Громадський контроль за діяльністю Національного антикорупційного бюро України

Размещено на http://allbest.ru

Громадський контроль за діяльністю Національного антикорупційного бюро України

Решота Олена Анатоліївна Решота Олена Анатоліївна кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри публічного адміністрування та управління бізнесом факультету управління фінансами та бізнесом, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Шевчук Юрій Андрійович Шевчук Юрій Андрійович здобувач ступеня «магістр» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», Львівський національний університет імені Івана Франка, адвокат, ЮК "МЕРЕЖА ПРАВА", м. Львів

Анотація

Стаття присвячена дослідженню громадського контролю за функціонуванням антикорупційних органів в Україні. Проаналізовано значення органів щодо запобігання та протидії корупції, виявлено труднощі, з якими вони зіштовхуються, та розглянуто можливості підвищення їхньої ефективності.

У статті також розглядаються проблеми корупції у державному апараті та суспільстві загалом, її вплив на економіку та демократію. Аналізуються міжнародні стандарти та практики у боротьбі з корупцією, а також роль міжнародного співробітництва.

Однак, не зважаючи на актуальність проблеми корупції у світі та в Україні, питання створення спеціалізованого антикорупційного органу все ще залишається у цій сфері.

Важливість незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) від політичних втручань та наявність достатніх ресурсів для його діяльності підкреслюється досвідом країн з розвинутою системою боротьби з корупцією. Системні реформи в Україні мають спрямовуватися на зміцнення прозорості управління, забезпечення незалежності та ефективності антикорупційних органів, залучення громадськості до контролю та впровадження найкращих практик з інших країн.

Автори статті висвітлили значення громадських органів у протидії корупції та їхню можливість впливати на ефективність роботи НАБУ. Особлива увага приділяється ролі засобів масової інформації та громадських організацій у контролі за діяльністю НАБУ та сприянні формуванню громадської думки щодо боротьби з корупцією. У статті розглядаються також проблеми, які виникають у процесі контролю за НАБУ та можливі шляхи їх вирішення.

Вдосконалення антикорупційного законодавства та політики, особливо в умовах воєнного стану, є важливим елементом в боротьбі з корупцією та враховує нові виклики, пов'язані з воєнною агресією та сучасною реальністю.

Ключові слова: Національне антикорупційне бюро України, антикорупційні органи, корупція, запобігання і протидія корупції, публічне управління.

Abstract

Public control over the activities of the national anti-corruption bureau of ukraine

Reshota Olena Anatoliivna Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Public Administration and Business Management, Faculty of Finance and Business Management, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

Shevchuk Yurii Andriiovych holder of a master's degree in specialty 281 "Public management and administration" of the Ivan Franko, lawyer, law firm "MEREZHA PRAVA", Lviv

The article is dedicated to the study of public control over the functioning of anti-corruption bodies in Ukraine. It analyzes the significance of these bodies in preventing and combating corruption, identifies the difficulties they face, and discusses opportunities to enhance their effectiveness. The article also examines corruption problems within the government and society as a whole, its impact on the economy and democracy. It explores international standards and practices in combating corruption, as well as the role of international cooperation. However, despite the relevance of the corruption issue globally and in Ukraine, the question of creating a specialized anti-corruption body remains unresolved in this field.

The importance of the independence of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine from political interference and the availability of sufficient resources for its operations is underscored by the experience of countries with advanced anticorruption systems. Systemic reforms in Ukraine should focus on strengthening transparency in governance, ensuring the independence and effectiveness of anticorruption bodies, engaging the public in oversight, and implementing best practices from other countries.

The authors of the article highlight the importance of civil society institutions in combating corruption and their ability to influence the effectiveness of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (NABU). Special attention is paid to the role of mass media and civil society organizations in monitoring NABU's activities and promoting public opinion on anti-corruption efforts. The article also discusses the challenges that arise in the process of monitoring NABU and possible ways to address them.

Improving anti-corruption legislation and policies, especially in times of martial law, is an important element in the fight against corruption and takes into account new challenges related to military aggression and contemporary realities.

Keywords: National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, anti-corruption bodies, corruption, prevention and combating corruption, public administration.

Вступ

Постановка проблеми. Боротьба з корупцією є важливим завданням для будь-якої держави, і створення спеціалізованих органів, таких як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), є кроком у цьому напрямку. Сучасна Україна, як і багато інших держав, стикається зі складними викликами корупції, що загрожує не лише економічному розвитку, а й демократії та правовій системі. Робота НАБУ стала важливим інструментом у боротьбі з цим явищем, сприяючи підвищенню довіри громадян до державних інституцій та зміцненню демократії в Україні.

Національне антикорупційне бюро України (далі НАБУ) було створено в 2014 році як незалежний орган, що займається розслідуванням корупційних злочинів на верхніх рівнях влади та у великому бізнесі. Завдяки своїм повноваженням та спеціалізованому складу, НАБУ забезпечує об'єктивне та ефективне розслідування корупційних справ, що допомагає у відновленні законності та зміцненні державних інститутів.

Одним із ключових напрямків роботи НАБУ є протидія корупції у сфері публічних закупівель. Бюро активно веде розслідування та викриття корупційних схем, пов'язаних з державними закупівлями, що сприяє підвищенню ефективності витрат бюджетних коштів та створенню умов для розвитку підприємництва та інвестиційної активності.

Крім того, НАБУ активно співпрацює з міжнародними партнерами у сфері боротьби з корупцією, що дозволяє використовувати передовий досвід та міжнародні стандарти у своїй роботі. Такий підхід сприяє підвищенню ефективності боротьби з корупцією в Україні та зміцненню довіри до державних інституцій у міжнародному співтоваристві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження створення та діяльності антикорупційних органів у різних країнах, зокрема в Україні, привертало увагу вітчизняних та зарубіжних дослідників, серед яких В.Д. Андріанов, Т. Вульф, Е. Гюрген, І. Коруля, Г. Куріс, М. Мельник, Є. Невмержицький, І. Ревак, С. Рогульський, С. Серьогін, І. Чемерис та інші. Однак, незважаючи на загальновизнану актуальність проблеми корупції в усьому світі, особливо в Україні, дослідження щодо створення спеціалізованого антикорупційного органу є недостатнім.

Мета статті є удосконалення теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо діяльності Національного антикорупційного бюро України щодо запобігання та протидія корупції та посилення громадського контролю за його діяльністю.

Виклад основного матеріалу

Проблеми щодо запобіганні та протидії корупції є надзвичайно важливими, оскільки: корупція у державному апараті суттєво гальмує реформи та погіршує їхню ефективність, високий рівень корупції в суспільстві, про що свідчать результати світового Індексу сприйняття корупції [1], знижує довіру населення до влади; необхідним є виконання антикорупційних рекомендацій Плану дій з лібералізації візового режиму з Європейського Союзу (ЄС); зниження рівня корупції сприятиме залученню міжнародних інвестицій тощо.

Поширення корупційних методів для вирішення політичних, економічних та соціальних питань, а також правових суперечок свідчить про системність цього явища в усіх сферах державного та суспільного життя. Це навіть може вказувати на загрозу формування в Україні так званої корупційної культури, коли громадяни асоціюють окремі посади із можливістю незаконного збагачення. Загалом корупція сприймається глобальною проблемою та є викликом у сучасному світі.

Як зазначає О. Юрченко, в Україні повинен функціонувати спеціалізований орган у сфері боротьби з корупцією, що відповідає таким основоположним принципам: автономності; самостійності; незалежності; достатності повноважень і фінансових ресурсів; кваліфікованості персоналу. Однак, на думку дослідника, законодавча практика Верховної Ради України пішла іншим шляхом, адже більшість принципів так і не були враховані в чинній редакції Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», а тому навряд чи цей нормативно-правовий акт дасть змогу підвищити ефективність правозастосовної діяльності щодо запобігання, виявлення та припинення корупційних правопорушень [2].

Питання щодо ступеню автономії, самостійності та незалежності Національного антикорупційного бюро викликають сьогодні у дослідників зацікавлення, адже процедура призначення та звільнення директора цього державного правоохоронного органу залежить повністю від Кабінету Міністрів України, який у свою чергу є відповідальним перед Президентом України та Верховною Радою України, а підконтрольний і підзвітний перед Парламентом України.

Зміни, що відбулись в Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» у 2021 р. суттєво переформатовали його роль та природу. Так, тепер відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону НАБУ є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом [3]. Така зміна ставить під сумнів залежність цього органу та можливість впливу Уряду на його роботу. Саме тому це зумовлює необхідність існування ефективного зовнішнього контролю за НАБУ і, насамперед, інститутами громадянського суспільства.

Ключовими компонентами ефективної боротьби з корупцією, на нашу думку, є політична воля, верховенство права, громадський контроль та співпраця з неурядовими організаціями. Крім того, розуміння того, що корупцію можна подолати або хоча б мінімізувати тільки системними та комплексними заходами є важливим для успіху антикорупційної політики.

Одним із елементів зовнішнього контролю за НАБУ є залучення неурядових та громадських організацій у галузі боротьби та протидії корупції в Україні. Співпраця між органами державної влади та громадянським суспільством у протидії та запобіганні корупції має свої важливі визначальні фактори: антикорупційний громадський контроль україна

1. Низький рівень довіри населення до політичних інститутів загалом породжує скептицизм суспільства щодо тих механізмів, які держава вживає для вирішення проблеми корупції.

2. Загальний рівень корумпованості системи правосуддя позбавляє громадян ефективних правових механізмів захисту їхніх прав і свобод, що підкреслює важливість діяльності неурядових та правозахисних організацій, а також вимагає наступних кроків з реформування правосуддя в Україні.

3. Європейська інтеграція України не можлива без запровадження дієвих механізмів запобігання та протидії корупції, а це вимагає активного залучення громадянськості до процесів ухвалення рішень як важливого елементу протидії корупції.

Участь неурядових організацій у процесі протидії та запобігання корупції націлена на обмеження зростання рівня корупції в Україні. Це досягається шляхом сприяння прозорості, відповідальності та чесності в діяльності публічних установ перед громадянським суспільством.

Важливим фактором, що сприяв збільшенню ефективності діяльності НАБУ стало функціонування та взаємодія з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Завдяки злагодженій та професійній роботі за 11 місяців 2023 року було повідомлено про підозри 254 особам, серед яких народні депутати, чинні та експосадовці й судді [4]. Крім того, детективи і прокурори у 2023 році продовжили системно викривати корупцію: лише за останні пів року детективи НАБУ та прокурори САП притягнули до відповідальності 137 осіб. До суду передано обвинувальні акти стосовно дій 147 людей. Таким чином, наразі на лаві підсудних опинилася майже тисяча осіб. У 2023 році затримало заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури під час отримання хабаря у розмірі 400 тисяч доларів США. Сенсаційним для всього світу стало викриття схеми підкупу керівництва Верховного Суду у травні 2023 року. Загалом у першому півріччі 2023 року НАБУ і САП повідомили про підозру 11 вищим посадовим особам держави, викрили недоброчесні дії 26 керівників державних підприємств та притягнули до відповідальності 7 суддів [5].

Поряд із цим діяльність НАБУ також має бути предметом контролю, що має забезпечити, щоб цей правоохоронний орган не став вибірково розслідувати корупційні правопорушення лише окремих осіб. Це зумовлює потребу у створенні ефективних внутрішніх та зовнішніх механізмів контролю.

У статті 26 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» [3] зазначено, що контроль за діяльністю Національного бюро здійснюється комітетом Верховної Ради України, який відповідальний за боротьбу з корупцією і організованою злочинністю, відповідно до Конституції України, Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави", а також іншими законами України.

Інституціоналізація Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка має функції нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування, підтримки державного обвинувачення та представництва інтересів в суді, є кроком у напрямку боротьби з корупцією. Однак, проблема збереження впливу високопосадовців на нові органи може породжувати конфлікти і перешкоджати ефективній боротьбі з корупцією. Важливо, щоб утворені органи були незалежними та мали достатні повноваження для виконання своїх функцій без втручання з боку осіб, які можуть мати конфлікт інтересів. Прозорість у процесі формування цих органів та механізми запобігання втручання впливових осіб можуть виявитися ключовими у забезпеченні їхньої ефективності та довіри громадськості.

Активне місце в визначеному напрямку займає громадський контроль, оскільки саме громадськість, використовуючи надані їй можливості, може забезпечити ефективність контролю за притягненням осіб, винних у порушенні правових принципів функціонування державних органів, включаючи НАБУ, до юридичної відповідальності, нейтралізації впливу негативних суспільних факторів, що сприяють поширенню антисуспільної поведінки і т. д.

У свою чергу, практична реалізація громадського контролю, включаючи контроль за діяльністю НАБУ, розпочинається встановленням системи суб'єктів, які реалізують цей контроль.

Для забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю в Національному бюро формується Рада громадського контролю, склад якої становить 15 осіб. Члени Ради відбираються на основі відкритого та прозорого конкурсу, який проводиться через рейтингове інтернет-голосування громадян, що мешкають на території України. Рада громадського контролю при Національному бюро:

1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Національного бюро;

2) розглядає звіти Національного бюро і затверджує свій висновок щодо них;

3) обирає з її членів двох представників, які входять до складу Дисциплінарної комісії Національного бюро;

4) має інші права, передбачені Положенням про Раду громадського контролю [3].

Правовий статус, основні завдання та порядок роботи Ради громадського контролю визначено в Положенні про Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, що була затверджена Указом Президента України від 15 травня 2015 року [6]. Рада громадського контролю Національного антикорупційного бюро України має повноваження заслуховувати інформацію про діяльність Бюро, розглядати його звіти та висновки, обирати представників до внутрішніх органів Бюро, визначати представників до конкурсних комісій, сприяти громадському обговоренню законодавчих і підзаконних актів, обговорювати питання прозорості та запобігання дискредитації Бюро, а також висловлювати свою позицію щодо порушень законів та прав людини працівниками Бюро.

З викладеного можна зробити висновок, що Рада громадського контролю за діяльністю НАБУ може бути розглянута як спеціалізований контрольний орган, оскільки вона виконує конкретні завдання, передбачені законодавством, і має чітко визначений порядок формування і регламентації діяльності. Існування Ради розширює правові можливості громадськості щодо контролю за діяльністю НАБУ. Наприклад, Рада може публічно висловлювати свою позицію щодо фактів порушень законів, прав і свобод людини і громадянина працівниками НАБУ, що сприяє підвищенню відкритості та прозорості в діяльності цього органу.

Звіт Національного бюро підлягає розгляду Радою громадського контролю при Національному бюро, яка повинна провести аналіз упродовж двох тижнів після його подання. Якщо висновок Ради громадського контролю схвалено у визначений строк, звіт Національного бюро надсилається відповідним державним органам та публікується разом із висновком Ради громадського контролю.

Лише за 1 півріччя 2023 року (з 01.01.2023 по 30.06.2023), Національне бюро провело 46 конференцій (у т.ч. онлайн), здійснило 46 просвітницьких заходів (у т.ч. онлайн). Також Національне бюро надало 105 відповідей на запити ЗМІ, 82 коментарі для ЗМІ про діяльністю НАБУ, а також дало 2 інтерв'ю українським медіа [5]. У другому півріччі 2023 року за даними звіту НАБУ комунікація з громадськістю виявилась у наступній кількості звернень: 6226 надіслано поштою (в т.ч. електронною), 298 заяв подано до громадської приймальні, 3955 звернень до колл-центру, 527 звернень було від юридичних осіб і державних органів від громадських організацій, 262 від громадських організацій, 86 від народних депутатів України і 183 запити на доступ до публічної інформації [7].

Крім того, Комітет Верховної Ради України, що відповідає на питання боротьби з корупцією, проводить щорічно відкриті для громадськості слухання, присвячені аналізу діяльності Національного бюро, виконанням його завдань, дотриманням законодавства та прав осіб.

Ще одним важливим інструментом контролю за НАБУ є проведення щорічної зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро. Її здійснює Комісія з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро, що створюється у складі трьох осіб, які призначаються Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх трьох років до проведення оцінки надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції [3]. Відповідне рішення про початок формування Комісії з проведення оцінки ухвалює Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення річного строку з дати затвердження останнього звіту зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро.

Висновок незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності Національного бюро вважається прийнятим, якщо всі члени Комісії з проведення оцінки підтримали його. Результати оцінки публікуються на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України протягом п'яти днів після затвердження та додаються до письмового звіту Національного бюро, який також розглядається Верховною Радою України. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України, а фінансування її діяльності та членів може здійснюватися за рахунок міжнародної технічної допомоги.

Важливо згадати й про норми інших нормативних актів, які передбачають загальні засади громадського контролю за всіма органами державної влади, до яких відноситься й НАБУ. Так, згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про національну безпеку України" [8], громадський нагляд можуть здійснювати громадяни особисто чи у складі громадських об'єднань. Це означає, що будь-який громадянин під час особисто ініційованої перевірки конкретних відомостей про діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції може звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідних державних органів або суду. Звернення може подаватись у формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) або скарги, згідно зі статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" [9]. Пропозиції можуть використовуватися для висловлення громадянами порад з питань оптимізації роботи НАБУ. У заяві громадяни висловлюють прохання до відповідного органу щодо захисту їхніх законних прав або інтересів. Скарга, натомість, містить вимогу вже про відновлення прав і захист законних інтересів громадян.

Громадський контроль за Національним бюро може здійснюватися громадянами не лише індивідуально, але й через громадські об'єднання, які є формою колективного контролю за органами публічної влади в Україні. Відповідно до Закону громадське об'єднання є "добровільним об'єднанням фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів". Громадське об'єднання може діяти як громадська організація, засновниками та членами (учасниками) якої можуть бути фізичні особи або як громадська спілка (засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи) [10]. Тобто громадську спілку можуть створювати лише недержавні юридичні особи, інакше це нівелює ефективність громадського контролю.

Слід зазначити, що сьогодні громадські організації та громадські спілки активно беруть участь у громадському житті держави, включаючи контроль за діяльністю органів державної влади, зокрема НАБУ, в тих питаннях його функціонування, які перебувають поза межами державного контролю. Щоб підтвердити це, можна привести приклад, коли 15 найбільш впливових представників громадського антикорупційного руху з 48 кандидатів до Ради громадського контролю при НАБУ оголосили про свій намір відкликати свої кандидатури. За їхніми словами, цей крок був вираженням протесту проти непрофесійного забезпечення інтернет-голосування за членів Громадської ради [11]. Тоді виконавчий директор Transparency International Україна висловив підтримку громадянському антикорупційному руху, вважаючи цей випадок профанацією [12, с. 174].

При вивченні методів оптимізації механізмів публічної звітності державних органів, важливо акцентувати увагу на продовженні щорічних публічних звітів перед громадськістю. Особливу увагу слід приділити формуванню показників і індикаторів проведення таких звітів, що сприятиме забезпеченню прозорості та підзвітності державної влади перед громадськістю і сприятиме формуванню відповідної громадської думки, що завжди важливо для аналізу та оцінки ефективності державного управління.

Засоби масової інформації, такі як телебачення, радіо і преса, можуть виконувати різнобічну аналітичну та оцінну роботу щодо діяльності НАБУ. Важливо, щоб вони були об'єктивні та незалежні у поглядах, аналізі та оцінці. Встановлення ефективної взаємодії між НАБУ, громадськістю та засобами масової інформації є ключовою складовою для розвитку суспільного діалогу, забезпечення участі громадян в обговоренні та формуванні державної політики. Це сприяє гарантуванню прав громадян на отримання та доступ до інформації в контексті протидії корупції, розвитку громадянського суспільства та зміцненню демократії в Україні.

В умовах сьогодення роль засобів масової інформації полягає в сприянні створенню відповідних умов для боротьби з корупцією та інформуванні громадськості про ефективність та результати антикорупційної політики держави. Важливо, щоб засоби масової інформації були об'єктивними та не були однобічно спрямованими на певну політичну позицію, та сприяли демократизації України. Їхня інформаційна діяльність має бути спрямована на процеси державної стабілізації та соціальної ефективності організації суспільства.

Звернення громадян відіграють важливу роль у аналізі та оцінці державного управління, відображаючи реальний стан речей у суспільстві та конкретні інтереси громадян. Кожне звернення може передати інформацію про порушення прав, факти та події, що допомагає виявити глибокі взаємозв'язки та процеси в суспільстві. Реакція публічної влади на ці звернення визначає ефективність та спроможність держави загалом, а правильне функціонування адміністративно-правових механізмів гарантує захист прав громадян.

Отже, вирішення проблеми корупції вимагає комплексного підходу, який включає кілька напрямків. Удосконалення антикорупційного законодавства та системи державних інститутів протидії корупції є першочерговим завданням. Важливо збільшити вплив громадських інститутів та врахувати громадську думку щодо роботи НАБУ при оцінці його ефективності. Політична воля вищих інститутів влади, а також виявлення, розслідування корупційних правопорушень має стати пріоритетним для держави і суспільства.

Висновки

Національне антикорупційне бюро України відіграє важливу роль у протидії та боротьбі з корупцією, забезпечуючи попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень. Практика країн Європи, Північної Америки та Азії підтверджує, що незалежні антикорупційні органи можуть успішно працювати, якщо вони мають підтримку уряду та гарантії прозорості.

Враховуючи вищезазначене, доходимо до висновку, що для впровадження антикорупційних змін в Україні необхідно:

1. Забезпечити незалежність роботи антикорупційних органів та усунути їх політичну залежності від політичної влади.

2. Забезпечити ефективну діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, інформуючи громадськість про їх результати діяльності.

3. Удосконалювати систему електронного декларування та державних закупівель, які були обмежені через введення в Україні воєнного стану.

4. Здійснити реформу судової системи та сформувати чесний і непідкупний суддівський корпус, що діятиме відповідно до принципу верховенства права.

5. Закріпити законодавчо проведення поліграфічного дослідження при конкурсах на посади державної служби категорії А, що унеможливить зайняття відповідальної посади особою, яка мала схильність до протиправних дій.

6. Удосконалювати та розвивати інформаційні продукти та освітні програми, що інформують про негативні наслідки корупційних дій, та впроваджувати їх в інформаційний простір на різних рівнях.

7. Створювати умови для залучення неурядових організацій до моніторингу діяльності органів державного управління, постійне підвищення кваліфікації кадрів, збільшення заходів щодо запобігання (превенції) корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією.

8. Забезпечити належне покарання для посадовців, які скоїли корупційний злочин, і заборонити їм подальше зайняття посад державних службовців.

Системні реформи в Україні повинні спрямовуватися на зміцнення прозорості управління, забезпечення незалежності та ефективності антикорупційних органів, залучення громадськості до контролю та впровадження найкращих практик з інших країн. Доцільно також удосконалити антикорупційне законодавство та політику, особливо в умовах воєнного стану. Рекомендації для подальших дій включають:

1. Реформу реєстрації повідомлень про корупцію: розробка більш ефективного та оперативного механізму реєстрації повідомлень та визначення чітких критеріїв перевірки та швидкого реагування на них.

2. Посилення відповідальності за незаконні дії щодо гуманітарної допомоги: визначення конкретних норм та правил використання гуманітарної допомоги у воєнний період та запровадження жорстких санкцій за її незаконне використання.

3. Залучення громадськості та міжнародної співпраці: створення механізмів для активної участі громадськості у моніторингу та контролі за реалізацією антикорупційних заходів, а також розвиток співпраці з міжнародними експертами та організаціями для впровадження найкращих практик та стандартів.

Ці заходи спрямовані на покращення ефективності боротьби з корупцією в умовах воєнного стану та враховують нові виклики, що виникають у зв'язку з воєнною агресією та потребами сучасної реальності. Водночас ці питання потребують детальнішого аналізу й дослідження та подальших наукових пошуків.

Література

1. Офіційний сайт Transparency International Україна. URL: https://ti-ukraine.org.

2. Юрченко О.М. Національне антикорупційне бюро України: перспективи діяльності. Боротьба за організованою злочинністю: теорія і практика. 2014. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/boz_2014_2_17.

3. Про Національне антикорупційне бюро України. Закон України від 14 жовтня 2014 року. № 1698-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18#Text.

4. У 2023 році НАБУ і САП повідомили про підозри 254 особам. URL: https://suspilne.media/648382-u-2023-roci-nabu-i-sap-povidomili-pro-pidozri-254-osobam/

5. Звіт за І півріччя 2023 року. Офіційний сайт Національного антикорупційного бюро України. URL: https://reports.nabu.gov.ua/

6. Питання Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Указ Президента України від 15.05.2015. № 272/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/272/2015#n11.

7. Звіт за ІІ півріччя 2023 року. Офіційний сайт Національного антикорупційного бюро України. URL: https://nabu.gov.ua/site/assets/files/47192/zvit2023p.pdf

8. Про Національну безпеку України. Закон України від 21.06.2018. № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19.

9. Про звернення громадян. Закон України від 02.10.1996. № 393/96-ВР. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр.

10. Про громадські об'єднання. Закон України від 22.03.2012. № 4572-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17.

11. Савицький О. Громадські активісти розкритикували онлайн-вибори до Ради громадського контролю НАБУ. Deutsche Welle. URL: https://p.dw.com/p/1FWmY.

12. Дорошенко В. Суб'єкти здійснення громадського контролю за діяльністю Національного антикорупційного бюро України. Підприємництво, господарство і право. 2019 р. № 12. С. 171-175.

References

1. Ofitsiinyi sait Transparency International Ukraina [Official website of Transparency International Ukraine]. Retrieved from: https://ti-ukraine.org [in Ukrainian].

2. Yurchenko O.M. Natsionalne antykoruptsiine biuro Ukrainy: perspektyvy diialnosti. [National Anti-Corruption Bureau of Ukraine: Prospects of Activity]. Borotba za orhanizovanoiu zlochynnistiu: teoriia i praktyka Fighting Organized Crime: Theory and Practice. 2014, 2. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boz_2014_2_17 [in Ukrainian].

3. Pro Natsionalne antykoruptsiine biuro Ukrainy. Zakon Ukrainy vid 14 zhovtnia 2014 roku. № 1698-VII [On the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18#Text [in Ukrainian].

4. U 2023 rotsi NABU i SAP povidomyly pro pidozry 254 osobam [In 2023, NABU and SAP announced suspicions against 254 individuals]. Retrieved from: https://suspilne.media/ 648382-u-2023-roci-nabu-i-sap-povidomili-pro-pidozri-254-osobam/ [in Ukrainian].

5. Zvit za I pivrichchia 2023 roku. Ofitsiinyi sait Natsionalnoho antykoruptsiinoho biuro Ukrainy [Report for the first half of 2023 from the Official Website of the National AntiCorruption Bureau of Ukraine]. Retrieved from: https://reports.nabu.gov.ua/ [in Ukrainian].

6. Pytannia Rady hromadskoho kontroliu pry Natsionalnomu antykoruptsiinomu biuro Ukrainy. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 15.05.2015. No. 272/2015. [Public Control Council at the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/272/2015#n11 [in Ukrainian].

7. Zvit za II pivrichchia 2023 roku. Ofitsiinyi sait Natsionalnoho antykoruptsiinoho biuro Ukrainy [Report for the first half of 2023 from the Official Website of the National AntiCorruption Bureau of Ukraine]. Retrieved from: https://nabu.gov.ua/site/assets/files/47192/ zvit2023p.pdf [in Ukrainian].

8. Pro Natsionalnu bezpeku Ukrainy. Zakon Ukrainy vid 21.06.2018. № 2469-VIII. [On the National Security of Ukraine]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/2469-19 [in Ukrainian].

9. Pro zvernennia hromadian. Zakon Ukrainy vid 02.10.1996. № 393/96-VR. [On Citizen Appeals]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр [in Ukrainian].

10. Pro hromadski obiednannia. Zakon Ukrainy vid 22.03.2012. № 4572-VI. [On Public Associations: Law of Ukraine]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4572-17 [in Ukrainian].

11. Savytskyi O. Hromadski aktyvisty rozkrytykuvaly onlain-vybory do Rady hromadskoho kontroliu NABU. [Public activists criticize online elections to the Public Control Council of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine]. Deutsche Welle. Retrieved from: https://p.dw.com/ p/1FWmY [in Ukrainian].

12. Doroshenko V. Subiekty zdiisnennia hromadskoho kontroliu za diialnistiu Natsionalnoho antykoruptsiinoho biuro Ukrainy [Subjects of Public Oversight of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo Entrepreneurship, Economy, and Law. 2019, 12, 171-175 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru