Хореографічний твір: інтелектуальна власність і плагіат

Размещено на http://allbest.ru

Хореографічний твір: інтелектуальна власність і плагіат

Шалапа Світлана Віталіївна Шалапа Світлана Віталіївна, доцент кафедри хореографії Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, майстер спорту, член Національної хореографічної спілки України член Міжнародної ради танців CID UNESCO

Глобалізація суспільного простору надає можливість користування інформаційним полем в один «клік», що спрощує доступ до інтелектуальної власності. Так інтелектуальна власність стає не захищеною, що спонукає до плагіату. Питання плагіату є актуальним й у мистецтві хореографії, що зумовило вибір теми.

Норми законодавства України гласять: автор, авторка (лат. auctor - творець) - це фізична особа, творчою працею якої створено твір, також автором твору може вважатися особа, вказана як автор на оригіналі або екземплярі твору, якщо відсутні докази того, що автором твору є інша особа, це є презумпцією авторства.

Автором може бути: громадянин України, іноземний громадянин, особа без громадянства. Не має значення вік та дієздатність автора, автором твору може бути малолітня особа (до 14 років). Автором твору на території України може бути іноземна юридична особа, якщо законодавство відповідної країни визнає за нею таку можливість.

Професія - рід трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних знань, практичних навичок, одержаних шляхом спеціальної освіти, навчання чи досвіду, які дають можливість здійснювати роботу в певній сфері.

Митець - особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно.

Автор-митець у мистецтві танцю - майстер хореографічного твору; особа, яка займається хореографічною творчістю, ставить художні танцювальні твори.

Персоналізований автор - особа, чиє прізвище відоме та зазначене при оприлюдненні твору. Персоналізований автор має право:

• вимагати визнання авторства;

• засвідчувати або приховувати ім'я (вказувати псевдонім);

• протидіяти деформації твору;

• дозволяти або забороняти оприлюднення тексту в будь-якому вигляді;

• претендувати на гонорар [1].

Плагіат (від лат. plagiarius - викрадач) - привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.

Юридичне визначення цього терміна вперше з'явилося в українських нормативних документах лише в липні 2001 року в новій редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права» [6].

Закон України «Про авторське право і суміжні права» - український закон, який охороняє:

авторське право - особисті немайнові і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані зі створенням і використанням творів науки, літератури та мистецтва;

суміжні права - права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення.

Закон ухвалений 23 грудня 1993 року і зареєстрований за № 3792-XII.

Авторське право є інструментом власності кожної людини, права і ключовою галуззю права інтелектуальної власності; воно призначене захищати зовнішню форму вираження об'єкта (хореографічний твір), тобто «матеріальне втілення».

Інтелектуальна власність, скорочено «ІВ» (англ. intellectual property) - результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця тощо), або кількох осіб.

Авторське право історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів творів мистецтва. Авторське право поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності.

Авторські права - це набір суб'єктивних виключних прав, які дають змогу авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності.

Виключне право - право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії).

Практично всі інтелектуальні твори можуть бути захищені як інтелектуальна власність.

Інтелектуальна власність ділить всесвіт інтелектуальної творчості на три галузі: авторські права, торгові марки, патенти.

Авторське право захищає вираз, товарний знак, імена, патенти та ідеї. Воно захищає творчі вираження, які були зведені до матеріальної форми, а саме: книги, частина музичних записів, комп'ютерних програм, сценарії, картини, фотографії, кіно або хореографічні твори [7].

Прикладом є підручник «Теорія і методика викладання спортивного танцю», якому надано гриф Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 1/11-8864 від 25.06.2015) [5].

Товарний знак захищає торгові марки, буквально маркування елементів у торгівлі. Ідея торгової марки - у захисті споживачів, у підтвердженні, що фірма певної марки є справжньою. У мистецтві хореографії актуальною є емблема колективу, яку використовують з виховною та рекламною метою.

Патент захищає інновації. Прикладом у хореографії є техніка Марти Грехем, яка ґрунтується на ударних імпульсах - скороченнях, або «стисканнях» - contraction, та звільненні, або «розслабленні», після скорочення - release, які проходять по тілу, руках і ногах, подібно до руху хвилі. В авторській техніці руху основну увагу М. Грехем приділила розвитку рухливості спини: хребет повинен нахилятися, прогинатись і закручуватись. Також важливу роль у техніці Марти відіграють падіння і підйоми. Не менш важливу роль відіграють рухи босої стопи танцівника, яка не тільки не виворітна, але й не завжди натягнута [2].

Основним положенням авторського права є монопольне право автора на обнародування твору - дію, завдяки якій твір уперше стає доступним для публіки. За життя автора ніхто, крім самого автора, не має права вирішувати, чи буде випущено у світ його твір, а якщо буде, то коли і як саме.

В основі систематизації комплексу прав, які охоплює поняття «авторське право» - їхній поділ на немайнові та майнові.

Ці два види прав відрізняються один від одного:

• майнові права автор може передати третій особі;

• немайнові права автора є його невід'ємними правами, і тому не можуть бути передані будь-кому іншому.

Строк чинності немайнових прав не обмежується, строк чинності майнових прав встановлюється міжнародними договорами та національним законодавством [6].

Немайнові авторські права (особисті немайнові права автора). В Україні немайнові авторські права можуть належати лише фізичній особі. До немайнових належать права:

• бути визнаним автором твору (право авторства);

• дозволяти або забороняти використання твору під справжнім ім'ям автора, псевдонімом або без зазначення імені, тобто анонімно (право на ім'я);

• захищати твір, включно із його назвою, від будь-якого викривлення, що може завдати шкоду честі та гідності автора (право на захист репутації);

• дозволяти або забороняти оприлюднення твору у будь -якій формі разом із правом відкликати твір у будь -який момент до оприлюднення (право на оприлюднення).

Майнові авторські права. До цього виду прав належать права дозволяти та забороняти:

• відтворювати твір (право на відтворення);

• поширювати екземпляри твору будь-яким способом (право на поширення);

• імпортувати екземпляри твору з метою розповсюдження (право на імпорт);

• здійснювати публічну демонстрацію або виконання твору (право на публічну демонстрацію чи публічне виконання);

• публічно сповіщати твір для загального доступу шляхом передання в ефір або по кабелю чи за допомогою інших аналогічних засобів або так, що будь-яка особа може мати до нього доступ в інтерактивному режимі із будь - якого місця в будь-який час на власний вибір (право на публічне сповіщення);

• дописувати, домальовувати, аранжувати або іншим способом перероблювати твір (право на переробку) [6].

Термін дії авторського права. Відповідно, до українського законодавства авторське право діє впродовж усього життя автора й 70 років після його смерті. Якщо твір оприлюднено анонімно або під псевдонімом, який не прямо асоціюється з конкретною людиною і не є загальновідомим, то авторське право діє лише впродовж 70 років після оприлюднення твору. Якщо твір був створений у співавторстві, авторське право діє впродовж життя його авторів і 70 років після смерті останнього з них. Після завершення терміну дії авторського права твори переходять до суспільного надбання. Це означає, що будь-хто може їх вільно використовувати без виплати авторської винагороди нащадкам автора. Водночас авторському праву відомі випадки, коли твори, що перейшли в суспільне надбання, відновлюють свою правову охорону [ 6].

Плагіат присутній у будь-якій країні, але в кожній з них по-різному реагують на таке явище. Кандидат юридичних наук Володимир Петренко в статті «Поняття та види плагіату» зазначає: «Глобальний розвиток публічної сфери, розширення інформаційного простору стали суттєвим кроком до прогресу і загальної інформатизації, що надало можливість легкого доступу до продукції інтелектуальної власності простотою її копіювання. Проблема плагіату з появою інтернету стає все більш глобальною. Інтелектуальна власність в інтернеті стає надбанням усіх, дотримуватись вимог авторського права стає дедалі важче, а іноді навіть неможливо. Ідентифікація первісного авторства стає дедалі все складнішим завданням. Плагіат вводить в оману споживачів, завдає шкоду автору і надає незаслужені блага плагіаторові» [5].

Використання сюжету, теми твору, ідеї, із втіленням їх в іншу форму вираження, а не в ту, з якої вони запозичені, не визначається плагіатом. Приклад: постановки «Пірати Карибського моря» на однойменну музику з художнього фільму. Збіг деяких ідей, також не може бути визнаний плагіатом, оскільки автори часто доходять схожих результатів творчості незалежно один від одного.

До плагіату необхідно відносити копіювання своєрідного авторського оформлення, індивідуальну форму твору, його оригінальність, привласнення яких і буде вважатись плагіатом.

У практиці трапляється поняття ненавмисний, або підсвідомий, плагіат, під яким розуміють поширення чужої праці під своїм ім'ям, помилково прийнятого як власний твір, у результаті необізнаності або незнання про існування автора цієї праці».

Залежно від виду діяльності та сфери застосування, плагіат поділяють на чотири види, де кожен має своє цільове призначення.

Хореографічна постановка відноситься до професійного плагіату.

Професійний плагіат - передбачає присвоєння інтелектуальних, творчих, професійних здобутків інших з професійною метою. Цілі професійного плагіату - набуття авторитету, заробіток, нагороди, визнання тощо.

14 травня 2017 року на сцені Міжнародного центру культури і мистецтв профспілок України відбувся дебют хореографічної композиції «Материнська надія», постановник - Світлана Шалапа, виконавець - Зразковий колектив народного танцю «Росток» ДШК № 3 м. Києва, художній керівник - Лола Верлан. Хореографічна композиція «Материнська надія», є окрасою репертуару колективу і відтворюється вже третім складом вихованців.

Із цією композицію колектив неодноразово отримував Гран-прі на всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Був задіяний у мистецьких заходах міста, країни та світу. «Материнська надія» є одним з найулюбленіших номерів репертуару колективу, який відмічають глядачі, батьки та фахівці, про що свідчать відгуки і в соцмережах [7].

2 травня 2020 року під егідою Інтернет-акції «Танцювальне диво», з метою розвитку та популяризації аматорського хореографічного мистецтва, пошуку нових форм і методів роботи , виявлення та підтримки обдарованої творчої молоді на сцені Покровського сільського будинку культури Троїцького району Луганської області у виконанні аматорського хореографічного колективу «Журавлята», ПСБК, під керівництвом Л. Соломатіної було виконано хореографічну композицію «Материнська надія», яка є ПЛАГІАТОМ! [ 3].

Кримінальний кодекс. 176. Порушення авторського права і суміжних прав: право інтелектуальний власність україна хореографічний

• незаконне відтворення і розповсюдження - від ста до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів, або виправними роботами на строк до 2 -х років;

• повторно або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі - від двохсот до восьмисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2-х років, або позбавлення волі на той самий строк [6].

Агентство Creative Commons (скорочено CC «сі-сі») - некомерційна організація, яка створила безкоштовні для використання типові договори - вільні та невільні публічні ліцензії, за допомогою яких автори та правовласники можуть висловити свою волю і поширювати свої твори більш широко та вільно, а споживачі контенту - легально та простіше користуватися цими творами.

Отже, проблема інтелектуальної власності і плагіату в мистецтві танцю дедалі стає більш актуальною. Тому є велика необхідність залучити юридичну підтримку задля обговорення умов правового захисту інтелектуальної власності з урахуванням специфіки хореографічного мистецтва. Окрім цього, необхідно окреслити професійні етичні норми щодо інтелектуальної власності в мистецтві танцю хореографічної спільноти. Мистецька професійна етика як кодекс честі має бути делегована і впроваджена на всіх рівнях хореографічної діяльності.

Література

1. Авторське право. URL: https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%90%D0% B2%D1 %82%D0%BE%D1%80%D1%81 %D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80% D0%B0%D0%B2%D0%BE (дата звернення: 10.05.2023).

2. Марта Грехем - ретроспектива техніки руху. URL: https://www.youtube. com/watch?v=V_bJQ0eN56k (дата звернення: 10.05.2023).

3. Материнська надія, аматорський хореографічний колектив «Журавлята», ПСБК, кер. Л. Соломатіна. URL: https://www.youtube.com/watch?v=iEVH3CuMH5Y (дата звернення: 04.05.2023).

4. Петренко В. С. Поняття та види плагіату. 2013. URL: http://www.clj.nuoua.od.ua/ archive/14/29.pdf (дата звернення: 07.03.2022).

5. Презентація підручника «Теорія та методика викладання спортивного танцю» URL: https://www.youtube.com/watch?v=3XAijUa5zn4 (дата звернення: 11.05.2023).

6. Про авторське право і суміжні права. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3792-12#Text (дата звернення: 10.05.2023).

7. Хореографічна композиція «Материнська надія» URL: https://www.youtube. com/watch?v=v9QeMJp8qcQ (дата звернення: 04.05.2023).

Размещено на Allbest.ru