Порушення права на мирне володіння майном: рішення Європейського Суду як основа регулювання податкових спорів

Размещено на http://allbest.ru

Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого

Порушення права на мирне володіння майном: рішення Європейського Суду як основа регулювання податкових спорів

Мануйлова Юлія Олександрівна студентка IV курсу

факультету міжнародного і європейського права,

Шульга Тетяна Михайлівна кандидат юридичних наук,

доцент кафедри податкового права

м. Харків

Анотація

У статті проаналізовані актуальні рішення Європейського Суду з прав людини та застосування ст. 1 Протоколу .№1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в контексті податкових спорів. Актуальність проблеми, висвітленої у статті, полягає у потребі ефективного забезпечення податковими органами дотримання прав платників податків, принципів законності та справедливості під час їхньої діяльності.

Податкові правовідносини можуть впливати на майнові інтереси приватних осіб.

Зокрема, стаття присвячена аналізу практики стосовно забезпечення права на майно, яке визначене в Протоколі №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, адже важливо, щоб суди під час вирішенні податкових спорів, що зачіпають майнові інтереси, враховували прецеденти, встановлені ЄСПЛ, та забезпечували справедливий розгляд справ. Важливою є ідея забезпечення "справедливого балансу" між приватним і суспільним інтересами, що враховує особливості сфери оподаткування як прерогативи внутрішньої політики держави.

Важливим аспектом наукової новизни є дослідження не лише загальних принципів забезпечення права на майно, але й специфічні особливості їх застосування в контексті податкових правовідносин. Це дозволяє зробити висновки, які мають практичну цінність учасників податкових правовідносин. Окрім того, дослідження включає аналіз відповідності національних норм міжнародним стандартам та гарантіям ефективного захисту прав громадян у сфері оподаткування. Загальний висновок статті вказує на значущість впливу рішень ЄСПЛ на податкову систему та права громадяню Рішення ЄСПЛ можуть також визначати напрямки компенсацій для громадян, які постраждали внаслідок порушень їхніх прав у сфері оподаткування, сприяючи більш ефективному та справедливому оподаткуванню.

Відзначається, що такий аналіз сприятиме покращенню розуміння правового захисту громадян у сфері оподаткування та може стати основою для вдосконалення національного законодавства.

Ключові слова: Європейський суд з прав людини, податкові правовідносини, права платників податків, Протокол № 1 до Європейської конвенції з прав людини, право на майно, справедливий баланс, податкова політика.

Abstract

Violation of the right to peaceful enjoyment of the possession of property: the decision of the European Court as a basis for the regulation of tax disputes

The article analyzes relevant decisions of the European Court of Human Rights and the application of Art. 1 of Protocol No. 1 of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms in the context of tax disputes. The relevance of the problem highlighted in the article lies in the need for tax authorities to effectively ensure compliance with the rights of taxpayers, the principles of legality and justice during their activities. Tax legal relations can affect the property interests of private individuals. In particular, the article is devoted to the analysis of practice regarding the provision of the right to property, which is defined in Protocol No. 1 to the Convention on the Protection of Rights and Fundamental Freedoms, because it is important that courts, when resolving tax disputes affecting property interests, take into account the precedents established by the ECHR and ensure fair trial. The idea of ensuring a "fair balance" between private and public interests, which takes into account the specifics of taxation as a prerogative of the state's internal policy, is important.

An important aspect of scientific novelty is the study of not only the general principles of ensuring the right to property, but also the specific features of their application in the context of tax relations.. This makes it possible to draw conclusions that have practical value for participants in tax relations. In addition, the study includes an analysis of compliance of national norms with international standards and guarantees of effective protection of citizens' rights in the field of taxation. The general conclusion of the article indicates the significance of the impact of ECtHR decisions on the tax system and the rights of citizens. ECtHR decisions can also determine the direction of compensation for citizens who have suffered as a result of violations of their rights in the field of taxation, contributing to more efficient and fair taxation. It is noted that such an analysis will help to improve the understanding of the legal protection of citizens in the field of taxation and may become the basis for improving national legislation.

Keywords: European Court of Human Rights, tax legal relations, rights of taxpayers, Protocol No. 1 to the European Convention on Human Rights, right to property, fair balance, tax policy.

Вступ

Постановка проблеми. Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на забезпечення дотримання прав платників податків, законності та справедливості у діяльності податкових органів. Аналіз практики ЄСПЛ в контексті права на майно, як визначеного в Протоколі №1 до Конвенцій про захист прав і основоположних прав людини, допоможе зрозуміти, як це право захищається, в яких саме ситуаціях державні органи порушують це право та визначити відповідність національних норм міжнародним стандартам та гарантій ефективного захисту прав громадян у сфері оподаткування. Таким чином, виникає необхідність ґрунтовного дослідження практики ЄСПЛ, аби визначити особливості порушення конвенційного права на майно, зазначеного в ст.. 1 Протоколу №1 до ЄКПЛ, в контексті податкових спорів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальну характеристику порушення прав платників податків, зокрема в контексті положень ЄКПЛ, можна знайти в працях Н. Блажівської [19], Д. Гетманцева [20], М. Кармаліти [21], Б. Карнауха [22], П. Селезня [23] та ін. Практичною основою статті є рішення ЄСПЛ та рішення національних судів.

Метою статті є аналіз практики Суду та визначення особливостей порушення конвенційного права на майно (ст.. 1 Протоколу №1) як складової прав людини в контексті податкових спорів.

Виклад основного матеріалу

Оподаткування забезпечує баланс між правами та обов'язками громадян та потребами суспільства як цілісності, що сприяє розвитку держави.

Проте, варто пам'ятати, що воно має бути правомірним, пропорційним і захищеним від надмірного втручання. На практиці, інколи особи не можуть ефективно захистити свої права в Україні, і це призводить до необхідності звернення до ЄСПЛ. Такий обраний засіб захисту є доступним лише у разі, якщо платник податків вичерпав всі національні ефективні засоби захисту та 6-місячний термін з моменту остаточного рішення у справі ще не сплив. [C. 68, 21]

ЄСПЛ неодноразово у своїй практиці розглядав рішення з податковим змістом і визначав баланс між правами громадян на захист від надмірного оподаткування та обов'язками держави. У своїх рішеннях Суд встановив консолідовану позицію, стверджуючи, що державам може бути надано певний ступінь додаткової свободи в здійсненні своїх фіскальних функцій під час перевірки їх дій на відповідність закону. Зокрема, під час встановлення податку на додану вартість, державі-відповідачу надається особливо широка свобода розсуду. [C.68, 2]

Стаття 1 Протоколу до Конвенції проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений власності, окрім випадків, коли це виправдано суспільними інтересами та здійснюється на умовах, чітко визначених законом та загальними принципами міжнародного права. [1] Таким чином, у другій частині тієї самої статті міститься певне обмеження, що вказує, що ці положення не ставлять під сумнів право держави встановлювати закони, які вона вважає необхідними для контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків, зборів або штрафів.

За вирішенням спорів на підставі статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, включаючи сферу оподаткування, ЄСПЛ використовує опорні норми правової позиції: принцип безперешкодного користування власністю, принцип визначеності умов позбавлення майна та право держави-учасниці контролювати використання власності відповідно до інтересів суспільства. [C. 492-493, 23] Тож ці принципи служать як орієнтир для ЄСПЛ у вирішенні справ, пов'язаних з правом на власність в контексті статті 1 Протоколу № 1 ЄКЗПЛ, включаючи ситуації, пов'язані з оподаткуванням.

«Майно» може бути або реально існуючим, воно також є активами, включаючи претензії, щодо яких заявник може стверджувати, що він чи вона має принаймні «законні очікування» отримати ефективне користування правом власності [4]. У національному законодавстві прикладом таких «законних очікувань» може бути у п. 4.1.9 ПК, який породжує у платників податків очікування щодо майна (податку), який вони повинні (або не повинні) будуть сплатити в наступному податковому періоді, зберігши або відчуживши своє майно. Платник податків має право на компенсацію збитків, які завдали йому внаслідок встановлення податкової норми в порушення пункту 4.1.9, якщо він поніс додаткові витрати через порушення його законних очікувань. [С.85, 20] Вітчизняні вчені підкреслюють, що такі податкові спори безпосередньо зачіпають економічні інтереси приватних осіб, які мають права, які повинні бути визнані цивільними правами та майном в рамках статті 1 Протоколу № 1. [С.207, 22]

У справі «Інтерсплав проти України» [8] встановлено важливий принцип щодо тлумачення поняття "майно" у контексті статті 1 Протоколу 1. У позиціях суду стверджується, що поняття "майно" має автономне значення. ЄСПЛ визнає, що це поняття має загальний і універсальний характер і не обмежується лише фізичними речами. Тобто "майно" може включати не тільки матеріальні активи, але також інші права і інтереси, які є цінними для людини. Ця точка зору також підтверджується у справі ЄСПЛ "Федоренко проти України": право власності може проявлятися не тільки у формі речового майна, але й у формі "обґрунтованих (виправданих) очікувань" щодо ефективного користування цим правом. [7] Українські суди також підтверджують цю позицію: Вищий адміністративний суд України в одній з ухвал визнав майном суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню платнику з бюджету. [17]

Оподаткування розглядається як форма втручання у право на власність, яке гарантується статтею 1 Протоколу. Це стосується випадків, коли оподаткування призводить до позбавлення конкретної особи її майна, включаючи грошові суми, які їй необхідно сплатити у вигляді податків. (наприклад, така позиція викладена в Spacek, s.r.o., v. Чеська Республіка, § 39).

Однак, зазвичай, втручання для цілей оподаткування виправдовується відповідно до другого пункту цієї статті, який уточнює виняток щодо сплати податків або інших обов'язкових внесків. [C. 67, 2]

Необхідно мати на увазі, що такі випадки втручання, що виникає в результаті заходів забезпечення сплати податків, має бути узгодженим з "справедливим балансом" між загальними інтересами суспільства та правами особи. Це прагнення до досягнення балансу відображено в загальній структурі другого абзацу статті 1 Протоколу № 1 стосовно існування розумного співвідношення між засобами, використаними для досягнення цілей, і самими цілями втручання [9]. Так, у справі "Україна-Тюмень" проти України надається пояснення терміну "пропорційність втручання" у право на мирне володіння майном і вказується, що таке втручання повинно бути здійснене з дотриманням "справедливого балансу". [10]

Загалом, фінансова відповідальність, яка виникає в результаті підвищення податків, може негативно вплинути на право власності, якщо вона створює надмірне фінансове навантаження для зацікавлених осіб або значно погіршує їхню фінансову ситуацію (зазначено у рішенні Комісії в справах Ferretti проти Італії, справі Buffalo S.r.l. in liquidation проти Італії та ін..) [2]

Тобто, фінансові обов'язки, що виникають зі збільшення податків, можуть негативно вплинути на право власності, якщо вони завдають надмірного фінансового тиску на відповідних осіб або суттєво погіршують їхню фінансову стабільність (як це вказано у рішенні Комісії в справі Iofil AE проти Греції).

Підтвердженням порушення справедливого балансу є також вищезазначене рішення у справі, у якому Україна є відповідачем, в якому Суд визнав непропорційність втручання у право власності позивача і порушення «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. Заявник перебував і продовжував перебувати під надмірним для нього тягарем і мав законні підстави для очікування відшкодування ПДВ, який він сплатив під час здійснення своєї господарської діяльності, а також компенсації за затримку у виплаті. [8] Отже, він мав майновий інтерес, захищений ст. 1 Протоколу № 1.

Таким чином, затримка відшкодування ПДВ може вважатися порушенням права платника податків на мирне володіння своїм майном. Це твердження ґрунтується на тому, що ПДВ, яке вже сплачено, але не відшкодовано, фактично є частиною майна платника податків.

Важливо зазначити, що навіть якщо національне законодавство не визнає особливий інтерес як "право" чи "право власності", це не означає, що він не може вважатися "майном" у контексті статті 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини (продемонстровано у справі "Депаль проти Франції" від 29.03.2010 року). Отже, платники податків, які стикаються з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ, мають право на захист своїх прав, гарантованих Конвенцією.

Висока податкова ставка, сама по собі, ще не є достатньою підставою для порушення права особи. Але якщо особа очікувала, що оподаткування буде проводитися за певною ставкою, і пізніше податкова ставка змінюється настільки, що це створює значний негативний вплив на її фінансовий стан, то це може бути розглянуто як порушення її права на мирне володіння майном.

Судом були надані абсолютно протилежні висновки на дві ситуації. У першій ситуації, коли державна службовиця була зобов'язана сплатити податок на свою вихідну допомогу із ставкою 52%, а ця ставка була значно вищою, ніж ставки, що застосовувалися до інших видів доходів, Суд визнав, що це справедливе і недопустиме надмірне оподаткування, тому що заявниця зазнала серйозних фінансових втрат через втрату роботи, а податок був вирахований без індивідуальної оцінки її ситуації і накладений на дохід, пов'язаний з діяльністю, яка мала місце до відповідного податкового року. Суд визнав, що це порушує баланс між захистом права на власність особи та загальними інтересами суспільства, і тому прийняв рішення на користь заявниці. [13]

В іншому судовому рішенні суд застосовував такий підхід: стягнення податку на додану вартість (ПДВ) з імпорту релігійної літератури в розмірі 30% від митної вартості не може бути вважане надмірним з кількісного погляду. Суд прийняв до уваги суспільний інтерес у сплаті податків і визнав, що це стягнення ПДВ не порушує баланс між правами заявника та загальними інтересами суспільства. У цьому випадку суд прийняв рішення на користь держави-відповідача. [14]. Отже, в обох випадках суд прийняв рішення, які відображають різницю у застосуванні концепції «справедливого балансу» та стягненням податків зважаючи на конкретні обставини справи.

У справі "Булвес АД проти Болгарії" [9], Суд розглянув ситуацію, в якій заявник дотримувався всіх своїх обов'язків щодо декларування податку на додану вартість та неможливість ним контролювати дії свого постачальника, щодо своєчасного декларування ПДВ. Суд також врахував, що заявник не був втягнутий у будь-які обманні дії щодо системи оподаткування, про які він мав би знати або міг знати, тому заявник не повинен був нести відповідальність за невиконання обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ постачальником та, внаслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Вимоги, які були пред'явлені до заявника, становили надзвичайне обтяження та порушували справедливий баланс, який повинен дотримуватися між загальними інтересами та захистом права власності. Отже, в цій справі Європейський суд з прав людини визнав, що заявнику було завдано надмірного обтяження та порушено його право на власність. міжнародний оподаткування право законодавство

У справі Lemoine v. France, Європейський суд з прав людини прийняв рішення, в якому визнав, що застосування арешту до дев'яти об'єктів, належали платнику податків і мали загальну вартість більше 1 мільйона франків, з метою забезпечення виконання своїх податкових зобов'язань на суму приблизно 80 тисяч франків, було неадекватним і непропорційним заходом, застосованим податковим органом. Комісія підтвердила наявність шкоди, завданої порушенням права заявника на мирне володіння своїм майном та відхилила скаргу стосовно прибутків, підлягають оподаткуванню. У своїй доповіді від 1 липня 1998 року, Комісія більшістю голосів прийняла рішення, що було порушено статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини. Ця доповідь була подана до Комітету міністрів Ради Європи 31 липня 1998 року. [6]

Справа Metalco v. Hungary та її обставини схожі на попередню справу, яку розглянув ЄСПЛ у 2011 році. Податковий орган встановив, що платник податків повинен сплатити 10 мільйонів форинтів податку. Для забезпечення цього податкового боргу було накладено арешт на 100% частку Metalco в їх дочірній компанії, яка мала номінальну вартість 103 мільйони форинтів. Закон Угорщини передбачав, що арештований актив повинен був бути проданий на аукціоні протягом двох місяців з моменту арешту. Проте податковий орган не здійснив продаж протягом встановленого періоду, і Metalco втратила змогу розпоряджатися своїм активом. Пізніше встановили, що вимога щодо сплати податку була необґрунтованою. Протягом цього самого періоду арештований актив фактично втратив свою цінність через припинення діяльності і ліквідацію компанії. Європейський суд з прав людини вирішив, що застосування арешту до активу на суму 103 мільйони форинтів для забезпечення податкового боргу в 10 мільйонів форинтів порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини. Суд визнав це застосування непропорційним і неадекватним. [12]

Ці рішення Європейського суду можуть бути застосовані в українських судах при розгляді подібних справ на підставі статей 94 та 95 Податкового кодексу України. Основна ідея полягає в тому, що застосування арешту до майна має бути пропорційним і обґрунтованим, і не може порушувати права та інтереси платника податків надто сильно, особливо якщо сума боргу значно менша за вартість арештованого майна. [С. 116, 19].

Окрім того, рішення по справі "Щокін проти України" [11] також є зразковим при вирішенні податкових правовідносин. Суд наголосив на важливості того, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном має бути законним і позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом." Аналізуючи вказане рішення ЄСПЛ, Київський окружний адміністративний суд в Постанові від 04.11.2015 р. у справі №810/5053/15 вказав, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку фактично означає, що це втручання в майнові права цієї особи. За практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, включаючи безпідставне стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, розглядається як майнова справа. Отже, коли податковий орган збільшує податкові зобов'язання особи без підстав, це втручання у мирне володіння майном цієї особи. Це втручання порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне володіння майном. [18] Одним із актуальних нещодавніх рішень є справа «Сафаров проти України» від 7 вересня 2023 року. [15] У даному випадку, заявник уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, сплатив податок з доходів фізичних осіб, і згодом цей договір був розірваний. Податкові органи відмовили у поверненні сплаченого податку з доходів, посилаючись на певні внутрішні правила законодавства. Після вичерпання усіх національних засобів захисту порушеного права, заявник подав скаргу до ЄСПЛ у зв'язку з відмовою податкових органів повернути заявнику суму надміру сплаченого податку з доходів, а також у зв'язку з тим, що підхід національних органів влади до розгляду його справи був незаконний і непропорційний.

Суд визнав, що ця відмова була незаконною і свавільною, оскільки заявник діяв добросовісно та не мав можливості повернути податок після розірвання договору. Ця ситуація покладає надмірний тягар на заявника, і в результаті констатував порушення його права на власність. Європейський суд розглядаючи скаргу заявника відзначив, що органи державної влади, включаючи суди, відмовили в поверненні сплаченого заявником податку, мотивуючи це положенням частини п'ятої статті 11.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». За даними органами, ця частина закону єдина можлива підстава для повернення помилково сплаченого податку з доходів, і це вимагало нотаріального посвідчення договору. Однак Європейський суд висловив сумніви в тому, чи було це відповідним і законним втручанням і чи відповідало це суспільним інтересам. У результаті суд прийняв рішення, що незалежно від причин, що призвели до цієї ситуації (прогалин в законодавстві чи тлумачення норм судом), на заявника, який добросовісно сплатив податок в очікуванні отримання доходу і не міг його повернути після розірвання договору, покладено надмірний тягар.

Звертаючись до національної судової практики, у Постанові ВАС України від 30.08.2016 р. у справі №826/22028/15 колегія суддів застосувала рішення ЄСПЛ у справах «Серков проти України, «Щокін проти України». Порушення виникло через те, що органи державної влади в Україні віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства щодо податків, а це, в свою чергу, призвело до накладення на заявників додаткових податкових зобов'язань. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, в податкових справах, коли існує неоднозначність у тлумаченні прав та обов'язків платників податків, суди повинні приймати рішення на користь платників податків. Це визначено імперативним правилом, яке передбачає, що в разі неоднозначності чи множинності норм, суд зобов'язаний користуватися тлумаченням, яке найбільше сприяє правам платників податків (ця позиція підтверджує один із принципів податкового законодавства України щодо презумпції правомірності рішень платника податку[3]). Враховуючи, що у цих конкретних справах державні органи влади в Україні не дотрималися цього правила та надали перевагу менш сприятливому тлумаченню законодавства, це призвело до того, що заявники додаткові зобов'язання при сплаті податку. Отже, судді прийшли до висновку про те, що визначення позивачу податкового зобов'язання було неправомірним. [16]

Висновки

Таким чином, концепція "майна" в розумінні статті 1 Протоколу №1 є автономною та не обмежується власністю на матеріальні речі. Власність може включати активи та "законні очікування" отримати користь від права власності.

Так як податкові правовідносини можуть впливати на майнові інтереси приватних осіб, то судова практика визнає, що втручання податкових органів у мирне володіння майном має бути законним та обгрунтованим.

Випадки, коли податкові органи визнають найменш сприятливе тлумачення національного законодавства, що призводить до накладення додаткових податкових зобов'язань на платників податків, можуть порушувати статтю 1 Протоколу №1.

Позиції Європейського суду допомагають визначити правильний підхід судів при винесенні справедливих і законних рішень у податкових спорах, правильно тлумачити норми податкового законодавства та застосувати їх.

Тож важливим чинником у цьому є врахуваня принципу забезпечення «справедливого балансу» між приватним і суспільним інтересом, але водночас беручи до уваги, що сфера оподаткування є прерогативою внутрішньої політики держави і усі справи у конкретних випадках треба розглядати, перш за все, через призму національного податкового законодавства і конкретних ситуацій індивідів.

Окрім того, рішення ЄСПЛ можуть впливати на зміни держави у податковому законодавстві або змушувати вживати заходи для врегулювання податкових спорів, що виникають у зв'язку з порушенням прав людини.

Наприклад, вони можуть вживати заходи для компенсації громадян, які постраждали внаслідок порушень їхніх прав у процесі оподаткування або впливати на обсяг оподаткування і ставки податків, вимагаючи збалансованого підходу до стягнення податків, щоб забезпечити спрямування засобів на суспільно важливі цілі та зменшення можливості надмірного оподаткування громадян. Держави повинні розробляти податкові політики, які враховують інтереси та потреби всіх громадян та гарантувати, що податкові закони та вимоги не порушують право громадян на недоторканність власності, як це передбачено статтею 1 Протоколу до ЄКПЛ.

Література

1. Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: міжнародний документ від 20 березня 1952 року, ратифікованого Законом України №475/97-VR від 17 липня 1997 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_535.

2. Керівництво зі статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод URL: https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Art_1_ Protocol_1_ENG.

3. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР) Офіц. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2011 - С. 556

4. Рішення Європейського суду з прав людини від 20 листопада 1995 р. у справі «Pressos Compania Naviera S.A. та Інші проти Бельгії» (17849/91) URL: https://hudoc.echr. coe.int/eng?i=002-10153

5. Рішення Європейського суду з прав людини від 25 березня 1999 р.у справі «Iatridis проти Греції» (31107/96) URL: https://hudoc.echr.coe.int/?i=001-58227

6. Європейський Суд з прав людини (26242/95) - Комітет Міністрів - справа «LEMOINE проти Франції» від 9 червня 1999 р. . (26242/95) URL: https://www.stradalex.eu/ en/se_src_publ_jur_eur_cedh/document/echr_26242-95_001-50203.

7. Рішення Європейського суду з прав людини від 30 червня 2006 р. у справі «Федоренко проти України»" (25921/02) URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_041

8. Рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 р. «Інтерсплав проти України» ( 803/02) URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-78872

9. Рішення Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "Булвес АД проти Болгарії" (3991/03) URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-90792

10. Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 р. у справі «Україна-Тюмень проти України» " (22603/02) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 974_596#Text

11. Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (23759/03 i 37943/06) URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-100944

12. Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2011 року у справі «Metalco BT проти Угорщини» (34976/05) URL: https://hudoc.echr.coe.int/?i=001-103151.

13. Рішення Європейського суду з прав людини від 14 травня 2011 року у справі «N.K.M. проти Угорщини» (66529/11) URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=002-7528

14. Рішення Європейського суду з прав людини від 21 листопада 2014 року р. у справі «Християнська релігійна організація Свідків Єгови проти Вірменії (dec.)» (41817/10) URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-166870

15. Рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 2023 року р. у справі «Сафаров проти України» (65239/14) URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-226424

16. Постанова ВАС України від 30 серпня 2016 р. у справі №826/22028/15

17. Ухвала ВАС України від 30 червня.2016 р. у справі №810/1860/14

18. Постанова Київського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 р. у справі №810/5053/15

19. Блажівська Н. Є. Практичне значення практики Європейського Суду з прав людини для вирішення податкових спорів адміністративними судами України / Блажківська Н.Є// ПРАВО УКРАЇНИ - 2014 - № 3. - С. 110-116.

20. Гетманцев Д. О. «Стабільність та визначеність податкового права / Гетманцев Д.О. // Часопис Київського університету права. - 2016. - № 2. - С. 84-89.

21. Кармаліта М. В «Судове провадження як наслідок захисту порушеного інтересу у сфері оподаткування: практика ЄСПЛ та баланс приватного і публічного інтересу» / Кармаліта М.В. // Прикарпатський юридичний вісник. - 2019. - C. 68 - 73

22. Карнаух Б. П. Поняття майна в контексті статті 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод / Карнаух Б.П. // Проблеми законності. - 2016. - Вип. 132. - С. 205-214.

23. Селезень П. О. Вплив рішень європейського суду з прав людини на розвиток податкової системи України / Селезень П.О. // Форум права. - 2009. - № 1. - С. 491-497.

References

1. Protokol 1 do Konventsii pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod vid 20.03.1952 r., ratyfikovanoho Zakonom Ukrainy №475/97-VR vid 17 lypnia 1997 r. [Protocol 1 to the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms ratified by the Law of Ukraine from June 17, 1997] URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_535 [in Ukrainian]

2. Kerivnytstvo zi statti 1 Protokolu 1 Yevropeiskoi konventsii z prav liudyny [Guide to Article 1 of Protocol No. 1 to the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms] URL: https://www.echr.coe.int/documents/d7echr/Guide_Art_1_Protocol_1_ENG.

3. Podatkovyi kodeks Ukrainy [Tax Code of Ukraine] from 2 December, 2010. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian]

4. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 20.11.1995 u spravi "Pressos Compania Naviera S.A. ta inshi proty Belgii” (17849/91) [Decision of the European Court of Human Rights dated November 20, 1995 in the case "Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium" (17849/91)] URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=002-10153

5. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 25.03.1999 u spravi "Iatridis v. Greece" (31107/96) [Decision of the European Court of Human Rights dated March 25, 1999 in the case "Iatridis v. Greece" (31107/96)] URL: https://hudoc.echr.coe.int/?i=001-58227

6. Yevropeiskyi sud z prav liudyny.- Komitet Ministriv - Res-32 - u spravi LEMOINE proty Francii vid 09.06.1999 (26242/95) [European Court of Human Rights - Committee of Ministers - case "LEMOINE v. France" dated June 9, 1999. (26242/95)] URL: https://www.stradalex.eu/ en/se_src_publ_jur_eur_cedh/document/echr_26242-95_001-50203.

7. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 30.06.2006 u spravi "Fedorenko proty Ukrainy" (25921/02) [Decision of the European Court of Human Rights dated June 30, 2006 in the case "Fedorenko v. Ukraine" (25921/02)] URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_041

8. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 09.01.2007 u spravi "Intersplav proty Ukrainy" ( 803/02) [Decision of the European Court of Human Rights dated January 9, 2007 "Intersplav v. Ukraine" (803/02)] URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-78872

9. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 22.01.2009 u spravi "Bulves AD proty Bolgarii" (3991/03) [Decision of the European Court of Human Rights dated January 22, 2009in the case "Bulves Ad v. Bulgaria" (3991/03)] URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-90792

10. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 20.05.2010 u spravi "Ukraina- Tiumen v. Ukraine" (22603/02) [Decision of the European Court of Human Rights dated May 20, 2010in the case "Ukraine-Tyumen v. Ukraine" (22603/02)] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/974_596#Text

11. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 14.10.2010 u spravi "Shchokin proty Ukrainy" (23759/03 i 37943/06) [Decision of the European Court of Human Rights dated October 14, 2010 in the case "Shchokin v. Ukraine" (23759/03 and 37943/06)] URL: https://hudoc. echr.coe.int/eng?i=001-100944

12. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 01.02.2011 u spravi "Metalco BT proty Ugorshchyny" (34976/05) [Decision of the European Court of Human Rights dated February 1, 2009 in the case "Metalco BT v. Hungary" (34976/05)] URL: https://hudoc.echr.coe.int/?i=001-103151.

13. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 14.05.2011 u spravi of "N.K.M. proty Ugorshchyny" (66529/11) [Decision of the European Court of Human Rights dated May 14, 2011 in the case of "N.K.M. against Hungary" (66529/11)] URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=002- 7528

14. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 21.11.2014 u spravi "Chrystyianska religiyna organizatsia Jehova proty Virmenii (dec.)" (41817/10) [Decision of the European Court of Human Rights dated November 21, 2014 in the case "Christian religious organization of Jehovah's Witnesses v. Armenia (dec.)" (41817/10)] URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001- 166870

15. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 07.09.2023 u spravi "Safarov proty Ukrainy" (65239/14) [Decision of the European Court of Human Rights of September 7, 2023 in the case "Safarov v. Ukraine" (65239/14)] URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-226424

16. Postanova Vyshchoho administratyvnoho sudu Ukrainy u spravi vid 30 serpnia 2016 r. [Resolution of the Supreme Court of Ukraine dated August 30, 2016 No. 826/22028/15] No. 826/22028/15 [in Ukrainian]

17. Ukhvala Vyshchoho administratyvnoho sudu Ukrainy u spravi vid 30 chervnia 2016 r. [Resolution of the Supreme Court of Ukraine in case dated 30.06.2016] No. 810/1860/14 [in Ukrainian]

18. Postanova Kyyivskoho okruzhnoho administratyvnoho sudu u spravi vid 4 lystopada 2015 [Resolution of the Kyiv District Administrative Court in case dated November 4, 2015] No. 810/5053/15 [in Ukrainian]

19. Blazhivska N. Ye. (2014). Praktychne znachennia praktyky Yevropeyskoho Sudu z prav liudyny dlia vyrishennia podatkovykh sporiv administratyvnymy sudamy Ukrainy [The practical significance of the practice of the European Court of Human Rights for the resolution of tax disputes by the administrative courts of Ukraine]. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 3, 110-116.

20. Hetmantsev D. O. (2016). Stabilnist ta vyznachenist podatkovoho prava [Stability and certainty of tax law]. Chasopys Kyyivskoho universytetu prava - Journal of the Kyiv University of Law, 2, 84-89. [in Ukrainian]

21. Karmalita M. V. (2019). Sudove provadzhennia yak naslidok zakhystu porushenoho interesu u sferi opodatkuvannia: praktyka YESPL ta balans pryvatnoho i publichnoho interesu» [Court proceedings as a consequence of the protection of a violated interest in the field of taxation: the practice of the ECtHR and the balance of private and public interest] Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk - Prykarpatsky Juridical Bulletin, 68 - 73 [in Ukrainian]

22. Karnaukh B. P. (2016). Poniattia mayna v konteksti statti 1 Protokolu № 1 do Yevropeyskoi Konventsii pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod [The concept of property in the context of Article 1 of Protocol No. 1 to the European Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms] Problemy zakonnosti - Problems of legality, 132, 205-214. [in Ukrainian]

23. Selezen P. O. (2009). Vplyv rishen Yevropeyskoho sudu z prav liudyny na rozvytok podatkovoi systemy Ukrainy [The influence of decisions of the European Court of Human Rights on the development of the tax system of Ukraine] Forum prava - Law Forum, 1, 491 -497. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru