Правові засади адміністративного провадження з отримання авторизації авторизованого економічного оператора в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Правові засади адміністративного провадження з отримання авторизації авторизованого економічного оператора в Україні

Михайленко Владислав Вадимович аспірант кафедри адміністративного права

Анотація

У роботі здійснено комплексне дослідження ключових аспектів правового регулювання процесу проходження авторизації для отримання статусу авторизованого економічного оператора (АЕО) на території України. Проведено аналіз найбільш значущих нормативно- правових актів та процедур, що впливають на відповідний процес. Наукова стаття присвячена аналізу чинного законодавства, а також виявленню прогалин та викликів, що ускладнюють отримання статусу АЕО, та розробці ефективних рекомендацій для вдосконалення існуючої системи.

У дослідженні використовуються різноманітні методи аналізу, включаючи нормативно-правовий аналіз, порівняльний аналіз, а також аналіз практичного досвіду реалізації даних механізмі, що вже реалізовані. Відповідний підхід дозволяє глибше зрозуміти теперішні виклики та виявити найбільш ефективні шляхи розв'язання ідентифікованих проблем.

Аналіз показує, що, попри значні переваги статусу АЕО для бізнесу, як- от спрощення митних процедур та підвищення рівня довіри з боку державних органів, існує ряд бар'єрів і викликів. До таких належать складність процесу подання документів, необхідність великого обсягу документації та іноді недостатня прозорість існуючих процедур.

На основі проведеного аналізу в статті пропонуються рекомендації для удосконалення положень законодавства та практики його застосування. Зокрема, акцентується увага на необхідності спрощення процедур отримання статусу АЕО, підвищення рівня прозорості, а також зміцнення співпраці з міжнародними організаціями та партнерами для обміну кращими практиками. адміністративний провадження авторизований оператор

Окрема увага в статті приділена дослідженню ключових існуючих аспектів проходження відповідних процедур, а також потенційному впливу запропонованих рекомендацій на забезпечення ефективності процесу отримання авторизації АЕО, підвищення рівня довіри між бізнесом та державою й налагодженню співпраці з міжнародними партнерами. Висновки

та рекомендації статті можуть стати основою для майбутніх законодавчих ініціатив, спрямованих на вдосконалення правового регулювання у сфері функціонування авторизованих економічних операторів в Україні.

Ключові слова: АЕО, авторизація, адміністративне провадження, митне регулювання, міжнародні стандарти, митна безпека.

Mykhailenko Vladyslav Vadymovych Postgraduate Student at the Department of Administrative Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

LEGAL BASIS OF ADMINISTRATIVE PROCEEDINGS FOR OBTAINING AUTHORIZATION OF AN AUTHORIZED ECONOMIC OPERATOR IN UKRAINE

Abstract

The article provides a comprehensive study of the key aspects of legal regulation of the authorization process for obtaining the status of an authorized economic operator (AEO) in Ukraine. The author analyzes the most important legal acts and procedures that affect the relevant process. The research article analyzes the current legislation, identifies gaps and challenges that complicate the process of obtaining the AEO status, and develops effective recommendations for improving the existing system.

The study uses a variety of analysis methods, including regulatory analysis, comparative analysis, and analysis of practical experience in implementing these mechanisms that have already been implemented. This approach allows for a deeper understanding of the current challenges and identifies the most effective ways to address the identified problems.

The analysis shows that despite the significant benefits of AEO status for business, such as simplified customs procedures and increased trust from government agencies, there are a number of barriers and challenges. These include the complexity of the application process, the need for a large amount of documentation, and sometimes the lack of transparency of existing procedures.

Based on the analysis, the article offers recommendations for improving the provisions of the law and its application. In particular, the author emphasizes the need to simplify the procedures for obtaining the AEO status, increase transparency, and strengthen cooperation with international organizations and partners to share best practices.

Special attention is paid to the study of the key existing aspects of the relevant procedures, as well as the potential impact of the proposed recommendations on ensuring the efficiency of the AEO authorization process, increasing the level of trust between business and the state, and establishing cooperation with international partners. The conclusions and recommendations of the article may serve as a basis

for future legislative initiatives aimed at improving the legal regulation of the functioning of authorized economic operators in Ukraine.

Keywords: AEO, authorization, administrative proceedings, customs regulation, international standards, customs security.

Постановка проблеми. Впровадження механізмів реалізації статусу АЕО є важливим кроком на шляху до інтеграції України у світову економічну систему та досягнення взаємного визнання з митними органами інших країн. Це, в свою чергу, вимагає від національної митної політики адаптації до міжнародних стандартів, а також розробки ефективних моделей правового регулювання відносин, пов'язаних з отриманням авторизації АЕО.

Особливу увагу в цьому контексті слід приділити аналізу нормативно- правової бази, що регламентує процедуру отримання авторизації АЕО, визначення прозорих критеріїв відбору суб'єктів, оцінки їхньої діяльності на відповідність вимогам безпеки та спрощення митних процедур. Вирішення цих питань має велике значення як для державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, так і для підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на міжнародних ринках.

Правові засади адміністративного провадження з отримання авторизації АЕО в Україні є важливим об'єктом наукового дослідження, що вимагає комплексного підходу до вивчення як національного законодавства, так і міжнародного досвіду. Аналіз таких правових засад дозволить виявити існуючі прогалини у національному законодавстві, розробити рекомендації щодо їх усунення та сприятиме комплексній оптимізації програми авторизованих економічних операторів в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематиці розвитку інституту авторизованого економічного оператора в Україні присвятили свої праці Месеча І. [1], Несторишен І. [2], Канигін С., Тищенко В., Азізова К. [3], Острікова Т. [4], Кормич Б. [5] та інші. Їх дослідження відображають різні аспекти цього явища: від аналізу міжнародного досвіду до вивчення конкретних адміністративних та правових труднощів імплементації цього інституту в українському законодавстві. Однак, зважаючи на те, що концепція АЕО досі перебуває на етапі розвитку та трансформацій дослідження даного явища є

Мета статті - визначення ключових аспектів та основних правових положень, що регулюють адміністративне провадження з отримання авторизації АЕО в Україні, а також виявлення основних проблем та викликів в їх застосуванні й формування пропозицій, щодо їх вирішення з огляду на сучасні міжнародні стандарти та практики.

Виклад основного матеріалу. Не можна сказати, що розуміння питання правових засад адміністративного провадження з отримання авторизації АЕО

в Україні є просто важливим саме по собі. Для такого формулювання є кілька вагомих причин:

Забезпечення безпеки ланцюга постачання: АЕО -- це статус, що надається підприємствам, які відповідають певним критеріям безпеки та надійності в міжнародних ланцюгах постачання. Розуміння правових аспектів отримання такої авторизації допомагає підприємствам в Україні стати частиною безпечного ланцюга постачання.

Сприяння міжнародній торгівлі: АЕО може отримати певні переваги при міжнародній торгівлі, такі як спрощені митні процедури. Знання процесу отримання цього статусу в Україні допомагає підприємствам ефективніше інтегруватися в міжнародний ринок.

Законодавча ясність: Відсутність чіткого розуміння правових засад може призвести до невірного застосування законів, що, своєю чергою, може призвести до правової невизначеності, штрафів та інших негативних наслідків для підприємств.

Захист національних інтересів: Розуміння правового поля в області АЕО дозволяє державі ефективно контролювати й регулювати міжнародні потоки товарів, забезпечуючи при цьому національну безпеку та економічні інтереси країни.

Адаптація до міжнародних стандартів: Врахування та розуміння міжнародних практик і стандартів у сфері АЕО дозволяє Україні підтримувати актуальність свого законодавства та адаптуватися до змін у глобальному торговому середовищі.

Стимулювання інвестицій: Чіткі правові рамки створюють сприятливе середовище для інвестицій, оскільки іноземні компанії і інвестори шукають правову визначеність й передбачуваність при вході на нові ринки.

Що стосується безпосередніх правових засад, то, перш за все, варто вказати на той факт, що Законом України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» визначено, що адміністративне провадження являє собою сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта [6].

Поточне регулювання питань, що пов'язані із діяльністю та функціонування АЕО у вітчизняному законодавстві представлені у дещо відмінній формі. Статус авторизованого економічного оператора визначено у положеннях статті 12 МК - «підприємство-резидент, що виконує будь-яку роль в міжнародному ланцюзі постачання товарів (виробник, експортер, імпортер, митний представник, перевізник, експедитор, утримувач складу) та отримало авторизацію відповідно до вимог цієї глави, набуває статус

авторизованого економічного оператора (АЕО)» [7]. Основне значення має саме формулювання «отримало авторизацію відповідно до вимог цієї глави», адже воно передбачає реалізацію адміністративного провадження з отримання статусу АЕО.

Початкову версію положень МК, що регулювали питання отримання авторизації АЕО було перероблено у зв'язку зі змінами та доповненнями відповідних положень на основі Закону України від 15.08.2022 № 2510-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» [8].

Окрім положень МК основні питання пов'язані з отримання авторизації, провадження діяльності операторів і т.п., регулювались положеннями Постанови КМУ від 29.07.2020 № 665 «Про деякі питання функціонування авторизованих економічних операторів» [9]. Однак, вона втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 1092 від 27.09.2022 «Деякі питання реалізації положень Митного кодексу України щодо надання авторизацій», яка відповідно стала ключовим актом, що має роз'яснювати та тлумачити особливості реалізації загальних положень щодо отримання авторизації та діяльності АЕО [10].

Положення, що висвітлені у національному законодавстві мають безпосередній зв'язок із напрацюваннями, що вже мають місце у світовій практиці. АЕО як інститут є досить відомою та широко розповсюдженою конструкцією, а його використання - сталою практикою для багатьох країн світу [11].

Процедура отримання статусу АЕО в Україні, на поточний момент часу, є досить складним та комплексним явищем. Дослідники вказують на те, що саме існуюча процедура є одним з ключових факторів повільного розвитку та імплементації даного механізму в нашу правову систему [2, 5].

Загальна процедура отримання статусу авторизованого економічного оператора розпочинається із того, що заповнюються «Заява про надання авторизації авторизованого економічного оператора» та «Анкета самооцінки підприємства». Бланки відповідних документів можна знайти у додатках до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1092 «Деякі питання реалізації положень Митного кодексу України щодо надання авторизацій» [10].

Тож разом із заявою до Держмитслужби подаються дві категорії документів. Перша, фактично, складається з анкети самооцінки, що була згадана вище. Відповідна анкета заслуговує на окрему увагу через те, що є свого роду універсальним способом визначення ключових особливостей діяльності підприємства. Широкий перелік питань, які запропоновано підприємству для визначення, містить, в тому числі інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) підприємства, суму сплачених митних платежів за митними деклараціями протягом календарного року, питання про самостійне виконання підприємством митних формальностей і т.д.

Ці документи мають бути зареєстровані й лише після цього розпочинається їх «попередній розгляд» представниками Держмитслужби. Після чого документи повертаються з відповідною резолюцією відділу (сектору) організації роботи, який передає її на виконання до Департаменту організації митного контролю та оформлення, як головному виконавцю [10].

Оцінка відповідності є комплексним процесом і передбачає використання ряду контрольних питань, які є додатковим засобом визначення відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації на рівні з питаннями, що містить анкета самооцінки.

Алгоритм оцінки відповідності законодавець визначає як набір питань та відповідей, які дають змогу органам контролю дійти конкретних та обґрунтованих висновків, відносно відповідності чи невідповідності підприємства критеріям та умовам надання авторизації, а також з'ясувати правдивість інформації, що була вказана підприємством в анкеті самооцінки.

Важливою особливістю фіксування результатів такої перевірки є те, що відповідь “так” на контрольне питання надається за сукупністю відповідей на пункти такого контрольного питання, наведені в таблиці з урахуванням примітки до них.

Варто обмовитись, що попередній розгляд не є основною частиною процедури й виступає, свого роду, проміжною ланкою на якій відсіюється більшість кандидатів із визначенням статусу заяви «Відмова в проведені оцінки відповідності». Бо саме на даному етапі головним виконавцем здійснюється попередній розгляд поданих документів та приймається рішення про проведення оцінки відповідності або про відмову в проведенні оцінки відповідності.

Результат попереднього розгляду відповідних заяв оформлюється рішенням про розгляд заяви у формі наказу про проведення оцінки відповідності або про відмову в розгляді заяви - у формі листа. Обґрунтування підстав відмови здійснюється з посиланням на положення частини 7 статті 19-5 МК, а також має бути зазначено порядок та строк для оскарження такого рішення [7].

Вагому роль у питаннях, пов'язаних із регулюванням процесу проведення оцінки відповідності, відіграє формування та безпосередній процес діяльності комісії, що її проводить.

Так, зокрема, законодавець вказує на те, що до її складу входять посадові особи митних органів, які успішно пройшли спеціальний курс з оцінки відповідності підприємств конкретним критеріям та/або умовам надання авторизації [10].

Голова комісії призначається з-поміж посадових осіб структурного підрозділу уповноваженого митного органу, що має здійснювати функції по реалізації процесу проведення оцінки (повторної оцінки) відповідності підприємств критеріям та/або умовам надання авторизації АЕО.

Перевірка кожного окремого критерію чи сукупності умов передбачають залучення окремої особи - представника митного органу, що проводить оцінку відповідності підприємства.

Однак це не єдина умова формування складу комісії перевіряючих. Також є чимало чинників, які мають бути врахованими при формуванні комісії з оцінки відповідності, таких як: специфіка діяльності підприємства, обсяг його операцій з товаром, різновиди документів бухгалтерського обліку, а також транспортної та комерційної документації, враховуючи той тип авторизації на який підприємство подало заяву.

Так, наприклад, у разі перевірки таких критеріїв як “стійкий фінансовий стан”, “дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також фактів притягнення до кримінальної відповідальності”, “забезпечення практичних стандартів компетенції або професійної кваліфікації відповідальної особи підприємства” або кількох умов відповідності даним критеріям може залучатись одна окрема особа зі складу уповноваженого митного органу. Кілька осіб можуть бути залученими для перевірки відповідності за критеріями “дотримання стандартів безпеки та надійності” та “належна система ведення бухгалтерського обліку, комерційної та транспортної документації”.

Загальним є передбачене у законодавстві правило, що кожен фахівець, який залучається до проведення процедури оцінки відповідності, має сукупність відповідних знань, вмінь та навичок, які він отримав на курсах щодо специфіки перевірки одного з критеріїв такої процедури.

На голову комісії з оцінки відповідності покладається обов'язок з розробки та затвердження графіку її роботи у кожному окремому випадку. При формуванні графіку мають бути враховані різні фактори, серед яких: специфіка діяльності підприємства та категорія до якої воно належить, обсяги операцій з товарами, які воно здійснює, а також особливості ведення підприємством бухгалтерської, транспортної, комерційної документації. На основі відповідного графіку визначаються:

строки, які є необхідними комісії для здійснення заходів з оцінки відповідності без відвідування приміщень і об'єктів, що використовуються підприємством, а також аналогічні строки з відвідуванням приміщень, якщо в тому є потреба;

строки в які члени комісії з оцінки відповідності подають звіти, щодо результатів проведеної роботи.

Також відповідним графіком визначають строки для подачі, керівникові уповноваженого митного органу або уповноваженій ним особі, документів про відповідність чи невідповідність підприємства вимогам надання авторизації.

Досить складним і водночас вартим уваги є визначений у законодавстві алгоритм проведення оцінки відповідності критеріям та умовам надання авторизації.

Так, у ході проведення процедури оцінки відповідності проводиться опитування серед працівників підприємства. Процедура опитування передбачає присутність опитуваної особи (можливий варіант використання для цього засобів онлайн спілкування), а також члена комісії, який є особою відповідальною за контроль щодо певного критерію чи сукупності умов, додатково має бути забезпечена присутність особи, котра є відповідальною за взаємодію з митним органами. До участі, за необхідності, можуть залучатись інші члени перевіряючої комісії або її голова.

Членом комісії з оцінки відповідності, що проводить опитування має бути здійснено перевірку документів опитуваного, з роз'ясненням мети та вимог процедури, а також - сформульовані питання.

Процедура опитування передбачає, що особа яка його проходить, у довільній формі надає відповіді на питання представника митного органу. І, у разі якщо питання належать до її сфери відання чи компетенції, вона надає відому їй інформацію з їх приводу. Якщо питання розкрите не повною мірою, чи у відповіді не вистачає конкретики, членом комісії можуть ставитись додаткові питання.

Фіксування результатів опитування відбувається за допомогою «аркушу опитування» - спеціалізованого формуляра, у якому особа, що проводить опитування фіксує результати перебігу процедури та відповіді на поставлені працівникові (співробітнику підприємства) питання.

Після надання відповідей на питання перевіряючого, особа, яка проходила опитування має право на ознайомлення із заповненим, за результатами опитування, аркушем, перед його підписанням. Особі надано право вказати зауваження на зафіксовані членом комісії відомості, додавши при цьому свої заперечення і виправити неправильно зафіксовані відповіді, або - вказати пояснення з питань, що були поставлені в ході опитування.

Якщо особа, що проходить опитування, відмовляється надавати відповіді на поставлені питання чи підписувати заповнений аркуш опитування - член перевіряючої комісії, робить запису про це в аркуші опитування. Його мають підписати усі присутні члени комісії з оцінки відповідності й особа, яка має забезпечувати взаємодію з митними органами на підприємстві.

Сукупність відповідей на контрольні питання є підставою для формування оцінки за критерієм «відповідає», або «не відповідає» для підприємства, яке проходить процедуру оцінки відповідності.

Оцінка відповідає певному критерію чи сукупності умов для надання авторизації, може бути виставлена підприємству у випадку, коли на основі опитування були надані відповіді - «так» або «не застосовується», однак, у

будь-якому випадку потрібно враховувати стан підприємства в міжнародному ланцюзі постачання, особливості його діяльності, а також тип авторизації на який воно подається.

У інших випадках, якщо відповіді «так» або «не застосовується» не були надані, результатом проведеної оцінки є визначення - «не відповідає».

Можливі випадки, коли під час проходження процедури оцінки, за визначеним алгоритмом, надано відповідь - «ні». У такому разі, голова комісії інформується про наявну невідповідність у письмовій формі членом комісії, який проводив опитування на підприємстві.

На голову комісії законодавством покладається обов'язок - надіслати до підприємства копію повідомлення, яким визначена конкретна невідповідність. Головною особливістю у направленні такого повідомлення є строк його подачі - три дні з моменту отримання повідомлення від члена комісії з оцінки відповідності [7].

До завершення строку проведення оцінки відповідності, підприємству надається право на усунення невідповідностей. А за результатом проведених дій, воно має направити голові комісії повідомлення про їх результати за даним напрямом. У такому разі, член комісії, що виявив на підприємстві невідповідність, в ході проведення процедури оцінки, невідкладно інформується головою комісії про те, що на підприємстві було проведено дії по їхньому усуненню. Таке повідомлення має бути здійснено у письмовій формі.

Кожен з членів комісії, не пізніше ніж за 10 календарних днів до завершення строку, що відведений на проведення процедури оцінки відповідності має скласти звіт про результати оцінювання та виставити оцінку, відповідно до критерію «відповідає», «не відповідає». Звіт, надалі, передається голові комісії з оцінки відповідності.

Посадова особа, що склала звіт про результати проведення процедури оцінки відповідності, після етапу розгляду письмових відомостей або заперечень, які були надані підприємством може:

внести зміни до звіту про результати проведеної оцінки відповідності, якщо надана інформація буде визначена як обґрунтована;

залишити звіт без змін, надавши голові комісії у письмовій формі інформацію щодо причин визнання заперечень необґрунтованими (разом із копією наказу про відмову наданні авторизації, підприємству направляються і відомості про причини визнання його заперечень необґрунтованими) [7].

Звіти про результати оцінки обов'язково мають бути зафіксовані посадовими особами, що її проводили у системах, які забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів. Головою комісії з оцінки відповідності, на основі звітів про результати оцінки

(усіх звітів членів комісії), складається загальний висновок про відповідність чи невідповідність конкретного підприємства умовам та/або критеріям для надання авторизації. Важливо аби інформація, що фіксується у системах, які забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів та відомості, що представлені у звітах членів комісії відповідали за змістом одне одному. Для цього голова комісії при формуванні загального висновку про відповідність чи невідповідність підприємства загальним критеріям та умовам надання авторизації також звіряє дані внесені у згадані системи з інформацією представленою у звітах членів комісії й у разі виявлення невідповідностей доручає останнім внести правки та корективи з метою усунення розбіжностей.

Голова комісії має скласти висновок про відповідність чи невідповідність підприємства критеріям та умовам надання авторизації до моменту завершення строку оцінки відповідності. Підписаний висновок та проєкт наказу про надання чи ненадання (відмову у наданні) авторизації має бути поданий голові комісії чи уповноваженій ним особі.

Висновки

Загалом, на основі означених вище положень, можна стверджувати, що статус АЕО є важливим інструментом спрощення митних процедур в Україні, який сприяє інтенсифікації міжнародної торгівлі та забезпеченню безпеки ланцюгів постачання. Українське законодавство в області АЕО базується як на національних правових традиціях, так і на міжнародних стандартах, що забезпечує його відповідність сучасним вимогам світової практики.

Попри наявність законодавчої бази, в практиці застосування правил отримання авторизації АЕО існують проблеми, пов'язані з бюрократією, неоднорідністю та особливістю тлумачення вимог до суб'єктів, що бажають отримати відповідний статус (АЕО) і проходять процедуру оцінки відповідності.

І хоча не можна оминути увагою той факт, що національне законодавство, яке регулює означені вище аспекти, все ж зазнає суттєвих змін - існує реальна необхідність у постійному моніторингу та адаптації його до змінюваних міжнародних стандартів, що сприятиме подальшому розвитку інституту АЕО в Україні. Для підвищення ефективності адміністративного провадження з отримання авторизації АЕО рекомендується вдосконалювати механізми взаємодії між бізнесом, митницею та іншими контролюючими органами.

У світлі викладеного, можна стверджувати, що правові засади адміністративного провадження з отримання авторизації АЕО в Україні потребують подальшого аналізу, вдосконалення та адаптації з метою відповідності сучасним викликам та потребам міжнародної та національної торгівлі.

Література

Месеча І. АЕО в Україні: на шляху до встановлення партнерських відносин бізнесу і митниці. Вісник. Офіційно про податки. Київ. 2019. Вип. 39. С. 48-56.

Несторишен І.В. Критерії надання статусу авторизованого економічного оператора. Акт уальні проблеми забезпечення національної безпеки т а спрощення процедур між народної торгівлі: збірник тез ІІІ науково-практичної інтернет-конференції (Хмельницький, 17-24 трав. 2019 р.). Хмельницький. 2020. С. 92-94.

Канигін С. М., Тищенко В. Ф., Азізова К. М. Міжнародний досвід організації перевірок кандидатів на отримання статуса авторизованого економічного оператора. Економіка та суспільство. 2022. № 39. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-68

Острікова Т. Г. Авторизований економічний оператор як атрибут системи митної безпеки. Український правовий вимір: пошук відповідей на глобальні міжнародні виклики: матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. (Дніпро: 14 трав. 2021 р.). Дніпро. 2021. С. 106-109.

Кормич Б. А. Впровадження АЕО в Україні: формальна та практична гармонізація законодавства. Наука та суспільне життя України в епоху глобальних викликів людства у цифрову еру (з нагоди 30-річчя проголошення незалежності України та 25-річчя прийняття Конституції України): у 2 т.: матеріали Міжнар. наук.-практ.конф. (м. Одеса, 21 трав. 2021 р.). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Т. 1. С. 385-388.

Про адміністративну процедуру: Закон України від 17.02.2022 № 2073-IX. Офіційний вісник України. 2022. № 49. Ст. 13.

Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI. Відомості Верховної Ради України. 2012. № 44-45, № 46-47, № 48. Ст.552.

Regulation (EU) No 952/2013 of the European Parliament and of the Council of 9 October 2013 laying down the Union Customs Code. EUR-Lex. URL: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32013R0952 (дата звернення: 17.01.2024).

Про деякі питання функціонування авторизованих економічних операторів: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2020. № 665. Офіційний вісник України. 2020. № 63. Ст. 49.

Деякі питання реалізації положень Митного кодексу України щодо надання авторизацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2022. № 1092. Офіційний вісник України. 2022. № 81. Ст. 49.

Питання функціонування авторизованих економічних операторів. URL: https:// customs.gov.ua/en/deiaki-pitannia-funktsionuvannia-avtorizovanikh-ekonomichnikh-operatoriv (дата звернення: 19.01.2024).

References

Mesecha, I. (2019). AEO v Ukraini: na shliakhu do vstanovlennia partnerskykh vidnosyn biznesu i mytnytsi [AEO in Ukraine: on the way to establishing partnerships between business and customs]. Visnyk. Ofitsiino pro podatky - Bulletin. Officially about taxes, 39, 48-56 [in Ukrainian].

Nestoryshen, I.V. (2020). Kryterii nadannia statusu avtoryzovanoho ekonomichnoho operatora [Criteria for granting the status of an authorized economic operator]. Proceedings from Aktualni problemy zabezpechennia natsionalnoi bezpeky ta sproshchennia protsedur mizhnarodnoi torhivli: zbirnyk tez III naukovo-praktychnoi internet-konferentsii. (pp. 92-94). Khmelnytskyi [in Ukrainian].

Kanyhin, S. M., Tyshchenko, V. F., & Azizova, K. M. (2022). Mizhnarodnyi dosvid orhanizatsii perevirok kandydativ na otrymannia statusa avtoryzovanoho ekonomichnoho operatora [International experience in organizing inspections of candidates for the status of authorized economic operator.]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, 39. Retrieved from https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-68 [in Ukrainian].

Ostrikova, T. H. (2021). Avtoryzovanyi ekonomichnyi operator yak atrybut systemy mytnoi bezpeky [Authorized economic operator as an attribute of the customs security system]. Proceedings from Ukrainskyipravovyi vymir: poshuk vidpovidei na hlobalni mizhnarodni vyklyky: materialy III mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Ukrainian legal dimension: search for answers to global international challenges: materials of the III international scientific and practical conference. (pp. 106-109). (Dnipro: 14 trav. 2021) [in Ukrainian].

Kormych, B. A. (2021). Vprovadzhennia AEO v Ukraini: formalna ta praktychna harmonizatsiia zakonodavstva [Implementation of AEO in Ukraine: formal and practical harmonization of legislation]. Nauka ta suspilne zhyttia Ukrainy v epokhu hlobalnykh vyklykiv liudstva u tsyfrovu eru (z nahody 30-richchia proholoshennia nezalezhnosti Ukrainy ta 25-richchia pryiniattiaKonstytutsii Ukrainy): u 2 t.: materialy Mizhnar. nauk.-prakt.konf. (m. Odesa, 21 trav. 2021 r.) / za zahalnoiu redaktsiieiu S. V. Kivalova - Science and public life of Ukraine in the era of global challenges of mankind in the digital era (on the occasion of the 30 th anniversary of the proclamation of Ukraine's independence and the 25th anniversary of the adoption of the Constitution of Ukraine): in 2 vols. (pp. 385-388). Odesa: Vydavnychyi dim «Helvetyka» [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy Pro administratyvnu protseduru : vid 17.02.2022 № 2073-IX [Law of Ukraine on administrative procedure: dated 17.02.2022 No. 2073-IX]. (2022, February 17). Holos Ukrainy - Voice of Ukraine, 123 [in Ukrainian].

Mytnyi kodeks Ukrainy [Customs Code of Ukraine]. (2012, March 13) Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Bulletin of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

Regulation (EU) No 952/2013 of the European Parliament and of the Council of 9 October 2013 laying down the Union Customs Code. EUR-Lex. Retrieved from https://eur- lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32013R0952

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro deiaki pytannia funktsionuvannia avtoryzovanykh ekonomichnykh operatoriv : vid 29.07.2020 № 665 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine on some issues of functioning of authorized economic operators: dated 29.07.2020 No. 665]. (2020, July 29). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Bulletin of Ukraine, 63. p. 49 [in Ukrainian].

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Deiaki pytannia realizatsii polozhen Mytnoho kodeksu Ukrainy shchodo nadannia avtoryzatsii : vid 27.09.2022 № 1092 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine Some Issues of Implementation of the Provisions of the Customs Code of Ukraine on Granting Authorizations : dated 27.09.2022. № 1092]. (2022, September 27). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Bulletin of Ukraine, 81. p. 49 [in Ukrainian].

Pytannia funktsionuvannia avtoryzovanykh ekonomichnykh operatoriv [Issues of functioning of authorized economic operators]. (n.d.). customs.gov.ua. Retrieved from https://customs.gov.ua/ en/deiaki-pitannia-funktsionuvannia-avtorizovanikh-ekonomichnikh-operatoriv [in Ukrainian].Размещено на Allbest.Ru/