Напрями формування та розвитку краудсорсингу у публічній владі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями формування та розвитку краудсорсингу у публічній владі України

Статівка Наталія Валеріївна доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри управління персоналом та підприємництва, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Навчально-науковий інститут "Інститут державного управління", м. Харків

Анотація

краудсорсинг публічна влада

У статті досліджено основні напрями формування та розвитку краудсорсингу у публічній владі України. Доведено, що актуальності набуває питання налагодження каналу комунікації влади з громадянами. Цей механізм дозволяє органам влади оперативно реагувати на зміни в суспільній динаміці, адаптувати управлінські рішення та ефективно впоратися з соціальними заворушеннями. Не менш важливою для громадськості є наявність системи зворотного зв'язку, оскільки вона надає людям можливість відстоювати власні інтереси в політичній сфері та впливати на виконання рішень, які мають суспільне значення. Ці запити складають ядро концепції публічної влади.

Визначено, що органи публічної влади несуть відповідальність за координацію власної діяльності та визначення методів і засобів для цього. Краудсорсинг представляє шлях для використання колективних зусиль багатьох учасників для вирішення різноманітних проблем. Отже, залежно від визначених цілей, платформи краудсорсингу можуть полегшити координацію кількох державних установ. Крім того, краудсорсинг дає можливість громадськості обиратися до створених громадських рад, які діють при юрисдикції органів влади. Ці ради в основному виконують консультативну та примирну функцію, зосереджуючись на громадському нагляді та формуванні політики в конкретних сферах.

Доведено, що головним завданням органів публічної влади є підтримка єдності та злагодженості суспільства. Таким чином життєздатність використання методів краудсорсингу зростає. Краудсорсинг служить створенню сприятливого середовища для функціонування єдиного колективу співробітників тобто, краудсорсинг служить засобом колективної дії. Спільні цілі та інтереси в натовпі створюють єдину емоційну атмосферу. Завдяки використанню краудсорсингу спільні зусилля використовуються для досягнення спільної мети. Це почуття спільної ідентичності між учасниками містить величезний потенціал для громадської мобілізації та згодом згуртованості.

Ключові слова: публічне управління, органи публічної влади, краудсорсинг, платформи краудсорсингу, інформаційні технології.

Abstract

Stativka Nataliia Valeriivna Doctor of Public Administration, Professor, Head of Department of Personnel management and entrepreneurship VN Kharkiv National University Karazina, Educational and Scientific Institute "Institute of Public Administration", Kharkiv

DIRECTIONS OF FORMATION AND DEVELOPMENT OF CROWDSOURCING IN THE PUBLIC AUTHORITIES OF UKRAINE

The article examines the main directions of formation and development of crowdsourcing in the public authorities of Ukraine. It is proved that the issue of establishing a channel of communication between the authorities and citizens is becoming relevant. This mechanism allows the authorities to quickly respond to changes in social dynamics, adapt management decisions and effectively cope with social unrest. Equally important for the public is the availability of a feedback system, as it provides people with the opportunity to defend their own interests in the political sphere and influence the implementation of decisions that are of public importance. These requests form the core of the concept of public power.

It is determined that public authorities are responsible for coordinating their own activities and determining methods and means for this. Crowdsourcing provides a way to leverage the collective efforts of many participants to solve various problems. Therefore, depending on the goals set, crowdsourcing platforms can make it easier for multiple government agencies to coordinate. In addition, crowdsourcing allows the public to be elected to established public councils that operate under the jurisdiction of government bodies. These councils primarily serve as advisory and conciliatory functions, focusing on public oversight and policy-making in specific areas.

It is proved that the main task of public authorities is to maintain the unity and coherence of society. Thus, the viability of using crowdsourcing methods increases. Crowdsourcing serves to create a favorable environment for the functioning of a single team of employees, that is, crowdsourcing serves as a means of collective action. Common goals and interests in the crowd create a single emotional atmosphere. Through the use of crowdsourcing, collaborative efforts are used to achieve a common goal. This sense of shared identity between participants has a huge potential for social mobilization and subsequent cohesion.

Keywords: public administration, public authorities, crowdsourcing, crowdsourcing platforms, information technologies.

Постановка проблеми

Зростаюча потреба в діалозі між владою та громадянським суспільством зумовлена сучасними реаліями, оскільки громадяни дедалі активніше залучаються до управлінської та державної діяльності. Оптимальним каналом такої взаємодії є мережа «Інтернет». Краудсорсингові платформи відіграють важливу роль у цьому процесі, оскільки вони відображають суспільні інтереси, пропонують вирішення поточних проблем та залучають громадян до прийняття рішень. Розвиток інформаційних технологій тісно пов'язаний з розвитком державної влади в Україні. В епоху WEB 3.0 користувачі мають можливість брати активну участь у створенні, коментуванні, обробці та критиці інформації. Інформаційні технології мають значний вплив на державотворення та розвиток електронної демократії, формують умови для розвитку громадянського суспільства.

Швидке впровадження цифрових технологій і розвиток невербальної комунікації були зумовлені появою нових реалій, таких як пандемія COVID-19 і російське військове вторгнення в Україну. Це призвело до збільшення уваги до мобільного зв'язку та Інтернету, що призвело до переходу до цифрової творчості та створення величезної кількості онлайн-контенту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні і практичні аспекти формування та розвитку краудсорсингу у різних сферах життя суспільства розглянуті в працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Серед них слід виділити праці таких вчених, Біль М. [2], Газуда Л.М. [3], Ерфан В.Й. [3], Клуб А. І. [4], Орлатий М. К. [5], Павлов О.І. [6], Палійчук Є.С. [7], Рябоконь В.П. [8], Рарок Л.М. [8], Талавиря М. [9], Третяк В. П. [10] та ін. Ідеї та положення, викладені у працях даних авторів, послужили основою для подальшого формування та розвитку краудсорсингу у публічній владі. Однак, незважаючи на численні дослідження вони мають загальнонауковий сенс і характеризуються більш описовим характером.

Мета статті. Метою статті є дослідження формування та розвитку краудсорсингу у публічній владі України.

Виклад основного матеріалу. Використання інформаційних технологій різними організаціями для залучення людей до виконання завдань, пошуку рішень і генерації ідей відоме як краудсорсинг. В останні роки краудсорсинг набув значної популярності як серед компаній, так і серед некомерційних організацій як засіб взаємодії зі споживачами, прискорення інновацій, сприяння створенню знань і відкриття нових концепцій. Успішне застосування практик краудсорсингу спостерігається не лише в корпоративному секторі, а й в урядових і державних установах.

Управління державою та її громадянами здійснюється сукупністю осіб та організацій, відомих як влада. В Україні державний апарат функціонує як цілісна політична система, що характеризується взаємопов'язаністю елементів і внутрішньою злагодженістю. Ці елементи, включаючи різні державні органи, спільними зусиллями здійснюють державну владу та підтримують порядок у суспільстві. Кожен компонент державного апарату має власний набір обов'язків і функцій у системі. Державні органи різноманітні за формою, структурою і роллю. Зрештою, діяльність цих органів є одним із способів реалізації влади народом.

Державний орган - це громадянин або колектив, що наділені владними повноваженнями. Це сприяє вирішенню питань у межах наданих прав, а також виданню обов'язкових актів, які повинні виконувати інші державні органи, посадові особи та громадяни, а також забезпечує виконання цих актів. Слід визнати його основні властивості:

-є окремою складовою державної системи;

-володіє владними повноваженнями і здатний застосовувати примус;

-складається з правових положень, які визначають сферу відповідаль¬ності.

Найпоширенішим способом класифікації державних службовців є їхня ступінь повноважень: законодавча, виконавча чи судова. Президент не пов'язаний з жодною гілкою влади, але є гарантом Конституції.

Актуальності набуває питання налагодження каналу комунікації влади з громадянами. Цей механізм дозволяє органам влади оперативно реагувати на зміни в суспільній динаміці, адаптувати управлінські рішення та ефективно впоратися з соціальними заворушеннями. Не менш важливою для громадськості є наявність системи зворотного зв'язку, оскільки вона надає людям можливість відстоювати власні інтереси в політичній сфері та впливати на виконання рішень, які мають суспільне значення. Ці запити складають ядро концепції публічної влади.

О. Чальцева визначає публічну політику як динамічний процес, у якому беруть участь держава, громадські об'єднання, некомерційне співтовариство, бізнес, різні соціальні групи та верстви населення, які спільно працюють над вирішенням суспільних та особистих інтересів, а також розподілом, виробництво та використання суспільних благ і ресурсів [10, с. 37]. Пріоритети та програми, встановлені владою, відомі як публічна політика, формуються на думку громадськості. Очевидно, що публічна політика та громадська участь - тісно переплетені поняття. На сучасних етапах розвитку спостерігається зростання інтенсивності взаємодії між громадянським суспільством і владою, значною мірою завдяки впровадженню проектно-мережевих форм участі та досягненням інформаційно-комунікаційних технологій. Збільшенню прозорості управління сприяє чимало факторів, але потрібно наголосити на важливості представницької системи, яка допомагає підтримувати гармонійні відносини між суспільством і державою.

П. Динник стверджує, що залучення громадськості до публічної політики не випливає з будь-якої опори уряду на вибір і бажання населення. Натомість воно служить меті полегшення спілкування між керівниками та підлеглими. За словами П. Динника, поняття прозорості публічної політики є платформою для співпраці між громадськими організаціями та владою [1, с. 32].

На думку І. Міненко, наявність публічної влади відіграє життєво важливу роль у підтримці злагодженості та ефективної діяльності конкретної громади [3, с. 25]. Публічна влада, за визначенням І. Міненка, охоплює відносини, пов'язані з реалізацією важливих публічних інтересів і встанов¬ленням дієвої системи. Для забезпечення ефективного здійснення публічної влади важливо дотримуватися таких принципів, як прозорість, інтеграція системи, дотримання закону, підзвітність та автономія, дотримуючись при цьому прав і свобод осіб.

До ознак публічної влади, яку виявляють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, слід віднести:

-реалізацію громадських інтересів суспільства.

-легітимність влади;

-обов'язковість виконання повноважень органу влади;

-контроль за порядком формування та діяльності органів державної влади чинним законодавством.

-детермінація прийнятих рішень має бути обов'язковою.

Поширення урядових планів, цілей та ініціатив, що стосуються добробуту населення, становить публічну владу. Ключовими характеристи¬ками цієї системи є прозорість процесу прийняття рішень та можливість участі в ньому різних демографічних груп. Публічна влада сприяє співпраці між суспільством і урядом, дозволяючи їм спільно вирішувати важливі соціальні проблеми. Здійснення публічної влади можливе в наступних етапах:

-за допомогою публічних кампаній;

-виявлення проблем суспільства та соціальних питань;

-аналіз реалізованої політики та потенційних альтернатив;

-створення пропозицій, які доповнюють процес прийняття рішень;

-впливати на прийняття будь-яких рішень і більше контролювати їх виконання.

Паралельно проводяться публічні консультації з відповідними групами інтересів, а також інформаційні кампанії в ЗМІ та мережі «Інтернет» в рамках визначених етапів.

Досліджуючи функціонування публічної влади в сучасній Україні, важливо визнати унікальні особливості організаційно-управлінської діяльності. Визначення поняття «управління» складне і різноманітне. Управління не тільки формує тенденції сучасного життя, але й піддається їхньому впливу. Умови нестабільності, динамізму, невизначеності зумовлюють необхідність адаптації різноманітних соціально-політичних факторів до сучасних впливів, що призводить до впровадження нових форм і змін моделей управління. На думку В. Нікітіна, цим процесам сприяють урбанізація та віртуалізація сфер життя, а також швидкий рух і трансформація ресурсів [8, с. 21]. На розвиток моделей управління впливає безліч факторів і умов, внаслідок чого виникають різні концепції дослідження цього процесу. Важливо підкреслити, що при дослідженні явища краудсорсингу корисно вивчати моделі, які сприяють оптимальній реалізації та адаптації краудсорсингу, особливо в ситуаціях, коли класичні ієрархії більше не застосовуються.

В даний час однією з найпопулярніших концепцій є мережеве управління, яке передбачає перехід від жорсткої вертикальної та ієрархічної структури до більшої співпраці на горизонтальному рівні. О. Кірєєва, ототожнюючи «політичний менеджмент» і «політичну мережу», робить висновок, що мережевий підхід характеризується відсутністю ієрархії, акцентом на горизонтальних зв'язках і відносинах, пожвавленням комунікації між усіма учасниками [2, С. 73]. Варто підкреслити значну роль комунікації в рамках цієї моделі управління, оскільки вона є вирішальним фактором і засобом сприяння взаємним стосункам між учасниками, формуючи таким чином окремий сегмент політичного процесу. Мережева комунікація впливає на формат політичних і соціальних відносин.

С. Ягодзінський описує мережеве управління як процедуру збалансу¬вання інтересів і ведення дискусій. Серед ознак мережевого управління він зазначає:

-здійснення процесу прийняття рішень кількома центрами одночасно;

-відсутність ієрархії;

-характер зв'язків між учасниками залежить від мети заходу.

-нечіткість і рухливість мереж.

-відсутність структури, контролю, примусу;

-моделі горизонтальних відносин і неформального прийняття рішень тощо [12, с. 27].

За певних обставин впровадження мережевої архітектури в управління стає можливим. За словами І. Нерубащенко, створення управлінських мереж потребує стабільності та впорядкованості в ключових інституціях, адаптив- ності до змін, достатнього ресурсного забезпечення та потужного управлінського потенціалу. Успіх цієї моделі значною мірою залежить від стратегії та ролі держави в суспільстві, що вимагає уникнення надмірного державного втручання в різні сфери. Дослідження І. Нерубащенко підтверджують унікальну позицію держави. Хоча держава володіє значними ресурсами для досягнення своїх цілей, вона також стикається з обмеженнями порівняно з іншими суб'єктами, такими як потреба в легітимності, взаємозалежності та завищених очікуваннях [5, С. 79]. Однак для досягнення стратегічних цілей дії всіх акторів мають бути взаємопов'язані, залучаючи можливості та ресурси один одного.

Розглядаючи роль держави в процесі управління, важливо визнати концепцію самої держави. Ця концепція передбачає зміну відносин між громадянами та державою, перехід від динаміки «опіки» до спільної влади та співпраці. Держава виступає лідером у вирішенні існуючих проблем і виступає посередником, а відповідальність розподіляється між державою та суспільством. Такий підхід сприяє залученню громадськості та дає можливість громадянам самостійно вирішувати проблеми. Роль держави полягає в тому, щоб через відкриті дискусії активізувати, ініціювати та сприяти громадським ініціативам.

Сприяння неформальним каналам і використання інструментів мотивації є ключовими аспектами мережевого управління. Уникаючи домінуючих методів, створюється середовище, яке заохочує потік ресурсів і сприяє взаємодії між учасниками з метою вирішення проблем.

Досліджуючи концепцію краудсорсингу в органах публічної влади, важливо розглянути поняття «електронний уряд». У сучасних інтерпретаціях «електронний уряд» охоплює, так і «електронне управління державою», що означає використання державними установами сучасних інформаційних та комунікаційних технологій. І. Погребняк визначає цей термін як цілеспрямований вплив цих суб'єктів на всі аспекти діяльності органів влади, а також їх залучення до використання інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення якості державного управління, підвищення ефективності прийняття рішень, упорядкування взаємодії між влади та громадськості щодо надання електронних послуг [9, С. 27]. Такий підхід до управління також сприяє зменшенню корупції та бюрократії в державній системі. Розглянувши надане визначення, можна зробити висновок, що для основних принципів електронного управління відносяться:

-орієнтація на користувача, що проявляється у використанні сучасних технологій, спрямованих на покращення доступу населення до послуг, усунення бюрократичних процесів і довгих черг;

-оптимізація органів управління, скорочення часу обробки інформації та зменшення витрат ресурсів сприяють підвищенню економічної та соціальної ефективності;

-- залучення великої кількості населення та органів публічного управління разом із можливістю оскарження в будь-який момент сприяє загальному розмаху та безперервності функціонування.

За словами Дж. Хау, є потенційний мінус цифровізації управління, оскільки в ньому можуть бути відсутні чіткі та прозорі цілі та цінності. Це відкриває двері для появи цифрового тоталітаризму, де уряд використовує передові технології для таких цілей, як стеження та збір даних [11, с. 21].

Для всебічного розгляду впровадження краудсорсингу в публічну владу необхідним є аналіз принципів співуправління. Спільне управління передбачає спільні зусилля незалежних або державних органів влади та громадян, які володіють рівними правами та обов'язками, і всі вони працюють для досягнення спільної мети. На практиці спільне управління використовується в різних процесах, таких як спільне планування, організація та аналіз діяльності. Під час цих процесів влада виконує роль модераторів, координуючи політичні процеси та реалізовуючи суспільні інтереси. При цьому населення бере активну участь не лише в початковому обговоренні рішень, а й у їх розробці, прийнятті та виконанні. Цей інклюзивний підхід передбачає залучення багатьох зацікавлених сторін, включаючи громадян, органи влади, підприємства, некомерційні організації та інших, які сприяють створенню комплексної системи управління. Усувається ієрархічна структура влади, підкреслюється важливість співпраці та спільної відповідальності. Виконуючи роль співвиконавців, громадяни відіграють вирішальну роль у створенні соціальної цінності та мінімізації витрат.

Точка зору Л.Нікітенко свідчить про те, що прогрес суспільства та ефективність державного управління значною мірою залежать від рівня та способу участі громадян в управлінні державою. Цей важливий аспект, який передбачає використання державних ресурсів для прийняття важливих рішень, є особливо важливим у часи зростання невизначеності [7, С. 134]. Ця точка зору підкреслює сприятливий зв'язок між системою державного управління та фундаментальними принципами краудсорсингу.

Основна роль політичної влади полягає в тому, щоб скеровувати та управляти нацією в цілому, включаючи всі її окремі сфери. Заглиблюючись у цю роль, ми можемо зрозуміти, що кінцева мета урядової влади полягає у вирішенні переважаючих конфліктів, які виникають через необхідність підтримувати суспільний порядок, пристосовуючись до вимог і прагнень різних верств населення, що постійно змінюються, включаючи етнічні та соціальні групи, а також окремих громадян. Для виконання своїх обов'язків політична влада використовує різноманітні механізми, програми, ресурси та ідеї. Щоб зрозуміти зв'язок між публічною владою та краудсорсингом, важливо визначити завдання, які державна влада має вирішувати.

Початкове завдання можна описати як створення суспільного політичного ландшафту, структурування політичних процедур, розробку політичних рамок і встановлення адміністративних структур. Розглядаючи це завдання у співвідношенні з основними цілями політичного краудсорсингу, можна спостерігати прямий взаємозв'язок з точки зору організації політичного процесу. Краудсорсинг відіграє певну роль у залученні учасників до політичної діяльності та мобілізації громадськості до політичної участі. За допомогою краудсорсингу на основі отриманих результатів можна формувати політичний порядок денний. Існуючі платформи мають можливість створювати рейтинги осіб, які займають ключові посади в системі державної влади. Отже, краудсорсинг опосередковано впливає на процес формування еліти. Крім того, краудсорсинг надає людям платформу для участі в політичних дискусіях, сприяння процесу прийняття рішень і активного впливу на розвиток нормативно-правової бази, яка формує майбутню політичну та соціально-економічну траєкторію.

Наступним завданням є визначення координації суспільних процесів. Влада має значний вплив на політичну динаміку всередині суспільства, а також на відносини між суспільством, державою, класами, соціальними групами та різними інститутами влади. Одночасно краудсорсинг виступає інклюзивною платформою для сприяння взаємодії між органами державної влади та суспільством [7, С. 72]. Використання краудсорсингу як механізму прямого діалогу дозволяє збирати інформацію про існуючі суспільні проблеми, що зрештою призводить до їх вирішення. У сучасному світі політичний краудсорсинг функціонує як простір для співпраці між суспільством і державою, де ієрархічні структури та примус перетворюються на кооперативне партнерство для досягнення спільних цілей.

Законотворчість - це важливе завдання державної влади, яке передбачає створення, зміну або скасування правових норм і встановлення правил, які регулюють поведінку суспільства. Поточне використання краудсорсингу підкреслює існування численних платформ, які успішно об'єднали громадян, експертів і органи влади, об'єднавши їхній колективний досвід і знання для вирішення нагальних проблем. Громадськість має можливість брати участь у відкритому діалозі та сприяти формуванню стратегій для розвитку своєї місцевості. Крім того, онлайн-платформи для краудсорсингу дозволяють людям брати активну участь у розгляді законопроектів, надаючи коментарі та оцінки запропонованим поправкам.

Важливо визнати, що органи публічної влади несуть відповідальність за координацію власної діяльності та визначення методів і засобів для цього. Краудсорсинг представляє шлях для використання колективних зусиль багатьох учасників для вирішення різноманітних проблем. Отже, залежно від визначених цілей, платформи краудсорсингу можуть полегшити координацію кількох державних установ. Крім того, краудсорсинг дає можливість громадськості обиратися до створених громадських рад, які діють при юрисдикції органів влади. Ці ради в основному виконують консультативну та примирну функцію, зосереджуючись на громадському нагляді та формуванні політики в конкретних сферах.

Головне завдання органів публічної влади - підтримувати єдність і злагодженість суспільства. У світлі цього життєздатність використання методів краудсорсингу зростає [6, С. 37]. Краудсорсинг служить створенню сприятливого середовища для функціонування єдиного колективу співробітників. Перш за все, краудсорсинг служить засобом колективної дії. Спільні цілі та інтереси в натовпі створюють єдину емоційну атмосферу. Завдяки використанню краудсорсингу спільні зусилля використовуються для досягнення спільної мети. Це почуття спільної ідентичності між учасниками містить величезний потенціал для громадської мобілізації та згодом згуртованості.

Роль публічної влади полягає у вирішенні конфліктів і протиріч, що виникають у суспільстві. Успіх зусиль уряду вимірюється ступенем задоволення інтересів різних соціальних груп, рівнем узгодженості між урядом і суспільством і ступенем виконання урядом своїх завдань, навіть якщо вони суперечать поглядам більшість. У цьому контексті краудсорсинг служить інклюзивною платформою, яка пропонує кожній людині в суспільстві можливість внести свої ідеї та активно брати участь у формуванні майбутнього напрямку суспільства. Застосовуючи краудсорсинг, виникає потенціал для підтримки суспільної гармонії шляхом досягнення суспільного консенсусу. Це досягається завдяки тому, що політичний напрямок може формуватися ідеями та перспективами самого суспільства, що походять «знизу», а не нав'язувати рішення виключно державними органами. Між урядом і суспільством розвиваються відносини співпраці, що дозволяє безпосередньо брати участь у цілеспрямованому розвитку суспільства.

На політичний процес істотно впливає завдання контролю. Контроль передбачає моніторинг результатів прийняття рішень та їх якості органами державної влади. У контексті краудсорсингових платформ також є можливість здійснювати контроль над прийнятими рішеннями. Учасники проектів відіграють подвійну роль: вирішують проблеми та спостерігають за процесом впровадження. Контроль полегшується завдяки можливості для заявників самостійно видаляти свої заявки з платформи після прийняття позитивного рішення або негайного впровадження. Крім того, існуючі рейтингові системи пропонують можливість оцінити якість виконання роботи на основі висловлених пропозицій конкретних осіб, слугуючи додатковою формою контролю.

Висновки

Зв'язок між обов'язками органів публічної влади та краудсорсингом можна підсумувати таким чином: завдання органів публічної влади включають організацію політичного процесу, координацію суспільних процесів, створення законодавства, управління власною діяльністю та визначення методів і ресурсів, що використовуються, сприяння єдності та згуртованості. у суспільстві, а також вирішення конфліктів і протиріч. З іншого боку, завдання краудсорсингу охоплюють мобілізацію громадськості в політичному процесі, сприяння діалогу та взаємодії суспільства та влади, залучення громадян до розгляду законопроектів, координацію з різними владними структурами, сприяння співпраці громадян для вирішення існуючих проблем, сприяння суспільний консенсус і контроль за процесом прийняття рішень.

З вищезазначених пунктів очевидно, що використання краудсорсингу у функціонуванні органів публічної влади є не лише виправданим і корисним, але й має величезний потенціал для майбутнього зростання. Інтеграція цієї технології в політичні процеси органів публічної влади є обов'язковою, оскільки вона узгоджується з їхніми фундаментальними принципами та цілями, тим самим підвищуючи загальну ефективність. Однак необхідно наголосити на політичному підході, який орієнтований на передачу певних завдань від органів публічної влади активним верствам населення. Рухаючись вперед, надзвичайно важливо визначити та проаналізувати фактори та умови, які безпосередньо вплинули на появу та розвиток краудсорсингу як технології.

Література

1.Динник П.І. Технології краудсорсингу в громадянському сусіпільстві: сучасні механізми партисипативної демократії. Інвестиції: практика та досвід. 2020. №21-22. С. 119-123.

2.Кірєєва О. Краудсорсинг як інноваційний інструмент участі громадськості в публічному управлінні. Державне управління та місцеве самоврядування. 2016. Вип. 3 (30). С. 72-78.

3.Міненко М.А. Публічне управління: теорія та методологія : монографія. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2014. 404 с.

4.Наумкіна С. М., Нерубащенко І. А. Краудсорсинг як сучасна модель діалогової взаємодії в суспільстві. Науковий журнал «Політикус». 2020. Вип. 2. С. 70-75.

5.Нерубащенко І. Можливості краудсорсингу у реалізації проектів глобального громадянського суспільства. Evropskypoliticky apravni diskurz. 2015. Sv. 2, Vyd. 3. С. 78-82.

6.Нікітенко Л.О. Використання краудсорсингових технологій в публічному управлінні містом. Політичне життя. 2021. №3. С. 36-41.

7.Нікітенко Л.О. Краудсорсинг як інструмент партисипативної демократії. Часопис Київського університету права. 2020. №2. С. 133-138.

8.Нікітін В.В. Ресурсний потенціал становлення громадянського суспільства в Україні: монографія. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. 248 с.

9.Погребняк І.Є. Електронний уряд (e-government) і електронне урядування (e-Governance): поняття та принципи функціонування. Право та інновації. 2014. № 3. С. 26-35.

10.Чальцева О. М. Публічна політика: теоретичний вимір і сучасна практика: монографія. Вінниця : ФОП Барановська Т. П., 2017. 336 с.

11.Хау Дж. Краудсорсінг. Колективний розум як інструмент розвитку бізнесу. Київ: К.І.С., 2018. 230 с.

12.Ягодзінський С.М. Людський потенціал мережевих технологій. Вісник національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія: зб. наук. пр. Київ : НАУ, 2011. № 2 (14). С. 81.

References

1.Dynnyk, P.I. (2020). Tekhnolohii kraudsorsynhu v hromadianskomu susipilstvi: suchasni mekhanizmy partysypatyvnoi demokratii. [Crowdsourcing technologies in civil society: modern mechanisms of participatory democracy]. Investytsii:praktyka ta dosvid. 21-22. 119-123. [in Ukrainian].

2.Kirieieva, O. (2016). Kraudsorsynh yak innovatsiinyi instrument uchasti hromadskosti v publichnomu upravlinni. [Crowdsourcing as an innovative tool for public participation in public administration.]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia. 3 (30). 72-78. [in Ukrainian].

3.Minenko, M.A. (2014). Publichne upravlinnia: teoriia ta metodolohiia. [Public administration: theory and methodology]. Kyiv : Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t. [in Ukrainian].

4.Naumkina, S. M., Nerubashchenko, I. A. (2020). Kraudsorsynh yak suchasna model dialohovoi vzaiemodii v suspilstvi. [Crowdsourcing as a modern model of dialogue interaction in society.]. Naukovyi zhurnal «Politykus». 2. 70-75. [in Ukrainian].

5.Nerubashchenko, I. (2015). Mozhlyvosti kraudsorsynhu u realizatsii proektiv hlobalnoho hromadianskoho suspilstva. [Crowdsourcing opportunities in the implementation of global civil society projects]. Evropskypoliticky apravnidiskurz. 2, 3. 78-82. [in Ukrainian].

6.Nikitenko, L.O. (2021). Vykorystannia kraudsorsynhovykh tekhnolohii v publichnomu upravlinni mistom. [Use of crowdsourcing technologies in public administration of the city]. Politychne zhyttia. 3. 36-41. [in Ukrainian].

7.Nikitenko, L.O. (2020). Kraudsorsynh yak instrument partysypatyvnoi demokratii. [Crowdsourcing as a tool for participatory democracy]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. 2. 133-138. [in Ukrainian].

8.Nikitin, V.V. (2006). Resursnyi potentsial stanovlennia hromadianskoho suspilstva v Ukraini. [Resource potential of civil society formation in Ukraine]. Kharkiv: Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr». [in Ukrainian].

9.Pohrebniak, I.Ie. (2014). Elektronnyi uriad (e-government) i elektronne uriaduvannia (e-Governance): poniattia ta pryntsypy funktsionuvannia. [E-government and e-Governance: the concept and principles of functioning.]. Pravo ta innovatsii. 3. 26-35. [in Ukrainian].

10.Chaltseva, O. M. (2017). Publichna polityka: teoretychnyi vymir i suchasna praktyka [Public policy: theoretical dimension and modern practice].Vinnytsia : FOP Baranovska T. P. [in Ukrainian].

11.Khau, Dzh. (2018). Kraudsorsinh. Kolektyvnyi rozum yak instrument rozvytku biznesu. [Crowdsourcing. Collective intelligence as a business development tool.. Kyiv: K.I.S. [in Ukrainian].

12.Iahodzinskyi, S.M. (2011). Liudskyi potentsial merezhevykh tekhnolohii. [Human potential of network technologies].Visnyk natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Filosofiia. Kulturolohiia: zb. nauk. pr. Kyiv : NAU, 2 (14). 81. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru