Емпіричне дослідження особистісних характеристик психологічної стійкості керівних кадрів органів публічної влади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Емпіричне дослідження особистісних характеристик психологічної стійкості керівних кадрів органів публічної влади

Бондар Володимир Тимофійович

доктор філософії, доцент кафедри економіки, підприємництва, менеджменту економічного факультету, Київський міжнародний університет, м. Київ

Ціпоренко Сергій Юрійович

доктор медичних наук, заступник директора Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Києва. Кафедра сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги, Національний університет охорони здоров'я ім. П.Л. Шупика, м. Київ

Анотація

Мета статті емпірично дослідити прояв особистісної психологічної стійкості керівних кадрів публічних адміністративних органів через механізм управління стресом, які перебувають під постійним інформаційно-психологічним впливом.

Відзначено важливість протидії державою деструктивному інформаційно-психологічному впливу відносно публічної сфери на всіх рівнях управлінської ланки. Звідси - актуальність забезпечення психологічної стійкості особистості як базового компонента цілісності колективу, інституції, суспільства.

Акцентовано увагу на міждисциплінарному характері предмету дослідження, у зв'язку з цим запропоновано його розкриття через поняття резильєнтність. Системний підхід дозволив усебічно врахувати складові, з- поміж яких у сукупності адаптаційні реакції на внутрішні і зовнішні чинники, специфічні характеристики особистості керівника, інтелектуальний рівень. Це стало підґрунтям для формування авторами ключових змістовних складових опитув альника. психологічна стійкість керівник публічна влада

Напрямом емпіричного дослідження визначено особистісні характеристики керівних кадрів, їх уміння управляти стресом: тривожність, відповідальність, агресивність, рішучість, задоволеність. Анкетуванням передбачено виявлення особливостей психологічної стійкості публічного управлінця в умовах військової агресії, їх кореляції. Фокусна група - публічні управлінці Бучанської громади.

Практична значимість даної роботи полягає у з'ясуванні й виокремленні чинників, які значною мірою впливають на психологічну стійкість керівного складу. Зроблено припущення, виходячи з валідності дослідження і подібності умов роботи в окремо узятому регіоні України з умовами в інших адміністративних одиницях за воєнного стану, що таке анкетування придатне також для проведення на інших територіях держави. Висновок полягає у тім, що анкетування може слугувати результативним інструментом механізму державного управління з виявлення і вивчення психологічної стійкості керівних кадрів, включно особистісних характеристик українських біженців війни за кордоном. Заходи забезпечення державою інформаційно-психологічного захисту визначеного контингенту можуть реалізовуватися в рамках цільових стратегій або державних програм.

Ключові слова: публічне управління, інформаційно-психологічний вплив, керівні кадри органів публічної влади, психологічна стійкість, управління стресом, анкетування.

Abstract

Bondar Volodymyr Tymophiiovych Doctor of Philosophy, Associate professor at the Department of economics, management, business, Faculty of Economics, Kyiv International University, Kyiv

Tsiporenko Serhii Yuriiovych Doctor of Medical Sciences, Deputy Director of the Kyiv Center for Primary Medical and Sanitary Aid No. 2. The Department of Family Medicine and Outpatient Care, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv

EMPIRICAL RESEARCH OF PERSONAL CHARACTERISTICS OF PSYCHOLOGICAL RESILIENCE OF MANAGERIAL PERSONNEL OF PUBLIC AUTHORITIES

The purpose of the article is to provide empiric study the manifestation of personal psychological stability of management personnel of public administrative authorities through the mechanism of stress management, those who are under constant informational and psychological influence.

The importance of the State's countering against destructive informational and psychological influence in relation to the public sphere at all levels of management was noted. Hence the urgency of ensuring the psychological stability of the individual as a basic component of the integrity of the collective, institution, and society.

Emphasis is placed on the interdisciplinary nature of the subject of study, in this regard, its disclosure through the concept of resilience is proposed. The systematic approach made it possible to comprehensively take into account the components, including adaptive reactions to internal and external factors, specific characteristics of the leader's personality, and intellectual level. This assured authors the basis for the formation the key substantive components of the questionnaire.

The direction of empirical research is determined by the personal characteristics of managers, their ability to manage stress: anxiety, responsibility, aggressiveness, decisiveness, satisfaction. The questionnaire provides for the identification of the features of the psychological stability of a public manager in the conditions of military aggression, and their correlation. The focus group is public managers of Bucha community.

The practical significance of this work lies in the clarification and identification of factors that significantly affect the psychological stability of the managerial personnel. Based on the validity of the study and the similarity of working conditions in a separate region of Ukraine as compare with conditions in other administrative units under martial law, it is assumed that such a survey is also suitable for conducting in other territories. The conclusion is that the questionnaire can serve as an effective tool of State management mechanism for identifying and studying the psychological stability of managerial personnel, including the individual characteristics of Ukrainian war refugees abroad. Measures to ensure the State's informational and psychological protection of a certain contingent are implemented within the framework of target strategies or state programs.

Keywords: public administration, informational and psychological influence, managerial personnel of public authorities, psychological stability, stress management, questionnaires.

Постановка проблеми

Стрімке розгортання світового гібридного устрою в рамках сучасної парадигми активізації інформаційної складової й пов'язану з цим трансформацію суб'єктності країн, фактор перспективи яких усе чіткіше окреслює їх становище у площині «суб'єкт-об'єкт-спостерігач» деструктивного інформаційного впливу, актуалізує потребу модернізації механізмів державного управління в забезпеченні інформаційного і психологічного захисту компонентів державного устрою. За широкого діапазону, від публічної сфери та держави до окремої особистості. Як одна із складових - працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу», оскільки саме від їх психологічної стійкості залежить ефективність прийняття й реалізації управлінських рішень.

Беззаперечно, умови воєнного стану відображаються на функціонуванні керівників вимагаючи від них специфічних навичок, стійкості й адаптації.

Тому проблематика психологічної стійкості - одна з центральних у вивченні особистості, відпорности на негативні чинники в службовій діяльності що мають значний вплив на психіку, конфліктних ситуацій у професійній праці, вміння володіти собою в екстремальних та стресових ситуаціях.

Дослідження в цій області покликані встановити дію психологічних факторів на здатність управлінської ланки ефективно функціонувати й досягати поставлених цілей. Дія органів влади - застосовувати превентивні механізми протидії деструктивному інформаційно-психологічному впливу на публічну сферу. До прикладу, вирішення завдання на місцевому рівні в задоволенні нагальних потреб у сфері ментального здоров'я мешканців і стійкості міста артикулюється намірами Київської міської державної адміністрації залучити новітні технології від Bloomberg Philanthropies у цифровізації послуг населенню [1]. Що свідчить про визнання важливості забезпечення належного стану суспільної та особистісної психологічної стійкості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Предмет даної роботи зумовлює міждисциплінарний характер дослідження. З розробки окремих аспектів психологічної стійкості керівника в системі публічного управління можемо відзначити вітчизняних вчених: Е. Афоніна, А. Войтенка, Р. Войтовича, Л. Колеснік, Т. Коломієць, Т. Кулаковського, М. Логунову, О. Мосієнко, Т. Підлісну, В. Якобчук. Серед зарубіжних науковців - І. Адізес, Л. Андерсена, У. Бенніса, К. Бланчарда, Р. Ділтса, Д. МакКлелланда, Д. Оразі, Л. Таммерса, Дж. Шварца. Питання психосоціальної підтримки виділяють праці М. Віхляєва, К. Завалко, О. Корольчук, С. Храпатого. Окрема увага механізмам організації допомоги постраждалим від війни в Україні приділена зарубіжними авторами Г. Анжум, М. Азіза, Х. Хаміда, Ч. Іоніо, М. Ландоні, М. Мангіагаллі, Д. Різзі, Дж. Чіюффа. Дослідженню симптомів психічного стану і стратегії по його відновленню - вітчизняною науковицею Ю. Павловою разом із зарубіжними колегами Л. Граф-Влачи, П. Петрицем, В. Су, С. Чангом. У психологічному дискурсі розкриття сутності резильєнтності завдячує доробку Л. Адаменко, З. Адамської, Г. Бердник, І. Данилюк, Н. Кострубої, Г. Лазос, Л. Сердюк, О. Хамініча, Т. Циганчука, Т. Цюман, О. Чиханцової, а також зарубіжних дослідників таких, як: Е. Вернер, Дж. Давідсон, К. Коннор, Е. Морель, Р. Німан, В. Пайні, А. Сісто, Р. Сміт, Д. Хеллерштайн.

Проте постійна потреба вдосконалення державою заходів та інструментів протидії інформаційно-психологічному впливу передбачає регулярне оновлення доказової бази з огляду на тривалість воєнного стану, змінність глобальних чинників, що й зумовило авторів даної статті провести дослідження анкетуванням фокусної групи управлінців районного рівня окремого регіону.

Мета статті - емпірично дослідити прояв особистішої психологічної стійкості керівних кадрів публічних адміністративних органів через механізм управління стресом, які перебувають під постійним інформаційно- психологічним впливом.

Виклад основного матеріалу

У контексті предмету даної статті термін психологічна стійкість, а саме її особистісна складова, розкриваємо через поняття резильєнтності, як найбільш усталене в науковому дискурсі. За систематизації О. Чихонцовою [2] праць вітчизняних (Л. Сердюк, І. Данилюк) і зарубіжних вчених (J. Clarke, Sh. Heshmat, E. Morel, S. Southwick, G. Bonano, A. Master, C. Panter-Brick, R. Yehuda, K. Stricker, D. Hellerstein), нею запропоновано перелік чинників підвищення резильєнтності особистості, це: оптимізм, соціальні контакти, самопроєктування, самоставлення, цілі, смисли. На нашу думку, доповнюючи дослідницю, в умовах війни на першому плані є специфічні характеристики особистості управлінця. Їх високий рівень необхідний для ефективного виконання управлінської діяльності під постійним деструктивним інформаційно-психологічним впливом, стресом, загрозами, невизначеності задля збереження чіткості мислення, оптимізму, контролю емоцій. Отже, проявом цілісної, інтегральної індивідуальності завдяки психологічній стійкості також є адаптаційні реакції на зовнішні чи внутрішні фактори та пошук оптимальної моделі поведінки у відповідності до об'єктивних вимог, саморегуляції, саморозвитку, самокорекції.

Спираючись на сукупність виокремлених чинників пропонуємо системний підхід до обговорення предмета дослідження - врахувати додаткові складові резильєнтності, пов'язані зі здатністю особистості зберігати внутрішню стійкість в кризових ситуаціях. А саме такі компоненти, як: когнітивний (здатність до розумової оцінки ситуації), афективний (здатність регулювати емоційні реакції і бути емоційно стабільним); поведінковий (використання конструктивних копінг-стратегій подолання стресу).

Виходимо з того, що управлінська діяльність є найбільш напруженою й складною, ніж інші професії. Вона супроводжується негативними емоціями, гнівом, тривогою, розчаруванням, депресією, втомою, нервовими струсами, синдромом внутрішнього вигорання, розладами функціонування внутрішніх органів. Їх інтенсивність збільшується в період стресу, воєнного стану, кризових ситуацій, постійного тиску від деструктивного інформаційно- психологічного впливу.

Керівники, за індивідуальними характеристиками, по-різному реагуватимуть на наслідки стресу. Уміння управляти стресом сприятиме благополуччю підлеглих, підвищуватиме продуктивність праці. Оптимальний профіль управлінця з точки зору гнучкості, внутрішньої інтегральності та належного емоційного контролю полегшує їм справу зі стресовою ситуацією. Можна стверджувати, що наявність психологічних особливостей є важливим прогностичним фактором реагування на стрес. Так, управлінці з підвищеною тривожністю контрпродуктивно впливатимуть на своїх підлеглих, а відповідальні управлінці ефективно організовуватимуть робочий процес та високу продуктивність праці. За визначенням, стрес - це реакція організму на взаємодію з будь-яким подразником навколишнього середовища. Стресори є скрізь, хоча реагують на них по-різному або це залежить від того, як одна людина може краще управляти внутрішнім стресом, ніж інша, оскільки реакції на стрес не можна вважати універсальними [3].

Характеристика особистості зумовлена її інтелектуальним рівнем, внутрішніми (особистісними, поведінковими) та зовнішніми (середовище) факторами, які впливають на дії індивіда [4]. Термін «особистість» позначається як набір його психологічних рис і підходів, за допомогою яких відбувається систематизація задля взаємодії з внутрішньопсихічним, фізичним й соціальним середовищем [5]. Відтак, пропонуємо анкетуванням дослідити вплив особистісних характеристик публічного адміністратора на управління стресом, з-поміж яких: тривожність, відповідальність, агресивність, рішучість, задоволеність. Предмет анкетування - вивчення особливостей психологічної стійкості публічного управлінця в умовах військової агресії.

У дослідженні взяло участь 302 публічних управлінця, які працюють у Бучанській громаді. Використано розроблений авторський опитувальник психологічної стійкості з 40 запитань. Відповіді за п'ятибальною шкалою Лайкерта (від «ні» = 1 до «так» = 5). Встановлена задовільна загальна надійність інструменту опитування на рівні 0,850. Таким чином, дослідження проведено після виконання всіх необхідних припущень з дотриманням вимог щодо надійності та конструктивної валідності опитувальника. Для належного збору вибіркових даних прийнято метод випадкової вибірки. Респондентам було розповсюджено 700 анкет через гугл-форму, електронні листи, ознайомлено протягом відвідування. Завдяки цьому, встановлено 301 респондент з рівнем відповіді приблизно 51 %. Серед усіх опрацьованих анкет визнано придатними 242, які було використано для обробки. Отримані дані аналізувалися за допомогою статистичного пакету для соціальних наук статистичного аналізу даних (IBM SPSS Statistics) версії 26.0. Внутрішня узгодженість (надійність) серед елементів визнана задовільною.

З-поміж респондентів 57,02% чоловіки (n = 138), 42,98 % - жінки (n = 104). Більшість учасників віком понад 40 років, тобто 61,1 5% (n = 148) і 7,43 % (n = 18) - до 25 років. Порівняння отриманих результатів дозволило стверджувати, що переважна більшість обстежених управлінців мають достатньо розвинуту психологічну стійкість. Також здійснено виокремлення найбільш стійких внутрішніх взаємозв'язків психологічної стійкості на особистісному рівні функціонування.

Середнє значення кількості показників коливалося від 2,35 до 4,05. Максимальний діапазон стандартного відхилення 1,68, мінімальний - 0,37. Надійність кожного показника вище 0,5, що вважається задовільним, хоча загальна надійність на рівні 0,845 (Табл. 1).

Таблиця 1

Описова статистика анкети та її надійність методом альфа Кронбаха . (N = 252)

Джерело: складено авторами

Примітка: M = середнє арифметичне; SD = стандартне відхилення; а = альфа- надійність Кронбаха

Множинний регресійний аналіз та кореляція Пірсона виявили відсутність співвідношення між тривожністю і психологічною стійкістю (г = 0,237; p = - 0,203; t = 6,548; p < 0,01) (Табл. 2, 3). Встановлено значущу позитивну кореляцію між відповідальністю й психологічною стійкістю (r = 0,489**; p = 0,428; t = 5,32**; p < 0,001) (Табл. 3). Не виявлено кореляції між агресивністю та психологічною стійкістю (r = 0,204; p = -0,167; t = 0,335; p < 0,01). Підтверджено значущу позитивну кореляцію між рішучістю і психологічною стійкістю (r = 0,312**; p = 0,402; t = 7,435; p < 0,001) та впливом рішучості на управління стресом. Виявлено значущу позитивну кореляцію між задоволеністю і психологічною стійкістю, значний вплив задоволеності на психологічну стійкість (r = 0,256**; p = 0,312; t = 5,432; p < 0,001).

Таблиця 2