Адміністративно-правові основи управління багатоквартирним будинком

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний інститут публічного права

Адміністративно-правові основи управління багатоквартирним будинком

Колпаков Андрій Валерійович аспірант

м. Київ

Анотація

Автором пропонується для обговорення дослідження організації і діяльності об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку (ОСББ) в контексті адміністративно-правового сегменту управлінського простору.

Метою статті є отримання нових знань щодо управлінських відносин, які виникають внаслідок створення, функціонування, реорганізації і ліквідації таких об'єднань та їх статутних органів.

З огляду на зазначене, безпосередній предмет дослідження утворили: а) суб'єкт управління багатоквартирним будинком; б) об'єкт управління; в) керуючий вплив; г) зворотні зав'язки.

Методологія дослідження базується на інтерпретації теоретичних здобутків в сфері соціального управління, зокрема на концепції його поділу на державне (суб'єктом виступає держава в особі відповідних структур), і громадське (суб'єктами виступають недержавні утворення) управління.

Осмислення її кореляції з результатами емпіричних досліджень діяльності ОСББ, довело наявність у громадському управлінні специфічної окремої частки - управління, що здійснюється органами територіальної самоорганізації населення, а також пряму причетність ОСББ до таких органів.

Окреме місце у роботі зайняло встановлення правової природи ОСББ. З цього приводу доведено, що генетичні, правові, онтологічні і гносеологічні властивості об'єднань мають самоорганізуючу і саморегулюючу (синергетичну) природу.

На підставі аналізу функцій ОСББ детерміновані безпосередні носії компетенцій щодо управління багатоквартирним будинком, які функціонують на трьох організаційно-правових рівнях. На першому рівні управління здійснюється безпосередньо об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку шляхом прийняття рішень загальними зборами; на другому - правлінням об'єднання і ревізійною комісією; на третьому - органами (особами) яким відповідні управлінські функції делеговані.

Розкрито поняття об'єкту управління ОСББ, який представлений системою правовідносин а) між власниками (співвласниками) відповідних приміщень, б) орендарями, наймачами та іншими користувачами об'єктів, які належать до системи багатоквартирного будинку, в) особами, які залучаються для забезпечення життєдіяльності багатоквартирного будинку.

Окремі частки статті присвячені дослідженню керуючого впливу і зворотних зв'язків в сфері управління багатоквартирним будинком.

Ключові слова: власники приміщень багатоквартирного будинку, громадське управління, збори членів ОСББ, правління ОСББ, правова природа ОСББ, територіальна самоорганізація населення, управління багатоквартирним будинком.

Abstract

Kolpakov Andriy Valeriyovych Postgraduate student, Research Institute of Public Law, Kyiv

THE ADMINISTRATIVE-LEGAL BASIS FOR MANAGING AN APARTMENT BUILDING

The study proposed by the author focuses on the organization and activities of associations of owners of residential and non-residential premises in multi-apartment buildings (condominiums). The research was conducted within the administrative and legal segment of the administrative space.

The purpose of the article is to gain new knowledge regarding the management relations arising out of: creation; functioning; reorganization; liquidation of such associations and their statutory bodies.

Given the above, the main subject of the study is: a) the subject of management of an apartment building; b) the object of management; c) management influence; d) feedback.

The research methodology is based on the interpretation of theoretical achievements in the field of social management. Specifically, it is based on the concept of dividing social management into state management, where the subject is the state in the form of relevant structures, and public management, where the subjects are non-state entities.

Understanding the correlation of this concept with the results of empirical studies of the activity of condominiums proved the presence of a specific separate part in public administration - management carried out by bodies of territorial selforganization of the population, as well as the direct involvement of condominiums in such bodies.

Establishing the legal nature of condominiums took a special place in the work. In this regard, it is proved that the genetic, legal, ontological and epistemological properties of associations have a self-organizing and self-regulating (synergistic) nature.

On the basis of the analysis of the functions of condominiums, the direct bearers of competences regarding the management of an apartment building, which function at three organizational and legal levels, are determined. At the first level, management is carried out directly by the association of co-owners of an apartment building through decision-making by general meetings; on the second - by the board of the association and the audit commission; on the third - by the bodies (persons) to which the relevant management functions are delegated.

The concept of an object of condominium management, which is represented by a system of legal relations a) between owners (co-owners) of the relevant premises, b) tenants, lessees and other users of objects belonging to the multiapartment building system, c) persons who are involved in ensuring livelihoods, is revealed multi-apartment building.

Separate parts of the article are devoted to the study of managerial influence and feedback in the field of management of an apartment building.

Keywords: board of condominiums; legal nature of condominiums; management of an apartment building; meetings of condominium association members; owners of the premises of an apartment building; public administration; territorial self-organization of the population.

Постановка проблеми

Проблематика статті - іманентна частина дискурсу щодо створення, функціонування і ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку (ОСББ). У його контексті предметом дослідження постали, по-перше, питання про належність ОСББ до органів самоорганізації населення. Адже, профільні Закони України "Про органи самоорганізації населення" (2001) і "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2001) вказівок на їх причетність до системи органів самоорганізації населення не містить; по-друге, про юридичну ідентифікацію об'єднань, які розглядаються, в одному випадку, самостійними організаційно-правовими компонентами системи місцевого самоврядування, в іншому - специфічною формою здійснення місцевого самоврядування; по-третє, про правову визначеність співвідношення наявних у об'єднань а) рис органу публічної влади і б) рис громадської організації. Так, владні повноваження у них виникають відповідно до ст. 25 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а здійснення діяльності відбувається виключно на громадських засадах (ст. 6 цього ж Закону); по-четверте, про теоретичну і нормативну забезпеченість організаційної супідрядності в межах ОСББ компетенцій юридичних і приватних осіб, які за своїми волевиявленнями стали суб'єктами об'єднань співвласників багатоквартирного будинку.

Зазначені проблеми сконцентровані у феномені правового статусу ОСББ, частка відносини якого належать до адміністративно-правового сегменту управлінського простору і постала предметом дослідницького інтересу у даній роботі.

Аналіз джерел і останніх досліджень

Актуальні аспекти створення, функціонування і ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку висвітлили у своїх роботах А. Білан, М. Войновський, М. Єременко, Г. Москалюк, О. Фенчук та інші фахівці.

Так, були досліджені можливості ОСББ вирішувати у межах своєї юрисдикції соціальні питання щодо взаємодії об'єднань зі службами у справах дітей, сім'ї та молоді, закладами охорони здоров'я щодо надання послуг освітнього спрямування (Білан А. Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку освітньої сфери, 2023); механізми функціонування ОСББ, які ґрунтуються на сполученні елементів безпосередньої та представницької демократії і розподілу влад (Войновський М. Посилення інституційної спроможності системи місцевого самоврядування через розвиток об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, 2019); особливості формування та функціонування органів самоорганізації населення щодо захисту громадою своїх прав (Єременко М. Органи самоорганізації населення як сучасна форма спільнотного згуртування українських громадян, 2011); проблемні питання управління спільним майном багатоквартирних будинків через створення об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (Москалюк Г. Проблемні питання управління спільним майном багатоквартирного будинку через ОСББ, 2023); підходи до формування житлової політики в країнах Європи (Фенчук О. Житлова політика європейських країн, 2023) та інші.

У той же час, проблематика організації і діяльності об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку не знайшла адекватного її суспільному значенню місця в наукових розвідках у сфері адміністративно-правового сегменту управлінського простору.

Мета статті є отримання нових знань щодо управлінських відносин, які виникають внаслідок створення, функціонування, реорганізації і ліквідації таких об'єднань та їх статутних органів.

Виклад основного матеріалу

В адміністративно-правових джерелах під управлінням розуміється владний, цілеспрямований, організуючий, імперативний вплив суб'єкта управління на об'єкт управління, з метою приведення останнього у бажаний для суб'єкта стан [1, с. 64-67].

З цього визначення виводиться наявність в управлінських системах чотирьох основних організаційних компонентів: 1) суб'єкта управління, тобто джерела керуючого впливу. Того, хто управляє, виконує функції керівництва і впливає на об'єкт з метою переведення його у новий стан; 2) об'єкта управління - адресата керуючого впливу, який функціонує у відповідності з волевиявленнями суб'єкта управління; 3) керуючого впливу, тобто комплексу владних, цілеспрямованих, організуючих і імперативних команд, заходів, прийомів, методів, за допомогою яких здійснюється вплив на об'єкт і досягаються реальні зміни у ньому; 4) зворотних зав'язків, тобто інформаційних каналів, пристосованих для передачі суб'єкту даних, про результативність керуючого впливу та зміни в об'єкті.

Розуміння управління багатоквартирним будинком базується на доктрині, концепціях, концептах і поняттях соціального управління. Соціальне управління (яким за своєю генетикою є управління багатоквартирним будинком), традиційно структурується: а) на державне управління, де суб'єктом виступає держава в особі відповідних структур; б) громадське управління, де суб'єктами є недержавні утворення.

У якості особливого типу громадського управління виділяється управління, яке здійснюється органами самоорганізації населення. Суб'єкти, об'єкти, форми, методи, завдання і принципи, а також інші правові характеристики цього управління визначені Законом України "Про органи самоорганізації населення" [2].

Закон встановлює, що органи самоорганізації населення це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених законодавством. Вони створюється за територіальною ознакою. приміщення адміністративний управлінський реорганізація

Територією, у межах якої діє орган самоорганізації населення, може бути частина території села, селища, міста, району в місті, у межах якої проживають жителі, які обрали цей орган, у тому разі і територія будинку або кількох будинків. Безпосередньо до таких структур Закон включає будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.

Термін "управління" в тексті цього нормативного акту застосовується лише один раз - у статті 17 "Матеріальна основа діяльності органу самоорганізації населення". Її норми встановлюють, що матеріальною основою діяльності органу самоорганізації населення є майно, передане йому радою в оперативне управління. Таким чином, наявність управлінських повноважень визнається іманентною властивістю органів самоорганізації населення. А це, у свою чергу, є правовою підставою для детермінації у громадському управлінні специфічного сегменту - управління, яке здійснюється органами самоорганізації населення.

З наведеного випливає, по-перше, законодавством зафіксовані суб'єкти для здійснення управлінських функцій у межах детермінованих територій; подруге, такі суб'єкти можуть бути державними (наприклад, місцеві державні адміністрації), самоврядними (наприклад, районні та обласні ради) і саморганізаціними, тобто утвореними відповідно до Закону України "Про органи самоорганізації населення" (наприклад, будинкові комітети). В останньому випадку ми маємо справу територіальною самоорганізацією населення.

З огляду на зазначене, постають як мінімум два питання. Перше - про наявність на правовому просторі України феномену "територіальна самоорганізація населення"; друге - про належність до сфери територіальної самоорганізації населення такої діяльності, як управління багатоквартирним будинком.

Зазначимо, що чинне українське законодавство нормативну фіксацію поняття "територіальна самоорганізація населення" не містить. Прийнятий у 1990 році Закон "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (втратив чинність на підставі Закону № 280/97-ВР від 21.05.97, ВВР, 1997, № 24, ст.170) у першій редакції визначав статус органів "територіального громадського самоврядування", до яких відносив комітети і ради мікрорайонів, житлових комплексів, домові, вуличні, квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети та інші органи.

У подальших редакціях з'являється терміни "територіальна самоорганізація громадян", а також "форми територіальної самоорганізації громадян" і "органи територіальної самоорганізації громадян", як частки системи місцевого самоврядування.

Подальше вдосконалення регламентації питань самоорганізації населення пов'язано з законами "Про місцеве самоврядування в Україні" (1997) і "Про органи самоорганізації населення" (2001). Підкреслимо, що у цих актах йдеться про органи саме населення, а не громадян.

Так, стаття 14 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Стаття 3 Закону України "Про органи самоорганізації населення" визначила: а) що такими органами є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети і б) що їх завданнями є створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення; задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Окреме місце у сфері територіальній самоорганізація населення займає Закон України 2002 року "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" [3] (ОСББ). Закон не фіксує за ОСББ самороганізаційної природи (але прямо цього не заперечує) і термін "самоорганізація" стосовно виникнення, функціонування, ліквідації цих об'єднань не застосовує.

У той же час, він містить цілу низку положень, які стосуються статусу суб'єкта управління багатоквартирним будинком. За його нормами, ОСББ, по-перше, може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках); подруге, для створення об'єднання скликаються установчі збори; по-третє, ініціатором установчих зборів є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень; по-четверте, установчі збори приймають рішення про створення об'єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об'єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут; по-п'яте, перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів; по-шосте, зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об'єднання; по- сьоме, рішення установчих зборів оформлюється протоколом; по-восьме, ініціатор установчих зборів надає кожному співвласнику повідомлення про прийняті установчими зборами рішення; по-дев'яте, органами управління об'єднанням є: а) загальні збори об'єднання, б) правління об'єднання, в) ревізійна комісія об'єднання; по-десяте, вищим органом управління об'єднанням є загальні збори; по-одинадцяте, виконавчим органом об'єднання є правління, яке підзвітне загальним зборам; по-дванадцяте, управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління; по-тринадцяте, за рішенням загальних зборів, функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації; по-чотирнадцяте, об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому законодавством та статутом об'єднання.

Наведені ознаки ОСББ корелюються з його функціями, що забезпечують: реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників; належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово- комунальних та інших послуг належної якості; виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання; управління багатоквартирним будинком.

Аналіз перелічених правових властивостей ОСББ переконливо свідчить, про їх самоорганізуючу і саморегулюючу (синергетичну) природу, адже вже ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" внормовує альтернативу щодо їх створення: "В ... багатоквартирному будинку може бути створено .об'єднання". Така лінгвістична конструкція дозволяє обґрунтовано визнати, що з позицій законодавця створення ОСББ не є обов'язковим для мешканців відповідного будинку. Стаття 6 правом створення ОСББ наділяє власників квартир та нежитлових приміщень: "Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках)". Отже, створення ОСББ це справа власників і залежить виключно від їх бажання, адже закон не встановлює будь-яких умов щодо обов'язковості організації ОСББ.

Відома українська пошукова платформа "LIGA 360" на запит щодо наявності в законодавстві терміну "територіальна самоорганізація населення" запропонувала згенероване на підставі практики застосування термінів, слів та словосполучень в українській юриспруденції таке його розуміння: "... територіальна самоорганізація громадян - це діяльність громадян, об'єднаних єдиними інтересами щодо вирішення безпосередньо або через органи, які вони утворюють, питань місцевого життя в межах Конституції України та законів України. Орган самоорганізації населення є формою самоорганізації громадян за територіальною основою та однією з форм участі жителів у вирішенні окремих питань місцевого значення за місцем проживання".

З огляду на зазначене, доречно звернутись до загально-філософського поняття "самоорганізація". За правило її розуміють як активний процес формування, відтворення, збереження або удосконалення організації складної динамічної системи, що забезпечує її нормальне існування і функціювання як цілісного утворення. Самоорганізація - це іманентна здатність динамічної системи самостійно підтримувати, відтворювати чи удосконалювати рівень своєї організації при зміні зовнішніх чи внутрішніх умов її існування та функціювання, спрямована на підвищення її стійкості, збереження цілісності, забезпечення ефективних дій чи розвитку (Філософський енциклопедичний словник. К.: Абрис, 2002. 744с. С.563).

Екстраполяція філософського бачення феномену "самоорганізація" на сформульовані вище властивості ОСББ також підтверджує синергетичну природу цих об'єднань.

Крім цього є сенс звернутися до матеріалів обговорення у Верховній Раді України законопроекту № 6319 від 18.11.2021 р. "Про внесення змін до Закону України "Про органи самоорганізації населення" щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення". Зокрема, на експертну оцінку цього документу Центром політико- правових реформ. Експерти центру дійшли висновку про доречність включення у систему органів самоорганізації населення (поряд з будинковими комітетами і комітетами житлових комплексів) об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (https://pravo.org.ua/blogs).

Прикладні дослідження свідчать, що ОСББ мають змогу вирішувати і вирішують деякі соціальні питання у межах своєї юрисдикції. Так, зафіксована і досліджена взаємодія об'єднань зі службами у справах дітей, сім'ї та молоді, закладами охорони здоров'я щодо надання послуг освітнього спрямування [4, с.147, 159].

Таким чином, є достатньо підстав вважати, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку мають синергетичну природу і є органічною часткою системи органів самоорганізації населення.

За даними органів статистики, на 01.01.2023 року в Україні кількість об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ) склала 38606 об'єднань, або приблизно 20% всіх багатоквартирних будинків. Для порівняння зазначимо, що цей показник перевищує данні аналогічного періоду 2022 року на 911 об'єднання (приріст 2,4%).

За експертними оцінками, це позитивна тенденція (адже на 01.01.2013 року було зафіксовано 15018 об'єднань), яка свідчить про довіру власників житла до цієї організаційно-правової форми управління багатоквартирним будинком.

Соціологічні дослідження населення з приводу створення і функціонування ОСББ показали наступне: 48% респондентів хотіли б створити ОСББ у своєму будинку проти 33%; 43% людей зупиняє пасивність мешканців будинку і недоброзичлива атмосфера; 24% - поганий технічний стан будинку; 22% - невелика кількість квартир. На питання, що може спонукати на створення ОСББ, 50% респондентів зазначили покращення технічного стану будинку; 44% - покращення якості житлово-комунальних послуг; 29% - можливість використання коштів на саме свій будинок; 27% - сподіваються на зниження комунальних витрат; 25% - очікують ефективних заходів щодо енергозбереження; 19% - розраховують на більш прозоре управління будинком [5, с.125].

Відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком на рівні територіальної самоорганізації населення має двох ступеневу структуру. По- перше, управлінські функції здійснює об'єднання (ОСББ) через свої органи; по-друге, вони можуть бути передані: а) управителю, б) асоціації.

Органами управління ОСББ закон визнає його статутні органи. На їх тотожність прямо указують статті 10 "Статутні органи об'єднання" і 12 "Управління багатоквартирним будинком". У її тексті статті 10 прямо вказано, що органами управління об'єднання є: а) загальні збори об'єднання, б) правління об'єднання, в) ревізійна комісія об'єднання. Стаття 12 зафіксувала, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.

Органи управління об'єднання (або статутні органи) мають ієрархічну структуру. У їх системі виокремлюється вищий орган. Такий статус мають загальні збори. Порядок їх проведення визначається на законодавчому рівні, їх скликання є компетенцією: а) правління, б) ініціативної групи. Така група складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Скликаються загальні збори не рідше одного разу на рік.

Виконавчим органом об'єднання є правління. Правління підзвітне загальним зборам. Воно керує поточною діяльністю об'єднання і має право на прийняття рішень, які визначені статутом об'єднання. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об'єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.

За необхідністю, яка визначається загальними зборами, функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані управителю. Відносини між ОСББ і управителем регулюються договором. Закон прямо указує, що умови такого договору повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Таким чином, суб'єктом (суб'єктами) управління багатоквартирним будинком слід визнати: а) само об'єднання як юридичну особу; б) статутні органи ОСББ; в) органи (особи) яким відповідні управлінські функції делеговані^, с.77].

Наступне питання сфери управління багатоквартирним будинком це встановлення об'єкта управління, тобто адресата (чи адресатів) керуючого впливу. На наше переконання, такими адресатами (чи об'єктом управління) є відносини: а) між власниками (співвласниками) відповідних приміщень, б) орендарями, наймачами та іншими користувачами об'єктів, які належать до системи багатоквартирного будинку, в) особами, які залучаються для забезпечення життєдіяльності багатоквартирного будинку. Такі відносини регулюються відповідними документами і мають статус правових відносин чи правовідносин. Вони можуть класифікуватись за різними критеріями. Наприклад, за статусом їх учасників; за строками дії; за особливостями відповідальності сторін; за формами вираження норм, які їх регламентують; ієрархією; особливостями виникнення і припинення тощо.

Керуючий вплив, тобто комплекс владних, цілеспрямованих, організуючих і імперативних команд, заходів, прийомів, методів, за допомогою яких суб'єктом здійснюється вплив на об'єкт і досягаються реальні зміни у ньому, здійснюється шляхом прийняття юридично значущих рішень. Це, за правило, рішення щодо утворювання органів управління та визначення умов та розмірів плати за їхню діяльність; про надходження та витрати коштів об'єднання; порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; про укладання договорів; порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; виконання статутних завдань; господарче забезпечення діяльності об'єднання в порядку, визначеному законом; контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захист прав співвласників у судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використання допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об'єднання та інші.

Зворотні зв'язки, тобто данні про результативність керуючого впливу та зміни в об'єкті потрапляє до суб'єкта управління у вигляді інформації про виконання рішень, висновків і рекомендацій ревізійної комісії, звернень (пропозицій, зауважень, заяв, клопотань, скарг) від учасників правовідносин, які складаються при управління і багатоквартирним будинком та інших осіб.

Висновки

Таким чином, особливостями управління багатоквартирним будинком є, по-перше, його синергетична (самоорганізаційна) правова природа, по-друге, воно здійснюється на підставі законів і підзаконних нормативних актів; по-третє, управління багатоквартирним будинком є органічною часткою територіальної самоорганізації населення; по-четверте, у сегменті територіальної самоорганізації населення таке управління реалізується на трьох організаційно-правових рівнях: а) безпосередньо об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку шляхом прийняття рішень загальними зборами, б) правлінням об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і ревізійною комісією, в) органами (особами) яким відповідні управлінські функції делеговані; по-п'яте, органи управління ОСББ мають ієрархічну структуру з нормативно визначеним вищим органом управління, яким є загальні збори співвласників багатоквартирного будинку.

Література

1. Адміністративне право України: підручник / за ред. П. Діхтієвського. Київ: Людмила, 2023, 772 с.

2. Про органи самоорганізації населення: Закон України від 11.07.2001 № 2625-III. Відомості Верховної Ради України, 2001, № 48, ст. 254.

3. Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку: Закон України від 29.11.2001 № 2866-Ш. Відомості Верховної Ради України. 2002, № 10, ст.78.

4. Білан А. О. Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку освітньої сфери: дис. ... д-ра філос. в галузі знань 05; 051 / Сумський держ. пед. ун-тет ім. А. С. Макаренка. Суми, 2023. 268 с.

5. Москалюк Г. О. Проблемні питання управління спільним майном багатоквартирного будинку через ОСББ. Наукові інновації та передові технології. 2023. №13. С.122-133.

6. Колпаков А. В. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в територіальній самоорганізації населення. Правова освіта та правова наука в умовах сучасних трансформаційних процесів: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 23 листопада 2023 року / за заг. ред. Т.О. Коломоєць. Запоріжжя :ЗНУ, 2023. 106 с. С.75-80.

References

1. Administratyvne pravo Ukrayiny: pidruchnyk (2023) [Administrative law of Ukraine: textbook] Za red. P. Dikhtiyevs'koho. Kyyiv: Lyudmyla, 772 s. (in Ukrainian).

2. Pro orhany samoorhanizatsiyi naselennya (2002) [On bodies of self-organization of the population] Zakon Ukrayiny vid 11.07.2001 № 2625-III. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, 2001, № 48, st. 254 (in Ukrainian).

3. Pro ob'yednannya spivvlasnykiv bahatokvartyrnoho budynku(2002) [On the association of co-owners of an apartment building]. Zakon Ukrayiny vid 29.11.2001 № 2866-III. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2002, № 10, st.78(in Ukrainian).

4. Bilan A. O. (2023) Stratehichni napryamy sotsial'no-ekonomichnoho rozvytku osvitn'oyi sfery[Strategic directions of socio-economic development of the educational sphere]: dys. ... d-ra filos. v haluzi znan' 05; 051 / Sums'kyy derzh. ped. un-tet im. A. S. Makarenka. Sumy, 2023. 268 s. (in Ukrainian).

5. Moskalyuk H. O. (2023) Problemni pytannya upravlinnya spil'nym maynom bahatokvartyrnoho budynku cherez OSBB [Problematic issues of managing the common property of an apartment building through condominiums] 13 Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi 122-133

6. Kolpakov A.V. (2023) Ob'yednannya spivvlasnykiv bahatokvartyrnoho budynku v terytorial'niy samoorhanizatsiyi naselennya [Association of co-owners of an apartment building house in the territorial self-organization of the population] Pravova osvita ta pravova nauka v umovakh suchasnykh transformatsiynykh protsesiv: materialy Vseukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi, m. Zaporizhzhya, 23 lystopada 2023 roku / za zah. red. T.O. Kolomoyets'. Zaporizhzhya : ZNU, 2023. 106 s. S.75-80 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru