Теоретичні засади до розуміння сутності поняття "протидія легалізації доходів отриманих незаконним шляхом" в умовах діджиталізації суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні засади до розуміння сутності поняття «протидія легалізації доходів отриманих незаконним шляхом» в умовах діджиталізації суспільства

Миненко С.В., Сумський державний Університет

Вступ

Незважаючи на динамічний розвиток суспільства та активні трансформаційні зміни глобальної економіки, реальний та фінансовий сектори досі включають офіційну та тіньову складову. В офіційній економіці всі господарські операції, що здійснюються економічними агентами знаходяться під наглядом та контролем держави. Кожен рух коштів регулюється нормативними актами, чітко відбувається в межах фінансової системи та підлягає оподаткуванню. Функціонування в офіційному секторі економіки дозволяє учасникам користуватись певними привілеями, а саме відсутністю адміністративних та кримінальних покарань, формування ділової репутації, а також реалізація тактичних і стратегічних цілей організації.

Поруч з офіційним сектором економіки існує тіньова економіка, тобто та, яка знаходиться поза полем зору держави. Відповідно до даних Міністерства економіки України, у 2021 році розміри тіньового сектору економіки України були на рівні 32% від обсягу офіційного ВВП [1].

Тіньовий сектор економіки привабливий для недобросовісних суб'єктів господарювання, які хочуть зменшити свої витрати та для злочинців, грошові потоки яких прямо пов'язані з незаконною діяльністю (грабежі, крадіжки, обіг наркотиків, шахрайство, фінансування тероризму тощо).

Через тісну сплетеність зазначених секторів, у суб'єктів тіньової економіки постійно виникає необхідність надати фінансовим ресурсам, накопиченим у тіньовій економіці вигляду «чистих», офіційних. Тільки в офіційному секторі економіки є можливість отримувати товари і послуги найширшого спектру, оскільки в тіньовому секторі за нелегальні кошти можна отримати тільки нелегальний товар.

Значний обсяг тіньової економіки носить деструктивний характер для економічної безпеки національної економіки: від деформації податкової та бюджетної сфер, до неможливості побудувати адекватну макроекономічну політику, інвестиційний клімат, стабільну грошово-кредитну систему [2].

Легалізація доходів, отриманих незаконним шляхом спричиняє підвищення інфляції, зниження рівня валютної безпеки держави, підрив довіри до банківського сектору, зростання обсягу тіньової економіки [3] та зниження рівня довіри до країни на міжнародному ринку (через ризик потрапляння до чорного списку ФАТФ [4]). Через це держава прикладає значних зусиль для боротьби з легалізацією незаконних доходів.

Виклад основного матеріалу

Процес легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом складається з трьох етапів: розміщення, розшарування та інтеграція.

Розміщенням прийнято вважати введення коштів, отриманих незаконним шляхом у офіційну систему фінансових операцій. Розміщення може бути реалізоване через придбання акцій чи інших цінних паперів, оформлення депозиту, здійснення банківського переказу тощо. Основна мета розміщення - вивести кошти від прямого зв'язку з безпосереднім злочином, внаслідок якого вони були отримані.

Розшарування коштів, раніше розміщених у офіційну систему фінансових операцій направлене на подальше приховування зв'язку з коштів та початковим злочином. Реалізується через перепродаж цінних паперів, придбання чи продаж нерухомості чи інших товарів, переведення коштів за кордон чи на інші рахунки. Під час розшарування незаконні кошти можуть переплітатись із законними.

Коли незаконно отримані кошти настільки зливаються з офіційно отриманими, що вся сума виглядає законно отриманою говорять про настання етапу інтеграції незаконних доходів. Протягом цього етапу злочинці отримують на перший погляд законні підстави володіння активами. В такому випадку тільки ретельне розслідування дозволяє встановити зв'язок між інтегрованими коштами після розміщення та розшарування і незаконно отриманими внаслідок злочину.

Цифровізація фінансово-економічних відносин відкрила нові можливості для злочинців у сфері легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. З одного боку, цифровий слід грошей стало простіше відслідковувати, саме тому одним із напрямків протидії легалізації доходів є контроль та орієнтування на поступову відмову від готівки. З іншого боку, зловмисники можуть створювати десятки акаунтів у платіжних системах та робити сотні транзакцій не виходячи з дому. Генерація великих масивів даних в такому випадку логічно веде до застосування сучасних методів аналізу даних, заснованих на глибокому та машинному навчанні.

Методи легалізації незаконних доходів можуть бути різні: застосування недосконалості платіжних систем, створення та використання фіктивних підприємств, контрабанда, використання банківських переказів, укладання договорів псевдострахування, використання ломбардів та кредитних спілок, використання криптовалюти.

Проте, з огляду нашого дослідження, їх доцільно поділити на дві групи: ті які не зазнали значних змін від цифровізації відносин, та ті, які виникли внаслідок цифровізації або ж зазнали значної модернізації внаслідок неї.

До першої групи можна віднести:

1. Використання контрабандного способу легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом полягає у махінаціях при декларуванні готівки, дорогоцінних банківських металів. Вчиняючи злочинні дії, порушуючи митні правила, шляхом декларування у іншій країні готівки в іноземній валюті як особистих заощаджень та ухилення від декларування їх при проходженні митниці в Україні реалізується розшарування доходів. Заплутаність митних правил в різних країнах, помилки, халатність чи злочинний умисел під час проходження особою митного контролю, використання «обхідних шляхів» на державному кордоні підвищує ризик легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом [5]. Безумовно митні органи значно збільшили власні інструменти контролю з розвитком цифровізації, так зараз сформовані значні бази даних перевірки митної вартості та інші системи контролю за товарами, проте в межах схеми легалізації ці зміни не здійснюють суттєвий вплив.

2. Окремим прикладом легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом є використання страхових компаній. Зловмисниками здійснюється підробка страхових випадків, оформлення договорів псевдострахування, ухилення від оподаткування [6]. З точки зору діджиталізаційних процесів, які хоч і впливають на страхову сферу, проте сутнісно схеми легалізації не зазнали змін.

3. Використання ломбардів для обміну предметів розкоші та інших цінних активів на готівку та навпаки. Відповідно суттю схем є готівковий обіг, якого майже не стосується цифровізація.

До другої групи варто віднести:

1. Платіжні системи. За допомогою платіжних систем зловмисники здійснюють перерахунок коштів з рахунків на інші рахунки, в тому числі закордон, реалізуючи розшарування незаконних доходів. Використання мережі підставних осіб дозволяє зменшити розміри транзакції, уникаючи їх підозрілості, що ускладнює контроль та можливості виявлення фактів легалізації. Розвиток цифровізації спричинив зростання кількості платіжних систем та поширення доступу до них з будь-якої країни. Реєстрація гаманців у платіжних системах здійснюється за простішою ніж у банках процедурою.

2. Конвертаційні центри. Створення та використання конвертаційних центрів дозволяє зловмисникам перетворювати безготівкові кошти в готівкові, що спричиняє втрату їх цифрового сліду. Афілійовані з підприємствами особи, які мають право прийняття рішень, в разі їх залучення до процесів легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом допомагають заплутувати походження коштів шляхом переуступки права вимоги по боргам, надання чи отримання благодійної допомоги. Цим самим замінюючи реальне походження коштів. Іншим способом використання конвертаційного центру - фіктивна господарська діяльність. Шляхом оформлення фіктивних платіжних доручень, отримання кредитів на діяльність, отримання коштів за державними цільовими програмами підтримки бізнесу здійснюється як розміщення, так і розшарування і інтеграція незаконних доходів [7].

Наразі, зареєструвати підприємницьку діяльність в Україні можна в режимі онлайн. Додатково до цього, цифровізація зумовила виникнення цілого ряду видів економічної діяльності, пов'язаної з інформаційними технологіями. Наприклад, розробка програмного забезпечення є по суті видом інтелектуальної діяльності, для підтримки якої не потрібно значного статутного капіталу чи основних фондів. Підприємства з орієнтацією на розробку програмного забезпечення підходять для легалізації незаконних доходів, оскільки легко імітувати факт надання послуг чи виконання робіт.

3. Банки. Банківські перекази мають бути під пильним контролем з точки зору протидії легалізації. Через банківські перекази найчастіше відбувається заплутування джерел походження коштів. Значна кількість транзакцій між фізичними особами з подальшим їх переказом чи виведення у готівку, перерахунок за роботи чи послуги фіктивного підприємства, придбання цінних паперів через банки є шляхами легалізації незаконних доходів через банківські установи. Розвиток мобільного банкінгу та фінтех прискорили процес розшарювання доходів, отриманих незаконним шляхом.

4. Віртуальні активи. Останнім часом серед злочинців часто стала використовуватись криптовалюта. Електронні кошти слугують засобом розшарування, оскільки можливість створення багатьох криптогаманців за короткий період часу з мінімальною, на відміну від банку, індентифікацією особи. Здійснення тисяч транзакцій за допомогою сотень криптогаманців розмиває походження коштів і стає складно пов'язати кошти з первинним злочином [8].

Окремим підвидом можливих маніпуляцій за допомогою блокчейн-середовища є NFT. Унікальний в мережі, невзаємозамінний блокчейн токен (NFT) дозволяє надати цінності та закріпити авторське право за будь-яким цифровим об'єктом. Відтак, це дозволяє завищувати ціну на цифровий актив за допомогою аукціону та надавати злочинним коштам ознак легальності. Обсяг продажів NFT у 2020 році складав 250 млн дол. США, а у 2021 році уже понад 2 млрд дол. США [9].

Розуміючи це, криптобіржі вдаються до заходів протидії легалізації незаконних доходів, які базуються на встановленні ризиковості транзакції на основі аналізу співпраці особи з даркнетом чи сумнівними біржами.

Ускладнює роботу з протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом через цифрові активи недосконалість регулюючого законодавства у цій сфері, що дає змогу вільно користуватись різними способами обігу криптовалюти.

У користувачів криптовалюти є декілька шляхів конвертувати цифрові гроші у гривні на банківський рахунок чи за допомогою готівки.

Обмінники криптовалют надають сервіс для швидкого обміну криптовалюти на фіатні кошти чи на інші криптовалюти. Діяльність таких обмінників не заборонена, проте ЗУ «Про віртуальні активи» ще не набрав чинності.

Крипто біржі дозволяють купувати та продавати різні види криптоактивів. В Україні діє декілька криптобірж, найбільші з них: KUNA, WhiteBIT, BTC TRADE UA, QMALL. Проте, через середовище інтернет та недосконалість регуляції на міжнародному ринку крипто бірж поняття кордонів для віртуальних активів розмивається. Відтак, є можливість переводити грошові суми кому-завгодно за кордоном. Криптобіржі дозволяють P2P обмін, за курсом, обговореним у онлайн-чаті, що дає ширші можливості для легалізації незаконних доходів.

Криптовалюти можна обмінювати через електронні платіжні системи, такі як PayPal, Perfect Money, Payeer, Portmone, Rupay. З березня 2022 року PayPal почав в Україні повноцінну роботу [10]. З одного боку це дозволило швидко переказувати кошти фізичним особам з-за кордону, оминаючи тривалий час очікування банківського переказу. А з іншого боку - надало можливість зловмисникам заплутувати шляхи переказу незаконних доходів: криптовалюта - електронна платіжна система - банківський рахунок.

Використання криптоматів дозволяє переводити готівку одразу в криптовалюту [11]. Таким способом готівка, яка найчастіше використовується злочинцями обмінюється в криптовалюту, з чого починається процес легалізації незаконних доходів.

Питання впливу цифровізації на легалізацію незаконних доходів та її протидію все частіше стає предметом наукових досліджень.

Таким чином, справедливо зробити висновок, що тіньовий сектор економіки активно розвивається паралельно із розвитком суспільства, а цифровізація значно вплинула на трансформаційні процеси легалізації кримінальних доходів збільшивши їх різноманітність та механізми реалізації. Виходячи з цього, державні органи влади повинні випереджаючими темпами розвивати власну систему протидії легалізації доходів одержаних незаконним шляхом, а також вивчати випереджаючи міжнародні практики та проводити їх імплементацію у національне законодавство.

Переходячи до дослідження теоретичної сутності поняття «протидія легалізації доходів отриманих незаконним шляхом» зауважимо, що даний процес запропоновано реалізувати з використанням програмного продукту VOSviewer. Отже, провівши бібліометричний аналіз наукових публікацій, що індексуються наукометричною базою даних Scopus за допомогою програмного продукту VOSviewer розглянемо зв'язки між категоріями, які досліджують провідні науковці світу. На рис. 1 представлена мапа зі взаємозв'язками поняття «протидія легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом (anti-money laundering) з іншими категоріями, відповідно до публікацій за 2012-2022 роки. Дослідження дозволило виділити 6 основних кластерів, які на рисунку 1 відповідають зеленому, червоному, фіолетовому, блакитному, рожевому та коричневому кольорам, та 2 другорядних кластери: сірий та помаранчевий. Варто зауважити, що чим більше публікацій, які містять ключові слова з терміном «anti-money laundering», тим більший прямокутник за площею на рис. 1 вони займають.

Відповідно до рис. 1, можна простежити зв'язок поняття «протидія легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом» з такими категоріями як легалізація грошей, легалізація, тероризм та фінансування тероризму, ризик менеджмент, банківський нагляд, злочин, комплаєнс. Значна частина зв'язків присвячена економіко-математичним методам та машинному навчанню: нейронні мережі, кластеризація, ряди Маркова, бази даних, машинне навчання, великі дані.

Рис.1. Наукова бібліографія поняття «anti-money laundering» (протидія легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом) за 2012-2022 рр.

Окремо, по фіолетовому кластеру можемо прослідкувати направленість досліджень, пов'язаних із сучасними інформаційними технологіями: блокчейн, розумний контракт, розподілений реєстр, криптовалюта та інформаційні сервіси.

Продовжуючи дослідження у часовому контексті, що відображений на рис. 2, робимо висновок, що використання економетричних методів та моделей досліджувалось науковцями поряд з протидією легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, починаючи з 2012 року. Цьому свідчать фіолетовий колір блоків «clustering», «data sets», «neural networks», «database systems». А дослідження останніх років саме присвячені зв'язку криптовалюти та протидії легалізації незаконних доходів «cryptocurrency anti-money laundering», «block-chain», «distributed ledger», «smart contract», «art market». Зелено- жовтий відтінок свідчить, що особливу увагу цій тематиці почали приділяти у 2020-2022 роках. Окремо варто виділити наявність зв'язку в публікаціях присвячених протидії легалізації незаконних доходів та методами збереження конфіденційності «privacy-preserving techniques». Оскільки розвиток цифровізації з одного боку генерує велику кількість даних, які стають публічні в інтернеті, що порушує принципи конфіденційності, а з іншого боку, дотримання конфіденційності допомагає злочинцям реалізовувати схеми легалізації незаконних доходів. Тому значна частина науковців приділяють увагу питанням конфіденційності в мережі та протидії легалізації незаконних доходів.

Аналіз візуалізаційних карт, зображених на рис. 1 та 2 підтверджує необхідність продовжувати дослідження у сфері взаємозв'язків між цифровими технологіями та протидією легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

Рис.2. Візуалізація часового виміру досліджень стосовно протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, опублікованих у виданнях, що індексуються наукометричною базою даних Scopus у 2012-2022 роках

Зосереджуючись на безпосередньому взаємозв'язку цифровізації та протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, можна виділити наступну залежність (рис. 3): «anti-money laundering» - «digitalization» - «money laundering» - «cryptocurrency». Цифровізація найчастіше в наукових працях зустрічається у взаємозв'язку з протидією легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Тоді як у контексті легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом частіше зустрічається термін криптовалюта.

Рис. 3. Візуалізація взаємозв'язку протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом з цифровізацією відповідно до досліджень, опублікованих у виданнях, що індексуються наукометричною базою даних Scopus у 2012-2022 роках

Переходячи до аналізу наукового доробку в сфері протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом варто зазначити, що дана тема є популярною як серед науковців-економістів, так і серед науковців у галузі юриспруденції.

Вплив легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом на сталий розвиток досліджували Z. Dobrowolski та L. Sulkowski [12]. Визначення ризику легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом для бізнес-сектору стало основою для дослідження J. Ferwerda та E.R. Kleemans [13].

Застосування методів data mining для протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом досліджували A. Salehi, M. Ghazanfari та M. Fathian [14]. Натомість A.I. Canhoto [15] досліджувала можливості використання методів машинного навчання для протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

Переходячи до дослідження наукових робіт присвячених впливу цифровізації на роботу суб'єктів системи протидії легалізації кримінальним доходам, зазначимо, що безумовно діджиталізація підвищує якість фінансового моніторингу в банках [16]. та сприяє ефективнішому впровадженню рекомендацій FATF у сфері anti-money laundering. До схожого висновку дійшли і К. Said та D.Karimi [17], зазначаючи що автоматизація банківських процесів підвищує фінансову безпеку банку та покращує фінансовий моніторинг. Особливо вагомий вплив діджиталізації на легалізацію незаконних доходів прослідковується через зменшення кількості готівки в обігу [18]. Останні дослідження свідчать що фінтех широко впроваджується в банках в країнах що розвиваються [19], що дозволяє набагато швидше приєднатись фінансовим установам даних країн до глобальної системи протидії легалізації кримінальним доходам. Значна група науковців - K. Djalilov та J. Holscher [20]; K. Djalilov та С. Hartwell [21] дійшла висновку про те, що впровадження цифрових технологій в комплексі покращує можливості банківського середовища та безумовно впливає на можливість оперативного виявлення незаконних операцій. Окрім зазначеного, не можна нехтувати тим, що цифровізація пришвидшує роботу співробітника відповідного органу системи протидії легілації: інтерактивний пошук замінює довге перелистування папірців, тобто економляться людино-години роботи [22, 23].

А. Addo та РК. Senyo [24] у своїх дослідженнях зупиняються на вивченні впливу цифровізації на правоохоронну діяльність, а саме боротьбу з корупцією. Так, вони визначають, що цифровізація є потужним антикорупційним інструментом. Приклади застосування цифрових технологій у прокурорській діяльності досліджував Denis de Castro Halis [25], автор зазначає, що засоби цифровізації одночасно з підвищенням швидкості обробки документів формують й засади до їх безпосереднього контролю, забезпечуючи незалежність слідства та відповідність його законам. Окремо варто розглянути застосування сучасних технологій у судовій діяльності. Автор Yu. Mulyana [26] зазначає, що цифровізація судів починається з електронного документообігу, але не обмежується ним: всі процеси пов'язані зі справами можуть обслуговуватись в електронному суді, або наприклад суди можуть проводитись у онлайн-форматі, що пришвидшує процес.

Легалізацію доходів, отриманих незаконним шляхом за допомогою криптовалюти досліджував C. Wronka, зосереджуючись не тільки на аналізі сутності легалізації, а й можливих превентивних заходів їй протидії [27]. D. Dupuis та K. Gleason займались питанням необхідності регулювання обігу криптовалюти, в контексті протидії легалізації незаконних доходів [28].

легалізація незаконний дохід цифровізація

Висновки

Отже, справедливо зробити висновок, що в сучасному науковому середовищі протидії легалізації доходів отриманих незаконним шляхом в умовах діджиталізації суспільства відводиться значна роль та розглядають в своїй більшості як комплекс заходів з попередження, виявлення та подальшого покарання злочинних дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом

Список використаних джерел

1. Загальні тенденції тіньової економіки у 2021 році. Міністерство економіки України.

2. Гордійчук M. Тіньова економіка: позитивні та негативні аспекти. Траєкторія науки, 2019. №5(3), С. 2001-2007.

3. Живко З.Б., Родченко С.С., Висоцька І.Б. Вплив легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, на економічну безпеку. Соціально-гуманітарний вісник, 2021. №37, С. 48-51.

4. High-Risk Jurisdictions subject to a Call for Action - 21 October 2022. The Financial Action Task Force (FATF).

5. Типологічне дослідження «Ризики використання суб'єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів». Державна служба фінансового моніторингу України.

6. Типологічне дослідження «Актуальні методи і способи легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму». Державна служба фінансового моніторингу України.

7. Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,- «Використання готівки у схемах відмивання

злочинних доходів». Державна служба фінансового моніторингу України.

8. Lemire K.A. Cryptocurrency and anti-money laundering enforcement. Reuters.

9. Що таке NFT і як на ньому заробити. МiнфiнМедiа.

10. PayPal в Україні під час війни спростив отримання міжнародних переказів на банківські картки. Як саме? Економічна правда.

11. В Україні з'явилися перші криптомати для біткойнів. Радіо Свобода.

12. Dobrowolski Z., Sulkowski L. Implementing a Sustainable Model for Anti-Money Laundering in the United Nations Development Goals. Sustainability, 2020. 12(1):244.

13. Ferwerda J., Kleemans E.R. Estimating Money Laundering Risks: An Application to Business Sectors in the Netherlands. Eur J Crim Policy Res, 2019. №25, Р. 45-62.

14. Salehi A., Ghazanfari M., Fathian M. Data mining techniques for anti money laundering. International Journal of Applied Engineering Research, 2017. №72(20), Р. 10084-10094.

15. Canhoto A.I. Leveraging machine learning in the global fight against money laundering and terrorism financing: An affordances perspective. Journal of Business Research, 2021. №131, Р. 441-452.

16. Vovk V, Zhezherun Y, Bilovodska O, Babenko V, Biriukova A. Financial Monitoring in the Bank as a Market Instrument in the Conditions of Innovative Development and Digitalization of Economy: Management and Legal Aspects of the Risk-Based Approach. IJIEPR, 2020. №31(4). Р. 559-570

17. Said Kh., Karimi D. Impact de la Digitalisation sur la Performance Bancaire dans la Prevention et la Lutte contre le Blanchiment de Capitaux. African Scientific Journal, 2022. №3(12), P. 461-476.

18. Kobushko I., Tiutiunyk I., Kobushko I., Starinskyi M., Zavalna, Z. The triadic approach to cash management: Communication, advocacy, and legal aspects. Estudios De Economia Aplicada, 2021. №39(7).

19. Boiko A., Zwolinska-Ligaj M., Bozhenko V., Florczak

E., Ovcharenko V. Readiness for implementing innovations in banking in advanced and emerging economies. Journal of International Studies, 2021. №14(4), Р. 236-250.

20. Djalilov K., Holscher J. (2016). Comparative analyses of the banking environment in transition countries. Economic Annals, 61(208), 7-25.

21. Djalilov K., Hartwell C. Do social and environmental capabilities improve bank stability? evidence from transition countries. Post-Communist Economies, 2021. №34(5), Р.624-646.

22. Kuzior A., Kettler K., Risb L. Digitalization of work and human resources processes as a way to create a sustainable and ethical organization. Energies, 2022. №15(1), 172.

23. Antonyuk N., Plikus I., Jammal M. Human Capital Quality Assurance under the Conditions of Digital Business Transformation and COVID-19 Impact. Health Economics and Management Review, 2021. 2(3), 39-47.

24. Addo A., Senyo P.K. Digitalization and government corruption in developing countries: towards a framework and research agenda. Academy of Management Proceedings, 2020. №1.

25. de Castro Halis D. Digitalization and Dissent in Legal Cultures. Chinese and Other Perspectives. Navein Reet: Nordic Journal of Law and Social Research (NNJLSR), 2019. №9, Р. 127-152.

26. MulyanaY. Digitalization of the court in the settlement of cases. International Journal of Latin Notary, 2021. №1(2), Р. 36-42.

27. Wronka C. Money laundering through cryptocurrencies - analysis of the phenomenon and appropriate prevention measures. Journal of Money Laundering Control, 2022. №25(1), Р.79-94.

28. Dupuis D., Gleason K. Money laundering with cryptocurrency: open doors and the regulatory dialectic. Journal of Financial Crime, 2020. №28(1), Р. 60-74.

Размещено на Allbest.ru