Застосування методу моделювання в судовій економічній експертизі: теорія та практика

Размещено на http://www.allbest.ru

Застосування методу моделювання в судовій економічній експертизі: теорія та практика

Вступ

Узагальнення експертної практики за останні роки свідчить про збільшення кількості матеріалів, які було повернуто без виконання судово-економічних досліджень. Однією з причин повернення є або неповнота наданих на експертизу об'єктів дослідження або їх відсутність внаслідок їх часткової втрати, пошкодження, що унеможливило їх надання на дослідження судом чи слідчими органами.

Визначення обсягу необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів і перевірка (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, здійснюється органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Згідно з пунктом 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮУ від 08.10.1998 р. № 53/5 (далі - Інструкція) [1], експерту заборонено самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно. Разом з тим, у разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, тощо) він з огляду на положення п.1 ч.1 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. № 4038-XII [2], якою передбачено право судового експерта, незалежно від виду судочинства, може подавати клопотання про їх надання, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування. Однак, у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, упродовж 45 календарних днів з дня подання клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Застосування методу моделювання при виконанні окремих експертних досліджень, при додержанні принципів інформаційної достатності та нормативного визначення основних параметрів (показників) об'єкта дослідження, виникає можливість надання експертом ймовірного висновку на поставлені питання, замість складання повідомлення про неможливість проведення експертизи, що позитивно вплине на рівень експертного забезпечення розгляду справ у судді чи досудового розслідування.

Доцільно зазначити, що діючою методикою «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз» за реєстраційним кодом 11.0.08, передбачено застосування методу моделювання. Однак, в методиці відсутній алгоритм його застосування, що обумовлює необхідність розробки методичних підходів до застосування цього методу при виконанні окремих видів судово-економічної експертизи. Метою наукової роботи є розробка алгоритму застосування методу моделювання при виконанні експертних завдань у межах усіх видів економічної експертизи, пов'язаних із дослідженням документів бухгалтерського, податкового обліку й звітності, економічної діяльності підприємств і організацій та фінансово-кредитних операцій, у разі: коли суд чи слідство немає можливості забезпечити надання для проведення експертизи документів у повному обсязі в наслідок їх відсутності, втрати чи пошкодження.

Зміст моделювання залежить від особливостей досліджуваного об'єкта, явищ, зв'язків, цілей вивчення, засобів і прийомів моделювання. З точки зору логіки при моделюванні має місце тричленний процес: суб'єкт пізнання (людина) - модель - об'єкт пізнання (явище, процес, предмет).

Виклад основного матеріалу

Метод моделювання як загальнонауковий метод дослідження

Судово-економічні експертизи являють собою дослідження що провадяться в установленому законом порядку, на основі спеціальних знань в галузі економічної науки, з метою виявлення фактичних даних про об'єкт дослідження, на підставі документальної інформації та надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Під час проведення судово-економічних експертиз з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи.

Наукова література останніх років показує тенденцію до інтеграції знань, вироблених різними галузями, поєднання методів дослідження різних наук для вивчення об'єктів, явищ і процесів. У зв'язку з цим останнім часом все більше з'являється праць щодо застосування методів моделювання для вивчення економічних явищ і процесів [3; 4; 5; 6; 7]. Велику увагу питанням методам дослідження судової експертизі приділено в наукових роботам Т.В.Авер'янової, Р.С. Белкіна, В.Я. Колдіна, О.Р. Росинської, П. Пошюнаса, М.Я. Сегай, Б.М. Шавера, А. Р. Шляхова, М.Г. Щербаковського та інших.

Методам, що застосовуються в експертній практиці, присвячена методика «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз» за реєстраційним кодом 11.0.08, якою передбачено застосування і методу моделювання.

Моделювання є загальнонауковим методом дослідження, тому окремі аспекти його застосування розглядаються у різних наукових працях. Зокрема, в роботах з філософії та довідкової літератури визначено загальну суть методу моделювання [8-13]. Праці з кібернетики розкривають методичні аспекти застосування методу моделювання в розробці систем та управління ними [14]. В математичних дослідженнях моделювання викладається з позиції розробки і доведення взаємозалежностей між явищами аналітичним способом [5]. Метод моделювання широко представлений в економічних дослідженнях [3-7, 15-19].

На підставі вивчення наукової літератури, можна зробити висновок, що методом моделювання є загальнонауковий метод дослідження, яким вивчається не сам об'єкт пізнання, а його зображення у вигляді так званої моделі, а результат дослідження переноситься з моделі на об'єкт.

Моделювання як метод наукового дослідження виникло у зв'язку з необхідністю вирішувати такі задачі, які за певних причин не могли бути вирішені безпосередньо. Безпосереднє дослідження об'єкта часто буває неможливим, коли об'єкт буває малодоступним по своїй природі, коли він ще не існує і треба вибрати найкращий варіант для його створення, коли дослідження об'єкта вимагає багато часу, економічно невигідне та ін. [20].

Таким чином, основна роль моделювання проявляється у створенні умов для вивчення об'єктів, явищ чи процесів, що є недоступними для безпосереднього вивчення, особливо коли об'єкт дослідження практично недоступний. Тому пробіл пізнання заповнюється заміщенням іншим об'єктом. Його можна представити як спеціальну дослідницьку процедуру, де як об'єкт виступають моделі.

Не дивлячись на те, що моделювання розглядається як самостійний метод наукових досліджень, його застосування засноване на використанні інших загальнонаукових методів пізнання: аналогії, абстрагування і конкретизації, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, порівняння, ідеалізації та спеціальних методів [21]: метод документальної перевірки - перевірка документів за формою та змістом, арифметична перевірка, нормативна перевірка; метод зіставлення документів - зустрічна перевірка, взаємний контроль, відновлення кількісно-вартісного обліку, зворотний рахунок спосіб контрольного звірення; розрахунково-аналітичні методи - економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи та ін..), які дозволяють здійснювати перехід від знання про моделі до знання про реальні об'єкти, процеси і явища.

Кожен із зазначених наукових методів дослідження має свою суть, проте в процесі моделювання проявляється особливим чином. Так, аналогія -умовивід, у якому від

схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про можливу схожість цих предметів за іншими ознаками. При умовиводах за аналогією знання,набуте при розгляді якогось об'єкта (моделі), переноситься на інший, менш доступний для дослідження, менш наочний. Наприклад, при відсутності частки облікових документів за аналогічними господарськими операціями, з достатнім ступенем імовірності, можливе формулювання висновків щодо підсумків фінансово- господарської діяльності підприємства в цілому [21].

Суть методу абстрагування полягає в уявному відході від несуттєвих властивостей, зв'язків, відносин, складових досліджуваного об'єкта та в одночасному виділенні, фіксуванні однієї або декількох сторін, властивостей або відношень в об'єкті, що вимагають дослідження при проведенні експертизи [19]. Саме цей метод забезпечує глибоке вивчення окремих сторін об'єкта «у їх чистому вигляді», і тим самим проникати до їх суті. Наприклад, установлення загальних тенденцій розвитку корпоратизоваваної групи суб'єктів господарювання або окремої галузі виробничої діяльності без урахування роботи допоміжних виробництв [22].

Сучасна гносеологія розглядає абстрагування в органічній єдності з такими методами наукового пізнання як аналіз, синтез, узагальнення. Аналіз є процесом розкладення предмета на його складові частини. Метод моделювання активно використовує аналіз для уявного або фактичного поділу об'єкта дослідження на складові частини, сторони, ознаки, властивості, відношення з метою їх всебічного вивчення. Так, метод аналізу експерт-економіст застосовує при встановленні вимог бухгалтерського обліку, які не дотримані при прийомі- передачі ТМЦ, що знаходилися на складі підприємства, достовірності окремих документів, які відображають рух ТМЦ, у підзвітної особи та результати інвентаризації.

Однією з форм аналізу є класифікація предметів і явищ. Аналіз явища у процесі розвитку дозволяє встановити різні етапи проходження цього процесу, виявити суперечливі тенденції. Проте логічним продовженням застосування методу аналізу є синтез отриманої інформації про складові об'єкта для отримання цілісного розуміння його змісту та причин поведінки. Метою аналізу є пізнання частин як елементів складного цілого [23].

Синтез доповнює аналіз і перебуває з ним у нерозривній єдності. Синтез є поєднанням отриманих при аналізі частин у ціле. Аналіз і синтез діалектично взаємообумовлені методи наукового пізнання. Вони відіграють важливу роль на всіх етапах моделювання. Поділ цілого на складові частини дозволяє виявити будову об'єкта дослідження, його структуру, зв'язки між окремими складовими, відділити суттєве від несуттєвого, складне звести до простого [23].

Прикладом застосування експертом-економістом методів аналізу та синтезу є дослідження питань банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства підприємств. При цьому в процесі дослідження експерт- економіст використовує низку методів економічного аналізу, які становлять методологічну базу дослідження і котрі дозволяють виявити неузгодженість у фінансово-господарській діяльності підприємства, що відображається в бухгалтерській документації. Такими методами економічного аналізу є: горизонтальний (періодичний) аналіз - це вивчення динаміки окремих показників з метою виявлення властивих їм тенденцій; вертикальний (структурний) аналіз застосовується для виявлення значущості кожного показника відносно загального показника ; трендовий аналіз - це метод, в основу якого покладено пошук спрямованості зміни економічних показників, що встановлюються на підставі тенденцій їх зростання або спаду; аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - це найбільш оперативний розрахунок співвідношень між окремими позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників [22].

Застосування методів індукції і дедукції у моделюванні є слідування при дослідженні від конкретного до загального та від загального до конкретного. Так, передумовою індукції є ґрунтовне дослідження фактів, які відображають відповідні сторони та властивості предметів і явищ. За допомогою індукції встановлюються обґрунтованість висунутого припущення чи гіпотези. Наприклад, у результаті заниження фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), установлено заниження нарахувань податку на прибуток у цілому за звітний період.

Метод дедукції має протилежний характер. Наприклад, при встановлені погіршення загальних показників фінансово- господарської діяльності підприємств і організацій, що в подальшому можливо привело до стану банкрутства, встановлюється динаміка змін окремих показників.

Таким чином, індукція забезпечує перехід від знання про одиничний об'єкт або явище до знання про клас об'єктів чи явищ, а дедукція - перехід від знання про клас об'єктів чи явищ до знання про одиничний об'єкт або явище. судова економічна експертиза

Застосування методу моделювання в експертній практиці тісно пов'язано із використанням спеціальних методів, зокрема методу документальної перевірки. Методи дослідження документальних даних - це різні способи вивчення явищ облікового процесу для отримання інформації про об'єкт з метою дослідження. Методи дослідження окремого документа включають в себе формальну, нормативну і арифметичну перевірку. Формальна перевірка, або зовнішній огляд документа, складається з двох основних і послідовних етапів: аналізу дотримання встановленої форми документа і детального вивчення обов'язкових його реквізитів. Нормативна перевірка являє собою глибоке вивчення змісту відображеної в документі господарської операції з точки зору його відповідності діючим нормам, правилам і інструкціям. Арифметична перевірка - це дослідження правильності самих різноманітних підрахунків, зроблених при складанні конкретного бухгалтерського документа [24].

Застосування документальної перевірки в експертній практиці надає можливість встановити невідповідності в документах та відхилення в русі ТМЦ і виконанні господарських операцій, які знайшли своє відображення в даних обліку, а також отримати інформацію про факти порушень порядку обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Неповнота наданих на експертизу документів бухгалтерського чи податкового обліку, у разі їх втрати чи знищення обумовлює необхідність застосування методу моделювання для дослідження об'єкту з метою виконання завдання поставленого перед експертом.

Порівняння, в філософському розумінні, розглядається як метод, який дозволяє встановити подібність та відмінності між предметами та явищами дійсності [25]. У результаті порівняння об'єктів виявляються властиві їм спільні риси, що, у свою чергу, забезпечує пізнання закономірностей та законів розвитку явищ. Розробка моделі об'єкта здійснюється шляхом ідентифікації властивостей досліджуваного явища та перенесення їх на модель, зміна властивостей, структури, поведінка якої вивчаються. Таким чином, метод порівняння дозволяє встановити спільні риси моделі та оригінала і за поведінкою моделі вивчити поведінку оригінала.

Лише комплексне застосування розглянутих наукових методів пізнання у процесі моделювання забезпечує обґрунтованість отриманої інформації та можливість її застосування по відношенню до об'єкту дослідження.

Феномен моделювання органічно пов'язаний з поняттям моделі, тому що є процесом створення і використання моделей. Цей взаємозв'язок знайшов відображення в існуючих дефініціях даних понять і в методології їхнього визначення.

Тлумачення поняття моделі надається у різних українських словниках. Так, у економічному термінологічному словнику-довіднику модель визначена як «відтворення, зображення, опис, імітація якого-небудь явища, процесу або об'єкта»» [12, с. 222].

У словнику української мови, модель - це «1. Зразок якого-небудь нового виробу, взірцевий примірник чогось. [...] 2. Тип, марка конструкції. [...] 3. Предмет, відтворений у зменшеному, іноді у збільшеному або натуральному вигляді. [...] 4. Те, що є матеріалом, натурою для художнього

зображення, відтворення. [...] // Особа, яка позує перед живописцем або скульптором; натурщик, натурщиця. 5. Зразок, з якого знімається форма для відливання або відтворення в іншому матеріалі» [26].

Філософський енциклопедичний словник визначає модель, з гносеологічної точки зору, як «замінник, представник оригіналу в пізнанні»». «У такому значенні модель -

предметна, знакова система чи мислена (уявна) система, що відтворює, імітує або відображає якість визначальні характеристики, тобто принципи внутрішньої організації або функціонування, певні властивості чи ознаки об'єкта пізнання (оригіналу), пряме безпосереднє вивчення якого з якихось причин неможливе, неефективне або недоцільне, і може замінити цей об'єкт у процесі, що досліджується, з метою отримання знань про нього»» [8, с. 391].

Соціологічна енциклопедія [27, с. 238] визначає модёль (лат. modulus - міра, зразок) як «узагальнений синтезований образ об'єкта-прототипу (явища, процесу), що використовується для вивчення, дослідження, систематизації тощо. Вивчення моделі відображає фундаментальні властивості об'єкта-прототипу, допомагає виявити ключові ознаки аналізованих процесів, проаналізувати їх динаміку, виявити причинно-наслідкові зв'язки. Модель обов'язково містить прогностичний аспект, пов 'язує інформаційний образ теперішнього з теоретичним образом майбутнього. Виокремлюють матеріальні моделі (природні об'єкти, що підпорядковуються природним закономірностям) та ідеальні моделі (фіксуються у знаковій формі й функціонують за законами логіки)»».

Таблиця 1.1

Визначення поняття моделі в наукових працях вчених

Таким чином, під моделлю розуміється об'єкт будь-якої природи (ідеальної (абстрактної) або матеріально реалізованої системи), котрий, відображаючи чи відтворюючи в певному сенсі об'єкт дослідження, здатний заміщати його так, що вивчення моделі дає нову інформацію про нього.

Модель має бути здатна відображати, відтворювати або замінювати оригінал у його головних рисах так, щоб її вивчення давало нову інформацію про об'єкт, а точніше, - про цілий клас об'єктів, для яких актуальне завдання, що розглядається. Оскільки в різних завданнях для однієї і тієї ж системи можуть бути задіяні істотно різні її властивості, то для їхнього опису можуть знадобитися різні моделі.

Класифікація моделей за типами (видами)

Класифікацію моделей можна складати за різними ознаками і цілями, зокрема: за характером використання початкової інформації; за типом (видом) методу моделювання; за ступенем адекватності моделі і реальної системи; за рівнем конкретизації моделюючого об'єкта; тощо (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Класифікація моделей за типом (видом) методу моделювання [35; 36; 37]

Матеріальні моделі - це матеріальні об'єкти, які у певному відношенні заміняють об'єкт моделювання. Для того щоб даний матеріальний об'єкт чи конструкція могли бути моделлю, необхідно, щоб вони відповідали декільком умовам: по-перше, відповідали цільовому призначенню моделі; подруге, замінювали оригінал, давали відповіді щодо оригіналу з потрібною точністю.

В експертній практиці різновидом матеріальної моделі є криміналістична модель. Криміналістична модель - це штучно створена система, відтворююча з певною ступеню схожості об'єкта, який нею замінюється [38]. В якості об'єкту моделювання, в експертній діяльності, виступають: окремі речі, явища, ситуації, пов'язані з подією, що вивчається, ознаки слідів, почерку тощо, що обумовлює можливість застосування даного методу моделювання в криміналістичній експертизі (балістичній, трасологічній, портретній, вибухотехнічній, почеркознавчій, товарознавчій та ін.), інженерно-технічній експертизі і в деяких інших видах експертиз.

Іншим видом (типом) моделі є ідеальна (абстрактна) модель, яка базується не на фізичній схожості об'єкта, а на аналогії. Аналогія (від гр. analogia - відповідність, відповідність) - уявлення про яку-небудь приватну схожість двох об'єктів (істотному або неістотному).

Аналогове - це моделювання, засноване на аналогії процесів і явищ, що мають різну фізичну природу, але однаково описуваних формально. У цьому аспекті розрізняють мовно-описове, знакове та графічне моделювання [33].

Мовно-описова (вербальна, лінгвістична) модель є описом властивостей реального або уявного об'єкта певною природною мовою. Мовно-описові моделі використовуються з метою дослідження мови, продуктів мовлення та мовленнєвої діяльності, є спеціальними і мають власну специфіку, на відміну від методів інших наук.

Графічна модель являє собою зображення модельованої системи за допомогою наочних геометричних засобів. У широкому сенсі до графічних моделей відносять досить різноманітні об'єкти: блок-схеми , в яких графічні елементи (прямокутники, ромби, овали та інші плоскі фігури і стрілки, що їх з'єднують) використовуються для відображення причинно-наслідкових, часових і просторових зв'язків між елементами модельованої системи; моделі теорії графів; плоскі графи завжди можна зобразити за допомогою стандартних графічних засобів (цей спосіб навіть має певні переваги над аналітичним, зокрема доступність, наочність, хоча й незручний у разі великої розмірності, використання комп'ютерів і застосування деяких алгоритмів); різноманітні геометричні площинні конструкції.

Знакові моделі відбивають властивості оригіналу за допомогою різноманітних символів і можуть бути поділені на інформаційні і математичні.

Інформаційна модель об'єкта - це модель, представлена у вигляді інформації, яка описує суттєві для даного розгляду параметри і змінні величини об'єкта, зв'язки між ними, входи і виходи об'єкта і дозволяє шляхом подачі на модель інформації про зміни вхідних величин моделювати можливий стан об'єкта. Інформаційні моделі одного і того ж об'єкта, призначені для різних цілей, можуть бути абсолютно різними.

Математична модель - це модель, що описує об'єкт, явище чи процес мовою математичних співвідношень (подає математичними поняттями). Математичні поняття - це особливі ідеальні форми освоєння дійсності в її кількісних характеристиках. Вони можуть бути отримані на основі глибокого вивчення явищ на якісному рівні, розкриття того загального, однорідного змісту, яке можна потім досліджувати точними математичними методами.

До загальновизнаних вимог математичного моделювання відносяться: чітке формулювання основних понять і

припущень, апостеріорний аналіз адекватності

використовуваних моделей, гарантована точність

обчислювальних алгоритмів і комп'ютерних програм; коректне розділення математичних і економічних термінів, що звучать однаково, але мають здебільшого різний зміст.

Різновидом математичних моделей є аналітичні моделі, яким властиво те, що процеси функціонування об'єкта представляються у вигляді аналітичних математичних залежностей: алгебраїчних, диференціальних, інтегральних рівнянь або їх систем, логічних умов. Дослідження аналітичних моделей можливе за допомогою методів: аналізу, синтезу, індукції, дедукції та спеціальних методів.

Імітаційна модель - це представлення моделі у вигляді алгоритму та комп'ютерної програми, яка дозволяє відтворити поведінку об'єкту. Імітаційні моделі розглядаються як експерименти, що проводяться на комп'ютерах, з математичними моделями, що імітують поведінку реальних об'єктів. При цьому імітуються елементарні явища, що складають процес, зі збереженням їх логічної структури та послідовності у часі, що дозволяє отримати відомості про стан системи у певний момент часу та оцінити характеристики системи. Імітаційні моделі дозволяють вирішувати більш складні задачі, ніж аналітичні.

Інколи в наукових дослідженнях застосовується комбіноване (аналітико-імітаційне) моделювання, яке полягає в тому, що об'єкт декомпозується на окремі підсистеми. Для тих підсистем, для яких це можливе, використовуються аналітичні моделі, а для інших розробляються імітаційні моделі.

Таким чином, моделювання - це вивчення самого об'єкта та створення моделі, яка містить істотні ознаки оригіналу. Модель - один з найважливіших інструментів наукового пізнання, умовний образ об'єкта дослідження. Вибір експертом тієї чи іншої моделі, як правило, визначається можливостями суб'єктивного сприйняття експертом даних, які отримані у ході дослідницьких експертних процедур.

В загальному вигляді модель має структуру, зображену на рисунку 1.2.

де: X - множина вхідних змінних системи, Y - множина вихідних змінних системи, P - множина параметрів, F - функція, функціонал, алгоритм або формальне представлення залежності змінних Y від з мі нних X.

Рис. 1.2. Загальна структура моделі [36, с.10]

Наприклад, модель фінансової стійкості підприємства описуються набором вхідних змінних (Хп), що складаються з показників: складу та структури власного капіталу (х1), обсягів власного оборотного капіталу(х2), загальної вартості майна (х3), позичкових та залучених джерел фінансування (х4), довгострокових забезпечень та зобов'язань вартості оборотних активів (х5) та інших (хп ). Набір вихідних показників (Yn) складається з таких змінних як: коефіцієнта абсолютної ліквідності (у1), коефіцієнта поточної ліквідності (у 2), коефіцієнта маневреності власного капіталу (у3), коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами (у4), коефіцієнта співвідношення власних та позичкових коштів (у5), коефіцієнта фінансової стійкості (у6) та інші (уп).

У якості параметрів моделі фінансової стійкості підприємства застосовуються нормативні значення відносних показників та порівняння їх зміни у динаміці. У якості алгоритму - алгоритм розрахунку вихідних змінних моделі за значенням вхідних змінних, який в залежності від складності моделі може мати вид простого розрахунку за математичними формулами або вид алгоритму імітації системи.

Економіко-математичне моделювання, як метод дослідження при проведенні окремих видів судово- економічних експертиз

Судово-економічна експертиза виступає процесуальною формою дослідження, яке здійснюється за рахунок спеціальних знань у різних галузях економіки та вирішує широке коло питань, що виникають у ході досудового розслідування чи судового розгляду економічних правопорушень. Особливістю окремих економічних порушень в Україні є їх завуальований характер, оскільки при їх вчиненні використовуються легальні економічні інститути (правила, принципи, норми економічної діяльності тощо), що суттєво ускладнює проведення економічних експертиз із застосування традиційних методів дослідження. Це призводить до необхідності вдосконалення існуючих та розробки нових методик і методів експертних досліджень для забезпечення правосуддя незалежною, кваліфікованою експертизою, що базується на передових досягненнях науки і техніки.

При проведенні дослідження наданих документів судові експерти-економісти застосовують методи, які передбачені методикою «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз» за реєстраційним кодом 11.0.08. В числі рекомендованих до застосування методів дослідження наведено і метод моделювання, який застосовується при проведенні експертних досліджень.

Використання методу моделювання в економічних дослідженнях дає можливість виділити та формально описати найбільш важливі й суттєві закономірності функціонування об'єктів у вигляді моделей. На основі сформульованих за певними правилами логіки вхідних даних і співвідношень, методами дедукції зробити висновки, які адекватні до об'єкта дослідження стосовно зроблених припущень. Математичні методи дають можливість отримати дедуктивним шляхом нові дані про об'єкт дослідження. Використання мови математики дозволяє компактно описати основні положення, сформулювати їх змістовний апарат і робити відповідні висновки.

Модель економічного об'єкта переважно підтримується реальними статистичними та емпіричними даними, які містяться в наданих на дослідження документах, а результати розрахунків, виконані в межах побудованої моделі, дають можливість давати об'єктивні оцінки об'єктів дослідження.

Один із напрямів математичного моделювання, що застосовується в експертній практиці є економічно- математичне моделювання.

Економічно-математична модель - це виражена у формально-математичних термінах економічна абстракція, логічна структура якої визначається як об'єктивними властивостями предметами опису, так і суб'єктивним цільовим чинником дослідження, для якого цей опис робиться [30].

Економічно-математичне моделювання можливе для застосування в судово-експертній практиці при досліджені матеріалів кримінального провадження з доведення підприємства до банкрутства або при дослідженні питань з визначення документальної обґрунтованості загрози виникнення податкового боргу та/або коефіцієнт загрози накопичення або непогашення податкового боргу платником податків [39].

При розробці економічно-математичної моделі застосовують як загальнонаукові та і спеціальні методи дослідження які дозволяють здійснювати перехід від знання про моделі до знання про реальні об'єкти, процеси і явища.

Кожен із зазначених наукових методів дослідження має свою суть, проте в процесі моделювання проявляється особливим чином. Так, метод моделювання активно використовує аналіз для уявного або фактичного поділу об'єкта дослідження на складові частини, сторони, ознаки, властивості, відношення з метою їх всебічного вивчення.

Метод інформаційного моделювання та його використання в практиці судово-економічної експертизи

Інформаційне моделювання - це загальний метод, пов`язаний з формалізацією даних щодо об`єкту моделювання, тобто з визначенням цілей моделювання, аналізом визначеного об`єкту або сукупності об`єктів моделювання як складних систем. Особлива увага під час інформаційного моделювання часто приділяється даним, що отримуються шляхом моніторингу усіх матеріалів наданих на дослідження особливо, матеріалів пов'язаних безпосередньо з об'єктом дослідження [40].

Як правило, вибір експертом-економістом тієї чи іншої моделі, визначається можливостями суб'єктивного сприйняття експертом даних, які отримані у ході дослідницьких експертних процедур.

При застосуванні інформаційного моделювання можна виділити два основні чинники: науковий підхід і якість вихідних (початкових) даних, що містяться в наданих на дослідження матеріалах. Від їх якості та повноти залежить достовірність побудованої моделі.

Застосування методу інформаційного моделювання надає можливість, насамперед, отримання джерела інформації про існуючий об'єкт через модель і засіб її фіксації. Оскільки модель - це такий аналог, який суттєво подібній оригіналу, а відмінності не суттєві відповідно умов конкретної пізнавальної задачі [41].

Інформаційна модель - це аналог процесу, явища, що характеризує структуру та якісно-кількісні властивості об'єкта моделювання.

Метою інформаційного моделювання є систематизація обліково-економічної інформації (про фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання, його матеріальні і фінансові ресурси наведеної в первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, у формах бухгалтерської, податкової та фінансової звітності) та нормативно-правової інформації про об'єкт дослідження. Наприклад, експертні дослідження господарських операцій з матеріальними цінностями передбачають наявність економічної інформації про кількісну і якісну характеристику прийнятих цінностей від постачальників, щодо повноти оприбуткування, нормах витрат сировини і матеріалів, які можуть бути виявлені на початковому етапі інвентаризацією і ревізією. Нормативними актами цього об'єкта є інструкції про порядок прийняття ТМЦ за кількістю та якістю (№ П-6, П-7); цивільно-правові договори поставок, купівлі-продажу; договори про матеріальну відповідальність.

Прикладом застосування при виконанні судово- економічної експертизи методу інформаційного моделювання є визначення документальної обґрунтованості первісної вартості ТМЦ, склад якої нормативно визначений п. 9 П(С)БО 9 «Запаси», при наявності договору поставки, купівлі-продажу та первинних документів набувача прав власності, фінансової звітності суб'єкта господарювання, але при відсутності регістрів бухгалтерського обліку покупця [41].

Необхідність застосування експертом методу моделювання виникає також, при виконанні завдань щодо розрахунку дійсної вартості частки майна господарських товариств, яка підлягає виплаті учаснику при його виході з товариства, при проведенні комплексних експертиз із залученням експертів-будівельників для визначення ринкової вартості нерухомого майна, а також експертів-товарознавців та авто-товарознавців для визначення ринкової вартості рухомого майна та в інших випадках.

Ще одним напрямком використання інформаційного моделювання в експертній практиці є дослідження наявності коливання (збільшення та/або зменшення) цін за одиницю товару на вітчизняному ринку за певний період часу, при наявності документально підтвердженої інформації уповноважених органів, щодо стану ринкових цін за досліджуємий період.

Размещено на Allbest.ru