Військова поліція потрібна вже сьогодні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний Авіаційний Університет

Головне управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України

Військова поліція потрібна вже сьогодні

Гуцол В.В., Романенко Є.О.

Вступ

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 році -- відкритий воєнний напад Росії на Україну, розпочатий 24 лютого 2022 року. Це частина російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції від 2 березня 2022 року засудила дії Росії та назвала їх агресією проти України. Міжнародний суд ООН в Гаазі 16 березня 2022 року зобов'язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні.[1]

Вторгнення пов'язане з тривалою російсько- українською гібридною війною. Її підґрунтям є те, що Україна була наріжним каменем Радянського Союзу, доки не проголосувала переважною більшістю населення за незалежність на демократичному референдумі 1 грудня 1991 року. Позбувшись політичного тиску Радянського Союзу, більшість східноєвропейських держав здійснили прагнення своїх народів до європейської інтеграції і приєдналися до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). У 2008 року, Україна заявила про свій намір добиватись майбутнього членства в НАТО шляхом поступового наближення до його політичних і військових стандартів.[2]

Дев'ятий місяць героїчні Збройні сили України (ЗСУ) чинять опір російським загарбникам. Завдяки винятковій мужності українських захисників і ефективному та компетентному управлінню військовими операціями, ворогу не вдалося досягти жодної стратегічної мети у цій війні.

Виклад основного матеріалу

ЗСУ вступили у цю війну збагачені значним досвідом військових інструкторів США, Великої Британії, Канади та інших країн. Зараз відбувається дуже швидке та ефективне переоснащення ЗСУ на натовські стандарти. Але натовські стандарти - це не тільки рівень оснащення військ сучасною зброєю і технікою, це й взаємостосунки, які виникають у військовому середовищі в період війни. а тому вже зараз абсолютно є зрозумілим та необхідним запровадження в Україні військової юстиції за натовськими стандартами.

Військова юстиція - це військова прокуратура, військові суди та військова поліція, як єдина цілісна система. І перший крок вже робиться - це створення військової поліції, як орган досудового розслідування, яка окрім того здійснює ще деякі функції в інтересах збройних сил.

Збройний конфлікт на Сході України спровокував загострення криміногенної ситуації у державі загалом та у Збройних Силах України зокрема. Перешкодити цьому можна лише за умови функціонування дієвої системи органів правопорядку, у тому числі й військової поліції.

Через особливості режиму відносини в армії будуються не так, як у цивільному житті. Правопорушення військових мають специфічну особливість - їх чинять, зазвичай, озброєні люди. І зброя становить небезпеку як їм самих, так оточуючих, а головне - цивільного населення. Цьому сприяють тонка грань між війною і миром, посттравматичні стресові розлади у військовослужбовців, їхнє «звикання» до зброї та боєприпасів, які в конфліктній ситуації є знаряддям скоєння тяжких резонансних злочинів, у тому числі й убивства товаришів по службі. Подібні факти, які періодично наводяться у засобах масової інформації, ілюструють лише частину проблем у зв'язку з латентністю та певною закритістю такої інформації. В умовах, у яких перебуває сьогодні наша країна, злочинність в армії має особливий характер.[3]

Військовий правопорядок - заснований на нормах права порядок у збройних силах. В Україні нормативною основою військового правопорядку є військове законодавство як складова частина єдиної системи законодавства. Норми цього законодавства містяться в чинних у ЗСУ нормативно-правових актах. Важливе значення у нормативному регулюванні військового правопорядку належить також статутам ЗСУ. Військовий правопорядок забезпечується не тільки нормативними актами, а й реальним, гарантованим їх виконанням. За порушення відповідних норм і правил винні особи притягаються до юридичної відповідальності.^]

Сьомого березня 2002 р. було прийнято Закон України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», відповідно до ст. 1 якого Військова служба правопорядку у ЗСУ - це спеціальне правоохоронне формування у складі ЗСУ, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ в місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у ЗСУ, їх припинення;

для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників ЗСУ, а також для захисту майна ЗМУ від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним виявам і терористичним актам на військових об'єктах [4].

Водночас законодавець не наділив цю Службу повноваженнями щодо здійснення досудового розслідування військових злочинів та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, зосередившись переважно на превентивних функціях.

Щодо досудового слідства то Військова служба правопорядку має повноваження лише сприяти в межах своєї компетенції іншим органам, які займаються такими справами (органам дізнання, органам попереднього (досудового) слідства, судовим органам) , органам державної влади тощо). Простіше кажучи, сьогодні ВСП у разі виявлення діяння, що має ознаки кримінального злочину, має повноваження лише провести службове розслідування (опитати свідків та оформити відповідні протоколи) та направити матеріали про це до поліції чи іншого правоохоронного органу.

Якщо говорити про стандарти НАТО, то Військова поліція має бути повноцінним правоохоронним органом, який матиме весь необхідний інструментарій для боротьби з військовими злочинами та забезпечення правопорядку у військовому відомстві. Тобто Військова поліція має розслідувати злочини, вчинені як військовослужбовцями, так і щодо них. Також у передбачених законом випадках забезпечувати виконання кримінальних покарань та застосування адміністративних стягнень у вигляді арешту із утриманням на гауптвахті.

Враховуючи нинішні функції Військової служби правопорядку, новостворена Військова поліція також має залишити за собою обов'язки щодо протидії диверсійним проявам та терористичним актам на військових об'єктах ЗСУ та в системі Міноборони. Також є думка, що діяльність Військової поліції має поширюватись на всі військові формування, а не лише на Збройні сили України. Її діяльність може спрямовуватися та координуватися міністром оборони.

Стаття 17 Конституції України чітко визначає, що військові формування, на відміну поліцейських органів, не можуть бути використані для обмеження прав і свобод людини. Виходить, що права військовослужбовців що неспроможні обмежуватися іншими військовослужбовцями, лише особами, виконують поліцейські функції. Тобто, якщо

Військовій поліції хочуть надати слідчі функції, вона не може складатися з військовослужбовців -- це мають бути чи держслужбовці, чи інші спеціалісти із відповідною підготовкою. А це багато в чому підриває саму ідею військового слідчого органу.[5]

Вперше спеціалізовані поліцейські підрозділи з'явилися в англійській армії на початку 16 ст. В Росії у 17 - серед. 19 століття поліцейські функції виконували профоси - спец. солдати й унтер-офіцери, які слідкували за дотриманням порядку в місцях дислокації, наглядали за заарештованими і виконували тілесні покарання. У гарнізонах наприкінці 18- у 19 ст. роль військової поліції відігравали гарнізонні полки. Крім того, вони займалися охороною фортець і укріплених районів та організацією військової підготовки ополченців із числа цивільного населення (зокрема під час Вітчизняної війни 1812 року). Вітчизняна війна 1812 року показала необхідність у військах кадрових частин охорони правопорядку. 1815 році були сформовані дві такі частини які назвали «жандармськими» Жан- дармами (від французької gensd'armes. - Люди при зброї) з XV століття в Європі називали важкоозброєних вершників, а згодом військовослужбовців військово-поліцейських частин.[4]

У період Визвольних змагань 1917-1921 найбільш досконалою була система, прийнята в УГА. В місцевостях, зайнятих її військами, порядок забезпечували стаційні команди, організовані при штабах корпусів. Існувала також польова жандармерія, що наводила лад у прифронтовій смузі та, при необхідності, виконувала обов'язки державної жандармерії. При бригадах УГА діяли відділи польової жандармерії (30-50 осіб), при корпусах - сотні (100-110 осіб).

У Збройних силах (ЗС) СРСР питаннями підтримання порядку та законності, боротьбою з правопорушеннями та злочинами військовослужбовців займалися військові комендатури, що діяли за гарнізонним принципом. Питання безпеки дорожнього руху в армії займалася військова автоінспекція (ВАІ). Крім того, правоохоронні функції в армії виконувала військова юстиція - система органів військової прокуратури у підпорядкуванні Генерального прокурора СРСР та військових трибуналів, підпорядкованих Міністерству юстиції. Після розпаду СРСР системи військових комендатур, ВАІ та військової юстиції успадкували і російські збройні сили. Військові комендатури виявилися малоефективними в умовах різкого зростання кількості злочинів в армії. Такий порядок зберігався і в ЗС України протягом 1991-2002.

Днем народження Військової служби правопорядку є 19 квітня 2002 року, коли було видано перший наказ по ВСП про початок формування її структурних підрозділів. У 2022 році ВСП відзначила своє 20-річчя.[4]

Основними завданнями Служби правопорядку є:

виявлення причин, передумов і обставин кримінальних та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об'єктах; розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби);

запобігання вчиненню і припинення кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України;

участь в охороні військових об'єктів та забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;

захист майна Збройних Сил України від розкрадання та інших кримінально протиправних посягань;

забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів;

участь у гарнізонних заходах;

виконання у передбачених законом випадках рішень про тримання військовослужбовців на гауптвахті;

забезпечення виконання кримінального покарання стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні;

сприяння у межах своєї компетенції органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов'язків;

участь у протидії диверсійним проявам та терористичним актам на військових об'єктах.

При прийнятті рішення про введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану на Службу правопорядку додатково покладаються завдання щодо:

участі у боротьбі з ворожими диверсійно- розвідувальними групами на території України;

організації збору, супроводження та охорони військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених;

поводження з військовополоненими в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

забезпечення дотримання комендантської години в гарнізонах;

охорони військових об'єктів, військових містечок та їх населення, сприяння його евакуації;

відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військових частинах;

контролю за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України. [3]

Військову службу правопорядку у ЗС України становлять: органи управління (Головне управління військової служби правопорядку. у ЗС України і територіальні управління); підрозділи служби (охорона військових об'єктів; патрульно-постова служба; безпека дорожнього руху; дізнання; спец, призначення); навчальний центр служби. Рішення про створення відповідних підрозділів цієї служби приймає міністр оборони України. Він же здійснює загальне керівництво службою через начальника Ген. штабу ЗС України.

Центральне управління ВСП (по місту Києву і Київській області, Західне, Південне та Східне територіальні управління Військової служби правопорядку у ЗС України, окрім безпосередніх зон відповідальності несуть відповідальність за виконання завдань і функцій підпорядкованими зональними відділами (відділеннями) та військовими частинами ВСП ЗСУ у зонах їх діяльності.

Військова служба правопорядку у ЗС України має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених законами України.

Порядок і строки проходження військової служби військовослужбовцями даної служби, присвоєння їм військових звань і звільнення з військ, служби здійснюються відповідно до Закону «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (1999) та до положень про проходження військової служби.

З 2014 року близько 500 військовослужбовців Військової служби правопорядку постійно виконували завдання в районі проведення АТО та ООС.

Чи готова ВСП взяти на себе поліцейські функції?

У 2017 році був створений 25-й навчальний центр Служби правопорядку. Він готує фахівців для ВСП, а також займається перепідготовкою та підвищенням кваліфікації за стандартами військової поліції країн-членів НАТО. У 2020 навчальному році найбільше уваги приділялося підготовці військовослужбовців сержантського складу Служби правопорядку в системі багаторівневої підготовки сержантського складу ЗСУ. Для цього на базі навчального центру розгорнули школу Військового поліцейського відповідно до досвіду країн-партнерів НАТО.

Нині в навчальному центрі готують фахівців рядового та сержантського складу за спеціальністю “Правоохоронна діяльність”. Терміни навчання: військові ВСП рядового складу (базовий курс військового поліцейського) - 3 місяці; сержанти ВСП та солдати, які висуваються для призначення на сержантські посади для підрозділів Військової служби правопорядку базового рівня - 3 місяці; курс підвищення кваліфікації сержантського складу - 1 місяць.

У Військовому інституті КНУ ім. Т. Шевченка готують офіцерські кадри за спеціалізацією "Правоохоронна діяльність в Збройних Силах України" в Україні. Перший набір до ВІКНУ був влітку 2016 року. Тоді навчання розпочали 20 курсантів.

Курси підвищення кваліфікації військовослужбовців ВСП також є в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Міжнародна співпраця. З 2015 року почала набирати значних обертів співпраця з західними партнерами. Для її поглиблення створена група міжнародного співробітництва та миротворчих операцій у Головному управлінні ВСП.

У вересні 2017 року було створено навчальний центр Військової поліції. Це відкриває для нас можливості самим готувати своїх солдатів та сержантів як майбутніх військових поліцейських. Спільно з міжнародними фахівцями розробили перші навчальні програми підготовки, що дозволило центру одразу розпочати курси.

Наприкінці 2018 року було збільшено спроможність центру вдвічі, щоб забезпечити одночасне навчання 120 слухачів. У навчальному центрі Служби правопорядку наразі проходять службу п'ять іноземних військовослужбовців на ротаційній основі, також додатково приїжджають іноземні фахівці для проведення навчальних курсів та підготовки наших інструкторів.

У 2019 році ВСП отримала матеріально-технічну допомогу від США на суму близько 300 тис. доларів США (здебільшого слідче обладнання). Також надійшла канадська матеріально-технічна допомога на суму 1,2 млн доларів США. Це автомобілі та навчальне обладнання для навчального центру Служби правопорядку. Нове обладнання сприяє підвищенню наших спроможностей та покращенню якості підготовки солдатів та сержантського складу ВСП у навчальному центрі.[6]

19 квітня 2018 року, м. Василькова, що на Київщині, відбулися урочистості з нагоди відзначення 16 річчя створення Військової служби правопорядку Збройних Сил України та вручення Бойового прапора 138-му Центру спеціального призначення ВСП (протидії диверсіям та терористичним актам). 23 серпня 2021 року Указом Президента України від 23.08.2021 № 409/2021 138 центру спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) присвоєне почесне найменування «імені князя Володимира Святославича». [7] В жовтні 20222 року, з нагоди Дня ЗСУ, Глава держави вручив відзнаку Президента України «За мужність та відвагу» 138 центру спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) імені князя Володимира Святославича Військової служби правопорядку.

У лютому 2022 року тридцять сержантів Військової служби правопорядку пройшли сьомий проведений у Навчальному центрі ВСП 6-тижневий курс фахової підготовки сержантів базового рівня. Упродовж цього часу вони опанують шість модулів: «управління підлеглим особовим складом», «контроль дій патруля Військової служби правопорядку», «контроль за поводженням із затриманими військовослужбовцями», «проведення підготовки особового складу», «правова основа діяльності військового поліцейського», «контроль діяльності із забезпечення дотримання Правил дорожнього руху». Предмети підготовки охоплюють усі аспекти діяльності командира невеликого підрозділу. Одне з головних завдань курсу -- розвиток лідерських якостей сержантів. Навчання за цією програмою пройшли понад дві сотні сержантів Військової служби правопорядку ЗС України.

В травні 2022 року у Литві відбулось засідання підкомітету військової поліції Багатонаціонального об'єднаного координаційного комітету (БОКК) з питань військового співробітництва та оборонного реформування за участю представників Військової служби правопорядку Збройних Сил України та військових правоохоронців країн- партнерів.У заході взяли участь військові правоохоронці зі США, Канади, Великої Британії, Литви, Естонії, Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини та Швеції. Також до заходу долучилися представники Центру досконалості Військової поліції НАТО.

Нагадаємо, що підкомітет військової поліції БОКК було створено у 2016 році за участю країн-партнерів НАТО через необхідність проведення структурних змін, трансформації системи військового управління ЗС України та потреби в адаптації поточної структури до сучасних викликів, а також подальшому всебічному розвитку оперативних і бойових спроможностей.

Підкомітет військової поліції складається з робочих груп, які відповідають за процес реформування Військової служби правопорядку у ЗС України, кожна за своїм напрямком. До підкомітету, зокрема, входять такі робочі групи: з розроблення проєкту Закону України «Про військову поліцію», з розроблення доктринальних документів та стандартів Військової служби правопорядку, з розвитку слідчих спроможностей та з розроблення навчальних програм.

18 листопада представники Міністерства оборони України з Військовою службою правопорядку (ВСП) та прокуратури, ДБР, СБУ проїхали східні області. Під час поїздки учасники провели спільні координуючі дії. «Тому що виклики зараз спільні для всіх і долати їх можливо тільки разом», - написала заступник Міністра оборони України Ганна Маляр у Фейсбук. За її словами, у Військової служби правопорядку така робота, про яку публічно і сказати зараз неможна - майже все секретне.

10 грудня 2022 року українські військові правоохоронці взяли участь у щорічній конференції з вивчення досвіду військових поліцій країн-членів НАТО «Діяльність військових поліцій проти поточних ключових загроз безпеці - минулий досвід та майбутні виклики 2022». Міжнародна конференція відбулась у Центрі досконалості Військової поліції НАТО (Бидгощ, Польща).

15 лютого 2022 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №6569-1 «Про військову поліцію», підготовлений групою депутатів на чолі з депутатом Іонушас С.К. - головою Комітета ВР з питань правоохоронної діяльності.[8] Законопроєкт є альтернативним до проєкту Закону України «Про Державне бюро військової юстиції» від 28 січня 2022 року № 6569, поданий народним депутатом України Олександром Дануцею. Вказана законодавча ініціатива (№6569) містить у своїй основі норми, базові положення та переважну більшість статей законопроєкту від 21 травня 2018 року № 8387 «Про Державне бюро військової юстиції», що був поданий народними депутатами України Андрієм Кожем'якіним, Марією Матіос та Ігорем Лапіним, з усіма його помилками, неузгодженостями та протиріччями. військовий збройний законність правопорушення

Зважаючи на те, що за останній час було внесено низку змін до чинного законодавства з питань національної безпеки і оборони, а у підсумку це унеможливлюватиме належну імплементацію законопроєкту № 6569 у випадку його прийняття, - вноситься як альтернативний проект Закону України «Про Військову поліцію».[8]

Поточний стан загроз обороноздатності держави, зовнішнє вторгнення РФ виявили необхідність додаткового підвищення рівня організації Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів у воєнній сфері. У Європі розуміли, що Росія порушила норми міжнародного права, коли напала 2008 року на Грузію, коли 2014-го анексувала український Крим та розпочала агресію на Донбасі, але вважали ці конфлікти, так би мовити, локальними. Тепер, після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, для керівництва ЄС стало очевидним, що йдеться не про проблему локального характеру, а про руйнування системи безпеки у Європі та світі загалом.

У пояснювальній записці до законопроекту №6569-1 «Про Військову поліцію» вказується що уповільнене реформування системи правоохоронних органів у воєнній сфері несе загрози обороноздатності та національній безпеці України через: недосконалість підходів до формування державної політики та правового регулювання відносин при забезпеченні законності та правопорядку; наявність системних проблем у забезпеченні належного рівня правопорядку та дисципліни серед військовослужбовців у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; відсутність скоординованих дій правоохоронних органів при здійсненні повноважень через їх вузьку спеціалізацію, розпорошення функцій досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, та правопорушень, вчинених на території військових частин, установ, організацій, в інших місцях дислокації об'єктів сил оборони, оборонно-промислового комплексу України, оперативно-розшукової діяльності, представництва інтересів держави у судах та здійснення превенції; відсутність ефективної системи управління правоохоронними органами, які комплектуються військовослужбовцями, як цілісною функціональною системою, здатною забезпечити законність у військових формуваннях та оборонній сфері; недостатність кваліфікованого кадрового потенціалу.

Здійснення досудового розслідування військових кримінальних правопорушень відповідно до частини 4 ст. 216 КПК України віднесено до компетенції слідчих Державного бюро розслідувань, що є невластивим для правоохоронного органу, завданням якого є розслідування кримінальних правопорушень, вчинених топ-чиновниками, суддями, працівниками правоохоронних органів та здійснення заходів щодо встановлення системних причин та умов проявів організованої злочинності.

Водночас кримінальні провадження про злочини щодо збройної агресії Російської Федерації здійснюються слідчим органів Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України.

Аналогічно різними правоохоронними органами здійснюється досудове розслідування інших злочинів, вчинених військовослужбовцями, та злочини, потерпілими від яких є військовослужбовці.

Проте на вказані органи чинним законодавством не покладається комплексне завдання забезпечення законності і правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Крім того, зазначені правоохоронні органи та органи прокуратури не мають жодних повноважень щодо вжиття превентивних заходів, направлених на запобігання правопорушенням у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, оборонно-промисловому комплексі держави і лише у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, органи прокуратури можуть представляти інтереси держави в судах.

Діюча Військова служба правопорядку у Збройних Силах України немає жодних повноважень щодо здійснення оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування військових кримінальних правопорушень і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Упродовж 2021 року близько 12 тисяч військовослужбовців, які самовільно залишили місця несення служби, оголошені в розшук. Водночас органи Національної поліції України належного розшуку цих осіб в рамках оперативно-розшукових справ не проводили. Керівництво Національної поліції, ініціювало залучення до розшуку військовослужбовців оперативних підрозділів Державного бюро розслідувань. Проте ДБР же упродовж 2021 року завело лише одну оперативно-розшукову справу для розшуку військовослужбовця, який самовільно залишив місце несення служби, а на зауваження щодо необхідності активізації цієї роботи не реагує.

Відсутність належного розшуку дезертирів та інших осіб, які самовільно залишили місця несення служби, незабезпечення невідворотності їх покарання, негативно позначається на стані боєготовності та правопорядку у Збройних Сил України та інших військових формуваннях.

Неузгодженості чинного законодавства, специфіка військової структури держави, інститутів Збройних Сил України та інших військових формувань вказують на необхідність функціонування системи військової юстиції в Україні, зокрема утворення Військової поліції, удосконалення діяльності військових прокуратур тощо.

За таких обставин, з метою забезпечення своєчасного та належного реагування на кризові ситуації, які загрожують національній безпеці та обороноздатності держави, підготовлений проєкт Закону України «Про Військову поліцію».

Авторським колективом ураховано, що відповідно до Указу Президента України від 8 листопада 2019 року № 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» [9] у сфері обороноздатності передбачено створення саме Військової поліції, а Указом Президента України від 1 лютого 2022 року № 36/2022 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії»[10] передбачено збільшення чисельності Збройних Сил України до 2025 року на 100 тисяч осіб для підвищення оборонних спроможностей держави.

Крім того, пунктом 5.7 Стратегічного оборонного бюлетеня України, затвердженого Указом Президента України від 17 вересня 2021 року № 473/2021, передбачено завдання щодо реформування Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у Військову поліцію, яка буде здатна виконувати завдання з підтримання правопорядку в системі Міністерства оборони України, та одночасно передбачено розвиток спроможностей слідчих підрозділів та підрозділів оперативно-розшукових заходів Військової поліції, розвиток спроможностей органів управління Військової поліції із забезпечення правопорядку та антитерористичного забезпечення на потенційно небезпечних об'єктах у системі Міністерства оборони України.

Також передбачається досягнення сумісності Військової поліції з відповідними структурами держав-членів НАТО.[8]

Законопроєкт передбачає утворення Військової поліції як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує інтереси держави у сфері оборони та національної безпеки України із здійснення правоохоронної діяльності з попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів, кримінальних проступків, віднесених до його підслідності, а також превентивних заходів з метою забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, в Міністерстві оборони України, органах управління силами і засобами, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони, у державних замовників у сфері оборони, окремих виконавців державного контракту (договору) з оборонних закупівель та захисту інтересів держави у сфері оборони і національної безпеки України у порядку, визначеному законом.

Утворення такого органу військової юстиції відбудеться на основі Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а також до нього перейдуть окремі повноваження щодо досудового розслідування злочинів та кримінальних проступків від Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Національної поліції України. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення планується здійснювати переважно за рахунок існуючих видатків Державного бюджету України на відповідні органи, які реформуватимуться.

Концептуальні положення проєкту Закону України «Про Військову поліцію»:

Військова поліція - центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом. Діяльність Військової поліції спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а також Міністром оборони України в межах, визначених законом.

Військова поліція здійснює такі основні завдання:

правоохоронну діяльність з попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів, кримінальних проступків, віднесених до його підслідності, згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України; 2) оперативно-розшукову діяльність; 3) спеціальну превенцію у Збройних Силах України; 4) забезпечення правопорядку, військової дисципліни у Збройних Силах України та інших військових формуваннях тощо.

Керівництво діяльністю Військової поліції здійснює Голова та його заступники.

Військова поліція складатиметься з таких підрозділів: 1) центрального апарату; 2) головних зональних управлінь та їх місцевих управлінь; 3) спеціальних підрозділів; 4) гауптвахт; 5) дисциплінарних батальйонів; 6) тренінгових центрів. У складі центрального апарату Військової поліції, головних зональних управлінь та їх місцевих управлінь утворюються слідчі підрозділи, підрозділи дізнання, підрозділи військової поліції, підрозділи спеціальної превенції, підрозділи забезпечення представництва в судах, оперативні, оперативно-технічні та інші підрозділи, на які покладається виконання завдань, визначених цим Законом.

Департамент розслідувань та спеціальної превенції і департамент військової поліції є самостійними структурними підрозділами Військової поліції, органами вищого рівня щодо відповідних структурних підрозділів головних зональних управлінь та їх місцевих управлінь, а головні зональні управління є органами вищого рівня щодо місцевих управлінь, розташованих у межах військово-адміністративного поділу території України, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідного головного зонального управління.

Особовий склад Військової поліції складається з військовослужбовців, державних службовців та інших працівників. Особовий склад буде сформований насамперед за рахунок військовослужбовців Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Перелік посад особового складу Військової поліції, які заміщуються військовослужбовцями, та граничних військових звань за цими посадами затверджує Президент України за поданням Голови Військової поліції. Загальна чисельність військовослужбовців, державних службовців та інших працівників Військової поліції не може перевищувати 1,5 відсотка від загальної чисельності особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань. В умовах воєнного стану регіональне розташування та штат Військової поліції, його органів визначаються і формуються з урахуванням пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України, Міністра оборони України та фактичної кадрової потреби.

Керівником Військової поліції є її Голова, який призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за результатами конкурсного відбору, а у випадку неможливості проведення засідань Кабінету Міністрів України під час воєнного стану, - виключно Верховним Г оловнокомандувачем Збройних Сил України. Головою Військової поліції може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту за ступенем не нижче спеціаліста (магістра), стаж роботи за спеціальністю не менше 10 років, досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади не менше шести років, вільно володіє державною мовою і здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати відповідні службові обов'язки та пройшов спеціальну перевірку. Порядок проведення конкурсного відбору Голови Військової поліції визначається Кабінетом Міністрів України. . Голова Військової поліції призначається строком на сім років за умови укладення контракту про проходження військової служби, який підписує Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.

Основу Військової поліції складатимуть:

військові поліцейські, які виконуватимуть основні функції щодо забезпечення військової дисципліни, попередження вчинення злочинів серед військовослужбовців, адекватне та оперативне реагування як на факти вчинення військовослужбовцями адміністративних правопорушень, так і кримінально караних діянь;

слідчі, які здійснюватимуть досудове розслідування кримінальних правопорушень - злочинів, віднесених

Кримінальним процесуальним кодексом України до підслідності Військової поліції, та дізнавачі, які здійснюватимуть дізнання;

інспектори, які здійснюватимуть спеціальну превенцію у формі перевірок дотримання вимог законодавства у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, в Міністерстві оборони України, органах управління силами і засобами, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони, у державних замовників у сфері оборони та виконавців державного контракту (договору) з оборонних закупівель, у статутному капіталі яких частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

офіцери з особливих доручень, які сприятимуть здійсненню прокурорами представництва в судах інтересів держави у сфері оборони, національної безпеки України, представлятимуть інтереси Військової поліції в судах як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а також здійснюватимуть інші повноваження у випадках, визначених законом.

8.Законом пропонується встановити, що формування підрозділів Військової поліції здійснюється насамперед за рахунок військовослужбовців Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Саме приведена у законопроєкті модель створення, формування особового складу, функціонування Військової поліції дозволить ефективно виконувати визначені завдання вже через 2-3 місяці після її створення та призначення керівного складу, дасть відчутний ефект вже упродовж першого півроку діяльності.[8]

Законопроектом пропонується реформаторський підхід для комплексного вирішення тих проблемних питань, які вже існують у секторі безпеки і оборони та які можуть виникнути у подальшому збройного вторгнення Російської Федерації та її терористичних утворень. Особливу увагу приділено необхідності внесення змін до ряду чинних кодексів та законів для створення належного правового поля діяльності новоствореного органу та його взаємовідносин із іншими органами державної влади.

У розвиток даного проєкту Закону одночасно вноситься проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про Військову поліцію».

Прийняття та реалізація законопроекту може бути проведена внаслідок реформування Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зменшення навантаження на інші правоохоронні органи. Кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення планується здійснювати за рахунок вже існуючих видатків Державного бюджету України на відповідні органи, частина повноважень яких перейде до Військової поліції, зокрема, за рахунок вже існуючих видатків Державного бюджету України на відповідні органи: з бюджетів Міністерства оборони України, Державного бюро розслідувань, а також можливих міжнародних програм технічної допомоги країн-партнерів для підготовки військових поліцейських.

Крім того законопроектом передбачається, що він набуває чинності лише з 1 січня 2023 року, тобто у наступному бюджетному періоді, що дозволить відповідним міністерствам та відомствам своєчасно передбачити необхідне бюджетне фінансування на наступний рік. [8]

Висновки

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 році - це частина російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 році, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Збройний конфлікт на Сході України спровокував загострення криміногенної ситуації у державі загалом та у Збройних Силах

України зокрема. Через особливості режиму відносини в армії будуються не так, як у цивільному житті. Правопорушення військових мають специфічну особливість - їх чинять, зазвичай, озброєні люди. В умовах, у яких перебуває сьогодні наша країна, злочинність в армії має особливий характер. Перешкодити цьому можна лише за умови функціонування дієвої системи органів правопорядку, у тому числі й військової поліції

Сьомого березня 2002 р. було прийнято Закон України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», відповідно до ст. 1 якого Військова служба правопорядку у ЗСУ - це спеціальне правоохоронне формування у складі ЗСУ, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ, для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у ЗСУ, їх припинення; а також для захисту майна ЗМУ від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним виявам і терористичним актам на військових об'єктах. Водночас законодавець не наділив цю Службу повноваженнями щодо здійснення досудового розслідування військових злочинів та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, зосередившись переважно на превентивних функціях.

Якщо говорити про стандарти НАТО, то Військова поліція має бути повноцінним правоохоронним органом, який матиме весь необхідний інструментарій для боротьби з військовими злочинами та забезпечення правопорядку у військовому відомстві. Тобто Військова поліція має розслідувати злочини, вчинені як військовослужбовцями, так і щодо них. Також у передбачених законом випадках забезпечувати виконання кримінальних покарань та застосування адміністративних стягнень у вигляді арешту із утриманням на гауптвахті.

Чи готова ВСП взяти на себе поліцейські функції? ВСП окрім виконання основних задач передбачених Законом, за що вона та її військовослужбовці отримають відзнаки та нагороди від Президента, Міністра оборони та Генштабу, проводиться велика робота по підготовці офіцерів, перепідготовці сержантського складу по вимогам стандартів НАТО, науково- технічна співпраця з країнами НАТО, участь в міжнародних конференціях та семінарах, участь у законотворчій діяльності. Саме приведена у останньому законопроекті (№6569-1) модель створення, формування особового складу, функціонування Військової поліції дозволить ефективно виконувати визначені завдання вже через 2-3 місяці після її створення та призначення керівного складу, дасть відчутний ефект вже упродовж першого півроку діяльності.

Законопроект №6569-1 «Про Військову поліцію» покликаний забезпечити інтереси держави з метою підтримання військової дисципліни, бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, національній безпеці та обороні, здійснення оборонних закупівель, більш ефективного контролю за використанням мільярдів гривень, що виділяються з Державного бюджету на потреби оборони, та ефективне розслідування і розкриття військових кримінальних правопорушень та інших кримінальних правопорушень, що скоєні в зоні військового чи збройного конфлікту, захист прав військовослужбовців, які ціною власного здоров'я і життя боронять суверенітет держави та безпеку громадян.

Список використаних джерел

1. Романенко Є.О. Збитки України внаслідок вторгнення Рф //Modern! aspekty vedy: XX. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. str.14-31

2. Романенко Є.О. Міжнародна підтримка України в війн із російською федерацією// Modern! aspekty vedy: XXVI. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. - str. 432-460

3. О.П. Котляренко Передумови створення військової поліції в україні. Галузь військового права у сучасних умовах державотворення. Київ, 2020 -С.19-24

4. Романенко Є.О. Військова поліція замість військової служби правопорядку //Moderni aspekty vedy: XXVI. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. - str. 12-42

5. Военная полиция в Украине: Зачем она нужна и почему ее до сих пор нет

6. Військова поліція замість ВСП. в чому різниця?

7. Указ Президента України від 23.08.2021 № 409/2021 "Про присвоєння почесного найменування 138 центру спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам)".

8. Про військову поліцію: проект Закону від 15.02.2022 №6569-1

9. Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави: Указ Президента України від 8 листопада 2019 року № 837/2019

10. Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії: Указ Президента України від 1 лютого 2022 року № 36/2022

Размещено на Allbest.ru