Закономірності, принципи, методи організації освітньої та наукової діяльностей навчальних закладів цивільного захисту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закономірності, принципи, методи організації освітньої та наукової діяльностей навчальних закладів цивільного захисту

Вступ

Система освіти та науки у сфері цивільного захисту населення передбачає прогресивно-інтегративний напрям навчального та наукового процесів. Фактично, модель функціонування навчальних закладів у науковій та освітній сферах спрямована на повне, всебічне, ефективне та гнучке навчання задля, попередження, усунення, або нівелювання, наслідків надзвичайних ситуацій природного, або техногенного, характеру. Основна мета даної моделі полягає у формуванні кваліфікованого, компетентного персоналу, який спеціалізується на ефективній протидії загрозам, що виникають для населення, адміністративно-територіальних одиниць та держави, загалом. Це питання має дуалістичну природу, адже містить як суто теоретичні, так і практично-прикладні аспекти існування. Отже, особливо важливим є повноцінне розуміння природи та специфіки освітньо-наукової діяльності закладів цивільного захисту, а, також, їхньої системи, ієрархічності та взаємної підпорядкованості. Проблематика даного питання потребує розгляду на прикладі закладів вищої освіти, які пропонують галузеве навчання у сфері цивільного захисту. Порівняння та комплексний аналіз є ключовими у контексті виокремлення характерних особливостей запровадження та втілення методологічно-організаційних підвалин діяльності навчальних закладів цивільного захисту у сфері освіти та науки.

Наукові та науково-методичні розробки, присвячені проблемним питанням закономірностей, принципів та методів організації освітньої та наукової діяльностей навчальних закладів цивільного захисту, здійснені такими фахівцями, як : О. Барило, Н. Вовчаста, П. Волянський, М. Коваль, М. Козяр, А. Ренкас, В. Садковий, Т. Ткаченко, Ю. Харламова та інші.

Мета даної роботи полягає у повноцінному аналізі та перегляді закономірностей науково-освітньої діяльності навчальних закладів цивільного захисту, а, також, дослідженні принципово-засадничих методологічних особливостей їх профільної діяльності.

Виклад основного матеріалу

На часі, в Україні створено принципові, базові передумови для стабільного, безперебійного та ефективного функціонування системи освітньо-наукової діяльності навчальних закладів цивільного захисту. Першочерговим законодавчим актом, який, у даному випадку, є керівним, можна вважати закон України «Про освіту» [1], який був прийнятий Верховною Радою України 05 вересня 2017 року. Він є важливою складовою організаційної форми освітньо- наукового процесу у сфері цивільного захисту, адже визначає загальну систему, структуру та закономірності діяльності навчальних закладів даної сфери.

У 2012 році було прийнято Кодекс цивільного захисту України № 5403-VZ [2], яким регламентується питання методики та закономірностей організації механізму цивільного захисту населення. Відтак, вищезазначені нормативно-правові акти стилістично та концептуально визначають освітнє та наукове спрямування навчальних закладів цивільного захисту у процесі підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації у сфері цивільного захисту, а, також, під час проходження курсів щодо підвищення особами власного рівня кваліфікації. Існує велика кількість Постанов Кабінету Міністрів у галузі цивільного захисту, а також Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 року № 1550-ІІІ-[3].

Ідеологічною метою кожного законодавчого акту у сфері цивільного захисту варто вважати культивацію у фахівців, у процесі навчання, норм та цінностей, що сприятимуть активній та високовідповідальній праці у відповідності до усіх профільних норм та вимог. Власне кажучи, освіта, наука та діяльність навчальних закладів у сфері цивільного захисту підпорядковуються та спрямовуються наявною в Україні законодавчою базою. Необхідно відзначити факт взаємозв'язку між концепцією розвитку у сфері нормативно-правового регулювання цивільного захисту, а, також, освітньо-наукової сфери діяльності навчальних закладів щодо вивчення та розвитку сфери цивільного захисту як окремої навчальної дисципліни та науки на території України-[4].

Закономірності, принципи та методи організації освітньої та наукової діяльності навчальних закладів цивільного захисту мають законодавче та нормативно-правове підґрунтя. Принципові положення та закономірності концепції навчання визначаються, перш за все, кожним закладом вищої освіти окремо. Рівень автономії дозволяє власноруч формувати засади власного функціонування та здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів під час навчання; в той же час, Закон України «Про освіту» виступає «посередником» та регламентує усталені норми професійної та освітньої етики для наукового світу, загалом. Насправді, рівні та структура навчання мають власну індивідуально сформовану специфіку, тому навчальні заклади уповноважені прямим чином впливати на формування гідної навчально-освітньої моделі з точки зору її гуманності та ефективності . [5, с. 291].

У законі України «Про освіту», прийнятому Верховною Радою України у 2017 році, акцентується увага на людиноцентричному підході до ведення освітньо-наукової діяльності, заснованому на принципі верховенства права. Якість освіти та діяльності у сфері освіти є ще однією складовою державної політики у даній сфері. Тобто, логічним є висновок про наявність ланцюга, який включає правові, організаційні, системні та освітянські складові формування освітньо-наукового підґрунтя для створення стратегічної моделі діяльності навчальних закладів цивільного захисту.

Освітня та наукова діяльність нерозривно пов'язані між собою, адже предмет вивчення та регулювання у цій сфері можна визначити як систему освітніх послуг, до складу яких входять знання, інформація, навички та вміння, використання яких є слушним та вмотивованим у процесі соціалізації особистості та її всебічного розвитку. Саме тому, однією з найважливіших рис освітньо-наукової діяльності навчальних закладів цивільного захисту є її науковий характер. Під цим варто розуміти наявність розгалуженого, комплексного та цілісного понятійно-категоріального апарату: норм, способів, засобів та прийомів, за допомогою яких досягається необхідний рівень ефективної та кваліфікованої системи освіти у сфері цивільного захисту [6, с.53]. цивільний захист навчальний профільний

Необхідно зауважити, що, окрім аспекту наукового, процес впровадження освіти навчальними закладами цивільного захисту ґрунтується на соціальному принципі. Він є двовимірним, адже включає, по-перше, залучення якомога більшої кількості людських ресурсів задля вивчення, аналізу та обробки інформації; по-друге, його мета, як зазначає науково- освітній портал Державної служби України з надзвичайних ситуацій [7], полягає у превенції та недопущенні негативних, згубних та трагічних наслідків для населення. Соціальний характер освітньо-наукового процесу ототожнюється із гуманізмом, що, відповідно до закону України «Про освіту», є його засадою. Останній, у свою чергу, кореспондує принципу поваги до людської честі та гідності, а, також, презумпції визнання людини найвищою соціальною цінністю, який закладено в Основному законі - Конституції України [8].

Закон України «Про освіту» визначає її як основу інтелектуального, духовного та культурного розвитку особистості. Водночас, слушною є позиція законодавця, який логічно обґрунтовує зв'язок між процесом здобуття освіти та подальшим рівнем самореалізації особистості. У контексті дослідження проблематики закономірностей, принципів та методів організації освітньої та наукової діяльностей навчальних закладів цивільного захисту вищезазначене видається особливо важливим: захист населення, територій, навколишнього

середовища, майна від наслідків надзвичайних ситуацій (або їх своєчасне попередження) надає змогу соціалізуватися та застосувати на практиці ті теоретико-методологічні навички та надбання, що були здобуті під час профільного навчання у цивільно-захисній сфері.

Поняття цивільного захисту визначене Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403- VI. Відтак, під цивільним захистом, відповідно до статті 4 вищезазначеного закону України, необхідно розуміти функціональне призначення держави, метою якої необхідно вважати запобігання та попередження негативних наслідків від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру шляхом здійснення захисних та охоронних функцій щодо населення незалежно від обставин: у мирний та особливий періоди часу. Відповідно, необхідним є виховання акцентів важливості, відповідальності та необхідності здобуття освіти за даним фахом. Створення належного рівня освітніх заохочень, інтерактивних, динамічних та сучасних концепцій професійного розвитку фахівців, їх навчання надає необхідний фундамент задля подальшої розбудови широкомасштабної системи освітньо-наукової діяльності навчальних закладів цивільного захисту.

Науково-освітній процес у сфері цивільного захисту повинен мати прямий зв'язок із основами соціальних, природничих наук, а, також, психології.

Окрім того, необхідно виділити інші профільні, фахові дисципліни, вивчення яких є необхідним задля повноцінного розуміння цивільного захисту як комплексу знань, вмінь та навичок майбутніх фахівців у даній галузі: Національний університет цивільного захисту України (м. Харків) за першим рівнем фахової підготовки пропонує вивчення дисциплін “Цивільний захист”, “Телекомунікаційні системи в управлінні”, “Аудит пожежної та техногенної безпеки”; за магістерським рівнем освіти, натомість, надається можливість вивчати такі дисципліни, як : “Охорона праці”, “Управління у сфері цивільного захисту”, “Пожежна безпека”, “Техногенно-екологічна безпека” тощо.

Водночас, розповсюдженою є практика вивчення не лише профільних, але й загальнонаукових дисциплін. Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України пропонує вивчення дисциплін “Право” та “Екологічна безпека”. Доцільно зауважити, що дана концепція освітньо-наукового процесу є сучасною та прогресивною. Це виражається, в першу чергу, у її комплексному характері, адже процес навчання за спеціальністю повинен ототожнюватися із всебічним розвитком особистості.

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності пропонує вивчення вузькогалузевої дисципліни “Інженерне забезпечення саперних, піротехнічних та вибухових робіт”. Окрім цього, здійснюється підготовка фахівців у сфері цивільного захисту завдяки вивченню таких дисциплін, як : “Комп'ютерні науки та інформаційні технології”, “Соціальна робота”, “Управління інформаційною безпекою”, “Менеджмент”. Окрім того, до вивчення надається дисципліна “Управління проєктами”, що тісно пов'язана і доповнює дисципліну “Менеджмент”.

Доцільно зауважити, що саме повноцінне вивчення психології як окремої науки та навчальної дисципліни створює фундаментальні аспекти розуміння концепції навчання у сфері цивільного захисту у всій її багатоаспектності. Зокрема, у Національному університеті цивільного захисту України (м. Харків) під час здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра для вивчення доступна дисципліна «психологія» та її спеціалізації (підвиди): «екстримальна та кризова психологія», «робота з персоналом». Зауважимо, що вивчення психології в аспектах специфіки роботи фахівців у сфері цивільного захисту є аргументованим, вірним та логічним підходом. Окрім детального вивчення поведінкових реакцій людини в екстримальних, або кризових, кондиціях важливо розуміти характерні особливості розподілу людей на психотипи. Окрім цього, потрібно розуміти концепцію та стилістику людської свідомості задля роботи з персоналом, адже у сфері цивільного захисту населення міжособистісні стосунки персоніфікованого характеру відіграють важливу роль. Здатність комунікувати, швидко та оперативно обмінюватися інформацією, злагоджено обробляючи та аналізуючи наявні статистичні дані є важливою для ефективної роботи фахівців сфери цивільного захисту відповідно до власних професійних обов'язків [9, с.315].

Раніше зазначалося про тісний зв'язок освітньо-наукового процесу у сфері цивільного захисту із загальним рівнем соціалізації. Отже, особливо важливою складовою надання відповідного рівня наукової кваліфікації фахівцям є напрям навчання за спеціальністю «соціальна робота». Зокрема, за першим рівнем вищої освіти (бакалаврським) підготовка спеціалістів здійснюється у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності. Спеціалізація, що підлягає глибокому та комплексному вивченню, носить назву «соціальна робота». Актуальність даної тематики як об'єкта та предмета вивчення у процесі здобуття освіти у галузі цивільного захисту виявляється через залежність та взаємне доповнення охоронно- попереджувальної функції цивільного захисту населення, що є законодавчо задекларованою у Кодексі цивільного захисту України, та соціальною функцією, адже її метою є формування згуртованого, ідейного колективу, призначенням якого є виконання та реалізація поставлених функцій та нормативно визначених обов'язків.

Варто відмітити, що процес вивчення психології має індивідуальну специфіку у різних навчальних закладах цивільного захисту. Так, порівнявши структуру та стилістику навчання у Національному університеті цивільного захисту України (м. Харків) та у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності можна помітити принципово різні підходи до характеру вивчення аспектів психології та відповідної специфіки процесу навчання. Якщо у Харкові вивчаються такі дисципліни, як «екстримальна та кризова психологія», «робота з персоналом», то у Львові предметом вивчення та аналізу майбутніх фахівців сфери цивільного захисту є практична психологія. Не можна однозначно відповісти на питання, що де- факто є дієвішим та ефективнішим. Вивчення психологічних реакцій специфічного характеру надає змогу повною мірою розуміти стиль виникнення та трансформації поведінки людини під час надзвичайної ситуації; водночас, практична психологія є менш галузевим, проте більш комплексним та систематизованим полем дослідження та наукових диспутів. Зрештою, можна констатувати той факт, що будь-який навчальний заклад цивільного захисту під час формування принципів та методів організації діяльності керується, наданою йому законом, автономією. Так, відповідно до статті 23 закону України «Про освіту», автономія закладів освіти гарантується державою, включаючи в себе академічну, організаційну, фінансову та кадрову самоврядність навчального закладу. Логічно, що використання такого права у сфері науково-освітньої діяльності університетом, чи інститутом, має характер абсолютного та невід'ємного. Саме тому, зауважимо, стилістично та концептуально процес здобуття профільних вмінь та навичок у навчальних закладах цивільного захисту може мати принципово різне спрямування [10, с.92].

Отже, у зв'язку з глобалізаційними та освітніми перетвореннями, процес здобуття освіти та здійснення наукових досліджень у навчальних закладах цивільного захисту набуває більш гнучкого, гуманістичного та дипломатичного підходу.

Окрім того, норми, що декларуються законом України «Про освіту», мають здебільшого диспозитивний характер: автономія та самоврядність закладів вищої освіти яскраво це підтверджує. Також логічним є факт спрямованості освітньо-наукової діяльності у сфері цивільного захисту за курсом, що концептуального закладений Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року. У цьому контексті важливо згадати, що цивільний захист може розглядатися у різних академічних площинах: в якості науки, та навчальної

дисципліни. Конкуренція науково-освітнього процесу у сфері цивільного захисту полягає у тому, що Кодексом фактично ненадані повноцінне тлумачення та визначення поняття «цивільний захист». Відзначимо статичний понятійний апарат, відсутність чіткого опису практичної складової діяльності фахівців у сфері цивільного захисту України, їх підготовки, перепрофілювання тощо [11, с. 146].

Освіта та наука навчальних закладів цивільного захисту, принципи їх діяльності та функціонування, а також методи організації діяльності повинні базуватись на основоположних засадах, визначених у статті 7 Кодексу цивільного захисту України. У процесі навчання та виховання майбутніх фахівців заклади вищої освіти повинні сформувати комплекс уявлень та поглядів, концептуально спрямованих на розуміння цінності захисту життя громадян. Має культивуватися основоположність забезпечення конституційних прав людини та громадянина, важливість та першочерговість забезпечення комплексного спрямування у вирішенні проблем цивільного захисту. Життя та здоров'я громадян, одночасно із захистом та превенцію власності від негативного впливу можна визначити як засадничий принцип процесу навчання у навчальних закладах цивільного захисту. Наприклад, у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) серед завдань визначено формування у фахівців з питань цивільного захисту поняття пріоритетності завдань, мета яких визначена як рятування життя та збереження здоров'я громадян. Виправданим з галузевої точки зору є вибіркове використання під час освітньо-наукового процесу принципів гласності та прозорості, а також вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту. Логічним є впровадження цілісного комплексу теоретико-практичних вмінь та навичок, які базуватимуться на законодавчому базисі, закладеному Кодексом цивільного захисту України. Відкритість та гласність є основоположними загальноправовими принципами, а вільне збирання, поширення, доступ до інформації передбачені Конституцією України. Галузевий освітній принцип може і повинен кореспондувати загальносоціальним, конституційно- правовим принципам, закладеним Основним Законом. Така концепція створює рівні та вільні можливості задля доступу до освітнього процесу, прозорості та ефективності наукової діяльності та можливостей навчання за фахом у сфері цивільного захисту. [12]

Науковий процес дослідження та вивчення проблем цивільного захисту, натомість, повинен виражатися у неухильному дотриманні принципів академічної доброчесності, комплексному підході до вивчення проблематики, а також слідуванню основних принципів наукового пізнання. Поняття цивільного захисту як науки може бути визначене як сукупність теорій, ідей, концепцій, підходів та поглядів науковців на процеси вивчення цивільного захисту як окремої галузі пізнання, а, також, навчальної дисципліни. Погляд науковця на колізійні питання, що є предметом його вивчення, повинен мати індивідуальний, авторський та автентичний підхід, заснований на застосуванні методів аналізу, спостереження та синтезу. Цивільний захист є динамічною наукою, що розвивається. Саме тому, формування ідейних поглядів та концептуальних положень щодо вдосконалення наукового процесу (як наслідок, освітянського) у даній сфері можна визначити як ідеологічно- перспективне поле наукового процесу та прогресивних перетворень цивільно-захисної сфери у майбутньому. [13]

Сфера навчально-наукової бази закладів вищої освіти цивільного захисту суттєво різниться та не є однорідною. Так, у Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту коло вивчення дисциплін є широким, не обмежуючись лише профільними спеціалізаціями та спеціальностями сфери цивільного захисту. Наприклад, широкозповсюдженим тут є вивчення іноземних мов (здебільшого, англійської) працівниками ДСНС та іншими державними службовцями: такий підхід покликаний продемонструвати, що цивільний захист як професія не є статичним, його розвиток є динамічним, а глобалізаційні та диджіталізаційні перетворення не оминули стороною цивільно- захисну сферу. Важливо зазначити, що даний навчальний заклад цивільного захисту проводить перепідготовку фахівців, адже є закладом післядипломної освіти. Цивільний захист функціонально пов'язаний із органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Через це, особливої актуальності набуває вивчення специфіки співвіднесення та співпраці сфер цивільного захисту та державного управління. Вищезазначений заклад вищої освіти надає можливості комплексного, фахового та галузевого навчання у сфері цивільного захисту на основі диплому про вищу освіту [14; 15].

Варто зазначити, що процес вивчення англійської (та інших іноземних мов) як складова частина навчання у сфері цивільного захисту набуває все більшого рівня актуальності серед закладів вищої освіти. Так, у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності здійснюється підготовка фахівців за спеціалізацією “Германські мови та літератури (переклад включно)”, що підтверджує євроінтеграційний потенціал навчання у сфері цивільного захисту. [16]

Необхідно звернути увагу на підхід, обраний Інститутом державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту. Так, процес вивчення англійської мови у даному закладі проводиться за стандартом НАТО STANAG 6001. Навчання відбувається за п'ятьма мовними рівнями : СМР0+ (Завчений мінімум), СМР1 (Виживання), СМР1+ (Виживання +), СМР2 (Функціональний), СМР2+ (Функціональний+). Інститут займається поданням звітів про результати вивчення англійської мови фахівцями. Зазначається, що курс вивчення, починаючи з 2001 року, пройшли 1900 осіб. Навчальний процес здійснюється за принципом залученості співробітників та комунікативності, що дозволяє повноцінно зосередитись на аспектах та проблематиці вивчення іноземної мови фахівцями у галузі цивільного захисту, у тому числі працівниками ДСНС. У діяльності, пов'язаній із вивченням англійської мови, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту керується Наказом ДСНС від 19.09.2019 № 538 «Про організацію роботи курсів англійської мови для персоналу ДСНС у 2019/2020 навчальному році» та Наказом №727 від 18.12.2019 р. «Про внесення змін до наказу ДСНС від 19.09.2019 №538». Нещодавно стала доступною інтерактивна платформа MyEnglishLab, на базі якої було створено навчально-методичні курси англійської мови SpeakOut. Це надає можливість вивчати іноземну мову віддалено, одночасно здійснюючи моніторинг освітніх компетентностей у режимі онлайн. Зазначимо, що викладачами англійської мови в Інституті є досвідчені, фахово компетентні викладачі, які мають сертифікати міжнародних зразків (TOEFL, IELTS).

Навчальні заклади цивільного захисту формують ієрархічну, сталу структуру освітньо-наукового процесу у зазначеній галузі. Важливо зазначити, що необхідним, при цьому, є навчання майбутніх фахівців у сфері цивільного захисту у практичній площині. Нерідкими та непоодинокими є випадки некомппетентності, недостатньої ефективності роботи працівників даної галузі. Завданням закладів вищої освіти є формування гнучкого графіку навчання із поступовим та впорядкованим навчально-методичним планом та учбовим графіком. Необхідною є концентрація уваги на планомірному, логічно розподіленому способі надання інформації та її подальшій обробці та відтворенні майбутніми фахівцями у сфері цивільного захисту населення.

Висновки

Проаналізувавши закономірності, принципи та методи організації освітньої та наукової діяльностей навчальних закладів цивільного захисту, можна дійти висновків щодо ієрархічного, ступеневого формату здобуття освітніх рівнів фахівцями у галузі цивільного захисту та проведення наукової діяльності. Варто акцентувати увагу на залежності та зв'язку освітньо-наукового процесу сфери цивільного захисту із профільними законодавчими актами (Кодекс цивільного захисту України № 5403-УІ від 02 жовтня 2012 року), нормативно- правовими актами, що визначають концептуальне спрямування діяльності закладів вищої освіти сфери цивільного захисту в освітній та науковій сферах (закон України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VIII), іншими нормативно-правовими актами у сфері цивільного захисту, основним законом - Конституцією України від 28 червня 1996 року. Гуманний підхід до освітнього процесу та наукової діяльності виявляється у трирівневній системі освітньо-кваліфікаційних рівнів, доступних для здобуття за спеціалізацією цивільного захисту : бакалаврський (перший), магістерський (другий), освітньо- науковий (третій) рівні освіти. Важливо зазначити, що такі новації, як вивчення іноземних мов посадовими особами ДСНС, або фахівцями та працівниками цивільного захисту, позитивно впливає на розбудову даної сфери у суспільно-соціальній та в освітньо-науковій площинах. Процеси удосконалення у питаннях надання освіти та проведення наукових досліджень є взаємопов'язаним, і повинні ґрунтуватись, у першу чергу, на високоморальних, загальноправових, юридично та науково грамотних принципах, закладених Конституцією України, законом України «Про освіту», Кодексом цивільного захисту України та іншими галузевими нормативно-правовими актами зазначеної сфери.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19#Text

2. Кодекс цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/5403-17#Text

3. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 року № 1550-ІІІ. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.Ua/l aws/show/1550-14#Text

4. Малеван О.Ю., Переверзін Ю.П. Аналіз структури системи підготовки кадрів у сфері цивільного захисту / Електронне наукове фахове видання „Державне управління: удосконалення та розвиток”. - No 2, 2013.

5. Барило О.Г., Потеряйко С.П. Удосконалення форм і методів підготовки фахівців сфери цивільного захисту / Стратегія державної кадрової політики основа модернізації країни: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2012 р.: до 15-річчя галузі науки „Державне управління”. - К.: НАДУ, 2012. - С. 291-293.

6. Харламова Ю.Є. Підготовка фахівців служби цивільного захисту як об'єкт державного управління [Електронний ресурс] / Ю.Є. Харламова // Аспекти публічного управління: Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2015. No 9 (23) С. 51-56. Офіційний сайт журнала Аспекти публічного управління. -Режим доступу: http:// aspects.org.ua/index.php/journal.

7. Науково-освітній портал Державної служби з надзвичайних ситуацій. -- Режим доступу : http://edu- mns.org.ua/ukr/osvita/

8. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/ 8Йо^,№/254к/96-вр#Тех1

9. Барило О.Г., Потеряйко С.П., Тищенко В.О. Шляхи удосконалення системи підготовки фахівців сфери цивільного захисту / Публічне управління: виклики ХХІ століття: матеріали ХІІІ Міжнар. наукового конгресу, Харків, 21-22 березня 2013 р. Харків: ХарРіНАДУ „Магістр”. - С. 315-317.

10. Андрієнко В.М. Шляхи удосконалення системи підготовки фахівців сфери цивільного захисту / матеріали 14-ї Всеукр. наук.-практ. конф. рятув., 26-27 вер.2012 р.: тези доп. - К., 2012. - С. 91-94.

11. Гудович О.Д. Проблемні питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації штатних працівників суб'єктів національної економіки в сфері ЦЗ / Гудович О.Д., Мазуренко В.І. // матеріали 14-ї Всеукр. наук.-практ. конф. рятув., 26-27 вер.2012 р.: тези доп. - К., 2012. - С. 145 - 147.

12. Напрями удосконалення вищої освіти з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. сем. / Херсонська державна морська академія.- Херсон, 2012. - 236 с.

13. Шейко В. М. , Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково- дослідницької діяльності. - К. : Знання-Прес, 2003. - 295 с.

14. Сайт Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (ІДУ НД ЦЗ). -- Режим доступу : https://idundcz.dsns.gov.ua

15. Стратегические приоритеты государственно

гражданской коммуникации: монография / В.Н. Козаков, А.В. Рашковская, В.А. Ребкало, Е.А. Романенко, И.В. Чаплай - LAP Lambert Academic Publishing, 2017.- 274 с.

16. Формування готовності до професійного іншомовного спілкування майбутніх фахівців цивільного захисту / Н. Вовчаста. // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Педагогіка. - 2016. - Вип. 3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2016_3_4

Размещено на Allbest.ru