Напрями та засоби удосконалення механізмів оскарження сервісної діяльності органів публічної влади

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАПРЯМИ ТА ЗАСОБИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ОСКАРЖЕННЯ СЕРВІСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ

Вступ

Модернізація сервісно-орієнтованої державної політики здійснюється шляхом приведення українського законодавства у відповідність до ратифікованих міжнародних норм, здійснення цифрової трансформації публічного управління, забезпечення ефективної дії нормативно-правових актів, які регулюватимуть застосування процедури оскарження сервісної діяльності органів публічної влади як впливу споживача на управлінське рішення. Зазначений напрям потребує удосконалення та громадського контролю за виконанням прийнятих зобов'язань і успішної реалізації прогнозованих змін. Саме для цього необхідно запропонувати перспективні напрями удосконалення механізмів оскарження сервісної діяльності органів публічної влади як елементу цифрової трансформації публічного управління та розвитку шляхів забезпечення прав та законних інтересів людини відповідно до тенденцій суспільного розвитку.

В попередніх наукових дослідженнях автором зверталась увага на те, щро сучасне сприйняття поняття сервісної державної політики повільно, але впевнено приходить на зміну старої «класичної» моделі концепції державного управління щодо сприйняття сервісної діяльності від імені держави лише як допоміжної функції з надання «адміністративної послуги». На зміну мають бути впроваджені розробки науковців щодо обґрунтування сутності, змісту та співвідношення поняття: «сервісна діяльність», зміни ролі громадянина у його взаєминах з владою на основі нової «моделі адміністрації як служби гарантованого сервісу» або теорії сервісної держави» [1, с 67-71].

З огляду на нормативну неврегульованість потребує обґрунтування необхідність реформування цифрової трансформації публічного управління шляхом цифровізації надання адміністративних послуг при виконанні вимог органами публічної влади нормативно-правових актів, зокрема при забезпеченні адміністративної процедури. Під час проведення дослідження автором було проаналізовано проблематику різних підходів до застосування механізмів оскарження сервісної діяльності та до оцінювання якості надання адміністративних послуг громадянам.

Автором визначено, що попри наукові розробки та прийняті нормативно-правові акти вони здійснюються неефективно та потребують реформування, систематизації та прийняття єдиного комплексного нормативу, а процес надання послуг в даний час не дозволяє належним чином виробити єдині критерії оцінювання їх надання у зв'язку з різними підходами до отримання їх результатів.

Необхідно поширити можливості використання цифровізації і міжнародної стандартизації для визначення якості надання послуг під час застосування механізмів оскарження сервісної діяльності органів публічної влади. Визначено, що ефективним засобом в такій діяльності буде використання вимог міжнародної стандартизації, Рекомендацій Ради Європи та практики Європейського суду з прав людини, які можна використовувати в контексті такого оскарження. публічний управління сервісний цифровий

Міжнародні нормативно-правові акти та досвід у цій сфері поступово втілюється Україною в національному законодавстві та розробці стратегічних напрямів демократизації відносин діалогу між владою та громадянином, впливу на прозорість прийняття рішень, можливості їх подальшого оскарження та подальшої цифрової трансформації публічного управління. Однак, зазначені документи та розробка на їх основі нових нормативних актів повинно носити узгоджений між собою порядок, потребує кодифікації та прийняття єдиного рамкового документа щодо унормування здійснення адміністративних процедур реалізації механізмів оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів публічної влади, який в даний час відсутній, а прийняття його дозволить спростити бюрократичні процедури, протидіятиме корупції та полегшить взаємодію влади і громадянина.

Сучасна практика та нормативно-правове забезпечення органами публічної влади надання чітких, ефективних і конкурентних адміністративних послуг громадянам бракує обґрунтування й визначеності, а також дієвих механізмів контролю та впливу на їх результати. Необхідно спростити доступ до їх отримання та зробити ефективними механізми оскарження сервісної діяльності органів публічної влади, що має зробити цифрова трансформація публічної управління.

Завдяки модернізації та поширенню Інформаційно-комунікаційних технологій (далі ІКТ) та доступу до Інтернет можливостями мобільного зв'язку даний час, відбувається осучаснення доступу до інформації, а також впливу на отримання послуг, що потребує громадського контролю за виконанням вимог нормативного врегулювання, який завдяки зміні державою сервісно-орієнтованої політики та уваги до цього здійснюється в даний час.

Процес отримання адміністративної послуги має бути доступним та структурованим, саме тому за умов сьогодення бракує чіткого роз'яснення суті, порядку надання, доступу та користування ними. Публічні послуги, визначення та врегулювання цього поняття бракує, мають стати частиною названої вище державної концепції сервісної державної політики, яка має відповідати обов'язковим для України міжнародним нормам та бути реалістичною, конкретною, ефективною і прозорою для контролю її виконання.

Під час вивчення даного напряму наукових здобутків та підготовки пропозицій щодо цифрової трансформації публічного управління та удосконалення механізмів оскарження сервісної діяльності органів публічної влади автором було досліджено праці вітчизняних науковців: Г. Аванесова, Є. Архіпова, А. Асанова, Є. Бабаблик, І. Бачила, О. Бухатія, Д. Власенка, В. Гудницького, Ю. Дубровіна, Т. Запорожець, Е. Карловської, О. Карпенка, В. Колпакова, І. Коліушка, В. Куйбіди, Я. Коженко, Є. Легези, С. Левчука, А. Лиса, Д. Лученка, В. Наместнік, Д. Неліпи, А. Осьмака, М. Павлова, О. Серенок, Е. Талапіна, В. Тертички, Л. Федулова, А. Хлєбнікова, С. Чукут, Н. Шамрай, а також іноземних вчених: А. Вільямса, С. Бастоу, С. Бренена, Х. Гімплей, П. Данлеві, Н. Краузе, Д. Креіс, Х. Маргетс, А. Матеі, Т. Міглані, Х. Навіо-Марко, А. Паломо-Наварро, З. Полковські, М. Пучека, А. Раду, Е. Форстхофа, К. Шадибекова.

Виклад основного матеріалу

Вимоги сьогодення спричинені світовою кризою, яку викликала пандемія вірусу SARS-CoV-2, змінила впорядкований рух життєдіяльності у всіх сферах, тому потребує від кожної з держав їх налагодження і масового впровадження ІКТ з одночасною цифровою трансформацією публічного управління, що розглядається у більшості країн як один з загальнонаціональних пріоритетів. Зазначена нестабільність продемонструвала різний рівень цифрової нерівності країн світу до готовності і можливості протистояти екстреним ситуаціям у забезпеченні державних послуг населенню. Створений внаслідок таких потрясінь цифровий розрив спричинює відставання окремих країн в темпах зростання товарів і послуг, що автоматично викликає відставання в економічному розвитку, а сталий розвиток цифровізації навпаки забезпечує підвищення якості життя та конкурентоспроможність країни на міжнародній арені.

З огляду на перелічені світові виклики в даний час гострою необхідністю постає сприяння розвитку сервісноорієнтованої державної політики у відносинах держави з громадянином, оскільки саме людина та забезпечення її прав є основою діяльності органів публічної влади. Уряди мають створювати і розвивати міжнародну та національну правову базу, сприяти науково-технічному розвитку ІКТ, цифрової трансформації публічного управління відповідно до кращих світових практик.

В Україні розвиток нормативного врегулювання електронного врядування, а в подальшому, внаслідок прогресу такої діяльності, й цифрової трансформації публічного управління, відбувалося в чотири етапи, про що автор здійснював дослідження та характеризував їх перебіг в попередніх наукових статтях та призвело до зміни відношення держави починаючи з 2019 року до процесу надання адміністративних послуг і підвищення цифрового діалогу і компетенції з громадянином, для чого було створено Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифра).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 18.09.2019 року №856 [2] міністерство стає головним органом з формування і реалізації державної політики у сферах: цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування, електронного демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері розвитку цифрових навичок у громадян та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних розвитку національних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікації, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТіндустрії.

З метою розвитку задекларованого курсу зміни пріоритетів державної політики на сервісно-орієнтовану по відношенню до надання адміністративних послуг органами публічної влади та приділення уваги до взаємоповаги, а також взаємодії між державною і громадянином було прийнято низку нормативних актів.

Так, Указом Президента України від 27 вересня 2021 року №487/2021 [3] затверджена Національна Стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, яка допомагає у розвитку діалогу та надає інструменти досягнення ефективних механізмів для цього. Розпорядженням КМУ від 21 липня 2021 року №831-р. [4] схвалено Стратегію реформування державного управління України на 2022-2025 роки, основною метою якої є побудова в Україні спроможної сервісної та цифрової держави, яка забезпечує захист інтересів громадян на основі європейських стандартів та досвіду. Відповідно до вимог Закону України "Про адміністративні послуги" від 06.09.2012 р. № 5203-VI [5], з метою приведення у відповідність процесу надання адміністративних послуг та сприянню ефективності механізмів оскарження сервісної діяльності органів публічної влади постановою КМУ від 11 серпня 2021 року №864 [6] затверджено Порядок проведення моніторингу якості надання адміністративних послуг та оприлюднення інформації про результати моніторингу якості надання адміністративних послуг.

З метою підключення органів виконавчої влади до загальної системи документообігу та взаємодії ще у 2017 році спочатку було запущено систему електронної взаємодії та підключено до неї органи виконавчої влади. В подальшому задля спрощення процесу контролю за якістю та підвищення ефективності послуг розширено можливості механізмів оскарження сервісної діяльності органів публічної влади. Мінцифрою було розроблено та створено Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія), Положення про який затверджено постановою КМУ від 4 грудня 2019 року №1137 "Питання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та Реєстру адміністративних послуг"[7].

Завдяки розвитку Інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) та підтримки всеукраїнського підключення всіх мешканців до електронної мережі Інтернет засобами мобільного зв'язку, Портал Дія останнім часом став єдиною електронною інформаційною платформою, на якій відповідно до вищезазначених норм зосереджено основні можливості взаємодії електронних послуг і забезпечення інформацією; листування під час надання адміністративних послуг та розгляду адміністративних справ; сплати адміністративного збору, оплати штрафів за адміністративні правопорушення, державного мита, інших платежів, здійснення розрахунків за публічні, зокрема житловокомунальні послуги; передача в електронній формі інформації, відомостей, даних та зображення, що міститься в документах, а також цифрового підпису для ідентифікації при здійсненні цивільно-правової та іншої діяльності; проведення опитування щодо ініціатив, проектів у різних сферах суспільного життя; захисту даних від несанкціонованого доступу, знищення, модифікації; подання електронних звернень та виконання інших завдань, визначених законодавством.

З досліджуваного автором питання вдосконалення механізмів оскарження сервісної діяльності Портал Дія дозволяє забезпечувати суб'єктів звернення інформацією про перебіг та результати надання адміністративних послуг; розгляду звернень та адміністративних справ; подання скарг за результатами надання послуг, розгляду звернень та адміністративних справ, забезпечення офіційного електронного листування під час проведення процедур оскарження, забезпечення скаржника інформацією про перебіг та результати розгляду скарги у режимі реального часу, а також отримання ним зазначених результатів у вигляді рішень для подальшого використання в судовому розгляді спірних питань.

В даний час завдяки електронній платформі Портал Дія забезпечено надання публічних державних послуг, зокрема: он-лайн: отримання та використання сертифікату про вакцинацію від вірусу COVID; автоматичної реєстрації фізичних осіб-підприємців (далі - ФОП), юридичних осіб, громадських об'єднань; реєстрація місця проживання; отримання кредиту на житло для внутрішньо переміщених осіб; отримання довідки про доходи громадянам; отримання одноразової допомоги для ФОП та найманих працівників; реєстрації народження дитини, отримання свідоцтва та замовлення інших послуг для новонародженої дитини; офіційного підписання документів з використанням цифрового підпису.

Загалом Портал Дія - це он-лайн сервіс державних послуг, доступ до електронних документів про людини з державних реєстрів можливостями електронної мережі Інтернет з мобільних телефонів, портал он-лайн освіти для базової цифрової грамотності для різних верств населення, портал допомоги малому та середньому бізнесу, спеціальний правовий режим для ІТ індустрії, допоміжний застосунок діяльності центрів надання адміністративних послуг по всій країні, які заплановано реорганізувати в Центри Порталу Дія.

В подальшому заплановано до 2024 року досягнути стовідсоткового доступу до публічних послуг громадянам та представникам бізнесу, розгорнути покриття всієї країни доступу до швидкісного доступу до мережі Інтернет, залучити якомога більшу частину населення країни до отримання цифрових навичок, збільшити до десяти відсотків долі ІТ технологій у ВВП країни, а також підготовку протягом 2022 року та використання Порталу Дія під час перепису населення, який заплановано провести у 2023 році.

З цією метою за ініціативи Мінцифри за підтримки КМУ здійснюється міждержавна комунікація з провідними країнами з метою впровадження і розвитку розроблених технологій та залучення світових лідерів в індустрії ІТ для розвитку даного напряму. Заплановано підписання угод з Microsoft, Facebook та іншими провідними ІТ корпораціями для розміщення їх представництва в Україні та залучення до розвитку ІКТ для забезпечення розвитку цифрової трансформації публічного управління.

Таким чином, з огляду на наведені нормативно-правові акти та успішну практику здійснення цифрової трансформації публічного управління, можна стверджувати про ефективну, в цілому практику застосування міжнародних норм і стандартів у сфері оскарження сервісної діяльності органів публічного управління.

Разом з цим, всі розпочаті Мінцифрою новації потребують широкого визнання громадянського суспільства та безумовного виконання всіма представниками органів публічної влади, оскільки системна та планова діяльність з впровадження моніторингу якості надання публічних послуг потребує якісних результатів та контролю за цим з боку громадськості.

Висновки

Проаналізовано проблематику оцінювання якості надання управлінських послуг громадянам та визначено, що підходи до цифрових послуг в даний час не дозволяють належним чином виконати оцінювання їх надання по єдиним критеріям у зв'язку з докорінною відмінністю механізмів надання таких послуг, оскільки виконання прийнятих вищезазначених норм потребує ефективної реалізації та прозорого громадського контролю за цим.

В даний час відсутній єдиний кодифікований документ, який реалізовуватиме здійснення адміністративної процедури. Проект Закону «Про адміністративну процедуру» перебуває в парламенті (реєстр.№3475), який розроблено Міністерством юстиції України має бути прийнятий та впроваджений в практику у взаємодії з вже прийнятими нормативно-правовими актами.

Список використаних джерел

1. Карпенко О.В. Формування правових засад сервісної діяльності органів державної влади в Україні: комунікативний аспект розвитку. Актуальні проблеми державного управління. К. 2013. Вип. 4. С. 67-71.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 року №856 "Питання Міністерства цифрової трансформації". Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-%D0%BF#Text

3. Указ Президента України від 27 вересня 2021 року №487/2021 "Про Національну Стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні". Офіційний сайт Президента України. Режим доступу: https://www.president.gov.ua/ documents/4872021 -40193

4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року №831-р "Деякі питання реформування державного управління". Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 831-2021-%D1%80#Text

5. Закон України "Про адміністративні послуги" від 06.09.2012 р. № 5203-VI. Офіційний сайт Верховної Ради України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 5203-17#Text

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 року №864 "Питання організації моніторингу якості надання адміністративних послуг". Офіційний сайт Верховної Ради України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/864-2021 -%D0%BF#Text

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1137 "Питання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та Реєстру адміністративних послуг". Офіційний сайт Верховної Ради України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1137-2019-%D0%BF#n15

Размещено на Allbest.ru