Посилення кримінальної відповідальності за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Посилення кримінальної відповідальності за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

Вступ

Індекс свободи преси (англ. Press Freedom Index) -- рейтинг країн, що публікується щорічно організацією Репортери без кордонів та базується на її оцінці власних відомостей щодо свободи преси у світі. Організація «Репортери без кордонів», базована в Парижі і відома також за французьким скороченням RSF (Reporters sans frontieres). «Репортери без кордонів» публікують свій Індекс свободи преси у світі з 2002 року.[1]

Індекс базується на анкеті, що надсилається організаціям-партнерам Репортерів без кордонів (14 груп на п'яти континентах) та її 130 кореспондентам по всьому світі, а також журналістам, науковцям, юристам та громадським правозахисним організаціям. Опитувальник з'ясовує чи наявні у державі прямі напади на журналістів та ЗМІ, а також чи застосовуються інші непрямі засоби тиску на пресу. Репортери без кордонів обачливо зазначають, що індекс вимірює лише свободу преси і не є оцінкою якості журналістики. Методологія укладення індексу базується на об'єктивних цифрах (кількість нападів, арештів, випадків цензури, кількості інших злочинів тощо) та на оцінках міжнародних і місцевих експертів. Найкращий можливий показник - 0, найгірший - 100. При цьому ситуацію зі свободою преси організація визначає так: від 0 до 15 балів - становище з засобами інформації в країні чи території «добре», від 15,01 до 25 балів - «задовільне», від 25,01 до 35 балів - «проблематичне» (в цій категорії й перебуває Україна), від 35,01 до 55 балів - «складне», а вже від 55,01 до 100 балів - «дуже серйозне».

Виклад основного матеріалу

Індекс за 2020 рік було опубліковано в квітні 2020. Звіт названий «Вступ у вирішальне десятиліття для журналістики, обтяжений коронавірусом». І в ньому дослідники взяли до уваги останні події, коли пандемія коронавірусного захворювання COVID- 19 підкреслила й посилила низку вже наявних криз, що загрожують праву на отримання інформації, про яку повідомляють вільно, незалежної, різноманітної й надійної. Норвегія, друге місце знову обійняла Фінляндія. На третє місце вийшла Данія, яка раніше була п'ятою; відтак на одну позицію, на четверте і п'яте місця, пересунулися Швеція і Нідерланди. Далі у списку, з шостого по десяте місця, - Ямайка, Коста-Ріка, Швейцарія, Нова Зеландія і Португалія. На протилежному боці індексу найгірше, 180-е місце, взяла Північна Корея, яка помінялася з нині 179-м Туркменістаном. Третя з кінця, 178-а Еритрея продовжує залишатися найгіршою за позицією країною Африки.

RSF дала Україні оцінку в 32,52 бала - на 0,06 більше, ніж 32,46 попереднього року; зростання означає погіршення. Таким чином, Україна перебуває нині між африканськими Ліберією і Мавританією. Організація також повідомляє й місце кожної країни чи території в загальному переліку, відповідно до її балів. Україна нині - 96-а зі 180 досліджених. І це відразу на шість місць краще, ніж 2019-го, коли Україна була 102-ю. Але причина такого «піднесення» - не становище в самій Україні (яке, як видно з оцінки в балах, насправді погіршилося), а ще більше погіршення в низці сусідніх за показниками країн, які впали далі донизу і «виштовхнули» Україну нагору. В Україні не покращилася свобода слова, і підняття в рейтингу є лише технічним - внаслідок падіння інших країн. Навпаки, за сукупністю балів «Репортери без кордонів» зафіксували погіршення ситуації зі свободою слова 46 в Україні. Основними викликами лишаються безкарність і фізична агресія щодо журналістів, тиск медіавласників, недофінансування «Суспільного» телебачення. кримінальна відповідальність журналіст професійний

В українському розділі звіту низка зауважень повторена з попередніх років. Як мовиться в ньому, в Україні діють різноманітні засоби інформації, влада країни, починаючи з 2014 року, здійснила низку давно очікуваних реформ, серед яких був закон про прозорість власності на засоби інформації. Крім того, зазначають дослідники, «треба зробити значно більше, щоб послабити тісний контроль олігархів над засобами інформації, заохотити редакційну незалежність і боротися з безкарністю за злочини й насильства проти журналістів».

Автори дослідження також вважають, що, на їхню думку, «інформаційна війна» з Росією призвела до негативних наслідків, до яких вони, за їхніми словами, залічили заборони на російські засоби інформації і соціальні мережі, заборони на в'їзд іноземним журналістам і судові процеси за звинуваченнями в зраді Батьківщини. Крім того, мовиться в дослідженні, «далі існує занепокоєння, що зосереджується на доступові до інформації, маніпуляціях із новинами, порушеннях конфіденційності джерел, кібернападах і зловживаннях у боротьбі проти неправдивих новин, включно з пропонованим законом щодо боротьби з дезінформацією, який поставив би під загрозу свободу преси». А контрольований сепаратистами схід країни далі лишається територією без можливості доступу для журналістів із критичною позицією чи іноземних спостерігачів. [2]

Ще в 2016 р. Президент Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності 47 журналістів)", ухвалений Верховною Радою 4 лютого. За прийняття в цілому законопроекту №1630 проголосували 240 депутатів.[3] Документом професійна законна діяльність журналіста визначена як систематична діяльність особи, пов'язана зі збором, одержанням, створенням, розповсюдженням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства та Інтернет. Статус журналіста або його приналежність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим ЗМІ, його редакцією, професійною чи творчою спілкою журналістів.

Верховна Рада ввела кримінальну відповідальність за незаконне вилучення зібраних, оброблених, підготовлених журналістами матеріалів, а також за вилучення технічних засобів, якими вони користуються у своїй професійній діяльності. Такі злочини каратимуть штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (один мінімум - 17 гривень), арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

Окрім того, за переслідування журналіста у зв'язку з його професійною діяльністю каратимуть штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років.

Порушення таємниці листування або телефонних розмов журналістів загрожує позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.

В підтвердження аналізу «Репортерів без кордонів» Генеральний прокурор у з нагоди Дня журналіста визнала, що в Україні бути журналістом - небезпечно, і ситуацію 48 потрібно докорінно змінювати. В Україні протягом 5 місяців 2020 року розслідувалось понад 400 справ щодо злочинів проти журналістів. [4]

У 2020 році Національна поліція України почала розслідувати 173 факти перешкоджання професійної діяльності журналістів. Про це пресслужба Нацполіції повідомила 2 листопада, в Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. Як зазначив наступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Степан Довгунь, зі 173 відкритих станом на жовтень у поточному році проваджень 132 стосуються перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, 41 - погроз або насильства щодо журналіста. При цьому до суду направлено обвинувальній акти в дев'яти кримінальних провадженнях за 10 правопорушеннями. З них шість актів стосуються перешкоджання діяльності журналістів, чотири - погроз чи насильства щодо журналістів. Загалом наразі триває досудове розслідування в 211 кримінальних провадженнях щодо злочинів проти працівників медіа.[5]

Верховною Радою України 28 лютого 2019 року прийнято Постанову «Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів» № 2701-VIII. Пунктом 9 цієї Постанови Верховній Раді України рекомендовано у порядку реалізації законопроектної функції розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до статті 345¹ Кримінального кодексу України щодо доповнення частини третьої зазначеної статті положенням про встановлення покарання за вчинення дій, передбачених частиною другою цієї статті, за попередньою змовою групою осіб у виді позбавлення волі на 49 строк від п'яти до дванадцяти років.

Також Верховною Радою України 14 січня 2020 року схвалено Рекомендації парламентських слухань на тему: «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення».

У Рекомендаціях зазначено про необхідність підготовки законодавчих ініціатив, спрямованих на підвищення захисту законної професійної діяльності журналістів та інших медіа учасників, а також на посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів.[6]

З огляду на зазначене на Україні виникла потреба посилити відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів. 11.06.2020р. у Верховній Раді було зареєстровано проект Закону № 3633 про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів, який 4.11.2020 був розглянуто в першому читанні.[7]

2 лютого 2021р. Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів» (законопроєкт № 3633). За це рішення проголосував 341 депутат. Закон спрямований на посилення захисту журналістів, їхній близьких родичів та членів їхній сімей від застосування погроз або насильства у зв'язку із здійсненням журналістами законної професійної діяльності, а також у випадку перешкоджання їх законній професійній діяльності.

Висновки

Отже, відповідно до закону, відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до чотирнадцяти років настає за насильство стосовно журналіста чи членів його сім'ї, вчинене повторно або за попередньою змовою 50

групою осіб або організованою групою.

Закон збільшує санкції статті 171 ККУ України (Перешкоджання законній професійній діяльності

журналістів).Зокрема, до цієї статті внесено такі зміни:

- незаконні вилучення журналістських матеріалів «караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років»;

- вплив на журналіста з метою перешкоджання професійній діяльності «карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років»;

- перешкоджання роботі журналістів службовими особами «карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Таким чином ухвалення закону сприятиме посиленню захисту журналістів, їхніх близьких родичів та членів їхніх сімей від погроз або застосування насильства під час здійснення журналістами законної професійної діяльності.

Список використаних джерел:

1. Романенко Е.А. Особенности коммуникативной политики государства в контексте усиления общественного развития/PR и СМИ в Казахстане: сборник научных трудов. - Казакстандагы PR жэне БАК: гылыми ецбектер жинагы / сост. и гл. ред. Л.С. Ахметова. - Вып. 15. - Алматы: Казак;

университеті, 2018. - с. 86-93.

2. Індекс свободи преси у світі: Україна погіршила

показники, хоча піднялася в рейтингу.

https://www.radiosvoboda.org/a/rsf-indeks-svobody-presy- ukrajinaZ30568625.html.

3. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів: закон України від 04.02.2016 №993-VIII.

4. Відеозвернення: Режим доступу https://www.gp. gov.ua/ ua/news?_m=publications&_t=rec&id=274459

5. https://www.radiosvoboda.org/aZnews-natspolitsia-spravy- pro-porushennya-shchodo-zhurnalistiv/30926242.html

6. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення: Постанова Верховної Ради України від 14 січня 2020 року № 456-IX.

7. Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів: від 11.06.2020 №3633.

Размещено на Allbest.ru