Алгоритм забезпечення співпраці самоврядних організацій та органів публічної влади у процесах сталого розвитку територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Алгоритм забезпечення співпраці самоврядних організацій та органів публічної влади у процесах сталого розвитку територій

Кузьмич Аліна Віталіївна асистент кафедри публічного управління та адміністрування, Навчально-науковий юридичний інститут, Державний університет економіки і технологій, м. Кривий Ріг,

Анотація

Стаття докладно розглядає роль самоврядних організацій в контексті демократичного та сталого розвитку України та її європейської інтеграції. Вона підкреслює значення цих організацій у забезпеченні захисту конституційних прав громадян, громадської самоорганізації та захисту інтересів різних соціальних груп. Окрім того, стаття розглядає їхню роль у демократичному контролі за діяльністю органів публічної влади та можливість громадян впливати на ухвалення важливих рішень у суспільстві.

Основна увага приділяється аналізу факторів, які уповільнюють розвиток партнерства між органами публічної влади та самоврядними організаціями в Україні. Ці фактори включають недостатній рівень довіри громадян до владних структур, неефективну взаємодію та низький рівень інституційної спроможності. Важливою частиною статті є пропозиції щодо подолання цих перешкод та зміцнення взаємодії між самоврядними організаціями та органами публічної влади.

Автор статті представляє алгоритм співпраці, який розроблений з урахуванням різноманітних аспектів партнерства, таких як обмін ресурсами, ефективність та неупередженість учасників. Цей алгоритм спрямований на покращення ефективності співпраці, оптимізацію використання ресурсів та збільшення впливу на процеси сталого розвитку територій. Його впровадження може сприяти формулюванню політики в галузі публічного управління та соціального розвитку, а також підтримці європейських інтеграційних процесів в Україні.

У цілому, ця стаття є важливим доповненням до наукової літератури з питань громадянського суспільства, демократії та сталого розвитку. Вона допомагає розібратися в складних взаємозв'язках між органами публічної влади та самоврядними організаціями, що є ключовим елементом будівництва сучасного демократичного суспільства.

Ключові слова: самоврядні організації, алгоритм, сталий розвиток, розвиток територій, залучення, органи публічної влади, співпраця.

Kuzmych Alina Vitalyivna assistant professor of the Department of Public Management and Administration, Educational and Scientific Legal Institute, State University of Economics and Technologies, Kryvyi Rih

ALGORITHM FOR ENSURING COOPERATION OF SELFGOVERNMENT ORGANIZATIONS AND PUBLIC GOVERNMENT BODIES IN THE PROCESSES OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF TERRITORIES

Abstract. The article examines in detail the role of self-governing organizations in the context of democratic and sustainable development of Ukraine and its European integration. She emphasizes the importance of these organizations in ensuring the protection of the constitutional rights of citizens, public selforganization and protection of the interests of various social groups. In addition, the article examines their role in democratic control over the activities of public authorities and the ability of citizens to influence the adoption of important decisions in society. самоврядна організація алгоритм

The main attention is paid to the analysis of factors that slow down the development of partnership between public authorities and self-governing organizations in Ukraine. These factors include the insufficient level of trust of citizens in the authorities, ineffective interaction and low level of institutional capacity. An important part of the article is proposals for overcoming these obstacles and strengthening cooperation between self-governing organizations and public authorities.

The author of the article presents a cooperation algorithm, which is developed taking into account various aspects of partnership, such as resource exchange, efficiency and impartiality of participants. This algorithm is aimed at improving the efficiency of cooperation, optimizing the use of resources and increasing the impact on the processes of sustainable development of territories. Its implementation can contribute to policy formulation in the field of public administration and social development, as well as support of European integration processes in Ukraine.

Overall, this article is an important addition to the scholarly literature on civil society, democracy, and sustainable development. It helps to understand the complex relationships between power structures and public organizations, which is a key element in building a modern democratic society.

Key words: self-governing organizations, algorithm, sustainable development, territorial development, involvement, public authorities, cooperation.

Постановка проблеми

У процесі демократизації суспільства, наростає значення ефективної комунікації між самоврядними організаціями та органами публічної влади. Органи влади стають все відкритішими й активніше взаємодіють із суспільством, включаючи самоврядні організації. Цей діалог охоплює різні аспекти, включаючи доступ до інформації, взаємне інформування, обговорення питань, двосторонню комунікацію, співпрацю та розподіл відповідальності між усіма учасниками процесу, що недвомано є позитивним.

Проте цей комунікаційний процес супроводжується рядом проблем. Одна з них полягає в пошуку відповідних самоврядних організацій та залученні всіх інституцій, які охоплюють всі сторони певної діяльності. Багато самоврядних організацій працюють у закритих суспільних просторах, через що їхню діяльність важко прослідкувати через загальні мережі. Інформація про них може бути розміщена у офіційних базах, але вона часто не відрізняється від активних організацій. Шукачам інформації про самоврядні організації доводиться витрачати багато часу, і цей процес не завжди є ефективним.

Отже, є необхідність створення механізмів, щоб організувати простір для зручного доступу до інформації про самоврядні організації. Такі механізми могли б полегшити пошук та сприяти підвищенню ефективності комунікації між цими організаціями та органами публічної влади.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання комунікації між громадянським суспільством та органами публічної влади розглядали такі вітчизняні вчені, як Матвійчук А. В. [1], Москаленко С. О. [2], Нижник Н. Р. [3], Романенко Є. О. [4], Селіванов В. М. [5], Токар М. Ю. [6], Турій О. В. [7].

Метою статті є формування алгоритму забезпечення самоврядних організацій та органів публічної влади у процесах сталого розвитку територій.

Виклад основного матеріалу

У контексті сучасного етапу демократичного сталого розвитку України та її вступу в європейський політико- правовий простір самоврядні організації мають ключове значення і виконують ряд важливих функцій. По-перше, вони забезпечують гарантований захист конституційних прав та свобод людини і громадянина, що є однією з найважливіших передумов функціонування демократичного суспільства. По-друге, самоврядні організації сприяють громадській самоорганізації та захисту інтересів різних соціальних груп, допомагаючи їм відстоювати свої права та прагнення. По-третє, вони виступають ефективним механізмом контролю за діяльністю органів публічної влади, що сприяє забезпеченню прозорості та відповідальності владних структур перед громадянами. По-четверте, самоврядні організації надають громадянам можливість безпосередньо впливати на процес ухвалення важливих рішень, ставлячи їхні пропозиції та погляди на увагу публічних органів.

У сучасних умовах розвитку публічного управління та адміністрування, самоврядні організації мають значний потенціал для активної участі в публічному управлінні, особливо в тих сферах, де політичне керівництво не є визначальним, або ж необхідно забезпечити більшу громадянську участь. Проте, важливо зазначити, що у деяких аспектах, де демократія активно зацікавлена в залученні громадськості до управління публічною політикою, роль громадських об'єднань є невід'ємною.

У великій мірі успіх такої співпраці залежить від ефективного взаємодії між самоврядними організаціями та органами публічної влади, що може стати стрижнем у будівництві справжньої демократії та стійкого розвитку країни.

Самоврядні організації виступають не лише як стимул для суспільних змін, але й як невід'ємний компонент демократії, що має визначальне значення для сталого розвитку України та її європейської інтеграції. Вони є не лише ефективним інструментом для захисту загальних інтересів, забезпечених Конституцією України, але й ключовим аспектом, який зміцнює взаємодію між публічною владою та самоврядними організаціями. У контексті європейських стандартів демократії та верховенства права, активна роль громадських об'єднань та їх співпраця з органами влади стають необхідними передумовами для інтеграції до європейської спільноти.

Урахування цих принципів вимагає від національної юридичної системи відповідності європейським стандартам, що стосується як законодавчого, так і практичного аспектів взаємодії між публічною владою та самоврядними організаціями. Співпраця в формі соціального партнерства визнається як перспективний напрямок сталого розвитку, який не лише сприятиме підвищенню авторитету держави серед громадян, але й збільшить довіру до владних структур, що є ключовим фактором для успішної інтеграції України у європейський політико-правовий простір.

Публічне партнерство - це система віднчосин між органом публічної влади (управління) та організацією громадянського суспільства, у якій останній надається більша роль у плануванні, реформуванні та реалізації певної послуги для населення, аніж при використанні традиційних процедур співпраці [8].

Уповільнення процесу розвитку механізму співпраці між органами публічної влади та самоврядними організаціями в Україні обумовлене рядом ключових факторів:

- недостатня увага з боку публічних установ до впровадження політики щодо розвитку партнерства та недоліки у системі управління цим процесом. Це створює перешкоди для ефективного взаємодії між органами публічної влади та самоврядними організаціями;

- низький рівень інституційної спроможності як у публічних, так і в самоврядних організаціях для впровадження механізмів партнерства. Це ускладнює розвиток конструктивного співробітництва між цими двома секторами суспільства;

- недостатня довіра громадян до діяльності публічних структур та недостатня інформованість про переваги та ризики співпраці між органами публічної влади та самоврядними організаціями. Це створює бар'єри для активної участі громадськості у партнерських ініціативах;

- проблеми у взаємин між органами публічної влади та самоврядними організаціями під час вирішення процедурних питань, захисту прав та врегулювання конфліктів. Це може призвести до затримок у прийнятті рішень та реалізації спільних ініціатив;

- відсутність ефективних механізмів надання державної підтримки у сфері партнерства між органами публічної влади та самоврядними організаціями. Це обмежує можливості для спільних проєктів та ініціатив у цьому напрямку;

- неузгодженість нормативно-правової бази, яка регулює партнерство між органами публічної влади та самоврядними організаціями. Це може спричиняти непорозуміння та ускладнення в реалізації спільних ініціатив.

Ці фактори ускладнюють розвиток конструктивної співпраці між публічними структурами та громадськістю та потребують комплексного підходу для їх вирішення.

У контексті формування партнерства між органами публічної влади та самоврядними організаціями ключовими принципами повинні бути:

- взаємний обмін ресурсами, що становить основу для партнерських відносин. Самоврядні організації мають мати можливість отримувати спеціальні умови та підтримку в реалізації своїх ініціатив, тоді як представники органів публічної влади можуть розраховувати на підтримку програм соціального та економічного розвитку на місцевому рівні;

- ефективність та неупередженість самоврядних організацій як умова досягнення консенсусу між цими організаціями та публічними структурами. Важливо, щоб у партнерських відносинах брали участь лише ефективні та об'єктивні самоврядні організації, оскільки неефективні та упереджені організації можуть наражати на небезпеку успішну реалізацію спільних проєктів;

- спільна розробка комплексних програм сталого розвитку території як стратегічного напрямку співпраці. Це означає, що органи публічної влади та самоврядні організації повинні спільно працювати над створенням і реалізацією програм, спрямованих на покращення якості життя та забезпечення сталого розвитку у регіоні..

Алгоритм забезпечення співпраці самоврядних організацій та органів публічної влади у процесі сталого розвитку територій представлений на рис. 1.

Рис. 1. Алгорит м забезпечення співпраці самоврядних організацій т а органів публічної влади у процесах сталого розвитку територій [розробка автора]

З рис. 1. можна побачити, що алгоритм забезпечення співпраці самоврядних організацій та органів публічної влади у процесі сталого розвитку територій представити у вигляді наступних етапів:

1. Визначення цілей та завдань співпраці

Перший етап формування співпраці полягає в установленні чіткої мети та конкретних об'єктів спільної діяльності. Ця мета повинна бути зрозумілою та прийнятною для всіх сторін співпраці, враховуючи їхні інтереси та потреби. Об'єкти співпраці визначаються таким чином, щоб вони відображали конкретні завдання та проблеми, які потребують спільного вирішення. Цей етап також вимагає уточнення конкретних результатів, які планується досягти через співпрацю.

Встановлення цілей та об'єктів співпраці між самоврядними організаціями та органами публічної влади є критичним кроком для успішної реалізації спільних проєктів. Це дозволяє сторонам чітко зрозуміти, до чого вони прагнуть та які кроки необхідно підприємати для досягнення цих цілей.

2. Формування механізмів співпраці

Після визначення цілей та завдань співпраці необхідно створити ефективні механізми для її реалізації. Формування таких механізмів співпраці відіграє важливу роль у забезпеченні успішного впровадження спільних ініціатив.

Утворення механізмів співпраці між самоврядними організаціями та органами публічної влади є ключовим етапом у здійсненні ефективного

партнерства. Цей процес дозволяє визначити, яким чином будуть координуватися зусилля для досягнення визначених цілей та завдань спільної діяльності. Він також передбачає створення механізмів взаємодії, які сприятимуть вирішенню проблем та викликів, що виникають під час реалізації спільних проєктів.

3. Проведення інформаційної та просвітницької роботи

Необхідно провести широку роботу з інформування та освіти серед всіх учасників процесу співпраці. Це передбачає активне поширення інформації про мету, завдання, та переваги співпраці, а також відомостей про механізми та процедури її реалізації.

Здійснення інформаційно-освітньої діяльності є ключовим етапом в забезпеченні успішної співпраці між самоврядними організаціями та органами публічної влади. Цей процес має на меті підвищити рівень усвідомлення та розуміння всіма зацікавленими сторонами цілей та переваг співпраці. Інформування учасників про можливості та процес реалізації спільних ініціатив допомагає створити позитивну атмосферу довіри та сприяє успішному втіленню спільних проєктів.

4. Забезпечення ресурсної підтримки

Гарантування належної ресурсної підтримки для співпраці між самоврядними організаціями та органами публічної влади є ключовим аспектом забезпечення успішної реалізації спільних ініціатив. Це включає в себе забезпечення фінансових, матеріальних, технічних, та людських ресурсів, необхідних для проведення спільних проєктів та заходів.

Забезпечення ресурсної підтримки має на меті забезпечити належні умови для виконання завдань співпраці та реалізації спільних цілей. Це може включати виділення фінансових коштів для здійснення конкретних проєктів, надання необхідного обладнання чи матеріалів, та залучення кваліфікованих фахівців для виконання спільних завдань. Ресурсна підтримка також сприяє збільшенню ефективності та результативності співпраці, допомагаючи максимізувати використання наявних можливостей та потенціалу учасників.

5. Моніторинг та оцінка ефективності співпраці

Для забезпечення оптимальної ефективності співпраці необхідно встановити систему моніторингу та оцінки результатів. Моніторинг має проводитися регулярно з метою відстеження прогресу у виконанні спільних проєктів та програм і виявлення можливих труднощів. Оцінка ефективності, у свою чергу, має здійснюватися після завершення кожного етапу співпраці.

Моніторинг та оцінка ефективності співпраці між самоврядними організаціями та органами публічної влади відіграють ключову роль у забезпеченні успішності спільних зусиль. Ці процеси дозволяють оцінити досягнення поставлених цілей та завдань співпраці та внести необхідні корективи для максимізації результативності та досягнення планованих результатів.

Алгоритм, спрямований на сприяння співпраці між самоврядними організаціями та органами публічної влади у забезпеченні сталого розвитку територій, є універсальним і може бути адаптований до різних умов та вимог. Цей алгоритм слугує основою для планування та впровадження конкретних заходів, спрямованих на зміцнення співпраці між різними сторонами і вирішення важливих завдань щодо розвитку територій.

Забезпечення ефективної співпраці між самоврядними організаціями та органами публічної влади у сфері сталого розвитку територій є ключовим завданням, що вимагає системного підходу. Алгоритм цього співробітництва включає в себе такі етапи, як аналіз потреб та можливостей, визначення спільних цілей та завдань, розробка механізмів співпраці, проведення інформаційної роботи, забезпечення необхідних ресурсів, а також моніторинг та оцінка результатів. Важливо враховувати конкретні особливості та контекст кожної території для ефективного впровадження цього алгоритму.

Для досягнення успішної співпраці між самоврядними організаціями та органами публічної влади слід враховувати ряд ключових факторів:

1) Збіг інтересів та цілей: Співпраця виявляється найбільш ефективною, коли учасники мають спільні інтереси та однакові цілі. Це забезпечує узгодженість дій та спрямованість зусиль на досягнення конкретних результатів.

2) Взаємна довіра і повага: Одним із ключових елементів успішної співпраці є наявність взаємної довіри та поваги між учасниками. Це створює сприятливу атмосферу для спільної роботи та взаємопідтримки.

3) Готовність до компромісу: Учасники співпраці повинні мати готовність до пошуку компромісів та знаходження взаємовигідних рішень. Це дозволяє вирішувати конфлікти та перешкоди на шляху досягнення спільних цілей.

4) Якість комунікації: Ефективна комунікація є основою успішної співпраці. Це включає відкритий обмін інформацією, чітке формулювання очікувань та вимог, а також вміння слухати та розуміти позицію партнерів. Якісна комунікація допомагає уникати непорозумінь та сприяє побудові конструктивних відносин між учасниками співпраці.

Висновки

Співпраця між самоврядними організаціями та органами публічної влади є невід'ємною складовою сталого розвитку територій. Цей вид співпраці дозволяє об'єднувати ресурси та досвід обох сторін для розв'язання різноманітних проблем, що виникають на територіях. Крім того, вона сприяє залученню додаткових ресурсів, таких як фінансові, людські та матеріальні, для реалізації проєктів та програм розвитку. Однак співпраця також має соціальне значення, оскільки вона стимулює активніше залучення громадян до процесів управління територіями, сприяючи більшому врахуванню їхніх потреб та інтересів у процесі прийняття рішень. Таким чином, ця взаємодія сприяє створенню більш ефективної та зрізаної до реальних потреб територіальної політики.

Література:

1. Матвійчук А. В. Громадські організації як чинник становлення громадянського суспільства: дис. к. політ. н.: 23.00.02. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2008. 184 с.

2. Токвіль де А. Про демократію в Америці : підручник. Київ: Видавничий дім «Всесвіт», 1999. 590 с.

3. Громадські організації та органи державного управління :питання

взаємовідносин / за ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. Хмельницький : ХУУП, 2007. 236 с.

4. Романенко Є. О. Комунікативна взаємодія органів державних влади та громадськості: сутність та особливості налагодження. Державне управління та місцеве самоврядування. 2014. № 2 (21). С. 190-200.

5. Аналіз регуляторного впливу при впровадженні Закону України «Про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні». Департамент інвестиційної та інноваційної діяльності: веб-сайт. URL: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article/ system (дата звернення: 12.07.2023).

6. Селіванов В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти : підручник. Київ: Видавничий дім «Ін Юре», 2002. 724 с.

7. Токар М. Ю. Потенціал взаємовпливу держави, місцевого самоврядування і громадських організацій в україні: інтеграція досвіду, ініціатив, можливостей. Ефективність державного управління. Київ, 2018. №4. С. 26-36.

8. Турій О. В. Окремі аспекти взаємодії організацій громадянського суспільства з органами державної влади як фактор розвитку громадянського суспільства. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2017. №8. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op= 1&z=1115 (дата звернення: 06.07.2022).

References:

1. Matviychuk, A.V. (2008). Hromads'ki orhanizatsiyi yak chynnyk stanovlennya hromadyans'koho suspil'stva [Public organizations as a factor in the formation of civil society]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: KNU [in Ukrainian].

2. Tocqueville, de A. (1999). Pro demokratiyu v Amerytsi [About democracy in America]. Kyiv: Vydavnychyy dim «Vsesvit» [in Ukrainian].

3. Nyzhnyk, N.R., & Oluyka, V.M. (Ed.). (2007). Hromads'ki orhanizatsiyi ta orhany derzhavnoho upravlinnya : pytannya vzayemovidnosyn [Public organizations and state administration bodies: issues of mutual relations]. Khmelnytskyi: HUUP [in Ukrainian].

4. Romanenko, Е.О. (2014). Komunikatyvna vzayemodiya orhaniv derzhavnykh vlady ta hromads'kosti: sutnist' ta osoblyvosti nalahodzhennya [Communicative interaction of state authorities and the public: the essence and features of adjustment.]. Derzhavne upravlinnya ta mistseve samovryaduvannya - State administration and local self-government, 2 (21), 190-200 [in Ukrainian].

5. Analiz rehulyatornoho vplyvu pry vprovadzhenni Zakonu Ukrayiny «Pro zahal'ni zasady rozvytku derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukrayini» [Analysis of the regulatory impact upon the implementation of the Law of Ukraine "On General Principles of Development of Public- Private Partnership in Ukraine"]. (n.d.) www.me.gov.ua. Retrieved from http://www.me.gov.ua/ control/uk/publish/article/system [in Ukrainian].

6. Selivanov, В.М. (2002). Pravo i vlada suverennoyi Ukrayiny: metodolohichni aspekty [Law and power of sovereign Ukraine: methodological aspects]. Kyiv: "In Yure" Publishing House [in Ukrainian].

7. Tokar, M.Yu. (2018). Potentsial vzayemovplyvu derzhavy, mistsevoho samovryaduvannya i hromads'kykh orhanizatsiy v ukrayini: intehratsiya dosvidu, initsiatyv, mozhlyvostey [The potential of mutual influence of the state, local self-government and public organizations in Ukraine: integration of experience, initiatives, opportunities]. Efektyvnist' derzhavnoho upravlinnya - Efficiency of public administration, 4, 26-36 [in Ukrainian].

8. Turiy, O.V. (2017). Okremi aspekty vzayemodiyi orhanizatsiy hromadyans'koho suspil'stva z orhanamy derzhavnoyi vlady yak faktor rozvytku hromadyans'koho suspil'stva [Separate aspects of the interaction of civil society organizations with state authorities as a factor in the development of civil society]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok - Public administration: improvement and development, 8. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1115 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru