Види обмежень у діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

ВИДИ ОБМЕЖЕНЬ У ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБОВЦІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ

Діденко Олена Миколаївна аспірант

Анотація

В статті розглянуто види обмежень у діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України. Визначено наступні обмеження щодо працівників Державного бюро розслідувань: 1. обмеження щодо майбутніх (потенційних) працівників Державного бюро розслідувань; 2. обмеження щодо чинних працівників Державного бюро розслідувань, тобто, обмеження в їх правах; 3. обмеження щодо працівників Державного бюро розслідувань передбачені Законом України «Про запобігання корупції». Наведено і охарактеризовано конкретні обмеження і заборони у діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України.

Визначено та проаналізовано обмеження щодо майбутніх (потенційних) працівників Державного бюро розслідувань. А саме, особа не може бути призначена на посаду в Державному бюро розслідувань, якщо вона: за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності; має судимість за вчинення кримінального правопорушення, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або протягом останнього року притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; у разі призначення матиме у прямому підпорядкуванні близьких їй осіб або буде прямо підпорядкована у зв'язку з виконанням повноважень близьким їй особам; не пройшла спеціальну перевірку.

Аналізуються обмеження щодо чинних працівників Державного бюро розслідувань, а саме, працівники Державного бюро розслідувань не мають права: бути членами і брати участь у створенні чи діяльності політичних партій; бути повіреними третіх осіб у справах Державного бюро розслідувань; використовувати Державне бюро розслідувань, його працівників та майно у партійних, групових чи особистих інтересах. Коротко розглядаються обмеження та вимоги щодо працівників Державного бюро розслідувань визначені Законом України «Про запобігання корупції».

Ключові слова: публічна служба, обмеження, заборони, правоохоронний орган, Державне бюро розслідувань України.

Annotation

Didenko Olena Mykolaivna Graduate student, Kharkiv National University of Internal Affairs

TYPES OF RESTRICTIONS IN THE ACTIVITIES OF OFFICIALS OF THE STATE BUREAU OF INVESTIGATIONS OF UKRAINE.

The article examines the types of restrictions in the activities of employees of the State Bureau of Investigation of Ukraine. The following restrictions on employees of the State Bureau of Investigations are defined: 1. restrictions on future (potential) employees of the State Bureau of Investigations; 2. restrictions on current employees of the State Bureau of Investigation, that is, restrictions on their rights; 3. restrictions on employees of the State Bureau of Investigation are provided for by the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption". Specific restrictions and prohibitions in the activities of the employees of the State Bureau of Investigation of Ukraine are given and characterized.

Limitations regarding future (potential) employees of the State Bureau of Investigation have been defined and analyzed. Namely, a person cannot be appointed to a position in the State Bureau of Investigation, if he: is recognized as incompetent or has limited civil capacity by a court decision; has a conviction for committing a criminal offense that has not been extinguished or not removed in accordance with the procedure established by law (except for a rehabilitated person), or within the last year was brought to administrative responsibility for committing an administrative offense related to corruption; in case of appointment, will directly report to persons close to her or will be directly subordinated in connection with the performance of powers to persons close to her; did not pass a special inspection.

Restrictions on current employees of the State Bureau of Investigations are analyzed, namely, employees of the State Bureau of Investigations do not have the right to: be members and participate in the creation or activities of political parties; to be attorneys of third parties in the affairs of the State Bureau of Investigation; to use the State Bureau of Investigation, its employees and property in party, group or personal interests.

The restrictions and requirements for the employees of the State Bureau of Investigation determined by the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" are briefly considered, in particular, restrictions on the use of official powers or one's position; restrictions on receiving gifts; restrictions on coexistence and combination with other types of activities; restrictions after termination of activities related to the performance of state functions; restrictions on the joint work of relatives; requirements for the prevention and settlement of conflicts of interest; requirements for the prevention of conflicts of interest in connection with the presence of enterprises or corporate rights in the person.

The limitations in the activities of the employees of the State Bureau of Investigation of Ukraine, arising from the rule of professional ethics of the employees of the State Bureau of Investigation, have been separately considered.

Keywords: public service, restrictions, prohibitions, law enforcement agency, State Bureau of Investigation of Ukraine.

Постановка проблеми

Державне бюро розслідувань України є відносно новою інституцією у державі, тому дослідження обмежень у діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань в Україні має стратегічне значення для суспільства. По-перше, це стосується захисту прав та свобод громадян, оскільки обмеження мають бути узгоджені з законом та гарантувати високий ступінь захисту від можливих зловживань влади. Подруге, дослідження цього питання може призвести до встановлення механізмів, спрямованих на підвищення прозорості та ефективності діяльності органів розслідувань, а також, збільшення довіри громадськості, що є важливим для зміцнення верховенства права та демократичних цінностей. Таке дослідження може також зробити внесок у запобігання корупції та забезпечення професіоналізму службовців ДБР, що є критичними аспектами для ефективності правоохоронних органів та стабільності суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню організації та діяльності Державного бюро розслідувань були присвячені наукові праці таких вчених як: Л.І. Аркуша, Н.М. Бакаянова, Р.В. Греба, О.В. Ільченко, І.М. Коропатнік, В.І. Литвиненко, М.С. Моісєєв, М.А. Микитюк, О.О. Павлюк, М.А. Погорецький, Є.Д. Скулиш, О.С. Старенький, В.А. Тимошенко, С.В. Телешев, Г.О. Усатий, В.І. Цимбалюк, І.В. Цюприк та ін.

Метою статті є визначення видів обмежень у діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України та короткий їх аналіз. Із урахуванням мети завданнями, що вирішуватимуться у статті є: узагальнити інформацію про наступні обмеження щодо працівників Державного бюро розслідувань: обмеження щодо майбутніх (потенційних) працівників Державного бюро розслідувань; обмеження щодо чинних працівників Державного бюро розслідувань, тобто, обмеження в їх правах; обмеження щодо працівників Державного бюро розслідувань передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Виклад основного матеріалу

обмеження державний бюро розслідування

При прийнятті на публічну службу особа свідомо та добровільно приймає на себе визначені законодавством обмеження та заборони, що додаються до її прав і обов'язків як публічного службовця. Правові обмеження, які стосуються публічних службовців, обумовлені особливістю функцій та повноважень, які вони виконують у сфері публічного управління. Основна мета цих обмежень полягає в забезпеченні прозорого та ефективного функціонування публічної служби, створенні юридичних бар'єрів перед можливими зловживаннями публічних службовців та забезпеченні умов для належного виконання ними своїх посадових повноважень. Публічний службовець зобов'язаний безвідмовно дотримуватись цих обмежень і заборон, визначених законодавством України, уникаючи дій, які можуть розглядатися як підстава для підозри у корупційних чи інших порушеннях.

Законом України «Державне бюро розслідувань» визначено обмеження щодо працівників Державного бюро розслідувань. Із статті 15 Закону можна визначити три види обмежень у діяльності службовців органів ДБР:

1. обмеження щодо майбутніх (потенційних) працівників Державного бюро розслідувань. Законом визначаються випадки, коли особа не може бути призначена на посаду в Державному бюро розслідувань;

2. обмеження щодо чинних працівників Державного бюро розслідувань, тобто, обмеження в їх правах;

3. обмеження щодо працівників Державного бюро розслідувань передбачені Законом України «Про запобігання корупції», зокрема, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Такі ж обмеження дублюються в постанові Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року N° 743 «Про затвердження Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань» [1, п. 35].

Перший вид обмежень, - обмеження щодо майбутніх (потенційних) працівників Державного бюро розслідувань визначено ч. 1 ст. 15 Закону. Так, особа не може бути призначена на посаду в Державному бюро розслідувань, якщо вона:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності;

2) має судимість за вчинення кримінального правопорушення, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або протягом останнього року притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією;

3) у разі призначення матиме у прямому підпорядкуванні близьких їй осіб або буде прямо підпорядкована у зв'язку з виконанням повноважень близьким їй особам. Термін «близькі особи» у цій статті вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання корупції»;

4) не пройшла спеціальну перевірку [2, ч. 1 ст. 15].

Послідовно охарактеризуємо кожне із зазначених обмежень. Так, особа не може бути призначена на посаду в Державному бюро розслідувань, якщо вона за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності.

Зазначене обмеження виражається в поєднанні принципів правової відповідальності та етичної придатності особи, яка має намір обіймати посаду в Державному бюро розслідувань. Відповідно до чинного законодавства, особа, яка визнана судом недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, позбавляється можливості здійснювати функції Державного бюро розслідувань, перебуваючи на посаді в його підрозділах.

Отже, те, що особа не може бути призначена на посаду в Державному бюро розслідувань, якщо вона за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності є нормою, що не лише регулює призначення на посаду в ДБР, але й визначає стандарти відповідальності та компетентності для здійснення правозахисної діяльності, зокрема, розслідувань.

Наступною забороною є те, що особа не може бути призначена на посаду в Державному бюро розслідувань, якщо вона має судимість за вчинення кримінального правопорушення, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або протягом останнього року притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Наведена заборона обумовлена стратегічною необхідністю забезпечення високого ступеня довіри громадян до органів, що здійснюють розслідування в Україні. Така підстава для відмови в призначенні особи на посаду в Державному бюро розслідувань відображає принципи відповідальності, прозорості та високих стандартів етики в публічній службі.

Судимість за кримінальне правопорушення, яка не була погашена чи знята відповідно до законодавства України, служить підтвердженням порушення особою норм суспільного ладу. Заборона відносно осіб, що протягом останнього року притягувалися до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, допомагає запобігти можливим подібним порушенням та зберегти «чистоту» служби в органах розслідувань.

Ще однією забороною є те, що особа не може бути призначена на посаду в Державному бюро розслідувань у разі якщо після призначення матиме у прямому підпорядкуванні близьких їй осіб або буде прямо підпорядкована у зв'язку з виконанням повноважень близьким їй особам.

Ця заборона є важливим елементом системи протидії корупції та конфліктам інтересів у діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України. Це обмеження спрямоване на уникнення ситуацій, де особа, обіймаючи посаду в органі розслідувань, може стати у відносини прямої підпорядкованості або підпорядкування стосовно своїх близьких осіб.

Визначення терміну «близькі особи» відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» має на меті врахування родинних зв'язків, що можуть впливати на об'єктивність та неупередженість розслідувань, а також на чесність та недоторканість службової діяльності [3]. Ця заборона покликана забезпечити принципи прозорості та незалежності в роботі Державного бюро розслідувань, запобігти можливим конфліктам інтересів та зберегти довіру громадськості до діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України. Такий підхід сприяє ефективному функціонуванню правової системи та підтримує високі стандарти доброчесності у виконанні завдань органів розслідувань.

Останньою з заборон першого виду є те, що особа не може бути призначена на посаду в Державному бюро розслідувань у разі, якщо вона не пройшла спеціальну перевірку. Спеціальна перевірка, передбачена Законом України «Про Державне бюро розслідувань» [2, п. 4 ч. 8 ст. 11], перевірка також передбачена Законом України «Про очищення влади» [4, ст. 5].

Вказана заборона на призначення особи на посаду в Державному бюро розслідувань без попередньої спеціальної перевірки є важливим елементом системи забезпечення довіри до діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України. Це обмеження передбачає проведення об'єктивного та комплексного аналізу кандидата з метою визначення його професійної придатності, надійності та відповідності, в першу чергу, встановленим вимогам щодо запобігання корупції та очищення влади. І вже в другу чергу, проте не менш важливо, - спеціальна перевірка особи, яка претендує на посаду в Державному бюро розслідувань, може включати в себе перевірку її професійних навичок, досвіду роботи, освіти, а також аналіз особистого та фінансового стану. Цей процес спрямований на підвищення якості та ефективності діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України та на забезпечення високого ступеня довіри громадськості.

Другий вид обмежень, - обмеження щодо чинних працівників Державного бюро розслідувань, тобто, обмеження в їх правах, визначено ч. 2 ст. 15 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» [2, ч. 2 ст. 15]. Так, працівники Державного бюро розслідувань не мають права:

1) бути членами і брати участь у створенні чи діяльності політичних партій;

2) бути повіреними третіх осіб у справах Державного бюро розслідувань;

3) використовувати Державне бюро розслідувань, його працівників та майно у партійних, групових чи особистих інтересах.

На працівників Державного бюро розслідувань поширюються інші обмеження та вимоги, встановлені Законом України «Про запобігання корупції». При призначенні на посаду у Державне бюро розслідувань особа повідомляється про можливість проведення щодо неї перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя [2, ч. 2 ст. 15].

Щодо першої заборони працівникам Державного бюро розслідувань бути членами і брати участь у створенні чи діяльності політичних партій, то вказана заборона базується на принципах нейтральності та політичної неупередженості, який є ключовим, для забезпечення об'єктивності та безпристрасності в діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України. Це обмеження має на меті уникнення будь-яких можливих конфліктів інтересів, що можуть виникнути при участі працівників у політичних партіях та сприяє збереженню довіри громадян до роботи правоохоронного органу.

Участь працівників Державного бюро розслідувань у політичних партіях може викликати сумніви в їхній об'єктивності та незалежності в розслідуванні. Це обмеження гарантує, що працівники будуть концентруватися на об'єктивних розслідуваннях, позбавлених політичного впливу. Така заборона сприяє також уникненню використання Державним бюро розслідувань як інструменту для політичних цілей та дозволяє зосередитися службовцям ДБР на своїх основних завданнях з розслідування злочинів та забезпечення законності.

Друга заборона із досліджуваного виду заборон, а саме - працівники Державного бюро розслідувань не мають права бути повіреними третіх осіб у справах Державного бюро розслідувань є необхідним елементом забезпечення конфіденційності, об'єктивності та недоторканості розслідувань. Це обмеження має на меті попередження можливого витоку інформації, впливу третіх осіб на хід розслідувань та збереження непорушності службової таємниці.

Ключовим аспектом цієї заборони є забезпечення незалежності та об'єктивності діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України. Бути повіреними третіх осіб у справах для службовця ДБР передбачає можливість випадків втручання в роботу органу та впливу на прийняття об'єктивних рішень у справах. Це обмеження, також, як і кілька наведених вище, спрямоване на уникнення конфліктів інтересів та забезпечення надійності та справедливості розслідувань.

Останнім з другого виду обмежень є те, що працівники Державного бюро розслідувань не мають права використовувати Державне бюро розслідувань, його працівників та майно у партійних, групових чи особистих інтересах.

Зазначена заборона має на меті забезпечення нейтральності, об'єктивності та незалежності Державного бюро розслідувань від зовнішніх впливів та унеможливлення конфліктів інтересів серед його працівників. Вона визначає важливий принцип використання ресурсів та повноважень виключно в інтересах справедливості, правопорядку та безпеки громадян.

Третій вид обмежень, - обмеження щодо працівників Державного бюро розслідувань передбачені Законом України «Про запобігання корупції», зокрема, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Працівники Державного бюро розслідувань зобов'язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» [2, ч. 3 ст. 15].

Перелік обмежень третього виду визначається положеннями Закону України «Про запобігання корупції». Так, суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є особи начальницького складу Державного бюро розслідувань, посадові та службові особи органів Державного бюро розслідувань [3, пп. Д, Е п. 1 ч 1 ст. 3]. Органи Державного бюро розслідувань та НАЗК зобов'язані забезпечити функціонування внутрішніх і регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

Розділ IV «Запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням» Закону України «Про запобігання корупції» містить обмеження та вимоги щодо працівників Державного бюро розслідувань. До таких Закон відносить: обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (ст. 22); обмеження щодо одержання подарунків (ст. 23); обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 25); обмеження після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави (ст. 26); обмеження спільної роботи близьких осіб (ст. 27); вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 28); вимоги щодо запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав (ст. 36).

Особам начальницького складу Державного бюро розслідувань, посадовим та службовим особам органів Державного бюро розслідувань заборонено застосовувати свої службові повноваження або використовувати своє посадове положення та пов'язані з цим можливості з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Це обмеження також включає в себе використання будь-якого державного або комунального майна або коштів в особистих інтересах.

Особам начальницького складу Державного бюро розслідувань, посадовим та службовим особам органів Державного бюро розслідувань забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Особи начальницького складу Державного бюро розслідувань, посадові та службові особи органів Державного бюро розслідувань, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки [3, ст. 23]. Стаття 172⁵ КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків [5, ст. 172⁵].

Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності у діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України пов'язане із забороною:

1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої статті 25 Закону [3, ст. 25].

Особам начальницького складу Державного бюро розслідувань, посадовим та службовим особам органів Державного бюро розслідувань після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави забороняється:

1) протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами - підприємцями, якщо особи, зазначені в абзаці першому частини першої статті 26, протягом року до дня припинення виконання функцій держави здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців;

2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом;

3) протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності [3, ст. 26].

Обмеження спільної роботи з близькими особам начальницьким складом Державного бюро розслідувань, посадовими та службовими особами органів Державного бюро розслідувань виражається у забороні мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. У разі виникнення таких обставин, що порушують зазначені вимоги, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування. У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади [3, ст. 27]

Законодавством встановлено вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 28). Основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові/представницькі повноваження. Існує два види конфлікту інтересів: потенційний та реальний. При потенційному конфлікті інтересів у посадової чи службової особи органів Державного бюро розслідувань наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження. Така ситуація надалі впливатиме на об'єктивність особи під час реалізації повноважень. При реальному конфлікті інтересів посадова чи службова особа органів Державного бюро розслідувань реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об'єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.

Для реального конфлікту інтересів характерна суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями. Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

До позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу відносять сімейні стосунки, особисті стосунки, дружні стосунки та стосунки, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Для виявлення конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв'язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення [6]. Приватний інтерес може впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними. Дискреція - можливість діяти на власний розсуд, обираючи з декількох різних варіантів дій, рішень.

У 1980 році Комітет Міністрів Ради Європи схвалив Рекомендацію № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративною владою дискреційних повноважень. Документ містить визначення дискреційного повноваження, яке часто цитується в українській судовій практиці («повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин») [7]. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи бездіяти, а якщо діяти - у виборі варіанта рішення чи дії серед варіантів, що прямо чи опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанта вибору із будь-ким [8].

Суперечність між приватним інтересом посадовців органів Державного бюро розслідувань та їх повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави має виконувати свої службові обов'язки в інтересах держави виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, посадовець органів Державного бюро розслідувань приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Вимоги щодо запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав врегульовує ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції». Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами (ст. 62 Господарського кодексу України) [9, ст. 62]. Корпоративні права - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи (ч. 1, 2 ст. 96¹ Цивільного кодексу України) [10, ч. 1, 2 ст. 96¹]. Для службовців органів Державного бюро розслідувань України одним із способів запобігання конфлікту інтересів є передача в управління підприємств та корпоративних прав. Передача корпоративних прав в управління не позбавляє володіння цими правами.

Висновки

Підсумовуючи інформацію, викладену у статті, визначимо наступні обмеження щодо працівників Державного бюро розслідувань:

1) обмеження щодо майбутніх (потенційних) працівників Державного бюро розслідувань;

2) обмеження щодо чинних працівників Державного бюро розслідувань, тобто, обмеження в їх правах;

3) обмеження щодо працівників Державного бюро розслідувань передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Література

1. Про затвердження Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серп. 2020 р. № 743. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/743-2020-%D0%BF

2. Про Державне бюро розслідувань: Закон України від 12 листопада 2015 року № 794-VTTT. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/l aws/ show/794-19#Text

3. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/1700-18#Text

4. Про очищення влади: Закон України від 16 вересня 2014 року № 1682-VTT. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1682-18#n79

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Кодекс України від 7 грудня 1984 року № 8073-X. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/80731-10#Text

6. Конфлікт інтересів та його складові. База знань. Офіційний сайт Національного агентства з питань запобігання корупції. URL: https://wiki.nazk.gov.ua/category/konfliktinteresiv/n2-konflikt-interesiv-ta-jogo-skladovi/#post1398

7. Рада Європи Комітет Міністрів рекомендація № R (80) 2 Комітету Міністрів стосовно здійснення адміністративними органами дискреційних повноважень (Прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-му засіданні Заступників Міністрів): URL: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/rada_yevropy_rekomendaciya_r_80_2_3.pdf

8. Блажівська Н. Дискреція в адміністративному судочинстві. Д.ю.н, суддя КАС ВС. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Prezent_ diskrecia.pdf

9. Господарський кодекс України: Кодекс України від 16 січн. 2003 року № 436-IV. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/436-15#Text

10. Цивільного кодексу України: Кодекс України від 16 січн. 2003 року № 435-IV. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/435-15#Text

References

1. Pro zatverdzhennja Polozhennja pro prokhodzhennja sluzhby osobamy rjadovogho ta nachaljnycjkogho skladu Derzhavnogho bjuro rozsliduvanj: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrajiny vid 5 serp. 2020 r. # 743. [On the approval of the Regulation on the completion of service by the rank and file officers of the State Bureau of Investigation: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 5, 2020 № 743]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». Verkhovna Rada Ukrajiny. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/743-2020%D0%BF [in Ukrainian].

2. Pro Derzhavne bjuro rozsliduvanj: Zakon Ukrajiny vid 12 lystopada 2015 roku # 794-VIII [About the State Bureau of Investigation: Law of Ukraine dated November 12, 2015 №794-VIII]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». Verkhovna Rada Ukrajiny. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text [in Ukrainian].

3. Pro zapobighannja korupciji: Zakon Ukrajiny vid 14 zhovtnja 2014 roku # 1700-VII. [On prevention of corruption: Law of Ukraine dated October 14, 2014 № 1700-VII]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». Verkhovna Rada Ukrajiny. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1700-18#Text [in Ukrainian].

4. Pro ochyshhennja vlady: Zakon Ukrajiny vid 16 veresnja 2014 roku # 1682-VII. [On the purification of power: Law of Ukraine dated September 16, 2014 № 1682-VII]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». Verkhovna Rada Ukrajiny. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1682-18#n79 [in Ukrainian].

5. Kodeks Ukrajiny pro administratyvni pravoporushennja: Kodeks Ukrajiny vid 7 ghrudnja 1984 roku # 8073-X. [Code of Ukraine on Administrative Offenses: Code of Ukraine dated December 7, 1984 № 8073-X]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». Verkhovna Rada Ukrajiny. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text [in Ukrainian].

6. Konflikt interesiv ta jogho skladovi. [Conflict of interests and its components]. Baza znanj. Oficijnyj sajt Nacionaljnogho aghentstva z pytanj zapobighannja korupciji. Retrieved from: https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n2-konflikt-interesiv-ta-jogo-skladovi/#post1398 [in Ukrainian].

7. Rada Jevropy Komitet Ministriv rekomendacija # R (80) 2 Komitetu Ministriv stosovno zdijsnennja administratyvnymy orghanamy dyskrecijnykh povnovazhenj (Pryjnjata Komitetom Ministriv 11 bereznja 1980 roku na 316-mu zasidanni Zastupnykiv Ministriv) [Council of Europe Committee of Ministers recommendation No. R (80) 2 of the Committee of Ministers regarding the exercise of discretionary powers by administrative bodies (Adopted by the Committee of Ministers on March 11, 1980 at the 316th meeting of the Deputy Ministers)]: Retrieved from: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/rada_yevropy_rekomendaciya_r_80_2_3.pdf [in Ukrainian].

8. Blazhivsjka N. Dyskrecija v administratyvnomu sudochynstvi. [Discretion in administrative proceedings]. Doctor of Law, judge of the Supreme Administrative Court of Ukraine. Retrieved from: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/ supreme/Prezent_diskrecia.pdf [in Ukrainian].

9. Ghospodarsjkyj kodeks Ukrajiny: Kodeks Ukrajiny vid 16 sichn. 2003 roku # 436-IV. [Economic Code of Ukraine: Code of Ukraine Dated January 16, 2003 № 436-IV] Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». Verkhovna Rada Ukrajiny. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/436-15#Text [in Ukrainian].

10. Cyviljnogho kodeksu Ukrajiny: Kodeks Ukrajiny vid 16 sichn. 2003 roku # 435-IV. [Civil Code of Ukraine: Code of Ukraine dated January 16, 2003 № 435-IV]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». Verkhovna Rada Ukrajiny. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/435-15#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru