислення прогнозних моделей правових рішень щодо нього.

Нині, завдяки дослідженням у всьому світі, можливості ШІ узагальнено розглядається на трьох рівнях:

«слабкий ШІ» (Weak Artificial Intelligence), «вузький ШІ» чи «обмежений ШІ» (Artificial Narrow Intelligence, ANI), або ж «прикладний ШІ» (Applied Artificial Intelligence, AAI) 1 - орієнтований на вирішення одного чи декількох завдань, які виконує або може виконувати людина (розпізнання мови, гра в шахи, пошук та аналіз інформації у певному напрямку тощо);

«сильний ШІ» (Strong Artificial Intelligence, SAI) Urban Т. The AI Revolution: The Roadto Super intelligence. January 22, 2015. URL: https://waitbutwhy.com/2015/01/artificial-intelligence-revolution-1.html (дата звер-нення: 19.02.2023). Copeland B.J. Artificial intelligence (AI). URL: https://www.britannica.com/technology/ artificial-intelligence (дата звернення: 23.02.2023). або «загальний ШІ» (Artificial General Intelligence, AGI) - орієнтований на вирішення всіх завдань, які можуть постати перед людиною, та здійснення всіх когнітивних функцій) є більш розумним та потужним, ніж інтелект людини практично в кожній області, включаючи наукову творчість, загальну мудрість, фаховий рівень і соціальні навички, а крім того може мати власну свідомість та суб'єктивні переживання;

«штучний суперінтелект» (Artificial Superinte ligence, ASI) Bostrom N. How long before superintelligence? Oxfrord Future of Humanity Insti-tute. University of Oxford. Originally published in Int. Jour. of Future Studies. 1998. Vol. 2. URL: https://nickbostrom.com/superintelligence.html (дата звернення: 21.02.2023). - це інтелект, який є більш розумним та потужним, ніж інтелект людини практично в кожній області, включаючи наукову творчість, загальну мудрість, фаховий рівень і соціальні навички, а крім того може мати власну свідомість та суб'єктивні переживання.

Саме здатності «сильного ШІ» та теоретичний потенціал «штучного суперінтелекту» спонукають до наукових обговорень його ролі в сучасному і майбутньому людському суспільстві.

Далі наведемо деякі міркування з приводу найбільш поширених гіпотез, які сьогодні пропонуються в процесі осмислення перспективного місця ШІ в структурі правовідносин та його імовірної правосуб'єктності.

Гіпотеза 1: ШІ - новий потенційний суб'єкт правовідносин.

У результатах конференції ІЕЕЕ (Institute of Electrical and Electronics Engineers) 2017 року наголошується, що майбутнє ШІ імовірно пов'язане з серйозними соціальними проблемами. «... Якщо ШІ не розроблений та не використовується дуже обережно, він може завдати непоправної шкоди національній безпеці, економічній стабільності та іншим соціальним структурам. ... Потрібні рамки безпекових, правових та етичних обмежень. Підготовка світу до впровадження ШІ в соціальному, етичному та правовому контексті має таке ж значення, як і створення самих технічних систем» 1.

Аналогічні застереження містяться в Заяві міністрів G20 щодо торгівлі та цифрової економіки. Поділяючи ідею суспільства майбутнього, орієнтованого на людину, яке в Японії пропагується як «Суспільство 5.0», та корисності технологій ШІ, у заяві водночас наголошується на нових суспільних викликах, зокрема змінах на ринку праці, конфіденційності, безпеці, етичних проблемах, новому цифровому розриві. Для сприяння розвитку ШІ, орієнтованого на людину, пропонується «зосереджений підхід», який керується принципами «інклюзивного зростання, сталого розвитку та добробуту», «людоцентрованих цінностей і справедливості», «прозорості та зрозумілості», «надійності, безпеки та захищеності», «підзвітність» Artificial Intelligence and Machine Learning Appliedto Cybersecurity The result of an intensive three-day IEEE Confluence 6-8 October 2017. URL: https://www.ieee.org/content/ dam/ieee-org/ieee/web/org/about/industry/ieee_confluence_report.pdf (дата звернення: 21.02.2023). G20 Ministerial Statement on Trade and Digital Economy. URL: https:// trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2019/june/tradoc_157920.pdf (дата звернення: 23.02.2023).. На тому, що ШІ має бути орієнтованим на людину - на практиці бути прозорим, підконтрольним, безпечним, сприяти різноманітності, недискримінації та справедливості, соціальному та екологічному благополуччю, йдеться і в «Білій книзі з штучного інтелекту» ЄС 2021 року White paper. On Artificial Intelligence - A European approach to excellence and trust. Brussels, 19.2.2020 COM (2020) 65 final. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/ default/files/com- mission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_en.pdf (дата звернення: 21.02.2023).. правосуб'єктність штучний інтелект

Однак, обговорення суб'єктності ШІ ученими здійснюється як цілком можлива перспектива, попри очевидні потенційні ризики та людиноцен- тричні наголоси в міжнародних документах.

Так, О.А. Баранов висуває гіпотезу про те, що «роботи-андроїди можуть виступати «стороною» в стосунках, в яких інша сторона - це традиційні юридичні і фізичні особи». Свою позицію учений обґрунтовує можливостями таких роботів «самостійно» оцінювати дії інших суб'єктів і в залежності від результатів цієї оцінки також самостійно формувати або змінювати мету та зміст своїх дій, а також тим, «що їх дії не можуть бути заздалегідь передбачені, так як вони здійснюються під впливом непередба- чуваних мінливих обставин або під впливом емоцій і свідомості робота» 1. Слід визнати, що згадана позиція поділяється багатьма дослідниками, зокрема О.В. Костенко вважає, що через цифровізацію «з'являються нові «дійові особи» у формі ІоТ та ШІ, які також вимагають від людства наділення їх правами, обов'язками, відповідальністю та іншими рисами, притаманними самодостатній соціальній системі» Баранов О.А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання. URL: http://aphd.ua/publication-376/ (дата звернення: 21.02.2023). Костенко О.В. Напрями розвитку права у сфері інтернет речей (ІоТ) та штучного інтелекту. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2021. № 3. С. 130-136..

Останню тезу сьогодні ще важко сприймати буквально. Інформаційні технології, дійсно, настільки «вживилися» у наше життя, що дедалі більше сприймаються його невід'ємною частиною. Потенційна здатність ШІ оптимізувати взаємодію, зокрема й у деяких правових відносинах, є безперечною. В моделюванні людського мислення і, навіть, у відтворенні деяких фізіологічних ознак людини, приміром рухів та зовнішнього виразу емоцій, інженери досягають все більших успіхів.

Утім, учасникам правовідносин властива не тільки певна дієвість як здатність до визначення послідовності та вчинення тих чи інших дій для досягнення мети, в яких формально виражається взаємозв'язок між ними. Вибір варіантів поведінки людиною серед іншого зумовлюється: мотивацією - внутрішньою (власні переконання) і зовнішньою (можливість суспільного впливу), власними потребами, моральними устоями, культурним фактором, правовими традиціями і, навіть, нерідко емоціями та звичками.

У цьому контексті показовими є висновки учених щодо можливостей ШІ в юриспруденції, оскільки саме тут виявляється повний комплекс спроможностей оцінювання дій та співвіднесення їх з правом. «ШІ здається хорошим інструментом, щоб робити висновки на основі конкретних фактів або просто стати сховищем юридично релевантних даних. Однак юристи ретельно звинувачують інженерів у їхніх спробах створити позитивістів, які не здатні судити про людські цінності, етику та враховувати «живу» природу права. Досі не очікується, що комп'ютери витіснять юристів у процесі міркування через «жорсткість аргументів» і той факт, що ШІ зосереджений скоріше на тому «що робити», а не «як діяти» 1.

Морально-етичні проблеми в осмисленні майбутнього ШІ не є вторинними, а навпаки пріоритетним. І в наш час, коли ШІ ще далекий від практичного визнання суб'єктом права, питання етики є наріжним каменем розробки таких технологій, що насамперед виявляється в необхідності забезпечення прав і свобод людини. У випадку гіпотетичного набуття ШІ правосуб'єктності етичні засади стають гранично життєво важливими для майбутнього людства.

Отже, стверджувати про виникнення ШІ із властивостями, які могли б створити реальну потребу та імовірну можливість його соціалізації як мінімум передчасно.

За таких обставин, для обґрунтування своїх ідей, О.А. Баранов вбачає актуальність і необхідність «зміни парадигми формування як окремих правових норм, так і в цілому системи права», що виявляється в наданні пріоритету «принципу створення правових норм, які формують майбутні суспільні відносини на основі наукових прогнозів розвитку соціуму і правових моделей регулювання суспільних відносин майбутнього» Kerikmae T., Muursepp P., Sarav S., Chochia A. Ethical Lawyer or Moral Computer - Historical and Contemporary Discourse on Incredulity between the Human and a Machine. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. 2017. № 2(89). Р. 39. Баранов О.А. Інтернет речей ^oT): регулювання надання послуг роботами зі штучним інтелектом. Інформація і право. 2018. № 4(27). С. 63..

Не зважаючи на важливість і потенціал прогностичних методів у праві, з наведеним важко погодитися, позаяк еволюційна багатогранність права полягає не тільки в його регулятивному функціоналі, а й в природно-правовому, що важливо в контексті прав людини, аксіологічному, антропологічному, онтологічному, культурному, морально-етичному та інших вимірах.

Змінам у праві завжди передують зміни соціальні - у цьому його природа. Наскільки б точними не були прогнози майбутніх правових перетворень вони завжди базуються на певних соціальних тенденціях, не розуміння або ігнорування яких призводить до хибних правових рішень. Правовідносини є правовою проекцією найбільш значущих суспільних відносин і тому будь-який суб'єкт права передусім повинен мати своє місце в соціальній системі та її взаємозв'язках. Тобто набуттю ШІ ознак право- суб'єктності має передувати утвердження його як своєрідного суб'єкта існуючої соціальної системи. І не інакше, оскільки в цьому разі йдеться не про нові суспільні відносини між звичними суб'єктами права, а про нову категорію суб'єктів права, аналогів якої ще не було.

Іншими словами, існування і розвиток ШІ з функціоналом мислення, поведінкою і навіть зовнішнім виглядом схожим на людський ще не означає необхідності сприйняття його суб'єктом права. А прецедент із визнанням людиноподібного робота Софії у 2017 році громадянином Саудівської Аравії 1, що часто-густо використовується дослідниками Saudi Arabia Gives Citizen shipto a Non-Muslim, English-Speaking Robot. URL: https://www.newsweek.com/saudi-arabia-robot-sophia-muslim-694152 (дата звернення: 21.02.2023). Stefanchuk M.O., Muzyka-Stefanchuk O.A., Stefanchuk M.M. Prospects of legal regu-lation of relations in the field of Artificial intelligence use. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. 2021. № 28(1). Р. 157-168. як аргумент на користь правосуб'єктності ШІ, є здебільшого PR-ходом, але не виявом реальної соціальної чи правової потреби.

Навіть якщо нехтувати наведеними вище аргументами та йти далі у підтриманні гіпотези щодо можливості ШІ бути суб'єктом права в існуючий системі правових координат, то надалі, починаючи вже з теорії, виникає безліч інших проблемних моментів.

Гіпотеза 2: аналогії між ШІ і традиційними суб'єктами правовідносин.

Дослідниками нерідко розглядається можливість визнання роботів із ШІ суб'єктом права за аналогією з традиційними суб'єктами права - фізичною чи юридичною особою. В цьому разі підтримується й обґрунтовується також ідея аналогії щодо правосуб'єктності ШІ.

Якщо спроби порівняння ШІ з юридичною особою, хоча і викликають логічні сумніви, лежать здебільшого в площині цивільного права, то аналогія з фізичною особою, тобто людиною, та її правами - питання засад- ничого рівня. І якщо вже воно постає, то має розглядатися комплексно - не тільки щодо цивільно-правового статусу, а й в контексті формування правового статусу суб'єкта в цілому.

О.А. Баранов ідею еквівалентності когнітивних функцій ШІ і людини розвиває в гіпотезу еквівалентності юридичного статусу. «Твердження про еквівалентність когнітивних функцій фізичної особи та ШІ дозволяє висунути і обґрунтувати положення про можливість визнання робота з ШІ в якості правового еквівалента фізичної особи». Але, водночас, «... правоздатність та дієздатність робота з ШІ як правового еквівалента фізичної особи необхідно доводити шляхом проведення спеціальних досліджень, аналогічним при проведенні судово-психіатричної експертизи в процесі обмеження дієздатності фізичної особи» 1.

М.О. Стефанчук, серед варіацій розгляду місця ШІ в структурі правовідносин, найбільш збалансованим вважає диференційований підхід, за якого роботи з ШІ можуть бути як суб'єктами цивільних правовідносин, так і об'єктами. Сприйняття робота як суб'єкта чи як об'єкта цивільного права, на думку вченого, залежить від рівня його автономії та інтелекту, а також можливостей самостійних усвідомлених дій Баранов О.А. Інтернет речей (IoT): робот зі штучним інтелектом у правовідно-синах. Юридична Україна. 2018. № 5-6. С. 92. Стефанчук М.О. Цивільна правосуб'єктність фізичних осіб та особливості її здійснення : монографія. Київ : Артек, 2020. 478 с..

З такою логікою оцінки технологічної спроможності ШІ цілком можна погодитися, але в правовому сенсі диференційований підхід, який ґрунтується на індивідуальному (штучному) визнанні цивільної правоздатності та дієздатності ШІ, апріорі закладає засади суб'єктної нерівності, що не притаманно цивільному праву в принципі. І без того, ризики посилення економічної нерівності та дискримінації внаслідок функціонування ШІ наукова спільнота вже визнає проблемою близької перспективи One Hundred Year Study on Artificial Intelligence (AI100). 100 Year Study on AI released its 2021 Report. URL: https://ai100.stanford.edu/sites/gZfiles/sbiybj18871/files/media/ file/AI100Report_MT_10.pdf (дата звернення: 21.02.2023)..

Виходячи з цього, задля підтримання дискусії щодо імовірного правового майбутнього ШІ як суб'єкта, напевно потрібно говорити про взаємозв'язки прав людини і «прав роботів», але не тільки щодо утвердження правосуб'єктності ШІ, а й з позицій дотримання принципу рівності, порушення якого у праві може привести до важко передбачуваних наслідків.

У цьому ключі вбачаються три концепції взаємодії людини та ШІ як суб'єктів права:

ШІ є своєрідно «підлеглим» суб'єктом, з обмеженим обсягом прав - людина визначає обсяг правоздатності і дієздатності ШІ і, відповідно, домінує;

рівні суб'єкти на традиційних правових засадах - людина зберігає свій статус, але не домінує;

конкуруючи суб'єкти - людина ризикує втратити свою пріоритетність і статус - початок домінування ШІ.

Де межа між цими концептами і які часові рамки їх можливого існування не відомо. Перший варіант, який сьогодні має підтримку дослідників, ґрунтується на нерівності ШІ і людини у правових відносинах. Утім вбачається, що такий варіант не може бути стійким. Особливо якщо ШІ буде переймати розуміння справедливості, притаманне людині. Зважаючи на постійне підвищення автономності це неминуче призведе до конфлікту між людиною і ШІ.

Окрім того, якщо «високо автономний» ШІ розглядати за аналогією з людиною, то існує ще одна проблема, якій майже не приділяється увага. Це аналогії психічних розладів (станів) ШІ, які можуть впливати на його дієздатність та деліктоздатність як суб'єкта. Захворіти у тому значені в якому хворіє людина ШІ звісно не може, але розлад його функціонування, спричинений різними чинниками програмно-технологічного характеру очевидно можливий.

З рештою, сама пропозиція розгляду поряд з людиною іншого правового суб'єкта у світлі ідеї суспільства майбутнього, орієнтованого на людину, створює певний дисонанс.

Сучасна юриспруденція ґрунтується на людиноцентрованості та визнанні прав людини фундаментальною цінністю, благом, умовами, а не тільки сукупністю певних визнаних можливостей, які формально називають правами. Ця ідея розвивалася поступово, протягом тисячоліть, разом із розвитком самого людства та уявлень про гідне життя. Її корінням є доктрина природного права, в якій джерелом права є розум людини, а фундаментальні невідчужувані права належать людині від природи.

Визнання суб'єктом права за аналогією з людиною якогось іншого «створіння» буде суперечити самій суті природно-правових ідей та становитиме загрозу правам людини у їх сучасному розумінні.

Проте, варто згадати, що деякі представники природного права вважали, що природні права можуть належати й іншим істотам - тваринам, що можна було б використати як аргумент при осмисленні ШІ. Проте, в будь якому разі, природно-правова доктрина розглядає живих істот природного походження, які природним шляхом самостійно відтворюються, розвиваються, живуть певний строк і помирають. Це відбувається за законами природи - під впливом старіння, хвороб, кліматичних умов, екосистемних зміни, природного відбору тощо. Сьогодні права тварин мають сенс переважно з метою їх захисту саме від людини, в контексті обов'язків людини щодо тварин, а не з позицій альтернативності чи аналогічності людині як суб'єкту права і, тим більше не у зв'язку з взаємодією тварин між собою, як це прослідковується у пропозиціях щодо правового статусу ШІ.

Саме в такому контексті професор Чон Хван Кім (Jong-Hwan Kim) зазначає: «коли робот матиме свій власний внутрішній стан, мотивацію чи буде здатний на емоцію, ми не матимемо права ображати цю істоту. Ми повинні вже зараз ставитися до них так само, як, наприклад, до домашніх тварин» 1. А, приміром, П. Асаро (Р. Asaro) припускає, що в якості превенції можлива «...політика знищення будь-яких роботів, які завдають шкоди але, як у випадку з тваринами, які шкодять людям» Cheok A.D., Zhang E.Y. Human - Robot Intimate Relationships. Springer. 2019. P. 218. Asaro P. Robots and Responsibility from a Legal Perspective. URL: https://peterasaro.org/writing/ASARO%20Legal%20Perspective.pdf (дата звернення: 22.02.2023)..

Очевидно, що ШІ (чи роботи з ШІ) не є природними біологічними створіннями та існують за іншими законами, тому пряме перенесення на них поняття прав, у тому значенні, яке надається правам людини (фізичної особи), буде порушенням засадничих ідей сучасної юриспруденції. Але когнітивні можливості ШІ, здатності до формування і вибору варіантів власних дій, нехай навіть з певного програмно встановленого переліку, формують своєрідні соціально важливі комунікації між ними та людиною, що попадає в предметну сферу права з різних позицій та потребує належного осмислення.

Якщо ж таки торкатися ідей правосуб'єктності ШІ, зокрема так званої «електронної особи», а вони імовірно будуть розвиватися, то потрібно чітко усвідомлювати, що подібні ідеї у праві мають революційний характер. Тому ставлення до них повинно бути вкрай виваженим, вектор таких новацій зумовлюватиме гармонійність подальших правових змін.

Варто цілком погодитися з висновками О.А. Баранова про те, що «можливе виконання роботами з ШІ ролі суб'єктів суспільних відносин призведе до виникнення великої кількості правових проблем, частина з яких у даний час навіть важко піддається ідентифікації», а оцінка «можливості і умов визнання робота з ШІ в якості суб'єкта правовідносин вочевидь вимагатиме значних комплексних досліджень, як мінімум, у психології і психіатрії, у сфері робототехніки і ШІ, в юриспруденції» 1.

Наразі ж проведення на рівні практичної юриспруденції навіть часткових аналогій між ШІ як суб'єктом права і людиною видається доволі небезпечним, оскільки закладає підвалини розширення цих аналогій та, як наслідок, в майбутньому спричинення цілком прогнозованої статусної конкуренції, в якій правам людини може бути завдана непоправна шкода.

Гіпотеза 3: визнання ШІ суб'єктом права дає можливість вирішувати проблеми відповідальності за його дії.

Європейський парламент у 2017 році, зважаючи на досягнутий етап у розвитку робототехніки та ШІ, як доцільне і принципове визначив вирішення проблем юридичної відповідальності в галузі ШІ почати з питань цивільно-правової відповідальності Баранов О.А. Інтернет речей (IoT): робот зі штучним інтелектом у правовідно-синах. Юридична Україна. 2018. № 5-6. С. 75-95. European Parliament resolution of 16 February 2017 with recom-mendations to the Commissionon Civil Law Ruleson Robotics (2015/2103 (INL)). URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-8-2017-0051_EN.html#title1 (дата звернення: 11.02.2023).. Такий крок пов'язано з імовірною у довгостроковій перспективі потребою в удосконаленні національних законодавств, спричиненою ускладненням юридичної ідентифікації суб'єкта, відповідального за шкоду завдану функціонуванням автономного ШІ, який здатний самостійно навчатися і приймати рішення.

Водночас, у звіті Комітету з правових питань, що передував прийняттю Резолюції Європейського парламенту з рекомендаціями Комісії з цивільно- правових норм з робототехніки, наголошується на надзвичайній важливості встановлення основних етичних принципів, які слід дотримуватися при розробці, програмуванні та використанні роботів та ШІ.

Серед основних орієнтирів, при цьому, - технологічна революція на користь людству і максимальне уникнення усіх можливих ризиків та шкоди, а також те, що «принаймні на сучасному етапі відповідальність має нести людина, а не робот». «Керівні етичні рамки мають ґрунтуватися на принципах благодійності, невинності, автономії та справедливості, на принципах і цінностях, закріплених у ст. 2 Договору про Європейський Союз та в Хартії основоположних прав, наприклад як людська гідність, рівність, справедливість і справедливість, недискримінація, інформована згода, приватне та сімейне життя та захист даних, а також щодо інших основних принципів і цінностей права Союзу, таких як недопущення стигматизації, прозорість, автономія, особистість відповідальність та соціальну відповідальність, а також існуючі етичні практики та кодекси» 1. На необхідності дотримання етичних і правових стандартів наголошується і у вимогах до розробників та користувачів ШІ.

Не зважаючи на деяку футуристичність окремих положень згаданої Резолюції, з її змісту, а також обговорень в Європейському парламенті, видно, що дотримання принципів людиноцентрованості та поваги до прав і свобод людини визнається безсумнівним пріоритетом у галузі ШІ. Тому будь-які науково-правові пропозиції щодо суб'єктності ШІ у наш час мають розцінюватися як суто теоретичні і такі, які потребують ретельних та методологічно виважених обґрунтувань.

Водночас, перспективна самостійна відповідальність ШІ, зокрема в межах статусу «електронної особи», нерідко згадується в юридичних наукових публікаціях українських дослідників. О.О. Кармаза та Д.В. Куше- рець зазначають, що «з часом робот з ШІ пройде шлях від визнання його об'єктом правовідносин до отримання звання - суб'єкт правовідносин ...», «... він може стати електронною особою та бути наділеним характерними саме йому як роботу з ШІ правами та обов'язками, а також нести самостійно відповідальність» Report with recommendations to the Commissionon Civil Law Rule-

son Robotics (2015/2103 (INL)). Committee on Legal Affairs. 27.01.2017.

URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-8-2017-0005_EN.html#title2 (дата звернення: 21.02.2023). Кармаза О.О., Кушерець Д.В. Штучний інтелект у цивілістичному процесі: пер-спективи використання. URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/ download/102/2586/5540-1?inline=1 (дата звернення: 21.02.2023).. О.В. Костенко, В.В. Костенко вважають, що наділення ШІ автономністю та когнітивними функціями, притаманними лише людині, такими як здатність вчитися на досвіді, приймати незалежні рішення призведе до того, що «... ці та інші функції фізичної особи можуть спонукати роботів на деструктивні дії, які мають шкідливі наслідки і за які, за аналогією до людини, повинна наступати юридична відповідальність» Костенко О.В., Костенко В.В. Правова відповідальність та ідентифікація суб'єк-тів і об'єктів зі штучним інтелектом (ІОТ). Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 1. С. 158-162.. О.Є. Радутний, вбачаючи близькі перспективи «електронної особи» та «цифрової людини», прогнозує зміни у кримінально-правовій доктрині та припускає виникнення можливостей для притягнення ШІ не тільки до цивільно-правової, а й до кримінальної відповідальності 1.

З цього приводу виваженою видається позиція М.М. Великанової, яка зауважує на передчасності та можливості лише перспективного розуміння ШІ як суб'єкта (квазісуб'єкта) правовідносин, зокрема як «електронної особи». «В даний час, враховуючи сучасний стан розвитку робототехніки та ШІ, не час говорити про поширеність інтелектуальних автономних роботів. Тому зараз доцільніше розглядати роботів та ШІ як об'єкти правовідносин. Хоча в даному випадку питання відповідальності за шкоду все ще залишається відкритим» Радутний О.Е. Штучний інтелект та окремі питання кримінального права. Кон-цептуальні основи кримінальної законотворчості : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Одеса, 19 жовт. 2017 р.). Одеса, 2017. С. 382-392 ; Його ж. Розвиток кримінально- правової доктрини в напрямі визнання штучного інтелекту та цифрової людини суб'єктом правовідносин та суб'єктом злочину. Ефективність кримінального законо-давства: доктринальні, законотворчі та правозастосовні проблеми її забезпечення : матер. Міжнар. наук.-практ. кругл. столу, (Харків, 17 трав. 2019 р.). Харків : Константа, 2019. С. 202-213. Velykanova, M.M. Artificial intelligence: legal problems and risks. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. 2020. № 27(4). Р. 185-198.. Схожі погляди висловлюють також Н.С. Марценко Марценко Н. Правовий режим штучного інтелекту в цивільному праві. Актуальні проблеми правознавства. 2019. № 4(20). С. 91-98., О.Є. Мічурін Мічурін Є.О. Правова природа штучного інтелекту. Форум права. 2020. № 64(5). С. 67-75., І.Ф. Корж Корж І.Ф. Штучний інтелект і право. Соціальна і цифрова трансформація: тео-ретичні та практичні проблеми правового регулювання : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 2 груд. 2021 р.). Київ : Фенікс, 2021. С. 22-27..

Осмислюючи проблеми перспективної самостійної відповідальності ШІ, важливо враховувати, що інститут юридичної відповідальності у праві здійснює комплекс функцій, які в певних комбінаціях притаманні кожному галузевому виду юридичної відповідальності. Ними є відновлення порушених прав (компенсація), превенція (загальна і спеціальна), виховання (перевиховання), покарання Юридична відповідальність за правопорушення в інформаційній сфері та основи інформаційної деліктології : монографія / І.В. Арістова, О.А. Баранов, О.П. Дзьо-бань та ін. ; за заг. ред. проф. К.І. Бєлякова. Київ : КВІЦ, 2019. 344 с.

¹ Report with recommendations to the Commissionon Civil Law Ruleson Robotics (2015/2103 (INL)). Committee on Legal Affairs. 27.01.2017. URL: https://www.europarl.europa.eu/ doceo/document/A-8-2017-0005_EN.html#title2 (дата звернення: 11.02.2023).. Тому аналіз юридичної відповідальності суб'єкта в контексті виконання тільки якоїсь окремої її функції, наприклад відшкодування завданої шкоди, як мінімум, буде неповним, фрагментарним.

Що ж до самостійної відповідальності ШІ у випадку визнання його суб'єктом права, то викликає великі сумніви можливість для нього негативних наслідків особистого характеру, або ж виховного чи перевихов- ного впливу за аналогією з людиною, оскільки ШІ не є ні живою чи біологічною істотою, ні членом суспільства. А виконання правовідновлювальної (компенсаційної) функції, зокрема щодо відшкодування шкоди, вимагатиме й наділення ШІ комплексом майнових прав, що теж буде колосальною проблемою. Такий ракурс є своєрідним виявом інформаційної відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності, що необхідним чином доповнює потенціал традиційних засобів юридичної відповідальності суб'єктів відносин, пов'язаних із ШІ - виробників, провайдерів.

Разом із тим, у випадку визнання самостійної відповідальності ШІ існує обґрунтована небезпека підміни деліквента та перекладанні відповідальності на робота. На це безпосередньо звертається увага у ключових засадах Кодексу етичної поведінки інженерів робототехніків, запропонованих Комітетом з правових питань і озвучених у доповіді Меді Дельво (Mady Delvaux). «Державні та приватні органи фінансування робототехнічних досліджень повинні вимагати, щоб оцінка ризику була виконана та представлена разом із кожною подачею пропозиції щодо фінансування досліджень робототехніки. Такий кодекс повинен розглядати людей, а не роботів, як відповідальних агентів» 1.

Отже, осмислювати проблеми юридичної відповідальності за дії чи бездіяльність ШІ експерти ЄС убачають необхідним у контексті конкретизації агента-людини (human agent), яким вважаються: 1) виробник, 2) оператор, 3) власник, 4) користувач. Щодо таких категорій суб'єктів відповідальності в галузі ШІ доцільно розвивати доктринальні положення і практичні юридичні механізми.

Размещено на Allbest.ru