Проблеми формування іміджу України у світовому інформаційному просторі: публічно-управлінський аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Навчально-наукового інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку

Проблеми формування іміджу України у світовому інформаційному просторі: публічно- управлінський аспект

Підбережник Наді Петрівна кандидат наук з державного управління, старший викладач кафедри державної політики та врядування,

Бебешко Роман Вікторович аспірант кафедри державної політики та врядування

м. Львів

Анотація

У статті досліджено проблеми публічного управління щодо формування позитивного іміджу України у світовому інформаційному просторі та окреслено шляхи їх вирішення. Проаналізовано ключові підходи до державного іміджування (геополітичний, маркетинговий, брендинговий). Окреслено основні інструменти політики формування іміджу держави, серед яких: дипломатична діяльність, міжнародна співпраця, участь держави в міжнародних наукових, освітніх та культурних проектах; популяризація бренду України та за кордоном, політика захисту національних інтересів, національної ідентичності, культурної спадщини та історичної пам'яті.

На основі звітів громадської організації BRAND UKRAINE подано оцінку міжнародного сприйняття України в новинних онлайн-ЗМІ та соціальних мережах, сприйняття національного бренду України. Визначено, що основною асоціацією з Україною серед іноземців другий рік поспіль є війна, яка негативно позначилась на багатьох репутаційних характеристиках нашої держави, зокрема, щодо оцінки бізнес-середовища, культурної спадщини, сталого розвитку, політичної стабільності, безпеки й туризму.

Обгрунтовано доцільність в процесі забезпечення формування позитивного іміджу України у світі в умовах російської збройної та інформаційної агресії проводити вдалу інформаційну політику шляхом залучення українських дипломатичних установ, української діаспори до активної роботи з іноземними ЗМІ та посилення уваги до інноваційного, науково-технічного, туристичного, культурного потенціалу, історичних традицій та національної самобутності українців; проведення міжнародних форумів та конференцій щодо популяризації національного бренду України.

Ключові слова: імідж держави, Україна, національний бренд, інформаційний простір, публічне управління, публічна політика, дипломатична діяльність, російська агресія.

Abstract

Pidberezhnyk Nadiia_Petrivna PhD of Public Administration, Senior Lecturer of Department of Public Policy and Governance, Public Administration, Governance and Professional Development Institute, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Bebeshko Roman_Viktorovych graduate student of Department of Public Policy and Governance, Public Administration, Governance and Professional Development Institute, Lviv Polytechnic National University, Lviv

PROBLEMS OF IMAGE FORMATION OF UKRAINE IN THE GLOBAL INFORMATION SPACE: PUBLIC MANAGEMENT ASPECT

This article explores the issues of public management regarding the formation of a positive image of Ukraine in the global information space and outlines ways to address them. Key approaches to state image-building (geopolitical, marketing, branding) are analyzed. The main instruments of state image formation policy are outlined, including diplomatic activities, international cooperation, participation in international scientific, educational, and cultural projects; promotion of the Ukrainian brand domestically and abroad, policy of protecting national interests, national identity, cultural heritage, and historical memory.

Based on the reports of the public organization BRAND UKRAINE, an assessment of Ukraine's international perception in online news media and social networks, as well as the perception of the national brand of Ukraine, is provided. It is determined that the main association with Ukraine among foreigners for the second consecutive year is war, which has negatively affected many reputational characteristics of our country, particularly regarding the assessment of the business environment, cultural heritage, sustainable development, political stability, security, and tourism.

The expediency of conducting successful information policy aimed at ensuring the formation of a positive image of Ukraine in the world amidst Russian armed and information aggression is justified. This includes engaging Ukrainian diplomatic institutions, the Ukrainian diaspora in active work with foreign media, and increasing attention to the innovative, scientific-technical, tourist, cultural potential, historical traditions, and national identity of Ukrainians; conducting international forums and conferences to promote the national brand of Ukraine.

Keywords: state image, Ukraine, national brand, information space, public administration, public policy, diplomatic activity, Russian aggression.

Постановка проблеми

Формування позитивного іміджу держави у світовому інформаційному просторі є важливою складовою зовнішньої політики. В епоху поглиблення процесів інформаційної та економічної інтеграції держав, формування світового інформаційного простору, популяризація і просування власних інтересів на міжнародній арені є одним із завдань забезпечення національної безпеки України. Особливо це питання актуалізувалось після повномасштабної агресії Росії проти України та активізації російської антиукраїнської пропаганди у світі. В умовах військового, інформаційного, політичного, культурного протистояння Російській Федерації актуальним завданням публічної політики в інформаційній сфері є доведення до світової спільноти об'єктивної інформації про стан справ в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання формування міжнародного іміджу держави досліджувала низка науковців, зокрема, Г Вербицька, С. Гнатюк, Л. Губерський, М. Іщенко, Н. Качинська, Г. Почепцов. Практичні аспекти формування міжнародного іміджу держави через аналіз напрямів сучасного державного іміджмейкінгу та визначення впливу дипломатичних технологій на формування ефективного міжнародного державного іміджу вивчала І. Єремєєва. Зміну підходів до формування внутрішнього позитивного образу України аналізувала М. Сингаївська. Управлінський аспект формування іміджу держави розкрито у працях Т. Нагорняк. Світовий досвід формування іміджу держави проаналізували С. Бондаренко, В. Данилов.

Незважаючи на значну кількість досліджень з даної проблематики, невирішеними залишаються питання удосконалення публічного управління у сфері забезпечення формування позитивного іміджу України у світі в умовах російської збройної та інформаційної агресії.

Мета статті передбачає дослідження проблем публічного управління щодо формування позитивного іміджу України у світовому інформаційному просторі та окресленні шляхів їх вирішення.

Виклад основного матеріалу

Імідж держави формується під впливом безпекової, правової, соціальної, економічної політики, дипломатії, і просувається в рамках інформаційної політики держави.

Як зазначає М. Сингаївська, формування іміджу держави - це процес, який потребує постійного управлінського впливу і контролю, з метою підвищення довіри громадян до владних інституцій, побудови солідарного, стійкого до зовнішніх впливів суспільства, здатного свідомо здійснювати кроки в напрямку створення успішної, комфортної для життя держави [1].

На думку Т. Нагорняк, офіційний рівень іміджу держави формується векторами державної політики (зовнішнім та внутрішнім) із задіянням засобів масової комунікації, діаспорою, внутрішніми іміджевими групами та органами державної влади всіх рівнів [2].

До державного іміджування на сьогоднішній день застосовують різноманітні підходи, серед яких: геополітичний, маркетинговий, брендинговий. державний іміджування бренд

Так, геополітичний підхід заснований на аналізі географічного фактору через призму формування геополітичних образів, які впливатимуть на сприйняття держави суспільством. Геополітичний образ держави є сукупністю цілеспрямовано структурованих уявлень, яскравих образів про географічні особливості простору. Щодо України, то в рамках геополітичного підходу наша держава в уявленні світової громадськості сприймається переважно як ментальна межа між Заходом і Сходом, як своєрідна буферна зона між Європою і Росією.

Ключовими категоріями маркетингового підходу є поняття «маркетинг місць» і «маркетинг територій», що визначаються як маркетинг, який забезпечує інтереси держави, її суб'єктів, які визначаються за тим, наскільки держава має інтерес у залученні зовнішніх акторів до своїх внутрішніх справ [3].

У межах брендингового підходу виділяють такі складові, як: офіційна символіка держави (герб, гімн, прапор); неформальні символи - історичні особи, міфи, найвідоміші тварини або рослини, унікальні експортні продукти тощо; історія держави, особистості, лідери, відомі бренди національних компаній. Варто зазначити, що для популяризації України у світі, сприяння інтеграції до світового інформаційного простору, підвищення рівня загальної обізнаності міжнародної спільноти про Україну Кабінет Міністрів України у 2018 р. затвердив форму знака (бренда) України (рис.1.) [4].

Рис. 1. Знак (бренд) України у світі.

Серед основних інструментів політики формування іміджу держави дослідники виділяють:

дипломатична діяльність, зокрема культурна та цифрова дипломатія;

міжнародна співпраця в рамках універсальних або регіональних організацій і союзів;

участь держави в наукових, освітніх і культурних міжнародних проектах;

залучення іноземних інвестицій, новітніх технологій та управлінського досвіду;

політика захисту національних інтересів;

політика збереження національної ідентичності, культурної спадщини та історичної пам'яті та популяризація національної самобутності за кордоном;

підтримка зв'язків із діаспорою;

правові інструменти (дотримання норм міжнародного права, формування сталої правової системи в середині країни) [5].

І. Цурканова трактує імідж країни не лише як зовнішнє сприйняття, але й як внутрішні переконання та цінності, які відображаються в діях певної держави та її лідерів. При цьому дослідниця серед ключових факторів, які формують імідж України на зовнішньополітичній арені на сьогоднішній день виділяє:

демократія та реформи. Україна, як незалежна держава, активно працює над зміцненням демократичних інститутів та проведенням економічних та політичних реформ, що сприймається позитивно;

геополітичне положення. Україна розташована поряд з ЄС, що надає їй важливе стратегічне значення в контексті міжнародних відносин та геополітичних процесів;

реформи та боротьба з корупцією. Україна протягом багатьох років проводить антикорупційну політику, проте це може виявитися довготривалим процесом;

гуманітарна допомога та миротворчі операції. До війни Україна брала участь у гуманітарних місіях та миротворчих операціях під егідою ООН та інших міжнародних організацій, що також може впливати на її імідж як миролюбної нації [6].

Основними суб'єктами просування та коригування іміджу держави через відповідні канали можуть виступати:

дипломатичні місії за кордоном та іноземних держав в Україні, офіційні представники яких коментували б події, що відбуваються в державі;

політичні діячі, представники України в міжнародних організаціях, члени офіційних делегацій у міжнародних візитах, які б давали кваліфіковані оцінки, формували експертне середовище, коментували міжнародні рейтинги;

освітяни, науковці, які беруть участь у міжнародних наукових та освітніх проектах;

діячі культури, мистецтва та спорту, які беруть участь у міжнародних фестивалях, спортивних заходах;

представники діаспори, які зберігають національну ідентичність [7].

Значний вплив на формування позитивного іміджу держави на

зовнішньополітичній арені має вдало продумана і реалізована інформаційна політика. В Україні питання популяризації та формування позитивного іміджу нашої держави у світових інформаційних ресурсах з метою захисту її політичних, економічних та соціально-культурних інтересів, зміцнення національної безпеки і відновлення територіальної цілісності України, віднесено до відання Міністерства культури та інформаційної політики. В контексті формування позитивного іміджу України у світі дане міністерство:

бере участь у формуванні єдиного інформаційного простору, покликане сприяти розвитку інформаційного суспільства;

сприяє розбудові в Україні системи державних стратегічних комунікацій;

розробляє разом з Міністерством закордонних справ плани заходів та програмні документи щодо позиціонування України в світі;

забезпечує моніторинг інформації у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації;

сприяє інтеграції суб'єктів державного іномовлення України у світовий інформаційний простір та провадженню ними діяльності відповідно до міжнародних стандартів;

забезпечує організацію та проведення інформаційних, комунікаційних кампаній, публічних заходів з метою інформування населення про реформи, що проводяться Кабінетом Міністрів України та іншими державними органами, а також спрямованих на підтримку розвитку особистості, підвищення рівня правової культури населення, зміцнення національної єдності, консолідації українського суспільства та взаємодії з громадськістю тощо;

здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України, з питань державного іномовлення, інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій;

забезпечує реалізацію заходів щодо інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;

сприяє організації та проведенню інформаційних, комунікаційних кампаній, публічних заходів з метою інформування дітей та молоді щодо формування інформаційно-цифрової компетентності, зокрема, безпечної поведінки в онлайн-просторі [8].

В умовах російської агресії дуже часто через відсутність об'єктивної інформації на зовнішньополітичній арені формується хибне уявлення про

Україну, а головне - про події, що відбуваються на її території. До того ж Росія проти України активно застосовує потужний медіа-ресурс з метою дезінформації та викривлення реального стану речей. Це пов'язано з тим, що досить довго Російська Федерація проводила інформаційно-психологічну війну, спрямовану на розпалювання в Україні міжетнічної та релігійної ворожнечі, заклики до сепаратизму, приниження української мови і культури, викривлення інформаційної картини світу.

Окрім того, довгий час спостерігався негативний вплив інформаційних потоків зарубіжних держав на інформаційний простір України. Вони були наповнені чужими для української нації за ментальними цінностями та ідеалами і не найкращої якості інформаційними продуктами, які розмивали українську національну ідентичність, підривали підвалини української культурної самобутності та виступали потужним фактором пригнічення національної свідомості. Така ціннісна дезорієнтація стримує національний поступ та формування української національної ідентичності.

В результаті, інформаційний простір України в сучасних умовах став одним із головних чинників укорінення у суспільній свідомості малосумісних між собою ціннісно-символічних систем на фоні відсутності добре розробленої власної, української. У свідомості громадян одночасно співіснують західні суспільні цінності, переконання в європейському виборі України із величезною кількістю російського інформаційного продукту, де пропагуються інші цінності й пріоритети аж до культурно-психологічного дистанціювання від західних країн, повернення в “радянське минуле” [9].

Український інформаційний простір став незахищеним від зовнішніх негативних впливів, а в світовому медіапросторі дуже мало українського національного інформаційного продукту, що поширював би об'єктивну, неупереджену та актуальну інформацію про події в Україні. Як наслідок - світова громадськість відчуває брак інформації або отримує її з інших джерел, які часто надають викривлену, спотворену, неповну інформацію. Особливо небезпечними ці тенденції є в умовах війни Росії проти України.

У рамках реалізації Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі передбачено забезпечити інтеграцію до світового інформаційного простору та утвердження іміджу України як надійного бізнес-партнера, держави, що має багату історію, культуру, значний виробничий, експортний, туристичний та інвестиційний потенціал. Формування позитивного іміджу України передбачено шляхом висвітлення об'єктивної інформації про конкурентні переваги, сильні сторони, вагомі досягнення нашої держави на світовій арені, широкі перспективи співпраці міжнародної спільноти з Україною. Для цього на міжвідомчому рівні варто зорганізувати постійну оперативну та скоординовану діяльність з підготовки і поширення у світовому інформаційному просторі правдивої та об'єктивної інформації про Україну [10].

В умовах війни правильне формування іміджу України має вагоме значення в плані міжнародної військової, економічної, фінансової, політичної підтримки України. Для цього повинні використовуватись усі комунікаційні засоби, дипломатичні канали для висвітлення важливості переможних цілей нашої держави, відновлення її територіальної цілісності, повоєнної відбудови.

Позитивний імідж України сприяє посиленню ефективності зовнішньої та внутрішньої політики держави. Це досягається завдяки зв'язку зі стратегічними можливостями, що визначає її місце та значущість у світовому рейтингу, а також сприяє забезпеченню та захисту національних інтересів.

Перший комплексний аналіз сприйняття України за кордоном був здійснений у 2022 р. громадською організацією BRAND UKRAINE (незалежна організація, що з лютого 2022 року системно працює над розвитком національного бренду України на міжнародній арені) за експертної підтримки та в консультаціях з МЗС України. Він грунтується на даних від провідних міжнародних та українських аналітично-дослідницьких компаній і містить низку практичних рекомендацій для розвитку національного бренду України та її міжнародних комунікацій. В рамках даного аналізу подано оцінку міжнародного сприйняття України у таких вимірах:

імідж України в міжнародних новинних онлайн-ЗМІ та соціальних мережах;

огляд ставлення іноземних аудиторій до України на основі соціологічних опитувань;

показники України в міжнародних рейтингах та індексах;

сприйняття та оцінки національних брендів країн.

Відповідно до звіту, представленого BRAND UKRAINE, Україна перебувала у центрі уваги міжнародних ЗМІ впродовж усього 2022 року. Кількість публікацій у міжнародних ЗМІ та рівень резонансу в соціальних мережах були безпрецедентно високими. 71% людей у світі підтримували Україну у війні. Війна сприяла формуванню позитивного ставлення до України. Проте через економічні збитки, яких зазнала Україна від російського вторгнення, спостерігалось падіння показників у багатьох матеріальних сферах. Тому вартість бренду країни, що враховує показник ВВП, знизилася на 21%. Хоча впливовість України (як сприйняття громадськістю рівня її впливу на інші країни) зросла із 36% у 2021 році до 44% у 2022 р. [11].

В аналогічному звіті за 2023 р. організації BRAND UKRAINE показано, що порівняно зі сплеском уваги у перші місяці повномасштабного вторгнення, у 2023 кількість публікацій про Україну в міжнародних ЗМІ впала на 20%, а в соціальних мережах -- більш ніж на 40%. До того ж, війна стала темою, яку найчастіше свідомо уникали при споживанні онлайн-контенту ті, хто найбільше втомився від новин. Медійний інфопростір тільки на 28% складався з новин про активні бойові дії та наслідки атак, тоді як у перший рік повномасштабної війни цієї теми стосувалась половина всіх матеріалів про Україну. На другий рік повномасштабної війни зменшилась увага іноземців до новин з України й згідно з соціологічними дослідженнями. Далася взнаки «втома від співчуття» -- Україна стала темою, яку найчастіше свідомо уникають при споживанні медіаконтенту. Проте частка статей у міжнародних виданнях, що містили згадки національних бренд-атрибутів, зросла на 2 %, сягнувши 10% в англомовних онлайн-ЗМІ. Найпопулярнішими характеристиками України в медіа стали героїзм та демократичність. Тривала війна позначилась на падінні України в усіх ключових рейтингах та індексах національних брендів у 2023 році. Спостерігалось падіння оцінок туристичної привабливості, безпеки та стабільності, екологічної сталості. З позитивних результатів -- Україна закріпила свої позиції як впливового міжнародного гравця. Попри прояви «втоми від співчуття», результати дослідження засвідчили, що Україна була четвертою країною світу, за новинами якої слідкувало людство у 2023 році. В результаті чого вона стала 16-ю найбільш впізнаваною державою світу [12].

Вагома роль у формуванні позитивного іміджу держави в контексті реалізації інформаційної політики належить ЗМІ. Адже завдяки засобам масової комунікації (в тому числі і мережі Інтернет) держава отримує можливість подивитися на себе з боку, краще розглянути свій імідж, його наявні недоліки; проаналізувати помилки, визначити нові можливості позиціонування і поширення позитивних рис власного іміджу. ЗМІ є важливим інструментом, який може впливати на якісну характеристику політичного іміджу держави. Вдала інформаційна політика, що базується на правильному використанні ЗМІ може відродити імідж держави.

На жаль, ключовою асоціацією з Україною серед іноземців другий рік поспіль є війна. Розширення спектру тем про Україну і підвищення її міжнародного авторитету можливе шляхом:

посилення інформаційної присутності України в закордонному медіапросторі шляхом широкого залучення українських дипломатичних установ до активної роботи з місцевими ЗМІ та проведення просвітницьких заходів;

посилення уваги до роботи з іноземними журналістами, які працюють в Україні, для їх широкого інформування про інноваційний, науково- технічний, промисловий, сільськогосподарський і туристичний потенціал, культурні й історичні традиції нашої держави та проблемні питання її відносин з іншими країнами;

виготовлення іміджевої продукції та інформаційних матеріалів про нашу країну;

залучення до формування позитивного іміджу України української діаспори.

Висновки

Недостатня представленість України в інформаційному просторі інших держав, а також поширення серед іноземних громадян різного роду хибних та упереджених уявлень про неї є наслідком низького рівня інтегрованості українського інформаційного простору у світовий.

В процесі забезпечення позитивного світового іміджу України, щоб наша держава не асоціювалась лише із російською агресією та бойовими діями, через українські дипломатичні установи, українську діаспору, ЗМІ необхідно транслювати світовому співтовариству позитивну інформацію про українські національні культурні та історичні здобутки, якісний інформаційний контент щодо інноваційного, науково-технічного, туристичного, культурного потенціалу України, її прагнень інтегруватись у європейське цивілізоване суспільство.

Література

1. Сингаївська М.В. Зміна підходів до формування іміджу держави: управлінський аспект // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. Том 32 (71) № 4 2021. С. 67-72.

2. Нагорняк Т. Основні категорії дослідження брендингу територій у політологічному вимірі // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2013. № 2. С. 261-271.

3. Єремєєва І.А. Практичні аспекти формування міжнародного іміджу держави // Регіональні студії. - Ужгород, Видавничий дім «Гельветика». Вип. 24. - 2021. - С.123-127.

4. Деякі питання форми знака (бренда) України: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 416.

5. Нагорняк Т., Польовий М., Бондаренко С., Осмоловська А. Комунікативний вимір формування і просування публічного іміджу держави // COPERNICUS Political and Legal Studies Vol. 1, Issue 1 (March 2022): pp. 14-27.

6. Цурканова І. Імідж України в умовах війни та міжнародна політична підтримка // ГРАНІ Том 26 № 3 2023. С. 87-93.

7. Нагорняк Т., Польовий М., Бондаренко С., Осмоловська А. Комунікативний вимір формування і просування публічного іміджу держави...

8. Інформаційна політика та безпека. Основні напрямки діяльності. Офіційний сайт МКІП.

9. Карлова В. Місце та роль гуманітарного простору держави у формуванні національної самосвідомості // Вісник національної академії державного управління при Президентові України. Вип. 1. 2011.

10. Концепція популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 739-р.

11. Звіт про сприйняття України у світі 2022.

12. Звіт про сприйняття України у світі 2023.

References

1. Synhaivska, M.V. (2021). Zmina pidkhodiv do formuvannia imidzhu derzhavy: upravlinskyi aspekt [Changing approaches to the formation of the image of the state: management aspect]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Public administration, 4, 67-72 [in Ukrainian]

2. Nahorniak, T. (2013). Osnovni katehorii doslidzhennia brendynhu terytorii u politolohichnomu vymiri [The main categories of territory branding research in the political dimension]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Yurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia - Bulletin of the Yaroslav the Wise National University "Law Academy of Ukraine". Series: Philosophy, philosophy of law, political science, sociology, 2. 261-271. [in Ukrainian]

3. Yeremieieva, I.A. (2021). Praktychni aspekty formuvannia mizhnarodnoho imidzhu derzhavy [Practical aspects of forming the international image of the state]. Rehionalni studii. - Regional studies, 24, 123-127. [in Ukrainian]

4. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Deiaki pytannia formy znaka (brenda) Ukrainy vid 10 travnia 2018 r. № 416 [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine Some issues of the form of the sign (brand) of Ukraine: dated May 10, 2018 No. 416].

5. Nahorniak, T., Polovyi, M., Bondarenko, S., & Osmolovska, A. (2022) Komunikatyvnyi vymir formuvannia i prosuvannia publichnoho imidzhu derzhavy [The communicative dimension of the formation and promotion of the public image of the state]. COPERNICUS Political and Legal Studies - COPERNICUS Political and Legal Studies, Vol. 1, 1. 14-27. [in Ukrainian]

6. Tsurkanova, I.(2023). Imidzh Ukrainy v umovakh viiny ta mizhnarodna polity chna pidtrymka [Ukraine in the conditions of war and international political support]. HRANI - HRANI. Vol. 26 ,3. 87-93.

7. Nahorniak, T., Polovyi, M., Bondarenko, S., & Osmolovska, A. (2022) Komunikatyvnyi vymir formuvannia i prosuvannia publichnoho imidzhu derzhavy...

8. Informatsiina polityka ta bezpeka. Osnovni napriamky diialnosti. Ofitsiinyi sait MKIP [Information policy and security. Main areas of activity. The official website of the ICIP].

9. Karlova, V. (2011). Mistse ta rol humanitarnoho prostoru derzhavy u formuvanni natsionalnoi samosvidomosti [The place and role of the humanitarian space of the state in the formation of national self-awareness]. Visnyk natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrain - Bulletin of the National Academy of State Administration under the President of Ukraine, 1.

10. Kontseptsiia populiaryzatsii Ukrainy u sviti ta prosuvannia interesiv Ukrainy u svitovomu informatsiinomu prostori: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11 zhovtnia 2016 r. № 739-r. [The concept of popularizing Ukraine in the world and promoting the interests of Ukraine in the global information space: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated October 11, 2016 No. 739-r.].

11. Zvit pro spryiniattia Ukrainy u sviti 2022 [Report on the perception of Ukraine in the world 2022].

Размещено на Allbest.ru