Актуальні питання нормативно-правового забезпечення митного законодавства в умовах євроінтеграції (теоретико-правовий аспект)

Abstract

Ukraine's participation in European integration has been ongoing for over three decades. During this period, there has been diversity in political, legal, andeconomic interaction. Starting in 2014, the direction ofUkraine's European integration has witnessed significant growth in activity. In 2022, Ukraine obtained candidate status for accession to the European Union. After this, the European integration orientation of our state acquired the most distinct features in its history, reflecting on all aspects of the functioning of the legal system. As a socio-legal phenomenon, the legal system of Ukraine constantly transforms under the influence of political, economic, socio-cultural, humanitarian, and environmental factors. These factors induce changes in the legal system's static and dynamic elements. One of the most critical aspects of this adaptation process is customs legislation. The article aims to highlight the aspects of the European integration's influence on the transformation of customs legislation in Ukraine. Results. The article is devoted to analyzing the processes of reforming customs legislation in Ukraine. It examines critical aspects and directions of this reform aimed at harmonizing the country' s legislation with European standards and increasing the efficiency of the customs system while ensuring compliance with international norms. Significant changes introduced by legislation and their impact on the activities of customs, enterprises, and citizens are noted. Innovative approaches and practices are analyzed to improve customs control procedures, simplify customs formalities, and reduce corruption risks. The research aims to reveal the essence and prospects of developing customs legislation in Ukraine in the context of European integration processes and the requirements of the modern global market. The process of reforming customs legislation in Ukraine, aimed at harmonization with European standards and increasing the efficiency of the customs system, has been discussed. The article's primary focus is on significant changes introduced by legislation that affect the activities of customs, enterprises, and citizens. The research highlights innovative approaches and practices to improve customs control, simplify customs formalities, and reduce corruption risks. The article has significant informational potential for understanding the essence and prospects of developing customs legislation in Ukraine in the context of European integration processes and the requirements of the modern global market.

Keywords: Customs legislation, customs security, reform, European integration, customs procedures, efficiency, harmonization, corruption risks, international standards, European Union.

Постановка проблеми у загальному вигляді

У світлі глобальних трансформацій, таких як зміни у торговельних відносинах, розвиток технологій та економічні виклики, удосконалення нормативно-правового забезпечення митного законодавства України, а також його вплив на економічний, політичний і соціокультурний розвиток країни, стає необхідністю. Важливо зазначити, що цей процес не лише відображається у внутрішніх законодавчих актах, а й має значний вплив на зовнішньо-економічні відносини країни. Зміни у митному законодавстві регулюють не лише обмін товарами, а й впливають на євроінтеграційні процеси, інвестиційний клімат, технологічний прогрес і загальний економічний розвиток. Тому розуміння і вивчення змін у цьому сегменті правової системи України має велике значення як для національних, так і для міжнародних стейкголдерів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Необхідність дослідження випливає з потреби розкриття зв'язку між загальновизнаними цінностями Європейського Союзу та процесом перетворення в Україні з метою адаптації національного митного законодавства до європейських стандартів. Учені цієї галузі зосереджуються на теоретичних основах і практичних аспектах дослідження реформування національного митного законодавства та зовнішньоекономічної діяльності, зокрема М. Адамів, А. Годяк, М. Григорчук, М. Губа, О. Ілюшик, Н. Коваль, Б. Кормич, А. Мазур, О. Мельник, І. Новосад, І. Співак, А. Тодощук, В. Щербина та ін.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є удосконалення наявних підходів до впровадження загальноєвропейських стандартів щодо регулювання митного законодавства у правовій системі України. Основним завданням вбачаємо визначення теоретичних засад і практичних елементів цієї трансформації, а також оцінювання впливу євроінтеграційних процесів на розвиток митного законодавства країни. У статті розглянуто основні напрями реформи митного законодавства України з метою гармонізації з європейськими стандартами, а також розкрито перспективи подальшого розвитку цієї галузі в контексті євроінтеграційних зусиль України.

Виклад основного матеріалу дослідження

У червні 2022 р. представники 27 країн-членів Європейського Союзу проголосували за присвоєння Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Ця подія відкрила нові перспективи для системних трансформацій у національній правовій системі України. Через те, що значна кількість правових норм і інститутів існує лише формально і не має реального впливу на суспільство, державі та суспільству необхідно шукати нові юридичні інструменти, які забезпечать ефективність і дієвість системи правового регулювання окремих сегментів економічної сфери держави. Ця ініціатива відповідає масштабу реформ і спрямована на трансформацію українського законодавства згідно з європейськими стандартами і критеріями в митній сфері [1].

Наша країна активно працює над наближенням вітчизняного митного законодавства до стандартів Європейського Союзу. У цих процесах беруть активну участь представники правової науки. Так, на думку О. Мельник, М. Адамів та А. То- дощук, сучасний етап функціонування національної митної системи відображає існування вагомих проблем за різними її сферами. Не зважаючи на численні спроби модернізувати роботу митних органів представниками різних рівнів, на жаль видимого результату не вдалось досягнути. Особливо критично проблема реформування національної митної системи постала в умовах європейської інтеграції, адже з підписанням і ратифікацією Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна взяла на себе зобов'язання гармонізувати митну сферу із європейськими стандартами та нормами [2, с. 43].

Водночас спрямовуються зусилля щодо впровадження європейських практик у митну справу України та адаптацію національного законодавства до вимог організаційних заходів з метою майбутнього приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Ведеться активна робота щодо участі в Новій комп'ютеризованій транзитній системі (NCTS), яка використовується договірними сторонами Конвенції. Заявленою метою таких заходів є сприяння ефективному захисту прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Так, 15 серпня 2022 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (далі Закон №2510-IX), яким передбачено зміни до Митного кодексу України, спрямовані на підготовку країни до приєднання до Нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS), Конвенції про процедуру спільного транзиту та передбачають впровадження європейських стандартів і найкращих практик у здійсненні митної справи в Україні. Ці зміни покликані підвищити ефективність митного контролю, забезпечити більш прозорий і прогресивний митний режим, а також забезпечити надійний захист прав та інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності. Такий підхід демонструє нашу впевненість у важливості відповідності міжнародним стандартам і готовність до інтеграції в європейське митне співтовариство [3].

Розроблення законопроєкту була обумовлена такими причинами: 1. Виконання зобов'язань України в межах Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що передбачає наближення митного законодавства України до митного законодавства ЄС відповідно до Додатка XV до цієї Угоди. 2. Виконання статей 76 та 84 Угоди та Додатка XV до Угоди, спрямованих на подальшу участь України у спільній транзитній системі згідно з Конвенцією про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 р. 3. Удосконалення глави 4 Митного кодексу України, оскільки чинний механізм розгляду скарг не забезпечує ефективного захисту порушених прав і інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що може сприяти зловживанням з боку посадових осіб митних органів. Варто наголосити, що положеннями цього Закону передбачено імплементацію європейських стандартів у провадження митної справи в Україні та наближення правового регулювання цієї сфери до законодавства Європейського Союзу. Це відповідає вимогам Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Закон №2510-IX передбачає впровадження найкращих практик Європейського Союзу, зокрема:

1. Уніфікація правил отримання статусу фінансового гаранта відповідно до європейських стандартів, а також забезпечення оплати митних платежів. Це включає у себе запровадження авторизації на застосування спрощень, таких як «загальна гарантія», «зменшення розміру забезпечення базової суми», «звільнення від гарантії», відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту.

2. Розширення можливостей користування спрощеннями в митних формальностях усім надійним підприємствам, а не лише авторизованим економічним операторам, встановивши відповідні критерії для отримання авторизації.

3. Покращення процедури розгляду скарг платників податків в адміністративному порядку, включаючи можливість подання скарг у електронній формі та регламентування процедур розгляду та прийняття рішень.

4. Впровадження механізмів, схожих на ті, що діють в Європейському Союзі, для видання рішень митними органами. Ці механізми включають права та обов'язки посадових осіб митних органів і підприємств під час розгляду заяв, а також процедури для зміни, перегляду, скасування та анулювання рішень.

5. Впровадження процедури кінцевого використання, що дозволить випускати іноземні товари на митну територію України за зниженими ставками мита. Це також передбачатиме надання гарантій на різницю між ставками ввізного мита та контроль за ввезенням товарів до відповідного цільового використання [3].

Наприклад, відповідно до Закону №2510-IX запропоновано введення інноваційної норми - права бути почутим (згідно зі статтею 19-9 закону). Це означає, що якщо митний орган планує ухвалити рішення, яке може негативно вплинути на права зацікавленої особи (так зване «несприятливе» рішення), ця особа має право подати письмові зауваження та відповідні документи, що пояснюють їх позицію. Перед ухваленням негативного рішення митні органи повідомляють зацікавлену особу про свій намір, додаючи підстави для такого рішення та посилання на відповідну документацію та інформацію, яка підтверджує ці підстави. Зацікавлена особа має право протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення від митного органу про намір ухвалити негативне рішення подати письмові зауваження та відповідні документи для об- ірунгування своїх позицій.

Проте в статті 19-10 Закону №2510-IX встановлені певні обмеження на використання права бути почутим. Так, це право не застосовується, якщо його реалізація може становити загрозу національній безпеці, життю та здоров'ю людей, довкіллю або правам споживачів товарів. Також випадки, коли реалізація цього права може перешкоджати правоохоронним органам у кримінальному розслідуванні, включені до переліку обмежень. Додатково, право бути почутим не застосовується у випадках, коли митні органи ухвалюють рішення щодо зобов'язуючої інформації, відмови у прийнятті заяви підприємства до розгляду, зняття підприємства з обліку в митних органах, або виконанням рішення суду.

У Законі №2510-lX значна увага присвячена вдосконаленню процедури розгляду скарг шляхом встановлення чітких критеріїв для прийняття рішень митними органами. На відміну від попередньої практики, де митний орган вищого рівня надає скаржнику лише «відповідь», новий закон передбачає, що митний орган повинен прийняти одне з конкретних рішень: повністю задовольнити скаргу, частково задовольнити її або залишити без задоволення. Залежно від рівня митного органу, який розглядає скаргу, можуть застосовуватися різні підходи: скасування оскаржуваного рішення, прийняття нового рішення (лише на рівні митниці), зобов'язання прийняти нове рішення згідно із законодавством, внесення змін в оскаржуване рішення або визнання неправомірних дій чи бездіяльності митного органу та накладення відповідних санкцій з метою усунення порушень. Це сприятиме забезпеченню більш ефективного захисту прав суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та покращенню роботи митних органів. Такої думки дотримується М. Григорчук, зазначаючи, що статтею 68 Господарського кодексу України підприємство наділено правом самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами [4, с. 166-167].

Досліджуючи теоретичну складову, слід наголосити на тому, що ухвалення Закону №2510-IX відображає зобов'язання України перед Європейським Союзом щодо наближення існуючого законодавства до стандартів ЄС. Це дозволить оптимі- зувати процеси видання рішень митними органами, спростить митні формальності для добросовісних підприємств і забезпечить своєчасну сплату митних платежів. Подальший розвиток електронного документообігу і безконтактного спілкування між бізнесом і митними органами сприятиме зниженню ризику корупції в митних процедурах. Запровадження прозорого механізму розгляду скарг підприємств у адміністративному порядку забезпечить ефективний захист прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Це також призведе до зменшення кількості судових суперечок, у яких беруть участь митні органи, що знизить витрати на супровід судових процесів і підвищить довіру до митної системи. Адже, як зазначають О. Бригінець та А. Марце- нюк, євроінтеграційні успіхи України безпосередньо залежать від адаптації митного законодавства України до митного права ЄС [5, с. 122].

Підтвердженням наступного кроку у процесі гармонізації митного законодавства стало розроблення законопроєкту та висунення Верховною Радою України законопроєкту щодо внесення змін до Митного кодексу України з метою впровадження деяких норм Митного кодексу Європейського Союзу №10411 від 16.01.2024 (далі Законопроєкт №10411).

Згідно з запропонованим законопроєктом, передбачається узгодження митного законодавства України з європейськими стандартами, враховуючи оптимальні практики Європейського Союзу. Особливу увагу приділено двом моментам:

1. Адаптація термінології Митного кодексу до європейських норм. Це включає введення нових термінів та узгодження наявних термінів з термінологією ЄС, як визначено в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) №952/2013 від 9 жовтня 2013 р. про встановлення Митного кодексу Союзу.

2. Впровадження концепції митного представництва, яка базується на європейських стандартах. Це передбачає встановлення загальних принципів представництва, розрізнення прямого та непрямого представництва, а також чітке регулювання відповідальності між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та митним представником.

3. Удосконалення критеріїв, за якими надаються авторизації, щоб виправити недоліки у формулюванні після початку розгляду заявок на авторизацію для застосування спрощень.

4. Запровадження європейського підходу до узагальнення положень про митні режими включає такі зміни до Митного кодексу України:

- розширення переліку митних режимів, що передбачає отримання авторизації, таких як процедура кінцевого використання, тимчасове ввезення, перероблення на митній території та за її межами;

- встановлення умови зберігання документів і ведення записів як однієї з вимог для отримання авторизації;

- надання можливості переміщення товарів під митним контролем у межах відповідного митного режиму без їх поміщення у митний режим транзиту;

- розширення переліку звичайних операцій з товарами та регламентування вимог до їх здійснення;

- удосконалення розділу Митного кодексу щодо зберігання товарів на складах митних органів і розпорядження ними;

- удосконалення розділу щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України;

- визначення механізму передачі прав та обов'язків утримувача авторизації;

- зміни положень щодо деяких видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюють митні органи [6].

Відповідно до законопроєкту №10411, митні органи матимуть повноваження ухвалювати рішення щодо надання авторизацій на провадження різних видів діяльності, які визначені у статті 404 Митного кодексу України. Ці повноваження розподіляються так: 1. Центральний орган виконавчої влади, що відповідає за реалізацію митної політики, матиме право видачі авторизацій для здійснення митної брокерської діяльності. 2. Митниця, на території якої розташовані об'єкти підприємства та вільна митна зона, буде відповідальною за надання авторизацій для експлуатації митного складу, складу тимчасового зберігання, а також для розміщення товарів у митні режими імпорту за процедурою кінцевого використання, перероблення на митній території тощо. 3. Митний орган, який відповідає за випуск товарів у митний режим, матиме повноваження видавати авторизації для поміщення товарів у митні режими перероблення за межами митної території та тимчасового ввезення [5].

Такі зміни визначають чіткі повноваження для митних органів щодо видачі авторизацій на провадження різних видів митної діяльності, що сприятиме покращенню ефективності та прозорості у митному регулюванні.

Загалом законопроєкт передбачає, що підприємства можуть використовувати отримані дозволи на провадження митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатації митного складу та складу тимчасового зберігання протягом 18 місяців з моменту набрання чинності Законом. Критерієм та умовами для отримання авторизації на провадження митної брокерської діяльності визначено, зокрема, але не виключно: виконання вимог митного та податкового законодавства України, відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності, наявність працівника, відповідального за митні питання з покладеними обов'язками та здійснення заходів для запобігання здійсненню операцій із товарами та/або підприємствами, до яких застосовані санкції згідно із Законом України «Про санкції» [6].

Можна зробити висновок, що вказаний термін обмеження створює необхідність для компаній отримати відповідні авторизації протягом цього періоду. У разі невиконання цієї вимоги, підприємства можуть бути виключені з відповідного реєстру, а також їм може бути заборонено подавати митні декларації через митний брокер.

У законопроєкті конкретизовано та узагальнено перелік стандартних операцій для товарів, які перебувають у митних режимах різних типів, включаючи митний склад, перероблення на митній території, перероблення за межами митної території і вільну митну зону, а також у інших випадках, передбачених Митним кодексом [6].

Варто зауважити, що впровадження інституту «митного представника» дозволить призначати уповноважену особу для здійснення необхідних митних процедур як прямим, так і непрямим представництвом:

- за прямого представництва митний представник діє в інтересах та від імені особи, яку він представляє;

- за непрямого представництві митний представник діє в інтересах особи, яку він представляє, але від власного імені.

Так, митний представник матиме право декларувати товари в інтересах іншої особи, якщо він має відповідну авторизацію на митну брокерську діяльність, і він буде нести таку ж відповідальність, права і обов'язки, що й декларант.

Через воєнний стан пропонуємо виключити час очікування транспортними засобами комерційного призначення, які перевозять товари за межі території України, зі строків транзитних перевезень. Проте для цього необхідно повідомити митний орган, який контролює переміщення цих товарів.

Законопроєкт №10411 є важливим кроком у напрямі гармонізації українського митного законодавства з європейськими стандартами. Він містить низку заходів, спрямованих на спрощення та узгодження процедур перевезення товарів, що може значно полегшити життя бізнесу та зробити український експорт більш конкурентоспроможним на міжнародному ринку. Зокрема, впровадження європейського досвіду щодо митних режимів може допомогти у створенні сприятливих умов для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Зараз законопроєкт перебуває на стадії розгляду відповідним комітетом Верховної Ради України і його прийняття може мати значний позитивний вплив на економіку країни та розвиток міжнародної торгівлі.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Аналізуючи вплив процесів європейської інтеграції на трансформацію митного законодавства, можна зазначити, що національне митне законодавство зазнає значних змін у контексті реалізації євроінтеграційних зусиль і входження до загальноєвропейського правового простору. Це проявляється в активізації правотворчих процесів та оновленні нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення актуальних питань. З практичного боку ці зміни проявляються у впровадженні принципів європейського права для оптимізації юридичних процедур, модернізації процедур співробітництва у митній сфері, а також підвищенні кваліфікації працівників митних органів. Ці зміни передбачають імплементацію європейських стандартів у національну систему та сприяють покращенню ефективності та прозорості митного контролю. Ураховуючи зазначене вище, важливим науковим напрямом у цьому контексті є дослідження взаємозв'язку між європейською інтеграцією, реформуванням митного законодавства та проведенням правової реформи в Україні. Це відкриває перспективи для подальших наукових досліджень з метою вдосконалення національної митної системи та покращення її ефективності в умовах європейської інтеграції.

Література

1. Берестень А.В. Європейська інтеграція України як чинник трансформації юридичної практики (теоретико- правовий аспект). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». 2023. № 35. С. 8-14.

2. Мельник О.Г., Адамів М.Є., Тодощук А.В. Концептуальні засади реформування митної системи України в умовах європейської інтеграції. Економіка та держава. 2018. № 11. С. 39-44.

3. Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Закон України № 2510-IX від 15 серпня 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2510-20#Text.

4. Григорчук М.В. Правовий захист суб'єктів господарювання (теорія і практика): монографія. Київ: ВНЗ Університет економіки та права «КРОК», 2020. 376 с.

5. Бригінець О. О., Марценюк А.І. Адаптація національного законодавства до норм Європейського Союзу: митна справа. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. № 46. С. 121-123.

6. Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу: Проект Закону № 10411 від 16 січня 2024 р.

7. Прокопенко В.Ю., Смірнова О.М., Зубрицький А.І. Блокада західного кордону під час повномасштабної війни як загроза митній безпеці України. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. 2023. № 5-6. С. 112-116.

8. Завербний А.С., Ломага Ю.Р. Проблеми та перспективи формування логістичних ланцюгів постачання у воєнний період за умов активізування євроінтеграції. Економіка та суспільство. 2022. № 45.

References

1. Beresten', A.V. (2023). «European integration of Ukraine as a factor in the transformation of legal practice (theoretical and legal aspect)». Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. N. Karazina. Serna «Pravo». № 35. рр. 8-14. DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2023-35-01.

2. Mel'nyk, O.H., Adamiv, M.Ye., Todoschuk, A.V. (2018). «Conceptual principles of reforming the customs system of Ukraine in the context of European integration». Ekonomika ta derzhava. № 11. рр. 39-44.

3. Pro vnesennia zmin do Mytnoho kodeksu Ukrainy ta inshykh zakoniv Ukrainy schodo deiakykh pytan' vykonannia hlavy 5 rozdilu IV Uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropejs'kym Soiuzom, Yevropejs'kym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i ikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony: Zakon Ukrainy. (2022). [On making changes to the Customs Code of Ukraine and other laws of Ukraine regarding some issues of implementation of Chapter 5 of Section IV of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand: Law of Ukraine]. № 2510-IX dated August 15, 2022. Available at: ://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2510-20#Text.

4. Hryhorchuk, M.V. (2020). Pravovyj zakhyst sub'iektiv hospodariuvannia (teoriia i praktyka). [Legal protection of business entities (theory and practice)]. VNZ Universytet ekonomiky ta prava «KROK». Kyiv. Ukraine.

5. Bryhinets', O.O., Martseniuk, A.I. (2017). «Adaptation of national legislation to the norms of the European Union: customs-for-business». Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. № 46. рр. 121-123.

6. Pro vnesennia zmin do Mytnoho kodeksu Ukrainy schodo implementatsii deiakykh polozhen' Mytnoho kodeksu Yevropejs'koho Soiuzu: Proekt Zakonu. (2024). [On amendments to the Customs Code of Ukraine regarding the implementation of some provisions of the Customs Code of the European Union: Draft Law]. № 10411 dated January 16, 2024. Available at: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43539.

7. Прокопенко В.Ю., Смірнова О.М., Зубрицький А.І. (2023). Блокада західного кордону під час повномасштабної війни як загроза митній безпеці України. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. № 5-6. С. 112-116. DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2023-5-20

8. Zaverbnyj, A.S., Lomaha, Yu.R. (2022). «Problems and prospects of the formation of logistics supply chains in the wartime period under conditions of intensification of European integration». Ekonomika ta suspil'stvo. № 45. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-23.

Размещено на Allbest.ru