Психологічне насильство як ознака об’єктивної сторони домашнього насильства за ст. 126-1 КК України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічне насильство як ознака об'єктивної сторони домашнього насильства за ст. 126-1 КК України

Шевченко Т.В.,

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Вступ

6 грудня 2017 року Верховною Радою було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Цим же законом була криміналізована нова норма, а саме кримінальна відповідальність за домашнє насильство - стаття 126-1 КК України. Відповідно до диспозиції ст. 126-1 КК України: домашнє насильство - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи [1]. Стаття 126-1 КК України містить ряд понять, які потребують детального тлумачення, проте примітка до статті відсутня, а для повного розуміння складу даного кримінального правопорушення необхідно звернутися до інших нормативно-правових актів, зокрема до Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству». Однак, вказаний закон не дає точного визначення суспільно-небезпечних наслідків, що вказані у диспозиції статті 126-1 КК України і характеризує один із основних складових елементів кримінального правопорушення з матеріальним складом.

З часу введення цієї норми науковці та практики неодноразово обговорювали питання особливостей кваліфікації та кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України. Так, в своїх роботах вказані питання розглядали такі науковці, як: П.С. Біленко, О.О. Біловол, А.А. Вознюк, Г.В. Герасименко, Д.В. Джига, Н.В. Довгань-Бочкова, О.О. Дудоров, О.І. Зінсу, О.О. Книженко, О.В. Ломакіна, О.А. Мартиненко, Ю.М. Слухаєнко, К.В. Ткачук та інші. Розглянуті науковцями питання стосувались: загальної характеристики домашнього насильства; окремих категорій, понять, складових частин об'єктивної сторони; особливостей кваліфікації та відмежування адміністративної відповідальності від кримінальної за домашнє насильство. Проведені численні наукові дослідження була дана кримінально-правова, кримінологічна та криміналістична характеристика цьому складу кримінального правопорушення. Крім того, проведені наукові конференції, що присвячені проблемам та особливостям кваліфікації за домашнє насильство; давались неодноразові роз'яснення Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Верховного Суду щодо домашнього насильства. Однак, незважаючи на проведені дослідження на сьогодні залишаються окремі питання, які є нез'ясованими або не роз'яснені до кінця і потребують уточнення та наукового підходу до їх тлумачення.

Виклад основного матеріалу

За чотири роки змінювались показники щодо домашнього насильства за ст. 126-1 КК України. Так, у 2019 році облікована найменша кількість кримінальних правопорушень за ст. 126-1 КК України - 1 068, найбільша кількість таких кримінальних правопорушень становила у 2021 році - 2 432. Як бачимо всього за два роки різниця становила більше ніж у 2 рази, а саме - на 1368 кримінальних правопорушень більше. Цьому об'єктивно є пояснення, щодо 2019 року така невелика кількість пов'язана із нововведеннями та криміналізацією нової норми і знову нагадаємо про доволі великий відсоток латентності щодо обліку домашнього насильства. Окремо хочемо зазначити про значне зниження, а саме на 994 облікованих кримінальних правопорушень у 2022 році.

За офіційними даними Національної поліції України, наданими у відповідь на запит, у 2022 році надійшло 244 381 звернення з приводу фактів домашнього насильства, що є на 40% більше, ніж у попередньому році (144 394) та на 15% більше, ніж у 2020 році (208 748) і на 41% більше, ніж у 2019 році (141 814). Отримана статистика показує, що домашнє насильство в Україні під час воєнного стану не втратило своєї актуальності, немає сумніву щодо поширеності цієї проблеми у суспільстві. Припускаємо, що збройний конфлікт загострює проблему насильства, оскільки агресія, зміна звичного ритму життя, необхідність пристосовуватись до нових обставин життя можуть бути тими факторами, які впливають на вчинення домашнього насильства [2].

Якщо мова йде про фізичне або економічне види насильства, які можна кваліфікувати та відмежовувати за конкретними наслідками, що встановлюються в процесі досудового розслідування, ситуація ускладняється особливостями кваліфікації домашнього без ознак будь- якого насильства, до якого можна віднести ознаки психологічного насильства. Огляд судової практики показав, що абсолютна більшість вчинених кримінальних правопорушень за ст. 126-1 КК України вчиняється саме за ознакою психологічного насильства та наслідків у виді психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя. Ці категорії є оціночними, за якими не можна встановити певні критерії, як, наприклад, при визначенні ступеня тяжкості тілесного ушкодження. Для встановлення таких наслідків необхідно врахувати, як особливість поведінки винної особи, так і зміну рівня життя жертви щодо наслідку. До того ж, варто читко встановити межі між видами економічного, фізичного або психологічного насильства.

В КК України психологічне насильство визначається лише як спосіб вчинення окремих кримінальних правопорушень, тобто є обставиною об'єктивної сторони. Що стосується домашнього насильства, то також зазначається як спосіб вчинення окремого альтернативного діяння, а не як його складова частина, що ускладнює діяння. Згідно п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»: «психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи» [3]. Приведені у визначені приклади психологічного насильства найчастіше зустрічаються на практиці та описуються в обвинувальному вироку, як об'єктивна сторона суспільно небезпечного діяння з обов'язковими наслідками, що настали в результаті психологічного насильства. Однак, це визначення психологічного насильства, що зазначене в Законі є загальним як для адміністративного правопорушення, так і для кримінального правопорушення, розмежуванням виступає ознака систематичності для кримінального правопорушення. Тобто для кваліфікації кримінально караного кримінального правопорушення необхідною умовою є систематичність психологічного насильства, в тому числі адміністративного за ст. 173-2 КУпАП.

Більш розширений перелік видів психологічного насильства дає В. Зубатко, і зазначає, що: «психологічне насильство може здійснюватися у вигляді агресії, заборон, контролю, засудження, погроз, залякування, приниження, ігнорування, дорікань, шантажу, лайки, маніпуляцій, висміювання тощо. Загалом, психологічним насильством може бути будь-який словесний акт, спрямований на підрив психоемоційного стану людини. Проте не кожна сварка -- це приклад психологічного насильства» [4].

Наслідки психологічного насильства визначити складно, оскільки вони не встановлюються візуально, як наприклад при спричиненні тілесних ушкоджень, тому можна встановити лише зі злів потерпілої особи та щодо її відчуття після вчинення психологічного насильства та на підставі результатів психологічного дослідження.

Розглянемо декілька прикладів. Так, Конотопським міськрайонним судом Сумської області встановлено, що ОСОБА_4 постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01.06.2022 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визнано винуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 170 грн штрафу на користь держави за те що 10 травня 2022 о 10:00 год. перебуваючи у не тверезому стані в будинку за місцем мешкання, вчинив стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_5, з якою він спільно проживає, дії спрямовані на здійснення психологічного тиску шляхом: погроз та образ, що виразилися у висловлюваннях нецензурною лайкою зі змістом приниження честі та гідності, неповаги до неї як особистості, що призвело до психологічних страждань останньої: пригнічення емоційного стану потерпілої, недовіра, розчарування, невпевненості в собі, відчуття страху, занепокоєння, напруги та високого рівня тривоги, що може свідчити про наявність психотравмуючих подій, пов'язаних із психологічним насиллям на ОСОБА_5. Такі дії повторювались неодноразово, тобто систематично та кваліфіковані як домашнє насильство за ст. 126-1 КК України. [5].

Крім того, Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було встановлено, що 15.06.2022 року, близько 20 години 15 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи за місцем свого мешкання, де він проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5, на ґрунті неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї матері, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинив психологічне насильство щодо ОСОБА_5, а саме ображав її в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою. В результаті чого потерпіла зазнала психологічних страждань. Таким чином психологічне насильство повторювалось не менше ніж чотири рази та правоохоронними органами на ОСОБУ_3 два рази було складено адміністративний протокол за ч. 1 та ч. 2 ст. ст. 173-2 КУпАП. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі [6].

Нами розглянуті не менше 30 вироків за ст. 126-1 КК України, всі вироки стосувались психологічного насильства, як об'єктивної ознаки домашнього насильства за ст. 126-1 КК України. Результати огляду п'яти вироків були занесені до таблиці (див. табл.) [7,8,9,10,11].

Можемо зазначити, що дається загальна характеристика, що виражається в наступних діях: психологічні погрози, приниження потерпілої особи; залякування; приниження людської гідності. Розглянемо більш конкретно вказані загальні діяння.

Таблиця

Суспільно-небезпечні діяння та суспільно- небезпечні наслідки психологічного насильства

Психологічні погрози, залякування, прояв агресії можуть вчинятись шляхом залякування потерпілої особи спричинення фізичного насильства (побиття, спричинення тілесних ушкодження, позбавлення їжі, позбавлення волі тощо), економічного насильства (позбавлення коштів, вимагання коштів, позбавлення житла або інших матеріальних благ необхідних для нормального життя тощо) негайно або у майбутньому. Залякування, спрямовані на обмеження її волевиявлення, викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку та спричинили емоційну невпевненість. Також можемо сюди додати штовхання особи, шарпання за одяг, як ознаку агресивної поведінки та демонстрацію готовності перейти до наступної фази - фізичного насильства. В деяких розглядуваних нами вироках зазначається як вид психологічного насильства вигнання з дому, в результаті чого потерпілі особи змушені перебувати в інших місцях (у родичів, знайомих, друзів, спеціальних закладах), що викликає не лише психологічні розлади, а також економічні збитки, в такому разі потерпіла особа залишається без звичного для неї побуту та необхідних речей, хоча б і тимчасово. Тому погроза вигнати з дому необхідно розцінювати як факт психологічного насильства, а щодо реального здійснення такого факту - як економічне насильство.

Приниження потерпілої особи, приниження людської гідності може виражатись частіше за всього в образах, використання нецензурної лайки та ненормативної лексики, здійснення морального тиску та потерпілу особу. В цьому випадку, окрім активної поведінки винного, як ознаки об'єктивної сторони, виступає суб'єктивне ставлення, а саме - досягти мети викликати у потерпілої особи зниження почуття власної гідності в себе, або в очах інших людей; зниження рівня самооцінки; почуття провини; пригнічення та як наслідок підкорення; приниження самооцінки; пригнічення позитивних емоцій та посилення негативних переживань. В такому разі у потерпілої особи відбувається складний психологічний процес переосмислення свого існування та власної гідності, свого місця в родині, в суспільстві.

Моральний (психологічний) тиск - відбувається з метою викликати у потерпілої особи зміни ціннісних орієнтацій, поведінки, ставлення до різних явищ тощо. Однак, в такому випадку не застосовується погрози або залякування або примус до потерпілої особи. Моральний тиск може відбуватись шляхом подачі викривленої інформації, брехні, неправдивих відомостей, негативного прикладу та ін. Знову тісний зв'язок із суб'єктивною стороною, а саме наявності спеціальної мети.

Розглянувши діяння направленні на здійснення домашнього насильства, можемо виділити наслідки, що характерні для психологічного насильства. Так, психологічні страждання, що можуть виражатись у: шкоді психологічному здоров'ю потерпілої особи; психологічному розладі адаптації; психічному порушенні невротичного рівня, як психогенної реакції особистості; високому рівню ситуативної та особистісної тривожності, підвищену внутрішню напругу. психологічне домашнє насильство

До інших наслідків, можна віднести: втрата відпочинку; фізичний дискомфорт; втома; погіршення якості життя; втрата повноцінного сну; втрата енергійності; втрата самооцінки; інтрузії (нав'язливі спогади та думки про психотравмуючі ситуації та страх, що вони повторяться і летально закінчаться); накопичення емоційних переживань в поєднанні з відповідальністю за безпеку свого життя, відчуття психологічної втоми, яке наповнило його стресогенними фактами у життєво значущих сферах життєдіяльності та душевних переживань у вигляді тривоги, страхів, емоційного напруження; вигнання з місця проживання, як наслідок втрата повноцінного побуту, що виразилось у позбавленні можливості користування особистими речами, які використовувались у повсякденному житті; відсутність бажання вживати їжу тривалий час та інше.

Цікавим є перелік основних шести специфічних видів домашнього насильства, які можуть бути взаємопов'язані, взаємозалежні, взаємодоповнюючі: «знецінення особистості та діяльності партнера (постійна критика, вказівка на недоліки, висміювання і приниження при інших людях), що викликає почуття провини, втрату віри у партнерство та в себе, комплекси неповноцінності; контроль поведінки (жорстка регламентація діяльності партнера під час прийняття їм рішень, фінансових дій, взаємодії з іншими - зустрічі, телефонні розмови, соціальні мережі) з подальшим покаранням за непокору, посиленням обмежень та заборон; шантаж і залякування (повне підкорення своїм бажанням та образу життя, можливо використання речей інтимного чи компрометуючого характеру) з метою викликати відмову жертви від особистих планів на догоду бажанням насильника; ігнорування (емоційне відсторонення від почуттів, емоцій, справ партнера чи дитини, демонстрування байдужості), яке часто стає причиною почуття безвиході, радикальних форм залучення до себе уваги, суїцидальних думок; ізоляція (насильницьке виключення з життя партнера близьких, друзів, замикання всіх комунікацій на собі), яка основана на забороні спілкування, прагненні створити повну емоційну залежність жертви від себе та повну неможливість попросити про допомогу; газлайтінг (відмова партнеру чи дитині в адекватності - заперечення подій, почуттів, емоцій, фактів насилля) як одна з самих жорстких та нестерпних форм психологічного насильства в сім'ї, яка призводить жертву до відчуття особистого божевілля» (примітка авт.) [12].

Перелічені нами види психологічного насильства та їх наслідки різноманітні, що в свою чергу унеможливлює однотипне їх тлумачення та застосування. Кожний конкретний випадок унікальний та потребує ретельного дослідження з урахуванням різних обставин та особистості потерпілої особи. Тут доцільна консультація фахівця у вказаній галузі, а саме - психолога та проведення судово- психологічної експертизи, а також комплексних експертиз. Важливе місце відіграє проведення при психологічному насильстві судово-психологічної експертизи, як ми бачимо практичне значення висновків такої експертизи можуть вплинути на остаточне визначення наслідків та кваліфікації саме за ст. 126-1 КК України. Висновок експерта - фахівця у галузі психології, який встановить більш точно всі наслідки психологічного насильства, з урахуванням віку, статі, статусу, стану здоров'я, ступені родинних зв'язків, умов життя, матеріального забезпечення та інших особистісних факторів дасть змогу прийняти правильне рішення та остаточну кваліфікацію у справі встановивши юридичний критерій.

Висновок

Провівши огляд наукових праць та обвинувальних вироків за ст. 126-1 КК України дійшли висновку, що абсолютна більшість домашнього насильства вчиняється шляхом саме психологічного насильства, що нерідко здійснюється разом із фізичним та економічним насиллям і виражається у спричиненні фізичного болю або спричиненні легкого тілесного ушкодження без розладу здоров'я. При кваліфікації домашнього насильства у виді психологічного насилля необхідно виходити із наслідків, які настали для потерпілої особи, а також із спрямованості умислу винної особи, а саме мети, якої винний хотів досягти вчиняючи суспільно-небезпечне діяння. Обов'язкове встановлення причинного зв'язку між наслідками, що настали та діяннями винного є обов'язковими, особливо враховуючи специфіку наслідків, які ми детально розглянули в своїй роботі.

Список використаних джерел:

1. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001 № 2341-III (дата оновлення: 21.03.2023). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 01.05.2023).

2. М. Змисла. Чи втратило домашнє насильство свою актуальність в умовах воєнного стану? URL: https://yur- gazeta.com/dUmka-eksperta/chi-vtratilo-domashne-nasilstvo-svoyU- aktualnist-v-umovah-voennogo-stanu-.html (дата звернення: 05.04.2023).

3. Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 07.12.2017 № 2229-VIII (дата оновлення: 13.12.2022). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text (дата звернення: 25.04.2023).

4. В. Зубатко. Нотатки про психологічне насильство : назва з екрану. URL: https://genderindetail.org.ua/season-topic/ genderne-nasilstvo/zubatenko-134061.html (дата звернення: 25.04.2023).

5. Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26.04.2023 Справа № 577/1485/23. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110447284 (дата звернення: 29ю04.2023).

6. Вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2023 Єдиний унікальний номер 205/8190/22. 1-кп/ 205/61/23. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110450667 (дата звернення: 29.04.2023).

7. Обвинувальний вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2023. Єдиний унікальний №946/2326/23. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 110446752 (дата звернення: 29.04.2023).

8. Обвинувальний вирок Біляївського районного суду Одеської області від 25.04.2023. Справа № 496/4013/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110424140 (дата звернення: 29.04.2023).

9. Обвинувальний вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 25.04.2023. Справа № 309/1038/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110430089 (дата звернення: 29.04.2023).

10. Обвинувальний вирок Острозького районного суду Рівненської області від 25.04.2023. Справа № 567/1536/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110420909 (дата звернення: 29.04.2023).

11. Обвинувальний вирок Харківського районного суду Харківської області від 24.04.2023. Справа № Справа № 635/1591/23. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110444356 (дата звернення: 29.04.2023).

12. Міхеєва М.Л. Домашнє насильство: судово-психологічна експертиза та соціальні аспекти. Соціальна психологія, юридична психологія. 2020. № 19. С. 253-257.

Размещено на Allbest.ru