Особливості взаємодії органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності у межах кримінального провадження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ КІБЕРПОЛІЦІЇ ПІД ЧАС ВИЯВЛЕННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У МЕЖАХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Постолов Тимур Олегович доктор філософії у галузі права

Дараган Валерій Валерійович доктор юридичних наук, професор,

завідувач кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету

підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції

м. Дніпро

Анотація

кіберполіція провадження інтелектуальний власність

У статті визначені особливості взаємодії органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності у межах кримінального провадження.

Аналіз кримінальних проваджень показав, що слідчі далеко не в усіх випадках здійснюють заходи, направлені на виявлення інших фактів порушення прав інтелектуальної власності злочинцями в процесі розслідування кримінального провадження. Вивчення таких справ показало, що в 65 % випадках кримінальне провадження направлене до суду містить 1-2 факти вчинення злочинних дій.

Встановлено, що взаємодія органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності здійснюється за такими напрямками: взаємодія під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в процесі здійснення заходів оперативного (ініціативного) пошуку (переважну роль в такій взаємодії відіграє оперативний працівник); взаємодія під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в межах провадження за оперативно-розшуковою справою (переважну роль в такій взаємодії відіграє оперативний працівник); взаємодія під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в межах кримінального провадження (переважну роль в такій взаємодії відіграє слідчий).

Доведено, що для досягнення максимальної ефективності взаємодії між слідчим та оперативним працівником кіберполіції у процесі виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в рамках кримінального провадження доцільно використовувати такі способи розподілу роботи між працівниками вказаних підрозділів: оперативні працівники кіберполіції здійснюють оперативний (ініціативний) пошук інформації про злочини у сфері інтелектуальної власності використовуючи для цього наявні сили, засоби та заходи, а також конфідентів та негласний апарат; слідчі здійснюють пошук інформації про злочини у сфері інтелектуальної власності під час проведення окремих слідчих дій (допит свідків, вивчення результатів експертиз тощо); здійснюється спільний аналіз та оцінка такої інформації; здійснення роботи щодо закріплення виявленої інформації доказами: слідчий займається процесуальним оформленням отримання доказів (допит свідків, винесення постанов про проведення тимчасового доступу до речей, обшуків, експертиз тощо), а оперативні працівники забезпечують проведення зазначених заходів (забезпечення явки осіб на допит, участь у оглядах, обшуках тощо).

Запропоновано форми взаємодії органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності, зокрема: а) взаємні консультації; б) спільний вивчення та аналіз інформації; в) надання порад; г) спільна юридична оцінка інформації; д) надання практичної допомоги; е) спільне планування заходів; є) виконання доручень оперативним працівником на проведення слідчих (розшукових) дій; ж) обмін інформацією.

Ключові слова: протидія, виявлення, розслідування, документування, превенція, взаємодія, злочин, інтелектуальна власність, Інтернет, кіберполіція, орган досудового розслідування, кримінальне провадження, оперативно-розшукова діяльність, оперуповноважений, слідчий, професійна діяльність, службова особа.

Annotation

Postolov Tymur Olehovych Doctor of Philosophy in Law

Darahan Valerii Valeriiovych Doctor of Law, Professor, head of the department of operational and investigative activities of the faculty of training specialists for criminal police units, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro

FEATURES OF THE INTERACTION BETWEEN PRE-JUDICIAL INVESTIGATION BODIES AND CYBERPOLICE OPERATIONAL UNITS DURING THE DETECTION OF CRIMES IN THE SPHERE OF INTELLECTUAL PROPERTY WITHIN CRIMINAL PROCEEDINGS

The article defines the peculiarities of the interaction of pre-trial investigation bodies and operational units of the cyber police during the detection of crimes in the field of intellectual property within the framework of criminal proceedings.

Analysis of criminal proceedings showed that investigators do not in all cases carry out measures aimed at discovering other facts of violation of intellectual property rights by criminals during the investigation of criminal proceedings. The study of such cases showed that in 65% of cases the criminal proceedings sent to the court contain 1-2 facts of criminal acts.

It has been established that the interaction of pre-trial investigation bodies and operative units of the cyber police during the detection of crimes in the field of intellectual property is carried out in the following directions: interaction during the detection of crimes in the field of intellectual property in the process of implementing operational (initiative) search measures (the predominant role in such interaction is played by the operative employee); interaction during the detection of crimes in the field of intellectual property within the proceedings of an operativeinvestigative case (the operative worker plays a predominant role in such interaction); interaction during the detection of crimes in the field of intellectual property within the framework of criminal proceedings (the investigator plays a predominant role in such interaction).

It has been proven that in order to achieve the maximum effectiveness of the interaction between the investigator and the operative worker of the cyber police in the process of detecting crimes in the field of intellectual property within the framework of criminal proceedings, it is advisable to use the following methods of distribution of work between the employees of the specified units: operative workers of the cyber police carry out an operational (initiative) search for information about crimes in in the field of intellectual property using available forces, means and measures, as well as confidants and secret apparatus; investigators search for information about crimes in the field of intellectual property during individual investigative actions (examination of witnesses, examination of examination results, etc.); a joint analysis and evaluation of such information is carried out; carrying out work on securing the revealed information with evidence: the investigator deals with the procedural design of obtaining evidence (examination of witnesses, issuance of resolutions on temporary access to things, searches, examinations, etc.), and operatives ensure the implementation of the specified measures (ensuring the appearance of persons for questioning, participation in inspections, searches, etc.).

Forms of interaction between pre-trial investigation bodies and operative units of the cyber police during the detection of crimes in the field of intellectual property are proposed, in particular: a) mutual consultations; b) joint study and analysis of information; c) providing advice; d) joint legal assessment of information; e) provision of practical assistance; e) joint planning of events; g) execution of instructions by an operative to conduct investigative (search) actions; g) exchange of information.

Keywords: counteraction, detection, investigation, documentation, prevention, interaction, crime, intellectual property, Internet, cyber police, pre-trial investigation body, criminal proceedings, operative and search activity, operational officer, investigator, professional activity, official.

Постановка проблеми

Взаємодія органів досудового розслідування та оперативних підрозділів знаходить своє відображення на різних етапах кримінального судочинства. Але ефективно вона може бути, тільки за умови чітких та своєчасних першочергових заходів при отриманні інформації про злочин. Необхідність такої взаємодії зумовлена, по-перше, спільністю поставленого завдання, направленого на посилення протидії злочинам, від вирішення якого ніхто не повинен стояти осторонь; по-друге, тим, що слідчий, оперативний працівник та працівники інших підрозділів Національної поліції України мають різні засоби і методи діяльності, використання яких в єдиному комплексі взаємопов'язаних і доповнюючих одне одного цілеспрямованих заходів дозволяє забезпечити більш ефективний і високий рівень розкриття злочинів [1, с. 203].

Проблеми взаємодії органів досудового розслідування та оперативних підрозділів щодо розв'язання оперативно-розшукових і слідчих завдань під час розкриття та розслідування злочинів в окремих наукових дослідженнях розглядаються фрагментарно, переважно в рамках загальних питань організації ОРД, досудового розслідування [2, с. 9]. Водночас не зважаючи на особливості застосування форм взаємодії залежно від видових характеристик злочину та специфіки ситуації, що складається на етапах перевірки інформації про злочин та відкриття кримінального провадження вказані питання залишаються не достатньо розкритими.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню питань, пов'язаних із пошуком інформації про злочини приділяли увагу багато вчених, зокрема В.О. Біляєв, В.В. Грицаченко, Р.Д. Дарага, Ю.П. Заблоцький, В. Кириченко, О.В. Коновалов, О.Є. Користін, Р.Р. Кузьмін, В.В. Лисенко, М.С. Мазуренко, І.А. Мозоль, Є.В. Мякота, С.І. Ніколаюк, Д.Й. Никифорчук, С.В. Пеньков, В.П. Поїзд, М.А. Погорецький, М.В. Стащак, О.С. Тарасенко, В. Тарасюк, В.П. Шеломенцев, В.В. Шендрик та ін. Проте, питання взаємодія органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності на сьогодні вивчені на недостатньому рівні.

Проаналізувавши ситуацію, яка склалась на даний час в мережі Інтернет з дотриманням авторських прав, можна дійти висновку, що іноді злочинці залишаються на свободі через відсутність відповідної законодавчої бази та методики виявлення та оперативно-розшукового документування цих видів злочинів [3].

Виявлення ознак злочинів, пов'язаних з незаконним відтворенням та розповсюдженням комп'ютерних програм вимагає від працівників кримінальної поліції і слідчих як певних технічних знань (особливо в справах, пов'язаних з незаконним відтворенням та розповсюдженням комп'ютерних програм через Інтернет), так і вивчення ліцензійної політики тих чи інших правовласників [4].

Як показало проведене нами дослідження, відомості про злочини у сфері інтелектуальної, які вчинені з використанням комп'ютерів, систем та комп'ютерних мереж оперативні працівники кіберполіції отримують:

- при здійсненні заходів оперативного (ініціативного) пошуку (52 % випадків);

- від негласних позаштатних працівників або конфідентів (8 %);

- при оперативному супроводженні кримінального провадження (13 %);

- в процесі проведення оперативно-розшукових заходів по ОРС (10 %);

- з заяв правовласників (10 %);

- інше (7 %).

Аналіз наукових джерел та практики взаємодії органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності дозволяє виділити наступні напрями взаємодії:

- взаємодія під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в процесі здійснення заходів оперативного (ініціативного) пошуку;

- взаємодія під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в межах провадження за оперативно-розшуковою справою;

- взаємодія під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в межах кримінального провадження [5].

В рамках наукової статті пропонуємо розглянути особливості організації взаємодії органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в межах кримінального провадження.

Тому метою статті є визначення особливостей взаємодії органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності у межах кримінального провадження.

Виклад основного матеріалу

Діяльність слідчих та оперативних працівників в рамках кримінального провадження повинна бути спрямована не лише на пошук та фіксацію фактичних даних про протиправне діяння осіб або груп осіб, а також на виявленні інших фактів злочинної діяльності таких осіб [6].

З позицій наступальності слідства та економії часу для закінчення початкового етапу розслідування достатньо вирішення зазначених завдань відносно хоча б одного епізоду. Проте, слід зазначити, що встановлення інших епізодів та можливих зв'язків між ними повинно розпочинатись на початковому етапі, а не після його закінчення. На наступних етапах вони деталізуються, уточнюються в мірі необхідній для пред'явлення обвинувачення за усіма епізодами. Своєрідність зазначених вище ситуацій багато в чому зумовлена наявністю та характером інформації, що стала приводом для початку кримінального провадження [7, с. 16].

У процесі розслідування злочинів у сфері інтелектуальної власності особливого значення набуває встановлення фактів порушення злочинцем прав власності не тільки заявника, а й інших правовласників права яких могли бути порушеними.

У залежності від повноти інформації про злочинну діяльність та її суб'єктний склад слідчий планує розслідування наступним чином:

1. У випадку, коли відомий лише один епізод, на підставі оперативної інформації, формулюються завдання, спрямовані на виявлення інших епізодів;

2. За наявності даних, отриманих оперативним шляхом про інші епізоди злочинної діяльності, ставляться завдання щодо перевірки цих даних та розслідування цих епізодів;

3. Якщо маються підтверджені оперативні дані та справа порушена за кількома епізодами, слідство відразу спрямовується на розслідування вказаних епізодів. Слід також зазначити, що вказані варіанти можуть (а в деяких випадках і повинні) поєднуватись, оскільки навіть у випадку виявлення кількох епізодів злочинної діяльності під час дослідчої перевірки не виключена наявність й інших епізодів, поки що невідомих слідству [7, с. 14].

Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про оперативно розшукову діяльність» у разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Аналіз кримінальних проваджень показав, що слідчі далеко не в усіх випадках здійснюють заходи, направлені на виявлення інших фактів порушення прав інтелектуальної власності злочинцями в процесі розслідування кримінального провадження. Вивчення таких справ показало, що в 65 % випадках кримінальне провадження направлене до суду містить 1 -2 факти вчинення злочинних дій.

Як показали результати опитування слідчих, зазначена ситуація викликана декількома факторами:

- відсутність часу на пошук можливих правовласників об'єктів права інтелектуальної власності чиї право можливо були порушені;

- низький рівень якості оперативного супроводження кримінальних проваджень оперативними працівниками підрозділів кіберполіції.

Якщо перший фактор можливо вирішити лише шляхом збільшення штату працівників органів досудового розслідування то вирішення другого фактору прямо залежить від дій оперативних працівників підрозділів кіберполіції та контролю з боку керівництва підрозділу кіберполіції за якістю оперативного супроводження кримінального провадження їх підлеглими.

Відповідно до відомчих інструкцій оперативний працівник під час здійснення оперативного супроводження кримінального провадження, уживає вичерпних заходів, спрямованих на пошук і фіксацію фактичних даних про причетність окремих громадян та груп до вчиненого кримінального правопорушення, викриття причин і умов, що сприяли його вчиненню, своєчасне та в повному обсязі виконання доручень слідчого чи прокурора, ухвал слідчого судді щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. У ході провадження за СОСКП оперативний працівник має право:

- проводити процесуальні дії відповідно до доручень слідчого, прокурора та згідно з положеннями КПК України;

- уживати заходів, передбачених оперативним (ініціативним) пошуком;

- ініціативно, рапортом (ініціативний рапорт) інформувати слідчого про відомості, які стали відомі під час провадження за справою, виконання доручень слідчого, прокурора та які можуть мати значення для швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду;

- використовувати негласних позаштатних працівників та конфіденційну допомогу громадян.

Таким чином, в процесі планування слідчих (розшукових) дій з метою розслідування кримінального провадження доречним буде спланувати й заходи, направлені на виявлення фактів вчинення інших злочинів у сфері інтелектуальної власності.

Враховуючи те, що злочини у сфері інтелектуальної власності, які вчинені з використанням комп'ютерів, систем та комп'ютерних мереж залишають цифровий слід на матеріальних носіях інформації доречним буде спланувати та доручити підрозділу кіберполіції провести огляд вилученої у злочинців комп'ютерної техніки, а також ресурсів мережі Інтернет на яких було розміщено об'єкти інтелектуальної власності з порушенням прав власників.

Аналіз наукової літератури та нормативно-правових актів з питань організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій показав, що на сьогодні не вирішеним залишається питання щодо порядку інформування слідчого про виявлення, при виконанні оперативними працівниками доручення слідчого на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ознак кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні.

З цього приводу ми підтримуємо думку Т.О. Часової, що доцільно було б внести деякі зміни у наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5/ «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», а саме викласти п. 4.3.1. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої вище вказаним наказом, наступним чином: «Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні, слідчим або уповноваженим оперативним підрозділом невідкладно складається протокол, що не пізніше 24 годин з моменту виявлення ознак зазначеного кримінального правопорушення надається прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва. У разі складання такого протоколу уповноваженим оперативним підрозділом, керівник такого підрозділу повідомляє слідчого, яким було надано відповідне доручення, про зміст складеного протоколу не пізніше 24 годин з моменту його складання» [8, с. 308].

Діяльність і оперативного співробітника, і слідчого завжди протікає в певних умовах часу, місця, конкретного зовнішнього середовища, навколишньої обстановки, до того ж оперативні заходи й слідчі (розшукові) дії виконуються з урахуванням тієї обстановки, яка склалася на конкретний момент виявлення ознак злочину. Всі ці фактори формують ситуацію, в якій і діють співробітники правоохоронних органів і відповідно до якої організують свою діяльність [9, с. 128]. З самого початку розслідування і під час слідства в різні його моменти виникають різноманітні і доволі специфічні ситуації оперативно-розшукового і слідчого характеру. Уміла оцінка цих ситуацій має важливе значення для правильного орієнтування слідства у становищі об'єктів, процесів і явищ на певний або інший момент, що пов'язується з необхідністю прийняття рішень і визначення шляхів та засобів розслідування [8].

Тому під час діяльності щодо виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в рамках кримінального провадження важливо так розподілити роботу між слідчим та оперативним працівником кіберполіції, щоб усі мали відносно самостійні ділянки й конкретні завдання, але при цьому не слід нехтувати й поєднанням своїх зусиль в певних напрямках такої діяльності. Для досягнення зазначеного результату можна використовувати такі способи розподілу роботи між ними:

- оперативні працівники кіберполіції здійснюють оперативний (ініціативний) пошук інформації про злочини у сфері інтелектуальної власності використовуючи для цього наявні сили, засоби та заходи, а також конфідентів та негласний апарат;

- слідчі здійснюють пошук інформації про злочини у сфері інтелектуальної власності під час проведення окремих слідчих дій (допит свідків, вивчення результатів експертиз тощо);

- здійснюється спільний аналіз та оцінка такої інформації;

- здійснення роботи щодо закріплення виявленої інформації доказами: слідчий займається процесуальним оформленням отримання доказів (допит свідків, винесення постанов про проведення тимчасового доступу до речей, обшуків, експертиз тощо), а оперативні працівники забезпечують проведення зазначених заходів (забезпечення явки осіб на допит, участь у оглядах, обшуках тощо).

Виходячи з вище вказаного можна дійти до висновку, що основними формами взаємодії органів досудового розслідування та оперативних підрозділів під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в рамках провадження за кримінального провадження є:

- спільне планування слідчих (розшукових) дій та заходів оперативного (ініціативного) пошуку;

- спільне вивчення та аналіз матеріалів кримінального провадження;

- надання порад оперативному підрозділу щодо фіксації додаткових фактів;

- виконання доручень оперативним працівником на проведення слідчих (розшукових) дій;

- надання оперативним працівником ініціативної інформації довідкового або дорадчого характеру;

- обмін наявною інформацією.

Висновки

Враховуючи вище викладене можна зробити наступні висновки:

1. Взаємодія органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності здійснюється за такими напрямками: взаємодія під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в процесі здійснення заходів оперативного (ініціативного) пошуку (переважну роль в такій взаємодії відіграє оперативний працівник); взаємодія під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в межах провадження за оперативно-розшуковою справою (переважну роль в такій взаємодії відіграє оперативний працівник); взаємодія під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності в межах кримінального провадження (переважну роль в такій взаємодії відіграє слідчий).

2. Основними формами взаємодії органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час виявлення злочинів у сфері інтелектуальної власності є: а) взаємні консультації; б) спільний вивчення та аналіз інформації; в) надання порад; г) спільна юридична оцінка інформації; д) надання практичної допомоги; е) спільне планування заходів; є) виконання доручень оперативним працівником на проведення слідчих (розшукових) дій; ж) обмін інформацією.

Література

1. Обшалов С.В. Теоретичні, правові та праксеологічні основи оперативно-розшукового забезпечення кримінального судочинства: монограф. Дніпро.: Дніпроп. держ. ун-т внутр.. справ, 2020. 376 с.

2. Топчій В.В. Теоретичні та практичні засади взаємодії органів досудового розслідування з оперативними підрозділами в розкритті та розслідуванні злочинів (за матеріалами МВС України): моногр. К.: Нац. акад. внутр. справ, 2013. 342 с.

3. Дараган В.В., Нєдов Р.С. Організація і тактика виявлення та розслідування злочинів, пов'язаних з порушенням прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет. монограф. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2020. 164 с.

4. Крищенко А.Є. Тактичні особливості оперативного пошуку ознак злочинів, пов'язаних з незаконним відтворенням та розповсюдженням комп'ютерних програм. Науковий вісник Дніпропетровського ДУВС. 2019. Спецвипуск № 103. С. 35-41.

5. Дараган В.В., Постолов Т.О. Взаємодія органів досудового розслідування та оперативних підрозділів кіберполіції під час протидії злочинам у сфері інтелектуальної власності: монограф. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2023. 148 с.

6. Єфімов В. В., Дараган В. В., Часова Т. О. Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів Національної поліції під час протидії злочинам у сфері державних закупівель: монограф. Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2016. 205 с.

7. Пчеліна О.В., Корнієнко В.В. Особливості розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій: Методичні рекомендації. Х.: Харківській нац. ун-т внутр. справ, 2011. 36 с.

8. Часова Т.О. Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів ОВС під час протидії злочинам у сфері державних закупівель: Дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків: ХНУВС, 2015. 258 с.

9. Суворов О.М. Тактичні завдання взаємодії слідчих з оперативними підрозділами у протидії службовим злочинам корупційної спрямованості. Вісник Академії адвокатури України. 2014. Т. 11, № 3. С. 124-136.

References

1. Obshalov S.V. (2020) Teoretychni, pravovi ta prakseolohichni osnovy operatyvnorozshukovoho zabezpechennia kryminalnoho sudochynstva [Theoretical, legal and praxeological foundations of operative and investigative support of criminal justice]: monohraf. Dnipro.: Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav. 376 s. [in Ukrainian].

2. Topchii V.V. (2013) Teoretychni ta praktychni zasady vzaiemodii orhaniv dosudovoho rozsliduvannia z operatyvnymy pidrozdilamy v rozkrytti ta rozsliduvanni zlochyniv (za materialamy MVS Ukrainy) [Theoretical and practical principles of interaction of pre-trial investigation bodies with operational units in the detection and investigation of crimes (based on the materials of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine)]: monohr. K.: Nats. akad. vnutr. sprav. 342 s. [in Ukrainian].

3. Darahan V.V., Niedov R.S. (2020) Orhanizatsiia i taktyka vyiavlennia ta rozsliduvannia zlochyniv, poviazanykh z porushenniam prav intelektualnoi vlasnosti z vykorystanniam merezhi Internet [Organization and tactics of detection and investigation of crimes related to the violation of intellectual property rights using the Internet]. monohraf. Dnipro: Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav,. 164 s. [in Ukrainian].

4. Kryshchenko A.Ie. (2019) Taktychni osoblyvosti operatyvnoho poshuku oznak zlochyniv, poviazanykh z nezakonnym vidtvorenniam ta rozpovsiudzhenniam kompiuternykh prohram [Tactical features of the operational search for signs of crimes related to the illegal reproduction and distribution of computer programs]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho DUVS. Spetsvypusk № 103. S. 35-41 [in Ukrainian].

5. Darahan V.V., Postolov T.O. (2023) Vzaiemodiia orhaniv dosudovoho rozsliduvannia ta operatyvnykh pidrozdiliv kiberpolitsii pid chas protydii zlochynam u sferi intelektualnoi vlasnosti [Interaction of pre-trial investigation bodies and operative units of the cyber police during the fight against crimes in the field of intellectual property]: monohraf. Dnipro: Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav. 148 s. [in Ukrainian].

6. Iefimov V. V., Darahan V. V., Chasova T. O. (2016) Vzaiemodiia slidchykh ta operatyvnykh pidrozdiliv Natsionalnoi politsii pid chas protydii zlochynam u sferi derzhavnykh zakupivel [Interaction of investigative and operational units of the National Police during the fight against crimes in the field of public procurement]: monohraf. Dnipropetrovsk: Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav. 205 s. [in Ukrainian].

7. Pchelina O.V., Korniienko V.V. (2011) Osoblyvosti rozsliduvannia zlochyniv, vchynenykh shliakhom kredytno-finansovykh operatsii [Peculiarities of the investigation of crimes committed through credit and financial transactions]: Metodychni rekomendatsii. Kh.: Kharkivskii nats. un-t vnutr. sprav. 36 s. [in Ukrainian].

8. Chasova T.O. (2015) Vzaiemodiia slidchykh ta operatyvnykh pidrozdiliv OVS pid chas protydii zlochynam u sferi derzhavnykh zakupivel [Interaction of investigative and operational units of the State Security Service during the fight against crimes in the field of public procurement]: Dys.... kand. yuryd. nauk: 12.00.09. Kharkiv: KhNUVS. 258 s. [in Ukrainian].

9. Suvorov O.M. (2014) Taktychni zavdannia vzaiemodii slidchykh z operatyvnymy pidrozdilamy u protydii sluzhbovym zlochynam koruptsiinoi spriamovanosti [Tactical tasks of the interaction of investigators with operative units in countering corruption-oriented official crimes]. Visnyk Akademii advokatury Ukrainy. T. 11, № 3. S. 124-136 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru