Сучасний стан та перспективи вдосконалення нормативно-правових засад поліграфологічних досліджень у правоохоронних органах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний науково-дослідний інститут МВС України

Сучасний стан та перспективи вдсконалення нормативно-правових засад поліграфологічних досліджень у правоохоронних органах України

Остапович Володимир Петрович доктор юридичних наук, старший дослідник, завідувач науково-дослідної лабораторії психологічного забезпечення

м. Київ



Анотація

Огаття присвячена висвітленню проблематики вдосконалення нормативно-правового забезпечення організації і проведення поліграфоло- гічних досліджень правоохоронними органами України. Автором відзначено прогрес, досягнутий у державі в застосуванні психофізіологічних поліграфо- логічних досліджень, водночас зауважено про певні проблемні аспекти цього питання, пов'язані з відсутністю законодавчої бази щодо використання поліграфа.

Проаналізовано досвід закордонної й вітчизняної практики використання поліграфологічних технологій. Продемонстровано, що натепер поліграф ефективно використовується в підрозділах поліції й державних органах, кримінальному судочинстві розвинених країн світу. Загалом напрацьовано чимало здобутків вітчизняних поліграфологів.

У статті обґрунтовано, що з-поміж усіх наявних і доступних для правоохоронних органів України інноваційних технологій поліграф є одним з найбільш перспективних та ефективних засобів вирішення актуальних проблемних питань, котрі стосуються як кадрового забезпечення, так і особливостей розкриття та розслідування злочинів. Запропоновано чітко відпрацювати правовий механізм проведення досліджень із використанням поліграфа, законодавчо розробити та прийняти нормативно-правову базу, у якій визначити основні принципи використання поліграфа в державних органах, а також недержавних компаніях і установах, узаконити систему сертифікації поліграфних пристроїв, уніфікувати процес професійної підготовки поліграфологів. Також рекомендовано врегулювати суперечливості в використанні результатів поліграфологічних обстежень у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному провадженні тощо.

Ключові слова: поліграфологічне дослідження, нормативно-правові засади, законодавство, поліграфолог, психофізіологічні реакції.

Abstract

Ostapovych Volodymyr Petrovych, Doctor of Law, Senior Researcher, Chief of the Research Laboratory of Psychological Support, State Research Institute of Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv,

CURRENT STATE AND PROSPECTS FOR THE IMPROVEMENT OF THE REGULATORY SUPPORT FOR POLYGRAPH EXAMINATIONS IN LAW ENFORCEMENT AGENCIES OF UKRAINE

The article is aimed at the coverage of the issues of the improvement of the regulatory and legal support for organizing and conducting polygraph examinations by law enforcement agencies of Ukraine. The author underlines the progress in the use of psychophysiological polygraph examinations made in the country, and at the same time points out several problematic aspects of this issue related to the lack of a legislative framework for the use of a polygraph.

The author analyses the experience of foreign and domestic practice of using polygraph technologies; demonstrates that polygraphs are currently used effectively in police units and government agencies, and in criminal proceedings in developed countries. In general, there are many achievements of domestic polygraph examiners.

It has been substantiated that among all available and accessible for law enforcement agencies of Ukraine innovative technologies a polygraph is one of the most promising and effective means of solving topical issues relating to both staffing and peculiarities of crime detection and investigation. It has been suggested to develop the legal mechanism for conducting investigations by use of a polygraph, legislate and adopt a regulatory framework defining the basic principles of polygraph use in government agencies and non-governmental companies and institutions, legalize the certification system for polygraph devices, and unify the process of professional training of polygraph examiners. It has been also recommended to resolve contradictions in the use of polygraph examination results in criminal, civil, commercial, administrative proceedings, etc.

Keywords: polygraph examination, regulatory and legal framework, legislation, polygraph examiner, psychophysiological reactions.



Постановка проблеми

Одним із сучасних методів оцінювання достовірності отримуваної від суб'єкта інформації є психофізіологічний метод із використанням комп'ютерного поліграфа.

Зазначений прилад, починаючи з першої половини ХХ ст. й дотепер, підтверджує свою ефективність у роботі правоохоронних органів багатьох країн. Психофізіологічне обстеження із застосуванням поліграфа є нешкідливим методом дослідження особистості. Він реєструє низку психофізіологічних реакцій, які вимірюються за допомогою запитань, предметів, фото тощо. Таке дослідження дозволяє виявляти, фіксувати і здійснювати аналіз реакцій людини на певні стимули, відслідковуючи їх динаміку. Отримані показники перетворюються в цифрові форми з аналогових сигналів і відображаються в вигляді кривих на поліграмах. Сьогодні поліграфи можуть фіксувати десятки психофізіологічних параметрів: зміни розширення капілярів, динаміку процесу дихання, гальванічної реакції шкіри, тремтіння, розширення чи звуження зіниць, прискорене кліпання очей та інші зміни, які можуть свідчити про емоційний стрес. Деякі моделі поліграфів дозволяють аналізувати людське мовлення, оскільки вважається, що якщо обстежуваний свідомо бреше, то змінюється стан його голосових зв'язок, які створюють дещо спотворений звук за рахунок нерегулярної зміни основної частоти вібрації.

Переваги сучасного комп'ютерного поліграфа полягають у швидкості обробки результатів, наявності стандартних програм їх обробки, виключення «суб'єктивного фактора» під час аналізу зареєстрованих показників.

Зазначені особливості дозволяють широко використовувати поліграф у правоохоронних органах з метою діагностики правдивості інформації, отриманої від респондента. Вважається, що в більшості випадків особа, яка приховує інформацію або каже неправду, відчуває психологічний стрес, ознаки якого можна зареєструвати за допомогою цього приладу.

Слід зазначити, що найбільшим у світі розробником та лідером перевірок із використанням поліграфа є США. В Україні поліграфологічні дослідження дедалі активніше використовується у правоохоронних органах для перевірки працівників та для проведення експертизи під час судового розгляду тощо. Також у правоохоронній практиці поліграф застосовується у кримінальному судочинстві, оперативними працівниками та слідчими з метою обґрунтування версій кримінальних проваджень, пошуку матеріальних доказів, профілактики злочинних проявів, службових порушень тощо. Поліграфологічні дослідження стають досить поширеними під час прийому на роботу, переміщення по службі, атестування, перевірок, з ініціативи самої особи, під час проведення службових розслідувань, здійснення оперативно- розшукової діяльності тощо. Тому можемо висновувати, що законодавча й нормативно-правова база застосування приладу потребує вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Застосування поліграфа у правоохоронних органах України проходить своє становлення в нормативному полі. Зокрема, у 2004 та 2013 роках затверджено інструкції щодо практичного застосування комп'ютерних поліграфів у Службі безпеки України, у органах системи МВС України, у Міністерстві доходів і зборів України, а також пройшли правову експертизу й зареєстровані в Міністерстві юстиції України. У березні 2013 року в Верховній раді Україні зареєстровано Проєкт Закону України «Про доповнення Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо використання поліграфа (детектора брехні)» № 2521, запропонований народним депутатом України Г. Москалем. Автор передбачав, що його прийняття сприятиме створенню можливостей використання в суді результатів обстежень [18, с. 40].

Пізніше, у лютому 2016 року, також у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 4094 «Про поліграфологічну діяльність: проєкт Закону України від 04.03.2016», який передбачав, що претенденти на посади в поліцію, держслужбовці, зобов'язані були пройти перевірку на поліграфі [14]. Наразі за ініціативою депутата Ф.В. Веніславського у грудні 2023 року зареєстровано й розглянуто в першому читанні «Проєкт Закону про проведення дослідження із застосуванням поліграфа стосовно певних категорій посадових осіб органів державної влади України» № 10322 [15].

Слід указати, що за відсутності єдиного Закону, який регламентує застосування поліграфа у правоохоронних органах України, діють відомчі нормативно-правові акти, що регулюють його практичне використання. Зазначимо також, що з 2017 року введені в дію постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань», «Інструкція про порядок організації і проведення опитування особового складу Національної гвардії України з використанням поліграфа», наказ «Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфа в діяльності органів прокуратури України» [5; 7; 10-13].

Також відповідними нормативними документами передбачені поліграфні перевірки в Міноборони, Національній поліції, Нацгвардії, ДБР, БЕБ, УДО, СБУ [5; 7; 10-13]. Метою проведення досліджень є виявлення можливих правопорушень, вчинених у минулому особою, яка претендує на зайняття посади або вже працює. Результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа не є підставою для прийняття рішення про відмову особі у зайнятті посади, а використовуються під час проведення співбесіди з нею виключно як інформація ймовірного характеру.

Методи дослідження

Під час проведення дослідження використані методи теоретичного (аналіз літературних джерел і нормативно-правових документів з даної проблематики) дослідження.

Виклад основного матеріалу

Поліграф нині широко використовується у світі. Правові підстави його використання вдосконалювалися з часу виникнення перших зразків від початку ХХ століття. Нині практика використання інструментальної детекції у правоохоронних органах України перебуває на черговому етапі становлення. поліграфологічний поліція судочинство злочин

Сучасний цифровий поліграф фіксує запис на електронному носії за допомогою персонального комп'ютера. Він складається з технічного блоку, комп'ютера, набору датчиків та принтера. Інформація, отримана з датчиків, відображається на екрані комп'ютера, аналізується програмою і роздруко- вується через принтер. Контроль фізіологічних процесів під час психофізіологічного дослідження є чітко визначеним: відповідно до чинних міжнародних стандартів, виключення з контролю хоча б одного з цих процесів робить процедуру перевірки з використанням поліграфа невалідною. Решта датчиків, що входять до комплекту різних моделей поліграфів, несуть допоміжну функцію. Зазначимо, що для фіксації руху досліджуваного і зовнішніх шумових перешкод можуть використовуватися датчики тремору (рухової активності) та голосу.

Згідно з Інструкцією про порядок використання поліграфів у Національній поліції України дослідження безпосередньо проводяться [16]:

під час вивчення кандидатів на службу;

під час проведення атестування поліцейських;

під час перевірки з власної ініціативи особи, що згодилася бути опитаною з використанням поліграфа, у тому числі під час проведення службових розслідувань;

під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Натепер правовими підставами для використання комп'ютерних поліграфів у Національній поліції можна вважати:

Конституцію України (ст. 28);

Кримінальний процесуальний кодекс України (ст.ст. 71, 101, 102, 104, 242, 243, 332);

Кодекс Законів України про працю (ст.ст. 26, 40);

Закон України «Про Національну поліцію» (ч. 2 ст. 50);

Закон України «Про судову експертизу» (ч. 3, 4 ст. 7 та ч. 1 ст. 10);

Інструкцію про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затверджену наказом МВС України від 13.11.2017 № 920;

Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських, затверджену наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465 (пп. 13, 15).

Практична ефективність використання поліграфа в кадровій роботі пов'язана з можливістю провести перевірку певних відомостей, наданих поліцейськими або кандидатами на службу, у разі, коли іншим шляхом отримати відповідну інформацію важко або взагалі неможливо. Орієнтовними напрямами такої перевірки є:

приховані мотиви вступу на службу до Національної поліції України;

причини звільнення з попередніх місць роботи;

зловживання на попередніх місцях роботи;

причетність до скоєння кримінальних правопорушень;

зв'язки з особами кримінальної спрямованості;

негативні звички і залежності, особливості поведінки та ін.

Залучення поліграфолога до розслідування злочинів дає можливість [1-2; 4; 18]:

виявити серед групи підозрюваних осіб, причетних до вчинення злочину;

уточнити фабулу та склад злочину, зміст інших протиправних дій;

окреслити основні напрями розслідування й побудувати версії щодо особи ймовірного злочинця;

визначити плани, напрями, черговість і характер слідчих (розшукових) дій (обшуку, виїмки, арешту кореспонденції та ін.);

встановити учасників групового злочину та роль кожного при вчиненні злочину;

встановити мотиви вчиненого злочину;

знайти безпосередніх замовників злочину та його виконавців;

встановити серед свідків та інших осіб, що перевіряються, тих, хто володіє інформацією, яка сприятиме розкриттю злочину;

встановити місця скоєння злочину, переховування доказів (де сховано крадене, знаряддя злочину, місця поховання трупа, утримання заручників тощо);

виявити таємні місця при проведенні обшуку приміщень;

підвищити ефективність оперативних заходів із пошуку безвісти зниклих осіб;

виявити неправдиві свідчення та встановити особу чи осіб, що ініціювали приховування інформації щодо кримінального провадження;

виявити місця знаходження осіб, що перебувають у розшуку;

виявити псевдопотерпілих;

виявити осіб, що передають оперативну інформацію злочинним елементам;

визначити ступінь достовірності оперативної інформації, що надійшла;

проводити впізнання (визначати достовірність показів особи, яка впізнає, а також яку впізнають);

виявити випадки самообвинувачення, самообмови тощо.

Однак важливо зауважити, що відомості, отримані під час проведення поліграфного опитування, мають орієнтовний характер і потребують обов'язкової перевірки іншими слідчими (аналітичними) заходами. Необхідно також пам'ятати, що використання поліграфа передовсім є можливістю зняти підозру з невинної особи, захистити її від безпідставного звинувачення в учиненні злочину.

Розглядаючи використання поліграфа у контексті власне оперативно- розшукової діяльності, необхідно підкреслити, що його використання є особливо доцільним при розкритті злочинів загальної кримінальної спрямованості. Так, при розслідуванні кримінального правопорушення зазвичай висуваються найрізноманітніші версії, кожна з яких підлягає обов'язковій перевірці, переважно зусиллями оперативних підрозділів.

Спробуємо окреслити особливості призначення органами досудового слідства Національної поліції України судової експертизи з використанням поліграфа. Зазначимо, що застосування поліграфа при проведенні судової експертизи в Україні ґрунтується на чинних у державі нормативних актах. Зокрема, із 2017 року у країні проводяться такі судової експертизи з метою отримання інформації з уточнення питань щодо ступеня достовірності, повноти, джерела отримання повідомлення наданого опитуваною особою, її бачення певної події та іншої орієнтувальної інформації, потрібної для подальшого моделювання версій розслідування певних подій. Безпосередньо психологічна експертиза із використанням комп'ютерного поліграфа призначається в загальному порядку, відповідно до конкретних підстав (ст. 242 КПК). Зокрема, основними підставами для її проведення є: певні неузгодженості чи сумніви у правдивості показань, низка суперечностей, наявні прогалини в показаннях, потреба в отриманні інформації про обставини тощо.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», юридичною підставою для проведення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа є [1-2; 4; 17-18]:

ухвала суду про доручення проведення експертизи, винесена за результатами розгляду клопотання сторін кримінального провадження або потерпілого (ч. 1 ст. 332 КПК);

ухвала суду про доручення проведення експертизи, винесена незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності (ч. 2 ст. 332 КПК);

ухвала слідчого судді про доручення проведення експертизи, винесена за результатами розгляду клопотання сторони захисту (ст. 244 КПК);

постанова слідчого, прокурора про залучення експерта для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого (ч. 1 ст. 243 КПК);

договір про проведення експертизи між стороною захисту та експертом (ч. 2 ст. 243 КПК).

Слід вказати, що поліграфолог безпосередньо під час проведення судової експертизи з використанням поліграфа обов'язково й неухильно повинен дотримуватися виконання ч. 2 ст. 28 Конституції України, тобто отримати добровільну згоду особи на проходження такого виду експертизи, а також беззаперечно виконувати вимоги Закону України «Про судову експертизу» (ч. 4 ст. 7, 9, 10). Відповідно до норм законодавства особа, що проходить тестування, має право на будь-якій стадії експертизи відмовитися від подальшої участі в ній без правових наслідків від такої відмови у кримінальному провадженні України [13; 16-17]. Зазначимо, що до компетенції експерта при проведенні експертизи належить також визначення способу, методу, а також технічних засобів здійснення дослідження (постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 N° 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»).

У складі психологічної експертизи та задля отримання орієнтувальної інформації може здійснюватися й опитування із застосуванням комп'ютерного поліграфа. (п. 6.8 Розділ VI. Психологічна експертиза «Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» [17]. Також визначено, що основним предметом такого опитування є [17]:

ступінь ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації;

повнота наданої інформації опитуваною особою;

джерела отриманої інформації від особи;

уявлення опитуваної особи про певну подію;

інша орієнтувальна інформація, необхідна для конструювання версій розслідування певних подій.

Такі опитування можуть проводитися тільки за наявності письмової згоди особи, яка буде проходити опитування (п. 6.8.2) [9; 20].

Зазначимо, що судова експертиза із застуванням поліграфа також може проводиться у випадках, коли існують нерозв'язні протиріччя в показах учасників процесу. Однак висновки цієї експертизи в нашій державі не визнані як доказ у справі, але використовуються судом під час винесення рішення або постановлення вироку.

Також наразі немає єдиної чітко встановленої назви експертизи з використанням поліграфа. Часто в низці процесуальних документів можна натрапити на такі назви як: судова психофізіологічна експертиза, судово- психологічна експертиза з використанням поліграфа, судова психолого- фізіологічна експертиза тощо.

Отже, в Україні застосування поліграфа розпочалося за власною нормативною концепцією з орієнтацією на кращі європейські і світові зразки. Поліграфологічні опитування здійснюються з дотриманням вимог та норм чинного законодавства України, зокрема: Конституції України, Кодексу законів про працю України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про державну службу», «Про державну таємницю», «Основи законодавства України про охорону здоров'я» тощо.

З листопада 2010 року в Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010 офіційно було зареєстровано професію «експерт-поліграфолог», що належала до підкласу «Професіонали в галузі електроніки та телекомунікацію), розділу 2 «Професіонали». Наразі наказом Міністерства економіки України № 810-21 від 25 жовтня 2021 року внесено зміни до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» та введено нову професійну назву посади «Поліграфолог», яку віднесено до підкласу 2490 «Поліграфолог» розділу 2 «Професіонали».

Як бачимо, у нашій державі на етапі становлення перебуває нормативно- правове регулювання застосування поліграфа. Наразі нагальною потребою є підготовка відповідного законопроєкта, який би законодавчо врегульовував усі аспекти застосування поліграфологічних досліджень в нашій державі. Убачаємо за доцільне прописання у ньому особливостей і правил проведення поліграфологічних досліджень та базових принципів із урахуванням міжнародних стандартів, безпеки праці фахівців тощо.

Також зазначимо, що важливо при використанні поліграфа не завдати шкоди обстежуваній особі, урахувати рівень фахової підготовки поліграфолога, перебачити процедуру контролю з боку держави за діяльністю поліграфологів на українському ринку праці.

Такий законопроєкт також має визначити основні критерії вимог до посад, при призначенні на які проходження опитування на поліграфі є обов'язковим. Потрібно захистити громадян від необгрунтованого примусу на проходження поліграфологічного обстеження й порушення при цьому прав людини і громадянина, убезпечити суспільство від надмірного бажання деяких роботодавців перевіряти кандидатів і співробітників на чесність та лояльність.

Також убачаємо за доцільне урегулювання на законодавчому рівні низки вимог до індивідуально-типологічних особливостей осіб, яким надається право на проведення психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа, їхнього рівня відповідальності, можливостей призначення повторного дослідження в разі отримання сумнівних результатів попереднього вивчення тощо. З цією метою потрібно затвердити у встановленому порядку освітню програму підготовки поліграфолога, визначити низку ключових, загальноосвітніх і професійних компетенцій поліграфолога, законодавчо сформулювати етичні межі, за які не може вийти поліграфолог під час виконання процедури психофізіологічного дослідження.

Натепер для розвитку методу поліграфологічних досліджень необхідно науково обґрунтоване, а не формальне включення в систему засобів вітчизняної криміналістики, що стане поштовхом до початку масштабного використання поліграфа в боротьбі зі злочинністю, у кадровій роботі, а також для подальшого вдосконалення правових норм його застосування в країні.

Використання поліграфа при цьому сприяє більш економному використанню сил та засобів оперативних підрозділів, дає можливість оцінити практичну перспективність (або безперспективність) окремих версій за низкою критеріїв:

оцінка причетності опитуваної особи до злочину;

оцінка рівня обізнаності опитуваної особи з обставинами злочину;

оцінка правдивості раніше отриманих від опитуваної особи показань.

Слід акцентувати увагу на тому, що слідчий безпосередньо визначає

необхідність проведення оперативно-розшукового заходу, а за потреби - призначає судову психофізіологічну експертизу з використанням поліграфа із залученням відповідного фахівця. Зазначимо, що згідно з ч. 1 ст. 71 КПК фахівцем у кримінальному провадженні визначається особа, яка має спеціальні знання та навички застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування й судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань та навичок. До таких фахівців відносять і поліграфолога, якого можуть залучати як для проведення самої експертизи, так і для консультувань з питань оцінювання отриманих психофізіологічних показників.



Висновки

Отже, поліграфічні дослідження проводяться задля з'ясування ступеня достовірності й повноти отриманої інформації, установлення ймовірної та орієнтувальної інформації, а також з метою отримання додаткових відомостей для використання у службовій діяльності. Вони здійснюються в порядку, передбаченому чинним законодавством України, а висновки такого дослідження носять орієнтувальний та ймовірний характер.

Аналіз закордонної та вітчизняної практики використання поліграфоло- гічних технологій засвідчив, що натепер поліграф ефективно використовується у підрозділах поліції, державних органах і кримінальному судочинстві розвинених країн світу, напрацьовано чимало здобутків і вітчизняних поліграфологів. Можна дійти обґрунтованого висновку про те, що з-поміж усіх наявних і доступних для правоохоронних органів України інноваційних технологій поліграф є одним з найбільш перспективних і ефективних засобів вирішення актуальних проблемних питань, що стосуються як кадрового забезпечення, так і особливостей розкриття та розслідування злочинів. Проте очевидно, що наразі варто чіткіше відпрацювати правовий механізм проведення досліджень осіб із використанням поліграфа, законодавчо розробити і прийняти нормативно-правову базу, основні принципи використання поліграфа в державних органах, а також недержавних компаніях, установах тощо, узаконити систему сертифікації поліграфологічних пристроїв, уніфікувати процес професійної підготовки й підвищення кваліфікації поліграфологів, подолати суперечливості в використанні результатів поліграфологічних обстежень у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному провадженні тощо.



Література

1. Барко В.І. Психологічні аспекти поліграфного тестування в системі МВС України. Наукові записки інституту психології. 2005. Вип. 26. С. 80-84.

2. Вагіна О.В. Психологічні особливості поліграфних досліджень в системі МВС України. Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. 2017. Вип. 30. Т. 10. С. 13-22.

3. Екман П. Теорія брехні. КМ-БУКС, 2019. 320 с.

4. Кодекс етики Американської асоціації поліграфологів (АРА).

5. Кодекс законів про працю України: Закон України від 23 липня 1996 р. № 322-08.

6. Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР) від 28 червня 1996 р. № 30.

7. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI.

8. Міжнародний досвід застосування поліграфних технологій та перспективи їх використання в системі МВС України : науково-методичний посібник / В. О. Криволапчук,

9. І. В. Клименко, О. А. Назаров та ін. Київ : ДНДІ МВС України, 2016. 99 с.

10. Морозова Т.Р. Поліграми: наочний посібник. Київ, 2018. 50 с.

11. Про державну службу: Закон України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII.

12. Про Національну поліцію: Закон України від 02 червня 2015 р. № 580-УШ.

13. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого1992 р. № 2135-XII.

14. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ.

15. Про поліграфологічну діяльність: проєкт Закону України від 04 березня 2016 р. № 4094-1.

16. Про проведення дослідження із застосуванням поліграфа стосовно певних категорій посадових осіб органів державної влади України: проєкт Закону від 07 грудня 2023 р. № 10322.

17. Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України: наказ МВС України від 13 листопада 2017 р. № 920.

18. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 р. № 53/5.

19. Психологічні засади поліграфних досліджень в Національній поліції України: науково-практичний посібник. В.П. Остапович, В.І. Барко, Н.Ю. Ярема, В.В. Барко; за заг. ред. В.О. Криволапчука. Київ: ДНДІ МВС України, 2018. 149 с.

20. Фрай О. Детекція брехні і обману. URL: https://polygraph.ua/o-fraj-detekcija-lzhi- i-obmana/

21. Aftergood S. Polygraph testing and the DOE national laboratories. Science. 2000. № 290. Р. 939-940.

References

1. Barko V.I. (2005). Psykholohichni aspekty polihrafnoho testuvannya v systemi MVS Ukrayiny [Psychological aspects of polygraph testing in the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Naukovi zapysky instytutu psykholohiyi - Scientific notes of the Institute of Psychology, 26, 80-84 [in Ukrainian].

2. Vahina O.V. (2017). Psykholohichni osoblyvosti polihrafnykh doslidzhen' v systemi MVS Ukrayiny [Psychological features of polygraph examinations in the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Aktual'ni problemy psykholohiyi - Current problems of psychology, 30(10), 13-22 [in Ukrainian].

3. Ekman P. (2019). Teoriya brekhni [Theory of lies]. Kyiv: KM-BUKS [in Ukrainian].

4. Kodeks etyky Amerykans'koyi Asotsiatsiyi Polihrafolohiv (APA) [Code of Ethics of the American Polygraph Association (APA)]

5. Zakon Ukrayiny Kodeks zakoniv pro pratsyu Ukrayiny : pryiniatyi 23 lypnya 1996 r. № 322-08 [Law of Ukraine Code of Labor Laws of Ukraine on innovative activity from July 23 1996, №. 322-08] (1996, July 23).

6. Konstytutsiya Ukrayiny : pryiniatyi 28 chervnya 1996 r. № 30 [Constitution of Ukraine on innovative activity from June 28 1996, №. 30]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine (1996, June 28).

7. Zakon Ukrayiny Kryminal'nyy protsesual'nyy kodeks Ukrayiny : pryiniatyi 13 kvitnya 2012 r. № 4651-VI [Law of Ukraine Criminal Procedure Code of Ukraine on innovative activity from April 13 2012 № 4651-VI] (2012, April 13).

8. Kryvolapchuk V.O., Klymenko I.V., Nazarov O.A. ta in. (2016). Mizhnarodnyy dosvid zastosuvannya polihrafnykh tekhnolohiy ta perspektyvy yikh vykorystannya v systemi MVS Ukrayiny: naukovo-metodychnyy posibnyk [International experience of using polygraphic technologies and prospects for their use in the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Kyiv: DNDI MVS Ukrayiny [in Ukrainian].

9. Morozova T.R. (2018). Polihramy [Polygrams]. Kyiv [in Ukrainian].

10. Zakon Ukrayiny Pro derzhavnu sluzhbu : pryiniatyi 10 hrudnya 2015 r. № 889-VIII [Law of Ukraine On civil service on innovative activity from December 10 2015, № 889-VIII] (2012, December 10).

11. Zakon Ukrayiny Pro Natsional'nu politsiyu : pryiniatyi 02 chervnya 2015 r. № 580- VIII [Law of Ukraine About the National Police on innovative activity from June 2 2015, № 580- VIII] (2015, June 2).

12. Zakon Ukrayiny Pro operatyvno-rozshukovu diyal'nist' : pryiniatyi 18 lyutoho1992 r. № 2135-XII [Law of Ukraine On operative investigative activity on innovative activity from February 18 1992, № 2135-XII] (1992, February 18).

13. Zakon Ukrayiny Pro sudovu ekspertyzu : pryiniatyi 25 lyutoho 1994 r. № 4038-XII [Law of Ukraine On forensic examination on innovative activity from February 25 1994, № 4038- XII] (1994, February 25).

14. Zakon Ukrayiny Pro polihrafolohichnu diyal'nist': pryiniatyi 04 bereznya 2016 r. № 4094-1 [Law of Ukraine On polygraph activity on innovative activity from March 4 2016, № 4094-1] (2016, March 4)

15. Proekt Zakonu Pro provedennya doslidzhennya iz zastosuvannyam polihrafa stosovno pevnykh katehoriy posadovykh osib orhaniv derzhavnoyi vlady Ukrayiny : pryiniatyi 07 hrudnya 2023 r. № 10322 [The draft of the Law On conducting research with the use of a polygraph in relation to certain categories of officials of state authorities of Ukraine on innovative activity from December 7 2023, № 10322] (2023, December 7).

16. Nakaz MVS Ukrajiny Pro zatverdzhennya Instruktsiyi pro poryadok vykorystannya polihrafiv u Natsional'niy politsiyi Ukrayiny : pryiniatyi 13. lystopada 2017 r. № 920 [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine On the approval of the Instructions on the procedure for using polygraphs in the National Police of Ukraine on innovative activity from November 13 2017, № 920] (2017, November 13).

17. Nakaz Ministerstva yustytsiyi Ukrayiny Pro zatverdzhennya Instruktsiyi pro pryznachennya ta provedennya sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen' ta Naukovo- metodychnykh rekomendatsiy z pytan' pidhotovky ta pryznachennya sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen' : pryiniatyi 08 zhovtnya 1998 r. № 53/5 [Order of the Ministry of Justice of Ukraine On the approval of the Instructions on the appointment and conduct of forensic examinations and expert studies and Scientific and methodological recommendations on the preparation and appointment of forensic examinations and expert studies on innovative activity from October 8 1998, № 53/5.] (1998, October 8).

18. Ostapovych V.P., Barko V.I., Yarema N.YU., Barko V.V. (2018). Psykholohichni zasady polihrafnykh doslidzhen' v Natsional'niy politsiyi Ukrayiny [Psychologicalprinciples of polygraph examinations in the National Police of Ukraine] Kyjiv : DNDI MVS Ukrayiny [in Ukrainian].

19. Fray O. Detektsiya brekhni i obmanu [Detection of lies and deception].

20. Aftergood S. (2000). Polygraph testing and the DOE national laboratories. Science. № 290. 939-940 [in USA].

Размещено на Allbest.ru

...