Право власності на криптовалюту як цифровий актив у практиці зарубіжних судів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова

Право власності на криптовалюту як цифровий актив у практиці зарубіжних судів

Гринько Світлана Дмитрівна докторка юридичних наук, професорка, завідувачка кафедри цивільного права та процесу

м. Хмельницький

Анотація

Стаття присвячена встановленню та дослідженню актуальної практики судів зарубіжних держав із питань визнання та захисту права власності на криптовалюту як цифровий актив, визначення тенденцій та принципових правозастосовних висновків у цій сфері. Підкреслюється, що наявні у зарубіжних державах прецеденти з приводу захисту права власності на криптовалюту, засновуються на визнанні крипто-активів як об'єктів права власності загалом, детермінації нормативних та теоретичних критеріїв віднесення їх до таких об'єктів, а отже й поширення на криптовалюту правового режиму власності. Зважаючи на провідне місце прецедентного права у правових системах країн англо-американської правової сім'ї, відзначається, що стаття зосереджуватиметься саме на досвіді та судових підходах, сформованих протягом останніх років у цих державах.

Автор резюмує, що у прецедентному праві окремих держав англо- американської правової сім'ї (на прикладі підходів, сформованих у рішеннях судів Англії та Уельсу, Нової Зеландії) на сьогодні закріплено та неодноразово апробовано засадничий принцип віднесення криптовалюти та крипто-активів загалом до об'єктів права власності. Слідуючи за ключовою у цьому відношенні справою AA v Persons Unknown (рішення в якій ухвалив Високий суд Англії та Уельсу у грудні 2019 року), яка, у свою чергу, спиралася на наукові висновки, запропоновані у дослідженні Спеціальної групи з питань юрисдикції Великобританії (UKJT), суди вказаних зарубіжних держав визнавали за крипто-активами такий статус, виходячи з критеріїв їх відповідності усім ознакам власності, сумісності таких характеристик крипто- активів як нематеріальність, криптографічна автентифікація, використання технології розподіленої книги, децентралізація тощо із концептом об'єктів права власності як таким.

Ключові слова: токен, цифровий актив, прецедентне право, криптовалюта, право власності, правозастосування.

Abstract

Hrynko Svitlana Dmytrivna Doctor of Law, Professor, Head of the Department of Civil Law and Process, Leonid Yuzkov Khmelnytsky University of Management and Law, Khmelnytskyi

OWNERSHIP OF CRYPTOCURRENCY AS A DIGITAL ASSET IN THE PRACTICE OF FOREIGN COURTS

The article is devoted to the establishment and research of the actual practice of the courts of foreign countries on the recognition and protection of ownership rights to cryptocurrency as a digital asset, the determination of trends and principal legal enforcement conclusions in this area. It is emphasized that the existing precedents in foreign countries regarding the protection of ownership rights to cryptocurrency are based on the recognition of crypto-assets as objects of property rights in general, the determination of normative and theoretical criteria for classifying them as such objects, and therefore the extension of legal rights to cryptocurrency property regime. Given the leading place of case law in the legal systems of the countries of the Anglo-American legal family, it is noted that the article will focus specifically on the experience and judicial approaches developed in recent years in these countries.

The author summarizes that in the case law of certain states of the Anglo- American legal family (using the example of approaches formed in the decisions of the courts of England and Wales, New Zealand) today, the fundamental principle of classifying cryptocurrency and crypto-assets in general as a common object of ownership (property rights). Following the seminal case of AA v Persons Unknown (decided by the High Court of Justice (in England and Wales) in December 2019), which in turn relied on the scientific findings offered by the UK Jurisdiction Taskforce (UKJT) study, the courts of the specified foreign countries recognized such a status for crypto-assets, based on the criteria of their compliance with all signs of ownership, compatibility of such characteristics of crypto-assets as immateriality, cryptographic authentication, use of DLT technology, decentralization, etc. with the concept of property rights as such.

Keywords: token, digital asset, case law, cryptocurrency, ownership, law enforcement.

Постановка проблеми

Значення правозастосовної діяльності, в тому числі та насамперед, правосуддя, у контексті формування державно-владних підходів при формуванні нових суспільних відносин важко переоцінити. Особливо це стосується тих інститутів та об'єктів, що перебувають лише на початковому етапі нормативної регламентації, щодо яких ще «не всі води розвідані», і не всі, навіть ключові (подекуди дефінітивні чи засадничі), аспекти законодавчо визначені. До таких предметів, як суспільних відносин, так і нормативного регулювання, на сьогодні, безперечно, відносяться цифрові активи загалом та криптовалюта зокрема, охоплюючи як функціонування ринку цих активів, діяльності суб'єктів підприємництва у пов'язаних з їх обігом сферах, так і пристосування положень класичного приватно-правового інституту права власності до новітніх віртуальних реалій.

Оскільки, хоча й враховуючи факти прийняття у деяких провідних юрисдикціях законів (а на рівні вторинного права ЄС - регламентів [1-2] та, поки що, проєктів директив [3]), спрямованих на визначення правового режиму криптовалют та особливостей їх обороту як об'єктів цивільних прав, саме у судовій діяльності відбувається апробація та, за допомогою судового правозастосування, наступне удосконалення означених приписів. У цьому зв'язку безперечний науковий інтерес становить визначення та аналіз уже наявних у зарубіжних державах прецедентів з приводу захисту права власності на криптовалюту, що, у свою чергу, засновуються на визнанні крипто-активів як об'єктів права власності загалом, детермінації нормативних та теоретичних критеріїв віднесення їх до таких об'єктів, а отже й поширення на криптовалюту правового режиму власності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дедалі частіше цифрові, в тому числі крипто-, активи привертають увагу зарубіжних та українських вчених, стаючи предметом не лише аналітичних матеріалів, але й фундаментальних наукових досліджень різної спрямованості. Так, проблематиці права власності на цифрові активи та криптовалюту, крізь призму різних аспектів, присвячували свої роботи Дж. Аллен, А. Бландін, С. О. Грицай, А. В. Гусь, К. Н. Джонсон, М. Г. Ільченко, Д. В. Казначєєва, А. В. Кісіль, А. Клутс, С. Ю. Колодій, О. О. Кремінський, А. А. Кудь, В. М. Логойда, О. Дж. Манденг, К. Р. Міллс, В. І. Нагнибіда, К. Г. Некіт, О. Є. Панфілов, Н. О. Патачиц, Н. Ю. Філатова-Білоус та інші автори. При цьому численні виміри цієї тематики досі потребують пильної уваги науковців, зокрема в контексті вивчення останніх підходів у прецедентному праві. суд власність криптовалюта нормативний

Мета статті є встановлення та дослідження актуальної практики судів зарубіжних держав із питань визнання та захисту права власності на криптовалюту як цифровий актив, визначення тенденцій та принципових правозастосовних висновків у цій сфері. Зважаючи на провідне місце прецедентного права у правових системах країн англо-американської правової сім'ї стаття зосереджуватиметься саме на досвіді та судових підходах, сформованих протягом останніх років у цих державах.

Виклад основного матеріалу

Найпершим питанням у світлі застосування положень про власність до криптовалют (крипто-активів у цілому), яке потребує розгляду, є саме ставлення зарубіжних судів до визнання таких об'єктів як таких, що охороняються нормами про право власності, тобто чи поширюються на них останні, чи є крипто-активи об'єктами майнових прав в усталеному цивільно-правовому розумінні. Значний інтерес, з огляду на це, представляють пілотні прецедентні рішення - у аналітичних джерелах їх виникнення датується 2019 роком, коли почав закладатися «канон прецедентного права щодо того, як ми визначаємо, взаємодіємо та здійснюємо операції з крипто-активами» [4].

Так, у одній з перших подібних справ, яка вже набула хрестоматійного характеру, - AA v Persons Unknown, рішення в якій ухвалив Високий суд Англії та Уельсу 13 грудня 2019 року [5]), суд розглядав заяву позивача про накладення тимчасової майнової заборони та дозволу виконувати дії поза межами юрисдикції на підставі того, що позивач мав реституційні або конструктивні трастові претензії проти першого та другого відповідачів, які неправомірно вимагали біткойни (справа стосувалася злому компанії, яка була застрахована заявником від атак кіберзлочинців, що вимагали викуп (виражений у біткойнах) у розмірі 950 000 доларів США для відновлення доступу до систем та даних, який і було сплачено заявником через агента), а також третього та четвертого відповідачів, які тримали вказані біткойни. Суд, серед іншого, дійшов висновків, що крипто-активи, такі як біткойни, можуть становити частину визначення «власності», і, таким чином, ухвалив рішення про накладення запитуваної тимчасової майнової заборони на користь страхової компанії, один із клієнтів якої став жертвою вказаної кіберзлочи- нності.

Означена позиція, хоч і є першою в англійській судовій практиці, значною мірою ґрунтується на попередній дослідницькій роботі, здійснюваній у цьому напрямку, насамперед, на висновках та рекомендаціях, підготовлених за результатами роботи Спеціальної групи з питань юрисдикції Великобританії (UK Jurisdiction Taskforce, UKJT), дочірньої компанії британської комісії LawTech Delivery Panel. У травні 2019 року UKJT випустила консультаційний документ (Legal statement) щодо статусу крипто- активів і смарт-контрактів у англійському приватному праві. У документі, зокрема, було сформульовано низку важливих підходів щодо розуміння крипто-активів як об'єктів права власності, а саме, стверджувалося, що вирішення цього питання відповідно до англійського законодавства, зрештою, буде залежати від характеру активу, правил системи, в якій він існує та обертається, а також мети, для якої ставиться запитання щодо належності такого активу до власності. Разом з тим, UKJT дійшла фундаментальних висновків щодо того, що:

крипто-активи мають усі ознаки власності;

нові або відмінні риси, якими володіють деякі крипто-активи: нематеріальність, криптографічна автентифікація, використання розподіленої книги транзакцій, децентралізація, консенсусне правило, - не позбавляють їх від можливості визнаватися власністю;

так само крипто-активи не дискваліфікуються як власність у разі посилання на те, що вони є чистою інформацією, або тому, що вони не можуть бути класифіковані як речі у володінні або речі в дії;

крипто-активи, отже, слід розглядати як власність, проте приватний ключ сам по собі не слід розглядати як власність, оскільки він є інформацією [6].

Значення окреслених підходів складно переоцінити, адже вони закладають системне, науково обґрунтоване розуміння крипто-активів як таких об'єктів, що, навіть попри їх цифрову форму та особливості обігу, передачі титулу, відповідають (радше - не суперечать) усталеним концепціям права власності. Безпосереднє звернення у судовій практиці до цих тверджень підкреслює їх важливість. Додатково, класифікація крипто-активів як власності за законом, крізь призму тверджень, які містяться у документі UKJT, має важливі наслідки для застосування правових норм, у тому числі тих, що стосуються спадкування в разі смерті, передачі майна в разі банкрутства, прав ліквідаторів у випадку банкрутства компанії та у випадках шахрайства, крадіжки та зловживання довірою. Усі ці питання є такими, що виникають із приводу власності та, як це історично склалося, належать до компетенції судів [7], що й показала справа AA v Persons Unknown.

З цього приводу В. Белл також відзначає, що оскільки AA v Persons Unknown є першою справою, в якій детально (тут слід зауважити, що деякі зрушення у цій сфері вже мали місце, зокрема й у менш аргументованих рішеннях англійських судів [8] та навіть у рішенні Міжнародного комерційного суду Сінгапуру у справі B2C2 Ltd v Quoine Pte Ltd [9]) розглядається питання належності біткойну до категорії власності, її значення є очевидним. При цьому автор додатково вказує й на недоліки рішення Високого суду Англії та Уельсу, відзначаючи, що судовому аналізу бракує повного розгляду цієї проблематики - зокрема, без відповіді залишаються питання про природу біткойна як власності та застосовність важливих аспектів захисту власності, встановлених положеннями англійського законодавства до нього [10]. У зв'язку з цим, безперечно, можливо виснувати про те, що одного рішення, навіть пілотного, для встановлення усіх, навіть найбільш необхідних та важливих, підходів до застосування положень права власності до крипто- активів недостатньо.

Разом із тим, аналізована справа вже не є поодинокою, а отже ми можемо звернутися і до інших важливих прецедентів зарубіжних судів у сфері визнання за крипто-активами правового режиму об'єктів права власності. До таких висновків прийшов і Високий суд Нової Зеландії у справі Ruscoe v Cryptopia Ltd (in liquidation), рішення в якій було ухвалено 8 квітня 2020 року, постановивши, що криптовалюти, як цифрові активи, є формою власності, а отже їх можна вносити до трасту як таку власність [11]. Суд засновувався на тому, що криптовалюта відповідає критеріям віднесення до об'єктів власності, встановлених відповідними законодавчими актами Нової Зеландії, а саме, що:

можливо визначити предмет власності: зчитувані комп'ютером рядки символів, записані в мережах комп'ютерів, створених з метою запису цих рядків є достатньо чіткими, щоб потім їх можна було однозначно атрибутувати власнику облікового запису в цій конкретній мережі (для криптовалют розподіл здійснюється за допомогою так званого відкритого ключа - дані, призначені одному відкритому ключу, не будуть сплутані з іншим);

цей ж предмет власності можуть відповідним чином встановити і треті особи;

криптовалютам притаманний певний ступінь постійності чи стабільності, оскільки в блокчейні криптовалюта передається шляхом цифрового знищення існуючого активу «в руках» особи, що передає, і шляхом створення нового «в руках» отримувача, що є подібним до банківських платежів, а отже такий принцип передачі титулу не загрожує визнанню крипто-активу як власності.

Тенденція до закріплення новітніх правил віднесення крипто-активів до власності і визначення правозастосовних наслідків цього правового твердження в рішеннях судів держав англо-американської правової сім'ї прослідковується й надалі та продовжується до сьогодні. Так, у справі Danisz v Persons Unknown and Huobi Global Ltd (T/A Huobi) (рішення від 2 березня 2022 року) Високий суд Англії та Уельсу, із посиланням на висновки, зроблені у справі AA v Persons Unknown додатково підтвердив належність крипто- активів до об'єктів власності, відзначивши, також, що у випадках шахрайства, пов'язаного із крипто-активами, суди повинні приймати швидких заходів для попередження наступного їх відчуження, що, враховуючи специфіку транзакцій із криптовалютою, відбувається, фактично, миттєво.

У зв'язку з цим у цій справі суд заморозив відповідні активи (вказавши, що ця заборона є загальносвітовою), зважаючи також на те, що він має юрисдикцію розглядати позов по суті, оскільки lex situs крипто-активу визначається місцем проживання особи, яка ним володіє, що стало окремим важливим принципом захисту прав власності на такі об'єкти, сформульованим у справі Ion Science Ltd v Persons Unknown від 21 грудня 2020 року [12]). Нещодавно (у рішенні Апеляційного суду Англії та Уельсу у справі Tulip Trading Limited (A Seychelles Company) v Bitcoin Association for BSV & Ors, ухвалене 3 лютого 2023 року [13]) підхід до віднесення біткойнів до об'єктів права власності було підтримано уже й на апеляційному рівні.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можемо стверджувати, що у прецедентному праві окремих держав англо-американської правової сім'ї (на прикладі підходів, сформованих у рішеннях судів Англії та Уельсу, Нової Зеландії) на сьогодні закріплено та неодноразово апробовано засадничий принцип віднесення криптовалюти та крипто-активів загалом до об'єктів права власності. Слідуючи за ключовою у цьому відношенні справою AA v Persons Unknown (рішення в якій ухвалив Високий суд Англії та Уельсу у грудні 2019 року), яка, у свою чергу, спиралася на наукові висновки, запропоновані у дослідженні Спеціальної групи з питань юрисдикції Великобританії (UKJT), суди вказаних зарубіжних держав визнавали за крипто-активами такий статус, виходячи з критеріїв їх відповідності усім ознакам власності, сумісності таких характеристик крипто-активів як нематеріальність, криптографічна автентифікація, використання технології DLT, децентралізація тощо із концептом об'єктів права власності як таким. Це, у свою чергу, ставить перед юридичною спільнотою низку подальших викликів та запитань, які можуть стати предметом наших подальших досліджень.

Література

1. Regulation (EU) 2023/1114 of the European Parliament and of the Council of 31 May 2023 on markets in crypto-assets, and amending Regulations (EU) No 1093/2010 and (EU) No 1095/2010 and Directives 2013/36/EU and (EU) 2019/1937. EUR-Lex.

2. Regulation (EU) 2022/858 of the European Parliament and of the Council of 30 May 2022 on a pilot regime for market infrastructures based on distributed ledger technology, and amending Regulations (EU) No 600/2014 and (EU) No 909/2014 and Directive 2014/65/EU. EUR- Lex.

3. Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council amending Directives 2006/43/EC, 2009/65/EC, 2009/138/EU, 2011/61/EU, EU/2013/36, 2014/65/EU, (EU) 2015/2366 and EU/2016/2341

4. Key crypto case tracker. Shoosmiths LLP.

5. AA v Persons Unknown [2019] EWHC 3556 (Comm). 13 December 2019.

6. Legal statement on cryptoassets and smart contracts. UK Jurisdiction Taskforce.

7. UK jurisdiction taskforce publishes legal statement on status of cryptoassets and smart contracts: Observations from Ireland. Arthur Cox.

8. Low K. F. K. Bitcoins as Property: Welcome Clarity? Law Quarterly Review. 2020. 136.

9. Decision of the Singapore International Commercial Court in B2C2 Ltd v Quoine Pte Ltd [2019] SGHC(I) 3; [2019] 4 SLR 17.

10. Ball V. Bitcoin as Property: AA v Persons Unknown & Ors, Re Bitcoin [2019] EWHC 3556 (Comm) (13 December 2019) (Case Comment).

11. Judgment of the High Court of New Zealand in Ruscoe v Cryptopia Ltd (in Liquidation) [2020] NZHC 728. 8 April 2020.

12. Danisz v Persons Unknown & Huobi Global Ltd [2022] EWHC 280 (QB) and Ion Science & Ors v Persons Unknown & Ors (unreported).

13. Tulip Trading Limited (A Seychelles Company) v Bitcoin Association for BSV & Ors. 03 February 2023.

References

1. Regulation (EU) 2023/1114 of the European Parliament and of the Council of 31 May 2023 on markets in crypto-assets, and amending Regulations (EU) No 1093/2010 and (EU) No 1095/2010 and Directives 2013/36/EU and (EU) 2019/1937. EUR-Lex.

2. Regulation (EU) 2022/858 of the European Parliament and of the Council of 30 May 2022 on a pilot regime for market infrastructures based on distributed ledger technology, and amending Regulations (EU) No 600/2014 and (EU) No 909/2014 and Directive 2014/65/EU. EUR-Lex.

3. Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council amending Directives 2006/43/EC, 2009/65/EC, 2009/138/EU, 2011/61/EU, EU/2013/36, 2014/65/EU, (EU) 2015/2366 and EU/2016/2341. COM/2020/596 final. EUR-Lex.

4. Key crypto case tracker (2024). Shoosmiths LLP.

5. AA v Persons Unknown [2019] EWHC 3556 (Comm). 13 December 2019.

6. Legal statement on cryptoassets and smart contracts. UK Jurisdiction Taskforce.

7. UK jurisdiction taskforce publishes legal statement on status of cryptoassets and smart contracts: Observations from Ireland. Arthur Cox.

8. Low K. F. K. (2020). Bitcoins as Property: Welcome Clarity? Law Quarterly Review, 136.

9. Decision of the Singapore International Commercial Court in B2C2 Ltd v Quoine Pte Ltd [2019] SGHC(I) 3; [2019] 4 SLR 17.

10. Ball, V. (2019) Bitcoin as Property: AA v Persons Unknown & Ors, Re Bitcoin [2019] EWHC 3556 (Comm) (13 December 2019) (Case Comment).

11. Judgment of the High Court of New Zealand in Ruscoe v Cryptopia Ltd (in Liquidation) [2020] NZHC 728. 8 April 2020.

12. Danisz v Persons Unknown & Huobi Global Ltd [2022] EWHC 280 (QB) and Ion Science & Ors v Persons Unknown & Ors (unreported).

13. Tulip Trading Limited (A Seychelles Company) v Bitcoin Association for BSV & Ors. 03 February 2023.

Размещено на Allbest.ru