Загальна характеристика системи інструментів діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика системи інструментів діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

В.І. Павленко, здобувач освітнього рівня доктора філософії кафедри публічного та приватного права Університету митної справи та фінансів

Стаття присвячена дослідженню інструментів діяльності АРМА. Виокремлено та охарактеризовано загальні засади та особливості застосування АРМА таких інструментів як нормативно-правовий акт, адміністративний акт, адміністративний договір, вчинення юридично значущих дій, здійснення матеріально-технічних операцій, план.

Встановлено, що АРМА як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом наділяється повноваженнями видавати як внутрішні (внутрішньовідомчі), так зовнішні (позавідомчі) нормативно-правові акти. З'ясовано, що зовнішні (позавідомчі) нормативно-правові акти АРМА приймаються одноособово (у випадках передбачених законодавством з метою визначення організації внутрішньої діяльності АРМА та порядку реалізації окремих повноважень тощо) та спільні (у випадках передбачених законодавством з метою визначення порядку та засад взаємодії АРМА з іншими органами державної влади, передусім правоохоронного сектору, обміну документами та інформацією; умов доступу АРМА до відомостей інформаційних баз інших органів тощо).

Визначено, що адміністративні акти як основний інструмент діяльності АРМА мають внутрішньоорганізаційний та зовнішньоорієнтований характер. Виокремлено такі ознаки припису про усунення порушень вимог законодавства: 1) винесення у разі виявлення порушення вимог законодавства у частині ведення обліку, проведення оцінки та управління активами; 2) адресованість керівникам органів, підприємств, установ, організацій; 3) обов'язковість до виконання; 4) обов'язковість інформування АРМА про результати виконання припису; 5) настання юридичних наслідків у разі невиконання. Обґрунтовано, що припис про усунення порушень вимог законодавства є адміністративним актом.

Акцентується увага на необхідності посилення застосування в діяльності АРМА таких інструментів як адміністративний договір та план. Стосовно останнього пропонується відновити щорічне планування діяльності АРМА.

Ключові слова: АРМА, інструменти публічного адміністрування, нормативно-правовий акт, адміністративний акт, припис, адміністративний договір, план, юридично значуща дія, матеріально-технічні операції.

General characteristics of the system of tools for the operation of the National Agency of Ukraine for finding, tracing and management of assets derivedfrom corruption and other crimes

V.I. Pavlenko

The article is devoted to the study of ARMA activity tools. The general principles and features of ARMA's application of such instruments as a regulatory act, an administrative act, an administrative contract, the execution of legally significant actions, the implementation of material and technical operations, and a plan have been singled out and characterized.

It has been established that ARMA, as a central body of executive power with a special status, is empowered to issue both internal (intra-departmental) and external (extra-departmental) legal acts. It has been found that external (extra-departmental) legal acts ofARMA are adopted individually (in cases provided by the law for the purpose of determining the organization of ARMA's internal activities and the procedure for the exercise of certain powers, etc.) and jointly (in cases providedfor by the law for the purpose of determining the procedure and principles of interaction of ARMA with other state authorities, primarily the law enforcement sector, exchange of documents and information; conditions of ARMA's access to the information of information databases of other authorities, etc.).

It was determined that administrative acts as the main tool of ARMA's activity have an intra-organizational and externally oriented character. The followingfeatures of the order to eliminate violations of the requirements of the legislation are highlighted: 1) issuance in the event of a violation of the requirements of the legislation in terms of record keeping, assessment and asset management; 2) addressed to heads of bodies, enterprises, institutions, organizations; 3) obligation to perform; 4) obligation to inform ARMA about the results of execution of the order; 5) the occurrence of legal consequences in case of non-fulfilment. It is substantiated that the order to eliminate violations of the requirements of the legislation is an administrative act.

Attention is focused on the need to strengthen the use of such tools as the administrative contract and plan in the activities of ARMA. Regarding the latter, it is proposed to resume the annual planning of ARMA activities.

Key words: ARMA, tools of public administration, normative legal act, administrative act, prescription, administrative contract, plan, legally significant action, material and technical operations.

Актуальність теми і постановка проблеми

Спеціальний статус Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) обумовлений, насамперед, особливо важливими завданнями та функціями, які покладені на нього, обсягом компетенції та конкретними повноваженнями, значущість втілення яких для Української ержави та суспільства на сучасному етапові утвердження суверенітету та незалежності не викликає жодних сумнівів.

Ефективність діяльності АРМА як центрального органу виконавчої влади неминуче пов'язується із якістю та належністю застосування усіх передбачених чинним законодавством інструментів. При цьому, досягнути максимальних показників та результатів вдасться лише за умови узгодженого застосування цих інструментів як системи взаємопов'язаних, взаємообумовлених та взаємодоповнюючих складових, що неможливо без теоретичного підґрунтя. У зв'язку з цим, актуальним видається дослідження системи інструментів діяльності АРМА.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Обрана для цієї розвідки проблематика вимагає виокремлення для врахування щонайменше двох груп досліджень і публікацій. Перші, присвячені характеристиці інструментів публічного адміністрування, їх властивостям, основним видам, загальним вимогам та порядку застосування, та представлені працями В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, І.П. Голосніченка, В.К. Колпакова, А.Т Комзюка, РС. Мельника, Д.В. Приймаченка, В.П. Тимощука, О.І. Харитонової, О.П. Хамходери, І.П. Яковлєва та ін. Другі - статусній характеристиці АРМА, його компетенції та повноважень, порядку діяльності, у т.ч. застосуванню відповідних інструментів публічного адміністрування, що досліджувались в працях Г.В. Буяджи, А.М. Давидюка, Р.І. Крамар. Однак, система інструментів діяльності АРМА в цілому та окремі з них належного висвітлення в науковій літературі не отримали. Враховуючи викладене, метою цієї статті є дослідження системи інструментів діяльності АРМА, притаманним їм властивостям та особливостям застосування.

Виклад основного матеріалу

Під інструментами діяльності публічної адміністрації в сучасній теорії адміністративного права прийнято розуміти зовнішні форми вираження діяльності суб'єктів публічної адміністрації¹. Стосовно виокремлення ж системи інструментів діяльності публічної адміністрації одностайність в науковій спільноті відсутня. Так, РС. Мельник та В.М. Бевзенко до інструментів діяльності публічної адміністрації відносять нормативний акт, адміністративний акт, адміністративний договір [3, с. 253-297]. В. Галунько та О. Правоторова до інструментів публічного адміністрування зараховують: форми публічного адміністрування (видання нормативно-правових актів; видання індивідуальних адміністративних актів; укладення адміністративних договорів; учинення інших юридично значущих дій; здійснення матеріально-технічних операцій); план; фактичну дію; методи публічного адміністрування (методи заохочення; методи переконання; методи адміністративного примусу: а) адміністративно-запобіжні заходи; б) заходи адміністративного припинення; в) адміністративні стягнення); адміністративно-правові режими; контроль (нагляд); електронне врядування [1, с. 205-206].

І.П. Яковлєв способи зовнішнього вираження галузевого адміністрування поділяє: за наслідками (на правові та неправові (організаційні); за характером і правовою природою форми публічного адміністрування (видання адміністративних актів (нормативних та індивідуальних); укладення адміністративних договорів; вчинення інших юридично значимих дій; проведення організаційних дій (наради, збори, обговорення, розробка прогнозів, діяльність дорадчих інституцій тощо); виконання матеріально-технічних операцій (діловодських, статистичних, довідкових, систематизаційних, інформаційно-технологічних тощо) [4, с. 99-102]. В цілому, незважаючи на деякі текстуальні відмінності в частині найменування відповідних інструментів до них відносять: нормативний (нормативно-правовий акт), адміністративний акт (акт індивідуальної дії), адміністративний договір, вчинення юридично значущих дій, здійснення матеріально-технічних операцій, план.

При цьому, ціннісним орієнтиром пізнання інструментів діяльності публічної адміністрації вважаємо твердження В.Б. Авер'янова, який зазначав, що про універсальність форм управлінської діяльності (у цьому контексті вважаємо це поняття тотожним поняттю «інструменти діяльності») та важливість вміння вільно орієнтуватись у всій різноманітності форм, здатність здійснити обґрунтований вибір найефективніших серед них, а за необхідності - вдосконалювати існуючі форми [5, с. 138]. Враховуючи це, слід охарактеризувати інструменти діяльності АРМА з урахуванням загальних положень, що пред'являються до них чинним законодавством, та особливостей використання саме в діяльності АРМА.

Нормативно-правовий акт. Донедавна в чинному законодавстві України офіційне визначення поняття «нормативно-правовий акт» Так, інструментом діяльності публічної адміністрації (публічного адміністрування) в літературі визначають зовнішній вираз однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративних дій суб'єктів публічної адміністрації, реалізований у межах відповідності визначеної законом компетенції з метою досягнення бажаного публічного результату [1, с. 204]; зовнішню форму вираження публічного адміністрування, а саме зовнішні вияви конкретних дій, які здійснюються суб'єктами публічного адміністрування в рамках їх компетенції для реалізації поставлених перед ними завдань та функцій [2, с. 368]. Нормативно-правовим актом визначається акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (п. 18 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України [6]). містилося лише в п. 18 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України [6], однак, враховуючи закріплення цього визначення передусім для цілей здійснення адміністративного судочинства, зокрема в часині оскарження нормативно-правових актів, вважати його досконалим не доводиться.

Принципово змінилася ситуація із прийняттям Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 № 3354-IX [7] Згідно з п. 1 розділу XIV Прикінцевих положень Закону України «Про правотворчу діяльність» більшість положень зазначеного Закону набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-IX., положеннями якого визначено правові та організаційні засади правотворчої діяльності. Нормативно-правовим актом, згідно цього Закону, є офіційний документ, прийнятий (виданий) суб'єктом правотворчої діяльності в установленому Конституцією України та (або) законом порядку у письмовій формі (крім випадків, визначених частиною другою статті 47 цього Закону), який містить норму (норми) права і розрахований на неодноразову реалізацію (ч. 2 ст. 8), а підзаконний нормативно-правовий акт - це акт, прийнятий (виданий) суб'єктом правотворчої діяльності на основі та на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України та спрямований на їх реалізацію (абз. 1 ч. 1 ст. 17).

АРМА як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом уповноважений примати як внутрішні (внутрішньовідомчі), та зовнішні (позавідомчі) нормативно-правові акти.

Повноваження ухвалювати внутрішні (внутрішньовідомчі) нормативно-правові акти випливає із статусу АРМА як центрального органу виконавчої влади та передбачається передусім положеннями Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» [8] та іншими нормативними актами. Прикладами таких нормативно-правових актів є правила внутрішнього службового розпорядку (для державних службовців), правила внутрішнього трудового розпорядку (для осіб, які працюють за трудовим договором), інструкції з ведення діловодства та архівне зберігання документів, інші акти якими встановлюються локальні норми права.

Повноваження АРМА видавати зовнішні (позавідомчі) нормативно-правові акти пов'язується із його спеціальним статусом. О.А. Шевчук вважає, що саме можливість ЦОВВ із спеціальним статусом видавати нормативно-правові акти підзаконного характеру є визначальною для розуміння їх правового статусу [9, с. 32]. Юридичною підставою прийняття АРМА зовнішніх (позавідомчих) нормативно-правових актів є положення п. 6 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» [10], яким передбачено, що АРМА з метою виконання своїх функцій приймає з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Загальні вимоги до нормативно-правових актів АРМА визначені в положеннях ч. 4 ст. 10 зазначеного Закону та п. 9 Положення про АРМА, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 613 [11], до яких віднесено проведення їх державної реєстрації Міністерством юстиції України та включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів; опублікування державною мовою в офіційних друкованих виданнях; набрання чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Підтвердженням зовнішньої спрямованості нормативно-правових актів АРМА є положення абз. 4 п. 9 Положення про АРМА [11], згідно з яким накази АРМА, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

За даними Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів [12] на теперішній час АРМА було видано 45 нормативно-правових актів (32 - первісних, 13 - про внесення змін; 39 - є чинними, 4 - втратили чинність, 2 - не набрали чинності). Аналіз нормативно-правових актів, виданих АРМА дозволяє виокремити одноособові (наприклад, накази від 29.01.2021 № 41 «Про затвердження форм документів, що складаються під час здійснення контролю за ефективністю управління активами» [13]; від 23.03.2022 № 78 «Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності» [14] тощо) та спільні (наприклад, з Міністерством юстиції України [15]; Міністерством фінансів України [16]; Офісом Генерального прокурора [17]; Бюро економічної безпеки України [18]; Державним бюро розслідувань [19] тощо). На окрему увагу заслуговують нормативно-правові акти, які О.П. Хамходера відносить до «нормативних документів суміжного типу» [20, с. 151], які забезпечують діяльність відповідного органу, проте певним чином торкаються інтересів приватних суб'єктів. Серед нормативно-правових актів АРМА до таких слід віднести накази від 15.12.2022 № 265 «Про затвердження Порядку обробки персональних даних в АРМА» [21]; від 14.02.2020 № 107 «Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в АРМА та його міжрегіональних територіальних управліннях» [22] тощо.

Таким чином, нормативно-правовий акт є важливим інструментом діяльності АРМА за допомогою якого визначаються правила організації внутрішньої діяльності АРМА; порядок реалізації окремих повноважень АРМА; порядок та засади взаємодії АРМА з іншими органами державної влади, обміну документами та інформацією; умови доступу АРМА до відомостей інформаційних баз інших органів тощо.

Адміністративний акт. В п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» [23] На теперішній час Закон України «Про адміністративну процедуру» набирає чинності. Відповідно до п. 1 розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про адміністративну процедуру» цей Закон набирає чинності через 18 місяців з дня його опублікування, а саме з 15.12.2023 р. під адміністративним актом розуміється рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб). В літературі відзначається, що фактично, всі рішення (або дії) адміністративних органів (незалежно від форми їх зовнішнього вираження), яких спрямовано на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб), можуть визнаватися адміністративними актами [24, с. 439]. Слушними, у зв'язку з цим, видаються тези Р.В. Негара про ймовірність використання в законодавстві різних термінів, якими позначаються адміністративні акти [24, с. 438-439]. Враховуючи це ним пропонується насамперед аналізувати зміст і ознаки відповідного рішення (або дії) для можливості його визнання адміністративним актом.

АРМА як центральний орган виконавчої влади щоденно видає велику кількість адміністративних актів: внутрішньоорганізаційних (наприклад, про призначення на посади державної служби, звільнення з посад, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) та зовнішньоорієнтованих (наприклад, про здійснення контролю за ефективністю управління активами).

Стосовно ж віднесення до адміністративних актів приписів про усунення порушень вимог законодавства, що виносяться АРМА необхідно зазначити наступне. У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» [10] та пп. 7 п. 6 Положення про АРМА [11], АРМА з метою виконання своїх функцій виносить приписи про усунення порушень вимог законодавства з питань, пов'язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами, у межах його повноважень.

Із змісту положень ч. 2 ст. 10 профільного Закону вбачається, що припис характеризують такі ознаки як: 1) винесення у разі виявлення порушення вимог законодавства у частині ведення обліку, проведення оцінки та управління активами; 2) адресованість керівникам органів, підприємств, установ, організацій; 3) обов'язковість до виконання; 4) обов'язковість інформування АРМА про результати виконання припису; 5) настання юридичних наслідків у разі невиконання. Виокремлені ознаки свідчать про те, що припис АРМА є адміністративним актом.

Адміністративний договір. В п. 16 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України [6] встановлено, що адміністративний договір - це спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону (для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень; для делегування публічно-владних управлінських функцій; для перерозподілу або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; замість видання індивідуального акта; для врегулювання питань надання адміністративних послуг).

Із змісту положень Закону та Положення про АРМА [11] вбачається відсутність положень, які б прямо передбачали повноваження на укладання адміністративних договорів. Водночас, в положеннях профільного Закону [10] передбачаються повноваження АРМА укладати різні види договорів, зокрема банківського вкладу (п. 1 ч. 1 ст. 20); управління активами (ч. 2 ст. 21); купівлі-продажу рухомого майна (ч. 2 ст. 23). Проте, наведені приклади договорів не можуть бути віднесені до адміністративних, оскільки є за своє правовою природою та змістом приватно-правовими. Стосовно договору управління активами в абз. 2 ч. 2 ст. 21 прямо зазначається, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У зв'язку з цим, слід констатувати, що особливостей застосування АРМА такого інструменту як адміністративний договір чинним законодавством не встановлено, а тому адміністративні договори мають укладатися АРМА в загальному порядку. Попри це, стан застосування АРМА цього інструменту бажає кращого, адже на теперішній час не встановлено випадків укладання АРМА адміністративних договорів.

Юридично значущі дії та матеріально-технічні операції як відомо є інструментами діяльності публічної адміністрації організаційного характеру, а тому однаково застосовуються в діяльності усіх суб'єктів, у тому числі й АРМА. Прикладами юридично значущих дій в діяльності АРМА є державна реєстрація обтяжень активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Матеріально-технічними операціями в діяльності АРМА є операції із забезпечення організації діловодства, передбачені наприклад, Інструкцією з організації контролю за виконанням документів в АРМА та його міжрегіональних територіальних управліннях [25], проведення аналізу статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації про виявлення, розшук та управління активами (п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону [10]).

Окремої уваги потребує такий інструмент діяльності АРМА як план. В положеннях Закону поняття «план» зустрічається лише в ч. 3 ст. 12 в наступному контексті: «Громадська рада при Національному агентстві заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань ...» [10]. Звідси слідує, що такі плани мають затверджуватися в АРМА, а вже потім здійснюватися інформування про них Громадської ради при АРМА. В підтвердження цього пп. 6 п. 11 Положення про АРМА [11] передбачає, що голова АРМА визначає пріоритети роботи АРМА та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани його роботи, звіти про їх виконання.

Аналіз відкритих джерел вказує, що в АРМА затверджуються різні плани, зокрема план роботи АРМА на відповідний рік, план діяльності АРМА з підготовки проектів регуляторних актів на відповідний рік, план проведення АРМА консультацій з громадськістю на відповідний рік [26]. Слід відмітити, що останній план роботи АРМА було затверджено на 2020 рік, що свідчить про фактичне невикористання планування в діяльності АРМА. У зв'язку з цим, вважаємо доцільним пропонувати АРМА поновити планування діяльності та затверджувати плани роботи на відповідний рік.

арма адміністративний договір план

Висновки

АРМА як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом в своїй діяльності застосовує усі передбачені чинним законодавством інструменти, що сприяє досягненню максимальної ефективності у всіх напрямках. В свою чергу кожен із передбачених інструментів набуває специфічних властивостей під час його застосування АРМА.

Встановлено, що АРМА як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом наділяється повноваженнями видавати як внутрішні (внутрішньовідомчі), так зовнішні (позавідомчі) нормативно-правові акти. Виокремлено такі ознаки припису про усунення порушень вимог законодавства як: 1) винесення у разі виявлення порушення вимог законодавства у частині ведення обліку, проведення оцінки та управління активами; 2) адресованість керівникам органів, підприємств, установ, організацій; 3) обов'язковість до виконання; 4) обов'язковість інформування АРМА про результати виконання припису; 5) настання юридичних наслідків у разі невиконання. Обґрунтовано, що припис про усунення порушень вимог законодавства є адміністративним актом.

Визначено необгрунтоване зниження потенціалу адміністративного договору та плану як інструментів діяльності АРМА. Запропоновано АРМА відновити щорічне планування своєї діяльності.

Список використаних джерел

1. Адміністративне право України. Повний курс: підручник / за ред. В. Галунька, О. Правоторової. Видання четверте. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2021. 656 с.

2. Загальне адміністративне право України: підручник / за заг. ред.: акад. С. Ківалова і проф. Л. Білої-Тіунової. Одеса: Фенікс, 2023. 792 с.

3. Мельник Р.С., Бевзенко В.М. Загальне адміністративне право: навч. посіб. Київ: Ваіте, 2014. 376 с.

4. Яковлєв І.П. Форми і методи публічного адміністрування у державній митній справі: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Одеса, 2016. 224 с.

5. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: у двох томах: Том 1. Загальна частина / за ред. В.Б. Авер'янов. Київ: Видавництво «Юридична думка», 2004. 584 с.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV.

7. Про правотворчу діяльність: Закон України від 24.08.2023 № 3354-IX.

8. Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 № 3166-VI.

9. Шевчук О.А. Нормотворча діяльність Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: конституційно-правовий аспект. ScienceRise. Juridical Science. 2020. № 1. С. 29-33.

10. Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: Закон України від 10.11.2015 № 772-VIII.

11. Про затвердження Положення про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 613.

12. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів (пошук за органом, що видав акт: «Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

13. Про затвердження форм документів, що складаються під час здійснення контролю за ефективністю управління активами: наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 29.01.2021 № 41.

14. Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності: наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупцій- них та інших злочинів від 23.03.2022 № 78.

15. Про затвердження Порядку надання АРМА інформації на запити Міністерства юстиції України при реалізації державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції: наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 29.06.2022 № 2703/5/140.

16. Про деякі питання інформаційної взаємодії АРМА та ДПС: наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Міністерства фінансів України від 24.02.2023 № 31/105.

17. Про затвердження Порядку взаємодії АРМА та Офісу Генерального прокурора щодо виявлення та розшуку активів в межах міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій: наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Офісу Генерального прокурора від 24.05.2022 № 75/81.

18. Про затвердження Порядку взаємодії АРМА і Бюро економічної безпеки України щодо виявлення та розшуку активів: наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Бюро економічної безпеки України від 22.02.2022 № 54/50.

19. Про затвердження Порядку взаємодії при розгляді АРМА звернень Державного бюро розслідувань щодо активів, на які може бути накладено арешт у справі про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави: наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державного бюро розслідувань від 27.10.2021 № 420/570.

20. Хамходера О.П. Адміністративно-правовий статус державної інспекції як центрального органу виконавчої влади: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Одеса, 2014. 269 с.

21. Про затвердження Порядку обробки персональних даних в АРМА: наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 15.12.2022 № 265.

22. Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в АРМА та його міжрегіональних територіальних управліннях: наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 14.02.2020 № 107.

23. Про адміністративну процедуру: Закон України від 17.02.2022 № 2073-IX.

24. Негара Р.В. Адміністративний акт (глава 15). Загальне адміністративне право України: підручник / за заг. ред.: акад. С. Ківалова і проф. Л. Білої-Тіунової. Одеса: Фенікс, 2023. 792 с. С. 437-505.

25. Про затвердження Інструкції з організації контролю за виконанням документів в АРМА та його міжрегіональних територіальних управліннях: наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 28.02.2018 № 53.

26. Плани та звіти. Офіційний веб-сайт Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Размещено на Allbest.ru