Безпекові засади розвитку критичної інфраструктури України у кризових ситуаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Безпекові засади розвитку критичної інфраструктури України у кризових ситуаціях

(Трушкіна Н, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України)

Вступ

У сучасних умовах розвиток критичної інфраструктури та її захист необхідно розглядати з позицій національної безпеки [1-10], яка включає принципи, політику, процедури та функції, що спрямовані на те, щоб гарантувати незалежність, суверенітет і цілісність країни. Більшість країн світу відносять захист критично важливих об'єктів інфраструктури (ЗКВОІ) до пріоритетів національної безпеки. Цей тісний взаємозв'язок дозволить забезпечити посилену політичну підтримку для подальшого розроблення спеціалізованих стратегій захисту критично важливих об'єктів інфраструктури держав і полегшити їх реалізацію у практичній площині.

Це підтверджують і результати опитувань і обстежень міжнародних консалтингових компаній та інформаційно- аналітичних центрів. Так, у ході опитування, яке проведено у 2022 р. Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння, встановлено, що 18% респондентів очікують у майбутньому проблеми кібератак і кіберзагроз. А 8% висловили думку, що вони взагалі не сподіваються на ефективне вирішення цієї проблеми (такої точки зору дотримуються респонденти, чия організація належить до переліку об'єктів критичної інфраструктури). Приблизно 90% опитаних вважають, що уряд їх країни має робити більше для захисту критичної інфраструктури від кібератак, які спонсоруються ворожою державою.

При цьому слід наголосити, що в Україні ситуація щодо функціонування стратегічних об'єктів критичної інфраструктури залишається вкрай складною та напруженою унаслідок бойових дій. Тому на сьогоднішній день безпекові аспекти розвитку критичної інфраструктури в Україні набувають особливої актуальності. Важливість даної проблематики підтверджується організацією й проведенням багатьох науково-практичних заходів, серед яких можна вказати Форум «Безпека критичної інфраструктури та гуманітарна протимінна діяльність» (м. Київ, 17 травня 2023 р.), на якому розглядалися проблеми підвищення безпеки критичної інфраструктури як одного з пріоритетних напрямів, що безпосередньо впливає на національну безпеку України. Крім цього, 22 квітня 2023 р. відбулася панельна дискусія «Захист критичної інфраструктури при майбутній перебудові енергетики» у межах проєкту CUROSCOPE, що досліджує наближення України до членства в ЄС.

З огляду на це, мета даної роботи полягає у розгляді безпекових аспектів розвитку критичної інфраструктури України в умовах кризових ситуацій. критична інфраструктура безпека

Виклад основного матеріалу

Забезпечення безпеки є одним із важливих завдань держави. В останні десятиріччя у країнах світу питання дослідження викликів, загроз і кризових явищ значно актуалізувалися. Особливо гострими стали проблеми ідентифікації загроз та організації заходів із протидії їм.

У науковій літературі (C.-J. Forsberg, N. Kourti; A. Poustourli; R. Srinivasan & A. Parlikad; C. Zhang et al.; R. Wrobel; B. Rathnayaka et al.; D. Rehak et al.; L. Shen et al.; C. Scholz et al. та ін.) багато трактувань поняття «критична інфраструктура» використовуються з різних позицій, зокрема кібербезпеки у системі національної безпеки.

Науковим дослідженням різноманітних безпекових аспектів стійкого функціонування об'єктів критичної інфраструктури присвячено роботи таких науковців, як Я. Тимків [11], Д. Бірюков [12], М. Сметана [13], Суходоля та ін. [14; 15], Я. Курбанов [16], О. Єрменчук [17], І. Гора, О. Батюк [18] та інші.

У Національній стратегії захисту критично важливих об'єктів інфраструктури Німеччини (2009 р.) зазначено, що під КВОІ розуміються організаційні та фізичні структури й об'єкти такої життєвої важливості для суспільства та економіки країни, коли їх відмова або деградація призводять до тривалих порушень поставок, небезпеки держави та інших драматичних наслідків.

Згідно до Стратегії кібербезпеки Австрії (2013 р.) до критично важливих об'єктів інфраструктури відносять об'єкти інфраструктури або його частини, які мають вирішальне значення задля забезпечення важливих соціальних функцій. Їхня відмова або руйнація суттєво впливають на здоров'я, безпеку, економічне і соціальне благополуччя населення, функціонування урядових установ.

У Стратегії національної безпеки Польщі (2014 р.) надається явне посилання на захист критично важливих об'єктів інфраструктури у розділі «Захисні заходи». Хоча цей розділ не розкриває тему докладно і не визначає конкретні ролі та обов'язки, він має значення однозначної ідентифікації ЗКВОІ як першочергового завдання національної безпеки. Інші частини даного стратегічного документу встановлюють цілі, які є актуальними для ЗКВОІ, включаючи: (1) поліпшення та розвиток національної системи антикризового управління з метою забезпечення внутрішньої згуртованості та цілісності, а також співпраці у рамках систем антикризового управління міжнародних організацій, членом яких є Польща; (2) забезпечення енергетичної та продовольчої безпеки; (3) підвищення обізнаності громадськості у сфері безпеки та розширення компетенцій громадян, що дозволяє їм адекватно реагувати на кризові ситуації.

Таким чином, розвиток критичної інфраструктури тісно пов'язано з поняттям «безпека» (англ. safety, security; фр. securite). Цей термін є багатозначним, міждисциплінарним і багатоаспектним. Як стверджує О. Полтораков [19], «безпека» є міждисциплінарною категорією, синтетичним суспільствознавчим поняттям, що змушує дуже широко тлумачити цю категорію, а хоча б достатньо усталеного її визначення й досі не існує.

Широке використання поняття «безпека» одержало у США наприкінці 1940-х - на початку 1950-х років, коли цим терміном стали визначати комплексну сферу військово- громадських досліджень стратегії, технологій, контролю над озброєнням в умовах «холодної війни», коли проблема військового протистояння, особливо у новому ядерному вимірі, перетворилася на домінуючу сферу міжнародних відносин. Навчальні курси з міжнародної безпеки стали невід'ємною частиною університетських програм, а сама тематика перетворилася на центральний предмет досліджень великої кількості науково-дослідних центрів.

Ще однією галуззю, яка охоплюється широким поняттям «безпека», була діяльність стосовно мобілізації військового, економічного, ідеологічного та інших ресурсів держави та суспільства в умовах військово-політичного протистояння в роки «холодної війни». Цю мету переслідувала радикальна реформа органів державної влади, яку провели США відповідно до Закону про національну безпеку 1947 р., згідно з яким були створені Міністерство оборони, ЦРУ, управління з мобілізації матеріальних та людських ресурсів, а також вищій військово-політичний орган - Рада національної безпеки. Раніше поняття «безпека» було прийняте в структурах НАТО, перетворилося на предмет «високої політики», головний об'єкт досліджень міжнародних відносин в Європі та інших частинах світу.

У роботі [20] автор наголошує, що науковці тлумачать безпеку з точки зору наявності чи відсутності загроз, іншими словами - через тлумачення небезпечного. Так, С. Біскоп (S. Biscop) [21] посилається на Оксфордський словник англійської мови, що визначає безпеку як відчуття безпеки чи свободи або відсутність небезпеки. І хоча різні визначення можуть надавати дещо іншого розуміння безпеки - від появи екзистенційної загрози [22] до відсутності будь-яких зовнішніх [23] і внутрішніх [24] загроз, а також спроможності боротьби проти них [25], - тлумачення небезпеки або загрози безпеці невіддільне від самого поняття.

При цьому Х. Гертнер (H. Gartner) [25] стверджує, що поряд із можливістю зміни політичних, економічних і культурних умов середовища, в якому може виникнути загроза, одним зі способів підвищення безпеки є збільшення військової спроможності.

Н. Андрен (N. Andren) [26] визначає безпеку як внутрішню свободу самостійно приймати політичні рішення під тиском зовнішнього агресора. Всі ці визначення посилаються на поняття загрози, агресора, небезпеки, запозичені з неореалізму.

Такий комплексний підхід, який запропоновано У. Хельберг [20] призводить до подальшого розвитку наукового безпекового дискурсу та нормативного конструювання безпекової політики, наприклад, у рамках ЄС, у військово- політичному контексті, звужуючи таким чином «всеосяжний» характер безпеки.

Сучасні визначення у західних, і в українських виданнях, окреслюють безпеку переважно як: стан

впевненості, спокою, забезпечення, а також його відчуття, і вказують, що вона означає відсутність загрози і захист перед небезпеками [11].

З аналізу законодавчих актів, які відображають категорію «безпека», видно, що вони по-різному підходять до визначення даного поняття, а саме як: 1) відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будьякої шкоди для життя, здоров'я та майна громадян, а також для навколишнього природного середовища;

2) відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з травмуванням або загибеллю людей, заподіянням збитків навколишньому середовищу; 3) властивість об'єкта забезпечувати відсутність ризику завдання шкоди здоров'ю людей, майну та навколишньому середовищу; 4) комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, які призначені для захисту від актів незаконного втручання й інших протиправних посягань стосовно цивільної авіації.

М. Шутий [27] вважає, що у цілому категорія «безпека» характеризується такими критеріями: 1) відсутність загрози життю, здоров'ю людей, майну, тваринам, рослинам і довкіллю; 2) стан стабільності та спокою, який дає можливість громадянам користуватися своїми правами та виконувати свої обов'язки; 3) відсутність ризику та нестабільності, яка може створити загрози для життя і здоров'я людей.

У термінологічних і галузевих словниках, енциклопедичних і довідкових виданнях зустрічається безліч трактувань поняття «безпека» з різних точок зору. Так, в Академічному тлумачному словнику дефініція «безпека» визначається як стан, коли кому-небудь або чому-небудь ніщо не загрожує.

Універсальне визначення подає Словник суспільних наук UNESCO - «безпека ідентична безпечності й означає

відсутність фізичної загрози або охорону перед нею» [28], а також в “The Oxford Dictionary” - «стан або відчуття безпечності, а також засоби, що її забезпечують» [29].

У Великій українській енциклопедії безпека трактується як: 1) стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, спільноти, суспільства, держави від внутрішніх та зовнішніх загроз; 2) властивість предметів, явищ, процесів зберігатися за руйнівних впливів.

В Енциклопедії сучасної України безпека розглядається як рівень захищеності життєво важливих інтересів людини, а також суспільства, держави, довкілля від реальних або потенційних загроз, що їх створюють антропогенні чи природні чинники. У Новому тлумачному словнику української мови безпека визначається як «стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує» [30].

У польському словнику термінів з питань національної безпеки подано уточнене визначення безпеки - це «стан, який дає відчуття певності, і гарантії її збереження, а також шанс на вдосконалення; одна з основних потреб людини, ситуація, яка характеризується відсутністю ризику втрати того, що людина особливо цінує, наприклад здоров'я, праці, поваги, відчуттів, матеріальних благ» [31].

В українському Політологічному енциклопедичному словнику безпека трактується як «діяльність людей, суспільства, держави, світового співтовариства народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення (ліквідації) і відвернення загрози, здатної згубити їх, позбавити матеріальних і духовних цінностей, завдати невідшкодовних збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку» [32].

Отже, під безпекою пропонується розглядати [33]:

1) стан захищеності життєво важливих об'єктів інфраструктури від внутрішніх та зовнішніх загроз і ризиків;

2) рівень захищеності критичної інфраструктури держави від реальних або потенційних загроз, що створюються через природні катаклізми, збройні конфлікти, екологічні, техногенні, військові катастрофи тощо.

При цьому критичну інфраструктуру запропоновано розглядати з позицій забезпечення національної безпеки держави та повоєнної відбудови та модернізації національної економіки.

Висновки

Виходячи з вищевикладеного можна дійти такого висновку. На даний час доцільним є розроблення безпекової стратегії, під якою пропонується розуміти процес формування генерального перспективного плану розвитку критично важливої інфраструктури на основі визначення якісно нових цілей, завдань, принципів, підходів, механізмів, узгодження внутрішніх можливостей об'єктів з умовами зовнішнього середовища та визначення комплексу заходів, які забезпечують їх досягнення. Тобто це концептуальний документ, який містить бачення майбутнього, напрями розвитку критичної інфраструктури і цільовий блок з низки стратегічних та оперативних цілей досягнення належного рівня національної безпеки.

Реалізація безпекової стратегії має ґрунтуватися на принципах і підходах, а саме: ризик-орієнтовані підходи як основа усіх управлінських рішень; визначення можливостей і засобів захисту фізичних і кібернетичних активів (захист у глибину); об'єкти інфраструктури та підприємства мають здійснювати перехід на методи превентивного та предиктивного обслуговування; технічна політика містить визначення чіткої схеми «регулюючі вимоги - методи перевірки - організаційна схема (яка визначає розподіл відповідальності, акторів і процеси)» [34].

При цьому варто зазначити, що на даний момент вже розпочато роботу зі створення системи захисту критичної інфраструктури в Україні з урахуванням найкращих світових практик і чинних вимог європейського законодавства. Відповідні міністерства та відомства вивчають директиви ЄС NIS 2 (EU 2022/2555) і RCE (EU 2022/2557) щодо захисту критичної інфраструктури з метою активізації співробітництва з країнами, які вже розпочали їхнє впровадження.

Україна плідно співпрацює з Американською агенцією з кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури (CISA), яка має провідний досвід у питаннях захисту критично важливих об'єктів інфраструктури. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України та CISA уклали Меморандум про співпрацю. Вже організовано й проведено навчання відповідно до методики CISA.

Для розроблення безпекової стратегії розвитку критичної інфраструктури в Україні пропонується, у першу чергу, приділити увагу таким моментам:

1) удосконаленню державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури шляхом визначення та забезпечення впровадження чіткої схеми регулювання безпеки (вимоги - методи перевірки - організаційна схема);

2) виробленню комплексу коротко- і

середньострокових заходів протидії кризовим явищам (організація і проведення онлайн-вебінарів та воркшопів з обміном кращим досвідом; впровадження сучасних стандартів (ISO 5500, ISO 31000, IEC 61508/511); підготовка фахівців з управління інформаційною, економічною, енергетичною, національною безпекою);

3) формуванню відповідної безпекової екосистеми (створення центрів навчання персоналу сучасним стандартам

4) активізації міжнародної співпраці (допомога ключовим операторам критично важливих об'єктів інфраструктури у переході на сучасні методи та стандарти в обслуговуванні виробничих активів шляхом міжнародної технічної, інформаційної, організаційної та фінансової підтримки);

5) розробленню концепції антикризового управління розвитком критичної інфраструктури, у якій визначити організаційні, інституційні, інформаційні, фінансові засади її реалізації;

6) застосуванню публічно-приватного партнерства як механізму забезпечення захисту критичної інфраструктури з позицій безпекової складової та у контексті формування безпекового середовища.

Перспективи подальших досліджень полягають в узагальненні й систематизації існуючих наукових підходів до визначення змісту поняття «механізм забезпечення управління розвитком критичної інфраструктури» з позицій національної безпеки України.

Список використаних джерел

1. Кизим М. О., Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Сутність поняття «критична інфраструктура» з позицій національної безпеки України. Бізнес Інформ. 2022. № 12. С. 58-78. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-12-58-78.

2. Bezpartochna O., Pushak Ya., Trushkina N. Current issues of information security management during the state of martial. Current issues of security management during martial law: scientific monograph. Kosice: Vysoka skola bezpecnostndho manazdrstva v Kosiciach, 2022. Р. 8-19.

3. Бойко О. В., Пушак Я. Я., Трушкіна Н. В. Формування сучасної парадигми інформаційної безпеки національної економіки: теоретичні засади. Вісник післядипломної освіти. Сер.: Соціальні та поведінкові науки. 2022. Вип. 22 (51). С. 139-160. https://doi.org/10.32405/2522-9931-2022-22(51)-139-160.

4. Kwilinski A., Hnatyshyn L., Prokopyshyn O., Trushkina N. Managing the Logistic Activities of Agricultural Enterprises under Conditions of Digital Economy. Virtual Economics. 2022. Vol. 5. No. 2. P. 43-70. https://doi.org/10.34021/ve.2022.05.02(3).

5. Трушкіна Н. Еволюція теоретичних поглядів на сутність поняття «інфраструктура». Veda aperspektivy. 2023. № 3(22). Str. 125-143. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2023- 3(22)-125-143.

6. Khaustova V., Tirlea M. R., Dandara L., Trushkina N., Birca I. Development of Critical Infrastructure from the Point of View of Information Security. UNIVERS STRATEGIC - Revista de Studii Strategice Interdisciplinare si de Securitate. 2023. Anul XIV. Nr. 1(53). P. 170-188.

7. Трушкіна Н. Сутність поняття «розвиток критичної інфраструктури». Moderniaspekty vedy: XXIX. Dil mezinarodnl kolektivnl monografie. Ceska republika, Jesenice: Mezinarodnl Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. Str. 149-163.

8. Bezpartochnyi M., Trushkina N., Birca I. Critical infrastructure development management mechanism: theoretical aspects. Current issues of the management of socio-economic systems in terms of globalization challenges: scientific monograph. Kosice: Vysoka skola bezpecnostnbho manazbrstva v Kosiciach, 2023. P. 612-628. https://doi.org/10.5281/zenodo.7799542.

9. Трушкіна Н. Розвиток критичної інфраструктури в умовах повоєнної відбудови національної економіки: досвід Хорватії, Боснії та Герцеговини. Moderni aspekty vedy: XXX. Dil mezinarodnl kolektivnl monografie. Ceska republika, Jesenice: Mezinarodnl Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. Str. 375-391.

10. Bezpartochnyi M., Trushkina N. Infrastructural provision for the managing of agricultural enterprises' international logistics activities in the context of food security. Food security: modern challenges and mechanisms to ensure: scientific monograph. Kosice: Vysoka skola bezpeCnostneho manazerstva v Kosiciach, 2023. P. 7-24. https://doi.org/10.5281/zenodo.7859003.

11. Тимків Я. Теорія і практика сучасної європейської політики безпеки: приклад Польщі. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. 224 с.

12. Бірюков Д. С. Про доцільність та особливості визначення критичної інфраструктури в Україні: аналіт. записка. Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень. 2013. 2 січня. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1026/ (дата звернення: 01.06.2023 р.).

13. Сметана М. Защита критической инфраструктуры: подходы государств Европейского Союза к определению элементов критической инфраструктуры. Острава: Czech Republic Development Cooperation, 2014. 60 с.

14. Суходоля О. М. Захист критичної інфраструктури в умовах гібридної війни: проблеми та пріоритети державної політики України. Стратегічні пріоритети. 2016. № 3(40). С. 62-76.

15. Державна система захисту критичної інфраструктури в системі забезпечення національної безпеки: аналіт. доп. за ред. О. М. Суходолі. Київ: НІСД, 2020. 28 с.

16. Курбанов Я. Л. Забезпечення природно-техногенної безпеки в Україні і проблема визначення поняття «критична інфраструктура». Південноукраїнський правничий часопис. 2016. № 2. С.150-154.

17. Єрменчук О. П. Основні підходи до організації захисту критичної інфраструктури в країнах Європи: досвід для України: монографія. Дніпро: ДДУ ВС, 2018. 180 с.

18. Гора І. В., Батюк О. В. Окремі питання захисту об'єктів критичної інфраструктури: зарубіжний досвід. Соціально-правові студії. 2021. Вип. 1 (11). С. 132-139.

19. Полтораков О. Реконцептуалізація поняття «безпека» в сучасному політико-політологічному дискурсі. Політичний менеджмент. 2009. № 5. С. 19-28.

20. Хельберг У. Теоретичні підходи до розуміння європейської безпеки. Політичний менеджмент. 2011. № 5. С. 51-59.

21. Biscop S. The European Security Strategy: A Global Agenda for Positive Power. Aldershot: Ashgate, 2005. 152 p.

22. Buzan B., Weaver O., De Wilde J. Security: A New Framework for Analysis. Boulder, Colo: Lynne Rienner, 1998. 239 p.

23. Wolfers A. “National Security” as an Ambiguous Symbol. International Security / Edited by B. Buzan and L. Hansen. Vol. 1. The Cold War and Nuclear Deterrence. London: SAGE Publications, 2007. P. 15-29.

24. Ayoob M. Security in the Third World: The Worm About to Turn? International Security / Edited by B. Buzan and L. Hansen. Vol. 1. The Cold War and Nuclear Deterrence. London: SAGE Publications, 2007. P. 317-329.

25. Gartner H. Internationale Sicherheit: Definitionen von A - Z. Baden-Baden: Nomos-Verl.-Ges., 2005. 184 s.

26. Andren N. Sakerhetspolitik. Stockholm: Utrikespolitiska inst., 1984. 167 p.

27. Шутий М. В. Аспекти визначення поняття «безпека» та його значення для забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ України. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2014. № 3(74). С. 173-178.

28. Gould J.W., Kolb W.L. (red.). A Dictionary of the Social Science. London: Tavistock Publications, 1964. 629 р.

29. The Oxford Reference Dictionary / ed. J. M. Hawkins. Oxford: Oxford University Press,1991. 749 p.

30. Новий тлумачний словник української мови. Т. 1. Київ: Аконіт, 1998. 460 с.

31. Siownik terminow z zakresu bezpieczenstwa narodowego / red. W. Lepkowski. Warszawa: AON, 2002.

32. Політологічний енциклопедичний словник / Упоряд. В. П. Горбатенко. 2-е вид., доп. і перероб. Київ: Генеза, 2004.

33. Трушкіна Н. Концептуальні підходи до визначення поняття «міжнародна безпека». Veda a perspektivy. 2023. № 4(23). Str. 37-51. https://doi.org/10.52058/ 2695-1592-20234(23)-37-51.

34. Юрчак О., Харченко В., Гуменний А., Щербатенко О. Безпекова стратегія критичної інфраструктури та критичних індустрій - проектні ініціативи А1П1АУ. АППАУ. 2022. 10 грудня. URL: https://appau.org.ua/initiatives/bezpekova- strategiya-krytychnoyi-infrastruktury-ta-krytychnyh-industrij- proyektni-initsiatyvy-appau/ (дата звернення: 30.05.2023).

Размещено на Allbest.ru