Адвокат як процесуальний представник особи у кримінальному провадженні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів

Адвокат як процесуальний представник особи у кримінальному провадженні

Баїк Оксана Іванівна

доктор юридичних наук, професор

професор кафедри цивільного права та процесу

Анотація

представництво захисник кримінальний провадження

У статті розкрито теоретико-правове значення терміна «представництво». Проаналізовано наукові підходи щодо розуміння поняття представника у кримінальному процесі, з'ясування його характерних ознак та виокремлення суб'єктів, яким може надаватись професійна правнича допомога захисника у кримінальному провадженні. На основі ст. 45 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що захисником може бути адвокат.

Зважаючи на правові норми, закріплені у Кримінальному процесуаль¬ному кодексі України, проаналізовано можливість здійснення адвокатом представництва потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Зауважено, що при цьому представник користується відповідно їхніми процесуальними правами.

Підкреслено, що права адвоката як процесуального представника, ґрунтуються також на положеннях, закріплених у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які надають адвокату під час здійснення представництва ширше коло повноважень. Поряд із правами, відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», здійснюючи представництво особи у справі, адвокат також наділений професійними обов'язками. Крім покладення на адвоката обов'язків, законодавець передбачає підстави для притягнення його до відповідальності, зокрема й до кримінальної відповідальності за представництво в суді без повноважень.

Зроблено висновок про те, що адвокат, здійснюючи свою діяльність у кримінальному провадженні як представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, повинен дотримуватись та виконувати норми, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України, а також керуватись положеннями, закріпленими в інших нормативно-правових актах, які регулюють адвокатську діяльність в Україні.

Ключові слова: адвокат, захисник, кримінальне провадження, потерпілий, представник, процесуальне представництво, цивільний відповідач, цивільний позивач.

Baik Oksana Ivanivna Doctor of Juridical Sciences, Professor, Professor of the Department of Civil Law and Process Educational and Scientific Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University, Lviv

Advocate as a procedural representative of a person in criminal proceedings

Abstract

The article reveals the theoretical and legal meaning of the term «representation». Scientific approaches to understanding the concept of a representative in criminal proceedings, clarifying its characteristic features and identifying subjects who can be provided with professional legal assistance by a defense attorney in criminal proceedings have been analyzed. On the basis of Article 45 of the Criminal Procedure Code of Ukraine defines that a lawyer can be a defender.

Taking into account the legal norms enshrined in the Criminal Procedure Code of Ukraine, the possibility of a lawyer representing the victim, civil plaintiff and civil defendant in criminal proceedings was analyzed. It is noted that the representative uses their procedural rights accordingly.

It is emphasised that the rights of an attorney-at-law as a procedural representative are also based on the provisions enshrined in the Law of Ukraine «On the Bar and Practice of Law», which provide an attorney-at-law with a wider range of powers when providing representation. Along with the rights, in accordance with Article 21 of the Law of Ukraine «On the Bar and Practice of Law», when representing a person in a case, an advocate is also endowed with professional duties. In addition to imposing duties on the advocate, the legislator provides grounds for bringing him or her to liability, including criminal liability for representation in court without powers.

It was concluded that the lawyer, carrying out his activities in criminal proceedings as a representative of the victim, civil plaintiff and civil defendant, must observe and fulfill the norms defined by the Constitution of Ukraine, the Criminal Procedure Code of Ukraine, as well as be guided by the provisions laid down in other normative legal acts that regulate advocacy activities in Ukraine.

Keywords: lawyer, defence counsel, criminal proceedings, victim, representative, procedural representation, civil defendant, civil plaintiff.

Постановка проблеми

Сьогодні участь адвоката у кримінальному провадженні як процесуального представника особи викликає зацікавлення не лише з практичного, а й із наукового погляду. Це викликано, перш за все, розвитком як інституту адвокатури, так і кримінального судочинства. Водночас адвокат, беручи участь у кримінальному провадженні як представник особи, наділений відповідними правами та обов'язками, про які зазначено у Кримінальному процесуальному кодексі України (далі - КПК України) та інших нормативно-правових актах, що регулюють адвокатську діяльність в Україні. Крім того, законодавством передбачено, що за представництво в суді без повноважень адвокат може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Це спонукає до проведення комплексного аналізу окреслених питань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Участь адвоката як представника у кримінальному провадженні є темою, актуальною для дослідження. Про це свідчать наукові праці, авторами яких є Р. Ємельянов, В. Канюка, А. Метіль, Р. Олійничук, В. Тертишник, Т. Часова, Ю. Шемшученко та інші. Зокрема, результати їхніх досліджень, а також норми КПК України та інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації та здійснення адвокатської діяльності в Україні, стали підґрунтям для аналізу участі адвоката як представника особи у кримінальному процесі.

Мета статті полягає у проведенні аналізу особливостей участі адвоката у кримінальному провадженні як процесуального представника особи.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні термін «представництво» законодавець визначає як «вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні» (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») [1]. Водночас з наукової точки зору «представництво» розглядають як «самостійний правовий інститут, сукупність процесуальних та матеріальних правовідносин, а також процесуальну діяльність, що здійснюється на основі зазначених відносин, однією особою від імені та в інтересах іншої» [2, с. 180].

Конституцією України визначено, що «виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення» (ст. 131-2) [3].

Відповідно до пп. 3-8 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво адвокатом визначено серед видів його діяльності. Зокрема, серед них зазначено про такі: - захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; - надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; - представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; - надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань [1].

Водночас адвокат, здійснюючи процесуальне представництво, повинен керуватися принципами, які закріплено у розділі ІІ Правил адвокатської етики. Варто пам'ятати, що норми цих Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, зокрема визначених у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а доповнюють і конкретизують його [4; 1].

Право отримати правову допомогу у кримінальному процесі України мають усі учасники кримінально-процесуальних правовідносин, в тому числі потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач [5, с. 100-101].

Як зауважує Р. Ємельянов, «адвокат, який надає правничу допомогу потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, свідку, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт - представник, який здійснює представництво, що є відмінним від захисту видом адвокатської діяльності та не має процесуального стосунку до забезпечення права на захист підозрюваному. Так само як адвокат, який здійснює захист підозрюваного - захисник, не повинен мати стосунку до надання правничої допомоги потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, свідку. Адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність відповідно до Закону про адвокатуру, захисник і представник - це різні суб'єкти кримінального провадження, які здійснюючи процесуальну діяльність та вступаючи у процесуальні відносини, надають правничу допомогу іншим учасникам кримінального провадження» [6, с. 128].

Як підкреслюють В. Тертишник та Ю. Шемшученко, «закон визначає таку спеціальну форму надання правничої допомоги для даних учасників процесу, як представництво, але досі так і не визначився з її особливостями та допускає непослідовність щодо тих фахівців, які таку допомогу мають і можуть надавати, особливо тих, хто може її надавати найбільш ефективно». По відношенню до потерпілого, на їхню думку, «мало щирого співчуття чи жалості, потрібне мудре, дієве сприяння відновленню його прав, використання всієї сили закону та державного впливу для їх захисту. Людина, яка постраждала від злочину, часто залишається в скрутному фінансовому і соціальному становищі, а нерідко і в тяжкому фізичному стані, а, отже, безумовно, потребує реальної і ефективної професійної правничої допомоги, включаючи застосування інституту безоплатної правової допомоги» [5, с. 100-101].

Загалом представник - це той, хто виступає від імені кого-небудь або є виразником чогось [7, с. 609]. В. Канюка та Р. Олійничук поняття представника у кримінальному процесі характеризують як «родове поняття для таких процесуальних категорій, як: законний представник потерпілого, представник потерпілого, законний представник підозрюваного чи обвинуваченого, представник цивільного позивача та відповідача, а також представник юридичної особи відносно якої здійснюється провадження». Вони зауважують, що «ці терміни хоч і містять поняття «представник», водночас за своєю суттю та значенням містять певні відмінності. Правовий аналіз КПК України свідчить, що питання щодо учасників кримінального провадження, які уповноважені на здійснення представництва, має складну розгалужену структуру із нестійкими відмінностями в їх процесуальному статусі. Основною відмінністю є наділення учасників кримінального процесу відповідними правами та обов'язками, реалізація яких надається виключно кожному із них» [2, с. 180-181].

Для представництва у кримінальному провадженні характерні такі ознаки: 1) здійснення діяльності лише у рамках кримінального процесу; 2) особливий суб'єкт - учасник кримінального провадження; 3) вчинення дій представником відповідно до процесуального закону [2, с. 180].

Питання представництва у кримінальному провадженні розглядають в аспекті захисту прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. Своєю чергою, здійснення представництва захисником вважають етапом залучення адвоката до проведення процесуальних дій на різних стадіях досудового розслідування та стосовно зовсім різних процесуальних статусів учасників кримінального провадження. До суб'єктів, яким може надаватись професійна правнича допомога захисника в кримінальному провадженні, відносять: потерпілого, свідка, неповнолітнього свідка, підозрюваного, обвинуваченого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичних осіб. Як слушно зауважує В. Машика, «надання допомоги кожному із суб'єктів індивідуальне за своїми особливостями у зв'язку із процесуальним статусом кожного, правами та обов'язками. Участь захисника у кримінальних провадженнях має велике значення для учасників провадження, отримання належної правової допомоги, проведення юридичного аналізу ситуації та встановлення позиції клієнта для досягнення результату» [8, с. 188].

Відповідно до ст. 45 КПК України захисником є «адвокат, який здійснює захист підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію)». Водночас захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю [9].

За загальним правилом, інтереси цивільного позивача та цивільного відповідача можуть бути представлені їхнім представником (законним представником) [10, с. 56].

Відповідно до ч. 1 ст. 63 КПК України представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути:

1) особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;

2) керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа. Варто зазначити, що при цьому представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє (ч. 3 ст. 63 КПК України) [9].

Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 КПК України, якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні. Зокрема, такими документами є: - свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; - ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч. 1 ст. 50 КПК України); 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем (ч. 2 ст. 63 КПК України) [9].

Чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить визначення представника потерпілого. Зважаючи на правові норми, закріплені у ст. 58 КПК України, - «потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні» [9].

Однак, у тих випадках, коли потерпілим є фізична особа, яка не має можливості самостійно і повноцінно реалізувати свої процесуальні права, до прикладу, унаслідок фізичного чи психічного стану, є необхідною обов'язкова участь законного представника. Для потерпілого участь представника та законного представника є гарантією ефективної реалізації права та законних інтересів. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: - свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, договором із адвокатом; - копією установчих документів юридичної особи, якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; - довіреністю, якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою (ч. 3 ст. 58 КПК України) [10, с. 53; 9]. У цьому випадку представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику (ч. 4 ст. 58 КПК України) [9].

На думку А. Метіль та Т. Часової, на практиці можна побачити порушення законних прав та інтересів юридичних осіб, що спричинені відсутністю регламентованого на законодавчому рівні алгоритму дій, адвоката як представника юридичної особи, а також відсутністю сталої практики. Представництвом юридичних осіб у кримінальному провадженні є врегульовані нормами кримінально-процесуального законодавства правовідносини, що полягають у здійсненні представником юридичної особи від її імені та в її інтересах процесуальних дій з метою захисту її прав та законних інтересів, реалізації її процесуальних обов'язків у рамках кримінального провадження [11, с. 668].

Відповідно до ч. 1 ст. 64-1 КПК України представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути: - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; - керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; - працівник юридичної особи. Права, якими наділений представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, визначено у частинах 3-6 ст. 64-1 КПК України.

Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 КПК України (а саме: - свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; - ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги), якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи (ч. 2 ст. 64-1 КПК України) [9].

Варто зауважити, що крім уже означених, права адвоката як процесуального представника, ґрунтуються на положеннях, закріплених у ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які надають адвокату під час здійснення представництва ширше коло повноважень, а саме: «під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги ...» [1].

Поряд із правами, відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», здійснюючи представництво особи у справі, адвокат також наділений професійними обов'язками такими як: «1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги» [1].

Водночас, відповідно до цієї статті, адвокату забороняється: «1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом». Також адвокату, як процесуальному представнику, потрібно пам'ятати про те, що він забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних [1].

До того ж, адвокат, представляючи особу в кримінальному процесі, наділений низкою обов'язків, які визначено у КПК України [9]. До прикладу, представник юридичної особи зобов'язаний: «1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття; 2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення; 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю (ч. 7 ст. 64-1 КПК України) [9].

Крім покладення на адвокатів обов'язків, законодавець передбачає підстави для притягнення їх до відповідальності. Зокрема, адвокат несе дисциплінарну відповідальність, з урахуванням положень розділу VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» [1]. До того ж, адвоката відповідно до ст. 400-1 КК України можна притягнути до кримінальної відповідальності за представництво в суді без повноважень, а саме за: «завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги». Кримінальна відповідальність за таке правопорушення настає у вигляді: 1) накладення штрафу до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до трьох місяців; 2) накладення штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років (ст. 400-1 КК України) [12].

Висновки

Отже, адвокат, здійснюючи свою діяльність у кримінальному провадженні як процесуальний представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, повинен дотримуватись та виконувати норми, визначені Конституцією України, КПК України, а також керуватись положеннями, закріпленими у нормативно-правових актах, якими регулюється адвокатська діяльність в Україні, зокрема Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики.

Література

1. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5076-17#Text (дата звернення: 25.02.2024).

2. Канюка В.Є., Олійничук Р.П. Загальна характеристика представництва у кримінальному провадженні: поняття та види. Наукові записки. Серія: Право. 2023. Вип. 14. С. 178-182.

3. Конституція України від 28 червня 1996 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 27.02.2024).

4. Правила адвокатської етики, затверджені з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 р. (Зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року). URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 (дата звернення: 28.02.2024).

5. Тертишник В.М., Шемшученко Ю.С. Правнича допомога та захист у кримінальному процесі: підручник. Київ: Алерта, 2018. 446 с.

6. Ємельянов Р.О. Правове регулювання участі адвоката-представника потерпілого в кримінальному провадженні. Європейські перспективи. 2020. № 3. С. 122-130.

7. Куньч З.Й. Універсальний словник української мови. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. 848 с.

8. Машика В.П. Роль захисника у здійсненні представництва в кримінальному провадженні. Часопис Київського університету права. 2019. № 2. С. 186-189.

9. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 01.03.2024).

10. Основи кримінального процесу: навч. посібник / О.В. Пчеліна, Т.Г. Фоміна, В.В. Романюк, Г.І. Глобенко; за заг. ред. д-ра юрид. наук, доц. Т.Г. Фоміної. Харків: ХНУВС, 2023. 132 с.

11. Метіль А.С., Часова Т.О. Представники юридичних осіб у кримінальному провадженні. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 11. С. 666-668.

12. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05 квітня 2001 р. № 2341-Ш. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 04.03.2024).

References

1. Zakon Ukrainy Pro advokaturu ta advokatsku diialnist: pryiniatyi 05 lypnia 2012 roku № 5076-VI [Law of Ukraine On advocacy and advocacy from July 5 2012, № 5076-VI]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text [in Ukrainian].

2. Kaniuka, V.Ye., Oliinychuk R.P., (2023). Zahalna kharakterystyka predstavnytstva u kryminalnomu provadzhenni: poniattia ta vydy [General characteristics of representation in criminal proceedings: concepts and types]. Naukovi zapysky. Seriia: Pravo - Scientific notes. Series: Law, 14, 178-182 [in Ukrainian].

3. Konstytutsiia Ukrainy vid 28 chervnia 1996 roku [Constitution of Ukraine of June 28 1996]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

4. Pravyla advokatskoi etyky, zatverdzheni zizdom advokativ Ukrainy 09 chervnia 2017 roku (Zi zminamy, zatverdzhenymy Zizdom advokativ Ukrainy 2019 roku 15 liutoho 2019 roku) [Rules of lawyer ethics, approved by the Congress of Bars of Ukraine on June 9 2017 (With changes approved by the Congress of Bars of Ukraine 2019 on February 15 2019)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/n0001891-17#n4 [in Ukrainian].

5. Tertyshnyk, V.M., Shemshuchenko, Yu.S. (2018). Pravnycha dopomoha ta zakhyst u kryminalnomu protsesi: pidruchnyk [Legal assistance and defense in the criminal process: a textbook]. Kyiv: Alerta [in Ukrainian].

6. Yemelianov, R.O. (2020). Pravove rehuliuvannia uchasti advokata-predstavnyka poterpiloho v kryminalnomu provadzhenni [Legal regulation of the participation of the lawyer-representative of the victim in criminal proceedings]. Yevropeiski perspektyvy - European perspectives, 3, 122-130 [in Ukrainian].

7. Kunch, Z.Y. (2007). Universalnyi slovnyk ukrainskoi movy [Universal dictionary of the Ukrainian language]. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan [in Ukrainian].

8. Mashyka, V.P. (2019). Rol zakhysnyka u zdiisnenni predstavnytstva v kryminalnomu provadzhenni [The role of the defense attorney in representation in criminal proceedings]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava - Journal of the Kyiv University of Law. 2, 186-189 [in Ukrainian].

9. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy vid 13 kvitnia 2012 roku № 4651-VI [Criminal Procedure Code of Ukraine of April 13 2012, № 4651-VI]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4651-17#Text [in Ukrainian].

10. Pchelina, O.V., Fomina, T.H., Romaniuk, V.V. & Hlobenko, H.I. (2023). Osnovy kryminalnoho protsesu: navch. posibnyk [Basics of the criminal process: educational manual]. Kharkiv: KhNUVS [in Ukrainian].

11. Metil, A.S., Chasova, T.O. (2022). Predstavnyky yurydychnykh osib u kryminalnomu provadzhenni [Representatives of legal entities in criminal proceedings]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 11, 666-668 [in Ukrainian].

12. Kryminalnyi kodeks Ukrainy vid 5 kvitnia 2001 roku № 2341-III [Criminal Code of Ukraine of April 5 2001, № 2341-III]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341- 14#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru