Досудове розслідування створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на будівництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досудове розслідування створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на будівництві

Вступ

За 2019 р. на підприємствах України травмувалися 3 876 осіб, з яких смертельно -- 422. Тоді, як у 2018 р. смертельно травмованих було 362 особи. До однієї з найбільш смертельно небезпечних галузей відноситься будівельна -- на будівництві загинула 61 особа. Будівельна галузь займає одне з провідних місць за масштабами виробничого травматизму. Наприклад, у США частка виробничого травматизму зі смертельним наслідком у будівництві досягає 15 %, в Японії на частку будівельного комплексу припадає 10 % робочої сили і 42 % випадків виробничого травматизму зі смертельним наслідком, у Швеції ці показники знаходяться на рівні 6 і 13 % відповідно. В Україні на будівельну галузь припадає майже 4,4 % усіх зайнятих у промисловості працівників і 14,5 % випадків виробничого травматизму зі смертельними наслідками. В структурі подій, що призводять до нещасних випадків зі смертельнимм наслідками більше третини є «падіння з висоти» [1...3].

Головною проблемою судочинства в розслідуванні злочинів проти безпеки виробництва (ч. 1 ст. 272, 275 Кримінального Кодексу України (далі -- КК) є вирішення проблем досудового розслідування створення реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на будівництві.

Дослідженням існуючих недоліків при проведенні розслідування надзвичайних ситуацій (нещасних випадків, аварій, професійних захворювань) в промисловості, організації проведення та науково-методичного забезпечення експертних досліджень з безпеки життєдіяльності та охорони праці постійно приділяється увага науковців та практиків.

Дослідження з безпеки життєдіяльності та в галузі охорони праці з 90-х років ХХ століття проводили такі судові експерти - науковці, як Афанасьєв Л. В., Ашеров А. Т., Бєліков А. С., Бєлогурова Є. Ю., Безвесільний В. Д., Горбенко В. О., Дьяченко О. Ф., Кир'янов Ю. А., Костенко В. К., Сабадаш В. В., Таірова Т. М., Решетнікова Н. А. та інші.

Але, на нашу думку, питанням досудового розслідування реальних загроз загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на підприємствах будівельної галузі практично ні хто з учених не придавав уваги.

Метою роботи є дослідження методологічних підходів щодо досудового розслідування реальних загроз загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на підприємствах будівельної галузі.

Досягнення зазначеної мети буде реалізовано за допомогою рішення наступних задач: досудове розслідування експертний охорона праці

- розгляду визначення: «реальна загроза загибелі людей або настання інших тяжких наслідків»;

- розгляду та визначенню специфіки виникнення реальної загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків та особливостей ведення будівельних робіт;

- визначенню, при виникненні реальної загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків на будівництві, порядку проведення первісних процесуальних дій: а) вилученню та огляду документів на підприємстві; б) огляду місця події;

в) допиту свідків події; г) призначенню судової інженерно- технічної з безпеки життєдіяльності та охорони праці експертизи.

Виклад основного матеріалу

При порушенні вимог нормативно-правових актів з охорони праці (далі - НПАОП) на будівництві може виникнути реальна загроза загибелі людей або настання інших тяжких наслідків та настає для порушників кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 272, 275 КК. В них вказується, що при порушеннях вимог нормативно-правових актів з охорони праці під час виконання: робіт підвищеної небезпеки (ч. 1 ст. 272 КК); під час проектування, будівництва, експлуатації будівель і споруд (ч. 1 ст. 275 КК) дії посадових осіб та робітників караються в кримінальному порядку, якщо це порушення створило реальну загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

Під «реальною загрозою загибелі людей або настання інших тяжких наслідків» необхідно розуміти такі зміни в стані виробничих об'єктів, внаслідок яких виникає реальна небезпека життю чи здоров'ю людей або заподіяння шкоди різноманітним благам. Тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від цінності благ, які поставлені під загрозу, кількості осіб, які можуть постраждати від небезпечних дій, розміру можливого матеріального збитку тощо. Створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків повинно бути реальним, свідчити про виникнення в конкретному виробничому процесі або внаслідок його такого небезпечного стану (загрози), коли з необхідністю можуть настати передбачені законом наслідки. Не настання наслідків може бути пов'язане або зі своєчасним припиненням порушення як самим порушником, так і іншими особами, або за «щасливої випадковості». Інші тяжкі наслідки -- це заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, значних матеріальних збитків державній, громадській організації чи громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць [ 4].

Негативний вплив порушень вимог охорони праці на ведення виробничого процесу характеризуються інерційністю і випадковістю внаслідок об'єктивно існуючої кореляційної залежності між допущеними працівниками підприємства відступами від вимог НПАОП (правил, норм, інструкцій, положень, нарядів-допусків, технічної і технологічної документацій наслідками, які настали після цього. Тобто від недотримання вимог технічних норм і правил поведінки, не завжди відразу виникають надзвичайні ситуації (далі - НС), негативні впливи можуть накопичуватися невизначено тривалий час і лише, в кінці кінців, обумовити якусь подію з наслідками, ступінь тяжкості яких не передбачена, а при більш сприятливому збігу обставин, багато в чому залежать від стохастичних виробничих і природних умов, які склалися на період ведення робіт, і вони взагалі не приводять до НС. Таким чином, якщо НС обумовлена людським фактором, то присутність особи, яка допустила відхилення від вимог нормативно-правових актів з охорони праці, на місці виникнення події необов'язкова. У період інерційного запізнювання практично завжди створюється реальна загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, якщо результат допущених відступів від вимог нормативно-правових актів з охорони праці буде навіть без події для підприємств і його працівників [5.. .8].

Робота будівельників наближається до роботи високо механізованих виробничих підприємств. Але у будівельників є своїспецифічніособливості, якіпотребуютьпевногопідходу до вирішення проблем безпеки та до них відносяться: практично всі роботи відносяться до робіт підвищеної небезпеки; експлуатація машин, механізмів підвищеної небезпеки; робота в екстремальних метеорологічних умовах на робочих місцях; переміщення робочих місць і знарядь праці у просторі та часі; значні фізичні витрати; робота на висоті, часто без освітлення; падінняпредметів з висоти; поєднання різних будівельних професій тощо [1].

При досудовому розслідуванні ситуацій, пов'язаних з порушеннями вимог НПАОП при виникненні реальної загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, слідчому, прокурору необхідно, перш за все, виконати наступні первісні процесуальні дії: а) вилучити і оглянути документи на підприємстві; б) оглянути місце події; в) допитати свідків події;

г) призначити судову інженерно-технічну з безпеки життєдіяльності та охорони праці експертизу [9].

ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» [10] містять вимоги з безпеки праці та виробничого середовища у сфері будівництва, охорони довкілля під час виконання будівельно-монтажних робіт.

Вилучення і огляд документів, огляд місця проведення будівельних робіт, можливо провести тільки після ухвали слідчого судді з указаннями конкретної адреси їх ведення. В ухвалі необхідно мати указівку щодо вилучення з переліком, нормативно-правових документів, регламентуючих безпеку проведення будівельно-монтажних робіт. Ці дії, згідно з вимогами статті 237 КПК покладаються на керівника слідчо- оперативної групи (слідчого).

Вилучення і огляд документів є одною з найважливіших первинних слідчих дій при досудовому розслідуванні злочинів

про порушеннях вимог НПАОП на підприємствах будівельної галузі. Вилученню можуть підлягати: статути замовника, генпідрядних та субпідрядних організацій; Проєкт організації будівництва; Проєкт виконання робіт; Ліцензії генпідрядних та субпідрядних організацій на виконання робіт за видами; Дозволи генпідрядних та субпідрядних організацій на виконання робіт з підвищеною небезпекою та на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки; наказ генпідрядника про визначення підрядної організації відповідальною за охорону праці на об'єкті; документ в якому генпідрядник (субпідрядник, підрядник) визначив небезпечні для людей зони, в яких існує постійний вплив або може існувати потенційний вплив небезпечних факторів, що пов'язані чи не пов'язані з характером робіт, що виконуються; Положення про Систему управління охороною праці на підприємстві; спільні заходи генпідрядника (субпідрядника, підрядника) та замовника на виконання сумісних робіт на території діючих підприємств або поблизу будівель та комунікацій; заходи з охорони праці, які здійснюються субпідрядною (підрядною) організацією під час зведення будівельного об'єкта; наряд-допуск на виконання будівельно- монтажних робіт на території підприємства; орієнтовний перелік місць (умов) виконання та видів робіт, на здійснення яких необхідно видавати наряд-допуск; акт про відповідність виконаних підготовчих робіт вимогам безпеки праці і готовності об'єкта до початку будівництва; орієнтовна схема улаштування суцільних захисних огороджувальних систем; документи про навчання та перевірку знань з безпеки праці посадових осіб та робітників; документи працівників, що підтверджують право виконання робіт з підвищеною небезпекою; свідоцтва про спеціальне навчання працівників; медичні довідки про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівниками; заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників; протокол засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці; журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці; журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці; посадові інструкції головного інженера, інженера з охорони праці, виконроба, начальника дільниці підприємства; Інструкції з охорони праці робітників; Інструкції з охорони праці за видами робіт тощо.

При огляді місця події криміналістично значущою інформацією є: відомості, що вказують на розташування місця події і причини її виникнення; інформація про механізм можливого поширення НС, обставини, що можуть сприяти її розвитку, про характер заподіяної шкоди; дані про осіб, які можуть бути причасними до виникнення НС; інші відомості, що дозволяють встановити обставини, які підлягають доведенню у справі [11...14].

Огляд, як правило, проводиться із залученням головного державного інспектора Головного Управління Державної служби України з питань праці (далі - ГУ Держпраці) та, можливо, інспектора пожежного нагляду Головного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі - ГУ ДСНС).

Необхідно забезпечити безпеку учасників огляду, яка включає в себе захист від наступних несприятливих впливів: небезпечних чинників події, вогнегасних засобів (спеціальне екіпірування); обвалень будівельних конструкцій, падінь з висоти, а також отримання травм в місцях знаходження завалених і пошкоджених конструкцій, предметів (екіпірування, дотримання запобіжних заходів при переміщенні і виборі точок спостереження); фізичного і психічного впливу з боку причасних до НС осіб. При проведенні огляду необхідно зафіксувати факт (з допомогою відео фіксації) знаходження та роботи працівників на об'єкті в місцях ведення робіт підвищеної небезпеки. Особи, які приймають участь в огляді повинні носити білі будівельні каски і сигнальні жилети. Бажана участь в огляді, в якості спеціаліста (експерта), судового експерта спеціальності 10.5. «Дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці».

Встановлення фактичних обставин події, механізму події в ході слідства можливо різними способами. Ці відомості можуть бути отримані шляхом допиту учасників (очевидців) події, вивчення протоколів огляду, технічної та технологічної документації, в результаті слідчихдій, в тому числі відтворення обстановки і обставин події та іншими способами.

Кого ж в невідкладному порядку повинен допитати слідчий і які питання при цьому необхідно з'ясувати?

Необхідно допитати та встановити у головного державного інспектора ГУ Держпраці та інспектора пожежного нагляду ГУ ДСНС: які порушення вимог НПАОП встановлено при огляді об'єкту?; хто і які відступи від НПАОП допустив в даній виробничій ситуації? чи є виконувані в даній виробничій ситуації роботи роботами підвищеної небезпеки? у чому конкретно, в даній виробничій ситуації, виявилася реальна загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків?

Допитати директорів, головних інженерів, інженерів з охорони праці замовника, генпідрядника, субпідрядників. При допиті необхідно зафіксувати: порядок організації робіт на об'єкті (хто замовник, генпідрядник, субпідрядник будівництва, відповідальний за охорону праці (далі - ОП) на об'єкті)? порядок ведення робіт з ОП на об'єкті)? причини порушення вимог НПАОП при виконанні будівельних робіт? Хто і які порушення вимог НПАОП допустив в даній виробничій ситуації?

Допитати виконроба, начальника дільниці, майстра. При допиті необхідно зафіксувати: який порядок організації робіт на об'єкті (хто замовник, генпідрядник, субпідрядники будівництва, відповідальний за ОП на об'єкті; порядок ведення робіт з ОП на об'єкті, порядок видачі нарядів та інструктажів з охорони праці)? який порядок видачі нарядів-допусків на ведення робіт підвищеної небезпеки? які причини порушення вимог НПАОП при виконанні будівельних робіт? які роботи і якими силами (ПіБ виконавців) проводилися на момент виникненя НС (обов'язково для ведення робіт в місцах з найбільшими та кричущими порушеннями НПАОП)?

Допитати працівників, які працювали у містах порушень вимог НПАОП. При допиті необхідно зафіксувати: де і яку спеціальність одержав працівник (наявність свідоцтва)? який у працівника стаж роботи за спеціальністю? з якого часу та на якій спеціальності працівник працює на даному підприємстві? чи він працює на даному підприємстві на постійній основі, чи за договором підряду? чи проходив попередній та періодичний медичні огляди? які проходив інструктажі, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від НС і правил поведінки у разі виникнення аварії? який наряд та на яке робоче місце одержав? чи був проведений та в якому вигляді інструктаж з НПАОП? яку фактичну роботу та де виконував на об'єкті? які вимоги з НПАОП йому необхідно було виконувати? чи знав, що роботи виконуються з порушенням вимог НПАОП?

Якісне досудове розслідування створення реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на будівництві без проведення судової інженерно-технічної з безпеки життєдіяльності та охорони праці експертизи неможливе.

Судова інженерно-технічна з безпеки життєдіяльності та охорони праці експертиза розглядається як елемент багатогранного криміналістичного вчення про зв'язки взаємодії, гносеологічні положення котрого широко застосовувались при розробці методології судової експертизи матеріальних слідів-відображень. Метою судових інженерно- технічних з безпеки життєдіяльності та ох орони праці експертиз є встановлення із залученням спеціальних знань фактичних обставин виникнення створення реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на будівництві, її наслідків для робітників, підприємства, навколишнього природного середовища й причинно- наслідкових зв'язків. Логіко-гносеологічна структура досліджень в рамках судових інженерно-технічних з безпеки життєдіяльності та охорони праці експертиз може бути зведена до наступних універсальних питань [15...17]: вимоги яких НПАОП в даній виробничій ситуації регламентують дії осіб, причетних до створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків? чи є виконувані в даній виробничій ситуації роботи роботами підвищеної небезпеки? у чому конкретно, в даній виробничій ситуації, проявилася реальна загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків? хто і які відступи від НПАОП допустив в даній виробничій ситуації? хто з осіб, причетних до події, мав технічну можливість запобігти створенню реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, які дії для цього вони повинні були здійснити і які їхні дії (бездіяльність) з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням цих небезпечних умов праці?

Висновки

1.Процес дослідження охорони праці при реальних загрозах загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на підприємствах будівельної галузі доволі складний, різноплановий і специфічний. Проблеми, які стоять перед слідством / судом, обумовлюютьдоцільністьзайматися широким спектром актуальнихпитань на сучаснійнауково-теоретичнійбазі з урахуваннямособливостейведення робіт підприємствами будівельної галузі.

2. Для досудового розслідування при реальних загрозах загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на підприємствах будівельної галузі важливе значення має виконання первісних слідчих дій: виїмки документів на підприємстві, огляду місця події; допит свідків; призначення судових інженерно-технічних з безпеки життєдіяльності та охорони праці експертиз.

3. При проведенні досудового розслідування при реальних загрозах загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на підприємствах будівельної галузі, призначення та проведення судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності є обов'язковим.

Список використаних джерел:

1. Таірова Т. М. Дослідженнявиробничого травматизму в будівельнійгалузі з використанням системного підходу. Строительство, материаловедение, машиностроение: сб. науч. трудов. Днепропетровск, ГВУЗ ПГАСА, 2013. Вып. 71. Т. 1.

С. 230 -235.

2. Tairova, T. The mathematical model of occupational

injuries in construction industry.

Riadeniebezpecnoctizlozitychsystemov24-28 februara 2015:

Zbornikvedeckychaodbornychprac - LiptovskyMikulas - Liptovsky Feb., 2015. - p. 521-528. (Clovakia).

3. Лесенко Г. Г. Оцінка ступенів ризику нещасних випадків / Г. Г. Лесенко, О. М. Масюкевич, Н. Б. Мішукова // Проблеми охорони праці в Україні. 2007. Вип. 14. С. 23-27.

4. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва: Постанова Пленуму Верховного суду України № 7 від 12.06.09.

5. Крупка А.А. Инерционность и случайность негативных воздействий на производственный процесс отступлений от требований нормативно-правовых актов по охране труда / А.А. Крупка, Л.Е. Дузь, Ю.А.Кривченко // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Збірник наукових праць. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Харків: Право, 2008. - Вип. 8. - С. 404 - 407.

6. Крупка А. А. Загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на виробництві: досудове розслідування, судова експертиза / А. А. Крупка, М. О. Кралюк, В. К. Костенко // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Збірник наукових праць. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Харків: Право, 2019. - вип. 19, т. 1. - С. 356-366. DOI: https: //doi.org/10.32353/ khrife. 1.2019.027.

7. Кралюк М. О. Проведення судової експертизи при загрозі загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на виробництві / М. О. Кралюк, І. С. Ястреб // Актуальні питання судової експертизи і криміналістики: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 150- річчю з дня народження Засл. проф. М. С. Бокаріуса. - Харків, 18-19 квітня 2019 року. - С. 303-305.

8. Крупка А. А. Експертна оцінка створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків на виробництві / А. А. Крупка, Ю. О. Кривченко, І. М. Марченко // Вісті Донецького гірничого інституту. Всеукраїнський науково- технічний журнал гірничого профілю/ гол. ред. Є. О. Башков. - Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ, 2011. - № 1. - С. 159-166.

9. Крупка А. А. Тактика первісних слідчих дій у разі

порушення вимог охорони праці на виробництві / А. А. Крупка, Л. Є. Дузь, М. О. Кралюк // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Юридичні науки.

Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2020. № 1. -

С. 252-256. DOI https://doi.org/10.26661/2616-9444-2020-1-39 (ICI, GS).

10. ДБН А.3.2-2-2009 «Охоронапраці і промислова

безпека у будівництві. Основні положення»

11. Колмаков В. П. Следственный осмотр. М.:

Юридическая литература, 1995.

12. Осмотр места происшествия: Учебное пособие / Под ред. В. Ф. Статкуса. - М.: ЭКЦ МВД, 1995.

13. Осмотр места пожара. Методическое пособие / Чешко И. Д. М.: ЭКЦ МВД России, 1996. - 128 с.

14. Цимбал М. Л. Розслідуванняпожеж (оглядмісця події та проблемизастосуванняспеціальнихзнань) / За ред. д-ра юрид. наук, проф. В. Ю. Шепітька. - Х.: Гриф, 2004. - 192 с.

15. Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88). В редакції від 17.06.2020.

16. Дузь Л. Є. Особливості розслідування надзвичайних ситуацій на підприємствах гірничої промисловості / Л. Є. Дузь // Вісник прокуратури. - 2009. - № 12. - С. 69-72.

17. Крупка А. А. Уніфікований алгоритм призначення та проведеннясудовихгірничо-технічнихекспертиз/ А. А. Крупка //Вісникпрокуратури. - 2010. - № 3. - С. 42-48.

18. Крупка А. А.Судовагірничотехнічнаекспертиза: Усталеніформипризначення та проведення / А. А. Крупка, Л. Є. Дузь, Ю. О. Кривченко // Донецький НДІ судовихекспертиз. - Донецьк: СПД ФО «Воробйов Д.М.», 2010. - 80 с.

Размещено на Allbest.ru