Стратегія розвитку механізмів державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Національної гвардії України

Стратегія розвитку механізмів державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України

Споришев Костянтин Олександрович кандидат технічних наук, доцент, докторант ад'юнктури та докторантури

м. Харків

Анотація

В статті розглянуті проблемні питання механізмів державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України, наведені основні суперечності в реалізації цих механізмів. Розглянуті напрямки розвитку інформаційного забезпечення процесів управління сил безпеки під час службово-бойової діяльності. В статті запропонована стратегія розвитку механізмів державного управління системою інформаційно- аналітичного забезпечення сил безпеки України.

Інформаційно-аналітична система сил безпеки України є вирішальним елементом у забезпеченні національної безпеки та оборони країни. Ефективність цієї системи безпосередньо залежить від якості державного управління, здатного забезпечувати неперервну та ефективну роботу інформаційних та аналітичних потоків, необхідних для прийняття оперативних та стратегічних рішень.

Стратегія розвитку механізмів державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України полягає у забезпеченні ефективної взаємодії різних підрозділів сил безпеки через інтегровані інформаційні системи, що дозволяє швидко обмінюватися даними та аналітичними звітами, впровадженні сучасних технологій обробки даних, таких як штучний інтелект, машинне навчання та великі дані, для підвищення ефективності аналітичної роботи, організації постійного навчання співробітників сил безпеки, зокрема в галузі новітніх технологій та аналітичних методів, впровадженні заходів з кібербезпеки для захисту інформаційних систем та даних, актуалізації законодавства у сфері державного управління інформаційно- аналітичним забезпеченням, включаючи правила обробки та розподілу інформації, а також у розвитку партнерства з міжнародними організаціями та іншими країнами для обміну досвідом, технологіями та інформацією.

Ключові слова: механізми державного управління, система інформаційно-аналітичного забезпечення, державна безпека, сили безпеки.

Abstract

Sporyshev Kostyantyn ОІек^ап^оуусЬ Candidate of technical sciences, Assistant professor, Doctoral student of Adjunct and doctoral studies, National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

STRATEGY FOR THE DEVELOPMENT OF MECHANISMS OF THE STATE MANAGEMENT OF THE INFORMATION AND ANALYTICAL SUPPLY SYSTEM SECURITY FORCES OF UKRAINE

The article examines the problematic issues of the state management mechanisms of the system of information and analytical support of the security forces of Ukraine, the main contradictions in the implementation of these mechanisms are given. The directions of the development of information support for security forces management processes during service and combat activities are considered. The article proposes a strategy for the development of mechanisms of state management of the system of information and analytical support of the security forces of Ukraine.

The information and analytical system of the security forces of Ukraine is a crucial element in ensuring the national security and defense of the country. The effectiveness of this system directly depends on the quality of public administration, capable of ensuring the continuous and efficient operation of information and analytical flows necessary for making operational and strategic decisions.

The strategy for the development of mechanisms of state management of the system of information and analytical support of the security forces of Ukraine consists in ensuring the effective interaction of various units of the security forces through integrated information systems, which allows for the rapid exchange of data and analytical reports, the introduction of modern data processing technologies, such as artificial intelligence, machine learning and big data, to improve the efficiency of analytical work, the organization of continuous training of security forces employees, in particular in the field of the latest technologies and analytical methods, the implementation of cyber security measures to protect information systems and data, the updating of legislation in the field of state management of information and analytical support, including the rules of processing and distribution of information, as well as in the development of partnerships with international organizations and other countries to exchange experience, technology and information.

Keywords: state management mechanisms, information and analytical support system, state security, security forces.

Постановка проблеми

Проблемні питання, які існують в механізмах державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України, можуть бути різноманітними і залежать від багатьох факторів. За останні 10 років в державі робляться спромоги ліквідувати технологічне відставання. Застаріле обладнання та програмне забезпечення можуть обмежувати можливості аналізу та обробки даних, що є критично важливим для оперативного реагування на загрози. Так наприклад існує проблема забезпечення органів управління силами безпеки сучасним вітчизняним програмним забезпеченням. Особливо це чутливо для підрозділів, що займаються інформаційно-аналітичним забезпеченням. Починаючи з 2018 року використовуються окремі інформаційні системи вітчизняного виробництва різного рівня: Delta, «Кропива», «Віраж-планшет», GisArta та ін. Усі перелічені системи працюють на тактичному рівні [1-3].

Викликом сучасності є недостатній рівень захищеності від кібератак, що може призвести до витоку конфіденційної інформації та підриву безпекових операцій.

Проблемним аспектом механізмів державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України є нестача кваліфікованих фахівців у галузі інформаційних технологій та аналітики, що в свою чергу обмежує здатність сил безпеки ефективно обробляти та аналізувати дані. Так за даними Державної служби статистики України [4] кількість набраних на навчання фахівців з інформаційних технологій збіль-шується, а з споріднених галузей, таких як: природничі науки, автоматизація та приладобудування, електроніка та телекомунікації, виробництво та технології мають тенденцію до зменшення. Цей процес проілюстровано на рисунку 1.

Лінійна (АВТОМАТИЗАЦІЯ ТА ПРИЛАДОБУДУВАННЯ)

Рис. 1 Кількість фахівців у ЗВО за галузями знань за 2018-2022 роки, та лінійні тренди їх змін

Існують проблемні питання з координацією між різними відомствами та організаціями що ускладнює обмін інформацією та співпрацю у відповіді на загрози.

Обмежені бюджетні ресурси можуть перешкоджати оновленню технологій, навчанню персоналу та підтримці ефективної інформаційно- аналітичної діяльності. Так обмеження фінансування фундаментальних наукових досліджень не дозволяють розробляти нові технології. В таблиці 1 наведені дані про витрати на наукові дослідження і розробки за видами робіт за 2010-2022 роки в Україні.

Таблиця 1 Витрати на наукові дослідження і розробки за видами робіт за 2010-2022 роки [4]

На рисунку 2 наведена динамїка витрат на наукову діяльність в Українї, як частка ВВП.

Частка витрат на виконання наукових досліджень і

Рис. 2 Динаміка витрат на наукову діяльність в Україні, як частка ВВП

Основними проблемами нормативно-правової бази є її застарілість, невідповідність сучасним вимогам інформаційної безпеки та відсутність інтегрованого підходу до збору, обробки та аналізу даних. Міжнародний досвід показує, що ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення досягається через впровадження передових технологій обробки даних, законодавчу підтримку діяльності спецслужб і посилення міжвідомчої взаємодії. Недосконалість або застарілість нормативно-правових актів може ускладнювати реалізацію ефективних механізмів управління та використання інформаційно- аналітичних систем [4].

Швидке змінення безпекового середовища вимагає постійної адаптації механізмів державного управління та розвитку здатності сил безпеки оперативно реагувати на нові виклики та загрози.

Для вирішення цих та інших потенційних проблем важливо проводити регулярні оцінки системи, оновлювати технологічну базу, забезпечувати кваліфікаційний розвиток персоналу та вдосконалювати нормативно-правову базу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемами інформаційно- аналітичного забезпечення та побудови ІАС, як взагалі, так і для реалізації службово-бойових завдань силами безпеки займаються, як в Україні, так і за її межами. Серед вітчизняних вчених слід відзначити - Мацько О.Й., Микуся С.А., Солоннікова В.Г., Єрмошина М.О., Смірнова Є.Б., Дробаху Г.А., Кириченко І.О., Городнова В.П., Бацамута В.М., Бабкова Ю.П., Горєлишева С.А., Яковлева М.Ю., а серед закордонних науковців - Cukier K., Mayer-Schonberger V., Gruber T.R., Chandrasekaran B., Josephson John R., Nicolescu B., Klein J. Th., Ayhan A., Asli A., Guajardo N.R., Dekker A.H., Guarino N. В роботах цих вчених закладено наукову основу, теоретичні та методичні передумови подальшого пошуку шляхів підвищення ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення під час вирішення службово-бойових завдань.

Мета

Розробка стратегії розвитку механізмів державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України

Виклад основного матеріалу

Стратегія розвитку механізмів державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України включає наступні напрямки: службовий бойовий оборона

Забезпечення ефективної взаємодії різних підрозділів сил безпеки через інтегровані інформаційні системи, що дозволяє швидко обмінюватися даними та аналітичними звітами. Впровадження сучасних технологій обробки даних, таких як штучний інтелект, машинне навчання та великі дані, для підвищення ефективності аналітичної роботи. Організація постійного навчання співробітників сил безпеки, зокрема в галузі новітніх технологій та аналітичних методів. Розробка та впровадження заходів з кібербезпеки для захисту інформаційних систем та даних від зовнішніх та внутрішніх загроз. Актуалізація законодавства у сфері державного управління інформаційно- аналітичним забезпеченням, включаючи правила обробки та розподілу інформації. Розвиток партнерства з міжнародними організаціями та іншими країнами для обміну досвідом, технологіями та інформацією. Впровадження систем моніторингу та оцінки для аналізу ефективності роботи інформаційно- аналітичних систем та прийняття своєчасних управлінських рішень.

Реалізація цієї стратегії потребує комплексного підходу, включаючи технічні, організаційні, нормативні, та освітні аспекти.

Прогнозування розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ) органів державної влади на десятирічний період включає розгляд кількох ключових аспектів.

Очікується, що поступ у галузі штучного інтелекту (ШІ), машинного навчання, великих даних та квантових обчислень значно підвищить ефективність ІАЗ. ШІ гратиме провідну роль в аналізі даних, передбачуваному аналізі та автоматизації рутинних процесів. Враховуючи загрозу кібератак, що збільшується, увага до кібербезпеки буде посилена. Розвиток механізмів виявлення та запобігання вторгненням, а також реагування на інциденти стануть пріоритетом для забезпечення захисту інформаційних ресурсів. Впровадження єдиної інформаційної системи, що сприяє обміну даними між різними відомствами та рівнями влади, сприятиме підвищенню ефективності ІАЗ. Міжвідомче та міжнародне співробітництво також буде розширюватися для обміну досвідом та інформацією. Посилення акценту на освіту та підготовку фахівців у галузі ІТ, аналітики даних та кібербезпеки буде критично важливим для забезпечення якісного ІАЗ. Програми навчання та підвищення кваліфікації будуть спрямовані на розвиток відповідних навичок. Адаптація законодавства для регулювання питань ІАЗ, у тому числі в галузі захисту даних, приватності та використання ШІ, матиме важливе значення для збалансованого розвитку цієї сфери. Важливість етичних розглядів, особливо у контексті використання ШІ та аналітики даних, зростатиме. Забезпечення прозорості, відповідальності та дотримання прав людини стануть ключовими пріоритетами. Загалом очікується, що інформаційно-аналітичне забезпечення стане більш інтегрованим, автоматизованим та захищеним, з упором на співпрацю, освіту та етичні стандарти [5-7].

Для отримання нових технологій державі необхідно реалізувати комплексну стратегію, що включає наступні кроки.

Інвестування у наукові дослідження та вищу освіту, щоб створити базу для технологічних інновацій. Це включає фінансування університетів, дослідних інститутів та лабораторій. Підтримка досліджень та розробок (R&D). Надання фінансової та інфраструктурної підтримки підприємствам та організаціям, які займаються дослідженнями та розробками у ключових технологічних галузях. Держава може використовувати податкові пільги, гранти, субсидії та інші заходи для стимулювання інноваційної діяльності як у приватному, так і державному секторах. Важливо створити середовище, що сприятиме інноваціям, включаючи налагодження зв'язків між університетами, дослідницькими інститутами, промисловістю та урядом для обміну знаннями та комерціалізації технологій. Необхідно забезпечити підготовку кваліфікованих фахівців у галузі високих технологій через освітні програми, стажування, майстер-класи та перепідготовку робочої сили. Чітке законодавство щодо захисту інтелектуальної власності сприяє інвестиціям у дослідження та розробки, забезпечуючи захист прав на інновації та винаходи. Держава повинна сприяти міжнародному співробітництву в галузі науки та технологій для обміну знаннями, участі у міжнародних дослідницьких проектах та доступу до глобальних інновацій. Просування цифрової трансформації у всіх секторах економіки для прискорення впровадження та розповсюдження нових технологій. Створення сприятливих умов для стартапів та технологічних підприємств, включаючи легкий доступ до фінансування, консультаційні послуги та ринки для реалізації продуктів. Регулярне оцінювання та аналіз ефективності технологічних та інноваційних програм для оптимізації стратегій та політик. Реалізація цих заходів дозволить державі активізувати розробку та впровадження нових технологій, зміцнити економічний розвиток та покращити конкурентоспроможність на світовому рівні.

Прогнози щодо отримання нових технологій зазвичай орієнтовані на кілька ключових областей, де очікуються значні інновації та прориви. Очікується, що алгоритми машинного навчання та штучного інтелекту стануть більш просунутими, що дозволить їм брати на себе більш складні завдання, від автоматизації виробничих процесів до управління міською інфраструктурою. Квантові обчислення обіцяють революцію в галузі обробки даних, надаючи можливості для вирішення завдань, які зараз недоступні для класичних комп'ютерів, наприклад, у криптографії, матеріалознавстві та фармацевтиці. Інновації у виробництві, зберіганні та використанні енергії, включаючи відновлювані джерела енергії, такі як сонячна та вітрова енергія, а також розвиток технологій уловлювання та зберігання вуглецю, відіграватимуть ключову роль у боротьбі зі зміною клімату. Застосування нанотехнологій може радикально змінити багато галузей, від медицини до виробництва матеріалів, дозволяючи створювати продукти з новими унікальними властивостями. Очікуються прориви в космічних технологіях, включаючи доступніші способи запуску космічних апаратів, розробку космічного туризму та дослідження далекого космосу. Поглиблення інтеграції цифрових технологій у повсякденне життя та роботу, а також розвиток інтернету речей, що дозволить пристроям та системам більш тісно взаємодіяти, збираючи та аналізуючи дані у реальному часі. Ці прогнози відображають поточні напрями досліджень та розробок і можуть змінюватись в залежності від технологічного прогресу, ринкових умов та політичних рішень. Успіх в отриманні нових технологій залежатиме від здатності держави та приватного сектору інвестувати у дослідження та розробки, підтримувати інновації та створювати сприятливе середовище для їх комерціалізації.

Розвиток фундаментальних наук значно впливає на розвиток інформаційно-аналітичної діяльності. Фундаментальні науки, такі як математика та статистика, є основою для багатьох методів аналізу даних. Прогрес у цих галузях призводить до розробки нових або покращених аналітичних методів та алгоритмів, що підвищує точність та ефективність обробки та аналізу даних. Фундаментальні дослідження в галузі інформатики та обчислювальної техніки призводять до створення більш потужних та ефективних засобів для обробки та аналізу великих обсягів даних. Це дозволяє інформаційно-аналітичним службам обробляти великі масиви даних швидше та точніше. Фундаментальні науки, такі як фізика та хімія, допомагають краще зрозуміти складні природні та технологічні системи. Це розуміння може бути використане для розробки ефективніших моделей та інструментів для аналізу складних даних та явищ. Розвиток фундаментальних наук сприяє інтеграції різних наукових дисциплін, що є важливим для комплексного аналізу складних питань і проблем. Міждисциплінарний підхід посилює здатність інформаційно-аналітичних служб справлятися з різноманітними та складними завданнями. Фундаментальні науки відіграють ключову роль в освіті та підготовці кваліфікованих фахівців, які мають необхідні знання та навички для проведення інформаційно- аналітичної роботи. Поглиблене розуміння фундаментальних наук допомагає аналітикам критично оцінювати інформацію, бачити приховані зв'язки та тенденції. Розвиток таких областей, як нанотехнології та нові матеріали, може призвести до створення нових пристроїв та методів для збирання, зберігання та передачі даних, що розширює можливості інформаційно-аналітичних служб. Таким чином, фундаментальні науки є основою для розвитку інформаційно-аналітичної діяльності, надаючи інструменти, методи та знання, необхідні для ефективної обробки та аналізу даних, а також для розуміння та вирішення складних завдань.

Організація постійного навчання співробітників сил безпеки в галузі новітніх технологій та аналітичних методів має велике значення для підвищення ефективності та готовності до викликів сучасності. Для реалізації цього завдання потрібні наступні кроки. Першим кроком є аналіз і оцінка поточного рівня компетенцій співробітників і визначення конкретних потреб у навчанні. Це допоможе виявити прогалини в знаннях та навичках і скласти план навчання, орієнтований на важливі для служби технології та методики. На основі оцінки потреб слід розробити навчальні програми, що включають тренінги, семінари, воркшопи та курси. Програми мають охоплювати актуальні теми, такі як кібербезпека, аналітика даних, штучний інтелект, сучасні методи розвідки та інші. Для проведення навчання важливо залучати досвідчених тренерів і фахівців з відповідних областей. Це можуть бути як внутрішні спеціалісти, так і зовнішні консультанти або науковці. Теоретичні знання повинні доповнюватися практичними тренінгами, що дозволяють співробітникам відточувати навички в реальних або симульованих умовах. Важливо створити умови для практичного застосування нових знань. Після проведення навчальних заходів необхідно оцінювати їх ефективність, аналізувати здобутки та недоліки та коригувати подальші плани навчання. Можливе використання анкет, інтерв'ю, тестів та практичних завдань для оцінки рівня засвоєних знань і навичок [8]. Технологічні та аналітичні методи швидко розвиваються, тому важливо забезпечити систематичне оновлення навчальних програм і регулярне навчання.

Розробка стратегії для механізмів державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України може включати SWOT-аналіз, який розглядає сильні сторони, слабкі сторони, можливості та загрози.

Сильні сторони (Strengths). Кваліфікований персонал. Наявність досвідчених та висококваліфікованих фахівців у сфері безпеки та аналітики. Міжнародне партнерство. Співпраця з міжнародними організаціями та союзниками у сфері обміну інформацією та технологічної підтримки. Адаптивність. Здатність швидко реагувати на зміни у безпековому середовищі.

Слабкі сторони (Weaknesses). Технологічне відставання. Застаріле обладнання та програмне забезпечення. Обмежені бюджетні ресурси. Недостатнє фінансування для модернізації технологій та навчання персоналу. Координація між відомствами. Відсутність ефективної координації та взаємодії між різними структурами безпеки.

Можливості (Opportunities). Технологічний прогрес. Впровадження новітніх технологій та інноваційних рішень у сфері аналітики та кібербезпеки. Міжнародне фінансування та допомога. Залучення додаткових ресурсів та інвестицій від міжнародних партнерів. Нормативно-правові реформи. Удосконалення законодавчої бази для підтримки сучасних потреб інформаційно-аналітичного забезпечення.

Загрози (Threats). Кіберзагрози. Зростаюча небезпека кібератак та витоку інформації. Політична нестабільність. Вплив міжнародних конфліктів та внутрішніх політичних змін на безпекову політику. Технологічна залежність. Залежність від іноземних технологій та виробників, які можуть бути обмежені в умовах кризи або конфлікту.

На основі цього SWOT-аналізу стратегія розвитку механізмів державного управління може бути сфокусована на зміцненні сильних сторін, усуненні слабкостей, використанні можливостей для зростання та мінімізації загроз.

Висновки

Інформаційно-аналітична система сил безпеки України є вирішальним елементом у забезпеченні національної безпеки та оборони країни. Ефективність цієї системи безпосередньо залежить від якості державного управління, здатного забезпечувати неперервну та ефективну роботу інформаційних та аналітичних потоків, необхідних для прийняття оперативних та стратегічних рішень [2].

Стратегією розвитку механізмів державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України повинна включати: інвестиції в освіту та науку, розвиток вітчизняної технологічної бази (програмні та апаратні засоби), співпрацю з міжнародними організаціями у сфері обміну інформацією та технологічної підтримки, організаційну структуру управління, що забезпечує можливості швидко реагувати на зміни у безпековому середовищі, сучасну нормативно-правову базу що регулює механізми державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України.

Реалізація цих заходів може тривати довгий термін, тому для їх успішного втілення у життєдіяльність сил безпеки потрібний довготривалий стабільний політичний курс держави.

Література

1. Споришев К.О. Проблеми формування і суперечності реалізації механізмів державного управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України. Наукові інновації та передові технології (Серія «Управління та адміністрування»). 2024. Випуск № 3(31). С. 301-309

2. Споришев К.О. Інформаційно-аналітичні технології сил безпеки у парадигмі державного управління. Наукові інновації та передові технології (Серія «Управління та адміністрування»). 2024. Випуск № 1(29). С. 128-136.

3. Горєлишев С. А., Іванченко А. О., Башкатов Є. Г.. Програмний комплекс «Кропива» як елемент перспективної автоматизованої системи управління Національної гвардії України. Честь і закон № 4 (87). 2023, С.22-29.

4. Сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс].

5. Застосування сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності : підручник / О. Й. Мацько, С. А. Микусь, В. Г. Солонніков та ін.. К.: НУОУ ім. І. Черняховського, 2021. 340 с.

6. Теорія прийняття рішень органами військового управління: монографія / В.І. Ткаченко, Є.Б. Смірнов та ін.; За ред. В.І. Ткаченка, Є.Б. Смірнова. Х.: ХУ ПС, 2008. 542 с.

7. ОСНОВИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ: НАВЧ. ПОСІБ. / Г. А. ДРОБАХА, О. А. ОЛЕЩЕНКО, О.Ю. ІОХОВ, В. Е. ЛТСТТТИН ТА ІН. - Х. : НАНГ УКРАЇНИ, КП “МІСЬКА ДРУКАРНЯ”, 2016. - 366 С.

8. Споришев К.О. Розвиток менеджменту кадрових ресурсів в системі інформаційно- аналітичного забезпечення сил безпеки України Актуальні питання у сучасній науці (Серія «Державнеуправління»). 2024. Випуск № 3(21). С. 410-421

References

1. Sporyshev K.O. (2024). Problemy formuvannia i superechnosti realizatsii mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnia systemoiu informatsiino-analitychnoho zabezpechennia syl bezpeky Ukrainy [Problems of formation and contradictions in the implementation of mechanisms of state management of the system of information and analytical support of the security forces of Ukraine] Naukovi innovatsii taperedovi tekhnolohii (Seriia «Upravlinnia taadministruvannia») - Scientific Innovations and Advanced Technologies (Management and Administration Series), 3(31), 301-309 [in Ukrainian].

2. Sporyshev K.O. (2024). Informatsiino-analitychni tekhnolohii syl bezpeky u paradyhmi derzhavnoho upravlinnia [Information and analytical technologies of the security forces in the state management paradigm] Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii (Seriia «Upravlinnia ta administruvannia») - Scientific Innovations and Advanced Technologies (Management and Administration Series), 1(29), 128-136 [in Ukrainian].

3. Horielyshev, S. A., Ivanchenko, A. O., Bashkatov. Ye. H.. (2023). Prohramnyi kompleks «Kropyva» yak element perspektyvnoi avtomatyzovanoi systemy upravlinnia Natsionalnoi hvardii Ukrainy [The "Nettle" software complex as an element of the promising automated control system of the National Guard of Ukraine]. Chest i zakon - Honor and law, 4(87), 22-29 [in Ukrainian].

4. Sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Site of the State Statistics Service of Ukraine].

5. Matsko O. Y., Mykus S. A., Solonnikov V. H. (2021). Zastosuvannia suchasnykh informatsiinykh tekhnolohii u naukovii diialnosti [Application of modern information technologies in scientific activity], Kyiv: NUOU im. I. Cherniakhovskoho [in Ukrainian].

6. Tkachenko V.I., Smirnov E.B., Drobakha G.A., Bilchuk V.M., & Tristan A.V. (2008). Teoriia pryiniattia rishen orhanamy viiskovoho upravlinnia [The theory of decision-making by military administration bodies]. Kharkiv: KhVU [in Ukrainian].

7. Drobakha, H. A. Oleshchenko, O. A. Iokhov, O.Iu.and Lisitsyn, V. E. (2016). Osnovy informatyzatsii Natsionalnoi hvardii Ukrainy [Basics of informatization of the National Guard of Ukraine], Kharkiv: NANH Ukrainy, KP "Miska drukarnia" [in Ukrainian].

8. Sporyshev K.O. (2024). Rozvytok menedzhmentu kadrovykh resursiv v systemi informatsiino-analitychnoho zabezpechennia syl bezpeky Ukrainy [Development of human resource management in the system of information and analytical support of the security forces of Ukraine]. Aktualni pytannia u suchasnii nautsi (Seriia «Derzhavne upravlinnia») - Current nutrition in current science (Series “Government of State”), 3(21), 410-421 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru