Електронне кримінальне провадження: зарубіжний досвід запровадження та особливості функціонування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Електронне кримінальне провадження: зарубіжний досвід запровадження та особливості функціонування

Вступ

Згідно з кримінальним процесуальним законодавством України слідчий - це службова особа правоохоронного органу, яка уповноважена в межах компетенції здійснювати досудове розслідування. Особлива роль у кримінальному провадженні відведена керівнику органу досудового розслідування, який уповноважений організовувати досудове розслідування та прокурору який уповноважений здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва. Відповідно ефективне виконання завдань кримінального провадження неможливо без якісної, налагодженої, законодавчо урегульованої взаємодії слідчого із керівником органу досудового розслідування, прокурором та слідчим суддею за умови виконання кожним із них визначених законом повноважень. У зв'язку з цим в Україні на сьогодні особливої актуальності набуло питання запровадження електронного кримінального провадження.

В подальшому, за інформацією Офісу Генерального прокурора, старт пілотного проекту із запровадження електронного кримінального провадження eCase було заплановано на 30 квітня 2020 року. Планувалося, що "після тестування системи на базі НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду можна буде зробити висновки щодо її подальшого використання та можливості розширення на всі правоохоронні органи"[2].

Начальник Головного слідчого управління Національної поліції України (ГСУ) М.С. Цуцкірідзе вбачає, що для забезпечення безперервності та підзвітності проведення досудового розслідування, поряд із пріоритетними напрямами розвитку ГСУ є необхідність у розробленні й впровадженні єдиної електронної системи роботи з даними і матеріалами досудових розслідувань у партнерстві з органами прокуратури та судами (e-case management system)[3].

Виклад основного матеріалу. Як вбачається, питання запровадження електронного кримінального провадження не залишається поза увагою у керівництва правоохоронних органів держави. Цьому питанню присвячено ряд наукових досліджень вчених, а саме: Р. Аузіної, О.Д. Жученко, Д.В. Дабіжі, І. Каланчеї,

A. Каліної, Д.А. Патрелюка, Л.Р. Сердюк, А.В. Столітнього,

B. М. Трофименка, О.Ю. Татарова, Я. Холберга, Г.Л. Чигриної,

C. С. Чернявського та ін.

Зокрема, науковою роботою, на яку необхідно звернути увагу, є дисертаційне дослідження А.В. Столітнього "Електронне кримінальне провадження на досудовому розслідуванні" (2018). В одному з підрозділів якого розглянуто електронний сегмент як невід'ємну процесуальну складову сучасного досудового розслідування, від якого залежить настання ключових юридичних фактів на даній стадії. Аргументовано, що історичний розвиток цього явища вказує на поступову трансформацію процесуальних дій в електронний формат ще з початку ХХ ст. Із введенням Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) вони частково отримали вираження у електронній формі, що загалом утворило прототип електронного кримінального провадження.

Питанню електронного кримінального провадження як напряму подолання протидії кримінальному переслідуванню присвятив свою роботу Д.А. Патрелюк, зарубіжний досвід впровадження та використання електронного кримінального провадження досліджували О.Ю. Татаров, С.С. Чернявський та Г.Л. Чигрина, значення електронного документообігу у формуванні електронного кримінального провадження у своїй роботі висвітлила О.Д. Жученко. правовий кримінальний електронний

Електронне кримінальне провадження має ряд переваг перед існуючим на сьогодні паперовим кримінальним провадженням. Серед яких: швидкий обмін процесуальними документами у кримінальних провадженнях між його учасниками, що сприяє спрощенню роботи в першу чергу органів досудового розслідування, прокурорів та суддів; можливість он-лайн погодження чи відмови у погодженні прокурором клопотань слідчого; можливість он-лайн розгляду слідчим суддею клопотань слідчого та здійснення он-лайн судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні; зменшення корупційних ризиків у кримінальній процесуальній діяльності тощо. Про що нам свідчить вже існуючий на сьогодні зарубіжний досвід впровадження та використання електронного формату кримінальної процесуальної діяльності.

Як приклад можна навести досвід Грузії, який описали у своїй роботі О.Ю. Татаров та С.С. Чернявський. Досудове розслідування в Грузії, як і в Україні розпочинається з моменту внесення відомостей до так званого "єдиного електронного реєстру кримінальних справ". В Україні, порядок внесення слідчими відомостей до ЄРДР визначено в Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139 (Положення). Де в п. 1 р. 2 зазначено перелік відомостей які вносяться до реєстру. Проте, в Положенні не передбачено внесення до реєстру протоколів слідчих дій, запитів та відповідей на них. На відміну від ЄРДР, який ведеться в Україні, в Грузії до "електронної кримінальної справи" слідчий додає всі матеріали провадження. Доступ до такої електронної справи має слідчий, якому доручено провадження, начальник слідчого відділу (у порядку загального контролю) та прокурор. Що дає їм змогу безперешкодно і вчасно здійснювати визначені в законі повноваження.

Серед переваг ведення "електронної кримінальної справи" О.Ю. Татаров та С.С. Чернявський відмічають можливість слідчого оперативно узгоджувати з керівником слідчого підрозділу та прокурором деякі рішення по кримінальному провадженню (про затримання особи або проведення окремих слідчих дій). В електронному вигляді фіксуються вказівки керівника слідчого підрозділу в конкретній справі, та приєднуються до матеріалів кримінального провадження.

Вільний доступ керівника органу досудового розслідування до "електронної кримінальної справи", якими займаються підлеглі йому слідчі дає можливість йому здійснювати ефективний контроль за їхньою процесуальною діяльністю, вчасно виявляти порушення та давати вказівки по кримінальним провадженням. Вказівки керівника слідчого підрозділу, які дані слідчому по конкретній справі фіксуються в електронному вигляді та приєднуються до матеріалів провадження.

Слід відмітити, що Грузія не єдина країна яка має досвід у запровадженні "електронної кримінальної справи". Згідно зі ст. 42-1 КПК Республіки Казахстан особа, що веде кримінальний процес, на свій розсуд може вести кримінальне судочинство в електронному форматі, про що виноситься вмотивована постанова[5]. Статтею 210 КПК Естонської Республіки передбачена інформаційна система обробки електронних справ/файлів, яка ведеться для обробки процесуальної інформації та персональних даних [6].

За нормами КПК Литовської Республіки в кримінальному процесі паперові та електронні документи мають однакову юридичну силу, однак перевага надається саме електронній формі. У ст. 81 КПК Литовської Республіки, встановлено особливості використання інформаційних та електронних комунікаційних технологій у кримінальних справах. Зокрема, визначається електронний формат процесуальних документів та їх форма (з посиланням на нормативно - правові акти, що регулюють це питання), механізм отримання процесуальних документів за допомогою електронних засобів, правила застосування суб'єктами кримінального провадження електронної системи Integruotos baudziamojo proceso informacines sistemos (IBPS) та порядок її роботи тощо. Вказана електронна система введена в експлуатацію 1 січня 2016 року. Планування проекту із запровадження в Литовській Республіці ЕКП тривало два роки, реалізація відбувалась протягом трьох років, із яких один рік проводилося тестування [7, с. 63-64].

Електронне кримінальне провадження Чеської Республіки функціонує на основі чеської моделі E-Case Management System (eCMS), яка розроблена чеською поліцією та введена в дію у 2006 році спочатку на рівні одного краю, а потім по всій країні. Прокуратура також використовує вказану eCMS на підставі договору, при цьому послуговується власними системами, не поєд наними з електронними системами поліції та суду. Незважаючи на існування eCMS, на відмінну від Грузії, прокурор скеровує до суду документи (клопотання під час досудового розслідування, обвинувальний акт тощо) винятково в паперовому вигляді. Також слід відмітити, що eCMS діє на підставі підзаконного акта та є обов'язковою лише для поліції, на відмінно від ЄРДР, який закріплений у КПК України, тобто є процесуальним електронним сегментом досудового розслідування, а також спільним і обов'язковим для сторони обвинувачення. Окрім, власне, кримінального провадження, електронна система eCMS включає всю діяльність поліції (адміністративну практику, профілактику правопорушень, документообіг, статистику тощо) [8, с. 138-139].

Зарубіжний досвід з використання "електронного кримінального провадження" свідчить про те, що використання в кримінальному процесі цифрових технологій і засобів дає змогу не тільки спростити процес збирання доказів, оформлення процесуальних та інших документів, а й значно прискорити досудове розслідування та розгляд справи в суді.

Про необхідність правильного використання переваг електронного документообігу у процесі формування електронного кримінального провадження, який наразі триває в Україні зазначає О.Д. Жученко. Зокрема автор акцентує увагу, що момент складання електронного документу повинен відображати час прийняття рішення у кримінальному провадженні або завершення проведення слідчої дії. Відповідно до вимог законодавства, електронний документ повинен містити електронну позначку часу, яка засвідчує наявність електронних даних на момент часу, відображати момент створення документу з усіма даними, які в ньому містяться. У свою чергу, створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису, який також використовується для ідентифікації автора документу[9].

Висновки

Як зазначено вище, на сьогодні в Україні початок досудового розслідування вже переведено в електронну форму. Проте, з метою налагодження ефективної взаємодії між слідчим, керівником органу досудового розслідування, прокурором та слідчим суддею, ми вважаємо, що було б доречно поступово перейти до електронного кримінального провадження, як це вбачається із досвіду Грузії та інших країнах. Що надасть можливість слідчому погоджувати рішення по кримінальному провадженню з прокурором у визначених законом випадках, а керівник органу досудового розслідування, прокурор та слідчий суддя при необхідності матимуть доступ до всіх матеріалів кримінального провадження без їх фізичного витребування для здійснення своїх повноважень із організації досудового розслідування, здійснення контролю за діяльністю слідчих та за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Також, забезпечити доступ слідчих до інформаційних баз даних, які містять інформацію необхідну для прийняття рішень по кримінальним провадженням.

Для подальшого ефективного запровадження електронного кримінального провадження дане питання потребує нормативноправового врегулювання, щодо порядку провадження досудового розслідування в електронному форматі. Як один із варіантів вирішення цієї проблеми запропоновано "імплементувати у кримінальне процесуальне законодавство України такі положення зарубіжного досвіду правового регулювання діяльності слідчих підрозділів: щодо нормативного закріплення у КПК України проведення кримінального провадження в електронному форматі (ст. 42-1 Глави 5 КПК Республіки Казахстан "Формат кримінального судочинства" та щодо інформаційної системи обробки електронних справ/ файлів, яка ведеться для обробки процесуальної інформації та персональних даних (§ 210 КПК Естонської республіки) [10, с. 293], з чим ми погоджуємося. Також на нашу думку, передумовою правового регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням електронного кримінального провадження можуть стати закони України "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про електронний цифровий підпис" тощо. Відповідно порядок роботи з документами, які містять службову інформацію або державну таємницю регулюватиметься законодавством, що діє у цій сфері.

Список використаних джерел

1. Луценко Ю. Прокуратура переходить на систему електронного документообігу. https://www.vectornews.net/news/politics/95526-prokuratura-perehodit-na-sistemu-elektronnogo- dokumentoobgu-lucenko.html (дата звернення: 02.10.2020)

2. Систему електронного кримінального провадження eCase запустять вже 30 квітня URL: https://legalhub.online/kryminalne- pravo/systemu-elektronnogo-kryminalnogo-provadzhennya-ecase- zapustyat-vzhe -30 -kvitnya/

3. Цуцкірідзе М. Слідчий - це основна рушійна сила кримінального провадження. Юридичний Вісник України. № 30(1307). 31.07.- 06.08.2020 р.

4. Татаров О.Ю., Чернявський С.С. Досвід Грузії щодо реалізації нового кримінального процесуального законодавства в діяльності органів внутрішніх справ. Науковий вісник національної академії внутрішніх справ. 2013. №2. С. 390-400.

5. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан: Закон Республики Казахстан от 04 июля 2014 г. № 231 -V; с изм. и доп. по состоянию на 12 июля 2018 г. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=31575852#pos=4;-260 (дата звернення: 19.08.2020).

6. Уголовно-процессуальный кодекс Эстонской Республики, от 12.02.2003. URL: https://www.juristaitab.ee/sites/www.juristaitab.ee/files/ elfinder/ru-seadused/%D0%A3%D0%93%D0%9E%D0%9B%D0%9E% D0%92%D0 %9D%D0%9E%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%A6%D0% 95%D0%A1 %D0%A1%D0%A3%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D %D0%AB%D 0%99%20%D0%9A%D0%9E%D0%94%D0%95%D0%9A %D0%A1%20 07.05.2020.pdf

7. Столітній А. Електронне кримінальне провадження у Литовській Республіці. Науковий часопис Національної академії прокуратури України № 4. 2018. С. 61-73.

8. Столітній А., Каліна А. Електронне кримінальне провадження у Чеській Республіці. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. № 3. 2017. С. 137-146.

9. Жученко О.Д. Значення електронного документообігу у формуванні електронного кримінального провадження. URL: file:///C:/ Users/Admin/Desktop/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82% D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80% D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0 % BD%D1%8F/%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1% 80%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%80% D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6.pdf

10. Організаційно-правові засади діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України: монографія / В.Г. Дрозд, А.В. Пономаренко, С. Є. Абламський, Л.В. Гаврилюк та ін. ; Держ. наук.- досл. ін.-т. - Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2020. 352 с.

11. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11-12, № 13. Ст. 88. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17 (дата звернення: 19.04.2018).

12. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань: затв. наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139.

Размещено на Allbest.ru